Перегляд вихідного коду сторінки Мати

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Перенаправлено|Мама}}
{{Otheruses}}
[[Файл:Andrea Solario 002.jpg|праворуч|thumb|250px|Андреа Соларіо «[[Мадонна (мистецтво)|Мадонна]] з зеленою подушкою», [[1507]], [[Лувр]].]]
[[Файл:Nomad mother and son. Changtang, Ladakh.jpg|міні|Кочівна мати з сином, [[Чангтан]], [[Ладакх]], 2010]]
[[Файл:Mother and child. Gandola Monastery. Lahaul, India. 2004.jpg|міні|Мати з дитиною, Лахул і Спіті, [[Індія]], 2004]]
'''Ма́ти'''<ref>{{СУМ-20|Мати}}</ref><ref name="strukr1">[https://archive.org/stream/strukrainsk/t.1#page/n578/mode/1up Мати, Матєръ, Матєрє; Матка] // [[Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.|Словник староукраїнської мови XIV—XV&nbsp;ст.]]: У 2 т. / Укл.: [[Гринчишин Дмитро Григорович|Д.&nbsp;Г.&nbsp;Гринчишин]] та інш.&nbsp;— Т. 1: А&nbsp;— М.&nbsp;— Київ: «[[Наукова думка]]», 1977.&nbsp;— С. 580.</ref>, '''ма́ма'''<ref>{{СУМ-20|Мама}}</ref>&nbsp;— жінка стосовно своїх [[дитина|дітей]]. Крім біологічної (рідної) матері, матір'ю також називають [[жінка|жінку]], що виконує [[Гендерна роль|соціальну роль]] матері: прийомну матір ([[Мачуха|мачуху]]), [[Опіка|опікунку]], [[Усиновлення|усиновлювачку]], матерів у [[Лесбійство|лесбійській]] родині. [[День матері]] світ відзначає щорічно в березні чи травні (в Україні офіційно з [[2000]] року у другу [[Неділя|неділю]] травня<ref name="nakaz">{{cite web|url=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/489/99|title=Про День матері|publisher=Верховна Рада України|language=Ukrainian|accessdate=2012-03-09|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130506130532/http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/489/99|archivedate=2013-05-06|deadurl=yes}}</ref>). Жінки, які свідомо відмовляються від материнства, належать до [[Свідома бездітність|чайлдфрі]].

== Етимологія ==
{{Вставка|Вирівнювання=left|Без розривів=1|Заголовок=Приклади феномену mama and papa|Текст=* mom, mommy, mum, mummy, ma, mam, 
mammy, maa, amaa, mata — англійська 
і споріднені мови,
* māma (妈妈/媽媽) — китайська,
* máma — чеська,
* maman — французька і перська,
* maadar — дарі,
* մայր [mɑjɹ] — вірменська,
* mamma — італійська та ісландська,
* mãe — португальська,
* ema — естонська,
* má або mẹ — в'єтнамська,
* mam — валлійська,
* ama — баскська,
* eomma (엄마, IPA: ʌmma) — корейська,
* matka — польська і словацька,
* madre — іспанська,
* matrice — албанська,
* modor — давньоанглійська,
* mathrin — давньоірландська,
* matr — санскрит,
* mama — запозичене з англійської в Японії,
* (metér, μητήρ) mitéra, μητέρα чи mána, μάνα — грецька,
* mwt — древньоєгипетська.}}
Українське ''мати'' походить від {{lang-x-slav|*mati}}, [[родовий відмінок|род. відм.]] ''*matere'', що споріднене з {{lang-lt|móté}}, род. відм. ''móters'' («жінка», «дружина»), ''mótina'' («мати»), {{lang-lv|mâte}}, [[прусська мова|прусськ.]] ''mūti'', [[давньоісландська мова|дав.-ісл.]] ''moðer'', {{lang-de|Mutter}}, {{lang-en|mother}}, {{lang-la|māter}}, {{lang-el|μήτηρ}}, {{lang-fa|مادر‎}}, ''madar'', {{lang-sa|मातृ}}, ''matr''. Спільним джерелом є {{lang-x-ie|*māter-}}, утворене від складу ''*ma'' з дитячого мовлення за допомогою суфікса ''*-ter''<ref>{{ЕСУМ3}}</ref> (аналогічно ''[[батько|*pāter-]], [[дочка|*dhughəter-]], [[брат|*bʰrāter-]], [[ятрівка|*i̯enәter-]]'').

