Перегляд вихідного коду сторінки Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/5 квітня

← Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/5 квітня
У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:
Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.
Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.
Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025
Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.
Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.
В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.
Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:
[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/26 грудня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/14 лютого | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/26 березня | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/4 квітня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/6 квітня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/15 квітня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/25 травня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/14 липня | 100 вперед]]   
----- 
Назва:[[Шевченко Тарас Григорович]] 
[[Файл:Satellite image of Taras Shevchenko place.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Новий, 1840-й, Тарас Шевченко зустрів хворобою на тиф. Одужував він у майні Федора Пономарьова — свого найближчого друга по Академії мистецтв.<ref>[[Олександр Деко]]. «Український (Леонардо) Тарас да Моринці. (Сторінки із «Шевченківського календаря» скорочено) / «[[Голос України]]», №66 (5566) за 5 квітня 2013, сторінки 10–11, [http://www.golos.com.ua/Article.aspx?</ref><br>

<br>Зобр:18шт.
----
Назва:[[Крушельницький Мар'ян Михайлович]] 
[[Файл:Крушельницький.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Ма́р'ян Миха́йлович Крушельни́цький''' (*[[18 квітня]] [[1897]], с. [[Пилява (Бучацький район)|Пилява]]&nbsp;— †[[5 квітня]] [[1963]], [[Київ]])&nbsp;— [[режисер]], [[актор]], [[народний артист СРСР]] (з [[1944]] року), професор, один із фундаторів українського театру.
<br>
Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + Помер [[5 квітня]] [[1963]] року, похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] в Києві (ділянка № 1; [[надгробок]] — [[мармур]], [[граніт]]; [[скульптор]] [[Кальченко Галина Никифорівна|Г. Н. Кальченко]]; встановлений в [[1964]] році)<ref>{{КЕД}}</ref>.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Любинський Микола Михайлович]] 
[[Файл:Brest-litovsk-feb-9-1918b.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + На [[Всеукраїнський національний конгрес|Всеукраїнському національному конгресі]] [[5 квітня]] [[1917]] року Любинського обрали до [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]] (УЦР), у вересні&nbsp;— делегатом Всеросійського з'їзду народів у Києві (секретар Ради народів), а в листопаді&nbsp;— представником від [[Поділля]] на Всеросійських установчих зборах.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Савицький Юліан Феліксович]] 

-Знайдено: + '''Юліа́н Фе́ліксович Сави́цький''' (*[[12 квітня]] [[1915]], [[Львів]]&nbsp;— † [[5 квітня]] [[1945]], [[Ебензее]])&nbsp;— член [[ОУН]], диктор Львівської радіостанції ім. [[Коновалець Євген|Є.&nbsp;Коновальця]].
<br>

----
Назва:[[Пилип Орлик]] 
[[Файл:moneta_orlyk.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + За І.Мазепою до [[Бендери|Бендер]] пішли близько 50 провідних представників старшини, майже 500 [[козак]]ів із [[Гетьманщина|Гетьманщини]] та понад 4 тис. запорожців. Ці «мазепинці», як їх часом називають історики, були першою українською політичною еміграцією. Вони і обирають [[5 квітня]] [[1710]] р. (через півроку по смерті І.Мазепи) П.Орлика [[Гетьмани України|гетьманом України]] (у вигнанні). Обрання відбулося в присутності запорожців, генеральної старшини, козацтва а також турецького султана і шведського короля.
<br>
-Знайдено: + '''Пилип Орлик''' ([[1672]]–[[1742]])&nbsp;— гербу «Новина» народився у [[Білорусь|Білорусі]] [[1672]] р., учився в київській Могилянській Академії, служив спершу в [[Київ|Києві]], опісля в [[полтавський полк|полтавському полку]], врешті в генеральній канцелярії. У [[1698]] р. одружився з Ганною Герциківною. У [[1706]] році при безперечній підтримці гетьмана Івана Мазепи Пилип Орлик досягає однієї з найвищих посад, стає генеральним писарем [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]]. [[15 квітня]] [[1710]] р. у [[Бендери|Бендерах]] обраний генеральною старшиною та запорожцями гетьманом на місце померлого Мазепи.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Великдень]] 

-Знайдено: + [[Файл:Паски Київ 2011.JPG|міні|300пкс|[[паска|Паски]] в магазині [[Київ|Києва]], [[2011]] рік, [[25 квітня]] (другий день Великодня).]]
<br>
-Знайдено: + |colspan=2 align=center| [[15 квітня]]
<br>
-Знайдено: + | [[8 квітня]] || [[15 квітня]]
<br>
-Знайдено: + | [[5 квітня]] || [[12 квітня]]
<br>

<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Цегельський Михаїл]] 
[[Файл:Myhailo_Chegelskyi.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Михаї́л Цеге́льський ''' (* [[6 листопада]] [[1848]]&nbsp;— † [[5 квітня]] [[1944]])&nbsp;— церковний і громадський діяч у Галичині, греко-католицький [[священик]], папський шамбелян.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Шиян Анатолій Іванович]] 
[[Файл:Байкове 133.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Анато́лій Іва́нович Шия́н''' (* [[5 квітня]] [[1906]], Борисовка — [[1989]], [[Київ]]) — український [[письменник]], член [[Спілка письменників України|Спілки письменників України]] від [[1936]] року.
<br>
-Знайдено: + Народився [[5 квітня]] [[1906]] року в слободі Борисовці (нині смт [[Бєлгородська область|Бєлгородської області]] Росії) у родині селянина-маляра. Тут він закінчив трикласну [[початкова школа|початкову школу]]. З [[1924]] року працював санітаром, а потім аптекарем в Борисовській народної лікарні<ref>[http://borisovka.ucoz.ru/publ/nashi_vydajushhiesja_zemljaki/nashi_vydajushhiesja_zemljaki/1-1-0-3 Сайт Борисівки]{{ref-ru}}</ref>.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Шульга Захар Петрович]] 

-Знайдено: + '''Заха́р Петро́вич Шульга́''' (* [[5 квітня]] [[1899]], с. [[Терешки (Шполянський район)|Терешки]], нині [[Шполянський район|Шполянського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]]&nbsp;— ?<br>

----
Назва:[[Кінах Анатолій Кирилович]] 

-Знайдено: + | кінець3 = [[5 квітня]] [[2007]]
<br>

----
Назва:[[Ягупольський Лев Мусійович]] 

-Знайдено: + '''Лев Мусійович Ягупольский''' ([[6 лютого]] [[1922]], [[Умань]]&nbsp;— [[5 квітня]] [[2009]])&nbsp;— український хімік-органік, засновник наукової школи фторорганічних сполук в Україні, завідувач відділу ([[1965]]—[[1987]]) [[Інститут органічної хімії НАН України|Інституту органічної хімії НАН України]], доктор хімічних наук, [[професор]], [[заслужений діяч науки УРСР]], лауреат Державної премії України.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер [[5 квітня]] [[2009]] року{{sfn|ХГС|2009}}.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Товариство шкільної освіти]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Під егідою товариства [[5 квітня|5]]—[[6 квітня]] [[1917]] року відбувся Перший Всеукраїнський з'їзд учителів і професорів, що ухвалив між іншим просити [[Українська Центральна Рада|Українську Центральну Раду]] утворити Головну шкільну раду, якій підлягали би куратори трьох шкільних округ в Україні і яка планово повела би справу організації рідної школи й освіти в Україні. У зв'язку з цим Центральна рада створила при собі шкільну комісію, що якої увійшла ціла Рада ТШО. Згодом з цієї комісії виникла Генеральна шкільна рада при Генеральному секретаріаті освіти, який очолив Іван Стешенко.
<br>

----
Назва:[[Херсон]] 
[[Файл:Kherson Tavric2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[5 квітня]] [[1918]]&nbsp;р. австро-німецькі війська за допомогою [[Українські Січові Стрільці|Українських Січових Стрільців]] взяли Херсон. В Україні настала доба правління гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|Павла Скоропадського]], яка протрималася 8 місяців.
<br>
-Знайдено: + |19 березня&nbsp;— 5 квітня 1918 року
<br>
-Знайдено: + |5 квітня&nbsp;— листопад [[1918]] року
<br>

<br>Зобр:35шт.
----
Назва:[[Йосиф (Велямин Рутський)]] 

-Знайдено: + | періодпочаток       = [[5 квітня]] [[1614]]
<br>

----
Назва:[[Ручківський Сергій Никифорович]] 
[[Файл:Могила Сергія Ручковського6.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Сергій Никифорович Ручківський''' ({{ДН|19|1|1888|7}}, [[Тараща]]&nbsp;— [[5 квітня]] [[1967]], [[Київ]])&nbsp;— український радянський вчений-епідеміолог, доктор біологічних наук, [[професор]], [[член-кореспондент]] [[Академія медичних наук СРСР|Академії медичних наук СРСР]] (з [[1946]] року).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер [[5 квітня]] [[1967]] року. Похований в [[Київ|Києві]] на [[Берковецьке кладовище|Міському кладовищі «Берківцях»]] (ділянка № 24). Наказом Управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища №&nbsp;53 від [[4 листопада]] [[1998]] року могила є [[Перелік об'єктів культурної спадщини Подільського району міста Києва|об'єктом культурної спадщини Подільського району в місті Києві]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Кам'яні Могили]] 

-Знайдено: +   | заснований = [[5 квітня]] [[1927]] року
<br>
-Знайдено: + '''Заповідник «Кам'яні Могили»'''  — один з чотирьох відділів [[Український державний степовий заповідник|Украïнського державного степового природного заповідника]] [[Національна академія наук України|Національної академії наук України]]. Заснований [[5 квітня]] [[1927]] року як особлива природоохоронна територія місцевого значення, зараз посів чильне місце як історична і природна пам'ятка [[Україна|України]]. 
<br>

----
Назва:[[Опішня]] 
[[Файл:Olena Shcherban.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + За допомогу військам Червоної Армії у переправі через [[Ворскла|Ворсклу]] комендант Опішні вчинив розправу над жителями села [[Яблучне (Зіньківський район)|Яблучне]] — після катувань [[5 квітня]] [[1943]] року було розстріляно 24 особи.<ref>Книга пам'яті України. Полтавська обл.: Кобеляцький р-н, Козельщинський р-н, Котелевський р-н / Головна ред. кол.: І.&nbsp;О.&nbsp;Герасимов (голова редколегії) та ін.; обласна ред. кол.: П.&nbsp;Г.&nbsp;Шемет (голова редколегії) та ін.&nbsp;— Полтава : Полтавський літератор, 1996&nbsp;— [http://histpol.pl.ua/pages/content.php?</ref><br>
-Знайдено: + nreg=865-2006-%EF |title= Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2006 р. N 865 Київ Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення |accessdate=5 квітня 2012 р}}</ref><ref>{{cite web |url=http://euro2012highway.blogspot.com/2007/09/blog-post_05.html |title=Автодороги України]{{ref-ru}} |accessdate=2012-04-05|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZZNeh6V|archivedate=2013-06-22}}</ref>
<br>

<br>Зобр:31шт.
----
Назва:[[Кріпацтво]] 
[[Файл:Velykyj_Poluhiv_Hrest_1848.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[12 грудня]] [[1796]] [[Павло І]] видав указ ''"О прекращении самовольного перехода поселян с места на место в губерниях: [[Катеринославське намісництво|Екатеринославской]], [[Вознесенське намісництво|Вознесенской]], Кавказкой и [[Таврійська область|области Таврической]], равно как и переселение из других губерний в оные, о способах удовлетворения владельцев, потерпевших от сих переходов и о штрафах за прием и держание беглых людей"'', яким кріпосне право поширювалось ще на 25% території сучасної України. Разом з тим [[5 квітня]] [[1797]] Павло І видав [[маніфест]], яким заборонив примушувати селян працювати в неділю та обмежив панщину до щонайбільше 3 днів на тиждень. Це було перше законодавче обмеження кріпацтва у Росії. 
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Розстріляне відродження]] 

-Знайдено: + | [[Файл:Капельгородський П.jpg|100px]]||[[Пилип Капельгородський|Капельгород<br/>ський<br/>Пилип<br/>Йосипович]]||1882 11 27<br/>[[Городище (Недригайлівський район)|Городище]]<br/>[[Полтавська губернія|Полтавська<br/>губернія]]||1938<br/>05||[[Полтава]]||55||[[19 березня]] [[1938]] року був заарештований, а [[5 квітня]] 1938&nbsp;р. «особливою трійкою» [[НКВС]] по Полтавській області було засуджено до розстрілу на підставі вигаданих звинувачень у націоналізмі.||Письменник, публіцист, сатирик і гуморист, один із зачинателів української радянської літератури.||1956<br/>01
<br>

<br>Зобр:41шт.
----
Назва:[[Никон Великий]] 
[[Файл:Saint Nikon of Caves.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Пам'ять [[11 жовтня]] і [[5 квітня]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Юдовський Володимир Григорович]] 

-Знайдено: + Після заснування [[8 жовтня]] [[1920]] року [[Бухарська Народна Радянська Республіка|Бухарської Народної Радянської Республіки]] обіймає посаду секретаря [[Ташкент]]ського міського комітету, а з [[5 квітня]] [[1922]] року входить до складу [[Киргизія|Киргизького]] бюро ЦК РКП(б). Обирається делегатом XI-го з'їзду РКП(б), що відбувся з [[27 березня]] по [[2 квітня]] [[1922]]&nbsp;р., від [[Семипалатинськ]]ої партійної організації. В [[1922]]&nbsp;році&nbsp;— секретар [[Сирдар'їнська область|Сирдар'їнського]] обкому та член ЦК Компартії [[Туркестан]]у.
<br>

----
Назва:[[Динамо (Київ)]] 
[[Файл:Gold medal icon.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[13 травня]] [[1927]] було офіційно зареєстровано Статут '''Київського пролетарського спортивного товариства «Динамо»''' міжвідомчою комісією зі справ громадських організацій та союзів Київського округу. Під прапором «Динамо» зібралися представники [[ГПУ|ОГПУ]], краші футболісти якого захищали кольори клубу «Совторгслужащие». Тому спроби керівництва «Динамо» створити під час сезону свою футбольну команду успіхом не закінчилися, так як «Совторгслужащие» були одними з головних претендентів на призові місця в чемпіонаті Києва і створення «Динамо» було вельми ризикованою справою. Тому перша згадка про футбольний клуб «Динамо» з'явилась лише [[5 квітня]] [[1928]] року в газеті «[[Вечірній Київ]]»:
<br>
-Знайдено: + | [[25 квітня]] [[2005]]
<br>

<br>Зобр:34шт.
----
Назва:[[Академік Вернадський]] 
[[Файл:Музей Седова 160.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | [[5 квітня]] [[2010]]
<br>

<br>Зобр:9шт.
----
Назва:[[Комуністична партія України]] 
[[Файл:Kpu2012over5.PNG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Навесні [[1920]] року відбулась значна подія в історії Комуністичної партії України: IV конференція КП(б)У, що проходила у [[Харків|Харкові]] �� [[17 березня|17]] по [[23 березня]]. З доповіддю на ній виступив російсько-грузинський комуніст [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталін]], який виклав тези ЦК [[КПРС|РКП(б)]] до IX з'їзду партії. Після бурхливої дискусії за тези ЦК [[КПРС|РКП(б)]] проголосувало 86 чоловік, проти&nbsp;— 117. Більшість отримало революційно-пролетарське крило партії&nbsp;— «децисти», а основу більшості складала Харківська партійна організація. Меншість в знак протесту залишила конференцію. Усі рішення IV конференції КП(б)У було невизнано московським керівництвом [[КПРС|РКП(б)]], Центральний комітет, обраний на конференції,&nbsp;— розпущено, а [[5 квітня]] призначено тимчасовий ЦК.
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Володимир (Сабодан)]] 

