Перегляд вихідного коду сторінки Комахи

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Картка:Таксономія
| name = Комахи
| fossil_range ={{Long fossil range|396|0}} [[Девонський період|Девон]]&nbsp;— сучасність
| image = Insects collage.jpg
| image_caption = Розмаїття комах
| domain = [[Домен Ядерні|Ядерні]] (Eukaryota)
| regnum = [[Тварини]] (Animalia)
| phylum = [[Членистоногі]] (Arthropoda)
| subphylum = [[Трахейнодихаючі]] (Tracheata)
| superclassis = [[Шестиногі]] (Hexapoda)
| classis = '''Комахи''' (Insecta)
| classis_authority = [[Карл Лінней|Linnaeus]], [[1758]]
| subdivision_ranks = Підкласи, інфракласи
| subdivision =
* Підклас [[Первиннобезкрилі комахи]] ([[Apterygota]])
* Підклас [[Крилаті комахи]] ([[Pterygota]])
** інфраклас [[Давньокрилі]] ([[Palaeoptera]])
** інфраклас [[Новокрилі]] (Neoptera)
| wikispecies = Insecta
| ncbi = 50557
}}

'''Кома́хи''' (Insecta)&nbsp;— [[Клас (біологія)|клас]] [[Членистоногі|членистоногих]] [[Тварини|тварин]] з підтипу [[Трахейнодихаючі|трахейнодихаючих]]. Найчисельніший і найрізноманітніший клас в усьому тваринному [[Царство (біологія)|царстві]]: станом на серпень 2013 року було відомо {{s|1 070 781}} [[Вид (біологія)|вид]] комах, включно з {{s|17 203}} викопними видами<ref name="Zhang2013" />; однак науковці припускають, що загальна кількість існуючих видів комах складає від близько 2 мільйонів<ref>Nielsen E. S. and Mound L. A. Global Diversity of Insects: The Problems of Estimating Numbers. In: Raven, P. H. and Williams, T. (eds). ''Nature and Human Society: The Quest for a Sustainable World''.&nbsp;— Washington, DC: National Academy Press, 2000.&nbsp;— P. 213—222.</ref> до 5—6<ref>Raven P. H., Yeates D. K. 2007. Australian biodiversity: threats for the present, opportunities for the future. ''Australian Journal of Entomology'', 46: 177—187.</ref><ref name="Chapman">Chapman A. D. 2006. [http://www.environment.gov.au/system/files/pages/2ee3f4a1-f130-465b-9c7a-79373680a067/files/nlsaw-2nd-complete.pdf Numbers of Living Species in Australia and the World] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170918185050/http://www.environment.gov.au/system/files/pages/2ee3f4a1-f130-465b-9c7a-79373680a067/files/nlsaw-2nd-complete.pdf |date=18 Вересня 2017 }}.&nbsp;— Australian Biological Resources Study, Canberra.&nbsp;— 60 pp.&nbsp;— ISBN 978-0-642-56850-2</ref> і навіть 8<ref>Hammond P. M. The current magnitude of biodiversity pp. p. 113—128. In: Heywood, V. H. (ed.). ''Global biodiversity assessment''.&nbsp;— Cambridge, UK: Cambridge University Press, 1995.</ref> мільйонів видів. [[Список комах, занесених до Червоної книги України|Список]] комах, занесених до [[Червона книга України|Червоної книги України]], включає 226 видів. Вивчає комах наука [[ентомологія]].

== Загальна характеристика ==

Комахи&nbsp;— поширені на всьому [[Суходіл (географія)|суходолі]], включаючи [[Антарктида|Антарктиду]], тварини завдовжки від 0,2&nbsp;мм до 64 см ([[паличники|паличник]] ''Phryganistria chinensis'' Zhao<ref>Видео: энтомологи показали самое длинное в мире насекомое&nbsp;— http://www.segodnya.ua/science/video-entomologi-pokazali-samoe-dlinnoe-v-mire-nasekomoe-1047980.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170817204347/http://www.segodnya.ua/science/video-entomologi-pokazali-samoe-dlinnoe-v-mire-nasekomoe-1047980.html |date=17 Серпня 2017 }}</ref>).

