Перегляд вихідного коду сторінки Кавказ

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{otherplaces}}'''Кавказ'''&nbsp;— це трансконтинентальний регіон між [[Чорне море|Чорним]] і [[Каспійське море|Каспійським]] морями, який в основному включає [[Вірменія|Вірменію]], [[Азербайджан]], [[Грузія|Грузію]] та частину півдня [[Росія|Росії]]. [[Кавказькі гори]], включаючи хребет [[Великий Кавказ|Великого Кавказу]], історично вважалися природним бар'єром між [[Східна Європа|Східною Європою]] та [[Західна Азія|Західною Азією]].

{{Infobox
| bodyclass = geography
| above     = Кавказ
| image     = [[File:Caucasus topographic map-en.svg|350px]]
| caption   = 
| label1    = Країни
| data1     = 
* {{AZE}}
* {{ARM}}
* {{GEO}}
* {{RUS}}
| label2    = Часові пояси
| data2    = [[UTC+02:00]], [[UTC+03:00]], [[UTC+03:30]], [[UTC+4:00]], [[UTC+04:30]]
}}З південного боку [[Малий Кавказ]] включає [[Джавахетський хребет]] і [[Вірменське нагір'я]], частина якого знаходиться в Туреччині.

Кавказ поділяється на [[Північний Кавказ]] і [[Південний Кавказ]], хоча Західний Кавказ також існує як окремий географічний простір у межах Північного Кавказу. Гірський хребет Великого Кавказу на півночі здебільшого поділяє Росія та Грузія, а також найпівнічніші частини Азербайджану. Гірський хребет Малого Кавказу на півдні зайнятий декількома незалежними державами, в основному Вірменією, Азербайджаном і Грузією, але також поширюється на частини північно-східної [[Туреччина|Туреччини]] та північного [[Іран]]у.

Регіон відомий своїм мовним розмаїттям: окрім [[Індоєвропейські мови|індоєвропейських]] і [[Тюркські мови|тюркських]] мов, [[Картвельські мови|картвельська]], [[Абхазо-адизькі мови|північно-західнокавказька]] та [[Північнокавказькі мови|північно-кавказька]] мовні сім'ї є корінними для цього регіону.

== Етимологія ==
[[Природнича історія (Пліній)|Природнича історія]] [[Пліній Старший|Плінія Старшого]] (77–79 рр. н.е.) виводить назву Кавказу від [[Скіфи|скіфської]] назви Croucasis, що нібито означає «мерехтливий від снігу». Німецький лінгвіст [[Пауль Кречмер]] зазначає, що [[Латиська мова|латиське]] слово kruvesis також означає «лід». 

У «[[Повість временних літ|Повісті минулих літ]]» (1113 р. н.&nbsp;е.) стверджується, що давньосхіднослов'янське Кавкасийскыѣ горы походить від [[Давньогрецька мова|давньогрецького]] Καύκασος (Kaúkasos), яке, на думку М. А. Ююкіна, є складним словом, яке можна тлумачиться як «гора чайки» (καύ-: καύαξ, καύηξ, -ηκος, κήξ, κηϋξ «вид чайки» + реконструйоване *κάσος «гора» або «скеля»)

У грузинській традиції термін Кавказ походить від слова Кавказ ({{lang-ka|კავკასოსი}}&nbsp;— Ḳavḳasosi), син біблійного [[Фогарма|Фогарми]] та легендарний прабатько народів [[Чеченці|нохчів]].

За словами німецьких філологів Отто Шредера та Альфонса А. Неринга, давньогрецьке слово Καύκασος (Kaukasos) пов'язане з [[Готи|готським]] hauhs «високий», а також з [[Литовська мова|литовським]] kaũkas «пагорб» і kaukarà «пагорб, вершина», {{lang-ru|куча}} «купа». Британський лінгвіст Едріан Рум стверджує, що *kau- також означає «гора» [[Пеласги|пеласгійською]], хоча це спекулятивне врахування того, що пеласгійська мова настільки погано відома.