Послідовності звуків /ma/, /mama/ і подібних до них відповідають слову «мати» в багатьох, часто абсолютно між собою не пов'язаних, мовах. У [[Мовознавство|лінгвістиці]] цей феномен називається «{{Не перекладено|Мама і папа (мовознавство)|мама і папа|en|Mama and papa}}<nowiki/>».

[[Зменшувальна форма|Зменшувальні форми]]: ''не́ня<ref>{{СУМ-11|Неня}}</ref> (не́нька<ref>{{СУМ-11|Ненька}}</ref>), ма́мця<ref>{{СУМ-11|Мамця}}</ref>, ма́тінка<ref>{{СУМ-11|Матінка}}</ref> (ма́тіночка<ref>{{СУМ-11|Матіночка}}</ref>), мату́ня<ref>{{СУМ-11|Матуня}}</ref>, мату́ся<ref>{{СУМ-11|Матуся}}</ref>'', [[Архаїзм|заст.]] ''ма́тір''<ref>{{СУМ-11|Матір}}</ref>, {{lang-rus|матєръ, матка}}<ref name="strukr1" /><ref>[https://archive.org/stream/kniga1#page/n422/mode/1up Матка] // [[Тимченко Євген Костянтинович|Тимченко Є.]] Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV—XVIII&nbsp;ст. У 2 кн. / [[Німчук Василь Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Німчук]], Г. I. Лиса (підготували до видання).&nbsp;— Київ–Нью-Йорк, 2002.&nbsp;— Кн. 1.&nbsp;— 512 с.&nbsp;— (Пам'ятки української мови . Серія словників).&nbsp;— C. 423.</ref>.

Інші значення:
* Молочна мати ([[годувальниця]])&nbsp;— жінка, що [[Грудне вигодовування|вигодувує груддю]] чужу дитину.
* Досвітча́на мати&nbsp;— жінка, у хаті якої молодь збиралася на вечорниці-[[Вечорниці|досвітки]].
* Весільна (посаджена, посадна) мати&nbsp;— жінка, яка виконує на [[Традиційне українське весілля|весіллі]] роль матері [[Наречений|нареченого]] або [[Наречена|нареченої]].
У релігії:
* Хреще́на (духовна) мати&nbsp;— жінка, яка бере участь у християнському обряді [[хрещення]] новонародженого(-ї) в ролі названої матері.
* Мати Божа, Матір Божа, Богоматір, Мадонна&nbsp;— [[Діва Марія]].
* [[Богиня-мати]], Мати Світу, Велика (Родова) Мати&nbsp;— імена верховної [[Богиня|богині]] в багатьох віруваннях.
Мати як джерело, вихідна форма:

* Материнські клітини в біології,
* [[Материнська плата]] в комп'ютерах,
* [[Маточний розчин]] у промисловій хімії,
* [[Материнська компанія|Материнські]] і [[Дочірнє підприємство|дочірні]] підприємства в економіці.

== Біологія та психологія материнства ==

* [[Теорія прихильності]]
* {{Не перекладено|Материнський зв'язок|3=en|4=Maternal bond}}
* «<nowiki/>Досить хороша мати»<nowiki/> в [[Об'єктна теорія|об'єктній теорії]] [[Мелані Кляйн]] та [[Дональд Віннікотт|Дональда Віннікотта]]
* Материнство у [[психоаналіз]]і: [[Едіпів комплекс|Едипів комплекс]], [[Архетип матері]].

Аналіз материнства у соціологічно-[[Теорія фемінізму|феміністичному ключі]] почала [[Ненсі Чодороу]] в праці «Відтворення материнства: Психоаналіз і соціологія гендеру» (1978).

