Перегляд вихідного коду сторінки Македонська православна церква — Охридська архієпископія

← Македонська православна церква — Охридська архієпископія

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{distinguish|Православна Охридська архієпископія|Православною Охридською архієпископією Сербського патріархату|4=}}
{{церква
| назва = Македонська православна церква —<br />Охридська архієпископія
| герб = Герб Македонської православної церкви — Охридської архиєпископії.png
| самостійність = [[1967]]
| визнання= [[Константинопольська православна церква]] (з 9 травня 2022)<ref>{{Cite web |url=https://orthodoxtimes.com/phanar-yes-to-the-recognition-no-to-macedonia-for-the-archdiocese-of-ohrid/ |title=Архівована копія |accessdate=9 травня 2022 |archive-date=9 травня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220509183412/https://orthodoxtimes.com/phanar-yes-to-the-recognition-no-to-macedonia-for-the-archdiocese-of-ohrid/ }}</ref><br />[[Сербська православна церква]] (з 24 травня 2022)
[[Болгарська православна церква]] (з 22 червня 2022)
| предстоятель = [[Стефан (Веляновський)|Стефан]] '' Митрополит Скопський та архієпископ Охридський і Македонський і Юстиніана Прима
| кафедра =  
| територія = {{MKD}}
| закордоном = {{AUS}}<br/>{{EU}}<br/>{{CAN}}<br/>{{NZL}}<br/>{{USA}}
| мова = [[Македонська мова|македонська]]<ref>{{Cite web |url=https://macedonism.org/устав-на-македонската-православна-цр/ |title=Архівована копія |accessdate=26 червня 2022 |archive-date=20 листопада 2018 |archive-url=https://www.webcitation.org/744H7oC4O?url=https://macedonism.org/устав-на-македонската-православна-цр/ }}</ref>
| календар = [[Юліанський календар|юліанський]]
| єпископи = 14 (дані на 2020 рік)
| вебсайт=http://www.mpc.org.mk |дата заснування      = [[1967]]
| перший предстоятель  =[[Досітей II (архієпископ Охридський і Македонський)|Досітей II]], Архиєпископ Охридський і Македонський
|статус=[[автокефалія|автокефальний]]|засновник=|оригінальна назва={{lang-mk|Македонска православна<br/>црква – Охридска архиепископија|<br/>Makedonska pravoslavna<br/>crkva – Ohridska arhiepiskopija}}|підпис=[[Церква святого Климента Охридського (Скоп'є)|Катедральний собор святого Климента Охридського]] в [[Скоп'є]]|Церква-мати=Сербська Православна Церква (СПЦ)}}

'''Македонська православна церква&nbsp;— Охридська архієпископія (МПЦ-ОА)''' ({{lang-mk|Македонска православна црква – Охридска архиепископија (МПЦ-ОА)|Makedonska pravoslavna crkva – Ohridska arhiepiskopija (MPC-OA)}})&nbsp;— [[Автокефалія|автокефальна]] [[Помісна церква|помісна]] [[православна церква|православна Церква]] Північної Македонії. Є найбільшою християнською громадою, що діє на території [[Північна Македонія|Північної Македонії]], а також у македонській діаспорі. Предстоятелем Охридської православної церкви є [[Стефан (Веляновський)|Стефан Вельяновський]], митрополит Скопський, архієпископ Охридський і Македонський і Юстиніана Прими.

У 1959 році Священний Синод Сербської православної церкви надав автономію Македонській православній церкві в тодішній [[Соціалістична Республіка Македонія|Соціалістичній Республіці Македонія]] як відновлення історичного Охридського архієпископства, і вона залишилася в канонічній єдності з Сербською церквою під керівництвом їхнього патріарха. У 1967 році, на 200-річчя скасування Охридського архієпископства, Священний Синод Македонії в односторонньому порядку оголосив про автокефалію від Сербської православної церкви. Священний архієрейський синод Сербської православної церкви 14—15 вересня 1967 року оголосив Македонську православну церкву розкольничою релігійною організацією та перервав з її ієрархією літургійні та канонічні стосунки, проте зберіг їх з простими вірними. У 2005 році Архієрейський собор Сербської православної церкви відлучив від церковного спілкування віруючих, що належать до Македонської православної церкви.<ref name="denounce2">{{cite web|url=http://www.pravoslavie.ru/arhiv/5605.htm|title=РУССКАЯ ПРАВОСЛАВНАЯ ЦЕРКОВЬ XX ВЕК. 10 ОКТЯБРЯ|access-date=14 вересня 2014|archive-date=17 жовтня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20131017011741/http://www.pravoslavie.ru/arhiv/5605.htm}}</ref> Таким чином, Македонська церква протягом п'яти десятиліть залишалася невизнаною всіма канонічними православними церквами.<ref name="fahlbusch381">The encyclopedia of Christianity, Volume 3. By Erwin Fahlbusch, Geoffrey William Bromiley. p. 381</ref> У травні 2018 року Вселенський патріархат Константинополя погодився перевірити канонічний статус церкви.

9 травня 2022 року Вселенський патріархат прийняв церкву до сопричастя під назвою Охридська архієпископія, а також визнав Північну Македонію канонічною територією цієї церкви. 16 травня 2022 року Сербський Патріархат оголосив про припинення розколу між Патріархатом та Архієпископством, повернувши церкві повне сопричастя та ту саму автономію, надану у 1959 році.<ref>{{cite web|url=https://www.slobodenpecat.mk/en/soborot-na-spc-odobri-kanonsko-edinstvo-na-mpc-oa/|title=The Assembly of the SOC approved the canonical unity of the MOC-OA - Free Press (slobodenpecat.mk)|access-date=16 травня 2022|archive-date=16 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220516144720/https://www.slobodenpecat.mk/en/soborot-na-spc-odobri-kanonsko-edinstvo-na-mpc-oa/}}</ref> 24 травня 2022 року Сербський [[Порфирій (патріарх Сербський)|Патріарх Порфирій]] заявив, що Священний Синод Сербської православної церкви одноголосно прийняв прохання про автокефалію Охридської православної церкви.<ref name=":03">{{Cite news|date=2022-05-24|title=RSE: SPC priznala autokefalnost Makedonske pravoslavne crkve|language=Montenegrin|work=Vijesti|url=https://www.vijesti.me/v/605551?|access-date=2022-05-24}}</ref> 5 червня у [[Храм святого Сави|Соборі Святого Сави]] у [[Белград]]і сербський патріарх Порфирій вручив архієпископу Македонської православної церкви Стефану томос про визнання її незалежності.<ref name=":3">[http://www.golos.com.ua/article/361024 Сергієнко Ярослав. Македонська православна церква отримала томос про незалежність. Томос вручив сербський патріарх Порфирій] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220609222744/http://www.golos.com.ua/article/361024 |date=9 червня 2022 }} // [[Голос України]]</ref> 22 червня Болгарська православна церква відновила євхаристиійне спілкування з Охридською архиєпископією.<ref name=":4">{{Cite web|title=Bulgarian Orthodox Church restores canonical communion with Church of Northern Macedonia|url=https://orthochristian.com/146841.html|access-date=2022-06-23|website=OrthoChristian.Com}}</ref>

== Історія ==
{{main|Охридська архієпархія}}
=== Раннє християнство ===
[[Файл:Macedonian_cross.svg|міні|[[Македонський Хрест|Македонський хрест]]&nbsp;— один із символів церкви.]]
Християнство в етнічній Македонії та за її межами на Балканах вперше проповідував і поширював апостол Павло під час своїх місіонерських подорожей, про що свідчить біблійна книга «Діяння святих апостолів». У своїх подорожах його супроводжують Лука, Тимофій, Сила і Тихік, які самі, незалежно від апостола Павла, працювали над християнізацією цієї місцевості. Апостол Андрій Первозванний проповідував по всій Македонії і призначає апостола Урбана першим єпископом у Македонії. Апостол Силуан був першим єпископом у Салоніках, а Епафродит&nbsp;— в Адріакії (кордон з [[Фракія|Тракією]]). Це означає, що вже тоді були закладені основи організованої Церкви. У результаті християнізації, проведеної в перші три століття, вже на початку IV століття християни на території Македонії мали організовану Церкву з церковною ієрархією, єпископи якої продовжували регулярно брати участь у місцевих та вселенських соборах.

У V столітті на цій території по всій території етнічної Македонії існує кілька метрополій та єпархій, з яких найвідомішими були Салоніки, Скоп'є, Гераклея, Баргала та Стобі. У цей період і на всій території Македонії проросло багато ранньохристиянських базилік.