== Історія ==
{{Scroll Gallery
|назва= Історія Кавказу з 290 р. до н.е. до 1530 р н.е.
|ширина=350
|розташування=left
|File:Caucasus 80 BC map alt de.png|80 р. до н.е.
|File:Caucasus 250 AD map alt de.png|250 р.
|File:Caucasus 300 map alt de.png|300 р.
|File:Caucasus 385 AD map alt de.png|385 р.
|File:Caucasus 565 map de alt.png|565 р.
|File:Caucasus 750n de.png|750 р.
|File:Caucasus 850 map alt de.png|850 р.
|File:Caucasus 900 map alt de.png|900 р.
|File:Caucasus 1000 map de.png|1000 р.
|File:Caucasus 1060n map de.png|1060 р.
|File:Caucasus 1090 AC de.png|1090 р.
|File:Caucasus 1124 AC de.png|1124 р.
|File:Caucasus 1206 map de.png|1206 р.
|File:Caucasus 1213 AD map de.png|1213 р.
|File:Caucasus 1245 AD map de.png|1245 р.
|File:Caucasus 1311 AD map de.png|1311 р.
|File:Caucasus 1380 map de.png|1380 р.
|File:Caucasus 1405 map de.png|1405 р.
|File:Caucasus 1450 map de.png|1450 р.
|File:Caucasus 1490 map de.png|1490 р.
|File:Caucasus 1530 map de.png|1530 р.
}}
Кавказький регіон межував з першими історичними державами [[Близький Схід|Близького Сходу]]&nbsp;— [[Хетська держава|Хетським]] та [[Новоассирійська імперія|Новоассирійським]] царствами. У той період також утворюється перша історична держава Південного Кавказу&nbsp;— [[Урарту]]. Починаючи з середини [[1-ше тисячоліття до н. е.|I тисячоліття до нашої ери]] Кавказ починає потрапляти під вплив імперій, що виникали на Південний Схід ([[Мідія]], [[Імперія Ахеменідів]] та пізніші перські держави) та Південний Захід (Імперія Александра Македонського, пізніше&nbsp;— [[Римська імперія|Римська]], [[Візантійська імперія|Візантійська]], [[Османська імперія|Османська імперії]]) від нього, а також північних кочових імперій [[Євразійський степ|євразійського степу]].

В античності найвизначнішими державами Кавказу були [[Вірменська імперія]] та [[Кавказька Албанія]]; територію сучасної Грузії займали [[Колхіда]] та [[Царство Іберія|Іберія]]. [[Чорноморське узбережжя Кавказу]] було колонізоване [[греки|греками]], які і почали застосовувати до регіону назву ''Καυκασος'', ймовірно запозичивши її з однієї з місцевих мов. Кавказ був добре представлений в античній культурі, з ним пов'язувалися міфи про [[Прометей (міфологія)|Прометея]] та [[Золоте руно]]. Частини Південного Кавказу були включені до складу провінцій [[Вірменія (римська провінція)|Вірменія]] та [[Каппадокія]] Римської імперії.

У перші століття нашої ери Кавказ перебуває під впливами перської [[Імперія Сассанідів|Імперії Сассанідів]] та Римської імперії. Тоді ж у регіон з Заходу починає проникати християнство, яке у IV–V століттях приймає населення Вірменії, Грузії та Кавказької Абланії. У VII столітті Південний Кавказ та [[Дагестан]] завойовують [[араби]], після чого у регіоні поширюється [[іслам]]. У XI–XII&nbsp;ст. Південний Кавказ завойовують [[сельджуки]], поклавши початок формуванню азербайджанського народу. У XIII&nbsp;ст. на Кавказ приходять [[монголи]]. Нащадками мов розбитих монголами [[половці|кипчаків-половців]] та [[алани|аланів]] пізніше стають [[карачаєво-балкарська мова|карачаєво-балкарська]], [[кумицька мова|кумицька]] та [[осетинська мова]] відповідно. У XV столітті над [[Терек]]ом зустрічаються кількасоттисячні війська хана Золотої Орди [[Тохтамиш]]а та чергового завойовника Кавказу [[Тамерлан]]а; поразка ординського війська призводить до подальшого розпаду держави.

Надалі країни Кавказу потрапляють під вплив Османської та [[Перська імперія|Перської імперій]]; у цей період кавказькі держави перебувають у залежності від них, та унезалежнюються за можливості. Після завоювання [[Астраханське ханство|Астраханського ханства]] у XVI столітті [[Московія]] виходить на кордони Кавказу, а у XVII столітті, розбивши [[Ногайська орда|Ногайську орду]], у північнокавказькі степи зі сходу прибувають [[калмики]].

У колоніальний період через віддаленість Кавказу від територій інших європейських імперій, на Кавказі починає безроздільно володарювати Російська імперія, витісняючи Оттоманську імперію та Персію з регіону. [[Російська імперія]] розпочинала війни на териорії Кавказу протягом кількох віків і включила в себе декілька війн Росії з [[Російсько-турецькі війни|Османською імперією]], [[Російсько-перські війни|Персією]], місцевими державами та народами&nbsp;— [[Донські козаки|донських козаків]], [[Кубанські козаки|кубанське]] та [[Терські козаки|терське]] козацькими військами, через яких навіть до 1928 року цілий північний Кавказ утримувався як територія України&nbsp;— «Від Сяну по Кавказ» чи «Від Сяну до Дону». У середині XIX століття, коли більша частина Південного Кавказу вже була включена до складу імперії, [[Велика Кавказька війна|на Північному чинився опір]]. У Дагестані під впливом [[мюридизм]]у (місцевої форми суфізму) на місці традиційних ханств виникла теократична держава [[Північно-Кавказький імамат]] під проводом [[Імам Шаміль|імама Шаміля]]. У [[Черкесія|Черкесії]] Росія застосувала методи повного знищення поселень [[адиги|адигів]], поступово звужуючи зайняту ними територію, що увійшло в історію під назвою [[геноцид черкеського народу]].