== {{Не перекладено|Материнське здоров'я|3=en|4=Maternal health}} ==
[[Файл:Maternal mortality rate worldwide.jpg|міні|[[Материнська смертн��сть]], 2002]]
[[Файл:Countries by Birth Rate in 2017.svg|міні|[[Народжуваність]], 2017]]
[[Файл:ASC Leiden - Coutinho Collection - 11 24 - Village in the liberated areas, Guinea-Bissau - 1974.tiff|міні|Матері з дітьми в [[Гвінея-Бісау]], 1974]]
'''[[Післяпологова депресія]]''' вражає 15&nbsp;% жінок у будь-який час протягом року після пологів<ref name="Frieder_2019">{{cite journal|author=Frieder A, Fersh M, Hainline R, Deligiannidis KM|date=March 2019|title=Pharmacotherapy of Postpartum Depression: Current Approaches and Novel Drug Development|journal=CNS Drugs|volume=33|issue=3|pages=265–282|doi=10.1007/s40263-019-00605-7|pmc=6424603|pmid=30790145|issn=1172-7047}}</ref><ref>{{cite journal|display-authors=6|author=Gaynes BN, Gavin N, Meltzer-Brody S, Lohr KN, Swinson T, Gartlehner G, Brody S, Miller WC|date=February 2005|title=Perinatal depression: prevalence, screening accuracy, and screening outcomes|journal=Evidence Report/Technology Assessment|issue=119|pages=1–8|doi=10.1037/e439372005-001|pmc=4780910|pmid=15760246}}</ref><ref name="OBOS">The Boston Women's Health Book Collective: Our Bodies Ourselves, pages 489—491, New York: Touchstone Book, 2005</ref>, частіше між першим тижнем та першим місяцем<ref name="NIH2017">{{cite web|title=Postpartum Depression Facts|url=https://www.nimh.nih.gov/health/publications/postpartum-depression-facts/index.shtml|website=NIMH|access-date=11 червня 2017|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20170621200731/https://www.nimh.nih.gov/health/publications/postpartum-depression-facts/index.shtml|archive-date=21 червня 2017}}</ref>. Призводить до жіночих [[Самогубство|суїцидів]], убивств та недогляду за дітьми, негативно позначається і на психіці немовлят<ref>{{cite journal|author=Grace SL, Evindar A, Stewart DE|date=November 2003|title=The effect of postpartum depression on child cognitive development and behavior: a review and critical analysis of the literature|journal=Archives of Women's Mental Health|volume=6|issue=4|pages=263–74|doi=10.1007/s00737-003-0024-6|pmid=14628179|s2cid=20966469}}</ref><ref name="Pearlstein_2009">{{cite journal|author=Pearlstein T, Howard M, Salisbury A, Zlotnick C|date=April 2009|title=Postpartum depression|url=https://archive.org/details/sim_american-journal-of-obstetrics-and-gynecology_2009-04_200_4/page/357|journal=American Journal of Obstetrics and Gynecology|volume=200|issue=4|pages=357–64|doi=10.1016/j.ajog.2008.11.033|pmc=3918890|pmid=19318144}}</ref>. Жорсткіша форма розладу, {{Не перекладено|Післяпологовий психоз|післяпологовий психоз|en|Postpartum psychosis}} (1-2 на 1000 породіль)<ref name="Sey2003">{{cite journal|author=Seyfried LS, Marcus SM|date=August 2003|title=Postpartum mood disorders|journal=International Review of Psychiatry|volume=15|issue=3|pages=231–42|doi=10.1080/09540260305196|pmid=15276962}}</ref>&nbsp;— серед головних причин убивств дітей до 1 року<ref>{{cite journal|author=Spinelli MG|date=September 2004|title=Maternal infanticide associated with mental illness: prevention and the promise of saved lives|url=https://archive.org/details/sim_american-journal-of-psychiatry_2004-09_161_9/page/1548|journal=The American Journal of Psychiatry|volume=161|issue=9|pages=1548–57|doi=10.1176/appi.ajp.161.9.1548|pmid=15337641|s2cid=35255623}}</ref>.