-Знайдено: + На наступному Архієрейському Соборі в Москві [[31 березня]]&nbsp;— [[5 квітня]] [[1992]] року предстоятель УПЦ Митрополит [[Патріарх Філарет (Денисенко)|Філарет (Денисенко)]] дав обітницю подати у відставку у зв'язку з обвинуваченнями на його адресу. Після повернення до Києва він оголосив про свою відмову скласти з себе обов'язки предстоятеля УПЦ. Саме це, на думку критиків предстоятеля УПЦ, стало причиною розділення у Православній Церкві, яке іноді називають «філаретівським рокзолом» (офіційна позиція [[Українська Православна Церква (Московський Патріархат)|УПЦ МП]]). З точки зору [[Українська Православна Церква — Київський Патріархат|Української Православної Церкви&nbsp;— Київський Патріархат]], у Москві його змусили дати обітницю під тиском, а згодом Синод [[Українська Православна Церква (Московський Патріархат)|УПЦ]] незаконно усунув його від влади.
<br>

----
Назва:[[Пачовський Василь Миколайович]] 

-Знайдено: + '''Васи́ль Миколайович Пачо́вський''' (*[[12 січня]] [[1878]], [[Жуличі]]&nbsp;— †[[5 квітня]] [[1942]], [[Львів]])&nbsp;— український поет, історіософ і мислитель.
<br>

----
Назва:[[Каганович Лазар Мойсейович]] 

-Знайдено: + | початок_терміну7  = [[5 квітня]] [[1938]]
<br>

<br>Зобр:19шт.
----
Назва:[[Білявинці]] 

-Знайдено: + [[5 квітня]] 1990 р. в селі вперше піднято синьо-жовтий прапор.
<br>

----
Назва:[[Тюленєв Микола Олександрович]] 

-Знайдено: + '''Мико́ла Олекса́ндрович Тюле́нєв''' (*[[5 квітня]] [[1889]], [[Ганнівка (Петрівський район)|Ганнівка]] — †[[12 грудня]] [[1969]], [[Київ]]) — [[агромеліорація|агромеліоратор]], [[Доктор наук|доктор]] сільськогосподарських наук (1940), [[професор]] (1955), член-кореспондент Академії наук України (1948).
<br>
-Знайдено: + Народився 5 квітня 1889 року в с. [[Ганнівка (Петрівський район)|Ганнівка]] [[П'ятихатський район|П'ятихатського району]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]] (нині [[Петрівський район]] [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]]) в сім'ї службовця <ref>Личные дела сотрудников Наркомзема. Николай Александрович Тюленев. — Центральний державний Архів Вищих органів влади та управління України. — Ф. 27. — Оп. 17-л. — Спр. 4155. — 33 арк.</ref>.
<br>

----
Назва:[[Конституційний процес в Україні]] 

-Знайдено: + Початком історії українських [[конституція|конституцій]] вважається [[5 квітня]] [[1710]] року, коли в [[Бендери|м. Бендерах]] (теперішня територія [[республіка Молдова|республіки Молдова]]) було затверджено [http://www.nbuv.gov.ua/articles/history/1710cnst.htm «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького»], гетьманом [[козацьке військо|Війська Запорозького]] [[Пилип Орлик|Пилипом Орликом]]. Конституція закріплювала створення незалежної української козацької держави в межах етнографічної національної території визнану [[Зборів]]ською угодою [[1649]] року. Державна влада поділялася на законодавчу&nbsp;— Генеральна Рада, виконавчу&nbsp;— [[гетьман]] та його [[уряд]] і судову&nbsp;— Генеральний Суд. Визнавалося право міст на самоврядування, право соціального захисту малозабезпечених. Хоча не вдалося у повній мірі реалізувати Конституцію, вона діяла на [[Правобережна Україна|Правобережній Україні]] до [[1714]] року. На думку як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців, це була перша європейська конституція у сучасному її розумінні.
<br>

----
Назва:[[Вільне козацтво]] 
[[Файл:Делегати2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Перші загони так званого «вільного козацтва» виникли в [[березень|березні]] [[1917]] року, Наприкінці [[березень|березня]] [[1918]] року на вимогу німців Уряд [[УНР]] припинив організацію Вільного реєстрового козацтва, а [[5 квітня]] [[1918]] року наказом міністра УНР розформовувалися усі загони Вільного козацтва,  в [[травень|травні]]-[[червень|червні]] [[1918]] року «вільне козацтво» було ліквідовано [[Гетьман]]ом [[Українська Держава|Української Держави]] [[Скоропадський Павло Петрович|П. Скоропадським]].
<br>
-Знайдено: + Наприкінці січня [[1918]]&nbsp;року Уряд УНР здійснив спробу заснувати Вільне реєстрове козацтво для організації внутрішньої охорони [[повіт]]ів. На платню козакам і старшині було асигновано 130&nbsp;мільйонів карбованців. Наприкінці березня 1918&nbsp;року на вимогу німців Уряд УНР припинив організацію Вільного реєстрового козацтва. А [[5 квітня]] 1918&nbsp;року наказом міністра УНР розформовувалися усі загони Вільного козацтва. 
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Косаківський Леонід Григорович]] 

Підзаголовок:==== Відставка ====<br>
Знайдено: + Також значною причиною звільнення послужила можливість для [[Уряд України|уряду]] контролювати фінансові потоки [[Київ|Києва]] у період повної невизначеності з подальшим статусом столиці. Саме з цього питання виникали найбільші тертя між колишнім головою [[Київрада|Київради]] і виконавчою владою. Сам Леонід Косаківський пояснював конфлікт з центральною владою своїм небажанням грати за правилами, що нав'язувалися оточенням [[Леонід Кучма|Леоніда Кучми]]<ref>"Леонід Косаківський: «Я не працюю за законами цієї зграї», газета «Політика», червень 1997&nbsp;р.</ref>. Зокрема широкого резонансу в пресі і політикумі навесні [[1996]] року набув виступ Леоніда Косаківського на нараді у Президента України [[5 квітня]] [[1996]] року, де він відкрито виступив проти політики глави держави і його оточення відносно столиці [[Україна|України]], і його емоційний виступ одразу після цієї зустрічі по місцевому телебаченню<ref> [http://www.zn.ua/1000/1550/6288 "Леонид Косаковский: «Я не мог согласиться с неуважительным отношением к Киеву и киевлянам», газета «Дзеркало тижня», 20&nbsp;— 26 квітня 1996 р. (рос.)]</ref>.
<br>
-Знайдено: + [[5 квітня]] [[2003]] року інформагентства розповсюдили повідомлення президентської прес-служби про нібито призначення Леоніда Косаківського заступником глави [[Адміністрація Президента України|адміністрації]] Президента України, але ближче до обіду вони були відкликані. Про цю історію згодом розповів сам Косаківський<ref>[http://kyiv.osp-ua.info/index.php?</ref><br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Тевтонський орден]] 
[[Файл:Coat_of_arms_of_the_Teutonic_Order.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Підкорення [[Ести|естів]] призвело до зіткнення ордену з [[Новгородське князівство|Новгородом]]. Перший конфлікт відбувся в [[1210]], а в [[1224]] тевтонами був захоплений стратегічно важливий пункт новгородців — місто [[Тарту]] (Юр'їв, Дерпт). Протистояння відбувалося за сфери впливу, проте до [[1240-ві|1240-их]] рр. виникла реальна загроза скоординованої атаки всіх західних сил проти власне руських земель, ослаблених [[Монгольська навала|монгольським нашестям]]. В кінці [[Серпень|серпня]] [[1240]] орден, зібравши німецьких хрестоносців [[Прибалтика|Прибалтики]], данських лицарів з [[Ревель|Ревеля]] і заручившись підтримкою папської курії, увійшов у [[псковські землі]] і захопив [[Ізборськ]]. Спроба псковського ополчення відбити фортецю, закінчилася поразкою. Лицарі, взявши в облогу [[Псков]], скористались зрадою серед міщан і зайняли місто. Далі лицарі вийшли на кордони [[Новгородська республіка|Новгородського князівства]] і побудували фортецю в [[Копор'є|Копор'ї]]. До [[Новгород]]а прибув [[Олександр Невський]], і в [[1241]] він стрімким рейдом звільнив Копор'є. Після цього повернувся до Новгорода, де провів зиму, чекаючи прибуття підмоги з [[Владимир]]а. У березні об'єднане військо звільнило [[Псков]]. Вирішальна битва відбулася [[5 квітня]] [[1242]] на [[Чудське озеро|Чудському озері]]. Баталія закінчилася нищівною поразкою лицарів. Орден вимушений був укласти мир, за яким хрестоносці відмовилися від домагання на руські землі {{fact}}.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського]] 
[[Файл:Peresopnytske Gospel 04.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[5 квітня]] [[1996]]&nbsp;р. указом [[Президент України|Президента України]]<ref>[http://www.nbuv.gov.ua/law/96_lib.html Про надання Центральній науковій бібліотеці імені В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського статусу національної]: Указ Президента України від 5 квітня 1996 року N 244/96</ref> '''Бібліотеці''' надано статус [[національна бібліотека|національної бібліотеки]]. Тим саме указом у Бібліотеці утворено Фонд Президентів України.
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Цушко Василь Петрович]] 

-Знайдено: + [[2 квітня]] 2007 президент України Віктор Ющенко підписав указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України, призначивши проведення [[Парламентські вибори в Україні 2007|дострокових парламентських виборів на 27 травня 2007 року.]] Парламент відмовився підкоритися указу президента, а уряд прийняв рішення не фінансувати проведення дострокових виборів депутатів Верховної Ради. [[5 квітня]] 2007 року на позачерговому засіданні [[Рада національної безпеки і оборони України|Ради національної безпеки і оборони України]] було прийняте рішення зобов'язати уряд фінансувати дострокові вибори: проти проголосували тільки Цушко і перший віце-прем'єр Микола Азаров. Того ж дня Цушко дав розпорядження виділити понад тисячу міліціонерів на охорону будівлі Верховної Ради. [[11 квітня]] [[Кабінет Міністрів України]] повторно відмовився фінансувати проведення виборів<ref>[http://ua.comments.ua/politics/64768-V_SP_poyasnili_yak_Kabmin.html "В СП пояснили, як Кабмін переступив закон, відмовившись фінансувати вибори" // Коментарі, 13 квітня 2007]</ref>.
<br>

----
Назва:[[Берг Микола Васильович]] 
[[Файл:Nikolai Berg.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Мико́ла Васи́льович Берґ''' ({{lang-ru|Николай Васильевич Берг}}) (*&nbsp;[[5 квітня]] [[1823]], [[Москва]]; †&nbsp;[[28 червня]] [[1884]], [[Варшава]])&nbsp;— російський [[письменник]], [[перекладач]] і [[журналіст]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Ляпіна Ксенія Михайлівна]] 

-Знайдено: + | початок1 = [[5 квітня]] [[2004]]
<br>

----
Назва:[[Немиря Григорій Михайлович]] 
[[Файл:Flickr - europeanpeoplesparty - EPP Congress Bonn (713).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Григо́рій Миха́йлович Неми́ря''' ({{н}} 5 квітня 1960, місто [[Донецьк]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[політик]], [[історик]], [[політолог]]. [[Народний депутат України]], заступник голови партії [[ВО «Батьківщина»]]. Віце-прем'єр-міністр у [[Другий уряд Юлії Тимошенко|другому уряді Юлії Тимошенко]] (2007–2010).
<br>
-Знайдено: + Народився 5 квітня 1960 року в [[Донецьк]]у<ref name="dovidka">{{cite web|url=http://dovidka.com.ua/user/?<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Волинець Михайло Якович]] 

-Знайдено: + '''Миха́йло Я́кович Волине́ць''' ({{н}} [[5 квітня]] [[1956]], село [[Новоживотів]], [[Іллінецький район]], [[Вінницька область]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[Профспілка|профспілковий]] та [[політичний діяч]]. [[Народний депутат України]]. Голова Незалежної профспілки гірників України (з лютого [[1995]]). Голова [http://www.kvpu.org.ua/uk/ Конфедерації вільних профспілок України] (з [[1997]]).
<br>

----
Назва:[[Білозерська Надія Олександрівна]] 

-Знайдено: + '''Білозерська Надія Олександрівна'''&nbsp;— (*[[5 квітня]] [[1828]]&nbsp;— †[[9 березня]] [[1912]])&nbsp;— [[перекладач]]ка, авторка багатьох [[стаття|статей]] на [[історія|історичні]] теми. Дружина [[Білозерський Василь Михайлович|Василя Білозерського]].
<br>

----
Назва:[[Крушельницька Лариса Іванівна]] 
[[Файл:Rubaly lis.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + 5 квітня 2013 року у день свого 85-річчя нагороджена почесним знаком святого Юрія.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Олімпік (Кіровоград)]] 

-Знайдено: + | [[5 квітня]] [[1991]]
<br>

----
Назва:[[Зірка (Кіровоград)]] 
[[Файл:Порошин Андрій.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[5 квітня]] [[1970]] року «Зірка» провела останній матч у кубку СРСР, вдома поступившись [[Кривбас (футбольний клуб)|«Кривбасу»]] 0:1.
<br>

<br>Зобр:12шт.
----
Назва:[[Вінницький національний аграрний університет]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[5 квітня]] [[1991]] року Державною комісією при [[Рада Міністрів УРСР|Раді Міністрів УРСР]] (наказ №&nbsp;42) на базі Вінницького філіалу Української сільськогосподарської академії створено <tt>Вінницький державний сільськогосподарський інститут</tt>.
<br>

----
Назва:[[Кауров Валерій Володимирович]] 

-Знайдено: + 
<br>
-Знайдено: + docId=756660 Русским духом запахло]</ref> [[5 квітня]] [[2007]]&nbsp;р. під час проведення мітингу в Одесі на Каурова вилили 10 літрів фекалій. Відповідальність за цю акцію взяло «Братство» [[Корчинський Дмитро Олександрович|Дмитра Корчинського]]. За власним визнанням організаторів акції на веб-сторінці організації, ця акція було відповіддю на розпалювання Кауровим, за їх словами «міжнаціональної ворожнечі у багатонаціональному українському народі, яка упроваджується сьогодні в Україні насильницькими методами за російські кошти».<ref>[http://www.korrespondent.net/main/185475 Борца за русский язык в Одессе облили фекалиями]</ref> Після скоєння нападу, активістів затримали, але після перевірки документів і медичної допомоги відпустили. Братство Корчинського висловило догану учасникам нападу на Каурова. <ref>[http://www.bratstvo.info/bratstvo-text-7293.html Кауров і лайно: як це було]</ref> Цей випадок отримав розголос майже у всіх [[ЗМІ]] країни і став об'єктом численних жартів і глузувань. Колишній однопартієць Каурова [[Вітренко Наталія Михайлівна|Наталія Вітренко]] прокоментувала ці події наступним чином:
<br>

----
Назва:[[Колгосп імені Чапаєва (футбольна команда)]] 

-Знайдено: + Того ж року і сам «Колгосп імені Чапаєва» провів міжнародний матч: [[5 квітня]] в [[Одеса|Одесі]] колгоспники приймали іспанську збірну моряків пароплавів. Чапаєвці перемогли з рахунком 6:2, серед авторів м'ячів за «Колгосп імені Чапаєва» були А. Рахель та Кременський<ref name="trdobr">Травкин Н., Добронравов И. «Кубок СССР. 1936–1939 гг. Международные матчи…» — Уфа, 48 стр.</ref>.
<br>

----
Назва:[[Повстанбюро]] 

-Знайдено: + [[5 квітня]] [[1918]] року голова Надзвичайного посольства Радянської України в [[РРФСР]] [[Скрипник Микола Олексійович|М.&nbsp;О.&nbsp;Скрипник]] в ході розмови по прямому проводу с [[Затонський Володимир Петрович|В.&nbsp;П.&nbsp;Затонським]] ознайомився із змістом прямої мови [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіна]]. [[6 квітня]] посольство направило до Раднаркому та Всеросійського ЦВК наступну заяву:
<br>