[[Файл:Наступление турок в 1918 году.svg|thumb|290px|right|Південний Кавказ у 1918 році]]
Під час розпаду Російської імперії на Кавказі утворилася низка держав ([[Республіка Горців Кавказу]], [[Закавказька Демократична Федеративна Республіка]] та ін.), які врешті-решт були завойовані більшовиками. [[Радянська Росія]] поступилася новоутвореній [[Турецька Республіка|Турецькій республіці]] низкою прикордонних районів. Еміграція кавказьких держав утворила уряди у вигнанні, взявши участь у [[прометеїзм|прометейському русі]]. Під час [[Радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]] нацистські війська дійшли до північного Кавказу; обидві сторони протистояння утворювали національні військові підрозділи, сформовані з народів Кавказу. У 1943–1944 роках СРСР [[Депортація народів у СРСР|провів депортації]] калмиків, чеченців та інгушів, карачаївців та балкарців, яким було дозволено повернутись на батьківщину у 1956–1958 роках. Окрім того, кілька менших внутрішньокавказьких переселень були проведені у 1920-1960-х роках.

Під час Розпаду СРСР союзні республіки [[Грузія]], [[Вірменія]] та [[Азербайджан]] отримали незалежність. Спроби унезалежнитись або створити свої автономії здійснила також і низка інших народів та етнічних груп. Це призвело до виникнення невизнаних держав [[Чеченська Республіка Ічкерія]], [[Південна Осетія]], [[Абхазія]], [[Нагірно-Карабаська Республіка]] та декількох війн і етнічних конфліктів на Кавказі, які не були розв'язані, і зараз перебувають у замороженому стані. На Північному Кавказі спостерігається етнічна напруженість та протистояння «традиційного ісламу» з [[салафізм]]ом, радикальний напрямок якого [[Кавказький емірат|веде збройну боротьбу]]. За підрахунками видання «Кавказский Узел», у 2012–2014 роках у цьому конфлікті щороку гинуло кількасот людей<ref>{{Cite web |url=http://www.kavkaz-uzel.ru/rubric/1103 |title=Кавказский Узел — Статистика жертв на Северном Кавказе |accessdate=2 вересня 2015 |archive-date=9 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150909212238/http://www.kavkaz-uzel.ru/rubric/1103 }}</ref>.

<gallery widths="150" heights="150">
File:Maps of the Armenian Empire of Tigranes.gif|Велика Вірменія у І ст. до н.&nbsp;е. ([[Тигран II]])
File:Geor tamro aandersen.png|Грузія у ХІІІ&nbsp;ст. ([[Тамара Велика]])
File:Khanates of the Caucasus in the 18th-19th centuries.png|[[Азербайджанські ханства]] у XVIII&nbsp;ст.
File:Карта Кавказского края (1801-1813)..jpg|Кавказ у Російській імперії на початку XIX&nbsp;ст.
</gallery>

=== Список історичних держав Кавказу ===

{{Розширити розділ|дата=серпень 2015}}

{{Columns-list|3|
* [[Абхазьке царство]]
* [[Аварське ханство]]
* [[Аланія]]
* [[Велика Вірменія]]
* [[Газікумухське шамхальство]]
* [[Грузинське царство]]
* [[Царство Іберія]]
* [[Кабарда]]
* [[Кавказька Албанія]]
* [[Колхіда]]
* [[Лазіка]]
* [[Лакз]]
* [[Сарір]]
* [[Тарковське шамхальство]]
* [[Тмутороканське князівство]]
* [[Урарту]]
* [[Хозарський каганат]]
* [[Черкесія]]
* [[ОУН]] (До Кавказу)
}}

=== Кавказ в історії металургії ===

Див. також '''[[Історія видобутку корисних копалин на Кавказі]]'''

Видатні мислителі античності&nbsp;— [[Аристотель]], [[Страбон]], [[Пліній]], [[Єзекиїл]] вважали батьківщиною металів Південний Кавказ. [[Біблія]], іномовно описуючи прадавнє кавказьке плем'я, зазначає: «Зилла ж і та вродила Тубаль-Каїна, праотця всіх тих, що кують мідь та залізо» (Пер. кн. Мойсея, 4:22). За гіпотезу первинності Кавказу стояли видатні археологи XIX і XX&nbsp;ст., зокрема, Ф.&nbsp;Ленорман, К.&nbsp;Бер, Г.&nbsp;Чайлд та інші. Сьогодні прибічниками цієї гіпотези залишаються лише окремі вчені, що присвятили своє життя дослідженням Кавказу.

Разом з тим, залишається багато свідчень про розвиток у давнину витоплення металів у цьому регіоні.