За правління імператора [[Юстиніан I|Юстиніана I]] (527—565), який походив з Таврісіона, поблизу сучасного [[Скоп'є]], було побудовано нове місто під назвою [[Юстиніана Прима]], неподалік від місця народження імператора. Скопський митрополит був піднесений до рівня автокефального архієпископа. Кателіан був першим архієпископом Архиєпархії Юстиніана Прима. Були й інші архієпископи, такі як: Беннетт, Павло, Іван I, Леон, і останній&nbsp;— Іван IX, який у 680—681&nbsp;рр. брав участь у Труллійському соборі в [[Константинопольська православна церква|Константинополі]].

У VII столітті на території Македонії відбулася слов'янська колонізація, під час якої тубільці змішалися зі слов'янами. Їх християнізація розпочалася у [[IX століття|IX столітті]], завдяки діяльності та життю братів святих [[Кирило і Мефодій|Кирила та Методія]], які походять із [[Салоніки|Салоніків]]. Вони склали альфабет слов'янською мовою і переклали Святе Письмо та інші твори, необхідні для того, щоб церковні служби могли проводитися мовою, якою розмовляють люди. Їхню роботу за допомогою болгарського князя [[Борис I Михайло|Бориса I Михаїла]] продовжили [[Климент Охридський|Климент]] і [[Наум Охридський|Наум Охридські]], Костянтин Брегальницький та їх учні наприкінці [[IX століття|IX]]&nbsp;— на початку [[X століття|X ст]]. Климент Охридський заснував перший [[Охридська книжна школа|слов'янський університет]] на цій території, а Наум Охридський&nbsp;— перший слов'янський [[Монастир святого Наума|монастир]] на березі [[Охридське озеро|Охридського озера]].

=== Середньовіччя ===
[[Файл:Archbishopric_of_Ohrid_in_1020,_map_by_Dimitar_Rizov_(1917).jpg|праворуч|міні|207x207пкс|[[Архієпископія Охриди|Охридська архієпископія]] близько 1020 року]]
У IX столітті територія Македонії опиняється під владою [[Перше Болгарське царство|Болгарського царства]]. З 927&nbsp;р.&nbsp;— була створена автокефальна церква (патріархат) з центром в Охриді ([[Охридська архієпархія]]).

З 927 року&nbsp;— автокефальна церква (патріархат) з центром в Охриді. Ця церковна незалежність постійно оспорювалась Константинополем. Саме з Православної церкви Охриди прийшли до Києва перші митрополити, церковна організація та (за деякими даними) хрещення.

Після остаточного підкорення Болгарської держави в 1018 році Василь II, щоб підкреслити перемогу Візантії, заснував Охридське архієпископство, понизивши Болгарський патріархат до рангу архієпископства. Архиєпископство залишалося автокефальною церквою, окремою від Константинопольського патріархату. Проте, хоча архієпископство було повністю незалежним у будь-якому іншому аспекті, його предстоятель обирався імператором зі списку трьох кандидатів, поданих помісним церковним синодом. У трьох сигіліях, виданих у 1020 році, Василь II надав великі привілеї новому престолу.

Зі смертю князя Стреза (1215) Охрид втратив частину південні єпархії Меглена і Струмицю (так як саме князівство було поділене між Фессалоніки і Епір). Після того як Охрид потрапив до рук Епірський деспота Феодора знову розпочався період підйому, коли патріарх Константинополя спробував скасувати автокефалію, але деспот і архієпископ активно цьому противилися, і Охрид навіть вдалося повернути деякі єпархії (Скоп'є, Сер, Сервіс). У внутрішній боротьбі між грецькими та слов'янськими єпископами перемогу отримали слов'янські (як не дивно за підтримки грека Феодора Комніна), які в підсумку вигнали греків і замістили їх новими слов'янськими єпископами.

У XIV столітті церква починає поступово потрапляти під владу османів. На початку османи захоплюють Македонію, а в 1408 році й Охрид опиняється на їхній території.

На початку XV століття Софійська і Відінська єпархії були відторгнуті від Православної церкви Константинополя і передані Охридської. У середині століття Волоська і Молдавська церкви увійшли до складу архієпископії, а пізніше і православні громади Далматії та Італії. Не зважаючи на розширення османи завдавали церкви величезних збитків, руйнуючи країну і підриваючи владу архієпископа.

Крім того, активно проводилася [[ісламізація]] краю. Після відновлення Сербської патріархії 1557 року не тільки старі сербські єпархії увійшли до її складу, а й деякі споконвічно Охридське, наприклад Скоп'є, Мордозов, Разлогов.

До середини XVIII століття борги архієпископії були дуже великі. Патріарх Константинополя зміг переконати султана, що незалежні церкви серед нелояльних слов'ян шкідливі і небезпечні, та ще й не платоспроможні. Під тиском султана останній архієпископ 17 травня 1767 підписав акт про свою відставку, що означало кінець автокефалії.

Після падіння [[Перше Болгарське царство|Першого Болгарського царства]] візантійський імператор [[Василій II Болгаробійця|Василій II]] визнав автокефальний статус [[Болгарська православна церква|Болгарської православної церкви]] та встановив її межі, єпархії, майнові та інші привілеї. У [[1019]]&nbsp;р. було засноване архієпископство розташовувалося в Охриді у [[Болгарія (фема)|візантійській Болгарії]] шляхом зниження рангу автокефального Болгарського патріархату, яке проіснувало, попри османську окупацію Македонії з XIV століття до [[1767]] року.<ref>{{cite book
|title=The Balkans: A History of Bulgaria, Serbia, Greece, Romania, Turkey
|author1=Nevill Forbes
|author2=Arnold J. Toynbee
|author3=D. Mitrany
|author4=D. G. Hogarth
|year=2004
|publisher=Digital Antiquaria
|pages=28–29
|isbn=1-58057-314-2
}}</ref><ref>{{cite book
|url=https://archive.org/details/historybyzantine00trea_749
|title=A History of the Byzantine State and Society
|last=Treadgold
|first=Warren T.
|year=1997
|publisher=Stanford University Press
|page=[https://archive.org/details/historybyzantine00trea_749/page/n546 528]
|isbn=1-58057-314-2
|url-access=limited
}}</ref>

=== Новий час ===
[[Файл:Teodosij_gologanov.jpg|ліворуч|міні|238x238пкс|Теодосій (Гологанов) одним з перших виступив за автономію від БПЦ]]
У [[1767]] році архієпископство було скасоване османською владою і приєднане до Вселенського патріархату Константинополя. Протягом дев'ятнадцятого та першої половини двадцятого століть намагалися відновити архієпархію, а [[1874]] року вона стала частиною новоствореного [[Болгарський екзархат|Болгарського екзархату]]. Християнське населення єпископств Скоп'є та Охрида 1874&nbsp;р. переважною мірою проголосувало за приєднання до екзархату, а Болгарський екзархат почав контролювати більшу частину македонського регіону.

=== Новітня історія ===
[[Файл:INICIJATIVEN_ODBOR_ZA_mpc_1945.jpg|міні|Лист Ініціативної ради на адресу Президії [[Антифашистські збори народного визволення Македонії|АСНОМ]] з проханням організувати незалежну Македонську православну церкву, лютий [[1945]]&nbsp;р.]]
Після включення Вардарської Македонії до складу Сербії в [[1913]]&nbsp;р. кілька єпархій Болгарського екзархату були силоміць захоплені Сербською православною церквою. Поки цей регіон був окупований Болгарією під час [[Перша світова війна|Першої]] та [[Друга світова війна|Другої світових воєн]], місцеві єпархії тимчасово перейшли під контроль Болгарського екзархату. Із закінченням [[Перша світова війна|Першої світової війни]] більша частина Македонії потрапляє під владу [[Королівство Сербія|Королівство Сербії]]. Разом з тим більшість православних приходів Македонії підпорядковуються [[Сербська православна церква|Сербській православній церкві]]. Протягом анексії Македонії Болгарією, яка брала участь у [[Друга світова війна|Другій світовій війні]] на стороні [[Третій Рейх|Третьої Рейху]], македонські приходи повертаються до юрисдикції Болгарського екзархату.

По закінченню Другої світової війни територію Македонії було включено до Югославської Федеративної Ресбуліки. В цей час у Македонії утворено три єпархії, до яких належали більшість жителів цієї області; відтак після приходу до влади комуністів спершу була утворена федеральна Македонська республіка, а потім влада погодилась на створення Автокефальної Православної Церкви.

Перші сучасні збори македонського духовенства відбулися під Охридом у [[1943]]&nbsp;р.<ref>Macedonia and Greece: the struggle to define a new Balkan nation By John Shea, p. 174</ref> У [[1944]]&nbsp;р. офіційно було утворено ініціативну раду з організації Македонської православної церкви. У [[1945]] році відбулося засідання першого духовенства та народного синоду, який прийняв постанову про відновлення Охридської архієпископії як Македонської православної церкви. Вона була надіснана Сербській православній церкві, яка з [[1919]] року була єдиною церквою у Вардарській Македонії. Резолюція була відхилена, але пізніше знову подана [[1958]]&nbsp;р. на другому синоді, була прийнята 17 червня 1959&nbsp;р. Сербською православною церквою під тиском соціалістичної влади. Македонець [[Досітей II (архієпископ Охридський і Македонський)|Димитрій Стойковський]] був призначений першим архієпископом Охридського та митрополитом Македонії під ім'ям Досітей II.

