Перегляд вихідного коду сторінки Кірибаті

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Картка Країна
|native_name              = {{lang-gil|Ribaberikin Kiribati}}
|conventional_long_name   = Республіка Кірибаті
|назва_род                = Кірибаті
|загальнопоширена_назва   = Кірибаті
|image_flag               = Flag of Kiribati.svg
|image_coat               =Coat_of_arms_of_Kiribati.svg
|image_map                = Kiribati on the globe (Polynesia centered).svg
|national_motto           = ''Te Mauri, Te Raoi ao Te Tabomoa''<br/>''Health, Peace and Prosperity''<br/>(Здоров'я, мир та процвітання)
|national_anthem          = [[Teirake Kaini Kiribati]]
|official_languages       = [[Кірибаті (мова)|кірибаті]], [[Англійська мова|англійська]]
|capital                  = [[Південна Тарава]]
|latd=1 |latm=28 |latNS=N |longd=173 |longm=2 |longEW=E
|government_type          = [[Республіка]]
|leader_title1            = [[Президент]]
|leader_name1             = [[Танеті Мамау]]
|area_rank                = 186-та
|area_magnitude           =
|area                     = 726
|areami²                  =
|percent_water            = 0
|population_estimate      = 105 432
|population_estimate_rank = 197-та
|population_estimate_year = чер. 2005
|population_census        = 84 494
|population_census_year   = 2000
|population_density       = 137
|population_densitymi²    =
|population_density_rank  = 73-тя
|GDP_PPP                  = 206&nbsp;млн. [[Долар США|$]]<sup>1</sup>
|GDP_PPP_rank             = 213-та
|GDP_PPP_year             = 2005
|GDP_PPP_per_capita       = 2 358 [[Долар США|$]]
|GDP_PPP_per_capita_rank  = 136-та
|sovereignty_type         = Незалежність
|established_event1       = від [[Велика Британія|Великої Британії]]
|established_date1        = [[12 липня]] [[1979]]
|HDI                      =
|HDI_rank                 =
|HDI_year                 = 2006
|HDI_category             = <span style="color: gray">невідомий</span>
|currency                 = [[Австралійський долар]]
|currency_code            = AUD
|country_code             =
|time_zone                =
|utc_offset               = +12, +13, +14
|time_zone_DST            =
|utc_offset_DST           =
|cctld                    = [[.ki]]
|calling_code             = 686
|footnotes                = <sup>1</sup> Приблизно рівна сума надходить з зовнішніх джерел.
|mapframe_масштаб=5
}}
'''Респу́бліка Кіриба́ті''' ({{lang-gil|Ribaberikin Kiribati}}, {{IPA2|ˈkiɾibas}}, {{lang-en|Republic of Kiribati}}, {{IPA2|ˈkɪrɨbæs}})&nbsp;— острівна [[держава]], розміщена на [[острів|островах]] та [[атол]]ах у центральній та західній частині Тихого океану, що складається з трьох груп коралових атолів і вулканічного острова. Межує на заході з територіальними водами [[Маршаллові Острови|Маршаллових Островів]] та [[Федеративні Штати Мікронезії|Федеративних Штатів Мікронезії]], на заході та південному заході з територіальними водами [[Науру]], [[Соломонові Острови|Соломонових Островів]] та [[Тувалу]], на півдні та південному сході межує з територіальними водами [[Токелау]], [[Острови Кука|островів Кука]] та [[Французька Полінезія|Французької Полінезії]], на півночі та північному сході межує з нейтральними тихоокеанськими водами. Довжина прибережної лінії 1143&nbsp;км. Загальна площа островів становить 726,34&nbsp;км². Населення становить {{Formatnum: 92533}} особи (2005&nbsp;р.). Столиця Кірибаті&nbsp;— [[Південна Тарава]]. Незалежність колонії Острови Гілберта від [[Велика Британія|Великої Британії]] була проголошена [[12 липня]] [[1979|1979 року]], того ж року вона була офіційно перейменована на Республіку Кірибаті.

{{Оновити}}

== Етимологія ==
Сучасна назва країни походить від спотвореної англійської назви [[Острови Гілберта|Островів Гілберта]]&nbsp;— «''Gilbert Islands''», яке місцевою мовою вимовляється як {{IPA|[kiri:ba:s]}} (''Кі́рібас''), а записується як ''Kiribati''.

== Географія ==
Кірибаті розташована на 32 коралових островах в архіпелагах: Кірибаті (Гілберта), Лайн (Центральні Полінезійські Споради), Равакі ([[острови Фенікс|Фенікс]]), включаючи найбільший атол світу [[Кіритіматі]] (острів Різдва), а також на океанічному острові [[Банаба]]. Відстань від найзахіднішого до найсхіднішого острова становить 4000&nbsp;км.

32 атоли та один острів ([[Банаба]]) розділені на 4 групи островів (із заходу на схід):
* острів [[Банаба]]&nbsp;— неподалік від [[Науру]]
* 16 островів [[Острови Гілберта|архіпелагу Гілберта]], включаючи атол [[Тарава (атол)|Тарава]]
* 8 островів [[Острови Фенікс|архіпелагу Фенікс]]
* 8 островів [[Острови Лайн|архіпелагу Лайн]]

Острови Гілберта&nbsp;— група островів в південно-східній частині Мікронезії. Загальна площа&nbsp;— 279,23&nbsp;км². У межах архіпелагу можна виділити три підгрупи островів Гілберта, які розрізняються за кількістю опадів: Північна підгрупа (атоли [[Макін (атол)|Макін]] і [[Бутарітарі]]), Центральна підгрупа (атоли [[Маракеі]], [[Абаіанг]], [[Тарава (атол)|Тарава]], [[Маіана]], [[Абемама]], [[Куріа]], [[Аранука]]) та Південна підгрупа (атоли [[Ноноуті]], [[Табітеуеа]], [[Беру]], [[Нікунау]], [[Онотоа]], [[Тамана (атол)|Тамана]], [[Арорае]]).

