Перегляд вихідного коду сторінки Монгольська навала на Русь

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Історія України (бічна панель)|Середньовіччя|зображення=Genghis Khan empire-en.svg|підпис=Військові походи монголів за часів [[Чингісхан]]а, перший на Русь}}
'''Монго́льська нава́ла на [[Київська Русь|Київську Русь]]'''&nbsp;— вторгнення монгольських військ в Європу на землі руських князівств у [[XIII століття|XIII]]—[[XIV століття|XIV]] ст., внаслідок якого князівства втратили [[Державний суверенітет|політичну самостійність]] і змушені були виплачувати данину [[Монгольська імперія|Монгольській імперії]], найбільшій державі світу тих часів. Щодо цих подій в українській історіографії вживають також терміни '''орди́нська нава́ла''' або '''монго́ло-тата́рська нава́ла'''.

[[Русь]] зазнала монгольської навали в 1237—1241 роках. Протягом зими 1237—1238 років війська Монгольської імперії завоювали [[Велике князівство Рязанське|Рязанське]] та [[Володимиро-Суздальське князівство|Володимиро-Суздальське]] князівства та всі північно-східні землі [[Київська Русь|Київської Русі]]. У 1239 році [[монголи]] заволоділи [[Переяслав-Хмельницький|Переяславом]] і [[Чернігів|Черніговом]], а в грудні 1240 року, [[Облога Києва (1240)|після облоги, штурмом захопили Київ]] і майже повністю зруйнували його [[Городище (об'єкт)#Внутрішня частина города. Дитинець (вишгород, або Гора)|«Горішнє місто»]] [[Місто Володимира|Володимира]]. Протягом наступного 1241 року була завойована [[Галицька земля|Галицька]] та [[Волинська земля|Волинська]] землі.

Загарбання Русі військами хана [[Батий|Батия]] стало можливим завдяки їхній багаторазовій чисельній перевазі над руськими князівськими [[дружина (військо)|дружинами]] і народним ополченням{{джерело?}}.

Іншою причиною поразки руських князівств стала розрізненість князівських дій, великі відстані між центрами окремих князівств, непідготовленість більшості міст до оборони, наявність у монголів китайських облогових знарядь{{джерело?}}. Батиєва навала уповільнила розвиток [[Східні слов'яни|східних слов'ян]], відкинувши Русь на кілька століть назад{{джерело?}}. Встановлене [[ординське ярмо]] на десятки років закріпило [[Феодалізм|феодальну]] (удільну) роздрібненість, перешкоджаючи централізації земель і відродженню державності. У монголів було потужне військо, яке складалося з важкої і легкої кіннот. Легка кіннота нападала на замок, потім ніби здавалась і виманювала оборонців замку до важкої кінноти, а та їх знищувала.

== Передумови ==
На початку ХІІІ століття в [[Центральна Азія|Центральній Азії]] відбувалися дії і явища, яким судилося відіграти величезну і визначальну роль у долях народів і держав Центральної Азії, [[Кавказ]]у, [[Іран]]у і [[Східна Європа|Східної Європи]].

Вони справили помітний вплив на хід світової історії взагалі. На межі XII і XIII століть об'єдналися численні племена монгольських скотарів, що кочували на величезних просторах Південно-Східного [[Сибір]]у, у [[Забайкалля|Забайкаллі]].

Новоутворене об'єднання союзів монгольських племен, майбутню державу, у 1206 році очолив енергійний і здібний політик і воїн [[Чингісхан]].

В історичні джерела цей народ увійшов під ім'ям монголів або татар. Із самого початку ця квазідержава зосереджувалася на грабунок близьких і далеких сусідів та завоювання не тільки неосяжних, малозаселених просторів Азії, а також і [[Європа|Європи]] з метою створення світової імперії.

Однією з перших, увагу Чингісхана і його оточення привернула [[Східна Європа]]. Уже в 1207 році він послав старшого сина [[Джучі]] підкорювати племена і народи, що жили на північ від річки [[Селенга]] і в долині річки [[Іртиш]] (притока [[Об]]і). До складу майбутнього ''«улусу Джучі»'' були заздалегідь включені й землі Східної Європи, які ще тільки планувалося завоювати.

[[Персія|Перський]] історик кінця XIII&nbsp;— початку XIV століття [[Рашид-ад-Дін Фазлуллах|Рашид-ад-Дін]], який спирався на невідомі нині монгольські й китайські джерела, повідомив, що Джучі за велінням Чингісхана повинен був вирушити з величезним військом завойовувати всі області Півночі.

Серед цих областей була і земля [[Русь|«Рус»]]. Спочатку монгольська верхівка не мала досить сили, щоб підкорити Східну Європу. Основні сили Чингісхана надовго застрягли в [[Китай|Китаї]] та інших країнах Азії, які вони почали завойовувати.