У жовтні [[1958]] року в [[Охрид]]і відбувся Церковний і Національний собор, що зібрав 220 священиків та мирян, на якому було вирішено відновити і стародавню архієпископську катедру в Охриді, і автономію Македонської Православної Церкви. На Соборі вибрано трьох нових єпископи для трьох нових єпархій, відповідно та таке обрання було розцінено як неканонічне, оскільки на ньому був присутній усього один єпископ. Проте нова Церква заявила, що перебуває в канонічній єдності з Сербською Православною Церквою в особі Сербського патріарха. У червні 1959 року Сербський Священний Синод визнав Церкву за доконаний факт&nbsp;— і в наступному місяці обрані єпископи були рукоположені сербськими православними єпископами.

==== Проголошення Македонської православної церкви ====
[[Файл:Dositheus_II_crop.JPG|праворуч|міні|[[Досітей II (архієпископ Охридський і Македонський)|Досітей II]], перший глава МПЦ&nbsp;— Охридської архієпископії]]Восени [[1966]] офіційно звернулася до [[Сербська православна церква|Сербського Патріархату]] з проханням надати їй автокефальний статус, але в травні 1967 року собор єпископів Сербської Церкви відкинув прохання. Проте македонці наполягали на своєму&nbsp;— і 17-19 липня 1967 року скликали собор в Охриді. [[19 липня]], ґрунтуючись на резолюції собору, Священний Синод Македонської Церкви проголосив [[Автокефалія|автокефалію]] (повну незалежність) Православної церкви Македонії. Митрополит одержав новий титул «архієпископ Охридський і Македонський». Усе відкрито підтримувалося урядом Македонії, члени якого були присутні на поставленні архієпископа&nbsp;— і віддали йому належну честь.

У вересні [[1967]] року Синод Сербської Церкви оголосив Македонську Православну Церкву розкольницькою релігійною організацією та порвав з її ієрархією всі літургійні й канонічні відносини: таке рішення було підтримано іншими православними церквами&nbsp;— жодна не визнала канонічности Македонської церкви.<ref name="denounce">{{cite web|url=http://www.pravoslavie.ru/arhiv/5605.htm|title=РУССКАЯ ПРАВОСЛАВНАЯ ЦЕРКОВЬ XX ВЕК. 10 ОКТЯБРЯ|access-date=14 вересня 2014|archive-date=17 жовтня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20131017011741/http://www.pravoslavie.ru/arhiv/5605.htm}}</ref> Незважаючи на всі подальші спроби здобути визнання, автокефалія Македонської церкви не визнається іншими канонічними православними церквами на захист сербської опозиції.

Після [[Розпад Югославії|розпаду Югославії]] (1990-ті роки) Сербський патріархат намагався відновити свій контроль над македонською церквою. Обидві церкви домовились про деталі компромісної угоди, укладеної у [[Ниш]]і, [[Сербія]], у [[2002]]&nbsp;р., яка мала б надати етнічним македонцям де -факто незалежний статус, окрім канонічної автокефалії. Угоду підписали і погодили три єпископи в Македонській православній церкві (митрополит Австралійський Петр, митрополит Дебарський і Кічевський Тимотей та митрополит Струміцький Наум). Після того, як урядові чинили тиск на священнослужителів МПЦ щодо прийняття угоди, пізніше єпископи відмовились від угоди, залишивши з македонської сторони лише архієпископа Охридського Івана. Р��птом підписаний договір був відхилений урядом Македонії та Священним Синодом МПЦ. У свою чергу, Сербська православна церква надала повну автономію [[Православна Охридська архієпископія|Православній Охридській архієпископії]], її філії в Македонії, наприкінці травня [[2005]] року і призначила Івана своїм архієпископом.

Пізніший ланцюжок подій перетворився на замкнуте коло взаємних звинувачень та інцидентів із участю Сербської православної церкви та частково уряду Сербії з одного боку та МПЦ за підтримки уряду Македонії з іншого. Македонська сторона розглядала Івана як зрадника і сербську маріонетку. Іван скаржився на нову медіа-кампанію за підтримку держави проти його церкви.<ref>{{cite web|url=https://www.forum18.org/Archive.php?article_id=579|title=MACEDONIA: Why is state interfering in Orthodox dispute?|publisher=Forum18.org|access-date=2011-11-05|archive-date=1 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210801135626/https://www.forum18.org/archive.php?article_id=579}}</ref> Уряд відмовив у реєстрації його організації<ref>{{cite web|url=https://www.forum18.org/Archive.php?article_id=418|title=MACEDONIA: Serbian Orthodox "will never get registration"|publisher=Forum18.org|access-date=2011-11-05|archive-date=1 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210801135626/https://www.forum18.org/archive.php?article_id=418}}</ref> та розпочав проти нього кримінальну справу. Він був заарештований, виведений зі свого єпископату, а потім висланий з країни, а пізніше засуджений до 18 місяців заарештований<ref>{{cite web|url=http://www.iwpr.net/?p=bcr&s=f&o=257037&apc_state=henibcr200508|title=IWPR Institute for War & Peace Reporting|publisher=Iwpr.net|date=1980-12-25|access-date=2011-11-05|archive-date=13 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210413234149/https://iwpr.net/?p=bcr&s=f&o=257037&apc_state=henibcr200508}}</ref> і ув'язнений<ref>{{cite web|url=http://www.christianity.com/partner/Article_Display_Page/0,,PTID17865%7CCHID118517%7CCIID2063006,00.html|title=Christianity - Faith in God, Jesus Christ - Christian Living, Trivia|access-date=14 вересня 2014|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20060325155601/http://www.christianity.com/partner/Article_Display_Page/0,,PTID17865%7CCHID118517%7CCIID2063006,00.html|archive-date=25 березня 2006}}</ref> з «надзвичайно обмеженими правами на відвідування».<ref>{{cite web|url=http://www.southeasteurope.org/subpage.php?sub_site=2&id=14827&head=hl&site=5|title=Southeast Europe Online|publisher=Southeasteurope.org|access-date=2011-11-05|archive-date=12 грудня 2007|archive-url=https://web.archive.org/web/20071212185700/http://www.southeasteurope.org/subpage.php?sub_site=2&id=14827&head=hl&site=5}}</ref>

У свою чергу, Сербська церква відмовила македонській делегації в доступі до монастиря Прохор Пчинський, який був звичайним місцем проведення македонських святкувань національного свята Ілінден (буквально означає День святого Іллі) [[2 серпня]]<ref>{{cite web|url=http://www.lobi.com.mk/default-en.asp?ItemID=A24A3FEA12A7AF4795442CFA3295E658|title=Press Online|publisher=Lobi.com.mk|access-date=2011-11-05|archive-date=1 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210801135624/http://www.lobi.com.mk/default-en.asp?ItemID=A24A3FEA12A7AF4795442CFA3295E658}}</ref> та місця, де відбулося перше засідання [[Антифашистські збори народного визволення Македонії|АСНОМ]]. Прикордонна поліція Македонії часто відмовляла сербським священикам у в'їзді в країну в священному одязі.<ref>{{cite web|url=https://www.hrw.org/wr2k/Eca-14.htm|title=Eca 15|publisher=Hrw.org|date=1999-10-31|access-date=2011-11-05|archive-date=4 серпня 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20100804084138/http://www.hrw.org/wr2k/Eca-14.htm}}</ref>

[[12 листопада]] [[2009]] року Македонська православна церква додала до своєї офіційної назви «Охридська архієпископія» та змінила свій герб та прапор.<ref>{{cite web|url=http://www.heraldika.org.mk/news/македонската-православна-црква-со-но/|title=Македонската Православна Црква со нов грб - Македонско хералдичко здружение|work=heraldika.org.mk}}</ref>