Причина<ref name="Sey2003" />&nbsp;— комбінація фізичних (гормональні зміни, ускладнення вагітності, [[Депривація сну|нестача сну]]), спадкових ([[Біполярний афективний розлад|біполярні]], [[Депресія|депресивні]] розлади), соціальних та психологічних факторів (нестача підтримки)<ref name="NIH2017" /><ref name="Ste2019">{{cite journal|author=Stewart DE, Vigod SN|date=January 2019|title=Postpartum Depression: Pathophysiology, Treatment, and Emerging Therapeutics|journal=Annual Review of Medicine|volume=70|issue=1|pages=183–196|doi=10.1146/annurev-med-041217-011106|pmid=30691372}}</ref><ref name="Soa2008">{{cite journal|author=Soares CN, Zitek B|date=July 2008|title=Reproductive hormone sensitivity and risk for depression across the female life cycle: a continuum of vulnerability?|journal=Journal of Psychiatry & Neuroscience|volume=33|issue=4|pages=331–43|pmc=2440795|pmid=18592034}}</ref><ref name="NIH2017" />. Діагностується, коли зміни настрою та розлади сну і харчування<ref name="NIH2017" />. Лікується [[Антидепресант|медикаментами]], [[Психотерапія|психотерапією]] та підтримкою матері (їжею, доглядом, виконанням [[Неоплачувана робота|хатньої роботи]], психологічною підтримкою)<ref name="Dennis_2007">{{cite journal|author=Dennis CL, Fung K, Grigoriadis S, Robinson GE, Romans S, Ross L|date=July 2007|title=Traditional postpartum practices and rituals: a qualitative systematic review|journal=Women's Health|language=en-US|volume=3|issue=4|pages=487–502|doi=10.2217/17455057.3.4.487|pmid=19804024|doi-access=free}}</ref>.

* '''[[Материнська смертність]]''' (під час нелегальних [[аборт]]ів, [[Вагітність|вагітності]], а в основному у [[Пологи|пологах]] і внаслідок втягнення в [[сурогатне материнство]]).
* [[Матрицид]]&nbsp;— убивство матерів. [[Орест]] убив [[Клітемнестра|Клітемнестру]], за що його покарали [[Фурії]].
* [[Домашнє насильство]] щодо матерів і дітей (див. [[Жіночий прихисток]]).
* [[Багатодітні матері]], [[Мати-героїня]].

Стимулювання материнства попри{{Що це}} відбувається засобами [[Репродуктивний тиск|репродуктивного тиску]], утиску [[Репродуктивні права|репродуктивних прав]] жінок (такими як обмеження доступу до [[Сексуальна освіта|сексуальної освіти]], [[Контрацепція|контрацепції]] та [[аборт]]ів ([[Рух проти абортів|пролайф]]), примусова вагітність, зокрема, в результаті [[зґвалтування]]), поширенням [[Гендерні стереотипи|гендерних стереотипів]] про материнство як першочергове або єдине покликання жінки.

== Діяльність матері ==
[[Файл:Gallen Kallela Lemminkainens Mother.jpg|thumb|[[Акселі Галлен-Каллела]], [[Мати Леммінкяйнена]] (1897), що врятувала свого сина з річки Туонела.]]
Власне материнська діяльність (яку не може виконати [[батько]] чи рідня) включає [[Вагітність|виношування]], [[Пологи|народження]] та [[грудне вигодовування]] [[немовля]]ти.

Проте традиційно сформована суспільствами роль матері включає також догляд за дітьми (харчування, гігієна, одяг та дбання про решту фізичних потреб), їхнє [[виховання]], початкову [[Освіта|освіту]] та [[Психологічна допомога|психологічне обслуговування]].

== Історія прав ==
[[Файл:Відсоток народжених незаміжніми жінками, вибрані країни, 1980 і 2007 роки.png|міні|Народження поза шлюбом за країнами, 1980 та 2007]]
Право [[Опіка|опіки]] над власними дітьми матері отримали тільки в ХІХ—ХХ ст. в результаті [[суфражизм]]у (до того діти, як і [[Дружина (шлюб)|дружина]], вважались власністю чоловіка).