== Клімат ==
[[Файл:KiribatiIslands.jpg|міні|ліворуч|260px|Космічний знімок кількох островів Республіки Кірибаті]]
Більшість островів у [[Острови Гілберта|архіпелазі Гілберта]] і кілька островів у [[Острови Лайн|архіпелагах Лайн]] і [[Острови Фенікс|Фенікс]] розташовані в сухому поясі екваторіальної океанічної кліматичної зони<ref name="Frank">''Thomas, Frank R.'' [http://www.sil.si.edu/DigitalCollections/AtollResearchBulletin/issues/00501.pdf Kiribati: "Some aspects of human ecology, " forty years later] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304210226/http://www.sil.si.edu/DigitalCollections/AtollResearchBulletin/issues/00501.pdf |date=4 березня 2016 }}.&nbsp;— Natural Museum Of Natural History Smithsonian Institution, Washington D.C., USA, 2003.</ref>.

З давніх-давен місцеві жителі виділяють два сезони в році. Перший з них&nbsp;— ''Aumeang'', який починається одночасно з появою на небосхилі [[Зоряне скупчення|зоряного скупчення]] [[Плеяди (зоряне скупчення)|Плеяд]]. Другий сезон&nbsp;— ''Aumaiaki'', який починається одночасно з появою на небосхилі сузір'я [[Скорпіон (сузір'я)|Скорпіона]]. Перший сезон зазвичай триває з [[Жовтень|жовтня]] по [[березень]], другий&nbsp;— з [[Квітень|квітня]] по [[вересень]]. Більш дощовим є сезон ''Aumeang'', тоді як сезон ''Aumaiaki'' є більш посушливим. Дослідження напрямку вітрів, яке проводили на атолі Тарава від 1978 до 1983 року, вказує на те, що з грудня по травень переважають вітри, що дмуть зі сходу і північного сходу, а у квітні-листопаді&nbsp;— зі сходу і південного сходу. При цьому вітри з грудня по травень дмуть сильніше<ref name="Burgess">''Burgess, S.M.''The Climate and Weather of Western Kiribati. Miscellaneous publication, New Zealand Meteorological Service.&nbsp;— Ministry of Transport, New Zealand Meteorological Service, Wellington, 1987.</ref>.

Клімат Кірибаті залежить від двох зон [[Конвергенція|конвергенції]]: міжтропічної, яка визначає рівень опадів на північних атолах, та південнотихоокеанської, яка визначає рівень опадів на південних атолах. З цими двома поняттями пов'язані дві аномалії&nbsp;— явища [[Ель-Ніньйо]] і [[Ла-Нінья]]. Під час Ель-Ніньйо межтропічна зона конвергенції пересувається на північ у бік екватора, а Ла-Нінья&nbsp;— на південь у бік від екватора. Під час Ель-Ніньйо на островах Кірибаті випадають сильні дощі, а під час Ла-Нінья настає сильна посуха.

На північних атолах архіпелагу Гілберта і північних островах Лайн, окрім [[Кіритіматі]], опадів випадає більше, ніж на атолах, що лежать на півдні. Рівень опадів у Кірибаті варіює від 1100&nbsp;мм на півдні островів Гілберта (атол Таман) до 3000&nbsp;мм на рік на півночі (атол Бутарітарі) і від 4000&nbsp;мм в архіпелазі Лайн (атол Тераїна) до 800&nbsp;мм на атолі Кантон (острови Фенікс)<ref name="Burgess" /><ref name="Wilson">''Wilson, Craig.''Kiribati: state of the environment report.&nbsp;— South Pacific Regional Environment Programme, Apia, Western Samoa, 1994.</ref>. [[Тропічний циклон|Урагани]] бувають досить рідко<ref name="Frank" />.
<div style="width:75%">
{{Weather box
|location = Тарави
|single line = Yes
|metric first = Yes
|Jan high F = 88.4
|Feb high F = 88.3
|Mar high F = 88.3
|Apr high F = 88.6
|May high F = 88.5
|Jun high F = 88.7
|Jul high F = 88.9
|Aug high F = 88.8
|Sep high F = 88.6
|Oct high F = 89.2
|Nov high F = 89.1
|Dec high F = 88.7
|year high F = 88.6
|Jan low F = 76.1
|Feb low F = 77.0
|Mar low F = 77.5
|Apr low F = 77.7
|May low F = 78.2
|Jun low F = 77.9
|Jul low F = 78.1
|Aug low F = 78.2
|Sep low F = 78.3
|Oct low F = 77.9
|Nov low F = 77.7
|Dec low F = 77.2
|year low F = 77.5
|Jan precipitation mm = 220
|Feb precipitation mm =180
|Mar precipitation mm = 180
|Apr precipitation mm = 190
|May precipitation mm = 170
|Jun precipitation mm = 160
|Jul precipitation mm = 160
|Aug precipitation mm = 160
|Sep precipitation mm = 120
|Oct precipitation mm = 140
|Nov precipitation mm = 120
|Dec precipitation mm = 220
|year precipitation mm = 2020
|source = Pacific Climate Change Science Program<ref>
[http://www.cawcr.gov.au/projects/PCCSP/pdf/posters2011/4.Kiribati_GH_poster.pdf Climate, climate variability and change of Kiribati] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130502054002/http://www.cawcr.gov.au/projects/PCCSP/pdf/posters2011/4.Kiribati_GH_poster.pdf |date=2 травня 2013 }}. Pacific Climate Change Science Program, cawcr.gov.au</ref>
}}
</div>
Найсухішими місяцями в році є травень і червень. Сезон дощів на островах Гілберта триває з жовтня по квітень. Періодично трапляються посухи (особливо в центральних і південних островах архіпелагу Гілберта, на островах Фенікс і острові Різдва), які згубно впливають на сільськогосподарські рослини (насамперед [[кокосова пальма|кокосову пальму]]).

