Перегляд вихідного коду сторінки Концентраційний табір

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{unibox}}
[[Файл:Birkenau plot 4545.JPG|thumb|280px|Дротяна огорожа концтабору Аушвіц-2 Біркенау]]
'''Концентраці́йний та́бір''' ('''концта́бір''')&nbsp;— спеціально обладнаний центр масового примусового ув'язнення та утримання таких категорій громадян різних країн:

* [[Військовополонений|військовополонених]] та [[Інтернування|інтернованих]] під час війни;
* [[Політичний в'язень|політичних в'язнів]] у деяких [[Авторитаризм|авторитарних]] і [[Тоталітаризм|тоталітарних]] режимах у позасудовому порядку;
* осіб, позбавлених волі за національною, релігійною, расовою, ідеологічною чи будь-якою іншою ознакою;
* [[заручник]]ів, зазвичай під час [[Громадянська війна|громадянських воєн]] або [[Військова окупація|окупації]];
* осіб, призначених до ліквідації у [[Табір смерті|таборах смерті]] у [[Третій Рейх|нацистській Німеччині]] і [[Німецька окупація Європи (1939—1945)|окупованих територіях]] під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]].

Більшість істориків вважає, що перші концентраційні табори створили британці для [[Африканери|африканерів]] під час [[Друга англо-бурська війна|Другої англо-бурської війни]] в Південній Африці у 1899 році.<ref>{{Cite book
|url=http://militera.lib.ru/h/drogovoz_ig2/index.html
|title=Англо-бурская война 1899—1902 гг.
|last=Дроговоз
|first=И. Г.
|year=2004
|publisher=Харвест
|location=Минск
|language=ru
|isbn=985-13-1817-5
}}</ref>

== Радянська Росія та СРСР ==
[[Файл:Св.озеро и монастырь с СВ.jpg|thumb|280px|Мури [[Соловецький монастир|Соловецького монастиря]], що використовувався [[більшовики|більшовиками]] як концтабір [[Соловецький табір особливого призначення|СЛОН]].]]

{{main|ГУЛАГ}}

У Радянській Росії перші концентраційні табори були створені за наказом [[Троцький|Троцького]] наприкінці травня 1918 року, коли передбачалося роззброювання чехословацького корпусу. Ці перші табори створювалися на місці таборів, що звільнилися після обміну військовополоненими у 1-й світовій війні, і ув'язнення у них було покаранням більш м'яким у порівнянні з тюремним. Як правило, застосовували ув'язнення у концентраційний табір не за конкретну «провину» перед новою владою, а за тим же принципом, за яким у роки 1-й світової війни інтернували осіб, що не були військовополоненими, а просто колишніми громадянами ворожої держави, що мали родичів за лінією фронту й т.п.,&nbsp;— тобто до осіб, потенційно небезпечних через свої родинні та інші зв'язки. У роки Громадянської війни нерідко застосовувалася така міра, як ув'язнення у концентраційний табір не на певний термін, а «до закінчення громадянської війни».

23 липня 1918 року Петроградський комітет [[РКП(б)]], затвердивши рішення щодо [[Червоний терор|червоного терору]], ухвалив зокрема [[Заручник|узяття заручників]] й «облаштування трудових (концентраційних) таборів». 15 квітня 1919 року був опублікований декрет ВЦИКА «Про табори примусових робіт», що припускав створення мінімум одного табору на 300 чоловік при кожному губернському місті. До кінця 1919 року існував вже 21 табір.

До кінця 1921&nbsp;р. у РРФСР було вже 122 табори. При цьому у 117 таборах [[НКВС]] перебувало 60 457 ув'язнених, у таборах [[ВЧК]] понад 25 000&nbsp;— разом близько 100 000.

Восени 1923 року було вже 315 таборів, з яких найвідоміший СЛОН ([[Соловецький табір особливого призначення]])&nbsp;— послужив основою виниклої згодом системи трудових таборів [[ГУЛАГ]]у.<ref>[http://www.internet-school.ru/Enc.ashx?item=6096]{{Недоступне посилання|date=липень 2019|bot=InternetArchiveBot}}</ref> Інший відомий концтабір [[Береговий табір|Береговий]], який дислокувався в [[Магаданська область|Магаданській області]] в період з 26 серпня 1948 року<ref name="Kozlov">[http://www.kolyma.ru/magadan/index.php?newsid=410 ''Козлов А. Г.'' Наречённый Берлаг // Матеріали сайту «Колыма.ru»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130612050329/http://www.kolyma.ru/magadan/index.php?newsid=410 |date=2013-06-12 }} Дата звернення: 23 грудня 2010&nbsp;р.</ref> по червень 1954 року<ref name="Sigachev-2">[http://www.kolyma.ru/magadan/index.php?newsid=39 ''Сигачёв Сергей'' История ДАЛЬСТРОЯ // Матеріали сайту «Колыма.ru»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141210171653/http://www.kolyma.ru/magadan/index.php?newsid=39 |date=2014-12-10 }} Дата звернення: 21 грудня 2010 г.</ref>, де знайшли свою холодну і голодну смерть тисячі [[Політичний в'язень|політичних в'язнів]] із [[Західна Україна|Західної України]] та [[Західна Білорусь|Білорусі]], [[Прибалтика|Прибалтики]] та інших частин [[СРСР]].