----
Назва:[[Павло (Хомницький)]] 
[[Файл:Chomnycky london cathedral.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[5 квітня]] [[2002]] року іменований [[титулярний єпископ|титулярним єпископом]] Буффади і призначений Апостольським [[екзарх]]ом для українців-католиків у [[Великобританія|Великобританії]]. [[Хіротонія]] відбулася [[11 червня]] [[2002]]&nbsp;р. в храмі святого Василія Великого в Едмонтоні (головний святитель&nbsp;— Блаженніший [[Гузар Любомир|Любомир Гузар]], співсвятителі&nbsp;— митрополит [[Михаїл (Бздель)]] та владика [[Гуцуляк Лаврентій Данило|Лаврентій Гуцуляк]]).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Коваленко Юрій Миколайович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[5 квітня]] [[1967]] р. року в селі [[Шевченкове (Кілійський район)|Шевченкове]] [[Кілійський район|Кілійського району]] [[Одеська область|Одеської області]].
<br>

----
Назва:[[Зубко Юрій Григорович]] 

-Знайдено: + '''Зубко Юрій Григорович'''&nbsp;— український політик. Народився [[5 квітня]] [[1962]] р. [[Народні Депутати Верховної Ради України 5-го скликання|Народний депутат України 5-го скликання]] з кінця травня 2006 року. Обраний від Соціалістичної партії України
<br>

----
Назва:[[Гурвіц Едуард Йосипович]] 
[[Файл: Gurviz in iraq.jpg |thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | початок_терміну2 = 5 квітня 2005
<br>
-Знайдено: + Під час [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]] [[2004]] року, прилучився до її прихильників. Був неодноразово помічений на сцені [[Майдан Незалежності (Київ)| Майдану Незалежності]], де стояв рука об руку з іншими лідерами революції. У 2005 році - після приходу нової влади - Приморський районний суд міста Одеси, за нововиявленими обставинами, визнав офіційні підсумки виборів Одеського міського голови [[2002]]<ref> http://dumskaya.net/news/Odesskij_sociolog_boyus_vyzvat_nedovolstvo_Gurvi-003989/ Однако в 2009 году «всплыла» и прямо противоположная инсайдерская информация.]//</ref> і скасував їх. Рішенням суду призначено міським головою міста [[Одеса]], у зв'язку з чим депутатські повноваження припинені. Позов Гурвіца розглядала та ж суддя, яка присудила йому перемогу на виборах міського голови 1994 року (Світлана Ярош). Дещо пізніше, в кінці травня, з будівлі Приморського суду були викрадені всі матеріали кримінальної справи про фальсифікацію виборів у [[2002]] році.<ref>[Http://www.vo.od.ua/rubrics/raznoe/1779.php Стаття від 2005 -05-26 «Вкрали" справу "з ... суду» на сайті газети «Вечерняя Одесса»]</ref> Виконавці і замовники даного викрадення досі не названі. У 2006 році Едуард Гурвіц знову був обраний міським головою Одеси. А 29 березня 2006 Одеська міська виборча комісія оприлюднила результати виборів міського голови Одеси. За Едуарда Гурвіца віддали свої голоси 224 тис. 703 виборця. Його найближчий переслідувач - Сергій Бовбалан набрав лише 92 тис. 662 голоси <ref>[http://www.reporter.com.ua/news/24327/ Результати виборів мера Одеси]//</ref>. 5 квітня Едуард Йосипович прийняв присягу міського голови.
<br>
Підзаголовок:== Посилання ==<br>
Знайдено: + {{succession|office=[[Зображення:Coat of Arms of Odessa.svg|45px]]<br/>[[Міські голови Одеси|Міський голова м. Одеси]] <br />[[5 квітня]] [[2005]] — [[6 листопада]] [[2010]] |preceded=[[Боделан Руслан Борисович]]| succeeded=[[Костусєв Олексій Олексійович]]}}
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Панасовський Олег Григорович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + На [[Парламентські вибори в Україні 1994|парламентських виборах]] [[1994]] року Олег Панасовський знову балотувався як кандидат від КПУ на посаду Народного депутата України від Артемівського виборчого округу (№&nbsp;147). У першому турі [[27 березня]] він посів перше місце, але набрав лише 49,33 %, через що на [[5 квітня]] був призначений другий тур. Але [[31 березня]] його опонент, набравший у першому турі лише 12,42 % голосів [[Чупрун Вадим Прокопович|Вадим Чупрун]], зняв свою кандидатуру. Таким чином вибори Олега Панасовського пройшли безальтернативно і він отримав 89,44 % голосів. Тем не менше Верховна Рада України визнала його повноваження. [[3 червня]] [[1994]] Олег Панасовський був обраний до складу Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку.
<br>

----
Назва:[[Богдан Руслан Дмитрович]] 

Підзаголовок:== Інциденти ==<br>
Знайдено: + [[5 квітня]] [[2010]] року в [[ЗМІ]] був оприлюднений звіт Тимчасової слідчої комісії<ref>http://www.pravda.com.ua/news/2010/04/5/4911312/</ref> [[Верховна Рада України|Верховної Ради]] під головуванням [[Катерина Самойлик|Катерини Самойлик]]. Як виявилось у ході розслідування [[ГПУ]], звинувачення проти депутатів Віктора Уколова, [[Сергій Терьохін|Сергія Терьохіна]] та [[Руслан Богдан|Руслана Богдана]] підтверджені не були.
<br>

----
Назва:[[Одарченко Юрій Віталійович]] 
[[Файл:ВО «Батьківщина».png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Ю́рій Віта́лійович Ода́рченко''' ({{н}} [[5 квітня]] [[1960]], місто [[Херсон]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[політик]]. [[Народний депутат України]]. Член партії [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]] та голова Київської міської організації з [[27 травня]] [[2011]], входить до Президії та Політради. У [[2005]]–[[2010]] роках керував Херсонською обласною організацією.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Поживанов Михайло Олександрович]] 
[[Файл:ВО «Батьківщина».png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | початок2 = [[5 квітня]] [[2005]]
<br>
-Знайдено: + [[Народні Депутати Верховної Ради України 4-го скликання|Народний депутат України 4-го скликання]] з [[5 квітня]] [[2005]] до [[25 травня]] [[2006]] від [[Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»|блоку Віктора Ющенка «Наша Україна»]], №&nbsp;87 в списку. На час виборів: начальник Головного управління зовнішньоекономічних зв'язків та інвестицій Київської міської державної адміністрації, член НРУ. Член фракції «Наша Україна» (5 квітня&nbsp;— 7 вересня 2005), уповноважений представник фракції НРУ (з 7 вересня 2005). Член Комітету з питань європейської інтеграції (21 квітня&nbsp;— 6 липня 2005), заступник голови (з 6 липня 2005).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Уколов Віктор Олександрович]] 
[[Файл:ВО «Батьківщина».png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[5 квітня]] [[2010]] року в [[ЗМІ]] був оприлюднений звіт Тимчасової слідчої комісії<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2010/04/5/4911312 Українська правда, 5 квітня 2010]</ref> [[Верховна Рада України|Верховної Ради]] під головуванням [[Катерина Самойлик|Катерини Самойлик]]. Як виявилось у ході розслідування [[ГПУ]], звинувачення проти депутатів Віктора Уколова, [[Сергій Терьохін|Сергія Терьохіна]] та [[Руслан Богдан|Руслана Богдана]] підтверджені не були.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Даміан (Замараєв)]] 

-Знайдено: + | сан                =[[5 квітня]] [[1959]]
<br>
-Знайдено: + 5 квітня 1959 р. митрополитом Херсонським і Одеським Борисом (Виком) рукоположений в сан [[диякон]]а, а 7 квітня того ж року – на [[священик]]а.
<br>
-Знайдено: + З лютого 1980 р. благословляється бути духівником Херсонського благочиння, а з 15 квітня 1983 р. духівником єпархії. 
<br>

----
Назва:[[Виселення українців з Польщі до УРСР]] 

-Знайдено: + [[5 квітня]] 1946 була створена Оперативна група "Жешув" ({{lang-pl|GO "Rzeszów"}}) під командуванням генерала Яна Роткевича. Цій організації були підпорядковані 3-я, 8-а і 9-а піхотні дивізії, 14-й та 18-й піхотні полки, і всі сили Пограничної сторожі ({{lang-pl|Wojska Ochrony Pogranicza, WOP}}), Корпусу Внутрішньої безпеки ({{lang-pl|Korpus Bezpieczeństwa Wewnętrznego, KBW}}), міліції ({{lang-pl|Milicja Obywatelska, МО}}), та Міністерства Громадянської Безпеки ({{lang-ru|Ministerstwo Bezpieczeństwa Publicznego, MBP}}). [[26 квітня]] 1946 генерал Стефан Моссор наказав керівництву групи "Жешув", Люблінського військового округу та Краківського військового округу, щоб до [[15 червня]] депортувати 14 045 сімей в Україну, які, за даними комісій з переселення, все ще залишалися в цьому районі. Для досягнення цієї мети було збільшено число депортовуваних сімей від 100 до 500 на день. [[26 червня]] 1946 (тобто після закінчення терміну угоди) було з єпископського палацу силою викрадено єпископа [[Йосафат Коциловський|Йосафата Коциловського]] і віддано до рук [[НКВС]]. НКВС ув'язнило його й вивезло до [[СРСР]]. [[27 червня]] 1946 був заарештований допоміжний єпископ Перемишльської єпархії [[Григорій Лакота]] та члени перемишльського греко-католицького капітулу. Обидва священослужителі загинули на чужині.
<br>

----
Назва:[[Архипенко Євген Порфирович]] 

-Знайдено: + [[5 квітня]] [[1918]] року [[Рада Народних Міністрів УНР|Рада народних міністрів Української Народної Республіки]] висунула його кандидатуру на посаду товариша міністра земельних справ [[УНР]]. 
<br>

----
Назва:[[Лазар (Швець)]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Під час розколу в українському православ'ї у 1991–1992 роках активно підтримував проголошення автокефалії Української церкви від Російської, зокрема, виступав з такою позицією на Архієрейському соборі РПЦ [[31 березня]]&nbsp;— [[5 квітня]] [[1991]] року, де обговорювалося це питання. За такі погляди «був буквально вигнаний паствою зі своєї кафедри», як пише в своїй книзі «Православие в постоталитарной Украине» [[Олександр Драбинко]]<ref>http://vira.in.ua/texts/drabynko__diser__ru.htm; С. 71: {{цитата|за автокефалию высказалось 6 епископов из 21 прибывших на Собор из Украины, но и они позже согласились с отрицательным отношением к дарованию автокефалии в настоящих обстоятельствах. Активными сторонниками модели автокефализации выбранной митрополитом Филаретом, были епископ Волынский и Луцкий Варфоломей (Ващук), епископ Львовский и Дрогобычский Андрей (Горак), архиепископ Ровенский и Острожский Ириней (Середний) и архиепископ Одесский и Измаильский Лазарь (Швец), который, за занимаемую им позицию, был в буквальном смысле слова изгнан своей паствой с кафедры.}}</ref>.
<br>

----
Назва:[[Капельгородський Пилип Йосипович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[19 березня]] [[1938]] року був заарештований, а [[5 квітня]] 1938&nbsp;р. «особливою трійкою» [[НКВС]] по Полтавській області Капельгородського було засуджено до розстрілу на підставі вигаданих звинувачень у націоналізмі.
<br>

----
Назва:[[Бжеський Роман Степанович]] 

-Знайдено: + '''Рома́н Бже́ський''' (*[[5 квітня]] [[1894]], м.[[Ніжин]] Чернігівської губернії &nbsp;— †[[4 квітня]] [[1982]], [[Детройт]], [[США]])&nbsp;—  дослідник української історії, літератор і публіцист.
<br>
-Знайдено: + Роман Бжеський народився 5 квітня 1894 року в Ніжині у родині інженера Стефана Бжеського, поляка, прихильного до України. Його мати &nbsp;— Олена Грищенко походила з українського старшинського роду Грищенків, а бабуся по матері Юлія Пивинська була близькою родичкою [[Гоголь Микола Васильович|Миколи Гоголя]]. Батько у 1920 році емігрував до Польщі, там і помер. 1916 року Роман Бжеський закінчив Чернігівську гімназію з військовою спеціалізацією в чині старшого унтер-офіцера.
<br>

----
Назва:[[Давиденко Валентина Іванівна]] 

-Знайдено: + '''Валенти́на Іва́нівна Давиде́нко (Осипе́ць)''' (*[[5 квітня]] [[1955]], [[Леськи]])&nbsp;— українська [[поетеса]], [[перекладач]], [[журналіст]], [[художник]]. [[Заслужений журналіст України]] ([[1998]]).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народилася [[5 квітня]] [[1955]] року в селі [[Леськи]] [[Черкаський район|Черкаського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]].
<br>

----
Назва:[[Джудіт Рєзнік]] 

-Знайдено: + '''Джу́діт Рє́знік''' ({{lang-en|Judith Resnik}}; *[[5 квітня]] [[1949]], [[Акрон]], [[Огайо]]&nbsp;— загинула [[28 січня]] [[1986]] під час старту космічного корабля «[[Челленджер]]»)&nbsp;— [[астронавт]], дослідник ([[США]]).
<br>

----
Назва:[[Морозов Костянтин Петрович]] 

-Знайдено: + | початок_терміну2 = [[5 квітня]] [[2000]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Червоний корпус КНУ]] 
[[Файл:Vitraguuniv.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * на двох фресках станції «Київська» [[Московський метрополітен|Арбатсько-Покровської лінії Московського метрополітену]] (відкрита [[5 квітня]] [[1953]]&nbsp;р.);
<br>

<br>Зобр:42шт.
----
Назва:[[Савва (Бабинець)]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Настоятель приходу в с. [[Тросник]] Виноградівського р-ну ([[1961]]—[[1968]] рр.). Настоятель Успенського собору у м. [[Виноградів]] ([[1968]]—[[1969]]). [[Ігумен]] ([[12 травня]] [[1968]] р.). [[Архімандрит]] ([[23 березня]] [[1969]] р.). [[Єпископ]] Переяслав-Хмельницький, [[вікарій]] Київської єпархії ([[20 березня]] [[1969]] р.). Єпископ Чернівецький і Буковинський ([[2 лютого]] [[1972]] р.). Єпископ Мукачівсько-Ужгородський ([[1 березня]] [[1977]] р.). Єпископ Полтавський і Кременчуцький ([[26 червня]] [[1985]] р.). [[Архієпископ]] ([[5 квітня]] [[1990]] р.). 
<br>