Середньорічна температура в Кірибаті варіюється від 26 до 32&nbsp;°C<ref name="Wilson" />. Найспекотніші місяці&nbsp;— вересень-листопад, найхолодніші&nbsp;— січень-березень.

Значну загрозу майбутньому країни становить глобальне потепління, і в тому числі пов'язане з ним підвищення рівня [[Світовий океан|Світового океану]], в результаті якого острови заввишки менш як 5&nbsp;м можуть опинитися під водою. У листопаді 2010 року президент Кірибаті на конференції з питань зміни клімату, що відбулася в столиці Кірибаті [[Південна Тарава|Південній Тараві]], звернув увагу провідних держав світу, що роблять значний внесок у забруднення атмосфери парниковими газами, до цієї проблеми та заявив, що республіка повинна бути готовою до будь-яких наслідків, викликаних глобальним потеплінням, в тому числі до необхідності переселення громадян країни<ref>{{cite web|url=http://news.yahoo.com/s/afp/20101110/sc_afp/kiribaticlimatewarming_20101110075223|title=Kiribati mulls resettling population if seas rise|author=Lenta RU|publisher=AFP|date=2010-11-15|lang=en|archiveurl=https://web.archive.org/web/20101124162230/http://news.yahoo.com/s/afp/20101110/sc_afp/kiribaticlimatewarming_20101110075223|archivedate=2010-11-24|accessdate=2016-02-13|deadurl=yes}}</ref>.

== Ґрунти та гідрологія ==
[[Файл:CarolinePic-Kepler-South.jpg|міні|250px|Атол Каролайн]]
[[Ґрунт]]и Кірибаті&nbsp;— [[Луги (хімія)|високолужні]], коралового походження, досить бідні. Зазвичай вони пористі, через що дуже погано затримують вологу. Також тутешні ґрунти містять дуже мало органічних і мінеральних речовин, за винятком [[Кальцій|кальцію]], [[Натрій|натрію]] і [[Магній|магнію]]<ref name="Thaman">''Thaman, R. R.''Vegetation of Nauru and the Gilbert Islands: case studies of poverty, degradation, disturbance, and displacement.&nbsp;— Pacific Science, 1992.&nbsp;— №&nbsp;46.&nbsp;— 128—158 c.</ref>. Вміст органічного [[Вуглець|вуглецю]] в підґрунті вкрай низький (менш як 0,5&nbsp;%), за винятком тих місць, де вирощують [[Таро (рослина)|таро]] ({{lang-la|Cyrtosperma chamissonis}}). Фосфатні ґрунти поширені по всій республіці. Також зустрічаються коричнево-червоні ґрунти, що утворилися з [[гуано]], який накопичився в гаях рослини {{lang-la|Pisonia grandis}}.

Річки на атолах Кірибаті відсутні через маленьку площу, низьку висотність, пористість ґрунтів. Замість цього в результаті проливних дощів вода, що просочується крізь ґрунт, утворює [[Лінза підземної води|лінзу]] злегка солонуватої води. Дістатися до неї можна якщо викопати колодязь. Крім води, яку можна зібрати з листя [[Кокосова пальма|кокосової пальми]] після дощів, ці лінзи&nbsp;— єдине джерело [[Прісні води|прісної води]] на більшості островів Кірибаті. [[Солоність]] ґрунтових вод зазвичай зменшується при віддаленні від [[Лагуна|лагуни]] й океану. Розташування і рівень [[Ґрунтові води|ґрунтових вод]] багато в чому визначають особливості [[Флора|флори]], розташування [[Криниця|криниць]] і оброблюваних земель. Неконтрольований процес [[Урбанізація|урбанізації]] та зростання чисельності населення в Південній Тараві привели до потрапляння в декількох місцях [[Стічні води|стічних вод]] у ґрунтові<ref>''Nunn, P. D.''Recent warming of the Pacific region. Climate and agriculture in the Pacific Islands: future perspectives. / Editors W. Aalbersberg, P. D. Nunn, and A. D. Ravuvu.&nbsp;— Institute of Pacific Studies, University of the South Pacific, Suva, 1993.&nbsp;— 7—20 c.</ref>. Значну загрозу для наявних запасів прісної води на атолах становить підвищення рівня води Світового океану<ref>''Sullivan, M., and Gibson L.''Environmental planning, climate change and potential sea level rise: report on a mission to Kiribati. SPREP Reports and Studies No. 50.&nbsp;— SPREP, Noumea, 1991.</ref>. Прісноводні озера є лише на островах [[Кіритіматі]] {{Не перекладено|Тераїна||ru|Тераина}}<ref name="R">{{cite web|last=Ministry of Environment and Social Development.|url=http://www.biodiv.org/doc/world/ki/ki-nr-01-p1-en.pdf#|title=Country report for CPBD and CBD.|publisher=|date=|accessdate=29-05-2007|archiveurl=https://www.webcitation.org/60qHyI1WB?url=http://www.cbd.int/doc/world/ki/ki-nr-01-p1-en.pdf|archivedate=10-08-2011|deadurl=yes}}</ref>. Загалом на островах Республіки Кірибаті є близько 100 маленьких солоних озер. Деякі з них мають діаметр кілька кілометрів<ref name="R" />.

