Перегляд вихідного коду сторінки Кенаса (Луцьк)

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Культова споруда
|зображення                 = Kienesa Tadeusz Kowalski.jpg
|підпис                     = Вигляд луцької кенаси в 1930-х
|назва                      = Луцька кенаса
|розташування_місто         = [[Луцьк]]
|розташування_країна = {{UKR}}
| координати                = {{coord|50|44|52|N|25|19|28|E|scale:100000|display=inline,title}}
|архітектор =
|інженер =
|скульптор =
|художник =
|замовник =
|дата_початку_спорудження =
|дата_закінчення_спорудження= [[XVIII століття]]
|дата_зруйнування = [[1972]]
|дата_відбудови =
|вартість =
|будівнича_система =
|стиль =
|адреса =
|релігійна конфесія = [[караїмізм]]
|карта розташування         = Україна#Україна Волинська область
|підпис карти               = 
|
}}
'''Луцька кенаса'''&nbsp;— [[кенаса]] ([[караїми|караїмський]] [[храм]]), яка існувала в [[Луцьк]]у до пожежі [[1972]] року. Вважалася найстарішою в [[Україна|Україні]].

Оригінальної [[архітектура|архітектури]] храм був центром усього караїмського життя [[Волинь|Волині]]. В ньому знаходився [[архів]] із давніми документами про життя волинських караїмів. Храм розташовувався у караїмському районі міста неподалік головної [[синагога|синагоги]].

== Дослідники про кенасу ==

Караїмська кенаса в Луцьку приваблювала дослідників упродовж останніх 200 років. На початку [[ХІХ]] століття архітектуру храму і службу в ній описав [[Шотландія|шотландський]] [[теологія|теолог]] [[Ебенезер Гендерсон]] в книзі «Біблійні дослідження і подорожі в Росії»<ref name="гендерсон">{{Cite web |url=http://books.google.com.ua/books?id=jLkCAAAAYAAJ&hl=uk&pg=PP1#v=onepage&q&f=falseHenderson |title=E. Henderson. Biblical researches and travels in Russia |accessdate=28 лютого 2014 |archive-date=4 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140304092020/http://books.google.com.ua/books?id=jLkCAAAAYAAJ&hl=uk&pg=PP1#v=onepage&q&f=falseHenderson }}</ref>. Він розповів про вигляд кенаси та детально описав службу. Опис кенаси та її креслення виконав [[Польща|польський]] [[етнографія|етнограф]] [[Юзеф Смолінський]] у [[1908]] році<ref name="смолінський">Józef Smoliński. Karaimi i bożnica ich w Łucku// Ziemia. Tygodnik Krajoznawczy Ilustrowany.&nbsp;— 1912</ref>. Він же зробив кілька [[фотографія|фотографій]] всередині і зовні. У [[1933]] році про кенасу писав член луцької караїмської громади [[Мардкович Олександр Маркович|Олександр Мардкович]]<ref name="мардкович">Al-Mar. Sahyncyna «babinecnin» // [[Karaj Awazy]].&nbsp;— 1933</ref>.

Звертали увагу на кенасу автори різних туристичних путівників та подібних видань. Наприклад, [[Мечислав Орлович]]<ref name="путівник">[[Мечислав Орлович|Mieczysław Orłowicz]]. Ilustrowany przewodnik po Wołyniu. Łuck, 1929</ref> та [[Якуб Гофман]]<ref name="гофман">Hoffman J. Przewodnik po Wołyniu.&nbsp;— Warszawa, 1938</ref> кожен у своєму путівнику. Про звичаї та окремі випадки з історії, а також різноманітні фотографії кенаси друкували в [[газета]]х і [[часопис]]ах.

У радянський час у різних виданнях про кенасу писали як про одну із пам'яток історії та архітектури в Луцьку. Переважно це енциклопедії, буклети та туристичні брошури. Про кенасу згадували і [[євреї|єврейські]] видання, зокрема «Сейфер Луцьк»<ref>Seyfer Lutsk. Memorial Book of Lutsk. Editor: N. Sharon, Published: Tel Aviv, 1961</ref>. Трохи більше інформації про натурні дослідження кенаси подали Богдан Колосок та [[Ростислав Метельницький]] у співавторстві архітектурно-історичного нарису<ref name="нарис">Луцьк. Архітектурно-історичний нарис. Б.Колосок, Р.Метельницький&nbsp;— Київ, 1990.&nbsp;— с. 114–115</ref>. Цілий ряд авторів писав на караїмську тематику за часів незалежності. Проте ці праці висвітлювали одну із сторін життя громади.