----
Назва:[[Владислав Домінік Заславський-Острозький]] 
[[Файл:Владислав Домінік Заславський.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Владислав Домінік Заславський-Острозький''' ({{lang-la|Dux in Ostrog et Zaslaw Vladislaus Dominicus}}, {{lang-pl|Władysław Dominik Zasławski-Ostrogski}}) (*[[1616]], [[Ізяслав|Заслав]] — † [[5 квітня]] [[1656]], [[Старе Село (Пустомитівський район)|Старе Село]] ) — [[князь]] Владислав Домінік на [[Острог|Острозі]] [[Ізяслав|Заславський]] [[граф]] на [[Тарнув|Тарнов]]і гербу [[Баклай]], 2-й [[Острозька ординація|Острозький ординат]] ([[1621]] - 1656), [[Конюший великий коронний|коронний конюший]] (з [[1636]]), [[луцьк]]ий [[староста]] ([[1639]] - 1656), [[сандомир]]ський [[воєвода]] ([[1645]] - [[1649]]), [[краків]]ський воєвода ([[1649]] - 1656).
<br>
Підзаголовок:==Життєпис==<br>
Знайдено: + Серед усіх неозорих володінь Владислав Домінік (був [[дідич]]ем 283 поселень) обрав за помешкання [[Старосільський замок| замок у Старому селі]], що знаходилося на [[Берладська дорога|Берладській дорозі]] недалеко [[Львів|Львова]], збудований в [[1584]] - [[1589]] роках [[Костянтин-Василь Острозький|кн. Василем Костянтином Костянтиновичем Острозьким]] (*[[1524]]/25 - †[[1608]]). У [[1642]] році Владислав Домінік розпочав будівництво нового замку, який знищили [[козаки|козацькі війська]] гетьмана [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] в часі облоги Львова ([[26 вересня]] - [[26 жовтня]] [[1648]] року). Водночас гетьман, як свідчить його кореспонденція, запевняв князя щодо недоторканності його маєтностей і навіть видав окремий універсал, який забороняв козакам нищити маєтності князя Владислава Домініка Заславського-Острозького. У 1649 році розпочалося нове будівництво, яке завершилося у [[1654]] році спорудженням грандіозного замку, що вже [[1674]] без проблем витримав облогу [[турки|турків]]. Тут, у Старому Селі, князь і помер 5 квітня 1656 року. Похований в [[Тарнув|Тарнові]].
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Іонафан (Єлецьких)]] 

-Знайдено: + |Постриг=[[5 квітня]] [[1977]]
<br>
-Знайдено: + [[5 квітня]] [[1977]] року пострижений у [[чернецтво]] митрополитом Ленінградським і Новгородський [[Никодим (Ротов)|Никодимом (Ротовим)]]. [[16 квітня]] того ж року висвячений у сан [[ієродиякон|ієродиякона]], [[24 грудня]] [[1978]] року єпископом Виборзьким [[Кирил (Гундяєв)|Кирилом (Гундяєвим)]], ректором Ленінградської духовної академії, рукоположений у сан [[ієромонах|ієромонаха]].
<br>

----
Назва:[[Данило Гузар-Струк]] 

-Знайдено: + '''Дани́ло Гу́зар-Струк''' (*[[5 квітня]] [[1940]], [[Львів]]&nbsp;— †[[19 червня]] [[1999]], [[Мюнхен]] (похований в [[Торонто]] ([[Канада]])&nbsp;— український науковець, редактор англомовної енциклопедії України (''«[[Encyclopedia of Ukraine]]»''). Закордонний член [[НАН України]].
<br>

----
Назва:[[Архіпова Ганна Григорівна]] 

-Знайдено: + '''Га́нна Григо́рівна Архі́пова''' ([[5 квітня]] [[1939]])&nbsp;— [[народний депутат України]] [[народні депутати України 1-го скликання|1-го скликання]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народилася [[5 квітня]] [[1939]] року, в місті [[Пирятин]], [[Полтавська область]], [[УРСР]], в сім'ї службовців, [[українці|українка]]. Освіта вища, за фахом історик, закінчила [[Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка]].
<br>

----
Назва:[[Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка]] 

-Знайдено: + '''Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка'''&nbsp;— філія [[Національний музей Тараса Шевченка|Національного музею Тараса Шевченка]]. Тут Т.Шевченко проживав з весни 1846 до свого арешту&nbsp;— 5 квітня 1847 року.
<br>
-Знайдено: + У березні [[1847]], після доносу, почалися арешти членів братства. Шевченка заарештували [[5 квітня]] 1847, відправили під конвоєм до Петербурга й ув'язнили в казематі так званого Третього відділу.
<br>

----
Назва:[[Ілляшенко Василь Васильович]] 

-Знайдено: + Народився [[5 квітня]] [[1935]]&nbsp;р. в с. [[Чеховка]] Полтавської обл. в родині селянина. Закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1965).
<br>

----
Назва:[[Свірський Юрій Володимирович]] 

-Знайдено: + ''' Сві́рський Ю́рій Володи́мирович''' (*[[5 квітня]] [[1882]], м. Каліш, Російська імперія &nbsp;— † [[12 червня]] [[1959]], [[Лондон]])&nbsp;— військовий діяч періоду національно-визвольних змагань 1917—1919 років, контр-адмірал Української Держави, Начальник Головного морського штабу Українських військово-морських сил, товариш (заступник) міністра Морських справ Української Держави, віце-адмірал Польської Республіки (1941).
<br>
-Знайдено: + Юрій Володимирович Свірський народився в 5 квітня 1882 року у місті Каліші (тепер РеспублікаПольща), у родині офіцера російської імператорської армії.
<br>

----
Назва:[[Рома Лтд]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + *Заснована [[5 квітня]] [[1994]]
<br>

----
Назва:[[Августин (Маркевич)]] 
[[Файл:Герб архієпископа Августина (Маркевича).gif|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + Нагороджений [[Орден Дружби (Російська Федерація)|Орденом Дружби]] ([[Росія]], [[14 квітня]] [[2003]])<ref>Указ Президента РФ от 14 апреля 2003 г. №&nbsp;428</ref>, [[Орден Пошани (Російська Федерація)|орденом Пошани]] (Росія, [[5 квітня]] [[2012]])<ref>[http://graph.document.kremlin.ru/page.aspx?<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Артеменко Петро Іванович]] 

-Знайдено: + '''Петро́ Іва́нович Арте́менко''' ([[2 травня]] [[1918]], село [[Губське (Лубенський район)|Губське]], нині [[Лубенський район|Лубенського району]] [[Полтавська область|Полтавської області]]&nbsp;— [[5 квітня]] [[1942]], [[Лубни]] [[Полтавська область|Полтавської області]])&nbsp;— український [[поет]], [[перекладач]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Через хворобу очей Артеменка звільнили від служби в армії. Під час окупації України нацистами працював у Лубнах у підпіллі, писав агітаційні вірші, прокламації. Гітлерівці схопили Артеменка і [[5 квітня]] [[1942]] року стратили.
<br>

----
Назва:[[Павлоградське повстання 1930]] 

-Знайдено: + Інший загін повстанців, розправившись з комуністичними активістами у Богдано-Вербки, направився до Тернівки, де розширив свої ряди. Ще одна група виступила з хутора Сонцево [[5 квітня]], але розправа, яка почалася з повстанцями у Богданівці, не дала їм можливості з'єднатися з основним загоном.
<br>
-Знайдено: + Інформація про повстання надійшла до керівництва округу вранці 5 квітня. Відразу ж на боротьбу з повстанцями був кинутий каральний загін з 35 чекістів-терористів та двох сотень міліціонерів, який діяв під контролем начальника особливого відділу Дніпропетровського окрвідділу ДПУ Галицького Зіновія Мойсейовича, який постійно повідомляв про хід придушення повстання безпосередньо генсеку ЦК КПУ [[Косіор Станіслав Вікентійович|Косіору]].
<br>
-Знайдено: + Увечері 5 квітня до Богданівки прибув загін окупаційної комуністичної міліції, з яким повстанці вступили в нерівний бій. Боротьба комуністичних терористів з озброєними селянами тривала протягом 5—6 квітня і завершилась поразкою селянського повстання. Причини поразки були очевидними: неорганізованість селянського повстанського руху, стара [[зброя]], незнання тактики і стратегії бойових дій.
<br>

----
Назва:[[Нафтовик (стадіон, Охтирка)]] 
[[Файл:Стадион Нефтяник.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | [[5 квітня]] 1992
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Янукович Михайло Данилович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[5 квітня]] [[1915]]&nbsp;р. у [[Київ|Києві]] в родині сільського вчителя. Закінчив акторський факультет [[Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого|Київського театрального інституту ім. І. Карпенка-Карого]] (1941).
<br>

----
Назва:[[Сезон ФК «Карпати» (Львів) 2009—2010]] 
[[Файл:Уболівальники Карпат в Ужгороді.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | [[15 квітня]] [[2010]]
<br>
-Знайдено: + | [[5 квітня]] [[2010]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Петров Кирило Валентинович]] 
[[Файл:Kyrylo Petrov1.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[5 квітня]] [[2007]] року дебютував за [[Динамо-2 (Київ)|«Динамо-2»]] у домашньому матчі проти [[Закарпаття (футбольний клуб)|ужгородського «Закарпаття»]]. За «Динамо-2» у першій лізі зіграв 50 матчів, у яких забив 3 м'ячі. З [[2007]] року грає також у дублюючому складі «Динамо», за який зіграв у 30 іграх. Був заявлений на матч [[Суперкубок України з футболу|суперкубку]] [[10 липня]] [[2007]] року за основну команду, але на поле не вийшов.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Верховна Рада України IV скликання]] 
[[Файл:Rada2006.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |з [[5 квітня]] [[2005]]
<br>
-Знайдено: + |з [[5 квітня]] [[2005]]
<br>
-Знайдено: + |з [[5 квітня]] [[2005]]
<br>
-Знайдено: + |з [[5 квітня]] [[2005]]
<br>
-Знайдено: + |з [[5 квітня]] [[2005]]
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Федоров Віктор Миколайович]] 

-Знайдено: + За повідомленнями [[Інтерфакс-Україна]]&nbsp;— в неділю, [[5 квітня]] 2009 року, було скоєно спробу силового захоплення [[ТОВ «Фіко»]] ([[Київ]]), що займається переробкою титану, згідно з заявами Антирейдерського союзу підприємців України.
<br>
-Знайдено: + 5 квітня близько 40 озброєних чоловіків, у супроводі двох працівників юридичної фірми «Гарантія», спробували захопити підприємство. Були зламані [[сейф]]и, перерита вся [[��окумент]]ація, [[комп'ютер]]и упаковані в сумки. Під час нападу було поранено [[Охоронник|охоронця]] [[ТОВ «Фіко»|«ФІКО»]]. Працівники компанії викликали [[міліція|міліцію]], яка затримала усіх учасників [[рейдерство|рейдерскої]] атаки та вилучила у них [[зброя|зброю]].
<br>

----
Назва:[[Українська правовірна греко-католицька церква]] 
[[Файл:Podhorce church.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[5 квітня]] 2011 року провідники УПГКЦ проголосили створення «Візантійського Католицького Патріархату», першим патріархом якого обрали [[Патріарх Ілля|Іллю Антоніна Догнала]]<ref>[http://www.community.org.ua/dwnld/ukrHF-announcement-BCP.doc Повідомлення про заснування і проголошення Візантійського Католицького Патріархату]</ref>.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Боровков Максим Валерійович]] 

-Знайдено: + '''Максим Валерійович Боровков''' ([[5 квітня]] [[1977]] року)&nbsp;— український футболіст, [[захисник (футбол)|захисник]].
<br>

----
Назва:[[Федерація профспілок України]] 
[[Файл:Simvol.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + V з'їзд ФПУ відбувся 5 квітня 2006 року. З'їзд прийняв Програму дій ФПУ на 2006—2011 роки, затвердив нову редакцію Статуту ФПУ. 23-24 березня 2011 року відбувся VI з'їзд ФПУ.
<br>
-Знайдено: + | Обраний [[21 січня]] [[2005]] року на ІІІ засіданні Ради ФПУ, переобраний [[5 квітня]] [[2006]] року на V з'їзді ФПУ на п'ятирічний термін, подав заяву про відставку за власним бажанням [[14 липня]] [[2008]] року, <br>звільнений з посади рішенням Ради ФПУ 17 липня 2008 року
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Єременко Дмитро Сергійович]] 
[[Файл:Dmytro Yeremenko1.jpeg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Професіональну кар'єру розпочав у [[луцьк]]ій [[Волинь (футбольний клуб)|«Волині»]], дебютний матч у першій лізі [[Чемпіонат України з футболу|чемпіонату України]] провів [[5 квітня]] [[2007]] року проти [[Львів (футбольний клуб)|ФК «Львова»]] (перемога 2:0). Тренер «Волині» [[Віталій Кварцяний]] називав Дмитра найперспективнішим гравцем своєї команди, пророкуючи велике майбутнє футболістові<ref>[http://www.dynamomania.com/dynamo/players/1958 ДМИТРИЙ ЕРЁМЕНКО на сайті ''dynamomania.com'']</ref>.
<br>
-Знайдено: + Має досвід виступів за збірні команди України юнаків починаючи з 17-річного віку. Дебют у футболці збірної відбувся [[25 квітня]] [[2007]] року у матчі збірної України (U-17) проти однолітків з Нідерландів (поразка 0:2). Влітку того ж року брав участь у [[Чемпіонат Європи з футболу 2007 серед 17-річних|юнацькому чемпіонаті Європи серед 17-річних]], на якому зіграв у всіх трьох матчах команди на турнірі.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Крутін Віктор Вікторович]] 

-Знайдено: + Народився [[5 квітня]] [[1951]]&nbsp;р. у с. [[Чорнобаївка (Білозерський район)|Чорнобаївка]] Херсонської обл. в родині селянина. Закінчив операторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого ([[1973]]).
<br>

----
Назва:[[Кондратюк Нестор Павлович]] 

-Знайдено: + ''' Кондратюк Нестор Павлович ''' ([[5 квітня]] [[1937]], с. Людвинів Хелмського району Люблінської області (Польща)&nbsp;— український [[актор]], [[Народний артист України]].
<br>
-Знайдено: + Нестор Павлович народився [[5 квітня]] [[1937]] року у с. Людвинів Хелмського району Люблінської області (Польща). Під час [[Операція «Вісла»|операції «Вісла»]] [[1945]] року сім'ю депортували під [[Кам'янець-Подільський]], в село Залісся. В голод мусили переїхати на Волинь до родичів, також депортованих.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Лазурін Соломон Мойсейович]] 

-Знайдено: + Народ. [[27 травня]] [[1899]]&nbsp;р. в Мелітополі в родині палітурника. Помер [[5 квітня]] [[1959]]&nbsp;р. в Києві.
<br>

----
Назва:[[Донбас (хокейний клуб)]] 
[[Файл:Injury icon 2.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |align=center|[[5 квітня]] [[1983]]
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Подробаха Анатолій Олександрович]] 

-Знайдено: + Анатолій Подробаха на юнацькому рівні виступав за полтавську команду «Молодь-Педуніверситет». Після того, як у [[2002]] року гравець увійшов до числа 22 найкращих футболістів [[Чемпіонат Полтавської області з футболу|обласних змагань]]<ref>{{cite news |url=http://rada.ffu.org.ua/news/news20021219_2.htm |title=ФФ Полтавської області підбила підсумки 2002 року |publisher=ФФ Полтавської області |date=19.12.2002 |accessdate=29.06.2010}}</ref>, навесні [[2003]] року його було запрошено до команди [[Ворскла-2|«Ворскла-2»]], за яку дебютував [[5 квітня]] [[2003]] року у виїзному матчі проти [[Зоря (Луганськ)|луганської «Зорі»]]. Після завершення сезону Подробаха перейшов до [[Електрон (Ромни)|роменського «Електрона»]]. Втім, у квітні [[2004]] року «Електрон» збанкрутував, а всі його гравці отримали статус [[Вільний агент|вільних агентів]]. З травня Анатолій Подробаха вже виступав за [[Угольок|«Вуглик»]] з Димитрова. Вже наступного, [[2005]], року, команда знялася зі змагань.
<br>

----
Назва:[[Народний вчитель України]] 

-Знайдено: + * [[5 квітня]] [[2007]] року Указом Президента України №&nbsp;273/2007 були внесені відповідні зміни у Положення про почесні звання України<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/273/2007 Указ Президента України №&nbsp;273/2007 від 5 квітня 2007 року «Про внесення змін до Указу Президента України від 29 червня 2001 року N 476»]</ref>.
<br>

----
Назва:[[Збірна України з хокею із шайбою]] 
[[Файл:Andriy Mikhnov and Vadym Shakhraychuk.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |align=center|[[5 квітня]] [[1975]]
<br>