У IV тис. до Р.&nbsp;Х. значна частина балканських гірничо-металургійних центрів занепадає, а розробки руд і виробництво міді здебільшого переміщуються в [[Карпати]], зокрема в [[Трансильванія|Трансильванію]]. Майже в той самий час (з кінця V тис. до Р.&nbsp;Х.) починають формуватися потужні гірничі осередки на '''Кавказ'''і, причому на їх становлення імовірно вплинули технологічні імпульси, що йшли як збоку балкано-карпатської металургії (через північне Причорномор'я, за посередництвом трипільської та майкопської культур), так і з боку південних сусідів&nbsp;— народів [[Східна Анатолія|Східної Анатолії]], де найдавніша металургія була усталена традицією й первісними знаннями. Цікавим феноменом незвикло багатої металом археологічної культури є майкопська (IV тис. до Р.&nbsp;Х.), ареалом життєдіяльності якої була Кубань і Північний Кавказ. Розкопки залишених цією скотарською культурою величезних могил дали численні колекції металевих виробів: бронзову зброю і посуд, золоті прикраси, срібні посудини. Припускають, що метал надходив з Південного Кавказу, хоча не виключені розробки руд у ареалі розселення майкопської культури, де є відповідні мідні рудопрояви.

== Політична географія ==
[[Файл:Caucasus1991.png|thumb|350px|Самопроголошені республіки та етнічні конфлікти Кавказу на початку 1990-х років]]
{| cellpadding=6
|-
! '''Південний Кавказ'''
! '''Північний Кавказ'''
|- style="vertical-align:top; white-space:nowrap;"
|
* {{AZE}}
* {{ARM}}
* {{GEO}}

''Невизнані та частково визнані держави''
* {{NKR}}
* {{SO}}
* {{ABK}}
* [[Файл:Flag of Chechen Republic of Ichkeria.svg|border|22px]] [[Чеченська Республіка Ічкерія]]

|
* {{RUS}}
''Республіки''
* {{RU-AD}}
* {{RUS-DA}}
* {{RU-IN}}
* {{RUS-KL}}
* {{RU-KB}}
* {{RUS-KC}}
* {{RUS-SE}}
* {{RUS-CE}}
''Краї''
* {{RU-KDA}}
* {{RUS-STA}}
''Області''
* {{RUS-ROS}}
|}

=== Культурно-історичні області Кавказу ===
{| cellpadding=6
|-
! '''Козацькі регіони'''
! '''Північний Захід'''
! '''Дагестан'''
! '''Грузинські'''
! '''Вірменські'''
! '''Азербайджанські'''
|- style="vertical-align:top; white-space:nowrap;"
|
* [[Дон (регіон)]]
* [[Кубань]]
* [[Терщина]]
|
* [[Черкесія]]
* [[Кабарда]]
* [[Карачай]]
* [[Балкарія]]
* [[Абазинія]]
|
* [[Кумикія]]
* [[Ногайстан]]
* [[Лезгистан]]
* [[Аваристан]]
|
* [[Месхеті]]
* [[Кахеті]]
* [[Картлі]]
* [[Гурія]]
* [[Тушеті]]
* [[Імереті]]
* [[Сванетія]]
* [[Мінгрелія]]
* [[Адміністративний поділ Грузії#Історичні регіони|та інші]]
|
* [[Арцах]]
* [[Утік]]
* та інші
|
* 
|}

== Фізична географія ==
{{Scroll Gallery
|назва= Види Кавказу
|ширина=300
|розташування=right
|File:Azerbajiani landscape - Another version.jpg|Азербайджанський пейзаж
|Файл:Главный Кавказский хребет.jpg|Головний Кавказький хребет
|File:Yerevan 2012 February.JPG|Вид на [[Арарат]] з [[Єреван]]у
|File:Mount Elbrus May 2008.jpg|[[Ельбрус]]
|File:Svaneti, georgia.jpg|[[Сванетія]], Грузія
|File:Georgia, Khevi, Suatisi Valley - Village Suatisi.jpg|Північна Грузія
|File:Truso (5).jpg|Північна Грузія
|Файл:Kaukasian nature reserve.jpg|[[Кавказький заповідник]]
}}
До географічного Кавказу належать:
* Перекавказька рівнина, до якої входять
** На заході&nbsp;— [[Кубансько-Приазовська низовина]] з головною річкою [[Кубань]]
** В центрі&nbsp;— [[Ставропольська височина]]
** На сході&nbsp;— [[Терсько-Кумська низовина]] з річками [[Терек]] і [[Кума (річка, Росія)|Кума]]
** Смугою від Каспійського до Азовського моря&nbsp;— [[Кумо-Маницька западина]]
* [[Великий Кавказ]]
** [[Головний Кавказький хребет]] з найвищими вершинами [[Ельбрус]] і [[Казбек]]
* Закавказька депресія
** На заході&nbsp;— [[Колхідська низовина]] в Грузії з головною річкою [[Ріоні]]
** На сході&nbsp;— [[Кура-Араксинська низовина]] в Азербайджані з головною річкою [[Кура]]
* [[Вірменське нагір'я]] з озером [[Севан]] та вершиною [[Арарат]]
** [[Малий Кавказ]]

Через Кавказ проходить умовний кордон між Європою та Азією, який найчастіше проводять по Головному хребту або по Кумо-Маницькій западині.