=== Флора і фауна ===
[[Файл:1859-Martinique.web.jpg|міні|ліворуч|150 px|Кокосова пальма посідає дуже важливе місце в житті народу Кірибаті. З маслянистого ендосперму горіхів цієї рослини виробляють [[Копра|копру]]&nbsp;— основний експортний товар країни]]
Через маленьку площу суходолу, віддаленість від [[континент]]ів, порівняно молодий геологічний вік [[атол]]ів, а також суворі природні умови на островах Гілберта налічується лише 83 види місцевих рослин, жодна з яких не є [[ендемік]]ом. Вісім видів рослин, імовірно, були завезені аборигенами, а сумарна кількість [[Судинні рослини|судинних рослин]], виявлених на островах за увесь час,&nbsp;— приблизно 306 видів<ref>''Fosberg, F. R. and M. H. Sachet''. Flora of the Gilbert Islands, Kiribati, checklist.&nbsp;— Atoll Research Bulletin, 1987.&nbsp;— №&nbsp;295.&nbsp;— 1—33 с.</ref>.

До рослин, які були завезені аборигенами, належать [[Cyrtosperma chamissonis|гігантське болотне таро]] (''[[Cyrtosperma chamissonis]]''), [[Таро (рослина)|таро]] (''Colocasia esculenta''), [[Alocasia macrorrhiza|гігантське таро]] (''[[Alocasia macrorrhiza]]''), [[ямс]] (''Dioscorea'' spp.), два види [[хлібне дерево|хлібного дерева]] (''[[Artocarpus altilis]]'' та ''A. mariannensis'') і [[такка перистонадрізана]] (''[[Tacca leontopetaloides]]'')<ref name="Thaman2">''Thaman, R. R.''Kiribati agroforeshy: trees, people, and the atoll environment.&nbsp;— Atoll Research Bulletin 333, 1990.&nbsp;— №&nbsp;333.&nbsp;— 1—83 с.</ref>. Рослини [[Pandanus tectorius|пандан покрівельний]] (''[[Pandanus tectorius]]'') і [[кокосова пальма]] (''Cocos nucfera''), ймовірно, мають подвійне походження: на багатьох островах це корінні рослини, на інших&nbsp;— завезені людиною<ref name="Thaman2" />. Чотири рослини: таро, кокосова пальма, хлібне дерево і пандан&nbsp;— відігравали та відіграють одну з ключових ролей в харчуванні місцевих жителів. Також зустрічаються характерні для всіх атолів [[Океанія|Океанії]] рослини ''[[Scaevola taccada]]'' ({{lang-gil|te mao}}), ''[[Tournefortia argentea]]'' ({{lang-gil|te ren}}), ''[[Morinda citrifolia]]'' ({{lang-gil|te non}}), ''[[Guettarda speciosa]]'' ({{lang-gil|te uri}}), ''[[Pemphis acidula]]'' ({{lang-gil|te ngea}}) і [[Мангровий ліс|мангрові дерева]].

Основні представники морської фауни&nbsp;— [[лобстери]], [[Краб кокосовий|кокосові краби]], [[Тридакна|тридакни]], [[Conidae|конуси]] (морські [[Черевоногі|черевоногих молюсків]]), [[голотурії]] (або ''морські огірки'')<ref name="R" />. Прибережні води островів дуже багаті рибою (близько 600—800 видів) і [[корал]]ами (близько 200 видів)<ref name="Wilson" />. Риба завжди була основним джерелом їжі для місцевих жителів. У прибережних водах зустрічаються [[Рифовий окунь|рифові окуні]] ([[Lutjanidae]]), [[Альбула (риба)|альбули]] (''Albula vulpes''), [[Молочна риба|молочні риби]] (''Chanos chalzos''), [[Кефаль великоголова|великоголові кефалі]] ({{lang-la|Valamugil}}), [[барабулеві]] (''Upeneus'' spp.), [[Ставрида|ставриди]] (''Caranx'' spp.). Зустрічається кілька видів морських черепах<ref name="R" />.