Уявлення про [[матріархат]], поширені в старій історичній літературі, нові галузі, що постали з розвитком феміністичної науки, такі як [[Гендерні дослідження|гендерні]] (зокрема [[Жіночі дослідження|жіночі]]) дослідження та [[жіноча історія]], відкидають: за сучасними даними, влада жінок у період до ХІХ століття обмежувалася [[Матрилінійність|матрилінійністю]], культами [[Богиня|богинь]], жіночою обрядовістю, а також окремими жінками у владі<ref>{{Cite web|title=Кого оберігає берегиня, або матріархат як чоловічий винахід|url=https://genderindetail.org.ua/library/ukraina/kogo-oberigae-bereginya-abo-matriarhat-yak-cholovichiy-vinahid-1341287.html|website=Гендер в деталях|accessdate=2021-10-04|archive-date=5 жовтня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211005024346/https://genderindetail.org.ua/library/ukraina/kogo-oberigae-bereginya-abo-matriarhat-yak-cholovichiy-vinahid-1341287.html}}</ref>.

== [[Сурогатне материнство]] ==
З поширенням [[Сурогатне материнство|сурогатного материнства]] в цій практиці розрізняють «генетичну матір» (з чиєї [[Яйцеклітина|яйцеклітини]] розвивається [[Плід (анатомія)|плід]]) і «сурогатну» (що [[Вагітність|виношує]] і [[Пологи|народжує]] [[Немовля|дитину]])

== У міфології та релігії ==
[[Файл:Seated Woman of Çatalhöyük on black background.jpg|міні|{{Не перекладено|Сидяча жінка Чатал-Гьоюк|Богиня-мати|en|Seated Woman of Çatalhöyük}} [[Анатолія|Анатолійської цивілізації]], [[Чатал-Гьоюк]]]]
Мати в багатьох культурах символізує [[життя]], [[святість]], [[вічність]], [[Теплова енергія|тепло]] і [[любов]]<ref>Шейнина Е.&nbsp;Я.&nbsp;Энциклопедия символов. М., 2001;</ref>.

* Космічна '''[[Мати Земля]]''', дружина Неба, мати всього на [[Земля|Землі]], поза [[добро]]м і [[зло]]м. Древньогрецька богиня [[Гея]], що породила [[Титани|титанів]], [[циклоп]]ів, велетів<ref>Н.&nbsp;А.&nbsp;Кун «Легенды и мифы Древней Греции» ГИПП «Янтарный сказ» 2000</ref>, однаково любила всіх. У слов'янській міфології могутня [[Мокош]], розпорядителька доль, входила до Пантеону князя Володимира.<ref>''Калашников В.'' «Боги древних славян»</ref>
* Всемогутня '''Мати-Природа''', милостива і жорстока, керувала всім, від чого залежала людина: [[клімат]]ом, [[Погода|погодою]], врожаєм, удачею в полюванні і [[Збиральництво|збиральництві]]. З розвитком релігій подекуди розділилась на покровительок [[Мисливство|мисливства]] (гр. [[Артеміда]]) і [[Землеробство|землеробства]] ([[Деметра]]).
* '''[[Богиня-мати]]'''&nbsp;— головне жіноче божество в багатьох [[Пантеон (боги)|пантеонах]], співвідносне з жіночим творчим началом в природі<ref>{{книга-ру|ссылка = https://books.google.com/books?id=nI_x-JevyoUC&pg=PA65
|автор = В. С. Никольский
|заглавие = Основы религиоведения
|год = 2005
|место = М.
|издательство = МГИУ
|страницы = 65
|страниц = 356
|isbn = 978-5-276-01023-6
}}</ref>, шлюбом, материнством, домашнім вогнищем: [[Ісіда|Ісида]] ([[Міфологія Стародавнього Єгипту|Стародавній Єгипет]]), [[Деметра]] ([[Стародавня Греція]]), [[Гея]] і [[Юнона]] ([[Стародавній Рим]]), [[Шакті]] і [[Парваті]] ([[індуїзм]]), цариця [[Махамайя]] (мати [[Будда|Будди]]), [[Лада (міфологія)|Лада]] і [[Мокош]] ([[Слов'янська міфологія|слов'янське язичництво]]), [[Діва Марія]] ([[християнство]]).
* Серед '''біблійних матерів''' [[Єва]], мати роду людського, Богородиця, [[Агар (наложниця Авраама)|Агар]] та інші.