Головний Кавказький хребет є важкопрохідним: Північний Кавказ із Південним поєднували тільки два історичні шляхи. Один, названий Великим Кавказьким або Дербентським проходом, йшов уздовж узбережжя Каспійського моря. У місцях, де відноги гір найближче підходили до моря, здавна споруджувалися фортеці та стіни, які повністю перекривали цей шлях. Найвідомішою з них є [[Дербент]]ська фортеця та стіна, що були визнані об'єктом [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Світової спадщини ЮНЕСКО]]. Другий проходив через верхів'я Тереку ([[Дар'яльська ущелина|Дар'яльську ущелину]]); у давні часи він був відомий як Кавказька або Аланська брама. На цьому шляху Російська імперія наприкінці XVIII століття спорудила Воєнно-Грузинську дорогу, що поєднала [[Владикавказ]] і [[Тбілісі]].

[[Кавказький заповідник]], що знаходиться у горах російської частини Західного Кавказу, також став частиною Світової спадщини ЮНЕСКО.

Кавказ є популярним у Росії регіоном туризму; до Південного Кавказу приїздять відпочивати також з України, Туреччини, Ірану. Основними туристичними зонами є Чорноморське узбережжя (пляжний відпочинок&nbsp;— [[Сочі]], [[Анаклія]], [[Батумі]]), [[Кавмінводи]] (оздоровчий туризм&nbsp;— [[П'ятигорськ]], [[Кисловодськ]], [[Мінеральні води]]), [[Приельбрусся]] (альпінізм), [[Тбілісі]].

<gallery widths="150" heights="150">
File:The Caucasus Ecoregion Map-sr.svg|Топографічна карта Кавказу
File:Rsz 2eur azia bord.jpg|Варіанти кордону між Європою та Азією
Файл:Manych small.jpg|[[Маницька протока]] 17-15 тис. років тому
Файл:Kaukasus.jpg|Кавказ з космосу
</gallery>

== Населення ==
[[Файл:Caucasus-ethnic uk.svg|thumb|350px|right|Народи Кавказу]]
{{Scroll Gallery
|назва= Люди Кавказу
|ширина=200
|розташування=right
|File:An African man in Karabakh by George Kennan.jpg|[[Абхазькі негри|Кавказький негр]]
|Файл:Derbent wall.jpg|[[Дербентська стіна]]
|Файл:Danzan Davidovitch.jpg|Калмик [[Данзан Тундутов]]
|File:Batumi - Pisaturm bei Nacht.JPG|[[Батумі]]
|File:Ossetian dancer Alexander Dzusov.jpg|[[Лезгинка]]
|Файл:Kalmyk Temple in Belgrade.JPG|[[Калмицький буддійський храм у Белграді]]
|File:Ng chernetsov, Tiflis, 1839.jpg|[[Тбілісі]], 1839
|File:Shinaz minaret.JPG|[[Шиназ]], Дагестан
|File:Ingushetia - Erzi.jpeg|[[Ерзі]], Інгушетія
|File:Evstafiev-chechnya-palace-gunman.jpg|[[Перша чеченська війна]]
||Сучасний [[Баку]]
}}
{{Scroll Gallery
|назва=Прапори Кавказу
|ширина=200
|розташування=right
|File:Flag of Adygea.svg|[[Етнічні прапори]]: [[Адиги]]
|File:Flag of Abazinia.svg|[[Абазини]]
|File:Lezgian flag.svg|[[Лезгини]]
|File:Flag of the Kumukh people 1.svg|[[Кумики]]
|File:Nogai flag.svg|[[Ногайці]] 
|File:Khunz Wolf 3b.svg|[[Аварці]]
|File:Flag of the Lak People v2.svg|[[Лакці]]
|File:Flag of Kalmykia.svg|[[Калмики]]
|File:Flag of Don Cossacks.svg|[[Донські козаки]]
|File:Flag of Kuban People's Republic.svg|[[Кубанські козаки]]
|File:ChRI Flag.PNG|[[Чеченці]] (ічкерійський прапор з гербом)
|File:Flag of Karachay-Balkaria.svg|[[Балкарці]] та [[Карачаєвці]]
|File:Flag of Meskhetian Turks 1.svg|[[Турки-месхетинці]]
|File:Flag of South Ossetia.svg|[[Осетини]]
|File:Flag of Abkhazia.svg|[[Абхази]]
|File:Flag_of_Adjara.svg|[[Аджарці]]
|File:Flag of Ingushetia.svg|[[Інгуші]]
|File:The flag of Talysh.gif|[[Талиші]]
|File:Flag of Dahadaevsky rayon (Dagestan).jpg|[[Даргинці]]
|File:Aghul flag.svg|[[Агули]]
|File:Цахурский флаг.jpg|[[Цахури]]
}}

=== Народи Кавказу за мовними сім'ями ===

[[Мови Кавказу]] належать до картвельської, тюркської, індоєвропейської та північнокавказької (нахсько-дагестанської та абхазо-адигської) мовних сімей.