Світ ссавців Кірибаті вкрай бідний. Єдиним наземним [[Ссавці|ссавцем]], поміченим на островах під час Американської наукової експедиції в першій половині XIX століття, був [[Пацюк малий|малий пацюк]]<ref>''Wilkes, C.''The narrative of the United States Exploring Expedition during the years 1838, 1839, 1840, 1841, and 1842, vol. 5.&nbsp;— Lea and Blanchard, Philadelphia, 1845</ref>. Жителі розводять домашню птицю і [[Свиневі|свиней]]. Світ [[Орнітофауна|орнітофауни]] досить різноманітний: загалом у країні мешкає 75 видів [[Птахи|птахів]], одна з яких є [[ендемік]]ом&nbsp;— це [[Очеретянка (птах)|очеретянка]] (''[[Acrocephalus aequinoctialis]]''), що мешкає на [[Кіритіматі]]<ref>''Guinther, E. B., Maragos J. E. and Thaman R. R.''. National biodiversity overview: Republic of Kiribati.&nbsp;— South Pacific Biodiversity Conservation Programme, South Pacific Regional Environment Programme, Noumea, 1992</ref>. Більшість островів у архіпелагах Лайн і Фенікс є дуже великими [[Колонія птахів|колоніями птахів]]<ref>''Jones, H. L.''Maiuia mannikibani Kiritimati: the birdlife of Christmas Island.&nbsp;— Dames & Moore Consultants, Honolulu, 2000</ref>. Наприклад, острови [[Молден (атол)|Молден]] і {{Не перекладено|Старбак (острів)|Старбак|en|Starbuck Island}}, а також частина острова Кіритіматі оголошені {{Не перекладено|Морський заповідник|морськими заповідниками|en|Marine reserve}}.

== Політика ==
{{main|Політична система Кірибаті}}
Глава держави й уряду&nbsp;— [[президент]];

Законодавчий орган: Палата Асамблеї;

Політична система: ліберальна [[демократія]].

=== Правоохоронні та військові органи ===
Правоохоронна діяльність на Кірибаті здійснюється Поліцейською службою Кірибаті, яка відповідає за всі правоохоронні та воєнізовані функції в острівній державі. Поліцейські пости розташовані на всіх островах. Поліція має один патрульний катер тихоокеанського типу «RKS Teanoai II»<ref>{{cite web |url = http://www.hazegray.org/worldnav/asiapac/asiapac.htm#5 |title = Pacific Forum class patrol boat |publisher = Hazegray.org |date = 25 березня 2002 |access-date = 14 травень 2010 }}</ref>. Кірибаті не має збройних сил і покладається на Австралію та Нову Зеландію в питаннях оборони.

Головна в'язниця на Кірибаті розташована в місті Бетіо і має назву «В'язниця імені Вальтера Бетіо». Також є в'язниця в [[Лондон (Кірібаті) | Лондон]]і на [[Кіритіматі]]. 

Згідно з історичним британським законом, чоловіча гомосексуальність є незаконною в Кірибаті, і за неї передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 14 років, але цей закон не застосовується. Кірибаті ще не пішла шляхом Сполученого Королівства, після доповіді Вольфендена, щодо декриміналізації актів чоловічої гомосексуальності, починаючи з положень Закону Великої Британії про сексуальні злочини 1957 року. [[Лесбійство|Жіноча гомосексуальність]] є легальною, але лесбійки можуть стикатися з [[Лесбофобія|насильством і дискримінацією]]. Однак, дискримінація у сфері зайнятості за ознакою [[Сексуальна орієнтація|сексуальної орієнтації]] заборонена<ref>{{cite news |title=Cooks bill puts spotlight on Pacific's anti-gay laws |url=https://www.rnz.co.nz/international/pacific-news/337461/cooks-bill-puts-spotlight-on-pacific-s-anti-gay-laws |work=RNZ News |date=21 серпня 2017}}</ref><ref>{{cite news |first=Daniel |last=Avery |title=71 Countries Where Homosexuality is Illegal |url=https://www.newsweek.com/73-countries-where-its-illegal-be-gay-1385974 |work=Newsweek |date=4 квітня 2019}}</ref>.

== Населення ==
Населення 87&nbsp;000 осіб (2000); 96&nbsp;%&nbsp;— кірибаті (мікронезійці);

[[Релігія]]: [[протестантизм]].

Мови: [[Англійська мова|англійська]] (державна), [[Кірибаті (мова)|гільбертська]] (кірибаті).

== Історія ==
{{Main|Історія Кірибаті}}
[[Файл:Declaration of a protectorate on Abemama by Captain Davis, 27th May 1892.JPG|міні|180px|Встановлення протекторату над островом Абемама]]
Про заселення островів Кірибаті та їхню ранню історію відомо дуже мало. Проте, існують припущення, що предки сучасного народу Кірибаті прибули на острови Гілберта зі східної Меланезії на початку I тисячоліття н.&nbsp;е. Острови Лайн і Фенікс до часу їх відкриття європейцями та американцями були безлюдними. Однак на цих атолах залишилися сліди людської присутності в далекому минулому. Це спонукало вчених до спроби пояснити причини зникнення місцевого населення на архіпелагах Лайн і Фенікс. Одна з поширених думок&nbsp;— така, що в умовах невеликої площі, віддаленості від інших архіпелагів, посушливого клімату та дефіциту прісної води жити на цих островах було вкрай важко. Тому люди, що заселили острови, були змушені незабаром покинути їх.

Острови вперше були відкриті командами британських та американських суден наприкінці XVIII&nbsp;— на початку XIX століття. 1820 року російський мандрівник, адмірал [[Крузенштерн Іван Федорович|Іван Крузенштерн]] назвав їх островами Гілберта на честь англійського капітана {{Не перекладено|Томас Гілберт|Томаса Гілберта|en|Thomas Gilbert (sea captain)}}, який відкрив острови в 1788 році («Кірибаті»&nbsp;— це місцева вимова англійського слова «gilberts»). Традиційна ж назва островів Гілберта&nbsp;— '''''Тунгару''''' ({{lang-gil|Tungaru}})<ref>{{cite web|last=Jane Resture Kiribati Home Page.|url=http://www.janeresture.com/ki33/language.htm#|title=Kiribati language.|accessdate=11-07-2007|archiveurl=https://web.archive.org/web/20070629222823/http://www.janeresture.com/ki33/language.htm|archivedate=29-06-2007|deadurl=yes}}</ref>.

