Перегляд вихідного коду сторінки Караїмознавство

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

'''Караїмознавство'''&nbsp;— наука про мову, літературу, культуру, історію та релігію [[Караїми|караїмів]]; що є одним із напрямків [[Сходознавство|сходознавства]].

== Історія ==
Початки караїмських досліджень пов'язані з особою [[Тадеуш Чацький|Тадеуша Чацького]] та його публікацією ''«Дослідження про євреїв та караїмів»'' (Вільно 1807, перевидання: Краків 1860 та Львів 1886). В даний час дослідження караїмів проводяться серед інших у Польщі Кафедра вивчення івриту, вивчення араме та караїмів при Департаменті азійських наук [[Університет імені Адама Міцкевича у Познані|Університету Познані]].

Караїмознавство в Україні має багаторічну традицію, завдяки ентузіазму любителів історії караїмської походження. Одним із засновників караїмознавства на Україні є [[Кушуль Семіта Ісааківна|Семіта Кошуль]] (1906—1996), удостоєна за видатні заслуги в області караїмознавства премії ім. І.&nbsp;І.&nbsp;Казаса, що присуджується кримським фондом культури. У своїх роботах вона непримиренно захищала тюркську теорію походження караїмів різко критикуючи прихильників інших теорій серед професійних істориків<ref>«Наука в питанні про караїмів ... фальсифікується до нахабства, а припинити це явище нікому. Свідомість від цього страшно гнітиться і важким каменем лягає на душу. Де шукати вихід? Хто допоможе?» (18.03.1986)

«Нам вкрай необхідно боротися зі спотворенням даних про походження та історію караїмів до їх публікації, оскільки подальші заперечення не мають і одного відсотка цінності публікації». (15.09.1990)

«…вони [фальсифікатори] не забаряться "зжерти" нас&nbsp;- караїмів&nbsp;- "живцем" ... Тому я так прошу і закликаю Вас вжити всіх можливих тепер заходів, щоб не дати їм (...) в питанні фальсифікації нашої історії і походження йти по зеленій дорозі; нехай, мерзотники, хоч спотикаються об наші обґрунтовані заперечення». (15.09.1990).
 // А.Полканова  [http://karai.crimea.ua/169-symyt-kushul.html ''Сымыт Кушуль''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181223211453/http://karai.crimea.ua/169-symyt-kushul.html |date=23 грудня 2018 }}</ref>, зокрема й сам І. І. Казаса<ref>«Такої точки зору тримався і видатний караїмський вчений з вищою європейською освітою, Ілля Казас. Так, в докладній відповіді на запит про караїмів академіка Франції Де-Бая, він писав: «Але на користь семітиського походження караїмів говорить та обставина, що серед них в даний час знаходяться Левити та Когени, нащадки Аарона, а вони могли бути серед народу, що виводять свій рід від стародавніх ізраїльтян» (Жур. «Караимская жизнь», издание Москва, 1910 г., Книга № 3-4., стр. 48, статья «Общие заметки о караимах»).
Отже, прізвища караїмів Леві і Коген, або як компонент в подвійних прізвищах караїмів, як кістка в горлі їх тюркського походження. У караїмсько-російсько-польському словнику багато розтлумачених слів мають вказівку з якої мови вони запозичені. З цих відомостей мною встановлено, що термінологія пов'язана з релігією караїмів, запозичена з давньоєврейської мови. Ясно, що вона була сприйнята тюрками одночасно з прийняттям ними вчення Старозавітної Бібліі. Так, наприклад, з того ж словника виписую поспіль ... слова, запозичені з давньоєврейської мови ... Всі вони релігійного значення. Таким же шляхом прийшли до тюрків&nbsp;- караїмів (тоді ще тільки старозавітників) і слова Леві і Коген, як звання священнослужителів. Так що караїмські Леві і Когени НЕ нащадки ізраїльського коліна Левітів і Когенів, а нащадки тюркських священнослужителів. Тому посилання І.&nbsp;І.&nbsp;Казаса на їх ізраїльське походження&nbsp;- помилкове. Таким чином, цей єдиний аргумент на користь семітського походження караїмів відпав, і теорія їх тюркського походження утвердилася на всі 100%.
" //Сымыт Кушуль. [http://kale.at.ua/publ/populjarnoe/samye_chitaemye_materialy/prostaja_no_vesma_sushhestvennaja_istina_levi_i_kogeny_u_krymskikh_karaimov/6-1-0-76 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210524051840/https://kale.at.ua/publ/populjarnoe/samye_chitaemye_materialy/prostaja_no_vesma_sushhestvennaja_istina_levi_i_kogeny_u_krymskikh_karaimov/6-1-0-76 |date=24 травня 2021 }}  Простая, но весьма существенная истина. Леви и Когены у крымских караимов.]</ref>. В даний час традиції Семіти продовжуються і розвиваються<ref>Андрей Мальгин. [http://www.archipelag.ru/authors/malgin/?library=1169 ''Евреи или тюрки. Новые элементы в идентичности караимов и крымчаков в современном Крыму'' (2002)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130523172852/http://www.archipelag.ru/authors/malgin/?library=1169 |date=23 травня 2013 }}</ref> в Науковому центрі Асоціації кримських караїмів під керівництвом Юрія Полканова. Міжнародним інститутом кримських караїмів видаються міжнародні щоквартальні журнали «Caraimica» і «Караїмське спадщина».

