Перегляд вихідного коду сторінки Каталонці

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{До позбавлення статусу вибраної|10 червня 2023}}
{{Етнічна група|
 | group= Каталонці<br/>{{lang-ca|Catalans}}
 | caption=Видатні каталонці: [[Сальвадор Далі]], [[Пабло Касальс|Пау Казалс]], [[Антоніо Гауді|Антоні Ґауді]], [[Олександр VI|Папа римський Олександр VI]], [[Раймунд Луллій|Рамон Луль]], [[Жасін Бардаге]]
 | race= індо-середземноморська раса [[європеоїдна|європеоїдної]] раси
 |image=
 | poptime= бл. 8,2 млн осіб
 | popplace= 
{{прапор|Іспанія}}&nbsp;— 7 512 381<ref>{{Cite web |url=http://www.idescat.cat/pub/?id=aec&n=257&lang=en |title=Population born in Catalonia 2009 |accessdate=23 грудня 2016 |archive-date=26 квітня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200426055440/https://www.idescat.cat/pub/?id=aec |url-status=no }}</ref> <br/>
{{прапор|Франція}}&nbsp;— 303 000 <br/>
{{прапор|Аргентина}}&nbsp;— 178 000 або 176 000 <br/>
{{прапор|Куба}}&nbsp;— н. д.<ref>{{Cite web |url=http://personal.telefonica.terra.es/web/mavil/emigrantes.htm |title=Catalanes en Cuba |accessdate=23 грудня 2016 |archive-date=12 грудня 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20071212140828/http://personal.telefonica.terra.es/web/mavil/emigrantes.htm |url-status=no }}</ref> <br/>
{{прапор|Мексика}}&nbsp;— 54 000 <br/>
{{прапор|Німеччина}} -: 49 000 <br/>
{{прапор|Перу}}&nbsp;— 39 000 <br/>
{{прапор|Андорра}}&nbsp;— 28 000 <br/>
{{прапор|Італія}}&nbsp;— 22 000<ref>{{Cite web |url=http://www.ethnologue.com/show_language.asp?code=cat |title=Ethnologue |accessdate=23 лютого 2008 |archive-date=22 грудня 2005 |archive-url=https://web.archive.org/web/20051222093520/http://www.ethnologue.com/show_language.asp?code=cat |url-status=no }}</ref> <br/>
{{прапор|Чилі}}&nbsp;— 16 000 <br/>
{{прапор|Венесуела}}&nbsp;— 5 600 <br/>
{{прапор|Еквадор}}&nbsp;— 3 500<ref>{{Cite web|last=de 2016|first=9 de Octubre |title=Guayaquil, una ciudad que creció con aporte extranjero
|url=https://www.eltelegrafo.com.ec/noticias/septimo/1/guayaquil-una-ciudad-que-crecio-con-aporte-extranjero|access-date=2022-05-23|website=El Telégrafo}}</ref>
{{прапор|США}}&nbsp;— 1 738 або 700<ref>[http://www.census.gov/population/socdemo/ancestry/ancestry_q_by_DAC_2000.xls Ancestry and Ethnic Origin] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130723051005/http://www.census.gov/population/socdemo/ancestry/ancestry_q_by_DAC_2000.xls |date=23 липня 2013 }}, US Census</ref> <br/>

 | langs= [[каталанська мова|каталанська]]<br/> [[іспанська мова|іспанська]] та [[французька мова|французька]]
 | rels=[[католицизм|християни-католики]] 
 | related= [[іспанці]], [[окситанці]], [[арагонці]] <br/> [[романські народи]]  
}}
'''Катало́нці''' ({{lang-ca|Catalans}}&nbsp;— ''катала́нс'')&nbsp;— західнороманський народ у Південно-Західній [[Європа|Європі]], основне населення історичної області [[Каталонія (історична область)|Каталонія]].

== Походження етноніму «каталонці» ==
: ''Див. також '''[[Каталонія (історична область)#Етимологія слова Каталонія|Етимологія слова Каталонія]]'''.''

Щодо походження [[етнонім]]у «каталонці» і [[топонім]]у «Каталонія» ({{lang-ca|Catalunya}}) серед науковців одностайності немає. Висуваються найрізноманітніші версії, часом такі, що виключають одна одну.

Досить популярними є теорії, що виводять назви «Каталонія» і «каталонці» від назв [[Плем'я|племен]]. Так, за однією версією етнонім «каталонці» походить від назви одного з [[франки|франкських]] племен ''catalauni'' (щоправда, це плем'я жило у [[Шампань|Шампані]], а не у Каталонії). За іншою версією, яку гаряче обстоював каталонський філолог [[Жоан Коромінес|Жуан Курумінас]], і яка виглядає найбільш імовірно,&nbsp;— етнонім каталонці похідний від назви дороманського іберійського племені ''lacetanii''; нарешті, є й такі, що виводять назву «Каталонія» від ''Gothland-Gothlundia'' («земля [[готи|ґотів»]]).

Також є {{джерело|абсолютно неймовірна теорія походження}} назв «каталонці» і «Каталонія», яка стверджує, що наприкінці [[VIII ст]]., коли [[араби|арабські]] завойовники були вигнані з півдня Франції, вони назвали [[франки|франків]] ''Qātil'' («вбивця»), у множині&nbsp;— ''Qātilain'', виходить ''Qātilûniya''&nbsp;— «Земля вбивць», начебто пізніше ця назва перейшла на землі Франкії на [[Піренейський півострів|Піренейському півострові]], тобто сучасну Каталонію, і на народ, який тут проживав, відповідно сучасних каталонців.

