Перегляд вихідного коду сторінки Натурфілософія

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

[[Файл:Planisphæri_cœleste.jpg|праворуч|міні|280x280пкс| Небесна мапа XVII століття голландського картографа [[Фредерік де Вітт|Фредеріка де Віта]]]]
{{Антична філософія |expanded=Натурфілософія}}
'''Натурфілосо́фія''' ({{lang-la|natura}}&nbsp;— «природа»)&nbsp;— [[філософія]] [[природа|природи]]<ref>Словник української мови: в 11 томах.&nbsp;— Том 5, 1974.&nbsp;— [http://sum.in.ua/s/naturfilosofija С.220].</ref>, тлумачення природи, розглянутій в її цілісності<ref>[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_philosophy/783/НАТУРФИЛОСОФИЯ Философия: Энциклопедический словарь].&nbsp;— {{М.}}: Гардарики. Под редакцией А.&nbsp;А.&nbsp;Ивина. 2004.{{ref-ru}}</ref>. Кордони між натурфілософією і [[природознавство]]м, а також її місце у філософії історично змінювалися. Найбільшу роль натурфілософія відігравала в давнину. Натурфілософія стала першою історичною формою філософії і фактично зливалася з природознавством. Надалі натурфілософія переважно називалася [[фізика|фізикою]], тобто вченням про природу.

== Натурфілософія Мілетської школи ==
Перші, найдревніші вчення [[антична філософія|античної філософії]] отримали назву натурфілософських. Визначне місце в розвитку натурфілософії відіграла [[мілетська школа]], що виникла в VI&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. в [[Мілет]]і й була одним з осередків іонійської філософської традиції. Основними представниками були [[Фалес]] (625—547 роки до н.&nbsp;е.), [[Анаксімандр]] (610—546 роки до н.&nbsp;е.), [[Анаксімен]] (588—525 роки до н.&nbsp;е.).

Вчення мілетців про природне походження світу протиставляється міфологічним уявленням про створення світу богами з [[Хаос (міфологія)|Хаосу]]. [[Міф]]и про [[бог]]ів мілетці вважали зайвим припущенням про існування сторонніх сил, які світові не потрібні для виникнення та існування. Міфологічно-[[теогонія|теогонічне]] тлумачення світу у мілетців замінюється [[Логос]]ом (у значенні «слово», «смисл», «судження», «задум», «порядок», «гармонія», «закон»). Цей термін мілетцями ще не використовувався, їхнє вчення фактично відповідає головним визначенням поняття «Логос». Вперше цей термін увів послідовник мілетської філософії [[Геракліт]], маючи на увазі космічний порядок, який забезпечується незалежним від людей і богів законом буття. В спробах визначити першопочаток ці філософи повністю ще не відмежувалися від міфологічної традиції використовувати чуттєво-наочні образи, тому зовні їх тексти нагадують міф, а не аналітичну систему понять. Уподібнення першопочатку особливій природній стихії, що доступна чуттєвому сприйняттю (це: вода&nbsp;— [[Фалес]], повітря&nbsp;— [[Анаксімен]], вогонь&nbsp;— [[Геракліт]]), продовжує традиції саме міфологічного опису. Проте вже у [[Анаксімандр]]а поняття про «[[апейрон]]», який не дається безпосередньо чуттям, а може бути осягнений лише [[розум]]ом, є кроком до суто поняттєвого відображення світу. Апейрон, однак, ще не уявляється як поняття взагалі, він визначається як найменша частинка, першоречовина, яка з причин мікроскопічності своїх розмірів не може бути відчутною.

Визначальна тенденція цієї школи&nbsp;— намагання знайти невидиму простим оком єдність у видимій багатоманітності речей. Ця єдність може бути опанована тільки розумом. Причому вона розглядається як завжди існуюча в безмежному Космосі. Першопочаток породжує всю багатоманітність речей, обіймає все існуюче, оформляючи його в упорядкований [[Космос]], і керує рухом та розвитком Космосу.