Перші британські поселенці прибули на острови 1837 року. У 1892 році [[острови Гілберта]] з сусідніми [[Тувалу|островами Елліс]] стали [[протекторат]]ом [[Британська імперія|Британської імперії]]. 1916 року острови Елліс об'єднано з островами Гілберта, сформовано єдину колонію Острови Гілберта та Елліс. Острів [[Кіритіматі]] став частиною колонії в 1919 році, а [[острови Фенікс]]&nbsp;— у 1937-му.
[[Файл:Map-Nauru-Second World-War-fr.png|міні|ліворуч|180px|Території, які контролювала Японія під час Другої світової війни]]
[[Файл:Battle Tarawa.jpg|міні|праворуч|180px|Під час Другої світової війни [[атол]] [[Тарава (атол)|Тарава]] був театром воєнних дій.]]
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] острів Банаба і більшість островів архіпелагу Гілберта, в тому числі атол Тарава, були окуповані [[Японія|Японією]]. Тарава&nbsp;— місце, де відбулася одна з найбільш кровопролитних битв на [[Тихоокеанський театр воєнних дій Другої світової війни|тихоокеанському театрі воєнних дій]] (у листопаді 1943 року, між японською та американською армією біля села [[Бетіо]], колишньої столиці колонії).

1963 року колоніальна влада провела перші серйозні реформи в управлінні колонією. Було сформовано Виконавчу і Консультативну ради. В останню допустили представників місцевого населення, яких призначав місцевий резидент-комісар. 1967 року Виконавчу раду перетворено в Урядову раду, а Консультативну раду&nbsp;— в Палату представників за участю чиновників колоніальної адміністрації та 24 членів, яких обирало місцеве населення. 1971 року колонія отримала статус самоврядної одиниці. На її чолі поставлено губернатора. Новостворену Законодавчу раду обирало переважно місцеве населення. Депутати обирали зі свого складу представника, який захищав їх інтереси в новій Виконавчій раді.

У 1975 році колонію розділено на самостійні колонії Острови Гілберта та Острови Елліс. У 1978 році острови Елліс стали незалежною державою (сучасна назва&nbsp;— [[Тувалу]]). 12 липня 1979 року незалежність здобули острови Гілберта (сучасна назва&nbsp;— Республіка Кірибаті). 1983 року набрав чинності договір про дружбу між США і Кірибаті, укладений ще в 1979 році, за яким США відмовлялися від претензій на 14 островів у архіпелагах [[Острови Лайн|Лайн]] і [[Острови Фенікс|Фенікс]], визнавши їх частиною Кірибаті.

Основною проблемою республіки завжди була перенаселеність островів. 1988 року частина населення Тарави переселилась на менш густонаселені острови республіки. У 1994 році президентом країни обрано [[Тебуроро Тіто]] (був переобраний у 1998 році). 1999 року республіка Кірибаті стала членом [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]].

У 2002 році вийшов закон, що дозволяє уряду країни закривати газети. Це сталося невдовзі після появи першої успішної неурядової газети. Президент Тіто був переобраний у 2003 році, але в березні 2003 року він був зміщений із займаної посади. У липні 2003 року президентом став [[Аноте Тонг]] з опозиційної партії.

== Економіка ==

=== Загальна характеристика ===
За винятком періоду від 1994 до 1998 року, коли відзначався значний економічний ріст, викликаний, перш за все, економічними заходами держави направленими на стимулювання, економіка Кірибаті розвивалася порівняно повільними темпами. У 1999 році показник [[Валовий національний продукт|ВНП]] виріс лише на 1,7&nbsp;%. В економіці цієї аграрної країни продовжує переважати державний сектор. Поєднання повільних темпів економічного зростання і низький рівень послуг привів до того, що Кірибаті серед 12 тихоокеанських держав&nbsp;— членів [[Азійський банк розвитку|Азійського банку розвитку]] за [[Індекс людського розвитку|індексом людського розвитку]] посіла в 1999 році 8-ме місце<ref>Asian Development Bank 2000.&nbsp;— Country assistance plan (2001—2003): Kiribati. Asian Development Bank, Manila, 2002</ref>.

Значними перешкодами на шляху розвитку цієї мікрокраїни є не лише маленька площа суходолу, але й екологічні та географічні чинники, включаючи віддаленість від світових ринків збуту продукції, географічна розпорошеність, вразливість перед природними лихами та вкрай обмежений внутрішній ринок<ref>''Baaro, B.''Economic overview. Atollpolitics: the Republic of Kiribati. / Editor H. Van Trease.&nbsp;— Macmillan Brown Centre for Pacific Studies, University of Canterbury, Christchurch, and Institute of Pacific Studies, University of the South Pacific, Suva, 1993.&nbsp;— 161—197 c.</ref>.