=== Визнання ===
У листопаді [[2017]] року Болгарське національне телебачення оголосило про зміст листа, який МПЦ надіслала до Священного Синоду Болгарської православної церкви з проханням провести переговори про визнання Македонської Православної Церкви. Лист був підписаний архієпископом Стефаном Веляновським. Серед іншого, у листі зазначалося: «Болгарська Православна Церква&nbsp;— Болгарський Патріархат, беручи до уваги єдність Православної Церкви та реальні духовні та пастирські потреби, повинна встановити євхаристичну єдність з відновленою Охридською Архиєпископією в особі Македонської Православної Церкви Церква».<ref>[https://www.bnt.bg/bg/a/priznava-li-makedonskata-arkhiepiskopiya-blgarskata-patriarshiya-za-tsrkva-mayka Македонската архиепископия е готова да признае БПЦ за Църква-майка.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210801135625/https://www.bnt.bg/bg/a/priznava-li-makedonskata-arkhiepiskopiya-blgarskata-patriarshiya-za-tsrkva-mayka |date=1 серпня 2021 }} «Вяра и общество с Горан Благоев», 18.11.2017.</ref> 27 листопада Священний Синод Болгарського патріархату прийняв пропозицію стати матірською церквою Македонії і погодився працювати над визнанням її статусу.<ref>[http://www.bg-patriarshia.bg/news.php?id=249763 Решение на Св. Синод по повод отправено писмо от Македонската православна църква.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200811225143/https://bg-patriarshia.bg/news.php?id=249763 |date=11 серпня 2020 }} 27 November 2017, Българска Патриаршия</ref><ref>[http://orthochristian.com/108666.html Bulgarian Holy synod will do all it can to make Macedonian church canonical] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210509143519/https://orthochristian.com/108666.html |date=9 травня 2021 }}. November 27, 2017.</ref><ref>[http://kurir.mk/en/?p=61980 BOC accepted to be mother-church of MOC-OA] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181018043431/http://kurir.mk/en/?p=61980 |date=18 жовтня 2018 }}. Kurir News Agency, 28.11.2017.</ref> Сербська церква висловила своє здивування болгарським рішенням бути «матір'ю» Македонської церкви.<ref>[http://evangelicalfocus.com/europe/3070/Bulgarian_Orthodox_Synod_supports_the_Macedonian_Church_strive_for_recognition Bulgarian Orthodox Synod supports the Macedonian Church strive for recognition] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190915063332/http://evangelicalfocus.com/europe/3070/Bulgarian_Orthodox_Synod_supports_the_Macedonian_Church_strive_for_recognition |date=15 вересня 2019 }}. 30 November 2017.</ref>

[[14 травня]] [[2018]]&nbsp;р. Болгарська православна церква вирішила відхилити запрошення Македонської православної церкви взяти участь у урочистостях, присвячених відзначенню 1000-річчя заснування Охридської Архиєпископії. Вони також відмовилися направити свого представника на святкування.

Наприкінці травня [[2018]] року [[Константинопольська православна церква|Вселенський патріархат Константинополя]] оголосив, що прийняв прохання Скоп'є про вивчення канонічного статусу Охридської архієпископії.<ref>[https://www.balkaneu.com/orthodox-church-of-fyromacedonia-returns-to-normality/ Orthodox Church of fYROMacedonia returns to normality] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210801135625/https://balkaneu.com/orthodox-church-of-fyromacedonia-returns-to-normality/ |date=1 серпня 2021 }} ibna, 31 May 2018.</ref><ref name=":1">[https://orthodoxie.com/en/the-ecumenical-patriarchate-accepts-the-request-of-the-schismatic-church-of-macedonia-fyrom-to-examine-its-canonical-status/ The Ecumenical Patriarchate accepts the request of the Schismatic Church of Macedonia (FYROM) to examine its canonical status] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210801135633/https://orthodoxie.com/en/the-ecumenical-patriarchate-accepts-the-request-of-the-schismatic-church-of-macedonia-fyrom-to-examine-its-canonical-status/ |date=1 серпня 2021 }} orthodoxie.com, 31 May 2018.</ref>

[[13 січня]] [[2020]] року [[Патріарх Константинопольський|Вселенський патріарх]] [[Варфоломій I|Вартоломій І]] прийняв [[Прем'єр-міністр Північної Македонії|прем'єр-міністра Північної Македонії]] [[Олівер Спасовський|Олівера Спасовського]] та його попередника [[Зоран Заєв|Зорана Заєва]].<ref>{{cite web|url=https://vlada.mk/node/19975|title=Премиерот Спасовски оствари средба со Вселенскиот Патријарх г. г. Вартоломеј во седиштето Цариградската Патријаршија во Истанбул|date=13 січня 2020|publisher=Government of North Macedonia|access-date=14 січня 2020|archive-date=14 січня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200114033605/https://vlada.mk/node/19975}}</ref> Згідно із заявою Вселенського патріархату: «Метою візиту було вивчення церковної проблеми країни. Попередні етапи цього питання обговорювалися під час зустрічі». Було оголошено, що патріарх запросить і Сербську православну церкву, і Македонську православну церкву на спільне засідання, щоб знайти взаємоприйнятне вирішення церковного питання країни.<ref name="barthmeetsoliver">{{cite web|url=https://orthodoxtimes.com/initiative-of-ecumenical-patriarch-to-resolve-the-issue-of-the-church-of-skopje/|title=The Ecumenical Patriarch Bartholomew had a meeting with the Prime Minister of North Macedonia, at Oliver Spasovski’s request, regarding the country’s ecclesiastical problem.|date=13 січня 2020|publisher=Orthodox Times|access-date=14 січня 2020|archive-date=14 січня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200114033558/https://orthodoxtimes.com/initiative-of-ecumenical-patriarch-to-resolve-the-issue-of-the-church-of-skopje/}}</ref>

У вересні 2020 року президент Македонії звернувся до Вселенського патріарха з проханням про надання [[Томос|Томосу про автокефалію]] Македонській православній церкві<ref name=":2">{{Cite web|title=Президент Македонії направив листа Вселенському патріарху про автокефалію|url=https://duhovnyfront.com.ua/2020/09/21/prezydent-makedonii-napravyv-lysta-vselenskomu-patriarkhu-pro-avtokefaliiu/|website=Духовний фронт|date=2020-09-21|accessdate=2020-09-23|language=uk|archive-date=2 жовтня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201002025002/https://duhovnyfront.com.ua/2020/09/21/prezydent-makedonii-napravyv-lysta-vselenskomu-patriarkhu-pro-avtokefaliiu/}}</ref>. Пізніше із аналогічною заявою звернувся прем'єр міністр Македонії [[Зоран Заєв|Зоран Заєв.]]<ref>{{Cite web|title=Премиерот Заев во писмо до цариградскиот патријарх: Православниот народ во нашата земја заслужува црковна независност и автокефална Македонска Православна Црква – Охридска архиепископија со благослов и писмена одлука од цариградскиот патријарх Вартоломеј|url=https://vlada.mk/node/22579|website=Влада на Република Северна Македонија|date=2020-09-22|accessdate=2020-09-23|language=mk|archive-date=23 вересня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200923104051/https://vlada.mk/node/22579}}</ref><ref>{{Cite web|title=Прем'єр-міністр Македонії звернувся до Вселенського патріарха з проханням про церковну автокефалію|url=https://duhovnyfront.com.ua/2020/09/25/prem-ier-ministr-makedonii-zvernuvsia-do-vselenskoho-patriarkha-z-prokhanniam-pro-tserkovnu-avtokefaliiu/|website=Духовний фронт|date=2020-09-25|accessdate=2020-10-04|language=uk|archive-date=7 жовтня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201007162813/https://duhovnyfront.com.ua/2020/09/25/prem-ier-ministr-makedonii-zvernuvsia-do-vselenskoho-patriarkha-z-prokhanniam-pro-tserkovnu-avtokefaliiu/}}</ref> Після цього Вселенський патріарх [[Варфоломій I|Варфоломій І]] провів зустріч з послом [[Посольство Північної Македонії в Туреччині|Північної Македонії в Анкарі]] Гораном Тасковскі.<ref>{{Cite web|title=Патріарх Варфоломій зустрівся з послом Північної Македонії|url=https://duhovnyfront.com.ua/2020/09/24/patriarkh-varfolomii-zustrivsia-z-poslom-pivnichnoi-makedonii/|website=Духовний фронт|date=2020-09-24|accessdate=2020-10-04|language=uk|archive-date=8 жовтня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201008082927/https://duhovnyfront.com.ua/2020/09/24/patriarkh-varfolomii-zustrivsia-z-poslom-pivnichnoi-makedonii/}}</ref><ref>{{Cite web|title=Δεν τίθεται θέμα Αυτοκεφαλίας των Σκοπίων δηλώνει το Φανάρι στον "Εθνικό Κήρυκα"|url=http://www.nyxthimeron.com/2020/10/blog-post_59.html|accessdate=2020-10-19|language=el|archive-date=21 жовтня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201021051308/http://www.nyxthimeron.com/2020/10/blog-post_59.html}}</ref>