У розпал [[Радянське вторгнення до Польщі|нацистсько-радянської військової агресії проти Польщі]] 19 вересня 1939 [[Лаврентій Берія]] видав таємний наказ про утворення восьми концтаборів для військовополонених поляків (до 10 тисяч кожний), серед яких&nbsp;— у Осташкові, Юхновську, Козельську, Путивлі, Старобільську.<ref>[http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1939] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130405224426/http://history.org.ua/?hrono&inyear=1939|date=5 квітня 2013}}</ref> Згодом за наказом з Москви більше 20 тисяч полонених польських офіцерів і представників інтелігенції з цих концтаборів перевели в табори [[Катинський розстріл|під Катинь і розстріляли]].

Поняття «Концентраційний табір» офіційно застосовувалося в радянському кримінальному праві (п. 2 ч. ІІІ [[Закон про п'ять колосків|Закону про п'ять колосків]]. Цей нормативний акт був скасований 1947 року<ref>{{Cite web |url=http://www.allpravo.ru/library/doc101p0/instrum107/print504.html |title=''Герцензон А. А., Грингауз Ш. С., Дурманов Н. Д., Исаев М. М., Утевский Б. С.'' История советского уголовного права. Издание 1947 г. |accessdate=7 серпня 2015 |archive-date=11 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160411063801/http://www.allpravo.ru/library/doc101p0/instrum107/print504.html }}</ref>).

== Нацистська Німеччина ==

Юридичної санкцією масових арештів після приходу [[Нацизм|націонал-соціалістів]] до влади в [[Німеччина|Німеччині]] став прийнятий у лютому 1933 року «Надзвичайний декрет рейхспрезидента про охорону народу та держави», на підставі якого особи, підозрювані у ворожості до режиму, могли піддаватися [[Превентивний арешт|превентивному арешту]] на невизначений термін. Щоб надати цій практиці подобу законності, у квітні [[1934]] року було видано постанову, згідно з якою для превентивного арешту був потрібний письмовий [[ордер]]<ref>''Wolfgang Sofsky'' The Order of Terror: The Concentration Camp ст. 28</ref>.

Введення надзвичайного стану у лютому 1933 року супроводжувалося масовими арештами [[Комунізм|комуністів]], яких нацисти звинуватили у підпалі [[рейхстаг]]у. У березні 1933 року був прийнятий закон про надання нацистському уряду надзвичайних повноважень, на підставі яких були проведені арешти керівників «старих» політичних партій (соціал-демократичної та інших), [[Профспілка|профспілкових]] діячів, а також євреїв&nbsp;— письменників, журналістів та юристів. У липні 1933 року число «превентивно» заарештованих досягло в [[Просія|Пруссії]] 14,906 чол., а по всьому [[Третій Рейх|Рейху]]&nbsp;— 26,789 чол.<ref>''Wolfgang Sofsky'' The Order of Terror: The Concentration Camp ст. 29</ref>. Штурмовими загонами ([[СА]]), [[СС]] та поліцією було створено близько 50 таборів масового ув'язнення, в тому числі [[Дахау]], [[Ораніенбург]], [[Естервеген]] та [[Заксенбург]].