Тіло комах складається з трьох відділів (тагм)&nbsp;— [[Голова комах|голови]], [[груди комах|грудей]] і [[черевце комах|черевця]], кожен з яких складається з [[сегмент (анатомія)|сегментів]] (сегменти голови злиті) і вкритий [[хітин]]ізованими покривами. На голові є пара членистих вусиків ([[Антени (біологія)|антени]]), ротові придатки, органи [[Зір|зору]]. До грудей кріпляться 3 пари членистих [[Ноги комах|ніг]] і 1—2 пари крил. На кінці черевця розташовані статеві і хвостові придатки (церки), іноді [[жало]]. Органи виділення&nbsp;— головним чином, [[мальпігієві судини]]. [[Кровоносна система]] незамкнена. Функцію [[Серце|серця]] виконує спинна судина, функцію крові&nbsp;— [[гемолімфа]]. Органи дихання&nbsp;— [[трахеї]] (у водних&nbsp;— зябро-трахеї), що відкриваються назовні [[дихальця]]ми. [[Органи чуття]] дуже різноманітні, в основі будови багатьох з них лежать так звані сенсили, розкидані по різних частинах тіла поодиноко або зібрані у великі скупчення. Є органи [[зір|зору]]&nbsp;— фасеткові [[очі]] та прості вічка, [[слух]]у&nbsp;— тимпанальний апарат, [[Дотику органи|дотику]]&nbsp;— чуттєві волоски, [[нюх]]у&nbsp;— ямки і волоски, рівноваги&nbsp;— хордотональний апарат та ін.

Майже всі комахи роздільностатеві. Розвиток відбувається з ([[Метаморфоз у комах|перетворенням]]), яке буває повним (коли [[личинка]] різко відрізняється від дорослої особини ([[імаго]]) і перетворюється на [[Лялечка|лялечку]], з якої виходить доросла комаха), або неповним (личинка, що вийшла з яйця, має вигляд, близький до імаго, стадії лялечки нема).

Відомо 1-3&nbsp;млн видів, поширених від Антарктиди до 84° північної широти. Більшість комах&nbsp;— наземні тварини, багато видів живе в землі, деякі в прісних водах, окремі&nbsp;— в [[Море|морях]]. Більшість видів комах&nbsp;— [[фітофаги]], є всеїдні ([[таргани]]), хижаки (поїдають інших комах, [[Молюски|молюсків]], [[Черви|червів]] тощо), [[копрофаг]]и ([[гнойовики]]), [[Кровосисні комахи|кровосисні]] (комарі, воші, блохи).

Є багато видів, які мають позитивне чи негативне значення для [[Людина|людини]]. Деякі комахи приносять користь як [[запилення|запилювачі]] рослин; деякі виробляють речовини, які використовують як [[харчові продукти]] та [[сировина|сировину]] для промисловості ([[мед]], [[віск]], [[шовк]], природні [[фарба|фарби]]). Багато комах&nbsp;— [[шкідники]] [[Сільське господарство|сільського]] та [[Лісове господарство|лісового господарств]], окремі&nbsp;— переносники [[Паразити|паразитів]] та збудників [[Захворювання|хвороб]] людини, [[тварини|тварин]] або [[рослини|рослин]], деякі самі є [[паразит]]ами.

== Класифікація ==
{{Докладніше|Систематика комах}}
Класифікація досить складна, існує кілька різних систем.

Раніше комах поділяли на два підкласи:

* '''Entognatha''' (Ентогнатні, [[прихованощелепні]]): об'єднують три ряди: [[безвусикові]], [[ногохвости]], [[двохвістки]]. Зараз виділяються в окремий клас.
* '''Ectognatha''' (Ектогнатні, [[відкритощелепні]]): поділяються на '''[[первиннобезкрилі комахи|первиннобезкрилих]]''' з 2 рядами&nbsp;— [[щетинкохвост��]] і [[махіліди]]&nbsp;— та '''[[крилаті комахи|крилатих]]''', до яких належить переважна більшість комах: ''комахи з неповним перетворенням'' ([[одноденки]], [[бабки]], [[терміти]], [[таргани]], [[богомоли]], [[веснянки (комахи)|веснянки]], [[прямокрилі]], [[сіноїди]], [[пухоїди]], [[воші]], [[рівнокрилі]] та ін.) і ''комахи з повним перетворенням'' ([[жуки]], [[сітчастокрилі]], [[верблюдки]], [[метелики]], [[перетинчастокрилі]], [[блохи]], [[двокрилі]] та ін.)

Зараз найчастіше у класі виділяють два підкласи [[Первиннобезкрилі комахи]] і [[крилаті комахи|крилатих]], останні розділяють на два інфраряди [[Давньокрилі]] і [[Новокрилі]].

До давньокрилих відносять бабок, одноденок і деякі вимерлі ряди. Новокрилих поділяють на надряди [[Endopterygota]] (комахи з повним перетворенням), [[Paraneoptera]] (воші, трипси, напівтвердокрилі), [[Orthopteroidea]] (тарганоподібні, прямокрилі).

Постійно пропонуються нові удосконалення до [[Систематика комах|систематики комах]].