Перша документальна згадка терміну ''Catalunya'' з’являється в  ''Liber Maiolichinus de Gestis Pisanorum Illustribus'', епічний твір латинською мовою, що оповідає похід каталонців та пізанців в 1113-1114 проти Мадіна Майурка (Мальорка) очолюваний архієпископом Ніци Петром ІІ та графом Рамоном Беренґером ІІІ Барселонським. Твір був створений між 1115 i 1120 i згадує графа Барселони як «''Dux Catalanensis''», а його володіння як «''Catalania''», а його людей як «''Catalanenses''». Не зважаючи на різні дослідження і досі не зрозуміло чому назва вперше з’являється в пізанському документі, а не в каталонському.

== Територія проживання і чисельність ==
Понад 9/10 усіх каталонців проживає в [[Іспанія|Іспанії]], зокрема в автономній громаді [[Каталонія]]. Крім [[Іспанія|Іспанії]], каталонці живуть в [[Андорра|Андоррі]], де становлять 61 % населення країни ([[1990]]&nbsp;р.)<ref>[http://www.christusrex.org/www1/pater/ethno/Ando.html На сайті «Ethnologue»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070808074706/http://www.christusrex.org/www1/pater/ethno/Ando.html |date=8 серпня 2007 }}. {{ref-en}}</ref>, у Франції, переважно у департаменті [[Східні Піренеї]], який є частиною [[Каталонія (історична область)|історичної Каталонії]], у низці країн [[Латинська Америка|Латинської Америки]]&nbsp;— в [[Аргентина|Аргентині]], [[Мексика|Мексиці]], [[Чилі]], [[Бразилія|Бразилії]], [[Уругвай|Уругваї]], [[Венесуела|Венесуелі]], [[Колумбія|Колумбії]], на [[Куба|Кубі]], [[Домініканська Республіка|Домініканській Республіці]], у країнах Західної Європи ([[Німеччина]], [[Швейцарія]], [[Бельгія]], [[Італія]] тощо), а також у [[Сполучені Штати Америки|США]] та [[Алжир]]і.


Дані про чисельність каталонців мають значні розбіжності. Однозначним є те, що кількість носіїв каталанської мови в Іспанії (тобто як каталонців, так і представників інших народів, для яких каталанська мова є другою, іноді третьою) становить аж ніяк не менше 7 мільйонів осіб. У Франції живе близько 250 000 каталаномовців, у Андоррі 31 000 осіб ([[1990]]&nbsp;р.). Понад 20 000 каталономовців живе на острові [[Сардинія]] ([[Італія]], здебільшого у районі міста [[Альґеро|Алґе]]). Оціночно можна судити про кількість каталонців у країнах Латинської і Північної Америки&nbsp;— загалом близько півмільйона осіб, з них найбільше (приблизно 150&nbsp;тисяч осіб) в Аргентині, у США і Бразилії&nbsp;— близько 50 000 осіб у кожній з цих країн.

Отже, загальна чисельність каталонців (каталаномовців) у світі становить, за оцінкою, приблизно 8 мільйонів осіб.

== Мова та віросповідання ==
: Основна стаття: '''''[[Каталанська мова]]'''''.

[[Файл:Terres-doc.gif|міні|праворуч|300пкс|'''''Те́ррас-д'Ок'''&nbsp;— територія поширення окситанської та каталанської мов ({{lang-oc|Tèrras d’Òc}}, {{lang-ca|Terres d’Oc}}).'']]

Мова каталонців&nbsp;— [[Каталонська мова|каталанська]] (''катала́'')&nbsp;— належить до окситано-романської підгрупи (а та у свою чергу до галло-іберійської підгрупи та західнороманської підгрупи) романської мовної групи індоєвропейської сім'ї мов. Найбільшу лексичну спорідненість каталанська має з [[Окситанська мова|окситанською мовою]], а також [[італійська мова|італійською]]&nbsp;(87 %), [[іспанська мова|іспанською]] та [[португальська мова|португальською]] мовами, з якими словникова близькість сягає 85 %. В [[Валенсія (область)|Автономній області Валенсія]] каталанську офіційно називають [[Валенсійська мова|валенсійською мовою]], хоча Університет [[Валенсія (місто)|Валенсії]] наполягає саме на назві «каталанська мова». На Балеарських островах вживають лише термін «каталанська мова». Іноді каталанську мову називають «каталанська-валенсійська-балеарська».

Діалекти каталанської мови об'єднуються у дві групи&nbsp;— східну (говори центральний, балеарський, русільйонський та алґерський) та західну (північно-західний, туртозький, апічат і алаканський). Літературна норма каталанської мови сформувалася на основі центральної говірки (район [[Барселона|Барселони]]).