Терміном [[кавказькі мови]] позначали мовні сім'ї, присутні тільки на Кавказі: картвельську, нахсько-дагестанську та абхазо-адигську. Гіпотеза про спорідненість картвельських мов із двома північнокавказькими сім'ями була спростована, однак зв'язок між нахсько-дагестанською та абхазо-адигською сім'ями знайшов підтвердження у працях С.&nbsp;А.&nbsp;Старостіна та С.&nbsp;Л.&nbsp;Ніколаєва<ref>Nikolayev, S. L., and S. A. Starostin. 1994. ''North Caucasian etymological dictionary''. Moscow: Asterisk.</ref>. Пропонована ними сім'я мов отримала назву північнокаваказької.

Дагестанська гілка північнокавказької сім'ї відрізняється надзвичайною роздробленістю: наприклад, діалекти даргинської мови не є взаємно зрозумілими, а зона вжитку низки мов обмежується одним селом. У наступному списку жирним позначені титульні нації держав та автономних республік.

{| cellpadding=6
|-
|- style="vertical-align:top; white-space:nowrap;"
|
Алтайська мовна сім'я
* Монгольські народи
** '''[[Калмики]]'''
* Тюркські народи
** Кипчацька група
*** '''[[Кумики]]
*** '''[[Карачаєвці]]'''
*** '''[[Балкарці]]'''
*** [[Ногайці]]
** Огузька група
*** '''[[Азербайджанці]]'''
*** [[Трухмени]]
*** [[Турки-месхетинці]]

Індоєвропейська мовна сім'я
* Індо-іранська група
** '''[[Осетини]]'''
** [[Тати]]
** [[Гірські євреї]]
** [[Талиші]]
** [[Курди]]
*** [[Єзиди]]
* Вірменська група
** '''[[Вірмени]]'''
* Грецька група
** [[Понтійські греки]]
* Слов'янська група
** [[Росіяни]]
*** [[Донські козаки]]
*** [[Терські козаки]]
*** [[Кубанські козаки]]
** '''[[Українці на півдні Росії|Українці]]'''

Картвельська мовна сім'я
* '''[[Грузини]]'''
** [[Мегрели]]
** [[Свани]]
** [[Аджарці]]
* [[Грузинські євреї]]
|
Північнокавказька мовна сім'я
* Абхазо-адизька група
** '''[[Абхази]]'''
** [[Абазини]]
** [[Адиги]]
*** '''[[Адигейці]]'''
*** '''[[Черкеси]]'''
*** '''[[Кабардинці]]'''
*** [[Шапсуги]]
* Нахсько-дагестанська група
** Нахська підгрупа
*** '''[[Чеченці]]'''
**** [[Кистинці]]
*** [[Бацбійці]]
*** '''[[Інгуші]]'''
** Дагестанська підгрупа
*** [[Лакці]]
*** [[Даргінці]]
*** [[Лезгини]]
*** [[Агули]]
*** [[Табасарани]]
*** [[Рутульці]]
*** [[Цахури]]
*** [[Аварці]]
**** [[Арчинці]]
**** [[Андо-цезькі народи]]
***** [[Андійці]]
***** [[Ахвахці]]
***** [[Каратинці]]
***** [[Тиндинці]]
***** [[Багулали]]
***** [[Чамалали]]
***** [[Годоберинці]]
***** [[Ботліхці]]
***** [[Дідойці]]
***** [[Бежтинці]]
***** [[Гунзибці]]
***** [[Гінухці]]
***** [[Хваршини]]
|}

=== Сучасні процеси ===

У народів Північного Кавказу зберігаються елементи традиційної культури&nbsp;— поділ на роди та «племена» ([[тайп]], [[тукхум]], [[Шахар (спільнота)|шахар]] та ін.), звичаєве право із неформальними кодексами честі ([[адиге хабзе]], [[ездел]], [[къонахалла]]) та подекуди збереженою практикою кровної помсти, а також відродженими вічевими структурами ([[адиге хасе]], [[мехк-кхел]], [[тьоре]], дагестанські сільські громади&nbsp;— [[джамаат]]и). Через високу народжуваність та низький економічний розвиток регіону народи Північного Кавказу та азербайджанці з 1990-х років активно розселяються по всій території Росії.

На Північному Кавказі триває русифікація кавказьких народів; у південнокавказьких країнах, навпаки, знижується рівень знання російської, підвищується роль англійської мови у Грузії та турецької в Азербайджані. [[Козаки]] були офіційно визнані етнічною групою росіян; найбільша кількість людей, які самоідентифікуються під час перепису як [[Козаки (національність)|козаки]], живе у Ростовській області. Нащадки переселенців з України, які домінували на Кубані та були присутні в інших районах Північного Кавказу, втратили українську ідентичність, проте подекуди зберігається українська мова, відома у регіоні як [[балачка]].