[[9 травня]] 2022 року Священний Синод Вселенського патріархату Константинополя заявив, що визнає Македонську православну церкву, її ієрархію та вірних та встановив з нею євхаристійне спілкування. Однак Вселенський патріархат категорично відмовився визнавати слово «Македонія» або будь-яке інше похідне для позначення церкви, а для позначення використовував «Охрида». Священний Синод також зазначив, що роль [[Сербська православна церква|Сербської православної церкви]] полягає у врегулюванні адміністративних питань, які Церква Сербії мала з Архиєпископією Охриди.<ref>{{Cite web|date=2022-05-09|title=Οικουμενικό Πατριαρχείο: Αναγνωρίζει τη σχισματική εκκλησία των Σκοπίων|url=https://www.orthodoxianewsagency.gr/patriarxeia/oikomeniko_patriarxio/oikoumeniko-patriarxeio-anagnorizei-ti-sxismatiki-ekklisia-ton-skopion/|access-date=2022-05-09|website=Ορθοδοξία News Agency|language=el|archive-date=9 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220509200703/https://www.orthodoxianewsagency.gr/patriarxeia/oikomeniko_patriarxio/oikoumeniko-patriarxeio-anagnorizei-ti-sxismatiki-ekklisia-ton-skopion/}}</ref> Після того, як Вселенський патріархат оголосив про спілкування з Охридською архієпископією, [[Російська православна церква]] дійшла висновку, що визнає лише канонічні права Сербської православної церкви і відмовляється визнавати юрисдикцію Охридської архієпископії над Північною Македонією.<ref>Лилия Чалева, Какво следва от решението на Вселенската патриаршия за Охридската епископия? [https://dnes.dir.bg/svyat/kakvo-sledva-ot-reshenieto-na-vselenskata-patriarshiya-za-ohridskata-episkopiya 10 май 2022, Dir.bg] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220510175749/https://dnes.dir.bg/svyat/kakvo-sledva-ot-reshenieto-na-vselenskata-patriarshiya-za-ohridskata-episkopiya |date=10 травня 2022 }}.</ref>

10 травня 2022 синод Македонської Православної Церкви заявив про продовження діалогу з Сербською Православною Церквою, тим самим тим самим підкорившись волі Вселенського Патріархату про передання вирішення адміністративних питань Сербській Церкві.
[[Файл:Свјетлопис_патријарха_србског_Порфиририја_и_надвладике_охридског_Стефана,_19.5.2022.jpg|праворуч|міні|[[Стефан (Веляновський)|Архиєпископ Стефан]] (ліворуч) у [[Белград]]і з [[Порфирій (патріарх Сербський)|патріархом Порфирієм]] (праворуч) після возз'єднання 19 травня 2022 року.]]
16 травня Священний Синод Сербської православної церкви оприлюднив [http://mpc.org.mk/svetaktuelno.asp?id=7623 офіційну заяву] про те, що ситуація з МПЦ вирішена. Священний Синод заявив, що Архиєпископству в складі Сербського патріархату було відновлено повну церковну автономію даровану їй рішенням СПЦ від 1959 року, що призвело до повного спілкування МПЦ-ОА з широким східним православним світом.<ref>{{Cite web|last=|date=16 травня 2022|title=Church of Serbia for North Macedonia: We are not under the influence or pressure of anyone|url=https://orthodoxtimes.com/church-of-serbia-for-north-macedonia-we-are-not-under-the-influence-or-pressure-of-anyone/|access-date=2022-05-16|website=Orthodox Times|language=en-US|archive-date=16 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220516120621/https://orthodoxtimes.com/church-of-serbia-for-north-macedonia-we-are-not-under-the-influence-or-pressure-of-anyone/}}</ref><ref>{{Cite web|date=16 травня 2022|title=Саопштење Светог Архијерејског Сабора|url=http://www.spc.rs/sr/saopshtenje_svetog_arhijerejskog_sabora_6|url-status=live|website=spc.rs|accessdate=24 травня 2022|archive-date=24 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220524214141/http://spc.rs/sr/saopshtenje_svetog_arhijerejskog_sabora_6}}</ref><ref>{{Cite web|date=2022-05-16|title=The Assembly of the SOC approved the canonical unity of the MOC-OA - Free Press|url=https://www.slobodenpecat.mk/en/soborot-na-spc-odobri-kanonsko-edinstvo-na-mpc-oa/|access-date=2022-05-16|website=Слободен печат|language=en|archive-date=1 червня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220601041302/https://www.slobodenpecat.mk/en/soborot-na-spc-odobri-kanonsko-edinstvo-na-mpc-oa/}}</ref>

19 травня 2022 року у Белграді відбулася перша спільна Літургія ієрархів СПЦ та МПЦ.<ref>{{Cite web|title=Зацељена рана полувековног раскола {{!}} Српска Православна Црква [Званични сајт]|url=http://www.spc.rs/sr/zaceljena_rana_poluvekovnog_raskola|website=www.spc.rs|accessdate=2022-05-20|language=sr|archive-date=20 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220520173801/http://spc.rs/sr/zaceljena_rana_poluvekovnog_raskola}}</ref>

24 травня 2022 року під час літургії між ієрархами МПЦ-ОА (включаючи її предстоятеля) та Сербської православної церкви в Скоп'є Патріарх Сербської церкви [[Порфирій (патріарх Сербський)|Порфирій]] оголосив вірним, що «Священний Синод Сербської православної церкви одноголосно задовольнив прохання Македонської православної церкви і прийняв і визнав її автокефалію».<ref name=":02">{{Cite news|date=2022-05-24|title=RSE: SPC priznala autokefalnost Makedonske pravoslavne crkve|language=Montenegrin|work=Vijesti|url=https://www.vijesti.me/v/605551?|access-date=2022-05-24}}</ref><ref>{{Cite web|date=2022-05-24|title=Serbian Patriarch Brings “Good News” to Newly-Recognised Macedonian Church|url=https://balkaninsight.com/2022/05/24/serbian-patriarch-brings-good-news-to-newly-recognised-macedonian-church/|access-date=2022-05-24|website=Balkan Insight|language=en-US|archive-date=24 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220524163514/https://balkaninsight.com/2022/05/24/serbian-patriarch-brings-good-news-to-newly-recognised-macedonian-church/}}</ref><ref>{{Cite web|title=BREAKING: Patriarch Porfirije announces autocephaly of Macedonian Church (+VIDEO)|url=https://orthochristian.com/146311.html|access-date=2022-05-24|website=OrthoChristian.Com|archive-date=24 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220524131100/https://orthochristian.com/146311.html}}</ref><ref>{{Cite web|last=|title=Patriarchate of Serbia recognizes the autocephaly of Archdiocese of Ohrid|url=https://orthodoxtimes.com/patriarchate-of-serbia-recognizes-the-autocephaly-of-archdiocese-of-ohrid/|access-date=2022-05-24|website=Orthodox Times|language=en-US|archive-date=24 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220524123712/https://orthodoxtimes.com/patriarchate-of-serbia-recognizes-the-autocephaly-of-archdiocese-of-ohrid/}}</ref>

5 червня 2022 у [[Храм святого Сави|Соборі Святого Сави]] у [[Белград]]і сербський патріарх Порфирій вручив архієпископу Македонської православної церкви Стефану томос про визнання її незалежності.<ref name=":3"/>

Того ж дня архієпископ Стефан заявив, що визнає лише ту автокефалію, яку надає [[Константинопольська православна церква|Вселенський патріархат Константинополя]], згідно з [[Канонічне право|канонічним правом]].<ref>{{cite web|title=Архиепископот Стефан за То Вима: Единствено Вселенската Патријаршија издава томос за автокефалност|url=https://religija.mk/arhiepiskopot-stefan-za-to-vima-edinstveno-vselenskata-patrijarshija-izdava-tomos-za-avtokefalnost/|website=РЕЛИГИЈА.МК|date=2022-06-05|language=mk}}</ref> У офіційній заяві Охридської архиєпископії, оприлюдненій наступного дня, пояснюється, що вона розглядає документ, отриманий від Сербської православної церкви, як просту «рекомендацію [...] автокефалії».<ref>{{Cite web|last=|date=6 червня 2022|title=Archbishop of Ohrid finks out on the Serbs: We will get the Tomos of Autocephaly from the Ecumenical Patriarch|url=https://orthodoxtimes.com/archbishop-of-ohrid-finks-out-on-the-serbs-we-will-get-the-tomos-of-autocephaly-from-the-ecumenical-patriarch/|access-date=2022-06-06|website=Orthodox Times|language=en-US}}</ref><ref>{{cite web|title=МПЦ-ОА: Со документот на СПЦ црквата се претставува како достојна за автокефаност|url=https://religija.mk/mpc-oa-so-dokumentot-na-spc-crkvata-se-pretstavuva-kako-dostojna-za-avtokefanost/|website=РЕЛИГИЈА.МК|date=2022-06-06|language=mk}}</ref><ref>{{cite web|title=Соопштение од Кабинетот на Архиепископот|publisher=МПЦ|url=http://mpc.org.mk/vest.asp?id=7640|website=mpc.org.mk|date=2022-06-07|language=mk}}</ref>