Писемність на основі [[латинка|латинки]]. Найдавніші літературні пам'ятки каталанською датуються кінцем [[12 століття|ХІІ]]&nbsp;— початком [[13 століття|ХІІІ]]&nbsp;ст. Каталонська література за [[Середньовіччя]] розвивалася переважно в жанрах [[хроніка|історичних хронік]] та зібрань [[проповідь|проповідей]]. Творець літературної каталанської&nbsp;— [[Луллій Раймунд|Рамон Люль]], автор роману «Книга про Бланкерне» ({{lang-ca|Blanquerna}}, бл. [[1284]]&nbsp;р.).
{{Interwiki|ca|Català|Вікіпедія каталонською|}}
На сучасному етапі каталанська є офійційно однією з регіональних мов Іспанії і безроздільно панує у Каталонії, без її знання життя у Каталонії є важким. Каталанська&nbsp;— мова преси, радіо і телемовлення, національної і масової культури. У той же час, серед самих каталонців поширений [[Білінгвізм|білінґвізм]]&nbsp;— знання і використання [[іспанська мова|іспанської]] та [[французька мова|французької]] мов ([[державна мова|державних мов]] країн проживання) як другої.

Рівень грамотності серед каталонців сягає 96 %.

Каталонці є католиками, хоча серед міського населення (передусім Барселони та інших міст) поширений [[атеїзм]].

{| style="line-height:1em;"
!colspan=2|Порівняння лексики каталанської та італійської мов з іншими романськими мовами на прикладі перекладів [[Біблія|Біблії]], за Вітольдом Маньчаком.<ref>Nouvelle classification des langues romanes, par Witold Manczak, in Revue Romane, Bind 26, 1991 р.</ref>
|-
|
{|
|rowspan=2|{{flag|Catalogna}}
|Каталанська
|-
|6985*
|}
|
{|
|rowspan=2|{{flag|Italy}}
|Італійська
|-
|7498*
|}
|-
|
{|
|rowspan=2|{{flag|Spain}}
|Іспанська
|-
|1045**
|}
|
{|
|rowspan=2|{{flag|France}}
|Французька
|-
|1067***
|}
|-
|
{|
|rowspan=2|{{flag|Italy}}
|Італійська
|-
|1031
|}
|
{|
|rowspan=2|{{flag|Portugal}}
|Португальська
|-
|1043
|}
|-
|
{|
|rowspan=2|{{flag|Portugal}}
|Португальська
|-
|1001
|}
|
{|
|rowspan=2|{{flag|Catalogna}}
|Каталанська
|-
|1031
|}
|-
|
{|
|rowspan=2|{{flag|France}}
|Французька
|-
|988
|}
|
{|
|rowspan=2|{{flag|Spain}}
|Іспанія
|-
|1015
|}
|-
|
{|
|rowspan=2|{{flag|Occitania}}
|Окситанська
|-
|939
|}
|
{|
|rowspan=2|
|Ретороманська
|-
|987
|}
|-
|
{|
|rowspan=2|
|Ретороманська
|-
|843
|}
|
{|
|rowspan=2|{{flag|Occitania}}
|Окситанська
|-
|985
|}
|-
|
{|
|rowspan=2|[[Файл:Flag of Sardinia, Italy.svg|20px|border]]
|Сардська
|-
|687
|}
|
{|
|rowspan=2|[[Файл:Flag of Sardinia, Italy.svg|20px|border]]
|Сардська
|-
|836
|}
|-
|
{|
|rowspan=2|{{flag|Romania}}
|Румунська
|-
|441
|}
|
{|
|rowspan=2|{{flag|Romania}}
|Румунська
|-
|537
|}
|-
|colspan=2|*Спільних слів з усіма іншими мовами<br>**Спільних слім між цією мовою та каталанською<br>***Спільних слім між цією мовою та італійською
|}

== Історія ==

: ''Основна стаття: '''[[Історія Каталонії]]'''.''

=== Рання історія земель сучасної Каталонії до падіння Римської імперії ===

Предками каталонців є [[ібери|іберійські племена]], що населяли східну і південно-східну частину [[Піренейський півострів|Піренейського півострову]] у 1-му тисячолітті до&nbsp;н.&nbsp;е., що зазнали значного [[кельти|кельтського]] впливу, створивши спільноту так званих кельто-іберійців (до [[VIII століття до н. е.]]). Пізніше протокаталонці піддавалися впливам [[Фінікія|фінікійців]] і [[карфаген]]ян, які заснували на каталонському узбережжі [[Середземне море|Середземномор'я]] свої [[колонія (політика)|колонії]]. Наслідком програшу [[Карфаген]]а [[Римська імперія|Римській імперії]] у [[Завоювання Іспанії Римом|Пунічних війнах]] стало загарбання середземноморських колоній [[Рим]]ом, у тому числі і земель сучасної Каталонії ([[ІІ століття до н. е.]]).

За римського панування відбулася романізація місцевого населення, яка тривала протягом майже 7&nbsp;століть аж до падіння Римської імперії ([[476]]&nbsp;рік) і не припинилася після того. У цей же час [[латинська мова|латина]] на каталонських землях вульгаризується, даючи початок каталонському наріччю.

=== Каталонські землі у V&nbsp;— XV століттях ===
[[Файл:James IIC.JPG|праворуч|міні|[[Яків І (король Арагону)|Хайме І Арагонський Завойовник]], [[1208]]-[[1276]]]]
[[Файл:Flag of Catalonia.svg|міні|ліворуч|200пкс|Національний прапор]]

: ''Див. також: '''[[Арагонське королівство]]'''.''