У зв'язку з обмеженими можливостями для економічного зростання з точки зору площі країни, наявності природних багатств, малих трудових ресурсів і низького ВНП, а тому вузьким внутрішнім ринком, єдиним шляхом економічного розвитку для цієї острівної держави є залучення [[Міграція населення|мігрантів]] (як одного з [[Фактори виробництва|факторів виробництва]]), грошових переказів і грошової допомоги інших держав (фінансових [[трансферт]]ів) і опора на державу (державне фінансування економіки)<ref name="Bertram">''Bertram, G. and Watters R. F.''The MIRAB economy in South Pacific microstates.&nbsp;— Pacific Hewpoint, 1985.&nbsp;— №&nbsp;26.&nbsp;— 497—819 с.</ref>. За такою моделлю потрібно підтримувати високий рівень споживання всередині країни<ref name="Bertram" />.

Республіка Кірибаті стала незалежною 1979 року, невдовзі після вироблення родовища [[фосфати|фосфатів]] на острові [[Банаба]], причому ці мінерали становили 85&nbsp;% всього [[експорт]]у країни, 45&nbsp;% ВНП і 50&nbsp;% [[Державний бюджет|державного бюджету]]<ref>''Thislethwait, R. and G. Votaw''. Environment and development: a Pacific Island perspective.&nbsp;— Asian Development Bank, Manila, 1992.</ref>. Відтоді основними джерелами доходів для Кірибаті стали [[копра]] і рибна продукція<ref>''Lawrence, R.''Views from the center and the periphery: development projects on Tamana, southern Kiribati.&nbsp;— Pacific Viewpoint, 1985.&nbsp;— №&nbsp;26.&nbsp;— 547—562.</ref>. Основним роботодавцем у країні є держава, яка, попри свої можливості, не може розв'язати проблеми працевлаштування молодих громадян країни, багато з яких не мають достатнього рівня освіти<ref>''Bertram, G.''Economy. The Pacific Islands: environment & society. / Editor M. Rapaport.&nbsp;— Bess Press, Honolulu, 1999.&nbsp;— 337—352 c.</ref>. Іншим джерелом доходу для Кірибаті останніми роками стала видача ліцензій на право вилову риби в її особливій економічній зоні.

=== Грошова система і фінанси ===
[[Файл:Pièces gilbertines.jpg|міні|Монети Кірибаті]]
Грошова одиниця Кірибаті&nbsp;— [[австралійський долар]], однак від 1979 року в обігу на території республіки діють також [[Долар Кірибаті|кірибатські долари]], які відносяться як 1:1 до австралійського долара. В обігу перебувають 7 видів монет номіналами 1, 2, 5, 10, 20, 50 кірибатських центів, 1 і 2 долари. Усі монети, крім монет у 50 центів і 1 долар, мають ті самі розміри, що й відповідні австралійські. [[Монета]] в 50 центів має круглу форму, тоді як в 1 долар&nbsp;— форму дванадцятикутника.

За [[бюджет]]ом на 2005 рік витрати становили 73&nbsp;058 тисяч, а доходи&nbsp;— 78&nbsp;563 тисяч австралійських доларів<ref>{{cite web|last=Kiribati National Statistics Office.|url=http://www.spc.int/prism/Country/KI/Stats/Economic/GFS/Revenue-Current.htm#|title=Revenue.|accessdate=28-05-2007|archiveurl=https://www.webcitation.org/60qI282xL?url=http://www.spc.int/prism/Country/KI/Stats/Economic/GFS/Revenue-Current.htm|archivedate=10-08-2011|deadurl=yes}}</ref><ref name="Q">{{cite web|last=Kiribati National Statistics Office.|url=http://www.spc.int/prism/Country/KI/Stats/Economic/GFS/Expend-Current.htm#|title=Census and Surveys.|accessdate=28-05-2007|archiveurl=https://www.webcitation.org/60qI2QmaL?url=http://www.spc.int/prism/Country/KI/Stats/Economic/GFS/Expend-Current.htm|archivedate=10-08-2011|deadurl=yes}}</ref>. Найбільшою статтею видаткової частини бюджету є витрати на освіту<ref name="Q" />. Витрати на підтримання порядку і безпеки країни становлять 7 405 тисяч австралійських доларів<ref name="Q" />. Частка витрат на охорону здоров'я у 2005 році становила 17&nbsp;% всіх витрат. Серед доходів найбільше значення мають надходження від податків і мит, причому вирішальну роль відіграють [[непрямі податки]]&nbsp;— 62&nbsp;% всіх доходів.

Важливим джерелом поповнення бюджету країни є також [[Поштова марка|поштові марки]], які викликають зацікавленість [[Філателія|філателістів]] з усього світу.

Від 2001 до 2005 рік спостерігалося зниження надходжень до державного бюджету, що пов'язано зі зменшенням доходів від видачі ліцензій на вилов риби в особливій економічній зоні країни<ref name="O">{{cite web|last=Asian Development Bank.|url=http://www.adb.org/Documents/CSPs/KIR/2005/CSP-KIR-2005.pdf#|title=Country Strategy and Program Update. Kiribati 2006—2007.|publisher=|date=|accessdate=28-05-2007|archiveurl=https://www.webcitation.org/60qI2jbfc?url=http://www.adb.org/Documents/CSPs/KIR/2005/CSP-KIR-2005.pdf|archivedate=10-08-2011|deadurl=yes}}</ref>.

