Перегляд вихідного коду сторінки Логіка

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

[[Файл:Gregor Reisch, Margarita Philosophica, Typus Logice.jpg|thumb|300px|[[Грегор Райш]] «Логіка подає свої центральні теми». Margarita Philosophica, 1503/08 (?). Обидва собаки veritas ({{lang-la|істина, правда}}) та falsitas ({{lang-la|неправда}}) переслідують зайця problema ({{lang-la|проблема}}), логіка, озброєна мечем [[силогізм]]у, поспішає позаду. Ліворуч внизу&nbsp;— [[Парменід]], за допомогою якого логічна аргументація потрапляє до філософії, до печери"]]

'''Ло́гіка''' (від {{lang-grc|[[wikt:λογική|λογική]]}}, також пов'язане з [[wikt:λόγος|''λόγος'']]&nbsp;— [[слово]], [[сенс|значення]], [[думка]], [[мова]])&nbsp;— [[наука]] про закони та різновиди мислення, способи пізнання й умови істинності знань і суджень<ref>Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ, 2005</ref>, про найпростіші форми, принципи та методи правильного міркування. Логіка є здатністю сприйняття інформації із зовнішнього світу шляхом аналізу деталей навколишнього світу.{{джерело|дата=липень 2022}}

У щоденній мові '''логіка''' є способом [[судження]], що полягає в отриманні висновку з набору припущень. Формальніше, логіка стосується виведення&nbsp;— процесу, що продукує нові твердження з уже встановлених. Саме тому в логіці особливу увагу приділяють структурам умовиводу&nbsp;— конкретніше, ''[[Формалізація|формальним]]'' відношенням між вихідними твердженнями й висновками, де «формальний» означає, що ці відносини є незалежними від самих тверджень. Не менш важливим є дослідження ''істинності'' умовиводу, охоплюючи різноманітні можливі визначення істинності та передумови, що на практиці уможливлюють її встановлення. Отож очевидною є важлива роль, яку відіграє логіка в [[Епістемологія|епістемології]], забезпечуючи її механізмом розширення [[знання]].

Побічним продуктом логіки є '''рецепти''' [[мислення]] – опис того, як люди та інші розумні істоти/машини/системи '''мусять''' мислити. При цьому такі '''рецепти''' не є суттєвими для предмета самої логіки, але є радше одним із її практичних застосувань. Ба більше, їх не треба розглядати як опис того, як люди насправді мислять, що є предметом дослідження інших дисциплін, зокрема [[коґнітивна психологія|коґнітивної психології]].

Традиційно логіку вивчають як галузь філософії. Із середини [[1800|дев’ятнадцятого століття]] логіка стає предметом дослідження [[математика|математики]], а останнім часом і [[інформатика|інформатики]]. Як [[наука]], логіка досліджує та класифікує структури тверджень і аргументів, розробляє [[схеми]] їхньої [[кодифікація|кодифікації]]. Отже, предмет дослідження логіки може бути дуже широким, охоплюючи судження про [[ймовірність]] і [[причинність]]. Логіка досліджує також структури [[логічна хиба|логічних хиб]] і [[парадокс]]и. [[Стародавні греки]] поділяли [[діалектика|діалектику]] на логіку й [[риторика|риторику]]. Риторика має справу з переконувальною аргументацією, яку можна певною мірою розглядати як протиставлення логіці.

== Історія логіки ==
Історія логіки налічує приблизно 2,5 тис. років. Вирізняють два етапи логіки:
# '''традиційний етап''' (IV&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.– друга пол. XIX&nbsp;ст.);
# '''сучасний етап'''. (друга пол. XIX&nbsp;– до сьогодні).

Традиційна й сучасна логіка суттєво відрізняються одна від одної. Однак вони не заперечують одна одну. Друга продовжує першу.

Уперше логіка виникає як наука за часів [[Античність|Античності]] (IV – III&nbsp;ст. до н.е), а саме поняття використовували як філософське, що його ввів був Геракліт приблизно 544 – 483&nbsp;рр. до н.&nbsp;е. Логосом позначали вічну й усезагальну неминучість, певну стійку закономірність.