Суттєво більшою є група авторів, які писали про караїмів у Луцьку загалом, аніж лише про кенасу. В цьому напрямі відомі багато дослідників від початку ХІХ століття&nbsp;— [[Тадеуш Чацький]], [[Мордехай Султанський]], [[Ананій Зайончковський]], [[Меїр Балабан]], М. Почобут та багато інших.

Підсумував усі ці праці, а також використав невідомі, або маловідомі раніше джерела дослідник Володимир Шабаровський у праці «Караїми на Волині»<ref name="шабаровський">Шабаровський Володимир. Караїми на Волині: штрихи до портрета загадкового народу / В.&nbsp;В.&nbsp;Шабаровський: ПВД «Твердиня», 2013&nbsp;— с.94-108</ref>.

== Історія ==

=== Перші згадки про кенасу в Луцьку ===

[[Файл:Kenasa2.jpg|міні|200пкс|Кенаса до Першої світової]]
[[Файл:Lutsk kenasa.jpg|міні|200пкс|Сушіння одягу луцьких караїмів на паркані перед кенасою]]
Згідно з листом<ref>Акты, относящиеся к России, собранные и изданные Археографическою комиссиею: 1506–1544. Т. 2. Санкт-Петербург, 1848, с.4</ref> від 22 грудня [[1506]] року короля [[Польща|Польського королівства]] [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунда I]] до луцького старости Федора Янушевича, караїмська кенаса в місті вже існувала. Наступна згадка<ref>Gąsiorowski S. Karaimi w Koronie i na Litwe w XV–XVIII w. Krakόw, 2008, s 110–111, 392–393</ref> датується [[1633]]&nbsp;роком, коли король [[Владислав IV]] видав привілей, який підтверджував право караїмів міста утримувати кенасу.

За даними доктора Мєчислава Орловича, кенасу збудували у XVIII столітті. Будівництво відбулося до [[1781]] року, коли кенаса постраждала від пожежі. Під час пожежі знищилось багато коштовностей та документів. Немає свідчень, чи згорів храм повністю, або відновлений після пожежі.

=== ХІХ столітт�� і грабунки в Першу світову ===

Більш імовірно можна стверджувати, що з кенасою щось відбулося у [[1814]] році. Дехто вважає, що цього року церква зазнала пожежі і була відновлена<ref>М. Т-ський. Найменша меншість (про караїмів) // Українська нива.&nbsp;— Луцькю&nbsp;— 31 травня 1931&nbsp;р.&nbsp;— №&nbsp;18 (290)</ref>. Про подію за цією датою свідчив і напис, який містився всередині храму. Під стелею було написано «…вана в 1814&nbsp;— поновлена в році 1926». Щонайменше, з цієї дати кенаса точно існувала, проте немає підстав стверджувати, що дані XVIII століття стосуються якоїсь іншої кенаси. Зрештою, дослідники так і не прийшли до остаточної дати будівництва.

В історичній літературі події навколо кенаси можна простежити завдяки різним дослідникам, які бували в Луцьку і описували святиню, або завдяки описам самих членів луцької караїмської громади. Автори писали про звичаї, описували службу, чи архітектурний образ кенаси. У 1908 році етнограф Смолінський зробив фотографії всередині храму, а також виконав деякі [[креслення]]. Імовірно, його світлини є першими фотографічними зображеннями кенаси. На них&nbsp;— [[інтер'єр]] приміщення, службові речі, [[газан]] під час служби, сувої [[Тора|Тори]], гехал.

Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]], а саме протягом [[1915]]–[[1916]] років, Луцьк зайнятий військами [[Збройні сили Австро-Угорщини|Армії Австро-Угорської імперії]]. Кенаса пошкоджена і розграбована.