<br>Зобр:10шт.
----
Назва:[[Климентьєв Сергій Володимирович]] 

-Знайдено: + '''Сергій Володимирович Климентьєв''' ([[5 квітня]] [[1975]], м. [[Київ]], [[СРСР]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[хокей із шайбою|хокеїст]], [[Захисник (хокей із шайбою)|захисник]]. Виступає за [[Беркут (хокейний клуб, Київ)|«Беркут» (Київ)]] у [[Професіональна хокейна ліга (Україна)|Професіональній хокейній лізі]].
<br>

----
Назва:[[Чабан Олег Созонтович]] 

-Знайдено: + '''Олег Созонтович Чабан''' (* [[5 квітня]] [[1955]])&nbsp;— український [[учений]] в області [[психіатрія|психіатрії]] та медичної [[психологія|психології]]. [[Професор]] кафедри психології та педагогіки медико-психологічного факультету [[Національний медичний університет імені Олександра Богомольця|Національного медичного університету ім. О.&nbsp;О.&nbsp;Богомольця]]. [[Доктор наук|Доктор медичних наук]]. [[Академік]] [[Академія наук вищої школи України|Академії Наук Вищої Освіти України]].
<br>

----
Назва:[[Бурд Ярослав Антонович]] 

-Знайдено: + '''Бурд Ярослав Антонович''' ([[5 квітня]] [[1945]], с. [[Подрусів]] [[Томашівський повіт|Томашівського повіту]] [[Люблінське воєводство|Люблінського воєводства]], [[Польща]])&nbsp;— український [[Живопис|живописець]]. Член [[НСХУ]] ([[1992]]).
<br>

----
Назва:[[Сендлей Біто]] 
[[Файл:Sendley Sidney Bito.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: +  | пк-поновлення = [[5 квітня]] [[2013]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Василій (Васильцев)]] 

-Знайдено: + Одним із перших кроків владики на [[Кіровоградська єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|Кіровоградської кафедрі]] було вирішення проблем, пов'язаних із поверненням Церкві храмів та реєстрацією нових громад, а також проблеми підбору та підготовки кандидатів на свячення. Єпископ Василій розмовляв зі ставлениками, навчав їх основам [[літургіка|літургіки]] та богослужбової практики. За час свого архієрейського служіння він висвятив понад 100 священиків. Особливими предметами турботи владики були створення професійних церковних хорів, підбір репертуару, підготовка [[регент]]ів та співців для парафій єпархії. Маючи великий досвід парафіяльного служіння, єпископ Василій намагався оберігати свою паству від негараздів у церковному житті. У Кіровоградській єпархії до смерті владики не утворилося жодної неканонічної парафії. На Архієрейському соборі [[РПЦ]] [[31 березня]]&nbsp;— [[5 квітня]] [[1992]] року виступив із засудженням [[автокефалія|автокефалії]] [[УПЦ МП|УПЦ]]. Брав участь у Житомирській архієрейській нараді та Харківському архієрейському соборі УПЦ [[1992]] року. 
<br>
-Знайдено: + Архієпископ Василій (Васильцев) був активним противником [[автокефалія|автокефалії]] [[УПЦ МП|УПЦ]]. У численних виступах і проповідях із питання автокефалії він постійно підкреслював, що єднання [[РПЦ|Російської]] та Української Церков є «рятівним для українського народу» і той ступінь [[автономія (православ'я)|автономії]], що наданий УПЦ, цілком достатній. На Архієрейському соборі РПЦ [[31 березня]]&nbsp;— [[5 квітня]] [[1992]] року владика виступив із рішучою критикою автокефалії. Він також брав участь у Житомирській архієрейській нараді та Харківському архієрейському соборі УПЦ [[1992]] року, де дії митрополита [[Філарет (Денисенко)|Філарета (Денисенка)]] було засуджено як розкол й обрано нового предстоятеля УПЦ&nbsp;— митрополита [[Володимир (Сабодан)|Володимира (Сабодана)]].
<br>

----
Назва:[[Український екзархат]] 
[[Файл:Малософийский собор в Киеве (1926).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[8 березня|8]]-[[9 березня]] [[1946]] року На [[Львівський церковний собор 1946|Львівському церковному соборі]] (псевдо-соборі з точки зору греко-католиків) під тиском радянської влади оголошено про возз'єднання [[Греко-католицька церква|Греко-католицької (уніатської) церкв]]и з [[Православна церква|Православною церквою]]. [[5 квітня]] [[1946]] року уніатське духовенство у Пряшеві також приймає рішення про перехід у Православну церкву. У цьому ж році останні обновленські парафії повернулися до патріаршої церкви. У цей час на території [[СРСР]] було 10,5 тисяч православних храмів.
<br>
Підзаголовок:=== Екзархи ===<br>
Знайдено: + # [[Іоасаф (Лелюхін)]] ([[30 березня]] [[1964]]&nbsp;— [[24 квітня]] [[1966]])<br />[[Аліпій (Хотовицький)]] ([[25 квітня]]&nbsp;— [[14 травня]] [[1966]]) тимчасово керуючий архиєпископ Вінницький
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Єпископат Українського екзархату]] 

Підзаголовок:=== І ===<br>
Знайдено: + '''[[Ігнатій (Демченко)]]'''&nbsp;— [[3 вересня]] [[1961]] хіротонісаний у єпископа Хмельницького і Кам'янець-Подільського; з [[12 січня]] [[1962]] єпископ Чернігівський і Ніжинський; з [[16 листопада]] [[1962]] єпископ Кіровоградський і Миколаївський; з [[25 квітня]] [[1965]] на спочинку; † [[5 жовтня]] [[1981]].
<br>
Підзаголовок:=== І ===<br>
Знайдено: + '''[[Іов (Кресовіч)]]'''&nbsp;— [[24 липня]] [[1942]] хіротонісаний у єпископа Луцького, вікарія Волинської єпархії; з [[6 червня]] [[1943]] єпископ Кременецький і Дубенський; з [[14 лютого]] [[1954]] єпископ Ізмаїльський; з [[5 квітня]] [[1946]] на спочинку; † [[4 грудня]] [[1977]].
<br>
Підзаголовок:=== С ===<br>
Знайдено: + '''[[Симон (Івановський)]]'''&nbsp;— [[24 березня]] [[1924]] хіротонісаний у єпископа Кременецького, вікарія Волинської єпархії; з [[15 квітня]] [[1939]] єпископ Острозький, вікарій Волинської єпархії [[Польська православна церква|Польської православної церкви]]; з [[24 березня]] [[1941]] у сані архієпископа; возз'єднався з РПЦ; [[1942]]—[[1944]] архієпископ Чернігівський і Ніжинський; з [[1945]]&nbsp; архієпископ Полтавський; [[1947]]—[[1955]] єпархією не керував; з [[17 жовтня]] [[1955]] архієпископ Вінницький і Брацлавський; з [[14 серпня]] [[1961]] на спочинку; † [[15 лютого]] [[1966]].
<br>

----
Назва:[[Скочиляс Ігор Ярославович]] 

-Знайдено: + '''Скочиляс Ігор Ярославович''' ([[5 квітня]] [[1967]], с. [[Цигани (село)|Цигани]] [[Борщівський район|Борщівського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]])&nbsp;— український [[історик]], [[краєзнавець]]. Кандидат історичних наук ([[1999]]). Доктор історичних наук (2011)
<br>

----
Назва:[[Войнов Юрій Миколайович]] 
[[Файл:Могила Юрія Войнова.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | дата-оновлення    = [[5 квітня]] [[2010]]
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Будівельник (хокейний клуб, Київ)]] 
[[Файл:Injury icon 2.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Гравці  ==<br>
Знайдено: + |align=center|[[5 квітня]] [[1975]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Сорока Микола Олексійович]] 

-Знайдено: + '''Микола Олексійович Сорока''' ([[5 квітня]] [[1935]])&nbsp;— український [[журналіст]], [[науковець]] і [[поет]], кандидат філологічних наук, [[заслужений працівник культури України]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Сорока М. О. народився 5 квітня 1935&nbsp;р. на [[Черкащина|Черкащині]]. Після семирічки закінчив Київський [[Київський суднобудівельний технікум]]. Працював у Центральному конструкторському бюро київського заводу «[[Ленінська кузня]]». Служив на [[Чорноморський флот (СРСР)|Чорноморському флоті]]. Закінчив [[факультет]] журналістики Київського державного [[університет]]у ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка.
<br>

----
Назва:[[Миколенко Захар Юхимович]] 
[[Файл:Salata Mykolenko.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Миколенко Захар Юхимович''' ([[1893]], с. [[Медвин]] [[Богуславський район|Богуславського району]] - [[5 квітня]] [[1938]]) - боєць Медвинської повстанської дивізії.
<br>
-Знайдено: + [[українці|Українець]], освіта початкова. Проживав у с. [[Медвин]], рахівник медвинського сільпо. Учасник [[Медвинське повстання 1920—1921|Медвинського повстання]] проти більшовиків, боєць Медвинської повстанської дивізії. Трійкою при [[УНКВС]] по [[Київська область|Київській області]] [[26 березня]] [[1938]] року засуджений до розстрілу. Страчений більшовиками [[5 квітня]] [[1938]] року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у [[1958]] році.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Татусяк Сергій Пилипович]] 
[[Файл:3rd Muravskiy festival-11.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Сергій Пилипович Татусяк''' ({{н}} [[5 квітня]] [[1955]], с. [[Жабокричка]] [[Чечельницький район]], [[Вінницька область]]) &nbsp;— український політик, [[Народний депутат України]] 4-го скликання. Голова Вінницької обласної ради від 11 листопада 2010.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Донбас Палас]] 
[[Файл:1938. Окончание строительства гостиницы Донбасс.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |opening_date = [[5 квітня]] [[2004]]
<br>
Підзаголовок:== Готель ==<br>
Знайдено: + Готель «Донбас» не працював з [[1996]] по [[1999]] рік, деякі приміщення здавалася в оренду в якості [[офіс]]ів. 2000 року нові власники прийняли рішення про її знесення. Знесення дозволили, але за умови споруди на цьому місці нової будівлі, яка б не відрізнялося від старої. Втім ця умова не порушувала планів підприємців. 2001 року будівлю підірвали. Після будівництва нової будівлі готель відкритий як елітний п'ятизірковий готель «Донбас Палас». Відкриття відбулося [[5 квітня]] [[2004]] року за «м'яким» пуском&nbsp;— впродовж місяця відкривалися номери і сервіси.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Тарасов Юрій Іванович]] 

-Знайдено: + '''Ю́рій Іва́нович Тара́сов''' (*[[5 квітня]] [[1960]], [[Борщова (Харківський район)|Борщова]], [[Харківська область]], [[УРСР]] — †[[28 березня]] [[2000]], [[Харків]], [[Україна]])&nbsp;— [[СРСР|радянський]] [[футбол]]іст. [[Майстер спорту СРСР]] (1984).
<br>

----
Назва:[[Лихота Михайло]] 

-Знайдено: + '''Лихота Михайло''' (* [[5 квітня]] [[1930]], с. [[Злоцьке]] ({{lang-pl|[[:pl:Złockie|Złockie]]}}), [[Новосондецький повіт]], [[Краківське воєводство]], [[Польща]]&nbsp;— † [[18 листопада]] [[1994]], [[Київ]])&nbsp;— редакційно-видавничий працівник, народний маляр.
<br>

----
Назва:[[Сіворонов Альберт Олексійович]] 

-Знайдено: + '''Сіворонов Альберт Олексійович''' (*[[5 квітня]] [[1938]] р.) — український  учений-геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук, професор. Академік [[Академія наук вищої школи України|АН ВШ України]] з 1994 р.
<br>

----
Назва:[[Мамонов Сергій Олексійович]] 
[[Файл:1024px-Mamonov 2010.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Сергі́й Олексі́йович Мамо́нов''' (народився [[5 квітня]] [[1949]] у м. [[Запоріжжя]])&nbsp;— український [[композитор]], [[педагог]], музично-громадський діяч. Член Спілки композиторів СРСР та [[Національна спілка композиторів України|Національної спілки композиторів України]] з 1975&nbsp;р. Лауреат Республіканської комсомольської премії ім. М. Островського (1982). Лауреат Республіканського конкурсу на кращу пісню (1985). [[Заслужений діяч мистецтв України]] (1986).
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Тимошенко Леонід Васильович]] 

-Знайдено: + '''Тимошенко Леонід Васильович''' ([[6 травня]] [[1921]] - [[25 листопада]] [[2004]]) - член-кореспондент Академії медичних наук України, обраний [[5 квітня]] [[1993]] за спеціальністю акушерство і гінекологія, член-кореспондент  АМН СРСР (1974), член-кореспондент АМН Росії (1991), член-кореспондент НАН України (1992), академік Української академії наук національного прогресу (1992), доктор медичних наук (1958), професор (1960).
<br>

----
Назва:[[Чемпіонат України з хокею 2010—2011]] 

-Знайдено: + |дата = [[5 квітня]]
<br>
Підзаголовок:=== Фінал ===<br>
Знайдено: + |дата = [[5 квітня]]
<br>

----
Назва:[[Алєлюхін Федір Васильович]] 
[[Файл:Ro3osr.gif|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У грудні 1917 року 9-й винищувальний авіаційний загін був українізований. [[13 березня]] [[1918]] року рештки його демобілізовано. Потому виїхав до Одеси, де [[5 квітня]] [[1918]] року вступив до складу [[Армія УНР|Армії УНР]]. Спочатку служив в Одеському авіаційному дивізіоні Армії УНР (потім&nbsp;— Армії Української Держави), згодом&nbsp;— у 2-му Подільському авіаційному дивізіоні (у [[Вінниця|Вінниці]]). За сукупністю загальної кількості нальотів на фронті під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] наказом Військової офіції Української Держави був затверджений у ранзі [[сотник]]а зі старшинством з [[12 липня]] [[1918]]. Під час Протигетьманського повстання у складі дивізіону перейшов на бік [[Директорія УНР|Директорії]]. [[27 листопада]] [[1918]] за розпорядженням Директорії у складі ексадрильї, виокремленій з Подільського авіаційного дивізіону, відбув до [[ЗУНР|Західно-Української Народної Республіки]]. З [[1 грудня]] [[1918]] року служив льотчиком у 1-й польовій летунській сотні [[УГА|Галицької армії]], згодом перейшов до 2-ї летунської сотні. Під час польоту [[10 жовтня]] [[1919]] року під містом [[Монастирище]] був збитий з кулемета денікінцями та потрапив у полон. У грудні 1919 року утік з полону та приєднався до своєї сотні, яка на той час перебувала в [[Одеса|Одесі]]. Після захоплення 1-го Галицького авіаційного загону у [[Козятин]]і [[26 квітня|26]] —— [[27 квітня]] [[1920]] року перейшов на службу до [[Армія УНР|Армії УНР]]. Брав участь у роботі авіаційної закупівельної комісії [[УНР]] в [[Італія|Італії]]. Потому служив у 1-й Запорізькій авіаційній ескадрильї [[Повітряний флот УНР|Повітряного флоту УНР]]. У [[1922]] чи [[1923]] році повернувся до [[СРСР|Радянського Союзу]]. Мешкав у м. Мала Вішера [[Ленінградська область|Ленінградської області]]. [[18 серпня]] [[1937]] року заарештований і невдовзі засуджений до страти. Розстріляний у [[Ленінград]]і.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Решетников Євген Миколайович]] 
[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + В українській армії з [[5 квітня]] [[1918]]&nbsp;р.&nbsp;— командир батареї 11-ї легкої гарматної бригади [[Армія УНР|Армії УНР]], згодом&nbsp;— Армії Української Держави. З [[20 листопада]] [[1918]]&nbsp;р.&nbsp;— помічник командира 31-го гарматного полку військ [[Директорія УНР|Директорії]]. З [[7 березня]] [[1919]] р&nbsp;— командир 1-ї батареї 1-ї Волинської гарматної бригади [[Армія УНР|Дієвої армії УНР]]. [[16 травня]] [[1919]]&nbsp;р. потрапив у [[Луцьк]]у до польського полону.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Скоробогач Оксана Орестівна]] 