Традиційна логіка мала дві великі доби свого піднесення&nbsp;— Античність і [[Середньовіччя|Середьовіччя]]. По цих добах логіка практично не розвивалася, хоча користувалася певною повагою за минулі здобутки. Її слід було обов'язково вивчати в середні віки як один зі складників тривіуму&nbsp;— логіка, риторика, граматика. А надалі логіка була одним із основних предметів у всіх західноєвропейських університетах. Логіку вважали мертвою наукою, яка вже дала все, що могла. Іммануїл Кант стверджував, що логіка була завершеною наукою від самого початку, не зробивши жодного кроку вперед від часів Аристотеля.

=== Традиційна логіка ===

==== Античність ====
Цієї доби логіка розвивалася не надто активно. Цьому часу притаманні спади й різкі зацікавлення до логіки. Засновником традиційної логіки вважають [[Аристотель|Аристотеля]] (Стагиріта). Часто традиційну логіку називають Аристотелевою логікою. Саме за його часу логіка досягла найвищого розквіту. Його заслуга полягає в тім, що він узагальнив і систематизував дослідження з логіки його попередників ([[мілетська школа]], [[софісти]], [[Демокрит]], [[Сократ]] тощо), адже минулі дослідження були вкрай несистематичними, що їх сприймали тільки в контексті філософії, риторики, граматики, а також створив першу теорію висновку (силогізм) і визначив головні форми й закони мислення. Аристотель присвятив значну кількість своїх філософських творів працям із логіки. А Андронік Родоський, Стагирітів послідовник, об'єднав їх у трактаті «[[Органон]]», назву якого можна перекласти як «знаряддя, засіб, інструмент».

====== Стоїки ======
Значний внесок у розвиток логіки зробила мегаро-стоїчна школа. Її представники: [[Зенон із Кітіона|Зенон]], Хризіпп, Діодор, [[Стільпон]], Евбулід, Філон. Хризіпп фактично розробив стоїчну концепцію логіки.

Стоїки вивчали логічні відношення між висловлюваннями і цим заклали підвалини одного з розділів сучасної логіки&nbsp;— логіки висловлювань. Стоїки сформулювали визначення матеріальної імплікації, кон'юнкції, диз'юнкції, еквіваленції, заперечення.

==== Логіка Середньовіччя ====
[[Середньовіччя]] – це друга доба звеличення логіки. Вона тривала з середини XII&nbsp;ст. по середину XIV&nbsp;ст. Одним із головних учень логіки Середньовіччя є вчення про суппозиції.

[[Петро Іспанський]] – значна постать в історії логіки. Його праця «Суммули» була основним підручником із логіки в середні віки. [[Михайло Пселл]]&nbsp;— відомий логік, візантійський письменник, філософ, державний діяч. Він увів у логіку схему під назвою «<nowiki/>[[логічний квадрат]]<nowiki/>», назвав модуси простого категоричного міркування (силогізму) й позначив категоричні судження.

І хоча логіку поважали, вона була в стані сплячки&nbsp;— її використовували для структурування церковних догматів і для дискусій на релігійну тему. Панівною була [[Схоластика|схоластична]] логіка.

==== Відродження й Новий час ====
Ця доба важлива насамперед великою кількістю нових видань. 1662 року в [[Париж|Парижі]] [[П'єр Ніколь]] та [[Антуан Арно (син)|Антуан Арно]] видають друком підручника «Логіка Пор-Рояля». 1620 року [[Френсіс Бекон]] пише «Новий Органон».