10 червня 2022 року під час візиту на [[Фенер|Фанар]] Архиєпископу Стефану було вручено Патріарший і Синодальний Акт про підтвердження канонічної та літургійної єдности з [[Константинопольська православна церква|Вселенським патріархатом Константинополя]].<ref>{{Cite web|date=2022-06-11|title=Εγινε στο Φανάρι επίσημα η αποκατάσταση της εκκλησιαστικής κοινωνίας της Αρχιεπισκοπής Αχρίδος|url=https://www.ekirikas.com/egine-sto-fanari-episima-i-apokatasta/|access-date=2022-06-13|website=«Εθνικός Κήρυκας»|language=el}}</ref><ref>{{Cite web|last=Spirovska|first=Aleksandra|date=10 червня 2022|title=Архиепископот Стефан од патријархот Вартоломеј го прими Патријаршискиот акт|url=https://mrt.com.mk/node/74607|website=[[Macedonian Radio Television]]|language=mk}}</ref> 12 червня [[Патріарх Константинопольський|Вселенський патріарх]] [[Варфоломій I|Вартоломій]] та Архиєпископ Стефан співслужили Божественну літургію у [[Георгіївський собор (Стамбул)|храмі Святого Юра]] на [[Фенер|Фанарі]].<ref name="conceb12.06">{{Cite web|date=12 червня 2022|title=Concelebration at the Phanar with Bartholomew and the Archbishop of Ohrid (LIVE)|url=https://orthodoxtimes.com/concelebration-at-the-phanar-with-bartholomew-and-the-archbishop-of-ohrid-live/|access-date=2022-06-12|website=Orthodox Times}}</ref><ref>{{Cite web|date=12 червня 2022|title=Οικουμενικός Πατριάρχης σε Αχρίδος Στέφανο: "Η από τώρα πορεία σας εξαρτάται αποκλειστικά από τη δική σας συμπεριφορά"|url=https://www.orthodoxianewsagency.gr/patriarxeia/oikomeniko_patriarxio/oikoumenikos-patriarxis-se-axridos-stefano-i-apo-tora-poreia-sas-eksartatai-apokleistika-apo-ti-diki-sas-poreia-kai-symperifora/|website=orthodoxianewsagency.gr}}</ref> На цій літургії була присутня делегація [[Державний лад Північної Македонії#Виконавча влада|уряду Північної Македонії]]: [[Прем'єр-міністр Північної Македонії|прем’єр-міністр Північної Македонії]] [[Димитар Ковачевський]], міністр закордонних справ [[Буяр Османі]], міністерка оборони Славянка Петровська та міністр внутрішніх справ [[Олівер Спасовський]]; також була присутня делегація [[Міжпарламентська асамблея православ'я|Міжпарламентської асамблеї православ’я]] на чолі з її генеральним секретарем Максимосом Чаракопулосом.<ref name=":12">{{Cite web|date=2022-06-12|title=Συλλείτουργο Οικουμενικού Πατριάρχη-Αρχιεπισκόπου Αχρίδος στο Φανάρι|trans-title=Ecumenical Patriarch, Archbishop of Ohrid in the Phanar|url=https://www.orthodoxianewsagency.gr/patriarxeia/oikomeniko_patriarxio/sylleitourgo-oikoumenikou-patriarxi-arxiepiskopou-axridos-sto-fanari/|access-date=2022-06-13|website=Ορθοδοξία News Agency|language=el}}</ref><ref name=":22">{{Cite web|last=|date=2022-06-12|title=Κοβάτσεφσκι: Ευχαριστούμε τον Πατριάρχη Βαρθολομαίο για τον τερματισμό μιας ιστορικής αδικίας|url=https://www.ieidiseis.gr/kosmos/150203/kovatsefski-efxaristoyme-ton-patriarxi-vartholomaio-gia-ton-termatismo-mias-istorikis-adikias|trans-title=Kovacevski: We thank Patriarch Bartholomew for ending a historic injustice|access-date=2022-06-13|website=www.ieidiseis.gr|language=el-gr}}</ref> Після цієї літургії Ковачевський був прийнятий Вселенським патріархом на приватній авдієнції; Ковачевський подякував Вселенському патріарху Вартоломію за його рішення про визнання Охридської архиєпископії і зазначив, що цим Вселенський патріарх Вартоломій виправив історичну несправедливість.<ref name=":22" />

22 червня [[Болгарська православна церква]] відновила євхаристиійне спілкування з Охридською архиєпископією.<ref name=":4" />

25 серпня [[Російська православна церква]] встановила євхаристиійне спілкування з Охридською архиєпископією.<ref>{{Cite web|title=Русская Православная Церковь признала Македонскую Православную Церковь — Охридскую Архиепископию автокефальной Церковью-Сестрой|url=http://www.patriarchia.ru/db/text/5953106.html}}</ref>

== Організація та структура ==
З 1999 року архієпископ Стефан очолює МПЦ. Він головує на Священному Синоді МПЦ, який складається з 10 митрополитів та одного єпископа-вікарія.<ref name="МПЦ1-2017">{{cite news|first=|last=|title=МПЦ денес|url=http://mpc.org.mk/MPC/mpc-denes.asp|publisher=Официална уеб страница на 	
Македонската православна църква – Охридска архиепископия|date=|accessdate=27 ноември 2017|archive-date=26 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210426132109/http://www.mpc.org.mk/MPC/mpc-denes.asp}} {{ref-mk}}</ref> Єпархії МПЦ охоплюють територію Північної Македонії та македонців з діаспори:
[[Файл:Dioceses of the Macedonian Orthodox Church (2013-2023).svg|міні|300x300пкс|Єпархії МПЦ]]

# Скопська єпархія на чолі з архієпископом Стефаном;
# Тетово-Гостиварська єпархія на чолі з митрополитом Йосипом;
# Куманово-Осогівська єпархія на чолі з митрополитом Йосипом;
# Дебарсько -Кічівська єпархія на чолі з митрополитом Тимотеєм;
# Преспенсько-Пелагонська єпархія на чолі з митрополитом Петром;
# Струміцька єпархія, яку очолює митрополит Наум;
# Брегальницька єпархія на чолі з митрополитом Іларіоном;
# Повардарська єпархія на чолі з митрополитом Агатангелом.

МПЦ також має чотири єпархії за кордоном:

# Американсько-канадська єпархія на чолі з митрополитом Методієм;
# Європейська єпархія на чолі з митрополитом Піменом;
# Австралійсько-новозеландська, під управлінням митрополита Преспа-Пелагонського Петра;
# Австралійсько-сіднейська єпархія, якою керує митрополит Дебарський і Кічевський Тимотей.

Більше 2000 церков та монастирів знаходяться під управлінням МПЦ. 12 монастирів діють разом із понад 100 ченцями. Від поновлення МПЦ до 2013 року Тетово-Гостиварська та Куманово-Осогівська області були об'єднані в одну Полого-Куманівську єпархію. Старою єпархією керував митрополит Кирило. Після смерти митрополита у 2013 році єпархія була поділена на дві нові.<ref>{{Cite web |url=http://www.alfa.mk/News.aspx?ID=58545#.UcIHwucwemo |title=Две нови епархии на место Полошко-кумановската |accessdate=1 серпня 2021 |archive-date=22 червня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130622232445/http://www.alfa.mk/News.aspx?id=58545#.UcIHwucwemo }}</ref> У лютому 2016 року Синод МПЦ ухвалив рішення про утворення ще однієї єпархії в Австралії, тобто 12 церковних єпархій входять до складу МПЦ.<ref>«Синодот на МПЦ аминува втора епархија за Македонците во Австралија», ''Дневник'', година XX, број 5993 петок, 19 февруари 2016, стр. 3.</ref>

Відповідно до пункту 17 Пояснення Рішення про автокефалію, Македонська Православна Церква, як адміністративна частина єдиної, святої, [[Кафоличність|католичної]] та апостольської церкви, зберігатиме Святе Письмо, Святе Передання, апостольські правила та правила вселенських та місцевих соборів і відповідно керуватиметься ними та Конституцією Македонської православної церкви.