== Зовнішня будова ==
[[Файл:Melolontha melolontha insect morphology.jpg|thumb|350px|Загальний план зовнішньої будови комах на прикладі [[хрущ травневий|травневого хруща]]. А&nbsp;— [[голова]], В&nbsp;— [[груди]], С&nbsp;— [[черевце]].<br/>1&nbsp;— [[вусики]], 2&nbsp;— складне [[око]], 3&nbsp;— [[стегно (ентомологія)|стегно]], 4&nbsp;— дві пари [[крило комахи|крил]] (у цьому випадку друга пара знаходиться під першою), 5&nbsp;— [[голінка (ентомологія)|голінка]], 6&nbsp;— лапка, 7&nbsp;— кігтик, 8&nbsp;— ротовий апарат, 9&nbsp;— передньогруди, 10&nbsp;— середньогруди, 11&nbsp;— задньогруди, 12&nbsp;— [[стерніт]]и черевця, 13&nbsp;— [[пігідій]].]]
Тіло комах розділене на три відділи: [[голова|голову]], [[Груди комах|груди]] та [[черевце]].

=== Голова ===
{{main|Голова комах}}

Голова утворюється з шести сегментів, що повністю зливаються у дорослої комахи. Перший і третій сегменти не мають придатків, другий несе пару [[вусики|вусиків]] ([[Антени (біологія)|антен]]); на четвертому, п'ятому та шостому сегментах розвиваються парні частини ротового апарату&nbsp;— верхні [[щелепи]] ([[мандибули]]), нижні щелепи ([[максили]]) і нижня губа. Вусики за будовою і розміром дуже варіюють і є важливою систематичною ознакою. Вони можуть мати ниткоподібну, пластинчасту, булавоподібну та інші форми. Розвиток і форма щелеп і нижньої губи залежать від характеру [[живлення тварин|живлення]]. Виділяють такі основні типи [[ротові апарати комах|ротового апарату]]:
* гризучий ([[таргани]], [[Твердокрилі|жуки]], [[мурахи]], [[личинки]] [[метелики|метеликів]]);
* гризучо-лижучий ([[бджоли]], [[джмелі]]);
* колючо-сисний&nbsp;— нижня губа утворює довгий хоботок, а щелепи перетворюються на колючі щетини ([[комарі]], [[попелиці]]);
* сисний&nbsp;— хоботок розвивається з нижніх щелеп, а верхні повністю редукуються ([[метелики]]);
* лижучий&nbsp;— утворений нижньою губою ([[мухи]]).

У багатьох дорослих комах, які не живляться ротові органи взагалі не розвинені ([[одноденки]]).

Комахи здатні рухати головою. Рухи ці в більшості випадків обмежені однією площиною (вертикальною або горизонтальною), і лише [[богомоли]] можуть повертати голову в декількох площинах.

=== Груди ===
{{main|Груди комах}}
Груди складаються з трьох сегментів, які несуть три пари членистих [[кінцівки|кінцівок]]. Залежно від способу пересування кінцівки можуть бути різних типів (див. статтю «[[Ноги комах]]»).

У більшості комах до другого і третього сегментів грудей прикріплюються органи польоту&nbsp;— [[Крило комах|крила]]. Вони утворюються як вирости покривного [[епітелій|епітелію]] і зміцнюються жилками. У примітивніших видів передні та задні крила однакові за будовою і функцією, яку вони виконують ([[бабки]]). У [[мухи|мух]] і [[комарі]]в розвивається лише передня пара крил, у [[віялокрилі|віялокрилих]]&nbsp;— задня. Нерідко передні крила виконують захисну функцію, перетворюючись на [[надкрила]] ([[напівтвердокрилі]], [[Твердокрилі|жуки]]). Багато видів комах повторно втратили крила ([[блохи]], [[воші]]), що пов'язано з особливостями їхньої життєдіяльності. Крила приводяться в рух літальними м'язами, що займають значний обсяг грудного відділу.

=== Черевце ===
{{main|Черевце комах}}
[[Черевце]] у різних груп комах складається з різної кількості сегментів (не більше дванадцяти). Воно майже завжди позбавлене кінцівок. На кінці черевця часто наявні придатки: церки, грифельки, [[яйцеклад]] (у самиць). Черевце комах позбавлене кінцівок або вони видозмінені на органи парування (у самців), яйцеклад (у самиць коників) чи жало (у ос і бджіл).