-Знайдено: + '''Окса́на Оре́стівна Скоробога́ч''' (народилася [[5 квітня]] [[1980]] в місті [[Чернівці]])&nbsp;— український [[художник]]-[[графік]].
<br>
-Знайдено: + '''Скоробогач Оксана Орестівна''' народилась [[5 квітня]] [[1980]] року в [[Чернівці |Чернівцях]].<br>
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Шевальов Валентин Миколайович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[5 квітня]] [[1950]] року в [[Раменський район|Раменському р-н]], [[Московська область|Московської області]]. У 1975 закінчив [[Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана|Київський інститут народного господарства]], економіст. Академію народного господарства при уряді Росії (1992), спеціаліст державної служби.
<br>

----
Назва:[[Ворошиловград (роман)]] 

-Знайдено: + Протягом [[5 квітня|5]]-[[7 квітня]] [[2011]] року було заплановано «Донбас-тур», у рамках якого мали пройти презентації роману в [[Донецьк]]у, [[Луганськ]]у та [[Старобільськ]]у. Тур знаходився під загрозою зриву, оскільки напередодні приїзду письменника [[Донецький національний університет]] та [[Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр|Луганський театр української драми]] відмовились надати приміщення для презентації книги. Адміністрація університету мотивувало про неможливість надання приміщення надзвичайною завантаженістю студентів під час [[Модульний контроль|модульного тижня]], керівництво театру&nbsp;— великою кількістю [[Репетиція|репетицій]], запланованих на відповідний період.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Полк імені Костя Гордієнка]] 
[[Файл:MOZHNIAKIVKA.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Вже [[5 квітня]] невеликий відділ гордієнківців у півтора десятка багнетів і одним кулеметом, під'їхавши на паротязі, захопив станцію в [[Селещина|Селещині]], без бою. Хоч основні сили через поганий шлях затримувалися, та більшовики не наважились атакувати [[Селещина|Селещину]], а за ніч покинули й [[Карлівка (місто)|Карлівку]], так що 6 квітня гордієнківці її також зайняли без бою. А третя сотня полку відразу займає [[Федорівка (Карлівський район)|Федорівку]], щоб контролювати розташований там міст через річку [[Орчик (річка)|Орчик]]. Але другого дня більшовики вдалися до атаки на Карлівку зі сторони [[Красноград|Конграду]]. Оскільки склади вибухових матеріалів у Карлівці були досяжні для обстрілу з ворожих бронепотягів, гордієнківцям щоб врятувати особовий склад, довелось відступити, зосередившись на хуторах по близу [[Федорівка (Карлівський район)|Федорівки]] і [[Дмитрівка (Машівський район)|Дмитрівки]]. Окрилені успіхом, більшовики спробували прорватись на Селищину, відкривши свій лівий фланг під атаку гордієнківцям і дорошенківцям. Також завдяки активізації Республиканців, Богданівців та куреню Дорошенківців, під [[Мерефа|Мерефою]] в напряку [[Харків|Харкова]], більшовики почали відступати. Гайдамаки почали відтискати їх по лінії [[Іванівка (Карлівський район) | Іванівка]] , [[Федорівка (Карлівський район)|Федорівка]], [[Ланна]], [[Нижня Ланна]], [[Верхня Ланна]]. Та відступаючи, більшовики встигли підірвати скади в Карлівці. Більшовиків ледве не оточили, але вони змогли вирватись через с. [[Берестовенька (село)| Берестовенька]]. А гадамаки знову зайняли [[Красноград|Конград]], просунувшись в с. [[Піщанка (Красноградський район)| Піщанка]], в околицях [[Красноград|Конграду]]. А згодом, без боїв до с. [[Чорнолозка]]. Ворог відступив на [[Лозова (місто)|Лозову]]. В с. [[Панютине]], місцеві жителі всіляко сприяли гордієнківцям, надавши провідників щоб дігнати і покарати більшовицьких комісарів-контрибутчиків, які пограбували села. А близько двох десятків залізничників цього села, добровільно зголосилися в інженерно-допоміжну сотню полку ім.&nbsp;К.&nbsp;Гордієнка. В [[Красноград|Конграді]], юнаки всіх чоловічих навчальних закладів, однодумно зголосилися вступити до полку ім.&nbsp;К.&nbsp;Гордієнка, і їх було приділено до вишколу.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Віра Левицька]] 

-Знайдено: + * [[1935]]&nbsp;р.&nbsp;— [[29 вересня]], виступає вперше в театрі [[Заграва (театр)|«Заграва»]]. [[5 жовтня]] [[1937]]&nbsp;р. грає Ярославну в «Слові о Полку Ігоревім» [[Лужницький Григорій Леонідович|Гр. Лужницького]]. [[5 квітня]] [[1938]]&nbsp;р.&nbsp;— грає Йоганну у [[Йоганна, жінка Хусова|«Йоганні жінці Хусовій»]] [[Леся Українка|Л. Українки]]. Березень, [[1936]]&nbsp;р.&nbsp;— роль Марії Маґдалини у п'єсі Гр. Лужницького «Голгота».
<br>

----
Назва:[[Абрильба-Рихвальський Йосип Юрійович]] 
[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Навесні [[1917]] року&nbsp;— голова української 53-ї піхотної дивізії, [[19 травня]] [[1917]] року&nbsp;— уповноважений [[УЦР|Центральної Ради]] при 39-армійському корпусі. З [[30 грудня]] [[1917]] року&nbsp;— комісар [[УЦР|Центральної Ради]] при штабі Особливої армії. З [[5 квітня]] [[1918]]&nbsp;— повітовий військовий комісар [[УЦР|Центральної Ради]] у [[Чорнобиль|Чорнобилі]] (до травня [[1918]] року). У грудні [[1918]] року&nbsp;— січні [[1919]] року&nbsp;— старшина повстанського загону отамана Соколовського, з [[30 січня]] [[1919]] року&nbsp;— повітовий військовий комендант [[Директорія УНР|Директорії УНР]] у м. [[Овруч]], з [[25 серпня]] [[1919]] року&nbsp;— повітовий військовий комендант [[УНР]] у м. [[Липовець (місто)|Липовець]]. Влітку [[1920]] року&nbsp;— начальник штабу 2-ї Кулеметної бригади 2-ї Кулеметної дивізії [[Армія УНР|Армії УНР]]. З [[10 листопада]] [[1920]] року&nbsp;— штаб-старшина для доручень начальника [[Окремий корпус кордонної охорони|Окремого корпусу кордонної охорони УНР]]. Доля після [[1921]] року невідома.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Герб Конотопа]] 

-Знайдено: + |дата_затвердження  = [[5 квітня]] [[2001]]
<br>
-Знайдено: + [[5 квітня]] [[2001]]&nbsp;р. рішенням XVIII сесії міської ради XXIII скликання цей [[герб]] затверджений в якості сучасного [[герб]]а.
<br>

----
Назва:[[Розрита могила]] 

-Знайдено: + У середині [[1840-ві|1840-х]] років, до арешту Шевченка [[5 квітня]] [[1847]] року, вірш поширюється в рукописних списках, зокрема, в колі [[Кирило-Мефодіївське братство|кирило-мефодіївців]] та близьких до них осіб. Під час арешту кирило-мефодіївців список «Розритої могили» відібрано у [[Білозерський Василь Михайлович|В.&nbsp;М.&nbsp;Білозерського]]<ref>ДАРФ, ф. 109, оп. 5, №&nbsp;81, ч. 4, арк. 44 звор.&nbsp;— 45.</ref>. Список, хоч і не безпосередньо, походить від рукописної збірки «Три літа»<ref name="Бородін В. С. 114 — 126">''Бородін В. С.'' Твори Шевченка в архіві кирило-мефодіївців // Збірник праць чотирнадцятої наукової шевченківської конференції.&nbsp;— К., 1966.&nbsp;— С. 114&nbsp;— 126.</ref>.
<br>

----
Назва:[[Ганіна Калерія Павлівна]] 
[[Файл:Могила Карелії Ганіної.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Калéрія Пáвлівна Гáніна''' (* [[20 травня]] [[1926]], [[Нижній Новгород]], [[Російська Федерація]]&nbsp;— † [[5 квітня]] [[2001]], [[Київ]])&nbsp;— український [[патолог]] і [[генетик]], засновник наукової школи, [[доктор медичних наук]], [[професор]], [[заслужений діяч науки України]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Телетріумф]] 

-Знайдено: + Перша церемонія нагородження відбулась [[25 квітня]] [[2001]] року в палаці «[[Україна (палац)|Україна]]» у Києві — премією «Телетріумф» було нагороджено телепрацівників у 14 номінаціях. Відтоді кількість номінацій щороку змінювалася. У [[2012]] році кількість номінацій сягнула 51.
<br>
Підзаголовок:== Статистика ==<br>
Знайдено: + | 2001 || 14 || 115 || 72 || [[25 квітня]] || Київ, палац «Україна» || 
<br>
Підзаголовок:== Статистика ==<br>
Знайдено: + | 2003 || 20 || 217 || 103 || [[5 квітня]] || Київ, Президент Готель || 
<br>

----
Назва:[[Осадчий Михайло Григорович]] 
[[Файл:Tomb Mykhailo Osadchy (Могила Михайла Осадчого).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У березні 1975 року Володимир Осадчий за посередництвом одного зі своїх колег познайомився з «кримінальниками», які відбували покарання у Сумах на будівництві народного господарства. Тоді вони пограбували крамницю, а Володимир Осадчий був затриманий у справі як свідок. Одразу після виходу зі слідчого ізолятора [[5 квітня]] 1975 року група кримінальників викинула посеред вулиці 40-річчя Жовтня тіло Володимира Осадчого. Його вбили ударом у скроню.
<br>
-Знайдено: + Через смерть брата Михайло голодував 39 днів. За той час вдалося дізнатися тільки те, що над тілом покійного Володимира провели дві експертизи: перша засвідчила його вбивство, а друга&nbsp;— ненасильницьку смерть. Через те Михайло Осадчий неодноразово звертався з концтабору до всіх знайомих з проханням приватно вивчити справу щодо загибелі його брата. Також він продовжував голодування: як у день народження Володимира&nbsp;— 16 листопада, так і в день його смерті&nbsp;— 5 квітня.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Давид (Мотюк)]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[5 квітня]] [[2002]] іменований єпископом Української Греко-Католицької Церкви з титулом місцевого єпископського престолу Матари в Нумідії і призначений єпископом-помічником архієпископа Вінніпезького для українців. [[Хіротонія]] відбулася [[11 червня]] 2002 р. (головний святитель&nbsp;— [[Верховний Архієпископ]] [[Любомир Гузар]], співсвятителі&nbsp;— митрополит [[Михаїл Бздель]] та єпископ [[Лаврентій Гуцуляк]]).  [[25 січня]] [[2007]] року призначений єпископом Едмонтонським УГКЦ; інсталяція на престол Едмонтонської єпархії відбулася [[24 березня]] 2007 року.
<br>

----
Назва:[[Ігнащенко Анатолій Федорович]] 

-Знайдено: + '''Ігна́щенко Анато́лій Фе́дорович''' (*[[28 січня]] [[1930]], [[Захарівці]]&nbsp;— †[[5 квітня]] [[2011]])&nbsp;— український архітектор. Почесний дійсний член (академік) [[Національна академія мистецтв України|Національної академії мистецтв України]] ([[2006]]), [[член-кореспондент]] [[Академія архітектури Укр��їни|Академії архітектури України]] (з [[1995]] року). [[Заслужений діяч мистецтв України]] ([[2000]]), [[народний художник України]] ([[2010]]).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер [[5 квітня]] [[2011]] року. Похований в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка №&nbsp;42).
<br>

----
Назва:[[Радченко Олександр Борисович]] 

-Знайдено: + | пк-поновлення = [[5 квітня]] [[2011]]
<br>
-Знайдено: + | збірна-поновлення = [[5 квітня]] [[2011]]
<br>

----
Назва:[[Ілля Антонін Догнал]] 

-Знайдено: + * [[5 квітня]] [[2011]] року Синод єпископів Української правовірної греко-католицької церкви оголосив про заснування «Візантійського Католицького Патріархату» і обрання Іллі Догнала першим патріархом цієї новоствореної структури<ref>[http://uogcc.org.ua/ua/video/index.php/article/.4457/ Установчий декрет Візантійського Католицького Патріархату (відеоповідомлення)]</ref>.<br />
<br>

----
Назва:[[Гошкевич Леонід Іванович]] 
[[Файл:Church of all saints in Kherson-02-11102010(013).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Протоієрей Києво-Подольської Царекостянтинівської церкви Іван Іванович Веледницький [[3 лютого]] [[1854]]&nbsp;р. був представлений до нагородження [[Орден Святої Анни|орденом Святої Анни]] третього ступеня (наказ №&nbsp;1143 від [[5 квітня]] [[1854]]&nbsp;р.).
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Фреїк Дмитро Михайлович]] 
[[Файл:Фреїк Дмитро Михайлович.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Дмитро Михайлович Фреїк''' ([[5 квітня]] [[1943]])&nbsp;— український учений у галузі напівпровідникового матеріалознавства. Доктор хімічних наук, професор. Академік [[Академія наук вищої школи України|АН ВШ України]] з 2007&nbsp;р.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Підгорний Анатолій Миколайович]] 

-Знайдено: + '''Анатолій Миколайович Підгорний''' ([[5 квітня]] [[1932]], с. [[Андрушівка (місто)|Андрушівка]], [[Житомирська область]], [[УРСР]]&nbsp;— [[24 січня]] [[1996]]<ref>[http://www.nas.gov.ua/Person/P/Pages/Pidgorniy.aspx Дані] на [http://www.nas.gov.ua/ Офіційний сайт] [[НАН України]]</ref>, м. [[Київ]], [[Україн]])&nbsp;— [[Україна|український]] вчений у галузі енергетичного [[машинобудування]], дійсний член (академік) [[НАН України]] (з [[14 квітня]] [[1995]] року).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Анатолій Миколайович Підгорний народився [[5 квітня]] [[1932]] року на Житомирщині, в [[Андрушівський район|районному]] центрі [[Андрушівка (місто)|Андрушівці]], в сім'ї інженера цукрового заводу Миколи Вікторовича Підгорного, згодом відомого політичного діяча СРСР.
<br>