Перші філософи Стародавньої Греції визначили фундаментальну філософську проблему виникнення порядку, Логоса з Хаоса. Існування Логоса поряд з Хаосом суперечить визначенням цих термінів. Вирішення даної суперечності здійснено Гераклітом завдяки створенню першого вчення про розвиток, зміни у світі через боротьбу протилежностей.

== Середньовіччя ==
[[Файл:Isidore_of_Seville_Four_elements.jpg|thumb|200px|Алегоричне зображення чотирьох елементів античної натурфілософії (з манускрипту Ісидора Севільського ''Про природу речей'')]]

=== Ранній період (V—XI століття) ===
Головним джерелом знань з натурфілософії і світських наук в Європі V—XI століть були твори давньоримських популяризаторів&nbsp;— [[Пліній Старший|Плінія]], [[Марціан Капелла|Марціана Капелли]], [[Амбросій Феодосій Макробій|Макробія]], Халкідія. Деякі європейські автори (переважно представники католицької Церкви) створюють і свої власні твори енциклопедичного характеру, що зачіпають питання натурфілософії: ''Етимології'' і ''Про природу речей'' [[Ісидор Севільський|Ісидора Севільського]] (бл. 560—636), ''Про природу речей'' [[Беда Преподобний|Беди Преподобного]] (бл. 672—735), ''Про природу речей'' [[Храбан Мавр|Храбана Мавра]] (822—842). Ці твори не містили будь-яких нових ідей, але зіграли велику роль в знайомстві європейців з основами природничо-наукових знань Давньої Греції.

У цей період виникла [[схоластика]]&nbsp;— своєрідна область думки, що намагалася гармонійно поєднувати християнське богослов'я з античною спадщиною&nbsp;— [[Логіка|логікою]], [[Метафізика|метафізикою]], натурфілософією. Ранніми представниками цього напрямку були [[Йоан Скотт Еріугена|Еріугена]] (бл. 810—878), [[Ансельм Кентерберійський]] (1033—1109), [[Беренгар Турський]] (бл. 1000—1088), [[Канонік Росцелін]] (бл. 1050—1122), [[П'єр Абеляр]] (1079—1142).

==== Ренесанс XII століття ====
Перелом в європейській науці настав в XII столітті. Цей період часто називається Ренесансом XII століття. У цьому сторіччі вперше виникла наукова література латиною&nbsp;— мовою освічених верств європейського населення. Спочатку це були праці давньогрецьких і арабських авторів, перекладені латиною з арабської. Так, італієць Герардо Кремонський (бл. 1114—1187) переклав з арабської латиною більше 70 книг з математики, астрономії, оптики, філософії, медицини, в тому числі натурфілософські праці [[Арістотель|Арістотеля]]&nbsp;— ''Фізику'' і ''Про Небо''.

=== Середньовіччя: країни ісламу ===
Найважливіші школи філософії в країнах [[іслам]]у називаються [[калам]] і фальсафа.

Калам&nbsp;— це ортодоксальне мусульманське богослов'я. Основою Калама є ідея нескінченного всемогутності Бога. Мутакаллімамі (прихильники Калама) відкидали причинність в матеріальному світі, вважаючи, що єдиною причиною всього, що відбувається у Всесвіті, є [[Аллах]]; Аллах не просто створив світ в якийсь момент в минулому, але творить світ в кожен момент. В області натурфілософії ця ідея поєднується з концепцією [[Атомістика|анатомізму]], запозиченої у греків. На думку прихильників Калама атоми, з яких складаються всі фізичні тіла, зчеплені один з одним не за допомогою будь-яких фізичних зв'язків, але виключно завдяки тому, що їх утримує Аллах. Найбільшими представниками Калама були Абуль-Хасан аль-Ашари (873 або 874—935) і Аль-Газалі (1058—1111).