=== Архиєпископи ===
З часу заснування церкви її глави носили титул архієпископа Охридського та Македонського.
{| cellpadding="5" cellspacing="1" border="1"
!Титул
!Ім'я
!Роки
|-
|[[Архієпископ|Архиєпископ]]
|[[Досітей II (архієпископ Охридський і Македонський)|Досітей ІІ]]
|1967&nbsp;— 1981
|-
|[[Архієпископ|Архиєпископ]]
|[[Ангеларій (архієпископ Охридський і Македонський)|Ангеларій]]
|1981&nbsp;— 1986
|-
|[[Архієпископ|Архиєпископ]]
|[[Гаврил II (архієпископ Охридський і Македонський)|Гаврил ІІ]]
|1986&nbsp;— 1993
|-
|[[Архієпископ|Архиєпископ]]
|[[Михаїл (архієпископ Охридський і Македонський)|Михаїл]]
|1993&nbsp;— 1999
|-
|[[Архієпископ|Архиєпископ]]
|[[Стефан (Веляновський)|Стефан]]
|1999&nbsp;—
|}

== Канонічний статус ==

[[Файл:2. свјетлопис патријарха србског Порфиририја и надвладике охридског Стефана, 19.5.2022.jpg|thumb|right|Belgrade, 19.5.2022.]]
[[Файл:OltarotuRadoviš.jpg|thumb|200px|Іконостас церкви Святої Трійці у [[Радовиш]]і]]
До травня 2022 року Македонська православна церква не визнавалася іншими православними церквами, хоча МПЦ в основному підтримувала хороші стосунки з більшістю з них. У травні 2022 Вселенський патріархат та Сербська православна церква відновили євхаристійне спілкування з МПЦ.

5 червня у [[Храм святого Сави|Соборі Святого Сави]] у [[Белград]]і сербський патріарх Порфирій вручив архієпископу Македонської православної церкви Стефану томос про визнання її незалежності.<ref name=":3"/>

=== Відносини з Вселенським патріархатом Константинополя ===
[[Гімнографія|Гімнограф]] Вселенського патріархату Константинополя написав теологію про акт канонізації преподобних мучеників Чистилища. Це перший раз, коли гімнограф іншої церкви написав службу для МПЦ-ОА, цей крок Вселенського патріархату надзвичайно важливий.<ref>{{Cite web |url=http://denesen.mk/web/?p=17510 |title=Архівована копія |accessdate=1 серпня 2021 |archive-date=30 червня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170630124748/http://denesen.mk/web/?p=17510 }}</ref>

В інтерв'ю для Бі-бі-сі, опублікований [[11 січня]] [[2019]] року, архієпіскоп Памфільський [[Даниїл (Зелінський)|Даніїл (Зелінський)]], призначений у [[2018]] році в [[екзарх]]ом [[Ставропігія Вселенського патріарха в Києві|ставропігії Вселенського патріарха Константинополя]] в [[Україна|Україні]], заявив:<ref>[https://www.bbc.com/russian/features-46831050 Экзарх Константинополя на Украине: нельзя делать церковь заложницей чьих-то амбиций.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210805145650/https://www.bbc.com/russian/features-46831050 |date=5 серпня 2021 }} [[Би-би-си]], 11.01.2018.</ref>

{{Цитата|Я підтримую тезу про те, що у кожного народу, який бажає мати своєю православну церкву, має бути право її створення та визнання іншими православними церквами. У цьому числі мова йде про Македонію та Чорногорію.}}

=== Підтримка політичних партій ===

=== Відносини з Православною церквою Болгарії ===
У 2008 році МПЦ-ОА передала [[Болгарська православна церква|Болгарській православній церкві]] частину мощей святого Климента Охридського для новозбудованої церкви в Пловдиві; під час передачі мощей македонських ієрархів зустріли з великою повагою та братерською любов'ю.<ref>{{Cite web |url=http://vecer.mk/makedonija/noviot-bugarski-patrijarh-treba-da-go-prodolzhi-korektniot-odnos-kon-mpc |title=Архівована копія |accessdate=1 серпня 2021 |archive-date=6 липня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150706181720/http://vecer.mk/makedonija/noviot-bugarski-patrijarh-treba-da-go-prodolzhi-korektniot-odnos-kon-mpc }}</ref>

У травні 2014 року на свято св. Кирила і Мефодія в Софії, МПЦ-ОА та Болгарська Православна Церква вперше разом святкували святих братів літургією в соборі святого Олександра Невського, на якій присутні болгарський патріарх Неофіт та македонський архієпископ Стефан з єпископами Наумом і Климентом. Особливо важливо, що під час літургії македонські єпископи були біля вівтаря церкви, а додаткову повагу до МПЦ висловив той факт, що архієпископу Стефану було дозволено благословити Святим Хрестом від імені МПЦ.<ref>{{Citation|title=www.dnevnik.mk|url=http://www.dnevnik.mk/?ItemID=D44821B96F07F04688D1D315919E3F2F|accessdate=2016-11-02|archivedate=2016-04-02|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160402214303/http://dnevnik.mk/?ItemID=D44821B96F07F04688D1D315919E3F2F}}</ref>

[[18 листопада]] [[2017]] року в програмі «Віра і суспільство з Гораном Благоєвим» на БНТ було представлено лист Македонського єпископату до Болгарського патріархату, в якому зазначалося, що Священний Синод Македонської Православної Церкви готовий визнати Болгарську церкву як церкву-мати, якщо вона визнає македонську церковну незалежність. Вперше Македонське архієпископство говорить про свою материнську церкву, вперше офіційно згадує, що це БПЦ. Лист був надісланий Священним Синодом Македонської Церкви 9 листопада. До того часу Священний Синод не коментував існування такого листа, який став викликати сумнів у намірах єпископів.

Після суперечливих сигналів щодо пропозиції в листі, протягом наступних днів синод зазнав тиску громадськости та демонстрацій на підтримку прийняття пропозиції МПЦ. На засіданні 27 листопада Священний Синод виніс нечітке рішення, яке ні прийняло, ні відхилило пропозицію МПЦ-БПЦ стати «матір'ю» Македонської церкви. Синод вирішив допомогти у встановленні канонічного статусу Македонської Православної Церкви, призначивши спеціальну єпископську комісію для ведення переговорів з Македонською Православною Церквою та іншими Помісними Православними Церквами для вирішення цього питання. Тим часом починають виникати підозри щодо російського тиску на діяльність БПЦ з цього питання. На думку аналітиків, цей тиск є причиною того, що БПЦ затягнула свої дії щодо виконання прохання стати матір'ю-церквою Македонії.

[[22 лютого]] [[2018]] року [[Список міністрів закордонних справ Росії|міністр закордонних справ РФ]] [[Лавров Сергій Вікторович|Сергій Лавров]] звинуватив МПЦ у політичних іграх та розколі проти Сербської православної церкви та заявив, що Македонська церква не має права на незалежність. Такі ж звинувачення звучали на адресу [[Православна церква України|церков України]] та [[Чорногорська православна церква|Чорногорії]]. Кілька днів потому помічник російського патріарха попередив Болгарську церкву не втискати Македонську церкву в розкол і що Македонська православна церква повинна вирішити своє питання шляхом діалогу з Сербською, а Болгарська православна церква повинна висловити свою позицію на знак солідарності з Белградом.

На своєму засіданні [[14 травня]] [[2018]] року св. Синод вирішив, що делегація болгарської церкви не братиме участі в урочистостях з нагоди 1000-ліття заснування Охридської архієпископії, на що було отримано запрошення від МПЦ. Також з'являється неофіційна інформація, що на тій же зустрічі св. Синоду було остаточно відхилено прохання МПЦ про те, щоб болгарська церква стала її матір'ю. Крім того, було ухвалено рішення про припинення діяльности спеціально створеної для цього комісії наприкінці 2017 року на чолі з єпископом Старозагорським Кипріаном. Також стверджується, що ці рішення були прийняті після візиту та рекомендацій російського лобіста генерала Решетнікова в Болгарії та його зустрічей у Санкт-Петербурзі. Синод, таким чином, практично обслуговує російські церковні інтереси на Балканах.<ref>{{Cite web |url=https://faktor.bg/bg/articles/vyara-i-demoni/sled-ruski-natisk-sv-sinod-blokira-protsesa-bpts-da-stane-mayka-na-makedonskata-tsarkva |title=faktor.bg |accessdate=1 серпня 2021 |archive-date=1 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210801145745/https://faktor.bg/bg/articles/vyara-i-demoni/sled-ruski-natisk-sv-sinod-blokira-protsesa-bpts-da-stane-mayka-na-makedonskata-tsarkva }}</ref>

=== Відносини з Московським патріархатом ===
17 жовтня 2003 року прем'єр-міністр Македонії [[Бранко Црвенковський]] здійснив візит до Москви де зустрівся із патріархом РПЦ [[Алексій II|Алексієм ІІ]]. «Ми подолаємо цю ізоляцію, в якій сьогодні знаходиться Македонська Православна Церква»,&nbsp;— запевнив тоді Алексій II.<ref name=":0">{{Cite web|title=Όταν το Πατριαρχείο Μόσχας στήριζε το αυτοκέφαλο της «Μακεδονικής» Εκκλησίας|url=https://www.tribune.gr/blog/news/article/509785/otan-to-patriarcheio-moschas-stirize-to-aytokefalo-tis-makedonikis-ekklisias.html|website=Tribune.gr|date=2018-10-02|accessdate=2020-10-04|language=el|first=Theodor|last=Petrov|archive-date=8 жовтня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201008195027/https://www.tribune.gr/blog/news/article/509785/otan-to-patriarcheio-moschas-stirize-to-aytokefalo-tis-makedonikis-ekklisias.html}}</ref><ref>{{Cite web|title=Русская Православная Церковь готова помочь Македонской Церкви / Православие.Ru|url=https://pravoslavie.ru/7913.html|website=pravoslavie.ru|accessdate=2020-10-04|language=ru|archive-date=28 лютого 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210228130548/https://pravoslavie.ru/7913.html}}</ref>