----
Назва:[[Сезон ФК «Карпати» (Львів) 1969]] 
[[Файл:Soccer Field Transparant.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | [[5 квітня]] [[1969]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Архангело-Михайлівська церква (Краснокутськ)]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Перший дерев'яний храм Архангела Михайла в Краснокутську побудували в [[1682]] році зусиллями священника Михайла Куниці<ref name="Єпархія"></ref>. Він був розграбований і спалений шведами під час [[Північна війна в Україні|російсько-шведської кампанії]] [[1709]] року<ref name="Твой Храм"></ref>. Через бідність приходу церкву не відновили і, рішенням [[Харківська духовна консисторія|Харківської духовної консисторії]] від [[1717]] року, ''«не поклали в оклад»''<ref name="Єпархія"></ref>. Лише у [[1765]] році зусиллями тепер вже Василя Евстафієвича Куницького, онука Михайла Куниці, була зведена нова дерев'яна церква з [[дзвіниця|дзвіницею]], що стояла окремо. До [[1870]]-го ця будівля сильно постаріла і вимагала заміни. У [[1873]] році штатний єпархіальний [[архітектор]] Ф.&nbsp;І.&nbsp;Данілов розробив для Краснокутська проект кам'яної Архангело-Михайлівської церкви.  Того ж року, [[9 березня]], Харківська духовна [[консисторія]] передала проектну документацію на розгляд в будівельне відділення Харківського [[губернське правління|губернського правління]], яке визнало його складеним правильно і дозволило зведення самої споруди<ref name="Єпархія"></ref>. [[5 квітня]] [[1873]] року документація пройшла остаточне затвердження у [[губернатор]]а [[Слобідсько-українська губернія|Слобідсько-української губернії]], була ним підписана і відіслана для виконання в Харківську духовну консисторію<ref name="Твой Храм"></ref>. Храм почали зводити у тому ж [[1873]] році. Будівництво велося за 15 м західніше від старої дерев'яної церкви, що продовжувала діяти. У [[1880]] році роботи по зведенню кам'яної церкви були завершені<ref name="Твой Храм"></ref>. Виконали її у [[псевдоруський стиль|псевдоруському стилі]] — з характерною об'ємно-просторовою композицією, [[шатро (архітектура)|шатровою]] дзвіницею з [[купола-цибулини|цибулинною банею]], цибулинними [[купол]]ами, [[кокошник (архітектура)|кокошниками]] та імітацією закоморних елементів<ref name="Єпархія"></ref>.
<br>

----
Назва:[[Сезон ФК «Карпати» (Львів) 1970]] 

-Знайдено: + | [[5 квітня]] [[1970]]
<br>

----
Назва:[[Таранюк Владислав Володимирович]] 

-Знайдено: + '''Таранюк Владислав Володимирович''' ({{lang-en|Taranyuk Vladislav Volodymirovych}}; [[5 квітня]] [[1955]] [[смт]].[[Ситківці]], [[Україна]]&nbsp;)&nbsp;— український [[письменник]], [[перекладач]], [[журналіст]], [[сценарист]], [[режисер]], [[автор]] книжок оповідань та повістей. Член Національної спілки кінематографістів з [[2002]], член Національної спілки журналістів з [[2002]].
<br>

----
Назва:[[Казарян Ґеворґ Ґарнікович]] 
[[Файл:Gevorg Ghazaryan.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Ґево́рґ Ґа́рнікович Казаря́н''' ({{lang-hy|Գեւորգ Գառնիկի Ղազարյան}}, [[5 квітня]] [[1988]], [[Єреван]])&nbsp;— [[Вірменія|вірменський]] [[футболіст]], [[півзахисник]] та [[нападник (футбол)|нападник]] [[Шахтар (Караганда)|карагандинського «Шахтаря»]] і [[Збірна Вірменії з футболу|національної збірної Вірменії]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Український Дім (Білорусь)]] 

-Знайдено: + [[5 квітня]] [[2011]] Український Дім направляє лист-звернення спільноті України, що б об'єднувати зусилля для реалізації програмних завдань та місії.
<br>

----
Назва:[[Le Doyen Studio]] 

-Знайдено: + [[5 квітня]] [[2012]] року [[податкова міліція]] вилучила обладнання для дубляжу та озвучення аудіовізуальних творів студії «Ле Дуаєн». Причиною стала, начебто, несплата податку на додану вартість компанією [[B&H Film Distribution Company|B&H]] у обсязі 10 млн гривень. Однак у діях податківців вбачають незаконне блокування роботи найбільшої студії україномовного дубляжу<ref name="gaz1204" /><ref name="radio" />, та бажання конкурента, власника мережі кінотеатрів Multiplex Антона Пугача, знищити український дубляж в українському кінопрокаті та знову наповнити його російським дубляжем.<ref> http://don-katalan.livejournal.com/423797.html Ігор Мірошниченко про Антона Пугача </ref> За словами Богдана Батруха податківці винесли 45 коробок і 15 мішків із документами, 31 комп'ютер, два сервери та 28 дисків із фільмами.<ref name="vers">[http://www.versii.com/news/253508/ У Кабмина митингуют за украинский дубляж (фото)] — Версии, 12.04.2012.</ref>
<br>

----
Назва:[[Тотлебен Едуард Іванович]] 
[[Файл:БК Тотлебен Братское кладбище.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[5 квітня]] [[1879]] року Тотлебен був призначений [[генерал-губернатор]]ом в [[Одеса|Одесу]]. [[21 червня]] цього ж року, за скасуванням польового управління колишньої діючої армії, він був відрахований з посади головнокомандуючого з призначенням членом [[Державна рада Російської імперії|Державної Ради]]. [[1 вересня]] того ж року призначений командувачем військами [[Одеський військовий округ|Одеського військового округу]]. [[5 жовтня]] [[1879]] року в день 25-річчя з дня першого бомбардування Севастополя, Тотлебену був наданий графський титул.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Беркут (хокейний клуб, Київ)]] 
[[Файл:Injury icon 2.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |align=center|[[5 квітня]] [[1975]]
<br>
-Знайдено: + |align=center|[[15 квітня]] [[1980]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Сергій Монастирьов]] 

-Знайдено: + '''Сергій Монастирьов''' ([[5 квітня]], [[1983]] [[Україна]]). Нападник ({{lang-en| Wing}}) національної збірної України з [[регбі]].
<br>

----
Назва:[[749 Мальцовія]] 

-Знайдено: + |дата відкриття =[[5 квітня]] [[1913]] 
<br>
-Знайдено: + '''749 Мальцовія''' (749 Malzovia)&nbsp;— [[астероїд]] [[пояс астероїдів|головного поясу]], відкритий [[5 квітня]] [[1913]] року.
<br>

----
Назва:[[Ан-72П]] 
[[Файл:Antonov An-72 Coaler-C three-view silhouette.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Перший політ '''Ан-72П''' здійснив [[29 листопада]] [[1984]] року, за штурвалом якого знаходився [[екіпаж]] [[льотчик]]а-випробувача Максимова С.В. Державні випробування проходили в [[Крим]]у та на [[Далекий Схід|Далекому Сході]]. Після усунення недоліків виявлених в ході випробовувань на [[Харківський авіаційний завод|Харківському авіаційному заводі]] було розгорнуто серійне виробництво. Перший серійний '''Ан-72П''' піднявся в небо [[5 квітня]] [[1990]] року.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Гнідаш Кузьма Савелійович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Після лікування призначений в Розвідувальний відділ штабу Південно-Західного фронту. Після курсу розвідувально-диверсійної підготовки призначений на посаду командира розвідувальної групи, отримав оперативний псевдонім «Кім». Група «Кіма» була виведена в тил противника повітряним шляхом в ніч на [[5 квітня]] [[1942]] року<ref>За іншими даними [[15 червня|15.06.]][[1942]] ''(Джерело: [http://lib.rus.ec/b/170934/read А.&nbsp;С.&nbsp;Федотов, С.&nbsp;П.&nbsp;Романов, М.&nbsp;В.&nbsp;Сироткин. Разведчики в тылу врага)'']</ref>. Група була десантована в урочищі лісового масиву Ореї на межі [[Остер (місто)|Остерського]] району (нині [[Козелецький район]]) [[Чернігівська область|Чернігівської області]] та [[Вища Дубечня|Вищедубечанського]] району (нині [[Броварський район]]) [[Київська область|Київської області]].
<br>

----
Назва:[[Александренко Іван Якович]] 

-Знайдено: + '''Ал��ксандренко Іван Якович''' ({{н}} [[5 квітня]] [[1926]]&nbsp;— {{†}} [[24 січня]] [[1945]])&nbsp;— командир відділення 1235-го стрілецького полку [[373-я стрілецька дивізія|373-ї Миргородської Червонопрапорної ордена Суворова стрілецької дивізії]] [[52-а армія (СРСР)|52-ї армії]] [[Перший Український фронт|1-го Українського фронту]], [[Герой Радянського Союзу]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[5 квітня]] [[1926]] року в селі [[Комарівка (Глухівський район)|Комарівка]], нині [[Глухівський район|Глухівського району]], [[Сумська область|Сумської області]] в селянській сім'ї. Перед [[Німецько-радянська війна|війною]] закінчив семирічну школу в селі [[Уланове]]. Перебував на окупованій території.
<br>

----
Назва:[[Коханевич Євгенія Вікторівна]] 

-Знайдено: + '''Коханéвич Євгéнія Вíкторівна''' (* [[5 квітня]] [[1929]], смт [[Любар]], [[Житомирська  область]], [[УРСР]], [[СРСР]])&nbsp;— український акушер-гінеколог, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, заслужений винахідник СРСР, засновник наукової школи.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народилася [[5 квітня]] [[1929]] року в селищі [[Любар]] Житомирської області. У&nbsp; [[1946]]&nbsp;— [[1948]] роках навчалася у [[Київський політехнічний інститут|Київському політехнічному інституті]]. У&nbsp; [[1954]] році закінчила [[Вінницький медичний інститут|Вінницький медичний інститут імені М.&nbsp;І.&nbsp;Пирогова]].
<br>

----
Назва:[[Азаренков Анатолій Олександрович]] 

-Знайдено: + '''Анато́лій Олекса́ндрович Аза́ренков''' ({{н}} [[5 квітня]] [[1938]], м. [[Одеса]], [[УРСР]])&nbsp;— колишній радянський [[футболіст]], тренер та український футбольний функціонер. Виступав на позиції [[нападник (футбол)|нападника]]. [[Майстер спорту СРСР]] (1961). [[Заслужений тренер|Заслужений тренер УРСР]] (1983).
<br>

----
Назва:[[Почесні громадяни Запоріжжя]] 

-Знайдено: + | style="background-color:#efefef;" align="center" |[[5 квітня]] [[1931]]
<br>

----
Назва:[[Пора! (жовта)]] 

Підзаголовок:=== Створення ===<br>
Знайдено: + Жовта Пора була створена як інформаційно-просвітницька Кампанія «Хвиля Свободи». [[5 квітня]] [[2004]] року в [[УНІАН]] відбулась її презентаційна прес-конференція під назвою «Хвиля Свободи» (учасники — [[Олександр Солонтай]] та [[Владислав Каськів]]). В кінці квітня цього року в [[Мукачеве|Мукачевому]] стали репрезентувити ту ж організацію під назвою «Пора!<br>

----
Назва:[[Лєта Ілля Кузьмич]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Під час нічних сутичок гітлерівці підходили на 20-25 метрів до гармат, але кожен раз артилеристи примушували їх відступати. [[5 квітня]] німці прорвалися на західну околицю міста, але знову ж під вогнем артилеристів змушені були відступити. За дві доби підрозділи 1672-й артилерійського полку відбили вісім контратак, знищили 3 танка, 2 бронетранспортери, 2 автомашини, 13 кулеметів, близько 250 солдатів і офіцерів противника, придушили вогонь десяти кулеметів і двох мінометних батарей<ref name="histpol"/>.
<br>

----
Назва:[[66-а гвардійська механізована дивізія]] 
[[Файл:Order of Red Banner.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[5 квітня]] [[1945]] року за [[Будапештська операція|звільнення Будапешта]] дивізія була нагороджена [[Орден Червоного Прапора|орденом Червоного Прапора]], а 145-му гвардійському стрілецькому полку зі складу дивізії було присвоєно почесне найменування «Будапештський» ''(нині 300-й окремий гвардійський механізований Будапештський полк)''<ref name="octkeum"/>.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Пономаренко Надія Степанівна]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народилася 5 квітня 1951 року в м. Ужгород [[Закарпатська область|Закарпатської області]].
<br>

----
Назва:[[Бартосік Микола Григорович]] 
[[Файл:Lybidska metro station Kiev 2010 06.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився 5 квітня 1951 року в селі [[Полківниче]] (Іваньки) [[Маньківський район|Маньківського району]] на [[Черкаська область|Черкащині]].
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Худоб'як Ігор Орестович]] 
[[Файл:Ihor Orestovych Khudobyak 2010.jpeg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Ігор Орестович Худоб'як''' ({{н}} [[5 квітня]] [[1987]], [[Івано-Франківськ]])&nbsp;— український [[футбол]]іст, [[Нападник (футбол)|нападник]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Спірюхова Світлана Анатоліївна]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народилася 5 квітня 1982 року в Миколаєві.
<br>

----
Назва:[[Сапунов Данило Володимирович]] 

-Знайдено: + '''Данило Сапунов''' (* [[5 квітня]] [[1982]], [[Запоріжжя]], [[Українська РСР]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[Триатлон|триатлет]], [[Заслужений тренер України]] з [[Триатлон|триатлону]], учасник [[Олімпійські ігри|Олімпіад]] у [[Олімпійські ігри 2004|Афінах]] та [[Олімпійські ігри 2008|Пекіні]]. На [[Олімпійські ігри 2012|Олімпійських іграх 2012 року]] зайняв 42-ге місце.
<br>

----
Назва:[[Айвазов Асан Сабрі]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Через сім років [[5 квітня]] [[1937]] знову заарештований. [[27 грудня]] [[1937]], перебуваючи знову в ув'язненні, Асан Айвазов заявив слідчому, що був секретним агентом органів [[НКВС]] з [[1930]] року. Згідно з протоколом допиту Айвазов зізнався, що «дійсно, будучи агентом НКВС, я займався подвійною діяльністю [...], приховував відомі мені дані про антирадянську діяльність інших»<ref>[http://www.vatanym.ru/?</ref><br>

----
Назва:[[Петренко Євген Дем'янович]] 
[[Файл:Євген Петренко.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Народився 0[[5 квітня]] [[1950]] року в станиці Кримській Краснодарського краю (зараз&nbsp;— місто [[Кримськ]], [[Російська Федерація]]).
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Грузини в Україні]] 
[[Файл:Flag of Ukraine.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Першоосновою українсько-грузинських двосторонніх зв'язків стало підписання Договіру про дружбу і співробітництво двох незалежних держав [[5 грудня]] [[1918]] року. Дипломатичні відносини між двома незалежними державами були встановлені [[21 липня]] [[1992]] року. [[Посольство України в Грузії|Дипломатичне посольство України в Грузії]] почало діяти [[5 квітня]] [[1994]] року, а [[Посольство Грузії в Україні]] — [[19 серпня]] [[1994]] року.<ref>[http://svit.ukrinform.ua/Gruzia/gruzia.php?</ref><br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Львівські орлята]] 
[[Файл:POL Lwów COA.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + З «львівських орлят» найвідоміші 13-річний доброволець Антоній (Антосьо) Петрикевич, учень II класу львівської гімназії, смертельно поранений при захисті так званого «Редуту смерті» 23 грудня 1918&nbsp;р. і помер у лікарні 24 дні потому. Він був посмертно нагороджений орденом [[Virtuti Militari]], ставши наймолодшим кавалером цього ордена. Широко відомий також його ровесник 14-річний [[Юрек Бічшан]], загиблий на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] [[21 листопада]] (в останній день боїв у місті). Його мати, Олександра Загорська, також брала участь в боях. Останній з живих «орлят», майор Олександр Саляцкій (р. [[1904]]) помер [[5 квітня]] [[2008]]&nbsp;р.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Щербина Іван Васильович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Начальник штабу 310-го гвардійського стрілецького полку (110-я гвардійська стрілецька дивізія, 49-й стрілецький корпус, [[53-я армія (СРСР)|53-я армія]], [[2-й Український фронт]]) гвардії [[підполковник]] Іван Щербина в [[ніч]] на [[5 квітня]] [[1944]] року вміло організував вогневе прикриття переправи полку через річку [[Дністер]] північніше молдавського міста [[Дубоссари|Дубоссар]], при відносно малих втратах.
<br>