Фальсафа в перекладі з арабської означає просто «філософія». Більшість прихильників фальсафа підтримували вчення [[Арістотель|Аристотеля]]. Його першим пропагандистом в арабському світі був Абу Йусуф Йакуб ал-Кінді (бл. 800—873), який працював в багдадському «Будинку мудрості» під заступництвом [[халіф]]а ал-Мамуна. У [[Багдад]]і працював і філософ Абу Наср Мухаммад ал-Фарабі (бл. 870—950), якого називали «Другим учителем» («Першим» вважався сам Аристотель). Наступним визначним натурфілософом був уродженець Бухари Абу Алі ібн Сіна, або Авіценна (980—1037), відомий також як видатний медик і астроном. Однак інтерпретація вчення Аристотеля цих трьох філософів несла на собі істотний відбиток неоплатонізму. Найчистішою вважається трактування аристотелизма, яку викладав Мухаммад Ібн Рушд (1126—1198), відомий також як Аверроес; саме з його коментарів вивчали Аристотеля в середньовічних європейських університетах.

== Видатні натурфілософи ==
{{Колонки|col1=
* [[Арістотель]]
* [[Анаксімен]]
* [[Анаксімандр]]
* [[Демокріт]]
* [[Анаксагор]]
* [[Піфагор]]
* [[Ксенофан]]
* [[Стратон Лампсакський]]
* [[Левкіпп]]
* [[Філолай]]
* [[Іоанн Філопон]]
* [[Прокл Діадох]]
* [[Лукрецій]]
* [[Леонардо да Вінчі]]|col2=
* [[Теофраст Парацельс]]
* [[Рене Декарт]]
* [[Ісаак Ньютон]]
* [[Галілео Галілей]]
* [[Роберт Гук]]
* [[Джордано Бруно]]
* [[Роберт Бойль]]
* [[Іммануїл Кант]]
* [[Дені Дідро]]
* [[Гельвецій]]
* [[Вільгельм Оствальд]]
* [[Епікур]]
}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* ''Ф. Канак''. Натурфілософія // {{ФЕС|сторінки=410}}
* [http://filosof.historic.ru/enc/item/f00/s07/a000732.shtml Философский словарь / Под ред. И.&nbsp;Т.&nbsp;Фролова].&nbsp;— 4-е изд.&nbsp;— {{М.}}: Политиздат, 1981.&nbsp;— 445 с.{{ref-ru}}
* Философский энциклопедический словарь.&nbsp;— {{М.}}: Советская энциклопедия. Гл. редакция: Л.&nbsp;Ф.&nbsp;Ильичёв, П.&nbsp;Н.&nbsp;Федосеев, С.&nbsp;М.&nbsp;Ковалёв, В.&nbsp;Г.&nbsp;Панов. 1983.{{ref-ru}}
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_philosophy/783/НАТУРФИЛОСОФИЯ Философия: Энциклопедический словарь].&nbsp;— {{М.}}: Гардарики. Под редакцией А.&nbsp;А.&nbsp;Ивина. 2004.{{ref-ru}}

== Посилання ==
* [http://studentbooks.com.ua/content/view/1361/53/1/2/ Натурфілософія Мілетської школи] // «UaRus».
* [http://pidruchniki.com/2008021537567/filosofiya/naturfilosofiya Натурфілософія] // Навчальні матеріали онлайн.
* [http://vseslova.com.ua/word/Натурфілософія-70127u Натурфілософія] // «VseslovA».{{ref-ru}}

{{Філософія}}
{{ВП-Портали|Філософія}}

[[Категорія:Філософські напрямки та школи]]
[[Категорія:Філософія природи| ]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:Category other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Center (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Icon (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ifempty (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-la (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Plainlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Sidebar with collapsible lists (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:· (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Антична філософія (редагувати)
Шаблон:ВП-Портали (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Колонки (редагувати)
Шаблон:М. (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:МалПорталу (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу/шаблон (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портали (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портали/+ (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/місце (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/серія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/стандартні номери (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/сторінки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ФЕС (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Філософія (редагувати)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Icon (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Icon/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:If empty (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal/images/other (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sidebar (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Sidebar/configuration (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Sidebar/styles.css (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Натурфілософія».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Натурфілософія