== Караїмознавці ==
[[Фіркович Авраам Самуїлович|Авраам Фіркович]], Ян Жегожевський, Тадеуш Ян Ковальський, [[Шапшал Серая Маркович]], [[Мардкович Олександр Маркович|Олександр Мардкович]], [[Зайончковський Ананій|Ананій Зайончковський]], Володимир Зайончковський, Шимон Шишман, [[Юзеф Сулімович]], Олександр Дубинський, [[Кушуль Семіта Ісааківна|Семіта Кушуль]], [[Лебедева Емілія Ісааківна|Емілія Лебедева]], [[Прік Ольга Яківна|Ольга Прік]].

== Сучасні караїмознавці ==
[[Генрик Янковський (тюрколог)|Генрік Янковський]], Маріола Абкович, Анна Сулімович, Шимон Пілецький.

== Бібліографія ==
* [https://ure-online.info/encyclopedia/karayimy/ Караїми] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210122052935/https://ure-online.info/encyclopedia/karayimy/ |date=22 січня 2021 }} // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
* [https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_05_К-Ком#page/n39/mode/2up Караїми] // {{УМЕ5|сторінки=603}}
* [https://books.google.com.ua/books?id=SDuZmdQyxCQC&hl=uk&pg=PA179#v=onepage&q&f=false О караимах, преимущественно живущих в городе Евпатории] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210524051152/https://books.google.com.ua/books?id=SDuZmdQyxCQC&hl=uk&pg=PA179#v=onepage&q&f=false |date=24 травня 2021 }} // Новороссийский календарь на 1839-й год.&nbsp;— Одесса: Изд. Ришельевского лицея. Гор. тип., 1838.&nbsp;— C. 179—182.{{ref-ru-dor}}
* {{Citation|inventor=Tadeusz Jan Kowalski|title=Najpilniejsze zadania karaimoznawstwa|date=1936|volume=11|pages=12–23}}
* {{Citation|inventor=Aleksander Dubiński|title=Początki zainteresowań językiem i literaturą karaimską w nauce europejskiej do końca XIX w|date=1959|volume=2|issue=30|pages=135–144}}
* {{Citation|inventor=Aleksander Dubiński|title=Pół wieku karaimoznawstwa w Polsce|date=1975|volume=4|issue=98|pages=15–20}}
* {{Citation|inventor=Aleksander Dubiński|title=Publikacje reliogioznawcze w zakresie karaimoznawstwa polskiego (od 1918 roku). Bibliografia|date=1986|volume=18|pages=61–76}}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Караїми]]
[[Категорія:Сходознавство]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:Citation (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Citation/authors (редагувати)
Шаблон:Citation/make link (редагувати)
Шаблон:Citation/patent (редагувати)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-ru-dor (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/місце (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/серія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/стандартні номери (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/сторінки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/том (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:УМЕ5 (редагувати)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Караїмознавство».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Караїмознавство