Френсіс Бекон був перший, хто виступив проти схоластичної логіки, стверджуючи, що логіка мусить бути живою наукою, давати нові відкриття. Тому, бажаючи показати своє новаторство й відмінність від Аристотеля, логіка якого не здійснила цього, він показово називає свою працю «Новий Органон». Бекон проголосив боротьбу проти ''ідолів'' або ''привидів''&nbsp;— тих труднощів, які виникають упродовж пізнання. Він виділив 4 найхарактерніші ідоли:

# «ідоли роду»&nbsp;— створені внаслідок спроб наділити явища природи людськими якостями. Людина часто тлумачить неживий світ за аналогією із собою (сумне небо, ласкаве сонце тощо). Цей ідол є наймогутніший, бо його вплетено в життя кожної людини;
# «ідоли печери»&nbsp;— помилкові відображення дійсності, що виникають унаслідок надмірної схильності людини до старих істин або нових відкриттів;
# «ідоли ринку»&nbsp;— труднощі пізнання, які виникають унаслідок некритичного, поверхневого ставлення до функцій, значення, природи слова;
# «ідоли театру»&nbsp;— хибні твердження, що їх обґрунтовують посилання на авторитет.
Справжнім методом пізнання, за Беконом, є індукція.

=== Сучасна логіка ===
Сучасна логіка сформувалась наприкінці XIX&nbsp;— на початку XX&nbsp;ст. Її засновником уважають [[Ґотфрід Вільгельм Лейбніц|Ґотфріда Лейбніца]], який жив у XVII&nbsp;ст. Але його ідеї значно випереджали його час, тож їх не сприйняли сучасники. І лише в XX&nbsp;ст. з розвитком логічних знань його ідей почали розвивати в працях інші науковці.

Цього часу інтереси логіків значно ширшають. Вони починають звертатися до таких видів міркувань, яким раніше було відмовлено в змозі логічного аналізу. Починають досліджувати практичні міркування, що мусять пояснити дії людини.

Сучасну логіку ділено на класичну й некласичну логіку.

===== Класична логіка =====
Класична логіка повністю орієнтується на аналіз математичних міркувань. Її призначено розв'язати проблему основ математичного знання. Було перенесено в логіку методи, що їх застосовують у математиці. Створено такі розділи логіки, як логіка висловлювань і логіка предикатів.

Представники: Джордж Буль, Огастес де Морган, Чарльз Пірс, Готліб Фреге, Давід Гільберт та ін.

Першою великою працею є «Принципи математики» Б.Рассела та [[Альфред Норт Вайтхед|Альфреда Норта Вайтхеда]].

==== Некласична логіка ====
''Основна стаття: [[Некласична логіка]]''

Некласична логіка виникає з критики класичної логіки. Важко визначити некласичну логіку, бо вона розглядає різні типи міркувань. Мета некласичної логіки – описати ті види міркувань, яких не розглядає класична логіка. Їснує дуже багато розділів некласичної логіки і їхня кількість більшає. Деякі розділи некласичної логіки:
*[[алетична логіка]];
* логіка часу ([[темпоральна логіка]]);
* епістемічна логіка;
* логіка норм ([[деонтична логіка]]);
* логіка оцінок (аксіологічна логіка);
* логіка дії тощо.

=== Логіка Індії ===
Розвиток логіки в Індії поділяють на три етапи:
# рання буддійська логіка (VI – V&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.&nbsp;– II&nbsp;ст.&nbsp;н.е);
# діяльність логічних шкіл [[ньяя]] й [[вайшешика]] (III&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е.&nbsp;– V&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е.);
# розквіт буддійської логіки (VI&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е.&nbsp;– VIII&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е.).

Індійська логіка виникла незалежно й відрізняється від логіки [[Стародавня Греція|Давньої Греції]] тим, що наявні в силогізмі не 10, а 5 членів, дедукція та індукція є одним цілим, судження є частиною висновку, основою сприйняття є набутий досвід і що відрізняє мову мисленнєву й словесну.

Філософська школа ньяя займалася методологією пізнання. У цій даршані вважали, що звільнитися від страждань можна, досягнувши абсолютного знання, а логіка дозволяє повніше поглянути й зрозуміти світ і себе, дозволяє отримати правдиву інформацію. Ньяя не використовувала символів, а замінювала їх складними кліше. Деякі дослідники вважають, що пізня ньяя перевершила Аристотелеве вчення.