{{Не перекладено|Мірра Альфасса|3=en|4=Mirra Alfassa}}, відома як Мати Мірра,&nbsp;— співзасновниця [[Інтегральна йога|Інтегральної йоги]].

== У мистецтві ==
{{Краща ілюстрація}}Мати, як найбільш значима особистість у житті кожної людини, широко відображена в мистецтвах народів світу.[[Файл:Brooklyn Museum 50.124 Mother with Child Lupingu lwa Cibola (3).jpg|міні|Талісман {{Не перекладено|Лулуа (народ)|Лулуа|3=en|4=Lulua people}} для захисту жінок, що втратили дітей чи мали [[викидень]], визначна пам'ятка африканського мистецтва]]

=== Образотворче мистецтво ===
[[Файл:Mary Cassatt - Mother and Child (The Goodnight Hug).jpg|міні|[[Мері Кассат]], Мати та дитина (Обійми на добраніч), 1880-ті.]]
* [[Мадонна (мистецтво)]]

Жінки з дітьми зображені на могильних рельєфах 4-го століття на острові [[Родос]]<ref>{{Google books|plainurl=|id=3fnsWhZkq74C|page=234|title=Women, Crime and Punishment in Ancient Law and Society}}</ref>. Картини матерів з дітьми були тривалою традицією у Франції<ref>{{Google books|plainurl=|title=Intimate Encounters: Love and Domesticity in Eighteenth-century France|id=DQ_8S3iJPa4C|page=87}}</ref>.

Материнству, зв'язку матерів та дітей присвятила свої полотна американо-французька [[Імпресіонізм|імпресіоністка]] кінця ХІХ століття [[Мері Кассат]].

=== У літера��урі ===

* [[Гі де Мопассан]] «[[Мати потвор]]» (1883)
* [[Герман Гессе]] «[[Нарцис і Ґольдмунд]]» (1930)&nbsp;— про вплив материнства на чоловіків
* [[Самчук Улас Олексійович|Улас Самчук]] «[[Марія (роман)|Марія]]» (1933)&nbsp;— про [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомор]] очима української селянки
* [[Бертольт Брехт]] «[[Матінка Кураж та її діти]]» (1941)&nbsp;— образ жіноцтва, що живе в умовах [[Друга світова війна|Другої світової війни]]
* {{Не перекладено|Мати Гуска|3=en|4=Mother Goose}}&nbsp;— персонажка європейської і американської дитячої літератури