Завоювання і поневолення Давньої Русі полчищами [[Батий|Батия]] стало можливим насамперед завдяки багаторазовій чисельній перевазі ворога над руськими дружинами і народним ополченням. Князі діяли розрізнено, не бажали допомагати один одному (великий князь Володимиро-Суздальський Юрій Всеволодович відмовив у допомозі рязанському князеві Юрію Ігоревичу), сперечались за командування об'єднаним військом.

Більшість міст Русі була погано укріплена, фортифікації навіть головних з них: [[Київ|Києва]], [[Чернігів|Чернігова]], [[Владимир|Владимира на Клязьмі]] застаріли і не витримали ударів облогової техніки загарбників. Під час штурмів, заволодівши селами безжальні [[кочовики]] винищували тисячі людей, залишаючи часом серед живих лише ремісників і міцних молодих людей, яких перетворювали на [[Рабство|рабів]]

== Хронологія ==

=== Початок навали ===
{{Catmore|Битва на Калці}}

Згідно з офіційною історіографією монгольська навала прийшла на Русь 1237&nbsp;року, але вперше на теренах Київської Русі вона почалась 1223&nbsp;року. Найкращі полководці [[Темучін]]а, [[Джебе]] і [[Субедей]] мали намір напасти на [[половці]]в. Князі [[Київська Русь|Київської Русі]] [[Данило Галицький]], [[Мстислав Удатний]], [[Мстислав Святославич|Мстислав Чернігівський]] приєднались аби підтримати половецького князя [[Ярун|Яруна Половецького]]. Їхнє військо досягло до 50—60 тисяч воїнів. У монголів було лише 25 тисяч.

Не маючи плану дій, першими у бій ринулись половці, а Мстислав Чернігівський підтримав їх. Скориставшись цією помилкою Джебе і Субедей атакували легкою кіннотою, заманюючи до себе в табір. Отримавши тактичну перевагу, монголи контратакували. У розпал бою Данила Романовича поранили, і йому довелось відступати із Мстиславом Удатним разом з військом. Половці під час бою почали втікати. Проте Мстислава Чернігівського в першому бою не перемогли, і його табір почали штурмувати. Три дні йшов штурм. Не перемігши в бою, його здолали хитрістю під час переговорів. Він погодився дати платню за військо і за себе, але монголи його підступно вбили.

=== Війна в Заліссі ===
[[Файл:Руські князівства у 12-13 ст..jpg|міні|праворуч|250пкс|Боротьба проти монголо-татарських завойовників]]
В історичній літературі час від часу повторюється думка, ніби вторгнення полчищ Монгольської держави в Русь було несподіванкою для її князів. Цим пояснюється неузгодженість дій руських князів перед лицем ворога, розпорошеність сил, непідготовленість до оборони міст і фортець. Та джерела свідчать про інше. У Північно-східних князівствах Русі заздалегідь стало відомо про підготовку монгольських ханів до вторгнення за Волгу<ref>{{ЕІУ}}</ref>.

1237 року монголи дали знати про себе знову, внук покійного Чингісхана, [[Батий]] зібравши військо пішов у новий похід.

Того ж 1237 року, монгольська кіннота вдерлася в державу [[Волзька Болгарія|волзьких болгар]]. А вже на початку зими завойовники подолали південний рубіж і зупинилися на річці Онуза. Першим їм потрапило під руку Муромо-Рязанське князівство. Батий відправив посольство до рязанського князя Юрія Ігорьовича з вимогою покори і сплати [[Церковна десятина|десятини]].

Зібрана князем рада постановила дати відсіч ворогові. Рязанське військо зустрілося з монгольським поблизу південних кордонів князівства. Чудова пам'ятка літератури ''«[[Повість про розорення Рязані Батиєм]]»'' повідомляє, що після запеклої січі ледве здолали рязанців сильні полки татарські. Але все одно&nbsp;— місто було жорстоко знищене.

Дорогою у [[Володимиро-Суздальське князівство]] монголи нищили все що бачили. Мешканці намагались чинити, хоча і малочисельний, але опір. Наприклад боярин [[Євпатій Коловрат]] зібрав загін в 1700 чоловік, намагавсь розпочати партизанський рух проти монголів. Але його загін потрапив у засідку. Всіх повстанців монголи закидали 160&nbsp;кг каменями. Про ці всі події також описуються у повісті ''«Повість про розорення Рязані Батиєм»''.