Буддійська філософія була опонентом ньяї. Засновником буддійської логіки був Дігнаг, автор «Про джерела пізнання». Він увів логіку до рангу науки.
{{перекласти в розділі|en|Indian logic}}

=== Логіка Китаю ===
Логіка в [[Стародавній Китай|Стародавньому Китаї]] зародилася в Золотий вік китайської філософії. Цей час відрізнявся великою кількістю філософських шкіл («суперництво ста шкіл») і появою філософських дискусій. На розвиток логіки вплинули діяльність шкіл номіналістів (мінцзя, або школа імен), легістів (фацзя, або школа закону), конфуціанство (жуцзя) й моїзм (моцзя). Але тільки остання об'єднала несистематичні й розкидані по різних школах знання в однім акті. Саме моїсти створили перший у Китаї трактат із логіки&nbsp;— «Мобянь».

Засновником китайської логіки вважають Мо-цзи, який був суперником Конфуція, який теж розвивав ідеї логіки. Його філософська школа моїзму займалася витоками правильного висновку й правилами його отримування. Основним методом аргументації було міркування за аналогією. Моїсти багато уваги приділяли семантиці. Вони розробили методи класифікації імен за ступенем їхньої загальності, аналізуючи семантику мови. Було створено два методи моїзму: «метод трьох правил» і «метод трьох фа».

Логіка Китаю хоч і виникла раніше за логіку Давньої Греції, усе ж досить не розвинулася і, будучи не структурованою, залишилася в зародковому стані, її використовували винятково з прикладною метою.

== Царина застосовуваності логіки ==
Упродовж розвитку, у логіку було впроваджено низку розмежувань, що допомагають формалізувати різні форми логіки як науки. Приклади таких розмежувань наведено нижче.

=== Дедукція та індукція ===
Первісно логіка складалася лише з [[дедукція|дедукції]], що досліджує універсальні правила умовиводу із заданих тверджень. Одначе важливо зауважити, що коли-не-коли до курсу логіки заносять також [[Індукція логічна|індукцію]]&nbsp;— науку про виведення достовірних узагальнень зі спостережень. Відповідно важливо розрізнювати дедуктивну та індуктивну істинність. Умовивід є дедуктивно істинним тоді й лише тоді, якщо неможлива ситуація, коли всі припущення істинні, а сам умовивід – ні. Поняття дедуктивної істинності можна гостро сформулювати для систем [[формальна логіка|формальної логіки]], побудованих із використанням ґрунтовно дослідженої термінології [[семантика|семантики]]. З іншого боку, індуктивна істинність вимагає спершу [[визначення|визначити]] ''достовірне узагальнення'' деякої множини спостережень. Існують різні підходи до цієї задачі, більш або менш формальні; деякі з них використовують математичні ймовірнісні моделі. Надалі мова йтиме головним чином про дедуктивну логіку.

=== Формальна й неформальна логіка ===

Вивчення логіки поділяють також на [[формальна логіка|формальну]] й [[неформальна логіка|неформальну логіку]].

[[Формальна логіка]] (подекуди використовують термін «символьна логіка») зосереджує зусилля на дослідженні природи логічного виведення та його істинності, використовуючи [[формальна система|формальні системи]], що складаються із [[формальна мова|формальної мови]], набору [[правила виведення|правил виведення]] й деколи набору [[аксіома|аксіом]]. Формальна мова складається з множини дискретних символів, [[синтаксис]]у, часто [[семантика|семантики]] й виразів цією мовою, що їх інколи називають «формулами». [[Правила виведення|Правил виведення]] й потенційно аксіом надалі використовують, щоб отримати набір [[теорема|теорем]] – формул, отриманих із використанням правил виведення. У разі формальних логічних систем теореми часто тлумачать як вирази з логічних істин&nbsp;— [[тавтологія (логіка)|тавтологій]], тому можна стверджувати, що такі системи хоч би частково схоплюють логічну істину. Формальна логіка охоплює різноманітні логічні системи. Наприклад, [[пропозиційна логіка]], [[предикатна логіка]], [[темпоральна ло��іка]], [[модальна логіка]] тощо. [[Логіка вищого порядку|Логіка вищих порядків]] – це логічні системи, в основі яких лежить ієрархія [[теорія типів|типів]].