=== У кінематографі ===

* {{Не перекладено|Танцюючі матері|3=en|4=Dancing Mothers}} (1926)&nbsp;— німа чорно-біла драма.
* [[Осіння соната]] (1978)&nbsp;— шведська драма [[Інгмар Бергман|Інгмара Бергмана]] про дочірньо-материнські стосунки та [[Психологічна травма|наслідки]] [[Жіноча часова бідність|конфлікту між кар'єрою і материнством]] і нестачі материнської любові. Тему продовжує незалежна драма [[Острів (фільм, 2011)|Острів]] (2011) за новелою {{Не перекладено|Джейн Роджерс|3=en|4=Jane Rogers}}.
* Перенавантаження молодої матері та післяпологовий психоз зображає [[Таллі (фільм)|Таллі]] (2018).
* «[[Підміна (фільм, 2008)|Підміна]]» (2008) з [[Анджеліна Джолі|Анджеліною Джолі]] оповідає історію матері, в якої викрали сина. «[[Кімната (фільм, 2015)|Кімната]]» (2015)&nbsp;— про утримання жінки [[Аб'юзивні стосунки|аб'юзером]] та виховання нею дитини від народження у трейлері.
* Тема [[Помста|помсти]] матері за [[Убивство|вбивство]] чи [[зґвалтування]] дочки розвивається від [[Убити Білла. Фільм 1|«Убити Білла»]] (2003) до «[[Три білборди за межами Еббінга, Міссурі]]» (2017).
* Проблему репродуктивного рабства та [[Репродуктивні права|прав]] [[Права жінок|жінок]], зокрема, [[Сурогатне материнство|сурогатного материнства]], підняв американський серіал [[Оповідь служниці (серіал)|«Оповідь служниці»]] (з 2017) за мотивами [[Оповідь служниці (роман)|однойменного роману]] (1985) [[Маргарет Етвуд]].
* Проблеми сучасного материнства, такі як [[Вагітність внаслідок зґвалтування|материнство в результаті]] [[зґвалтування]], [[домашнє насильство]] і діти, пізнє материнство, поєднання кар'єри та материнства, [[Феміністична педагогіка|феміністська педагогіка]], заторкнуті в серіалі «[[Велика маленька брехня (телесеріал)|Велика маленька брехня]]» (2017).
* Переживання [[Мачуха|прийомної матері]] показано у франшизі «[[Чаклунка (фільм)|Малефісента]]» (2014, 2019).
* Материнську роль втілюють старші жінки у фільмах «[[Уроки водіння]]» (2006), «[[Гарольд і Мод]]» (1971).
* «{{Не перекладено|Моя мати любить жінок|3=en|4=My Mother Likes Women}}» (2002)&nbsp;— іспанська комедія про сприйняття дорослими доньками [[Лесбійство|лесбійських]] стосунків матері.
* Материнство, як професійна та особистісна мотивація, фігурує у науково-фантастичних стрічках: «[[Чужий (фільм)|Чужий]]» (1979), «[[Прибуття (фільм, 2016)|Прибуття]]» (2016), «[[Гравітація (фільм)|Гравітація]]» (2013).

=== У музиці ===
У піснях українських виконавців: «Мамина світлиця»<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=BUQ_cZbVQ_I |title=Василь Зінкевич — Мамина світлиця |accessdate=24 липня 2016 |archive-date=29 квітня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170429223308/https://www.youtube.com/watch?v=BUQ_cZbVQ_I&index=9&list=PLj3ujSNmFjlfRR9JAeGZPvFXuCPGw9Fmz }}</ref> ([[Василь Зінкевич]]), «Чуєш, мамо»<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=uE0v9D9teNo |title=Назарій Яремчук — Чуєш, мамо |accessdate=24 липня 2016 |archive-date=11 січня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200111062044/https://www.youtube.com/watch?v=uE0v9D9teNo }}</ref> ([[Назарій Яремчук]]), «[[Мам]]»<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=Xpmf7UQGZjM |title=Скрябін — Мам |accessdate=24 липня 2016 |archive-date=12 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161212010803/https://www.youtube.com/watch?v=Xpmf7UQGZjM }}</ref> ([[Скрябін (гурт)|Скрябін]]), «[[Мамо]]»<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=1Gq7haJy1cQ |title=Анастасія Приходько «Мамо» |accessdate=24 липня 2016 |archive-date=6 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160206234854/https://www.youtube.com/watch?v=1Gq7haJy1cQ }}</ref> ([[Приходько Анастасія Костянтинівна|Анастасія Приходько]]), «Мамо»<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=_rGLT8RoSKE |title=Аркадій Войтюк — Мамо |accessdate=24 липня 2016 |archive-date=10 жовтня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151010204401/https://www.youtube.com/watch?v=_rGLT8RoSKE }}</ref> ([[Аркадій Войтюк]]), «Мама»<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=4_whz4uzWq8 |title=ЯрмаК — Мама |accessdate=24 липня 2016 |archive-date=17 жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161017160924/https://www.youtube.com/watch?v=4_whz4uzWq8 }}</ref> ([[ЯрмаК]]), «Умамы»<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=nYUedpGbfqc |title=Потап и Настя — Умамы |accessdate=24 липня 2016 |archive-date=29 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160729085937/https://www.youtube.com/watch?v=nYUedpGbfqc }}</ref> ([[Потап и Настя|Потап і Настя]]).<gallery mode="nolines" widths="200">
Файл:RiesenerMothDoug.jpg|Henri-François Riesener, Мати і донька, між 1816 та 1823.
Файл:Orestes Pursued by the Furies by William-Adolphe Bouguereau (1862) - Google Art Project.jpg|[[Вільям-Адольф Бугро|Вільям Бугро]]. [[Фурії]] переслідують [[Орест]]а за вбивство [[Клітемнестра|Клітемнестри]], 1862
Файл:Cassatt Mary Maternite 1890.jpg|[[Мері Кассат]], Материнство, 1890
Файл:Памятник матери 2.jpg|[[Пам'ятник жінці-матері (Донецьк)|Пам'ятник матері]] у [[Донецьк]]у
</gallery>