Коли Батий добрався до [[Владимир|Володимира на Клязмі]], він не застав князя [[Юрій Всеволодович|Юрія Всеволодича]] який збирав військо для відсічі. Тому він спочатку знищив місто [[Москва]], і місто [[Суздаль]]. Коли ж повернувся до Володимира, то відразу почав штурм міста. Місто було спалене. Все Владимиро-Суздальське князівство було захоплене монголо-татарами.

Юрій Всеволодич загинув у жорстокому і нерівному [[Битва на річці Сіть|бою на річці Сіть]] (на північ від Володимира).

Протягом зими 1237—1238 років монголо-татарське військо завоювало і сплюндрувало Владимиро-Суздальське князівство, Рязанське князівство та всі інші північні князівства [[Київська Русь|Київської Русі]].

=== Спустошення земель Переяславщини та Чернігівщини ===
[[Файл:Kozelsk siege.JPG|міні|ліворуч|150пкс|Облога татарами міста [[Козельськ]] 1239 році, [[Мініатюра (живопис)|мініатюра]] XVI&nbsp;ст. з Голіцинського тому [[Никонівський літопис|Никонівського літопису]]]]
1238 року монголи з'явилися на Чернігівщині, коли вони дійшли до міста Козельськ. Перед приходом Батия городяни скликали віче, у якому домовились оборонятись до останнього. Монголи були змушені застосувати найкращі стінопробивні машини. Після того як татари увірвались у місто, вони почали атаку, але не сподівались на такий опір. 5000 ханських воїнів було винищено, але перемога, однак, була за Батиєм. Місто було знищене.

1239 року Батий привів свою кінноту на південь Русі. У березні 1239 року численний загін кочовиків штурмом здобув [[Переяслав-Хмельницький|Переяславль]] і перебив усіх його жителів. Мало не миттєве здобуття ворогом Переяслава досі дивує істориків і [[археолог]]ів, адже він був надійно укріпленим містом і багато десятиліть захищав [[Руський|Руську]] землю від [[Печеніги|печенігів]], а далі&nbsp;— й [[половці]]в. У жовтні 1239 року військо Батия [[Битва під Черніговом (1239)|за два дні захопило й Чернігів]], фортифікації якого поступалися в Русі хіба що Києву.

=== Штурм Києва ===
[[Файл:Siege of Kiev (1240).png|міні|ліворуч|150пкс|Взяття Києва монголами, 1240. ''Оксфордська ілюстрована енциклопедія'']]
Пізньою осінню 1240 року монголо-татарське військо з'явилося біля валів Києва. На шляху воно зруйнувало численні міста й укріплені замки [[Київське князівство|Київської землі]], що захищали її з півдня: Василів, [[Білгород-Київський|Білгород]], [[Витачів]], невідому за назвою фортецю на Княжій Горі поблизу [[Канів|Канева]] та інші. Уперше для здобуття руського міста Батий зібрав усі свої війська, близько 200 тисяч воїнів й облогову техніку. Київ мав укріплення, яким не було рівних у східнослов'янському світі.

На величезних земляних валах висотою до 12&nbsp;м височіли [[дуб]]ові стіни. Всередині зовнішнього пояса укріплень [[Місто Ярослава|Ярослава міста]] знаходився внутрішній&nbsp;— [[місто Володимира]], де, у свою чергу, стояла цитадель, [[Вулиця Ярославів Вал|«Ярославів двір»]].

У Києві сиділа випробувана у битвах залога на чолі з намісником князя [[Данило Галицький|Данила Галицького]] Дмитром, котрого князь посадив у місті напередодні Батиєвої навали. Біля 5 вересня 1240 року, відразу після наближення до Києва, Батий почав штурм. Але безуспішно. Лише [[19 листопада]] він помітив, що найслабшим місцем Києва є [[Лядські ворота]]. Ворог підтягнув стінобійні машини впритул до валів. ''«Пороки»'' жбурляли кам'яні брили і дерев'яні колоди, щоб збити [[Забороло|заборола]], тарани безперервно били в брами, до стін приставили драбини. Ворота не витримали. Але далі, через великий опір, Батий пройти не зміг. Лише через декілька днів монгольські війська увірвались у місто. Почалась жорстока битва. Кияни чинили великий опір. Батию вдалось знищити багато людей. У [[Десятинна церква|десятинній церкві]] були зведені укріплення. Але церква не витримала і завалилась, поховавши під собою останніх захисників Києва.

Після 2-х тижнів штурму монголо-татари на початку грудня 1240 року змогли здобути Київ, знищивши переважну більшість його захисників і [[Міщанство|міщан]], вони майже повністю зруйнували його (особливо Верхнє місто). Поранений намісник [[Дмитро (тисяцький)|Дмитро]] був врятований Батиєм. Він зберіг йому життя за відчайдушний опір.