У Кірибаті діють два [[банк]]и&nbsp;— Банк Розвитку Кірибаті ({{lang-en|Development Bank of Kiribati}}) і Банк Кірибаті ({{lang-en|Bank of Kiribati}}). Останній банк є спільною установою уряду Кірибаті та корпорації «Westpac Banking Corporation of Australia» ([[Австралія]]). Банк Кірибаті надає повний пакет фінансових послуг, включаючи міжнародні угоди<ref name="S">{{cite web|last=Asian Development Bank.|url=http://www.adb.org/Documents/Books/Business_Reference_Guides/BIG/kir.pdf#|title=Country profile.|publisher=|date=|accessdate=29-05-2007|archiveurl=https://www.webcitation.org/60qI1ksGO?url=http://www.adb.org/Documents/Books/Business_Reference_Guides/BIG/kir.pdf|archivedate=10-08-2011|deadurl=yes}}</ref>.

=== Сільське господарство ===

Попри те, що в Кірибаті існують значні обмеження для розвитку [[Сільське господарство|сільського господарства]] (зокрема, через маленьку площі атолів<ref>''Small, C. A.''Atoll agriculture in the Gilbert & Ellice Islands.&nbsp;— Department of Agriculture, Tarawa, 1973</ref>), техніка обробітку землі в цій тихоокеанській республіці досягла досить високого рівня<ref name="Baiteke">''Baiteke, A.''Traditional agriculture in Kiribati. Land use and agriculture. / Editors J. Morrison, P. Geraghty, and L. Crowl, 1-9.&nbsp;— Institute of Pacific Studies, Universityof the South Pacific, Suva, 1994.</ref>. Розвиток сільського господарства, проте, негативно позначився на рослинному покриві островів, зокрема, призвів до [[знеліснення]].

Одна з найважливіших сільськогосподарських культур у Кірибаті&nbsp;— [[Таро (рослина)|гігантське болотне таро]], з якого отримують цінний [[крохмаль]]. Однак останнім часом у зв'язку зі збільшенням споживання [[рис]]у і [[Борошно|борошна]] роль таро дещо знизилася<ref name="Baiteke" />. Також знизилась врожайність цієї сільськогосподарської рослини на атолі Тарава, що пов'язано з поширенням жука-паразита виду ''Papuana huebneri''<ref name="Baiteke" />.

Попри невелику площу країни й бідні ґрунти, сільське господарство відіграє одну з ключових ролей в економіці Кірибаті. Значних успіхів досягнуто в збільшенні виробництва [[Копра|копри]], одного з основних експортних товарів цієї держави. 1998 року експортовано 7577 тонн копри на загальну суму в A$ 4,5 млн (наприклад, риби тоді експортовано на суму в A$ l млн<ref>''International trade statistics''.&nbsp;— Statistics Office, Ministry of Finance, Tarawa, 1998</ref>). Серед інших важливих сільськогосподарських рослин можна виділити [[пандан (рослина)|пандан]], [[хлібне дерево]], [[Папая|папаю]] ({{lang-la|Carica papaya}}).

Одним з пріоритетних напрямків розвитку економіки є зниження частки імпортованої сільськогосподарської продукції<ref name="Thaman" />. Досягнення цієї мети можливе лише при інтенсифікації сільського господарства, яка дозволить також розв'язати проблеми забезпечення їжею населення країни яке зростає (проте це проблематично здійснити).

У прибережних водах і [[лагуна]]х атолів мешкає безліч цінних видів [[Риба|риб]] і [[молюск]]ів. Значне місце в раціоні місцевих жителів займають молюски [[Тридакна|тридакни]] ({{lang-la|Tridacnidae}}), яких вони розводять.

== Зовнішня політика ==
Кірибаті підтримує зв'язки переважно з державами басейну [[Тихий океан|Тихого океану]]. Має дипломатичні відносини з [[Республіка Китай|Тайванем]].

=== Відносини з Україною ===
{{main|Українсько-кірибатські відносини}}
Між Кірибаті та Україною не встановлено дипломатичних відносин.

== Примітки ==
{{примітки|2}}

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/11490327/legal/kiribati Кірибаті] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161118082832/http://leksika.com.ua/11490327/legal/kiribati |date=18 листопада 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|3}}

{{Океанія}}
{{Співдружність націй}}
{{ac}}

[[Категорія:Кірибаті| ]]
[[Категорія:Держави-члени Співдружності Націй]]
[[Категорія:Мікронезія]]
[[Категорія:Острівні країни]]
[[Категорія:Держави-члени ООН]]
[[Категорія:Англомовні країни і території]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:!) (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:!- (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:(! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:-. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ac (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ambox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Among (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Anchor (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Areadisp (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Cite news (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Coord2 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Densdisp (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:GBR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:IPA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:IPA2 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-gil (редагувати)
Шаблон:Lang-la (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Mapframe для карток (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Mi2km2 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Permi2km2 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:UK (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:USA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Weather box (редагувати)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:К. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка Країна (редагувати)
Шаблон:Картка країни (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Клімат міста/colp (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Книга (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Країна з прапорцем (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Країни Океанії (редагувати)
Шаблон:МФА (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:МФА-всі (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни GBR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Океанія (редагувати)
Шаблон:Оновити (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор GBR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор USA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Примітки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Співдружність націй (редагувати)
Шаблон:Юридична енциклопедія (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/blacklist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/shared (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Coordinates2 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:IPA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Mapframe для карток (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Math (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/ambox.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources-utils (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Language-codes (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Wikidata/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:WikidataSelectors (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Кірибаті».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Кірибаті