[[Неформальна логіка]] вивчає логіку, яку використовують при арґументації в природній мові. Вона є набагато складнішою, адже семантика природної мови є суттєво складнішою, аніж семантика формальних мов, через наявність такого явища як [[немонотонна логіка|заперечуваність тверджень]].

== Парадигми логіки ==
Протягом усієї історії розрізнення правильної та неправильної арґументації було предметом підвищеного інтересу, і логіку вивчали в загалом незмінній формі. [[Логіка Арістотеля]] зосереджується головним чином на навчанні правильно арґументувати, а її викладання ще й сьогодні має це головною метою. [[Математична логіка]] та [[аналітична філософія]] розглядають логіку як окремий об'єкт дослідження, що має наукову цінність сам по собі, і вивчають її на абстрактішному рівні. Розгляд різних типів логіки має за мету пояснити, що логіка не розвивається у вакуумі. Хоч існує внутрішня мотивація для розвитку самої логіки, дисципліна розвивається найуспішніше, коли є зрозумілою причина нашої зацікавленості в ній.

=== Аристотелева логіка ===
{{Main|Аристотелівська логіка}}
[[Органон]] був основним твором Аристотеля з логіки, при цьому [[Попередня Аналітика|Початки Аналітики]] ({{lang-la|Analytica Priora}}) були першою працею з [[формальна логіка|формальної логіки]], де також було введено поняття [[силогізм]]у.

=== Предикатна логіка ===
{{Main|Предикатна логіка}}

=== Модальна логіка ===
{{main|Модальна логіка}}

=== Діалектична логіка ===
{{main|Діалектична логіка}}
Мотивація, що спонукала до вивчення логіки в давні часи, полягала у бажанні навчитись розрізняти хороші та погані аргументи, що, як вважалось, дає змогу краще сперечатись, переконувати та бути ліпшим промовцем, а можливо, також, кращою людиною. Ця мотивація досі діє, хоча вона сьогодні не розглядається як головна. Діалектична логіка є ядром курсу [[критичне судження|критичного судження]], обов'язкового курсу в багатьох університетах, особливо тих, що наслідують американську модель.

=== Математична логіка ===
{{main|Математична логіка}}
Математична логіка насправді складається із двох окремих частин: по-перше, застосуванням методів формальної логіки у математиці та математичному судженні, та, по-друге, застосуванням методів математики для представлення та аналізу формальної логіки.

Найамбітнішою спробою використання логіки у математиці був [[логіцизм]], запропонований та розвинутий в працях філософів-логіків, таких як [[Готлоб Фреге]] та [[Бертран Рассел]]: його основною ідеєю був погляд що математичні теорії є логічними тавтологіями. Програмою цього напрямку було зведення математики до логіки. Зусилля в цьому напрямку виявились невдалими: спершу невдача Фреґе коли було запропоновано [[парадокс Рассела]], потім невдача [[Програма Гільберта|Програми Гільберта]] спричинена відкриттям [[теореми Геделя про неповноту]].

Як твердження Програми Гільберта, так і доказ її некоректності Геделем стали можливими завдяки їхнім працям що заклали основи другого напрямку математичної логіки, застосування математики у логіці у формі [[теорія доведення|теорії доведення]]. Незважаючи на негативний характер [[теореми Геделя про неповноту]], вона є свідченням того, наскільки близько до мети були логіцисти: кожна строго визначена математична теорія може бути коректно описана логічною теорією першого порядку, а числення доказів Фреґе є достатнім, щоб ''описати'' всю математику, хоча не є їй ''еквівалентним''.

Окрім теорії доведення та теорії моделей, [[теорія множин]] була джерелом багатьох важливих проблем в математичній логіці, від [[аксіома вибору|аксіоми вибору]] до [[аксіоми великих кардинальних чисел|аксіом великих кардинальних чисел]].

Четверта важлива складова частина математичної логіки, [[теорія рекурсії]] описує ідею обчислень у термінах логіки та математики. Найважливішими досягненнями тут є нерозв'язність [[Entscheidungsproblem]] доведена [[Алан Тюрінг|Аланом Тюрінгом]], та формулювання [[гіпотеза Тюрінга|гіпотези Тюрінга]]. Сьогодні найважливішими проблемами що досліджуються в [[теорії рекурсії]] є [[класи складності]]&nbsp;— в якому випадку проблема має ефективний розв'язок&nbsp;— та класифікація [[ступені Тюрінга|ступенів нерозв'язності]].