У [[V ст]]. на територію сучасної Каталонії проникають германські племена [[вестготи|візіготів]] (вестготів), які встановлюють своє панування до [[718]]&nbsp;р., коли в результаті навали [[араби|арабо]]-[[бербери|берберських]] військ мусульманських завойовників цей регіон підпадає під їх оруду майже на століття. Наприкінці цього ([[VIII ст|VIII]])&nbsp;століття [[франки]] відвойовують частину каталонських земель, відтоді маючи на них постійний вплив; у цей же час у результаті [[Реконкіста|Реконкісти]] від арабського панування звільняється решта земель каталонців. [[Барселонське графство]], залежне від [[Франкське королівство|Франкського королівства]], стає надійною опорою християнського світу у боротьбі з арабськими загарбниками, яка тривала аж до [[XV століття]].

У ХІІ столітті Барселонське графство об'єднується з королівством Арагон завдяки шлюбу між графом Барселони [[Рамон Баранґе IV|Рамоном Баранґе IV]] та арагонською принцесою Петронілою ({{lang-ca|Peronella d'Aragó}}). Протягом [[ХІІІ століття]] ним правили королі [[Яків І (король Арагону)|Хайме І Арагонський Завойовник]] ([[1213]]-[[1276]]) та Петро ІІІ Великий ([[1276]]—[[1285]]), які проводили мудру і зважену внутрішню та агресивну зовнішню політику. За їхнього владарювання каталанська мова стає офіційною мовою [[Арагонське королівство|Арагонського королівства]], активно розвиваються мистецтво і література.

У [[1492]] укладено династичний шлюб [[Ізабелла I Кастильська|Ізабели Кастильської]] та [[Фердинанд II Арагонський|Фердинанда ІІ Арагонського]]. В результаті виникла іспанська корона.

=== Каталонські землі у XVI&nbsp;— XIX століттях ===
Деякий час Каталонії (у складі [[Арагонське королівство|Арагонського королівства]]) вдається зберігати відносну політико-економічну самостійність, але у подальшому на каталонських землях розгортаються події, які багато в чому визначили майбутню долю і політичну карту Європи.

У середині [[XVII]]&nbsp;століття виникає франко-іспанський конфлікт, і більшість каталонської [[знать|знаті]] переходить на бік французького короля [[Людовик XIII (король Франції)|Людовика ХІІІ]], в результаті спалахує франко-іспанська війна, яка закінчується у [[1659]]&nbsp;році підписанням [[Піренейський договір|Піренейського миру]], наслідки якого є катастрофічні для Каталонії&nbsp;— Каталонію поділено між Іспанією та Францією.

Але ще трагічнішими для каталонців були наслідки [[Війна за іспанську спадщину|Війни за іспанську спадщину]] ([[1701]]—[[1714]]&nbsp;роки) між [[Габсбурги|Габсбургами]] (на їх боці були Британія, Австрія і Нідерланди) і [[Бурбони|Бурбонами]] (Франція та Іспанія), яка скінчилася битвою під [[Барселона|Барселоною]] ([[11 вересня]] [[1714]]&nbsp;року). Після капітуляції Барселони в 1714 році новий король Феліпе V з династії Бурбонів, вдохновлений французьким зразком, впровадив абсолютизм та єдине управління по всій Іспанії. Також він видаав укази Нової Планти для всіх своїх королівств, які припинили існування середньовічних установ каталонських, арагонських, валенсійських, кастильських та майоркських і перетворили їхні території на провінції. Однак Князівство Каталонія залишалося адміністративною одиницею до введення поділу Іспанії на провінції в 1833 році, що розділило Каталонію на чотири провінції.

=== Каталонія у період з середини [[XIX століття]] і до наших днів ===

: ''Див. також : '''[[Каталонський націоналізм]]'''.''

У 40-х роках [[XIX століття]] зміцнюється каталонський національний [[сепаратизм|сепаратистський рух]]. Активно діє каталонська національна інтелігенція, закладаються підвалини теорії [[каталанізм|каталонського націоналізму]], остаточно формується літературна норма каталанської мови. Найактивніший борець за каталонську самостійність цього часу&nbsp;— Баланті Алміраль ({{lang-ca|Valentí Almirall}}, [[1841]]—[[1904]]), політик, автор теорії ''каталанізму'' ({{lang-ca|Lo catalanisme}}), засновник першої щоденної газети каталанською ({{lang-ca|"El diari català"}}).

Зусилля каталонських патріотів на початку [[20 століття|ХХ]]&nbsp;століття увінчалися здобуттям автономії у [[1932]]&nbsp;р., яку, втім, зі встановленням режиму [[Франциско Франко|Франко]] у [[1939]]&nbsp;р. було скасовано. З поваленням франкістського режиму каталонську автономію було відновлено (вересень [[1977]]&nbsp;р.), що законодавчо було закріплено у Конституції Іспанії [[1978]]&nbsp;р.

Автономія дала імпульс розвитку каталонської нації, популяризації культури і мови каталонців. Сьогодні каталонські еліти (і в меншому ступені суспільство) поділені між тими, хто вимагає більшого унезалежнення від Мадриду аж до державного самовизначення і прибічниками існуючої автономії. [[18 червня]] [[2006]]&nbsp;р. у Каталонії відбувся [[референдум]], за результатами якого 74&nbsp;відсотки його учасників висловилися за більшу автономії. Відтак область отримала більші права у регулюванні внутрішнього життя, зокрема, в [[податкова система|податковій системі]], [[юстиція|юстиції]] та еміграційній політиці.