<gallery widths="150" heights="150">
Файл:Chechens by federal subject 2010.svg|Розселення чеченців в Росії. Найбільша частка трудових мігрантів&nbsp;— у малонаселених нафтогазовидобувних регіонах.
Файл:Muslim2002stavropol.png|Дагестанізація Східного Ставропілля
Файл:Armenians2002stavropol.png|Вірмени на Північному Кавказі зосереджені у кількох районах Ставропілля, Кубані та Дону
</gallery>

== Релігія ==

На Кавказі представлена кожна з трьох світових релігій, а також юдаїзм, єзидизм (у вірменських курдів-єзидів) та низка місцевих вірувань.
* [[Християнство]]
** [[Вірменська апостольська церква]]&nbsp;— основна церква вірменів, одна зі [[Давньосхідні християнські церкви|східних церков]], які у V&nbsp;ст. розійшлися з майбутнім католицизмом та православ'ям. Існують також вірменські [[Вірменська католицька церква|греко-католицька]] та євангелістська церкви, що відкололися від апостольської.
** [[Православ'я]]
*** [[Грузинська православна церква]]&nbsp;— основна церква грузинів.
*** [[Російська православна церква]]&nbsp;— церква росіян, українців та осетинів (менша частка останніх сповідує іслам).
**** [[Абхазька православна церква]] ([[де-факто]] у підпорядкуванні в російської, однак навіть та формально визнає юрисдикцію ГПЦ в Абхазії). Частина абхазів&nbsp;— мусульмани.
* [[Іслам]]
** [[Сунізм]]&nbsp;— релігія більшості північнокавказьких народів та грузинів Аджарії.
*** [[Салафія]]&nbsp;— рух за повернення до першопочаткового ісламу, ісламський фундаменталізм. Є ідеологією [[Імарат Кавказ|Імарату Кавказ]]. Салафітські організації переслідуються в Росії, включно з тими, які виступають проти збройної боротьби.
*** [[Шафійський мазгаб]]&nbsp;— школа ісламського права.
*** [[Ханафійський мазгаб]]&nbsp;— школа ісламського права.
** [[Шиїзм]]&nbsp;— релігія азербайджанців.
*** [[Джафарійський мазгаб]]&nbsp;— школа ісламського права.
** [[Суфізм]]&nbsp;— містичний напрямок в ісламі, присутній і в шиїзмі, і в суфізмі. На Кавказі присутні суфійські [[тарикат]]и [[Накшбандія]] і [[Кадирія]]. Найбільш поширеним суфізм є у Дагестані.
*** [[Мюридизм]]&nbsp;— історична кавказька форма суфізму, що призвела до створення [[Північно-Кавказький імамат|Кавказького імамату]]. До сучасного кавказького суфізму ця назва не застосовується.
* [[Юдаїзм]]&nbsp;— релігія [[Грузинські єв��еї|грузинських]] та [[Гірські євреї|горських євреїв]].
* [[Єзидизм]]&nbsp;— релігія курдів-єзидів, невелика частка яких мешкає у Вірменії.
* [[Буддизм]]
** [[Тибетський буддизм]]&nbsp;— релігія калмиків.
* Традиційні релігії народів Кавказу. Сповідувалися горськими народами одночасно з ісламом та православ'ям (осетини). Ритуали продовжували виконуватися до радянських часів.

<gallery widths="150" heights="150">
File:2014 Prowincja Kotajk, Garni, Świątynia Garni (08).jpg|Язичницький елліністичний храм І ст.&nbsp;н.&nbsp;е. у Вірменії
File:Etchmiadzin Cathedral view.jpg|Кафедральний собор Вірменської апостольської церкви
Файл:Evstafiev-chechnya-prayer3.jpg|Намаз під час Першої чеченської війни
Файл:RIAN archive 908389 Victory Day parade in Russian Regions.jpg|«День Перемоги» у Мечеті імені Ахмата Кадирова
File:Burkhan Bakshin Altan Sume.jpg|Калмицький буддійський храм
</gallery>

== Кавказ в українській культурі ==
{{Scroll Gallery
|назва= Кавказ у картинах народжених в Україні художників <!--та україн-->
|ширина=300
|розташування=right
|Файл:Roubaud. Scene from Caucasian war.jpg|Бій між кубанськими козаками та черкесами, [[Рубо Франц Олексійович|Франц Рубо]]
|File:Archip Iwanowitsch Kuindshi 002.jpg|Ельбрус. Місячна ніч, [[Архип Куїнджі]]
|File:Sudkovsky 007.jpg|[[Дар'яльська ущелина]], [[Судковський Руфін Гаврилович|Руфін Судковський]]
|File:Aivasovsky Ivan Constantinovich The Caucasus.jpg|Кавказ, [[Іван Айвазовський]]
}}