=== Філософська логіка ===
{{main|Філософська логіка}}
[[Філософська логіка]] займається формалізацією природної мови, та є продовженням традиційної дисципліни що називалась «Логіка» до винаходу Математичної логіки. Надзвичайно важливою проблемою у філософській логіці є відношення між природною мовою та логікою. Як наслідок, вченим що займаються цим напрямком ми завдячуємо значним внеском у розвиток нестандартних підходів та ідей логіки.

=== Тризначна логіка ===

Логічна [[теорія]], у якій [[речення]] набуває трьох значень: «[[істина]]», «хиба» й «невизначеність» або «[[беззмістовність]]».

=== Логіка й [[обчислення]] ===
Логіку широко застосовують, досліджуючи [[штучний інтелект]] та [[інформатика|інформатику]], у той самий час ці галузі є джерелом важливих проблем формальної логіки. У 50-х і 60-х роках дослідники прогнозували появу розумних машин, щойно стане можливим описувати людські знання з використанням логіки й математичної нотації. Це завдання насправді виявилося набагато складнішим, ніж гадалося. Наслідком цих зусиль стало [[логічне програмування]], і такі мови програмування як [[Prolog]], що використовують набір аксіом і правил для відповіді на запити.

У символьній і математичній логіці можливо використовувати комп'ютери. [[Автоматизована система доведення теорем|Автоматизовані системи доведення теорем]] використовують для пошуку й перевірки доказів теорем, а також для операцій із формулами занадто довгими для запису вручну. В інформатиці [[булева алгебра|булеву алгебру]] використовують, проєктуючи логічні схеми й програми.

== Питання, навколо яких у логіці не вгасають суперечки ==

=== Бівалентність і закон виключення третього ===
Усі логіки-науки, що їх тут попередньо згадано, є «бівалентними» або «двозначними», тобто вони приписують кожному твердженню, що його розглядають, одне із двох значень: «істина» або «хибність». Системи, що не завжди дотримуються цього правила, відомі як некласичні або [[неарістотелівська логіка|неарістотелівські логіки]]. На початку [[2000|20-го століття]] [[Ян Лукашевич]] зі [[Львівсько-варшавська школа|Львівсько-Варшавської логічної школи]] запропонував розширити традиційну логіку, додавши до неї третє значення «можливо», винайшовши в такий спосіб [[тризначна логіка|тризначну логіку]], першу із [[багатозначна логіка|багатозначних логік]].

[[Інтуїціонистська логіка|Інтуїціонистську логіку]] запропонував [[Лейтзен Егберт Ян Брауер|Л. Брауер]] як коректну логіку для суджень про математику, що ґрунтується на відкиданні [[закон виключеного третього|закону виключення третього]]. Інтуїціонистська логіка є дуже цікавою для спеціалістів з інформатики, бо є [[конструктивна логіка|конструктивною логікою]], а отже, логікою для комп'ютерів. Також було розроблено [[нечітка логіка|нечітку логіку]], яка передбачає нескінченну кількість «ступенів істинності», описаних [[Дійсні числа|дійсними числами]] від 0 до 1.