== Внутрішня будова ==
{{main|Анатомія комах}}
[[Файл:Insect anatomy diagram.svg|400px|thumb|Морфологія комахи <br/>
'''A'''&nbsp;— [[голова]], '''B'''&nbsp;— [[груди]], '''C'''&nbsp;— [[черевце]] <br/>
{{col-begin}}
{{col-3}}
1. [[Антени (біологія)|антена]], <br/>
2. вічко (нижнє), <br/>
3. вічко (верхнє), <br/>
4. складне око, <br/>
5. [[Головний мозок|мозок]], <br/>
6. передньогруди, <br/>
7. дорсальна [[артерія]], <br/>
8. [[трахеї]], <br/>
9. средньогруди, <br/>
10. задньогруди, <br/>
11. переднє крило, <br/>
12. заднє крило, <br/>
{{col-3}}
13. середня [[кишка]] ([[шлунок]]), <br/>
14. [[серце]], <br/>
15. [[яєчник]], <br/>
16. задня кишка ([[кишківник]], [[пряма кишка]] і [[анальний отвір]]), <br/>
17. [[анус]], <br/>
18. [[вагіна]], <br/>
19. абдомінальний [[ганглій]], <br/>
20. [[мальпігієві судини]], <br/>
21. подушечка, <br/>
{{col-3}}
22. кігтики, <br/>
23. лапка, <br/>
24. [[голінка (ентомологія)|голінка]], <br/>
25. [[стегно (ентомологія)|стегно]], <br/>
26. [[вертлюг (ентомологія)|вертлюг]], <br/>
27. передня кишка ([[стравохід]], шлунок), <br/>
28. грудний ганглій, <br/>
29. тазик, <br/>
30. [[слинна залоза]], <br/>
31. підглотковий ганглій, <br/>
32. ротовий апарат <br/>
{{col-end}}
]]

=== Покриви ===
[[Хітин]]ова [[Кутикула безхребетних|кутикула]] в усіх наземних видів укрита тоненьким шаром воскоподібної речовини, яка перешкоджає випаровуванню води. На тілі комах є численні волоски, що виконують функцію органів [[дотик]]у або [[слух]]у.

=== [[Нервова система]] ===
[[Нервова система]] побудована за типом нервового ланцюжка; [[центральна нервова система]] включає мозковий [[ганглій]] ([[головний мозок]]), підглотковий ганглій, сегментарні ганглії черевного ланцюжка. [[Головний мозок]] досягає великого розвитку, особливо у суспільних комах.

=== [[Органи чуття]] ===
Фасеткові [[очі]] комах розташовані на першому сегменті голови. Нерідко є ще декілька простих очок (наприклад у [[медоносна бджола|медоносної бджоли]]). Багато видів мають гарний [[зір]]. Так, бджоли можуть розрізняти форму предметів і деякі кольори (червоний, жовтий, зелений, синьо-фіолетовий, [[ультрафіолетове випромінювання|ультрафіолетовий]]). На відміну від людських, очі бджіл чутливі до [[Поляризація світла|поляризованого]] світла. Усі комахи здатні сприймати коливання [[температура|температури]]. [[Терморецептори]] локалізовані у них в особливих волосках на члениках ніг. У багатьох комах розвинені органи слуху, утворені волосками на ногах і черевці. Дуже добре розвинені органи хімічного чуття і нюху. [[Смак]]ові [[Рецептор (орган)|рецептори]] містяться на ротових частинах і на лапках. Комахи чутливі до рівня [[вологість повітря|вологості повітря]] та [[магнітне поле|магнітних полів]].

=== [[Травна система]] ===
У [[ротова порожнина|ротову порожнину]] впадають протоки [[слинні залози|слинних залоз]]. У [[личинки|личинок]] [[метелики|метеликів]] на нижній губі є [[шовковичні залози]], [[секрет (фізіологія)|секрет]] яких швидко застигає на повітрі і який вони використовують для плетіння [[кокон]]ів. Ротова порожнина веде до [[стравохід|стравоходу]] й далі до [[шлунок|шлунка]]. Залозисті клітини [[кишківник]]а виробляють [[травні ферменти]], склад яких визначається характером їжі комахи. Травна система починається ротовою порожниною, в яку входять протоки [[Слинні залози|слинних залоз]]. Травна частина складається з 3 відділів: передньої, середньої і задньої кишки; довжина і об'єм його залежать від роду їжі та її поживності.

=== [[Дихальна система]] ===
{{main|Трахеї}}

Дихальна система представлена добре розвиненою мережею повітроносних трубок&nbsp;— [[трахеї|трахей]]. Вони відкриваються на поверхню тіла невеличкими отворами&nbsp;— [[дихальця]]ми. Вентиляція трахей у багатьох видів здійснюється рухом [[черевце|черевця]]. Деякі комахи ([[жуки водолюби]], [[клоп гладун]]) що живуть під водою, періодично піднімаються на поверхню і запасають повітря під надкрилами, де воно утримується волосками з незмочуваною поверхнею.