{{Цитата| {{text|Австрійці під час свого перебування в Луцьку забрали з кенаси все, що мало хоч якусь цінність. Забрано старовинні свічники ґданської роботи, люстри з бронзи і кришталю. Зникли також цінні тканини, гаптовані золотом, які вивішували на свята на стіни поряд з вівтарем. Вкрадені навіть різьблені колони та вівтарна частина. Пограбовано святиню дощенту. Що зла людська воля не вчинила, доконала рука часу. Через гнилий дірявий дах і вибиті вікна всередину потрапляла вода, яка руйнувала святиню зсередини.}}|40|
<small>Писав Олександр Мардкович про руйнування Першої світової<ref>A.M. [Aleksander Mardkowicz]. Odbudowa kenesy w Łucku // Życie Wołynia, nr 23 (121), s. 6-7</ref>.</small>}}

Схожі дані навів і доктор Мєчислав Орлович у «Путівнику по Волині». Він писав, що в 1915 році багато пам'яток святині пограбували [[угорці]] і євреї-[[талмуд]]исти<ref name="путівник"/>. Залишилося трохи книг на пергаменті, пояси і тканини.

=== Відбудова міжвоєнного періоду ===
[[Файл:ЛуцькКараїм.jpg|міні|200пкс|Будинок громади, 1930-ті]]

Після війни Луцьк став центром [[Волинське воєводство (1921—1939)|Волинського воєводства]] [[Польська Республіка (1918—1939)|Другої Речі Посполитої]]. Це дало можливість відродитися караїмській громаді. Одразу ж постало питання про відновлення кенаси. У [[1922]] році галицький караїм Леон Ешвович створив проект відбудови. Проте це не було можливим через те, що Відділ культури і мистецтва Волинського воєводства мав намір оголосити святиню пам'яткою. Це означало заборону на самовільний ремонт. Поки йшла переписка між громадою караїмів та відділом воєводської адміністрації, караїми все ж відбудували кенасу.

Трохи згодом караїмська громада міста отримала дотацію у розмірі 1,6 мільйона марок від Повітового Бюро Відбудови. Але цього недостатньо і в 1925 році треба ще 4 тисячі злотих на завершення відбудови. Знайшли лише 500&nbsp;— гроші виділило Міністерство віросповідань та народної освіти<ref name="сулімович">Anna Sulimowicz. Kenesa Karaimska w Łucku w świetle dokumentόw z archiwum gminy. Vilniaus uneversiteto leidykla. 2008</ref>.

Зрештою, у 1929 році відбудова кенаси майже повністю завершена. У загальному образі кенаси мало що змінилося за винятком того, що замість круглих вікон поставили вікна з півциркульним завершенням. На думку публіциста Якуба Гофмана<ref name="гофман"/>, такі вікна перестали гармоніювати з іншими архітектурними елементами будівлі.

Примітною подією життя караїмської громади міста міжвоєнного періоду став візит президента Польщі [[Ігнацій Мосцицький|Ігнація Мосцицького]]. У [[червень|червні]] [[1929]] року він відвідав місто, зокрема церкви різних віросповідань. Зустрічався і з караїмами<ref>{{Cite web |url=http://www.audiovis.nac.gov.pl/obraz/53618:1/ |title=Prezydent RP Ignacy Mościcki wśród karaimów |accessdate=28 лютого 2014 |archive-date=6 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140306081742/http://www.audiovis.nac.gov.pl/obraz/53618:1/ }}</ref>. Відвідав президент і саму кенасу<ref>Życie karaimskie w Polsce // Myśl Karaimska, T. 2, 1929&nbsp;— s.41</ref>.

У тридцятих роках постала потреба для окремого будинку ґміни. Запроектований він у [[функціоналізм|функціоналістичному]] стилі і мав постати десь біля кенаси. Після судових тяганин і зборів грошей (частину грошей отримали від здачі приміщення, яке розташовувалося біля нового цвинтаря, а частину зібрали з членів ґміни) десь у [[1939]] році будинок завершили. Знаходилось помешкання газана, бюро метрик, зала для школи та зібрань<ref name="сулімович"/>.

=== Знищення ===
Зважаючи на те, що під час Другої світової майже усі луцькі караїми змушені виїхати з міста, кенаса залишилася напризволяще. Наприкінці шістдесятих років її стали використовувати як склад паперу Волинської обласної друкарні. Так простояла аж до [[1972]] року, коли зникла у пожежі. Причини пожежі за офіційними документами залишилися не встановленими<ref name="шабаровський"/>.

Будинок, зведений у тридцятих роках для потреб громади, зберігся.