== Див. також ==
* [[Логічна хиба]]
* [[Числення висловлень]]
* [[Логіка Гоара]]
* [[Багатозначна логіка]]
* [[Нормативна логіка]]
* [[Деонтична логіка]]
* [[Модальна логіка]]
* [[Металогіка]]
* [[Логіка в інформатиці]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
{{Портал|Математика}}
{{wikiquote1}}
{{Commons|Category:Logic}}
;Українською
* {{cite book
|автор = Жоль К. К.
|title = Вступ до сучасної логіки
|видавництво = Вища школа
|дата = 1992 р.
|знаходження = Київ
|url = 
|isbn =
}}
* ''А. Ішмуратов''. Логіка // {{ФЕС}}
* Логіка: навчально-методичний посібник. Г. В.Камаралі, В. В. Білецький – Донецьк: ДонНУ, 2009. – 112 с. 
* Логіка : Навч. посіб. для студ. екон. спец. / В. Н. Гладунський; Нац. ун-т "Львів. політехніка", Нац. банк України. Львів. банк. ін-т, Наук.-метод. центр вищої освіти. - Л. : Афіша, 2002. - 360 c. - Бібліогр.: 44 назви. 
* Логіка : навч. посіб. [для студентів і слухачів ВНЗ] / В. І. Ряшко ; Нац. ун-т "Львів. політехніка", Навч.-наук. ін-т права і психології. – Львів : ННІПП, 2014. – 328 с. – Бібліогр. в кінці тем. – ISBN 5-7745-0379-8
* Логіка : Підруч. для студ.-правників / Н. В. Карамишева; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л. : Вид.-полігр. фірма "Паіс", 2000. - 252 c. - Бібліогр.: 45 назв.
* Словник з логіки / Повторева С. М. - Львів: Магнолія 2006, 2007. - 196 с.
* Теоретичні засади логіки / І. З. Дуцяк; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л.: Палітра друку, 2002. - 233 c.
* {{книга
 |автор          = Тофтул М. Г.
 |частина        = 
 |заголовок      = Логіка
 |посилання      = http://academia-pc.com.ua/product/109
 |видання        = 2-ге видання, перероблене, доповнене 
 |відповідальний = 
 |місце          = Київ
 |видавництво    = «Академія»
 |рік            = 2008
 |том            = 
 |сторінки       = 
 |сторінок       = 400
 |isbn           = 9665802143
 |ref            =
}} 
* {{ФС}}
* {{cite book
|автор = Хоменко І. В.
|title = Логіка: теорія та практика. Підручник
|видавництво = Міністерство освіти і науки України
|дата = 2010 р.
|знаходження = Київ
|url = http://www.dut.edu.ua/uploads/l_710_55829258.pdf
|isbn = 978-966-364-945-0
|accessdate = 2 грудня 2015
|archive-date = 8 грудня 2015
|archive-url = https://web.archive.org/web/20151208185426/http://www.dut.edu.ua/uploads/l_710_55829258.pdf
}}
* Юридична логіка : підручник / [Бліхар В. С. та ін.] ; Львів. держ. ун-т внутр. справ. — Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2016. — 247 с. : іл., табл. — Бібліогр. в кінці розд. — ISBN 978-617-511-225-0
* ''Яценко С. С.'' Прасофізми. - К.: Видавничий дім «Руське слово», 2011. - 84 с.
* ''Яценко С.'' Софістика. - К.: ТОВ “Сік Груп Україна”, 2016. - 208 с. - ISBN 978-617-7092-95-6

;Іншими мовами
* {{cite book
|автор = Hurley, Patrick J.
|title = A Concise Introduction to Logic
|видавництво = Wadsworth Publishing
|дата = 2011 р.
|знаходження = 
|edition = 11
|url = 
|isbn = 978-0840034175
}}
* ''Ивлев Ю. В.'' Учебник логики: Семестровый курс: Учебник.&nbsp;— М.: Дело, 2003.&nbsp;— 208 с.&nbsp;— ISBN 5-7749-0317-6
* ''Бочаров В. А., Маркин В. И.'' Основы логики: Учебник.&nbsp;— М.: ИНФРА-М, 2001.&nbsp;— 296 с.&nbsp;— ISBN 5-16-000496-3
* ''Ивин А. А.'' Логика: Учебное пособие.&nbsp;— Изд. 2-е.&nbsp;— М.: Знание, 1998.&nbsp;— ([https://web.archive.org/web/20060501073943/http://www.philosophy.ru/edu/ref/logic/ivin.html На портале «Философия в России»]; [http://yanko.lib.ru/books/philosoph/ivin-logika.htm на сайте Славы Янко] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071019030535/http://yanko.lib.ru/books/philosoph/ivin-logika.htm |date=19 жовтня 2007 }})
* ''Ивин А. А., Никифоров А. Л.'' [http://yanko.lib.ru/books/dictionary/slovar-po-logike.htm Словарь по логике] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071018083148/http://yanko.lib.ru/books/dictionary/slovar-po-logike.htm |date=18 жовтня 2007 }}&nbsp;— М.: Туманит, ВЛАДОС, 1997.&nbsp;— 384 с.&nbsp;— ISBN 5-691-00099-3.
* ''Горский Д. П.''&nbsp;— [https://web.archive.org/web/20080629195438/http://omgp-net.narod.ru/0/sboomg-net/DP_Gorsky/Logic/index.htm Логика: Учебное пособие для педагогических училищ.]&nbsp;— Изд. 3-е.&nbsp;— М.: Учпедгиз, 1961.&nbsp;— 160 с.
* ''Вольфенгаген В. Э.'' [http://www.jurinfor.ru/library/978.589.158.135.php Логика.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080424100520/http://www.jurinfor.ru/library/978.589.158.135.php |date=24 квітня 2008 }} Конспект лекций: техника рассуждений. 2-е изд., дополн. и перераб.&nbsp;— М: АО «Центр ЮрИнфоР», 2004.&nbsp;— 229 с. ISBN 5-89158-135-3.