=== [[Кровоносна система]] ===
Кровоносна система незамкнена. Безбарвна [[гемолімфа]], яка циркулює в порожнині тіла комах, слугує для транспортування поживних речовин, продуктів обміну, [[гормони|гормонів]]. Рух гемолімфи забезпечується скороченнями спинної судини&nbsp;— [[серце|серця]].

=== [[Видільна система]] ===
Видільна система утворена [[мальпігієві судини|мальпігієвими судинами]]&nbsp;— тонкими трубкоподібними виростами [[кишківник]]а. Їхні вільні кінці лежать у [[порожнина тіла|порожнині тіла]]. Розчинні продукти обміну поглинаються клітинами стінок мальпігієвих судин і просвітами проходять у [[кишка|кишку]]. Пристосуванням для акумуляції води у комах є [[жирове тіло]]. Внаслідок [[окиснення]] жирової тканини виділяється велика кількість води.

=== [[Статева система]] та розвиток ===
''Детальніше у статті'' '''''[[Життєвий цикл комах]]'''''

Майже всі комахи роздільностатеві. Чоловічі [[статеві органи]] у багатьох комах представлені парними [[сім'яник]]ами, [[сім'явивідні протоками|сім'явивідними прото��ами]] і [[копулятивний орган|копулятивним органом]], а жіночі&nbsp;— двома [[яєчники|яєчниками]] та жіночими статевими шляхами У багатьох видів добре виражений [[статевий диморфізм]]: самці та самиці відрізняються за розмірами, забарвленням, розвитком крил, будовою ротового апарату. У більшості [[метелики|метеликів]] і [[Твердокрилі|жуків]] [[запліднення]] зовнішньо-внутрішнє. У цьому випадку [[сперматозоїди]] виводяться в навколишнє середовище й вкриваються захисною оболонкою, що запобігає їхньому висиханню. Самиця підбирає їх за допомогою статевих придатків. Часто зустрічається внутрішнє [[запліднення]], коли [[сім'яна рідина]] вводиться безпосередньо в статеві шляхи самиці. Іноді [[яйця]] розвиваються шляхом [[партеногенез]]у ([[попелиці]], [[паличники]]).

Практично в усіх комах у життєвому циклі присутня [[личинка]]&nbsp;— їм властивий розвиток із перетворенням. У разі розвитку з неповним перетворенням личинка веде такий самий спосіб життя, як і доросла особина&nbsp;— [[імаго]]. У разі розвитку з повним перетворенням личинка виходить з яйця на ранніх етапах розвитку. На стадії [[лялечка|лялечки]] відбувається руйнування личинкових органів і формування органів [[імаго]]. Ріст комах супроводжується [[линяння]]м. Доросла комаха не линяє.

== Поширеність та місця проживання ==

[[Файл: Attactagenus albinus Mating Curculionidae.jpg |міні|ліворуч|200пкс| Подібно до багатьох інших пустельних тварин, деякі комахи мають пісочне забарвлення. Ймовірно, воно відіграє маскувальну роль. На фото&nbsp;— пара жуків-довгоносиків ''Attactagenus albinus'' у
[[Національний природний парк «Олешківські піски»|Національному природному парку «Олешківські піски»]] ]]

Комахи живуть в переважній більшості відомих наземних [[біотоп]]ів, зайнявши такі негостинні екосистеми, як вершини гір, глибокі [[печери]], а також зароджуються екосистеми на недавно утворених островах вулканічного походження. Відомі й [[морські комахи]], пов'язані з особливою родиною [[Водомірка|водомірок]] із відділу [[Напівтвердокрилі]] (крім них, у прибережних солоних водах зрідка поселяються інші, типово прісноводні клопи).

Вибірковість [[Стація (екологія)|стацій]] (місць існування) є досить істотною і характерною властивістю комах. Кожен вид має свій набір стацій&nbsp;— в одних випадках різноманітний, в інших обмежений екологічними рамками і іноді зведеного до єдиного типу місцеперебування. Однак часто вид не обмежується заселенням тільки лише однією стації: проявляється закономірна зміна видами своїх місць існування. Зміна стацій може бути зональною, вертикальною, сезонною і річною.

Зональна зміна стацій властива багатьом трансзональним видам (тобто видам, [[ареал]] яких перетинає кілька [[природна зона|природних зон]]): при просуванні на північ ареалу обираються сухіші, добре прогріті відкриті місцеперебування, в той час як при просуванні на південь заселяються більш зволожені і затінені стації, часто з густим рослинним покривом. Особливою формою зональної зміни стацій є зональна зміна ярусів&nbsp;— перехід в сухих частинах ареалу наземних видів до підземного способу життя. Вертикальна зміна стацій аналогічна зональній, але характерна для гірських умов. Якщо гірська система підпирається аридними ландшафтами&nbsp;— степами або пустелями, а низинна частина ареалу відсунута від гірської на північ, тоді з підвищенням рівня види переходять у зволоженіші стації. При контакті низинної і гірської частин ареалу підвищення вертикального рівня викликає переміщення видів з вологіших стацій в менш зволожені і більш відкриті.