== Служба в кенасі ==
[[Файл:ЛуцькКенасаФіркович1908.jpg|міні|ліворуч|150пкс|Авраам Фіркович у кенасі в 1908 році]]
На службі в кенасі побував шотландський священик Гендерсон у 1821 році, який описав процес. Служба тривала більше двох годин. Віряни у процесі брали більшу участь, ніж газан, який час від часу падав на коліна і схиляв обличчя додолу. Спочатку відбувалося читання уривків з [[Книга Псалмів|Книги Псалмів]] та Книг пророків. Далі&nbsp;— підготовка до винесення Тори. Вона складалася з дуже ревних молитов.

{{Цитата| {{text|«Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш - Господь один», - повторювали вони з особливою урочистістю.}}|40|
<small>Цитував Ебенезер Гендерсон караїмів<ref name="гендерсон"/>.</small>}}

Тоді виносили Тору і клали на стіл. Караїми проштовхувалися, щоб поцілувати її. Потім троє хлопців її несли до жінок, щоб ті також цілували і підносили до очей. Згодом левит читав уривки з Тори, потім це робили віряни по черзі. Служба завершувалася виконанням довгого [[гімн]]у. Вкінці&nbsp;— кілька хвилин мовчазних молитов. Після цього караїми виходили з кенаси, взувалися і йшли.

Для кенаси розробляли спеціальний план із вказуванням місця, де хто має стояти. Олександр Мардкович вказує на документ з таким планом [[1766]] року.

{{Цитата| {{text|Був час, коли в бабинці у дні свята було повно і шумно як у вулику. Тут караїмки, що прийшли з міста і сорока сіл, збиралися разом розповісти одна одній новини, тут починалися суперечки і закінчувалися колишні сварки. Тут йшла війна за місце, кому де стояти. Тітонька Ганна не хотіла стояти біля тітоньки Сіони, якої не любила. Дружині багатого Мойся не подобалося стояти за біднішими від неї жінками.}}|40|
<small>Зі статті Олександра Мардковича «До пам'яті бабинця» (переклад з караїмської В. Шабаровського) <ref name="мардкович"/>.</small>}}

== Опис і архітектура кенаси ==
[[Файл:Karaite Kenassa in Vilno 1.png|міні|ліворуч|200пкс|Кенаса в розрізі]]
Важливо, що архітектура храму практично не змінювалася від часу перших описів до моменту знищення. Це дерев'яна споруда із [[ґонт]]овим чотирисхилим дахом зі зламом. На західному і східному [[фасад]]ах знаходилося по 3 вікна. Спочатку вони прямокутні, а в останні десятиліття існування кенаси&nbsp;— з напівциркульним завершенням і круглими віконницями. Прибудований з півночі [[ґанок]] оздоблений наскрізним різьбленням на дошці.

Розмір кенаси в плані без ґанку&nbsp;— 11,3х7,25 метра, висота до гребеня даху&nbsp;— 8,75&nbsp;м. Внутрішній простір ділився на три об'єми. Біля входу вузький [[нартекс]] зі сходами, які вели наверх на [[хори]]. Далі вглиб храму&nbsp;— [[бабинець]], який відгороджений від молитовного залу по боках і по стелі дошками завширшки 20&nbsp;см. Іншу частину будівлі&nbsp;— дві третини&nbsp;— займав молитовний зал з піднятою середньою частиною стелі. Вона розписана малюнками рослинного орнаменту і написами. В залі лавки, [[ренесанс]]ний гехал із сувоями Тори, килими, декоративні тканини, книги на [[пергамент]]і<ref name="нарис"/>.

Детальніші описи подали автори, які відвідували кенасу в ХІХ&nbsp;— на початку [[ХХ]] столітті. Шотландець Гендерсон у [[1821]] році писав, що кенаса вміщує до 200 осіб. Вхід до храму вів до галереї для жінок, яка відділена від основного молитовного залу тонкою перегородкою. Та перегородка мала отвір, щоб жінки могли спостерігати за службою.

[[Файл:IntKar.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Інтер'єр]]
{{Цитата| {{text|Напроти входу на західній стіні був зафіксований Ковчег Заповіту з Торою. Лицева сторона була закрита завісою завдовжки 2,4 метри і 0,75 метра завширшки. Крім цієї завіси було дві менші по боках, які накривали молитовники та інші книги, які використовував Рабин. 