== Каталонське суспільство ==
Традиційно Каталонія&nbsp;— економічно найрозвинутіший район Іспанії. Каталонія досить рано була втягнута в [[індустріалізація|індустріалізацію]]. Нині багато каталонців зайняті у [[промисловість|промисловості]]. В той же час у каталонських провінціях [[Жирона (провінція)|Жирона]], [[Льєйда (провінція)|Льєйда]] і [[Таррагона (провінція)|Таррагона]] велика частка населення зайняті у сільському [[фермерство|фермерському]] господарстві. Працюють каталонці і в сфері [[туризм]]у ([[курорт]]и [[Коста-Дорада]], [[Коста-Брава]]).

Саме економічне процвітання Каталонії притягує сюди багато [[еміграція|емігрантів]], в тому числі і з України.

== Матеріальна і духовна культура каталонців ==
[[Файл:Delta del ebro (10).JPG|праворуч|міні|250px||Краєвид у провінції [[Провінція Таррагона|Таррагона]]]]

=== Поселення і житло ===
Каталонці&nbsp;— здавна [[урбанізація|урбанізована]] нація, проте значна частина каталонців живе у сільській місцевості. У сільській місцевості поширені великі поселення і села, але також зустрічаються і [[хутір|хутори]].

До XX століття каталонський сільський будинок&nbsp;— великий двоповерховий, нерідко з зовнішньою [[галерея|галереєю]] ''масія''. Традиційним житлом селян Валенсії була глинобитна хатина (на зразок української [[мазанка|мазанки]]), прямокутна у плані і з високою двосхилою стріхою з тростини.

=== Каталонський національний одяг ===
[[Файл:Catalan folk costume.jpg|ліворуч|міні|Національний одяг]]

Каталонський одяг зберігся відносно добре, а деякі його деталі взагалі стали символами національної ідентичності, як специфічна каталонська чоловіча шапочка&nbsp;— [[баретіна]] ({{lang-ca|barretina}}), чоловічий довгий, переважно червоний, пасок ''файшя'' ({{lang-ca|faixa}}) та жіночі мережива ''рет'' ({{lang-ca|ret}}).

Традиційний одяг каталонців [[Русільйон]]у (Французька Каталонія), значну різницю.

Характерний жіночий костюм каталонців&nbsp;— це коротка картата спідниця з [[фартух]]ом, [[блузка]] з короткими рукавами, шалик, що схрещується на грудях.

Класичним каталонським чоловічим костюмом вважаються вузькі короткі однотонні штани, підперезані фашьою, біла сорочка, жилет і курточка.

І чоловіки і жінки часто носили на грудях хустки.  Взуття&nbsp;— сандалії ''аспарде́нья'' ({{lang-ca|espardenya}}) з дроку, в холодну пору&nbsp;— шкіряні черевики.

=== Кухня ===
: ''Див. також '''[[Каталонська кухня]]'''.''

Каталонська кухня в цілому належить до [[середземноморська кухня|середземноморської]], характеризуючись значною кількістю овочів і [[Салат (страва)|салатів]] та застосуванням [[олія|оливкової олії]].

Серед національних страв каталонської кухні&nbsp;— ''аскуде́лья'', тобто м'ясний [[бульйон]] із локшиною, в якому варилися м'ясо та різні овочі (картопля, морква, квасоля, ріпа тощо), що подаються як окрема страва ''корнадалья''; м'ясні ковбаски ({{lang-ca|embotits}}) та суто каталонська перекуска, зазвичай на сніданок,&nbsp;— [[хліб з помідором по-каталонськи]] ({{lang-ca|pa amb tomàquet}}). У каталонців поширені супи, зокрема і кремовидні на молоці.

Серед безалкогольних напоїв каталонці вживали молоко та фруктові соки; пізніше значного розповсюдження набула кава. Традиційні [[алкогольні напої]]&nbsp;— [[вино|вина]], зокрема ігристі, т.&nbsp;зв. [[каба]] ({{lang-ca|cava}}).

<gallery widths="200px" heights="200px">
Файл:Pan tumaca cortado.jpg|[[Хліб з помідором по-каталонськи]]
File:Xuixo obert.jpg
</gallery>

=== Духовна культура ===
Усний [[фольклор]] каталонців представлений піснями, легендами і [[казка]]ми, прислів'ями і приказками. Серед пісень поширені романтичні жанри; широко побутують народні віршовані (і прозові) версії так званих французьких середньовічних [[роман (жанр)|лицарських романів]] ([[Пісня про Роланда]]). Серед оповідок багато легенд про Сан Жорді (Св. Георгія), який навертає людей до християнства, долаючи різні перешкоди і рятуючи людей від різних капостей ([[дракон]]и, велетні) та бувальщин і переказів про фантастичних істот, часто ворожих до людини,&nbsp;— ''муладона'' ({{lang-ca|muladona}}), ''пазанта'' ({{lang-ca|pesanta}}) тощо.

Дуже розвинутий танцювальний фольклор. Серед найпопулярніших [[Танець|танців]]&nbsp;— [[сардана]] і ''буланґера'', на півдні країни та у Валенсії танок ''[[Хота|жота]]''. Для сардани характерним є рух танцюристів (чоловіки і жінки) по колу, тримаючись за руки під [[акомпанемент]] ''кобли''&nbsp;— оркестра зі [[смичкові інструменти|смичкових]], [[духові інструменти|духових]] та [[ударні інструменти|ударних]] музичних інструментів.