Сезонна і річна зміни стацій є наслідком вимушених міграцій виду в результаті змін [[мікроклімат]]у, погодних умов і стану рослинного покриву. Перша характерна для областей з жарким літом і полягає в переході в зволоженіші стації. Річна зміна стацій викликається відхиленням кліматичних показників від середньої норми і приводить в сухі роки до переміщення ряду видів у вологі стації і, навпаки, у вологі роки&nbsp;— до переміщення в сухі стації.

[[Файл: Hydrophilus piceus Hydrophilidae Coleoptera.jpg |міні|праворуч|200пкс| Обтічна форма тіла, гладенька спинна поверхня водолюба ([[Hydrophilus piceus]])&nbsp;— адаптація до активного пересування жука у товщі води]]

Екологічною основою зміни стацій є суворе підпорядкування своєму екологічному стандарту. В результаті змінюється тип заселених стацій, що приводить в кінцевому підсумку до зміни екології виду, стимулює внутрішньовидову диференціацію і стає фактором еволюції. Нерідкі випадки, коли в різних зонах вид представлений різними підвидами або навіть диференціювався на два дуже близьких види.

Географічно збільшена стація являє собою ареал. Для багатьох комах відомі суцільні ареали, хоча в класі, як з'ясовується останнім часом, відносно висока частка видів-двійників, котрі часом розрізняються лише за біохімічними особливостями. Також, як і ареали інших тварин, ареал комах характеризується належністю до однієї або декількох [[Зоогеографічне районування|зоогеографічних областей]]. Деякі дослідники вважають, що можна створити єдину детальну схему зоогеографічного районування, прийнятну для всіх комах. Інші вважають, що створення такої універсальної схеми неможливе, позаяк навіть така єдина в таксономічному відношенні група, як комахи, не являє собою чогось єдиного стосовно закономірностей географічного поширення. Тому безглуздо намагатися створити єдину зоогеографічну карту, а слід розробляти карти для окремих екологічних груп комах. Зокрема, така карта для реофільних амфібіотичних комах (більшість поденщин) абсолютно непорівнянна з картою для рослиноїдних наземних комах і суттєво відрізняється від карти лімнофільних амфібіотичних комах, як, наприклад, бабки. Для загальної характеристики розташування ареалів найрізноманітніших комах зазвичай використовують широко визнані назви великих розділів суші: [[Палеарктика]], [[Неарктика]], [[Голарктика]], [[Амфіпацифічний сектор]], [[Ефіопська область]], [[Орієнтальна область]], [[Арктогея]], [[Неотропіки]] і [[Австралійська область]].

=== Екстремальні умови проживання ===

Комахи заселяють навіть приполярні області: [[Антарктида|Антарктиду]] і [[Арктика|Арктику]] ([[Гренландія|Гренландію]], [[Нова Земля|Нову Землю]], [[острів Врангеля]], [[Чукотський півострів]] та інші). [[Ендемік]] Антарктики безкрилий [[комар-дзвінець]] ''Belgica antarctica'' з родини [[Chironomidae]] (відділ [[двокрилі]]) до того ж найбільш сухопутні (не залишають поверхню землі) тварини Антарктиди. [[Гусениці]] [[метелик]]а ''Gynaephora groenlandica'' (Гренландія і [[Канада]]) здатні під час зимівель переживати температури до −70&nbsp;°C. На острові Гренландія є кілька ендемічних видів комах, наприклад жук ''Atheta groenlandica''.

[[Термофіли|Термофільний]] напівводний жук ''[[Zaitzevia thermae]]'' (з родини річковики, [[Elmidae]]) здатний мешкати в термальних джерелах. У штаті [[Монтана]] ([[Сполучені Штати Америки|США]]) він виявлений в незвично теплих водах&nbsp;— до 29&nbsp;°C.

== Походження та еволюція ==
{{main|Еволюція комах}}
Встановлення походження класу комах стикається з певними труднощами. Ключова проблема полягає у відсутності скам'янілостей, за якими можна було б встановити філогенетичні відносини комах.

Традиційно на основі морфологічних порівнянь (особливо трахеальних дихальних систем) найближчими родичами комах вважали багатоніжок. Згідно з цією точкою зору обидві групи об'єднували в таксон «[[неповновусі]]» (Atelocerata).