=== Навала на Галичину і Волинь ===
Через [[Галицьке князівство]] відкривався шлях до Угорщини. Однак по дорозі Батий не зміг взяти міцно укріплений [[Холм]]. Монголи намагались продертись через гори. Але галичани чинили запеклий опір. Хоч все ж таки Батий пройшов далі, в [[Угорщина|Угорщині]] вже не було так легко. Батию доводилось штурмувати Феодальні [[Замок (споруда)|замки]]. Він знищував все.

У перші місяці 1241 року полчища Батия завоювали [[Галицьке князівство|Галицьку землю]] і [[Волинське князівство|Волинську землю]], далі спустошили [[Угорщина|Угорщину]] і [[Польща|Польщу]].

=== Подальші напрямки завоювань ===
{{Детальніше|Західний похід монголів}}
{{Детальніше|Монгольські вторгнення до Польщі}}
{{Детальніше|Монгольські вторгнення до Угорщини}}
У 2-й половині 1241-го&nbsp;— на початку 1242 року вони розграбували [[Хорватія|Хорватію]], [[Трансильванія|Трансильванію]], [[Молдавське князівство|Молдову]], частину [[Сербія|Сербії]] та [[Болгарія|Болгарії]].

Батий зруйнував [[Краків]], потім він завернув у Степи і заснував у пониззі [[Волга|Волги]] свою державу зі столицею в місті [[Сарай-Бату|Сарай]], яку джерела називають просто Ордою (пізніше її стали іменувати [[Золота Орда|Золотою Ордою]]). Князівства колишньої Київської Русі були під ярмом.

== Наслідки ==
Щодо цивілізаційних наслідків Батиєвої навали, то більшість істориків поділяють думку про те, що вона загальмувала політичний, економічний і етнокультурний розвиток Русі, відкинувши її князівства на кілька століть назад. Ординське іго на довгі роки закріпило удільну роздробленість, перешкоджало об'єднанню земель і князівств, завадило відродженню державності.

Іншої думки дотримуються дослідники, які вважають, що Монголо-татарська навала завдала мало шкоди Русі, натомість заохочувала боротьбу східних слов'ян за незалежність і відновлення державності.

== Див. також ==
* [[Навала Батия]]
* [[Тверське повстання]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* ''Котляр М. Ф.'' [http://history.org.ua/?termin=Abaza_V Монголо-татарська навала] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130327112303/http://history.org.ua/?termin=Abaza_V |date=27 березня 2013 }} // {{ЕІУ/7}}&nbsp;— С.&nbsp;51—54.
* ''Храпачевский Р.'' [http://xlegio.ru/ancient-armies/medieval-warfare/genghisids-great-western-campaign/ Великий западный поход чингизидов на Булгар, Русь и Центральную Европу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120826132158/http://www.xlegio.ru/ancient-armies/medieval-warfare/genghisids-great-western-campaign/ |date=26 серпня 2012 }} // Военная держава Чингисхана.&nbsp;— М.: 2004. {{ref-ru}}

== Посилання ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=coQWXaGRTEw Монголи не знищили усе. Міфи про навалу, іго та пустку на українських землях] // [[Локальна історія]] ([[YouTube]]).&nbsp;— 26.06.2024.

{{Київська Русь}}
{{Історія України}}
{{Україна в темах}}{{Монгольські завоювання}}
{{ВП-портали|Монголія|Україна|Історія}}

{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Війни XIII століття]]
[[Категорія:Військова історія середньовічної України]]
[[Категорія:Західний похід монголів]]
[[Категорія:Війни Галицько-Волинського князівства]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:-. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Aligned table (редагувати)
Шаблон:C (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Category other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Catmain (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Catmore (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hatnote (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Icon (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ifempty (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox subgroup (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Sidebar with collapsible lists (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:· (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Історія України (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Історія України (бічна панель) (редагувати)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ВП-портали (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Головна категорія (редагувати)
Шаблон:Детальніше (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Джерело (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Джерело? (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Докладніше (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ЕІУ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ЕІУ/7 (редагувати)
Шаблон:К. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Київська Русь (редагувати)
Шаблон:Книга (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Країна з прапорцем (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу/шаблон (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Монгольські завоювання (редагувати)
Шаблон:Назва країни UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Нп (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портал в лінію (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Портали (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портали/+ (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/місце (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/серія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/стандартні номери (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Україна в темах (редагувати)
Шаблон:• (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Aligned table (редагувати)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Icon (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Icon/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:If empty (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal-inline (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Portal/images/other (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sidebar (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Портал (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Портал/images/all (переглянути вихідний код) (частково захищено)

Повернення до сторінки «Монгольська навала на Русь».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Монгольська_навала_на_Русь