У Каталонії проводиться багато різноманітних фестивалів, гулянь і [[карнавал]]ів, у тому числі і місцевих. Традиційною каталонською розвагою, що користується великою популярністю, як у місцевих жителів, так і [[туризм|туристів]], є т.&nbsp;зв. «людські вежі» [[кастель]]с ({{lang-ca|castells}}), утворені ставанням на плечі 9 і більше чоловіків, у провінції [[Валенсія (місто)|Валенсія]] подібна традиція називається [[муїшеранґа]], свято якої щороку проводиться в місті Алжемезі́ ({{lang-ca|Algemesí}}) на початку вересня.

Своєрідним колоритом відзначаються традиції каталонців святкування християнських свят, зокрема [[Різдво|Різдва]]. По території Каталонії проходить [[Шлях святого Якова]] ({{lang-es|Camino de Santiago}}) (католицька проща). Каталонським духовним і релігійним центром є монастир Монсаррат.

<gallery widths="200px" heights="200px">
Файл:Igualada 2013 - Colla Joves de Valls 3de9f.JPG|[[Кастель]] — традиційна каталонська «людська вежа»
Файл:3d10 fm de vilafranca.jpg|[[Кастель]]
</gallery>

== Внесок каталонців у світову цивілізацію ==
[[Файл:Musée Salvador Dali Figueres.JPG|міні|Вхід у Театр-музей Далі, [[Фігерас]]]]
[[Файл:SF - lago1.jpg|міні|ліворуч|200пкс|[[Храм Святого Сімейства]]]]

Один з найславетніших каталонців у світі&nbsp;— геніальний художник і скульптор, яскравий представник європейського [[сюрреалізм]]у [[Сальвадор Далі]] ([[1904]]-[[1989]]), який народився і більшу частину життя провів у каталонському місті [[Фігерас]], де знаходиться його театр-музей ''Teatre-Museu Dalí''.

Каталонці зробили величезний внесок у світову культуру&nbsp;— від науки, архітектури та мистецтва до музики, кіно та спорту.

Чи не найвідоміші заслуги каталонців у галузі мистецтва і архітектури.

Оригінальному зовнішньому вигляду і непересічній забудові каталонської столиці [[Барселона|Барселони]] ми завдячуємо всесвітньо відомому архітектору [[Гауді|Антоні Ґауді]] ([[1852]]-[[1926]]), провіднику мистецького стилю [[Архітектура модерну|модерн]], автора «полотна усього свого життя»&nbsp;— [[Храм Святого Сімейства|Храму Святого Сімейства]] у Барселоні.

.

Каталонське походження має французький вчений та політичний діяч [[Франсуа Араго]] ([[1786]]-[[1853]]), 25-й&nbsp;прем'єр-міністр Франції. Також каталонцем за походженням був Хосе Феррер ({{lang-es|José María Hipólito Figueres Ferrer}}, [[1906]]-[[1990]]), що тричі ставав Президентом [[Коста-Рика|Коста-Рики]] у період з [[1948]] до [[1974]]&nbsp;року.

У галузі музики відомими каталонцями є: визначний виконавець-гітарист та композитор [[Фарран Сор|Фарран Сор (Ферран, Фернандо Сорс)]] ([[1778]]–[[1839]]), відомий також як педагог: його «Школа гри на гітарі» ([[1830]]) досі зберігає своє значення; композитор [[Ісаак Альбеніс]] (Isaac Manuel Francisco Albéniz і Pascual, [[1860]]&nbsp;— †[[1909]]), знаний своїми творами для фортепіано на основі народної музики; один з найкращих віолончелістів світу [[Пау Казалс|Пау Казалс (Пабло Касальс)]] ({{lang-ca|Pau Carles Salvador Casals i Defilló}}; [[1876]]–[[1973]]), відомий також як композитор, диригент та громадський діяч; оперні співаки [[сопрано]] [[Кабальє Монсеррат|Монсеррат Кабальє]] (нар. у [[1933]]) та [[тенор]] Хосе [[Каррерас]] (Жузеп Каррерас, Josep Carreras, нар. у [[1946]]), а також іспанська поп-зірка співак [[Серхіо Дальма]] (нар. у [[1964]])

Каталонці, які досягли успіхів у спорті та навколоспортивній сфері: Президент [[МОК]] [[Хуан Антоніо Самаранч]] (нар. у [[1920]]), що обіймав цю посаду у період з [[1980]] до [[2001]]; члени [[Збірна Іспанії з футболу|Збірної Іспанії з футболу]], гравці [[Барселона (футбольний клуб)|ФК «Барселони»]] [[Пуйоль Карлос|Карлас Пуйол (Карлос Пуйоль)]] (нар. у [[1978]]) та [[Хаві Ернандес|Шаві (Хаві) Ернандес]] (нар. у [[1980]]), а також мотогонщик [[Дані Педроса|Дані Педроза]] (Dani Pedrosa, нар. у 1985), чемпіон світу у класі 125 і 250&nbsp;кубів. У [[1992]]&nbsp;році у період з [[25 липня]] до [[8 серпня]] до [[Барселона|Барселони]] була прикута увага світової громадськості, адже місто приймало [[Літні Олімпійські ігри 1992|XXV літні]] [[Олімпійські ігри]].