Однак побудова [[філогенез]]у на основі послідовностей [[ген]]ів і недавні морфологічні дослідження свідчать, що комахи ближчі до [[ракоподібні|ракоподібних]], ніж до [[багатоніжки|багатоніжок]]. Прихильники цієї філогенетичної гіпотези об'єднали ракоподібних і комах в єдиний [[таксон]] Pancrustacea. Ця гіпотеза також не беззаперечна. Ракоподібні відомі з відкладень раннього кембрію (близько 511&nbsp;млн років), у той час як комахи з'являються в палеонтологічному літописі тільки в ранньому девоні (близько 410&nbsp;млн років). Таким чином, гіпотеза про походження ракоподібних і комах від єдиного спільного предка породжує часовий проміжок близько 100&nbsp;млн років, протягом якого комахи повинні були існувати. Відсутність останків комах в палеонтологічному літописі протягом зазначеного періоду зазвичай пояснюється тим, що вони не збереглися до наших днів. Новітні морфологічні порівняння і філогенетичні реконструкції на основі геномних послідовностей вказують, що комахи є нащадками ракоподібних, а не сестринським таксоном. Це висновок добре узгоджується з палеонтологічними даними. Однак морфологічні та молекулярні дані не узгоджуються при визначенні найближчих родичів комах серед ракоподібних: морфологічні дані вказують на спорідненість комах з вищими ракоподібними, а молекулярні&nbsp;— з [[Зяброногі|зяброногими]]. Відповідно до останньої гіпотези еволюційна гілка комах відокремилася від ракоподібних в пізньому [[Силурійський період|силурі]]&nbsp;— ранньому [[Девонський період|девоні]]. Ця оцінка узгоджується і з палеонтологічними даними, і з оцінкою на основі [[молекулярний годинник|молекулярного годинника]].

== Екологія та різноманітність ==
{{Main|Екологія комах}}
Комахи освоїли [[земна поверхня|земну поверхню]], [[ґрунт]], [[по��ітря]]. Деякі види повторно заселили прісні водойми ([[клопи-водоміри]], деякі [[їздці]]), меншість проникла в моря (деякі [[двокрилі]]). Розміри комах варіюють у дуже широких межах. Самці тропічного [[Жук-Геркулес|жука-геркулеса]] досягають 17&nbsp;см, а самиці всього 8&nbsp;см, найбільшим жуком вважається [[Вусач-титан гігантський]]&nbsp;— 17-18&nbsp;см, деякі види [[паличники|паличників]]&nbsp;— до 30&nbsp;см<ref>http://insecta.maryno.net/?page_id=16 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150218035343/http://insecta.maryno.net/?page_id=16 |date=18 Лютого 2015 }} паличникі</ref>, а найбільшим з них є [[фобетікус Чана]], який досягає 357&nbsp;мм у довжину, а з випростаними передніми ногами&nbsp;— усі 567 мм<ref>{{Cite web |url=http://www.naturalist.if.ua/?p=371 |title=Найдовша комаха в світі |accessdate=4 Листопада 2008 |archive-date=11 Листопада 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131111073350/http://www.naturalist.if.ua/?p=371 }}</ref>. Розмах крил метелика совки [[агриппа|агріппи]]&nbsp;— 28&nbsp;см. Найменші комахи&nbsp;— до 0,3&nbsp;мм завдовжки.

До комах з неповним перетворенням належать ряди [[Таргани]], [[Терміти]], [[Прямокрилі]], [[Воші]], [[Напівтвердокрилі]], [[Богомоли]] та інші. До комах з повним перетворенням&nbsp;— ряди [[Твердокрилі]], [[Лускокрилі]], [[Перетинчастокрилі]], [[Двокрилі]], [[Блохи]] та інші.

== Цікаві факти ==
[[Файл:Magicicada.JPG|220px|thumb|left|17-річна періодична цикада ''M. septendecim'']]
[[Файл:Жук-рогач (вид зверху).jpg|thumb|200px|Cамець жука-оленя ''L. cervus'']]
* Найкоротша тривалість життя імаго серед комах у метелика Соленобія (''[[Solenobia triquetrella]]'') із родини Чохлоніски ([[Tineoidea|Psychidae]]). Живе самиця Соленобії всього кілька хвилин.
* Тривалість життєвого циклу в 17-річної [[Періодичні цикади|періодичної цикади]] ''[[Magicicada septendecim]]'' становить, як зрозуміло із назви, 17 років.
* Серед гуртосімейних комах довгожителями є цариці [[Мурахи|мурах (Formicidae)]], що здатні прожити 15&nbsp;— 20 років.
* Деякі [[Однопорі|однопорі метелики]] з родини [[Prodoxidae]] здатні до 19 років знаходитися на стадії лялечки.
* Тривалість життя деяких бліх, що паразитують на гризунах, може сягати 1725 діб, тобто 4,7 року.
* Мадагаскарський тарган&nbsp;— черепашка (''[[Gromphadorhina portentosa]]'') здатний прожити понад 7 років.
* Тривалість життя імаго [[Жук-олень|жука-оленя ''Lucanus cervus'']] становить кілька тижнів, тоді як його личинка живе 5 років.