Після втручання [[Герман Герінг|Германа Герінга]] більшість «диких концентраційних таборів», що перебували у віданні СА і СС, були розформовані. Табори [[Ораніенбург]], [[Ліхтенбург]] і [[Колумбія Хаус]], у кожному з яких перебувало близько тисячі в'язнів, продовжували існувати. Незабаром, однак, число в'язнів концентраційних таборів знову збільшилося за рахунок осіб, що слухали іноземні радіопередачі, «розповсюджувачів чуток», членів релігійних організацій ([[Свідки Єгови|Свідків Єгови]]) і [[Гомосексуальність|гомосексуалів]]. У квітні 1934 року керівництво [[гестапо]] зосередилося в руках [[Генріх Гіммлер|Генріха Гіммлера]]: концентраційні табори перейшли повністю під контроль СС, судова влада втратили будь-яку можливість втручатися у справи гестапо<ref>''Wolfgang Sofsky'' The Order of Terror: The Concentration Camp ст. 30</ref>.
[[Файл:WW2-Holocaust-Ukraine.PNG|міні|праворуч|300пкс|Табори смерті на території України]]
У лютому 1936 року Гітлер наділив гестапо правом проводити арешти і розслідувати всі види антидержавній діяльності в межах Рейху; арешти гестапо не підлягали судовому розслідуванню; адміністрація концентраційних таборів була підпорядкована гестапо. Ордер на арешт пред'являвся затриманим лише після арешту (або не пред'являвся взагалі); у в'язниці після тривалих катувань їх змушували підписувати ордер на арешт, який потім пересилали в концтабір як супровідний документ. Малі концентраційні табори були ліквідовані, а в'язні переведені до більших таборів&nbsp;— [[Дахау]], [[Заксенгаузен]] і [[Бухенвальд]].

Чисельність політичних в'язнів збільшилася після анексії Німеччиною [[Австрія|Австрії]] і [[Судетська область|Судетської області]] ([[1938]]). Табори переповнилися, особливо у зв'язку з арештом після «[[Кришталева ніч|Кришталевої ночі]]» близько 35 тис. євреїв. Загальне число ув'язнених збільшилося в 1938 року з 24 тис. до 60 тис.<ref>''Gilbert Martin'' (2006). Kristallnacht: Prelude to destruction. Hammersmith, London: Harper Collins. ст. 23</ref>

З початком воєнних дій у системі концентраційних таборів відбулися значні зміни: збільшилася кількість ув'язнених, розширилася мережа концентраційних таборів як на території Німеччини, так і за її межами; змінилися функції таборів. «Превентивне ув'язнення» було підпорядковане завданням економічної експлуатації та масового винищення в'язнів.

До числа таборів додалися [[Аушвіц|Аушвіц-Біркенау]] (травень 1940 року), [[Гузен]] (травень 1940 року) і [[Гросс-Розен]] (серпень 1940 року).

У роках (1933—1945) приблизно 5 тисяч {{fact}} концентраційних таборів створено нацистами в Німеччині й в окупованій ними Європі. За канцлерства [[Адольф Гітлер|Гітлера]] у 1933 серед найбільш сумнозвісних німецьких таборів існували такі:

* [[Бельзен]]
* [[Бухенвальд]]
* [[Дахау]]
* [[Майданек]]
* [[Собібор]]
* [[Треблінка]]

Інші концтабори були так званими «трудовими таборами» ({{lang-de| Arbeitslager}}). У них також здійснювалася програма «Знищення через працю» ({{lang-de|Vernichtung durch Arbeit}}).

== Польща ==
{{main|Береза Картузька (концтабір)}}
{{main|Вадовиці (табір)}}
{{main|Концентраційний табір у Явожні}}
Деякі історики впевнені, що саме Польща часів [[Санація (в історії Польщі)|диктатури генерала Пілсудського]] перша використала табори у такому вигляді, які пізніше були застосовані Німеччиною.

== Австрія ==
{{main|Талергоф}}
Найперший концентраційний табір у 20 столітті використала [[Австро-Угорщина]]: ним став «[[Талергоф]]».

== Канада ==
[[Перша світова війна]] (1914—1918&nbsp;рр.), Також відома як Велика війна, почалася 4 серпня 1914&nbsp;р. З [[Оголошення війни|оголошенням війни]] британським і французьким урядами проти імперської німецької імперії і [[Австро-Угорщина|Австро-Угорської імперії]]. Британське оголошення війни було зроблено від імені [[Британська імперія|Британії]] та її домініонів. Таким чином, [[Канада]] була негайно задіяна. Канадський уряд з самого початку прийняв ряд наказів Радою щодо реагування на нові виклики війни, включаючи обмеження деяких [[Громадянські свободи|громадянських свобод]]. Канадській владі було надано право заарештовувати, затримувати, цензувати, виключати, депортувати, контролювати або захоплювати всіх осіб і майно, які вважаються потенційною загрозою для Канади. Будь-який [[резидент]], який не є [[Натуралізація|натуралістом]] і який був громадянином нинішніх ворожих держав, фактично вважався «нелегальними ворогами». Деякі з цих осіб були, зрештою, піддані ув'язненню в таборах. Згодом Закон про військові заходи був схвалений [[парламент]]ом. Закон, крім надання дозволів на майбутні дії, також легітимізував рішення, вжиті в перші дні війни [[Таємна рада Великої Британії|Таємною радою]] (Кабінетом).
[[Гаазькі конвенції та декларації (1899 і 1907)|Гаазька конвенція]], підписана в 1907 році, гарантувала права військовополонених, які проходили в таборах. Правила Конвенції не завжди або повністю поважала Канада під час Першої світової війни. Конвенція проводила відмінність між військовополоненими і цивільними особами, але канадська влада значною мірою ігнорувала це розмежування. 24 табори, де розміщувалися інтерновані люди, в основному розташовували далеко від міст, зокрема у віддалених районах у [[Скелясті гори|Скелястих горах]].