Один з перших підводних човнів, який не зазнав аварії під час випробувань, був побудований у [[19 століття|XIX&nbsp;ст.]] каталонцем [[Нарсіс Мунтуріол|Нарсісом Мунтуріолом]].

З Каталонії походить і людина, що заснувала [[1862]]&nbsp;року на [[Куба|Кубі]] ґуральню та [[бренд]] [[ром]]ів Бакарді (Bacardi)&nbsp;— [[Факундо Бакарді|Факундо Бакарді́]] (Facundo Bacardí Massó, [[1814]]&nbsp;— †[[1887]]).

== Джерела та література ==
{{commons|Category:Culture of Catalonia|Культура Каталонії}}
{{Портал|Каталонія}}
* Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 205—206 (стаття «[http://www.etnolog.ru/people.php?id=KATL Каталонцы] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171130064644/http://www.etnolog.ru/people.php?id=KATL |date=30 листопада 2017 }}») {{ref-ru}}
* {{УРЕ}}
* {{Ethnologue21|cat|Catalan. A language of Spain}} {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20070929134252/http://www.christusrex.org/www1/pater/ethno/Spai.html Християнський етнолоґічний сайт з розподіленням етносів по країнах&nbsp;— народи Іспанії] {{ref-en}}
* Карпов С.&nbsp;П.&nbsp;Латинская Романия. Серія: Византийская библиотека., СПб.: «Алетейя», 2000 {{ref-ru}}
* Шишмарев В.&nbsp;Ф.&nbsp;Очерки по истории языков Испании. Общ. ред. акад. И.&nbsp;И.&nbsp;Мещанинова. Вид. 2-е (1-е 1941 рік), Серія: История языков народов Европы, М., 2002 {{ref-ru}}
* Alba V. Cataluña de tamaño natural, Barcelona, 1975 {{ref-es}}
* Candel F. Los otros catalanes, Barcelona, 1976 {{ref-es}}
* Guibernau M. Catalan nationalism: Francoism, transition and democracy., London/New York: Routledge, 2004 {{ref-en}}
* Hargreaves J. Freedom for Catalonia?: Catalan Nationalism, Spanish Identity and the Barcelona Olympic Games, Cambridge University Press, 2000 {{ref-en}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}
== Посилання ==
{{div col}}
* [http://www.gocatalunya.com/catalan-culture-&-society/catalan-traditions-and-customs.html Каталонські традиції та звичаї] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081014051755/http://www.gocatalunya.com/catalan-culture-%26-society/catalan-traditions-and-customs.html |date=14 жовтня 2008 }}. {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20080517061439/http://www.gencat.net/catalunya/eng/cultura/cultura3.htm Каталонська культура на сайті Жанаралітату (уряду) Каталонії]. {{ref-ca}}, {{ref-es}}, {{ref-en}}
* [http://www.everyculture.com/wc/Rwanda-to-Syria/Catalans.html Короткі відомості про каталонців] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080331013238/http://www.everyculture.com/wc/Rwanda-to-Syria/Catalans.html |date=31 березня 2008 }}. {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/19990909195749/http://www.geocities.com/TheTropics/Lagoon/6202/pagina_n12.htm Інформація про каталонську культуру]. {{ref-en}}
* [http://www.catalunya-lliure.com/recursos.html Каталаномовні ресурси Інтернету] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080214144902/http://www.catalunya-lliure.com/recursos.html |date=14 лютого 2008 }}. {{ref-en}}
* [http://www.grec.net/cgibin/hecangcl.pgm?&USUARI=&SESSIO=&NDCHEC=0224838&PGMORI=E Нарис теорії каталанізму (каталонського національного руху)] {{Webarchive|url=https://archive.today/20121220061755/http://www.grec.net/cgibin/hecangcl.pgm?&USUARI=&SESSIO=&NDCHEC=0224838&PGMORI=E |date=20 грудня 2012 }}. {{ref-en}}
* [http://skaz.iatp.org.ua/europ/krov.php Каталонська народна казка «Кров-і-сніг» на сайті казок народів світу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071215133654/http://skaz.iatp.org.ua/europ/krov.php |date=15 грудня 2007 }}. {{ref-uk}}
* [http://www.mediterranees.net/vagabondages/fonquernie/catalan.html Каталонський національний одяг Північної Каталонії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080513181311/http://www.mediterranees.net/vagabondages/fonquernie/catalan.html |date=13 травня 2008 }}. {{ref-fr}}
* [https://web.archive.org/web/20120414044023/http://danzatradicional.com/v_portal/apartados/pl_basica.asp?te=31 Каталонські народні танці]. {{ref-es}}
* [http://www.lletra.net/ Каталонська література он-лайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140606065225/http://www.lletra.net/ |date=6 червня 2014 }}. {{ref-ca}}, {{ref-en}}
* [http://spain.travel.ru/rutas/catalunya.html Туристичні об'єкти Каталонії, варті уваги] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070913064950/http://spain.travel.ru/rutas/catalunya.html |date=13 вересня 2007 }}. {{ref-ru}}
* [http://covadonga.narod.ru/Karolingi.html Каталонія у 778—828 роки та інші статті на російському сайті про іспанську реконкісту] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120427123230/http://www.covadonga.narod.ru/Karolingi.html |date=27 квітня 2012 }}. {{ref-ru}}
* [http://new.chronologia.org/volume5/katalonia.html «Країна готів Каталонія»&nbsp;— стаття про історію і культуру Каталонії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080312120454/http://new.chronologia.org/volume5/katalonia.html |date=12 березня 2008 }}. {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20150509041726/http://www.thelounge.ru/index.php?action=showfull&module=13&id=1156244669 Каталонська кухня]. {{ref-ru}}
* [http://www.youtube.com/watch?v=G9Fj2UFYrlg&feature=related Каталонська нація, на YouTube] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151207035439/https://www.youtube.com/watch?v=G9Fj2UFYrlg&feature=related |date=7 грудня 2015 }}. (відео)
* [http://www.youtube.com/watch?v=BElS3enEO5s&feature=related Каталонія&nbsp;— не Іспанія, на YouTube] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111119164608/http://www.youtube.com/watch?v=BElS3enEO5s&feature=related |date=19 листопада 2011 }}. {{ref-en}}
* [http://www.softcatala.org/traductor/ Каталансько-іспанський і іспансько-каталанський он-лайн перекладач] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080609233856/http://www.softcatala.org/traductor/ |date=9 червня 2008 }}. {{ref-es}}, {{ref-ca}}
* [https://web.archive.org/web/20080503195427/http://sishitra.iti.upv.es/ Каталансько-іспанський і іспансько-каталанський он-лайн перекладач «SisHiTra»&nbsp;— тексти та інтернет-сторінки]. {{ref-es}}, {{ref-ca}}
* [http://www20.gencat.cat/docs/Departament_de_la_Vicepresidencia/Arees%20Actuacio/Secretaria%20d'Afers%20Exteriors/2_AREES%20D'ACTUACIO/4_Comunitats%20Catalanes%20de%20l'Exterior/Documents/Dades_CCE_18112008.pdf Список організацій каталонців поза межами Південної Каталонії]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. {{ref-ca}}