=== Література з історії логіки ===
* ''Маковельский А. О.'' История логики.&nbsp;— М., 1967.&nbsp;— 504 с.
* ''Попов П. С.'' История логики нового времени. М., Издательство МГУ, 1960.
* ''Шольц, Генрих''. Geschichte der Logik, 1931. (Concise History of Logic.&nbsp;— New York, 1961).
* ''Бажанов В. А.'' История логики в России и СССР.&nbsp;— М.: Канон+, 2007.&nbsp;— 336 с.&nbsp;— ISBN 5-88373-032-9
* Дуцяк І.&nbsp;З.&nbsp;Логіка. Львів: Просвіта, 1996.&nbsp;— 128 с.

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/16730426/legal/logika Логіка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161117125546/http://leksika.com.ua/16730426/legal/logika |date=17 листопада 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|3|515}}
*[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=49535  Логіка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160421015543/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=49535 |date=21 квітня 2016 }}  //[[ЕСУ]]
*[http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part2.pdf Логіка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200914210737/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part2.pdf |date=14 вересня 2020 }} // {{УМЕ7|сторінки=858}}
* {{ЛЗЕ1|частина =Логіка|сторінки =583}}
* [[Анрі Лефевр]]. [https://vpered.wordpress.com/2020/03/19/lefebvre-logica/ Формальна лоґіка і діялєктична лоґіка (1982)]

{{Логіка}}
{{Філософія}}
{{Філософія в темах}}
{{Вільні мистецтва}}
{{Філософія науки}}

{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Філософія за тематикою]]
[[Категорія:Логіка| ]]
[[Категорія:Формальні науки]]
[[Категорія:Точні науки]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:-. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ambox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite book (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Commons (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hidden (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hidden begin (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hidden begin/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hidden end (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Icon (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:If1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Iw (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-grc (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-la (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox with collapsible groups (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Plainlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Portal-inline (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Ref-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Sister (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str endswith (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str len (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikiquote1 (редагувати)
Шаблон:\ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:· (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Вікіцитати1 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Вільні мистецтва (редагувати)
Шаблон:Джерело (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:К. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Книга (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ЛЗЕ1 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Логіка (редагувати)
Шаблон:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Нп (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Перекласти в розділі (редагувати)
Шаблон:Портал (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портал в лінію (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Публікація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/місце (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/серія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/стандартні номери (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/сторінки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/том (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:УМЕ7 (редагувати)
Шаблон:ФЕС (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ФС (редагувати)
Шаблон:Філософія (редагувати)
Шаблон:Філософія в темах (редагувати)
Шаблон:Філософія науки (редагувати)
Шаблон:Юридична енциклопедія (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Icon (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Icon/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:List (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/ambox.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal-inline (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Portal/images/other (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikibase (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Language-codes (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Портал (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Портал/images/all (переглянути вихідний код) (частково захищено)

Повернення до сторінки «Логіка».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Логіка