== Див. також ==
* [[Комахи в культурі]]
* [[Ентомофілателія]]

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=
<ref name="Zhang2013">Zhang, Z.-Q. [http://www.mapress.com/zootaxa/2013/f/zt03703p026.pdf «Phylum Athropoda». — In: Zhang, Z.-Q. (Ed.) «Animal Biodiversity: An Outline of Higher-level Classification and Survey of Taxonomic Richness (Addenda 2013)»] (англ.) // ''Zootaxa'' / Zhang, Z.-Q. (Chief Editor & Founder). — Auckland: Magnolia Press, 2013. — Vol. 3703. — № 1. — P. 17—26. — ISBN 978-1-77557-248-0 (paperback), ISBN 978-1-77557-249-7 (online edition). — ISSN 1175-5326</ref>
}}

== Література ==
* [[Біологічний словник]]
* Біологія: Комплексний довідник/Р.&nbsp;В.&nbsp;Шаламов, Ю.&nbsp;В.&nbsp;Дмитрієв, В.&nbsp;І.&nbsp;Подгорний.&nbsp;— Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006.— 624 стор. ISBN 966-08-1127-5
* Гусєв В. І. та ін. Атлас комах України.&nbsp;— К.: Радянська школа, 1962.
* Козак В. Комахи України.&nbsp;— Т. : Підручники і посібники, 2010.&nbsp;— 175, [64] с. : рис., кольор. іл. ISBN 978-966-07-1656-8

* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок=Историческое развитие класса насекомых |посилання= |місце={{М.}} |видавництво=Наука |рік=1980 |сторінок= |ref= }}

== Посилання ==
{{Вікіпосилання}}
* [http://coleo.blog.net.ua/kolektsiji/ Insecta у базі даних Галичини і Карпат] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090703074148/http://coleo.blog.net.ua/kolektsiji |date=3 Липня 2009 }} {{ref-uk}}
* [http://www.macro-photo.org Макро фотографія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060929050118/http://www.macro-photo.org/ |date=29 Вересня 2006 }}&nbsp;— Детальні зображення багатьох видів комах та класифікація видів
* [http://www.floranimal.ru/classes/2703.html www.floranimal.ru. Класс НАСЕКОМЫЕ (Insecta)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070702031328/http://www.floranimal.ru/classes/2703.html |date=2 Липня 2007 }}{{ref-ru}}
* [http://www.naturalist.if.ua/?p=371 Найдовша комаха у світі на порталі «Станіславівський натураліст»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131111073350/http://www.naturalist.if.ua/?p=371 |date=11 Листопада 2013 }}
* [http://www.naturalist.if.ua/?p=12 Планета комах на порталі «Станіславівський натураліст»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090218184421/http://www.naturalist.if.ua/?p=12 |date=18 Лютого 2009 }}
* {{ref-en}} [http://www.insectimages.org/ The Source for Entomology Photos] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150709054622/http://www.insectimages.org/ |date=9 Липня 2015 }}&nbsp;— ентомологічний фотобанк.

{{Бібліоінформація}}
{{Портали|Біологія|}}


{{taxonbar|from=Q1390}}
[[Категорія:Комахи| ]]
[[Категорія:Членистоногі]]
[[Категорія:Ентомологія]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:-. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:? (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:All time 250px (редагувати)
Шаблон:Bt-ukrlat (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Category other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Col-3 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Col-begin (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Col-begin/styles.css (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Col-end (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Font color (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ifempty (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Long fossil range (редагувати)
Шаблон:Long fossil range/bar 250 (редагувати)
Шаблон:Long fossil range/marker (редагувати)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:MultiReplace (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Multireplace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Next period (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nowrap (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:PAGENAMEBASE (переглянути вихідний код) (захищено)
Шабло��:Period color (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Period end (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Period id (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Period start (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Ref-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-uk (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:S (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Taxobox color (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Taxobox regnumcat (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Taxonbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata-link (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p18 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Вікідані/p18 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Вікіпосилання (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Докладніше (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Картка:Таксономія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Книга (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Колір ГХШ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:М. (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:МалПорталу (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу/шаблон (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портали (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портали/+ (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:If empty (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Multireplace (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal/images/other (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:ResolveEntityId (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources-utils (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TaxonItalics (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Taxonbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Taxonbar/conf (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikibase (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Interproject (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Language-codes (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Wikidata/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/media (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:WikidataSelectors (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikivoyage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Комахи».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Комахи