* [http://www.catalansalmon.com/ Інтернет-сайт «Каталонці у світі»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090101193747/http://www.catalansalmon.com/ |date=1 січня 2009 }}. {{ref-ca}}
{{div col end}}
{{Романські народи}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Каталонці| ]]
[[Категорія:Каталонія]]
[[Категорія:Народи Іспанії]]
[[Категорія:Народи Франції]]
[[Категорія:Народи Європи]]
[[Категорія:Романські народи]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:-. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ambox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Comment (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Comment/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Commons (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Div col (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Div col end (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ethnologue21 (редагувати)
Шаблон:Flag (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:If1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Interwiki (редагувати)
Шаблон:Lang-ca (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-es (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-oc (редагувати)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Multireplace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Plainlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-ca (редагувати)
Шаблон:Ref-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-es (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Ref-fr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-uk (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Replace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Sister (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Template other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Джерело (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:До позбавлення статусу вибраної (редагувати)
Шаблон:Етнічна група (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:К. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Книга (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни AND (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ARG (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни CHL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни CUB (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни Catalogna (редагувати)
Шаблон:Назва країни ECU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ESP (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни FRA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни France (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни GER (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни ITA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни Italy (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MEX (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни PER (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни PRT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни Portugal (редагувати)
Шаблон:Назва країни ROU (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни Romania (редагувати)
Шаблон:Назва країни Spain (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни USA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни VEN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни Іспанія (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни Італія (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни Андорра (редагувати)
Шаблон:Назва країни Аргентина (редагувати)
Шаблон:Назва країни Венесуела (редагувати)
Шаблон:Назва країни Еквадор (редагувати)
Шаблон:Назва країни Куба (редагувати)
Шаблон:Назва країни Мексика (редагувати)
Шаблон:Назва країни Німеччина (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни Перу (редагувати)
Шаблон:Назва країни США (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни Франція (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни Чилі (редагувати)
Шаблон:Недоступне посилання (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/style.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портал (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор AND (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ARG (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор CHL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор CUB (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор Catalogna (редагувати)
Шаблон:Прапор Catalonia (редагувати)
Шаблон:Прапор ECU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ESP (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор FRA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор France (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор GER (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор ITA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор Italy (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MEX (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор Occitania (редагувати)
Шаблон:Прапор PER (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор POR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор Portugal (редагувати)
Шаблон:Прапор ROM (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор Romania (редагувати)
Шаблон:Прапор Spain (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор USA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор VEN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор Іспанія (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор Італія (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор Андорра (редагувати)
Шаблон:Прапор Аргентина (редагувати)
Шаблон:Прапор Венесуела (редагувати)
Шаблон:Прапор Еквадор (редагувати)
Шаблон:Прапор Куба (редагувати)
Шаблон:Прапор Мексика (редагувати)
Шаблон:Прапор Німеччина (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор Перу (редагувати)
Шаблон:Прапор США (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор Франція (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор Чилі (редагувати)
Шаблон:Прапорець (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Романські народи (редагувати)
Шаблон:УРЕ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/ambox.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Multireplace (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal/images/other (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources-utils (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:WikidataSelectors (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Каталонці».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Каталонці