== Див. також ==
{{Інші проєкти
|Тема          = Мати
|Портал        = 
|Вікісловник   = мати
|Вікіпідручник = 
|Вікіцитати    = Мати
|Вікіджерела   = 
|Віківиди      = 
|Вікіновини    = 
|Вікісховище   = Category:Mothers
|Метавікі     = 
|Проєкт       = 
|Родовід      = 
}}
* [[День матері]]
* [[Матріархат]]
* [[Матрилінійність]]
* [[Жінка]], [[Дівчина]]
* [[Неоплачувана робота|Робота з догляду]]
* [[Батько]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
* {{УМЕ7|частина=[https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_07_Ле-Ме#page/n115/mode/2up Мати]|сторінки=934-935}}
* [http://leksika.com.ua/10650913/legal/odinoka_matir Одинока матір] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161127065001/http://leksika.com.ua/10650913/legal/odinoka_matir |date=27 листопада 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|4}}
* {{СУМ-11|Мати}}
* {{СУМ-20|Мати}}
* Книга [https://genderindetail.org.ua/library/osobiste-yak-politichne/reproduktivni-praktiki/vosproizvodstvo-materinstva-psihoanaliz-i-sotsiologiya-gendera-134724.html Воспроизводство материнства: Психоанализ и социология гендера] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211005005256/https://genderindetail.org.ua/library/osobiste-yak-politichne/reproduktivni-praktiki/vosproizvodstvo-materinstva-psihoanaliz-i-sotsiologiya-gendera-134724.html |date=5 жовтня 2021 }}. Пер. с англ.&nbsp;— Москва: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2006.&nbsp;— 496 с.{{Ref-ru}} / [[Гендер в деталях]]

{{Родинні зв'язки}}
{{Бібліоінформація}}{{Перекласти}}

[[Категорія:Материнство| ]]
[[Категорія:Розвиток людини]]
[[Категорія:Родинні зв'язки]]
[[Категорія:Сім'я]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:-. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:? (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ambox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite journal (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Comment (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Comment/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Dablink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Google books (редагувати)
Шаблон:Hatnote (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hidden (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hidden begin (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hidden begin/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hidden end (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:If1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-de (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-el (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-fa (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-la (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-lt (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-lv (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-rus (редагувати)
Шаблон:Lang-sa (редагувати)
Шаблон:Lang-x-ie (редагувати)
Шаблон:Lang-x-slav (редагувати)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Otheruses (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:PAGENAMEBASE (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Replace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Script/Slavonic (редагувати)
Шаблон:Trim (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata-link (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:· (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Інші проєкти (редагувати)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Вставка (редагувати)
Шаблон:Вікіпосилання (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ЕСУМ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ЕСУМ3 (редагувати)
Шаблон:К. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Книга (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Книга-ру (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Краща ілюстрація (редагувати)
Шаблон:М. (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Перекласти (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Перенаправлено (редагувати)
Шаблон:Публікація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/місце (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/серія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/стандартні номери (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/сторінки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/том (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Родинні зв'язки (редагувати)
Шаблон:СУМ-11 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:СУМ-20 (редагувати)
Шаблон:УМЕ7 (редагувати)
Шаблон:Що це (редагувати)
Шаблон:Юридична енциклопедія (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/blacklist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/shared (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/ambox.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unsubst (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikibase (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Interproject (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikivoyage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Мати».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мати