Поруч із Ковчегом була маленька читальна дошка, яка формою нагадувала підставку для нот, за якою левит допомагав служити певні частини служби. Посередині храму стояв синій квадратний стіл, накритий двома скатертинами. Одна шерстяна різнокольорова, інша - розкішно вишита і орнаментована. На кожній стороні столу стояв семисвічник з восковими свічками. ��о кенасі розташовувалися читальні дошки з комірками для книжок, які використовувалися під час служби.}}|40|
<small>Писав Ебенезер Гендерсон про візит кенаси у 1821 році<ref name="гендерсон"/>.</small>}}

Детальний опис зробив етнограф Смолінський у 1908 році. Зокрема, він велику увагу звернув на [[Арон Га-кодеш]]. За описом Смолінського, Арон Га-кодеш складався із трьох частин, прикрашений колонами [[коринфський ордер|коринфського ордеру]] та [[різьблення]]м. Старовинні пергаментні сувої Тори в шовкових чохлах зберігалися в окремому відділенні. На розкішно оздоблених дверцятах&nbsp;— слова з [[Біблія|Біблії]]. Сувої Тори прикрашені срібними дощечками [[XV]]-XVIII століть з тонкими срібними указками для читання Тори. Зверху на них дві корони, майстерно зроблені зі срібла.

На стінах архітектурна мозаїка. В кенасі над Арон га-кодешем висліа меморіальна дошка з гербом Російської імперії і написом, в якому громада прославляла царя Миколу І за звільнення від військової повинності караїмських газанів.

Всередині облаштування цієї святині перенасичене прикрасами чисто східного характеру, вважав Смолінський<ref name="смолінський"/>.

==Галерея==

{{center|
<gallery>
Зображення:ЛуцькКенасаГехал1908.jpg|Арон Га-кодеш у кенасі
Зображення:ЛуцькКенасаСтир.jpg|Кенаса над річкою Стир, кінець 1930-х років
Зображення:ЛуцькКараїмБуд.jpg|Будинок на вулиці Караїмській в Луцьку
</gallery>
}}

== Див. також ==
* [[Храми Луцька]]
* [[Велика хоральна синагога (Луцьк)|Велика синагога Луцька]]
* [[Штетли Луцька]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Посилання ==
* [[Karaj Awazy]]/ [http://www.volynpost.com/blogs/239-karaj-awazy-golos-karaima-z-lucka Голос караїма з Луцька] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210522182605/http://www.volynpost.com/blogs/239-karaj-awazy-golos-karaima-z-lucka |date=22 травня 2021 }}

{{Старий Луцьк}}{{Кенаси в Україні}}
{{ВП-портали|Архітектура|Караїми|Юдаїзм}}

[[Категорія:Втрачені об'єкти архітектурної спадщини Волині]]
[[Категорія:Історія Луцька]]
[[Категорія:Кенаси України|Луцьк]]
[[Категорія:Караїми Західної України]]
[[Категорія:Споруди, збудовані у XVIII столітті]]
[[Категорія:Зникли в Україні 1972]]
[[Категорія:1972 в Луцьку]]
[[Категорія:Історико-культурний заповідник «Старий Луцьк»]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:Anchor (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:CHN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Category other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Center (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Checkwd (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Coord (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Coord/довгота (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Coord/широта (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:EGY (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ISR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:If1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ifempty (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:LIT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:LTU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Last word (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Mapframe маркер розташування (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:PAGENAMEBASE (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:POL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:PRC (редагувати)
Шаблон:RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Red (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Replace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str rep (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:TUR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Template other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Text (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Text/styles.css (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:USA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p17 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p373 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p856 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ВП-портали (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Карта розташування (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Кенаси (редагувати)
Шаблон:Кенаси в Україні (редагувати)
Шаблон:Країна з прапорцем (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Культова споруда (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:МалПорталу (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу/шаблон (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни EGY (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ISR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни LTU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни POL (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни TUR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Останнє слово (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Перше слово (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портали (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портали/+ (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор CHN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор EGY (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ISR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор LTU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор POL (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор TUR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор USA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Старий Луцьк (редагув��ти)
Шаблон:Цитата (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Coordinates (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Coordinates/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Dates (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Datetime (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:If empty (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Location map (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Location map/data/Україна (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Location map/data/Україна Волинська область (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Mapframe маркер розташування (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Math (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal/images/other (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources-utils (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikibase (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Flags (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Places (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/date (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/media (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:WikidataSelectors (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Кенаса (Луцьк)».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Кенаса_(Луцьк)