В іншому інтерв'ю (7 червня 2005&nbsp;р.) голова Зовнішніх церковних зв'язків митрополит Російської ПЦ [[Іларіон (Алфеєв)|Іларіон (Алфеев)]] сказав: «Ми виходимо з того, що [[македонці]] (також як і [[серби]]) є братнім нам православним народом. Ми виходимо з того, що політичне становище, в якому знаходяться православні народи на Балканах дуже важке. І перед обличчям існуючих серйозних викликів краще бути разом. Ми завжди з болем сприймали той факт, що народ Республіки Македонії знаходиться поза спілкуванням з повнотою вселенського Православ'я, і хотіли б допомогти подолати цю ситуацію».<ref>{{Cite web|title=Протоиерей Николай Балашов: "Не думаю, что было бы полезно брать пример с протестантов". Благовест-Инфо|url=http://www.blagovest-info.ru/index.php?ss=2&s=7&id=15|website=www.blagovest-info.ru|accessdate=2020-10-04|archive-date=7 жовтня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201007175719/http://www.blagovest-info.ru/index.php?ss=2&s=7&id=15}}</ref><ref name=":0" />

11 грудня 2009&nbsp;р. (під час правління патріарха РПЦ [[Кирило (патріарх Московський)|Кирила (Гундяєва)]]) заступник голови [[Відділ зовнішніх церковних зв'язків Московського патріархату|Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату]] [[Балашов Микола Володимирович|Микола Балашов]] ще раз відвідує [[Скоп'є]] де зустрівся із предстоятелем Македонської церкви. Тоді Балашов сказав: що незалежна держава повинна мати «незалежну церкву», і це повинно означати процес надання [[Автокефалія|автокефалії]] Македонської ПЦ.<ref>{{Cite web|title=Македонската църква е готова да приеме статут на "самостоятелна църква"|url=https://dveri.bg/component/com_content/Itemid,100724/id,10462/view,article/|website=dveri.bg|accessdate=2020-10-04|language=bg-bg|first=Агенция Фокус, в|last=Dnevnik|archive-date=8 жовтня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201008180438/https://dveri.bg/component/com_content/Itemid,100724/id,10462/view,article/}}</ref>

=== Відносини з Православною церквою Румунії ===
* У 1995 році з благословення Румунського Патріарха п. Теоктист дозволив двом тодішнім священнослужителям Константинопольського патріархату&nbsp;— монахам [[Афон|Атосу]] Науму та Климентію приєднатися до духовенства [[Румунська православна церква|Румунської православної церкви]], а звідти відповісти на заклик архієпископа Михаїла про повернення македонських ченців з монастиря Атосу за чернецтво у Македонській православній церкві, а потім румунський єпископ Калінік у співслуженні з македонським митрополитом п. Петра, здійснив хіротонію двох македонських ченців, після чого ієродиякон Наум став ієромонахом, а чернець Климент отримав сан диякона.<ref>{{Cite web |url=http://www.utrinski.mk/?ItemID=949D4FACC8EA684A89AC9985D3BB133C |title=Архівована копія |accessdate=1 серпня 2021 |archive-date=8 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160308002336/http://www.utrinski.mk/?ItemID=949D4FACC8EA684A89AC9985D3BB133C }}</ref>
* У серпні 2012 року Бігорський монастир обмінявся святими мощами з монастирем Робая Румунської православної церкви, під час якого єпископ їхньої єпархії Аргесулуї Ши Мускелулуї пан. Калінік та настоятелька Петронія Добреску, компетентні опікуни могили св. Миколая в місті Барі відокремити частинку від святих мощей Мирликського чудотворця, призначених для Бігорського монастиря.<ref>{{Cite web |url=http://www.bigorski.org.mk/index.php?content_type=nastani&action=details&record_id=841 |title=Архівована копія |accessdate=1 серпня 2021 |archive-date=11 червня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210611044625/https://www.bigorski.org.mk/index.php?content_type=nastani&action=details&record_id=841 }}</ref>

=== Відносини з Церквою Греції ===
* На похоронах президента Бориса Трайковського серед численних делегацій була і делегація [[Елладська православна церква|Церкви Греції]], до складу якої входили: митрополити Воденські Іоїл та Костурський Серафим, де їх вітали македонські церковні сановники.
* Колишній грецький архієпископ Христодулос тричі зустрічався з македонськими сановниками на прикордонному переході Негочані (Нікі) поблизу Флорини на його прохання зустрічався з митрополитом Петром, потім у солонійському готелі «Македонія» зустрічався з єпископами Петром, Тимотеєм та Наумом у Софії.<ref>{{Cite web |url=http://preminportal.com.mk/content/view/1137/64/ |title=Архівована копія |accessdate=1 серпня 2021 |archive-date=1 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210801144306/https://preminportal.com.mk/content/view/1137/64/ }}</ref>

== Див. також ==
* [[Македонська греко-католицька церква]]
* [[Архієпископ Охридський і Македонський|Архиєпископ Охридський і Македонський]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* [http://www.mpc.org.mk/MPC/istorija.asp Історія Македонської православної церкви] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080723130145/http://www.mpc.org.mk/MPC/istorija.asp |date=23 липня 2008 }}

== Посилання ==
* [http://www.mpc.org.mk/ Официјална страница на Македонската Православна Црква] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20051219004737/http://www.mpc.org.mk/ |date=19 грудня 2005 }}
* {{cite web |url=https://cerkvarium.org/novyny/pomistni-tserkvy/komisiya-bolgarskoji-tserkvi-pratsyue-nad-makedonskim-tserkovnim-pitannyam-mitropolit-starozagorska-kiprian |title=Комісія Болгарської церкви працює над македонським церковним питанням, - митрополит Старозагорський Кипріан |author= |date=2019-09-03 |website=https://cerkvarium.org/ |publisher=[[Cerkvarium]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190903191656/https://cerkvarium.org/novyny/pomistni-tserkvy/komisiya-bolgarskoji-tserkvi-pratsyue-nad-makedonskim-tserkovnim-pitannyam-mitropolit-starozagorska-kiprian |archivedate=3 вересня 2019 |deadurl= |accessdate=3 вересня 2019 }}
* [https://cerkvarium.org/dokumenty/tserkovni/tomos-pro-avtokefaliyu-makedonskoji-pravoslavnoji-tserkvi-okhridskoji-arkhiepiskopiji Томос про дарування автокефалії Македонській Православній Церкві – Охридській Архієпископії]
* [https://df.news/2023/04/10/vselenskyj-patriarkh-my-v-stadii-pidhotovky-do-nadannia-avtokefalii-okhrydskij-arkhiieparkhii/ Вселенський патріарх: ми в стадії підготовки до надання автокефалії Охридській Архієпархії]
* [https://df.news/2023/04/28/vidbulos-zasidannia-synodu-okhrydskoi-arkhyieparkhii-shcho-vyrishyly/ Відбулось засідання Синоду Охридської Архиєпархії: що вирішили?]

{{Православні церкви}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Православ'я в Північній Македонії]]
[[Категорія:Православна церква Македонії| ]]
[[Категорія:Кавалери ордена Республіки Македонія]]
[[Категорія:1967 у християнстві]]
[[Категорія:Релігійні організації, засновані 1967]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:!) (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:(! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:AUS (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:CAN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Citation (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Cite book (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite news (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Distinguish (редагувати)
Шаблон:EU (редагувати)
Шаблон:Efn (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Hatnote (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:If1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ifempty (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-mk (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:MKD (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:NZL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox subgroup (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Notelist (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:PAGENAMEBASE (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Portal-inline (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Red (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-mk (редагувати)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Small (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Template other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:USA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p856 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка/р (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка/рядки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Країна з прапорцем (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни AUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни CAN (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни EU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MKD (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни NZL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Не плутати (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Портал в лінію (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Православні церкви (редагувати)
Шаблон:Прапор AUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор CAN (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор EU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор EUR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MKD (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор NZL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор USA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапорець (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Церква (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Цитата (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:If empty (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal-inline (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources-utils (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:URL (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Language-codes (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Wikidata/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:WikidataSelectors (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Портал (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Портал/images/all (переглянути вихідний код) (частково захищено)

Повернення до сторінки «Македонська православна церква — Охридська архієпископія».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Македонська_православна_церква_—_Охридська_архієпископія