Більшість цивільних інтернованих були русинського, галицького і буковинського походження. Їх вважали ворогами, тому що Західна Україна була тоді частиною Австро-Угорської імперії. Інші інтерновані були німецькими або австрійськими жителями Канади. У таборах, переведених з Англії, були також деякі німецькі військовополонені. У Канаді не було турецьких військовополонених. Через ці табори пройшло близько 115 000 українців<ref>{{Cite web |url=http://www.infoukes.com/history/internment |title=Архівована копія |accessdate=27 листопада 2012 |archive-date=21 січня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130121224116/http://www.infoukes.com/history/internment/ }}</ref>.
[https://www.bac-lac.gc.ca/eng/discover/politics-government/Pages/thematic-guides-internment-camps.aspx#b3 Концентраційні табори Канади] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190709193317/http://www.bac-lac.gc.ca/eng/discover/politics-government/Pages/thematic-guides-internment-camps.aspx#b3 |date=9 липня 2019 }}

== Див. також ==
* [[Табір смерті]]
* [[Табори ГУЛАГу]]
* [[Радянські табори для військовополонених]]
* [[Соловецький табір особливого призначення]]
* [[Система фільтраційних таборів під час російсько-української війни]]
* [[Явожно (концентраційний табір)]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
* ''В.&nbsp;Ю.&nbsp;Васильєв''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Koncentratsіynі_Tabori Концентраційні табори більшовицького та нацистського тоталітарних режимів на території УСРР—УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160817173944/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Koncentratsіynі_Tabori |date=17 серпня 2016 }} // {{ЕІУ|5|113}}
* ''Simon Webb.'' British Concentration Camps: A Brief History from 1900—1975.&nbsp;— Pen & Sword Books Limited, 2016.&nbsp;— 192 p.
* [https://web.archive.org/web/20120204150941/http://www.zakony.com.ua/juridical.html?catid=40129 Концентраційні табори. Юридичний словник.]
* [https://web.archive.org/web/20120301191700/http://zustrich.quebec-ukraine.com/lib/camp/camp_17.htm Микулин&nbsp;А. «Концентраційні табори в Совєтському Союзі»]
* [http://www.moosburg.org/info/stalag/laglist.html Німецькі табори для військовополонених під час Другої Світової війни] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190101014253/http://www.moosburg.org/info/stalag/laglist.html |date=1 січня 2019 }} {{de icon}}

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/10010825/legal/kontsentratsiyni_tabori Концентраційні табори] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170202055625/http://leksika.com.ua/10010825/legal/kontsentratsiyni_tabori |date=2 лютого 2017 }} // {{Юридична енциклопедія|3}}
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part1.pdf Концентрак, концентраційний табор] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161109173417/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part1.pdf |date=9 листопада 2016 }} // {{УМЕ6|сторінки=713-715}}
* {{УМЕ9|частина=Невільничі табори|сторінки=1109}}

[[Категорія:Тоталітаризм]]
[[Категорія:Геноцид]]
[[Категорія:Концентраційні табори]]
[[Категорія:Споруди]]
[[Категорія:Злочини проти людяності]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:-. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite book (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:De icon (редагувати)
Шаблон:Fact (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:If1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-de (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Multireplace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:PAGENAMEBASE (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-de (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str rep (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Unibox (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p373 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Джерело (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ЕІУ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:К. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка/Вікісховище (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка/назва (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Книга (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/style.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/місце (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/серія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/стандартні номери (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/сторінки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/том (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:УМЕ6 (редагувати)
Шаблон:УМЕ9 (редагувати)
Шаблон:Універсальна картка (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Юридична енциклопедія (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Multireplace (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources-utils (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Universal infocard (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Universal infocard/config (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/media (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:WikidataSelectors (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Концентраційний табір».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Концентраційний_табір