----
Назва:[[Куртуазний матріархат]] 
[[Файл:563486 4354858832180 1982734993 n.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[5 квітня]] [[2012]] у кабінеті 17 київського офісу НСПУ, на святкуванні дня народження поетеси Анни Малігон, де були присутні вона сама, Каріна Тумаєва, Мар'яна Луна та Євгенія Чуприна, був оголошений Куртуазний Матріархат.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Каган Юрій Соломонович]] 
[[Файл:Могила Юрія Кагана.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Юрій Соломонович Каган''' ([[16 серпня]] [[1924]]&nbsp;— [[28 березня]] [[1997]])&nbsp;— український вчений-токсиколог, [[доктор медичних наук]] (з [[1963]] року), [[професор]] (з [[1968]] року), [[член-кореспондент]] [[АН УРСР]] (з [[11 квітня]] [[1991]] року), член-кореспондент [[Академія медичних наук України|Академії медичних наук України]] (з [[5 квітня]] [[1993]] року).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Кочевська Міра Петрівна]] 

-Знайдено: + '''Міра Петрівна Кочевська''' (*5 квітня 1928, с. [[Королівка (Краснодонський район)]])&nbsp;— український художник [[Декоративно-ужиткове мистецтво|декоративно-ужиткового мистецтва]].<ref name="УРХ">''Українські радянські художники: Довідник''. Спілка художників України, «Мистецтво», Київ 1972</ref><ref>''Довідник членів Спілки художників України'', гол. ред. О.&nbsp;М.&nbsp;Міщенко, Спілка художників України, Київ 1998</ref>
<br>

----
Назва:[[Кіхтенко Олександр Тимофійович]] 

-Знайдено: + '''Олександр Тимофійович Кіхтенко''' ([[5 квітня]] [[1956]], місто [[Богодухів]] [[Харківська область|Харківської області]], [[УРСР]])&nbsp;— український воєначальник, [[Генерал армії України|генерал армії]].
<br>

----
Назва:[[ЕКр1]] 
[[Файл:Elektropoezd ispit.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Станом на [[5 квітня]] [[2013]] року міжвідомча приймальна комісія [[УЗ]] на чолі першого заступника генерального директора Укрзалізниці Миколи Сергієнка перебуваючи на [[Крюківський вагонобудівний завод|КВБЗ]] дозволила експлуатацію за призначенням двох електропоїздів ЕКр1-001 і ЕКр1-002 з максимальною експлуатаційною швидкістю 160 кілометрів на годину та схвалила виготовлення дослідної партії електропоїздів ЕКр1 в кількості 10 одиниць. 
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Одеська обласна рада]] 

-Знайдено: + # [[Печьоров Андрій Васильович]]&nbsp;— вересень [[1985]]&nbsp;— [[5 квітня]] [[1990]]
<br>
-Знайдено: + # [[Боделан Руслан Борисович]]&nbsp;— [[5 квітня]] [[1990]]&nbsp;— квітень [[1998]]
<br>

----
Назва:[[Список бійців куреня Української повстанської армії «Месники»]] 

Підзаголовок:=== Список ===<br>
Знайдено: + | 4 || «Артимець», «Ас» Артимович Микола || с. [[Старий Люблинець|Люблинець Старий]] Любачівського повіту || {{дтс|1916|12|8}}&nbsp;— {{дтс|1945|3|2}} || Стрілець 1-ї чоти || Месники-2 || В лавах УПА з 15 квітня 1944&nbsp;р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований в селі Монастир Любачівського повіту.
<br>
Підзаголовок:=== Список ===<br>
Знайдено: + ).09.1925&nbsp;— {{дтс|1945|3|2}} || Стрілець, боєць 1-ї чоти || Месники-2 || В лавах УПА з 5 квітня 1944 року. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований в селі Монастир Любачівського повіту.
<br>
Підзаголовок:=== Список ===<br>
Знайдено: + | 209 || «Куб» Кунк Олекса || с. Милків Любачівського повіту || {{дтс|1923|3|5}}&nbsp;— {{дтс|1945|3|2}} || Стрілець, розвідник, боєць 1-ї чоти || Месники-2 || В лавах УПА з 5 квітня 1944&nbsp;р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.
<br>
Підзаголовок:=== Список ===<br>
Знайдено: + | 399 || «Веселий» Шимечко Роман || с. Гораєць Любачівського повіту || {{дтс|1924|11|15}}&nbsp;— {{дтс|1947|5|10}} || Ройовий || Месники-2 || Син Степана і Марії. В лавах УПА з весни 1945&nbsp;р. 25 квітня 1947&nbsp;р. в Перемишлі засуджений до смертної кари. Страчений у Перемишлі.
<br>

----
Назва:[[Ліщинський Омелян]] 

-Знайдено: + '''Ліщинський Омелян''' (* [[16 грудня]] [[1913]] - † [[5 квітня]] [[1986]], [[Львів]]) – український (львівський) живописець, графік, емальєр, педагог. 
<br>

----
Назва:[[Драгоманова Оксана Олександрівна]] 

-Знайдено: + Померла [[5 квітня]] [[1966]]&nbsp;р. у [[Лос-Анджелес]]і ([[США]]) [за ін. даними&nbsp;— 1961&nbsp;р. у [[Голівуд]]і], похована у штаті [[Каліфорнія]].
<br>

----
Назва:[[Петр В'ячеслав Іванович]] 

-Знайдено: + '''Петр В'ячеслав Іванович (Претр, Претра Вацлав)''', (*17 лютого 1848, Опочно, Чехія&nbsp;— 5 квітня 1923, Брно, Чехія)&nbsp;— український і чеський філолог, музичний теоретик, композитор та музичний письменник.
<br>

----
Назва:[[Українська культура XXI століття]] 
[[Файл:Ekaterininskay square Odessa 2010.JPG |thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''[[5 квітня]]''' [[2013]] українська [[омбудсман]] Валерія Лутковська подала подання на помилування<ref name="DW"/> в'язнів режиму, ''[[де юре]]'', що проходили по господарсько-адміністративних статтях&nbsp;— щодо Луценка та Філіпчука. Із цим же проханням до президента України раніше зверталися і члени моніторингової місії Європарламенту Пет Кокс та [[Олександр Квасневський]]<ref name="DW">[http://www.dw.de/президент-україни-помилував-юрія-луценка/a-16725926 Президент України помилував Юрія Луценка]</ref>. Прес-служба Державної пенітенціарної служби України '''[[7 квітня]]''' повідомила про виконання президентського указу про помилування «у повному обсязі»<ref name="DW"/>.
<br>

<br>Зобр:51шт.
----
Назва:[[Карпенко Анатолій Леонідович]] 
[[Файл:Karpenko A L 2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[5 квітня]] [[1992]] року під керівництвом [[Президент України|Президента України]] [[Кравчук Леонід Макарович|Леоніда Кравчука]] відбулося засідання Ради національної безпеки України. За його результатами був підписаний [[Указ Президента України]] «Про невідкладні заходи щодо будівництва Збройних Сил України», другим пунктом якого значилося: «Сформувати Військово-Морські Сили України на базі сил Чорноморського флоту, дислокованих на території України…»<ref name="spilka">''Василь Шевчук''. [http://sevsou.io.ua/s203841/sevastopolska_spilka_oficeriv_ukraeni_na_etapi_stvorennya_viyskovo-morskih_sil_zbroynih_sil_ukraeni Севастопольська спілка офіцерів України на етапі створення Військово-Морських Сил Збройних Сил України.] Матеріали VI-ї Всеукраїнської наукової військово-історичної конференції «Воєнна історія Північного Причорномор'я та Таврії», 6-7.10.2011&nbsp;р., м. Севастополь</ref>. А вже [[9 квітня]] понад дві третини офіцерського складу і сто відсотків решти військовослужбовців 1464-го розвідувального пункту склали на чолі з командиром [[військова присяга|присягу]] на вірність народові України<ref name="Savchenko">''Микола Савченко.'' [http://ukrlife.org/main/uacrim/anatomy5.htm Анатомія неоголошеної війни. Севастополь у квітні 1992 року.]&nbsp;— К.: Українська перспектива, 1997.&nbsp;— 280 с. ISBN 966-7243-20-6</ref>. Анатолій Леонідович згадує про це<ref name="kombrig"/>:
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Шкіряк Зорян Несторович]] 

-Знайдено: + '''Зорян Несторович Шкіряк''' ({{н}} [[5 квітня]] [[1970]], місто [[Ужгород]])&nbsp;— [[Україна|український]] громадський та політичний діяч. Голова Соціально-Християнської партії України.
<br>

----
Назва:[[Пашкевич Олександр Вікторович]] 
[[Файл:Flag of the Ukrainian Insurgent Army.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Олександр Вікторович Пашкевич''' ([[псевдо]]: ''«Ґіз», «Том»'') (* [[5 квітня]] [[1908]], м. [[Тернопіль]]&nbsp;— † між 24-28 червня [[1941]], м. [[Львів]])&nbsp;— референт розвідки КЕ [[ОУН]] ЗУЗ протягом 1933–1934.
<br>
Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + Народився [[5 квітня]] [[1908]] року в місті [[Тернопіль|Тернополі]].
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Чулаков Євген Родіонович]] 

-Знайдено: + Народився [[5 квітня]] [[1937]] (село [[Андріївка]], [[Бердянський район]], [[Запорізька область]]); українець; батько Родіон Родіонович (1900–1989)&nbsp;— робітник; мати Василина Панасівна (1900–1984)&nbsp;— колгоспниця; дружина Лідія Олексіївна (1938)&nbsp;— інженер-механік, викладач технікуму; дочка Тетяна (1962)&nbsp;— лікар Інститут кардіології імені М.Стражеска АМНУ, доктор медичних наук.
<br>

----
Назва:[[Максюта Анатолій Аркадійович]] 

-Знайдено: + '''Анатолій Аркадійович Максюта''' ( {{н}} [[15 червня]] [[1963]])&nbsp;— український державний діяч. Перший заступник [[Міністерство економічного розвитку і торгівлі України|міністра економічного розвитку і торгівлі України]] (з [[5 квітня]] [[2012]]). Координатор діяльності України в реалізації [[Дунайська стратегія|Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону]].
<br>
-Знайдено: + * З [[5 квітня]] [[2012]]&nbsp;— перший заступник [[Міністерство економічного розвитку і торгівлі України|міністра економічного розвитку і торгівлі України]].
<br>

----
Назва:[[Кучер Володимир Іванович]] 

-Знайдено: + '''Володимир Іванович Кучер''' ([[5 квітня]] [[1939]], [[Зінці]])&nbsp;— український [[історик]], спеціаліст із соціально-політичної історії, а також [[Історія України|історії України]] [[1920-ті|1920]]-[[1930-ті|1930-х]] років та років [[Друга світова війна|Другої світової війни]]; [[доктор історичних наук]] (з [[1987]] року), [[професор]] (з [[2004]] року).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[5 квітня]] [[1939]] року в селі [[Зінці|Зінцях]] [[Полтавський район|Полтавського району]] [[Полтавська область|Полтавської області]]. [[1963]] року закінчив історичний факультет [[Київський університет|Київського університету]]. У [[1968]]–[[1991]] роках працював в [[Інститут історії АН УРСР|Інституті історії АН УРСР]]: стажист-дослідник, молодший науковий співробітник, [[старший науковий співробітник]]. Там же у [[1974]] році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Партизанські краї і зони на Україні в роки Великої вітчизняної війни 1941–1944»), у [[1986]] році&nbsp;— докторську дисертацію на тему: «Бойова діяльність антифашистського підпілля на Україні 1941–1944».
<br>

----
Назва:[[Рижук Дмитро Юрійович]] 

-Знайдено: + '''Дмитро Юрійович Рижук''' ({{н}} [[5 квітня]] [[1992]], [[Київ]])&nbsp;— український [[футболіст]], [[Захисник (футбол)|захисник]] [[Динамо-2 (Київ)|«Динамо-2»]].
<br>

----
Назва:[[Чорноморець Олександр Сергійович]] 

-Знайдено: + '''Олександр Сергійович Чорноморець''' ({{н}} [[5 квітня]] [[1993]], [[Зеленодольськ]])&nbsp;— український [[футболіст]], захисник [[Динамо-2 (Київ)|«Динамо-2»]].
<br>

----
Назва:[[Наукова бібліотека Ужгородського національного університету]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[5 квітня]] [[1949]] року виконком Закарпатської обласної Ради передав університету бібліотеку та саме приміщення Ужгородського уніатського єпископства, а згодом і частину книг з Мукачівського жіночого монастиря. Серед цих фондів&nbsp;— цінні книги і унікальні зразки як вітчизняного, так і зарубіжного книгодрукування.
<br>

----
Назва:[[Герб Бородянки]] 

-Знайдено: + |дата_затвердження  = [[5 квітня]] 2012 року
<br>
-Знайдено: + '''Герб Бородянки'''&nbsp;— офіційний символ-[[герб]] смт [[Бородянка|Бородянки]] ([[Бородянський район|Бородянського району]] [[Київська область|Київської області]]), затверджений рішенням № 312-13-VI Бородянської селищної ради від [[5 квітня]] 2012 року.
<br>
Підзаголовок:== Джерело ==<br>
Знайдено: + * Рішення № 312-13-VI Бородянської селищної ради "Про затвердження герба та прапора селища міського типу Бородянка Бородянського району Київської області" від [[5 квітня]] 2012 року.
<br>

----
Назва:[[Прапор Бородянки]] 

-Знайдено: + |затверджений = [[5 квітня]] 2012 року
<br>
-Знайдено: + '''Прапор Бородянки'''&nbsp;— офіційний символ-[[прапор]] смт [[Бородянка|Бородянки]] ([[Бородянський район|Бородянського району]] [[Київська область|Київської області]]), затверджений рішенням № 312-13-VI Бородянської селищної ради від [[5 квітня]] 2012 року.
<br>
Підзаголовок:== Джерело ==<br>
Знайдено: + * Рішення № 312-13-VI Бородянської селищної ради "Про затвердження герба та прапора селища міського типу Бородянка Бородянського району Київської області" від [[5 квітня]] 2012 року.
<br>

----
Назва:[[Українсько-грузинські відносини]] 

-Знайдено: + Азербайджан визнав незалежність ��країни [[12 грудня]] [[1991]] року, дипломатичні відносини між двома країнами було встановлено [[22 липня]] [[1992]] року. [[5 квітня]] [[1994]] року у [[Тбілісі]] Україна відкрила [[Посольство України в Грузії]]. [[Посольство Грузії в Україні]] Грузія відкрила [[19 серпня]] 1994 року у [[Київ|Києві]]<ref name="ge.mfa_diplomacy">[http://georgia.mfa.gov.ua/ua/ukraine-ge/diplomacy Україна та Грузія. Політичні відносини] на сайті Посольства України в Грузії.&nbsp;— Процитовано 6 серпня 2013</ref>.
<br>

----
Назва:[[Брильов Сергій Володимирович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився 5 квітня 1974 року у місті Києві.
<br>

----
[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/26 грудня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/14 лютого | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/26 березня | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/4 квітня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/6 квітня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/15 квітня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/25 травня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/14 липня | 100 вперед]]   
----- 

==Примітки==
{{Примітки}}
[[Категорія:Дні, згадані у Вікіпедії/Україна]]
Шаблони, використані на цій сторінці:
Шаблон:0expr (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Cite news (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Comment (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Comment/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Dts (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Dts/core (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Fact (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-hy (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-la (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-pl (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:MONTHNAME (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:MONTHNUMBER (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:OldStyleDate (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Red (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Replace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Sfn (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Succession (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ДН (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Дата народження (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Джерело (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Дтс (редагувати)
Шаблон:К. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:КЕД (редагувати)
Шаблон:МІСЯЦЬ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Н (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Нар (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Пом (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Примітки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Цитата (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ЮГК (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:† (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Footnotes (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Повернення до сторінки «Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/5 квітня».
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Користувач:Alex_Blokha/Дні_згадані_в_Вікіпедії/Україна/5_квітня