Перші контакти предків українців та народів Кавказу сягають [[Тмутороканське князівство|Тмутороканського князівства]], східних походів київських князів та участі [[калмицькі козаки|калмицьких підрозділів]] у козацьких війнах. Проте постійними вони стають тільки після переселення Чорноморського козацького війська на Кубань. Кубанці, захищаючи кордони Російської імперії та беручи участь в її колоніальних війнах, були ворогами горців, а проте перейняли деякі елементи їхньої культури, зокрема одяг ([[черкеска]]) та зброю ([[шашка]]). Загітувати кубанців розвернути шаблі проти Російської імперії мав у планах [[Михайло Чайковський]], який працював над об'єднанням європейських та кавказьких народів проти імперії. Симпатії українського руху до кавказців під час Кавказької війни втілилися у поемі Шевченка [[Кавказ (поема)|Кавказ]], яку пізніше під час перебування [[Імам Шаміль|Шаміля]] в Києві намагалася передати йому українська молодь.

Ідею «єдиної, неподільної, від Карпат аж до Кавказу» незалежної України наприкінці XIX століття висунули [[Микола Міхновський]] та [[Юліан Бачинський]]. Під час визвольних змагань українські та кавказькі уряди укладали союзницькі угоди; представники кавказьких політичних сил брали участь у [[З'їзд поневолених народів Росії|З'їзді народів]] в Києві та інших об'єднаннях національних сил. Екзильні уряди України та кавказьких держав у міжвоєнний період тісно співпрацювали в рамках [[прометеїзм|прометейського руху]], створивши зокрема [[Комітет дружби народів Кавказу, Туркестану та України]], а після Другої світової війни&nbsp;— в рамках [[Антибільшовицький блок народів|Антибільшовицького блоку народів]]. Колишній прем'єр Кубанської Народної Республіки [[Василь Іванис]] у своїй книзі «До проблеми Кавказу» вбачав майбутнє Кавказу як незалежної федеративної держави, союзної Україні. Геополітичну структуру Кавказу у стосунку до України проаналізував у своїй «[[Чорноморська доктрина|Чорноморській доктрині]]» [[Юрій Липа]].

Представники кавказьких народів, зокрема [[Сергій Параджанов]] і [[Іван Кавалерідзе]], зробили помітний внесок до українського мистецтва. Після розпаду СРСР українські ([[Арго (УНСО)|«Арго»]], [[Вікинг (УНСО)|«Вікинг»]]), грузинські та чеченські ([[Батальйон імені Джохара Дудаєва]]) націоналісти спільно воювали у війнах, розв'язаних Росією проти їхніх держав. Україна співпрацювала з кавказькими державами в рамках об'єднань [[ГУАМ]], [[Співдружність демократичного вибору]], [[ОЧЕС]], [[СНД]]; найбільш тісні стосунки в України склалися з Грузією.

== Економіка ==
{{У планах}}

=== Корисні копалини Кавказу ===
[[Файл:Carte des ressources naturelles dans le Caucase.png|thumb|right|350px|Корисні копалини та шляхи сполучення Кавказу]]
На території Кавказу виявлені численні родовища горючих, металічних і неметалічних корисних копалин, а також мінеральних, термальних і прісних вод. Зокрема виявлені родовища: [[нафта|нафти]] і [[газ]]у, кам'яного і бурого [[вугілля]] (Ткварчельське та Ткібулі-Шаорське), залізних ([[Дашкесанське залізорудне родовище|Дашкесанське]], Разданське, Абовянське та Малкінське) і марганцевих руд (Чіатурське), руд кольорових металів ([[вольфрам]]у, [[молібден]]у, [[кобальт]]у, [[мідь|міді]], [[свинець|свинцю]], [[цинк]]у, [[ртуть|ртуті]]), нерудної сировини ([[бентоніт]], [[флорідин]], [[барит]]), природних будівельних матеріалів ([[граніт]]ів, [[монцоніт]]ів, [[габро]], [[мармур]]ів, [[вулкан]]ічних і фельзитових [[туф]]ів, [[базальт]]ів і [[андезит]]ів, [[вапняк]]ів і [[травертин]]ів).

==== [[Історія видобутку корисних копалин на Кавказі]] ====

З кінця V тис. до Р.&nbsp;Х. починають формуватися потужні гірничі осередки на Кавказі, причому на їх становлення імовірно вплинули технологічні імпульси, що йшли як збоку балкано-карпатської металургії (через північне Причорномор'я, за посередництвом трипільської та майкопської культур), так і з боку південних сусідів&nbsp;— народів Східної Анатолії, де найдавніша металургія була усталена традицією й первісними знаннями. Цікавим феноменом незвикло багатої металом археологічної культури є майкопська (IV тис. до Р.&nbsp;Х.), ареалом життєдіяльності якої була [[Кубань]] і [[Північний Кавказ]]. Розкопки залишених цією скотарською культурою величезних могил дали численні колекції металевих виробів: бронзову зброю і посуд, золоті прикраси, срібні посудини. Припускають, що метал надходив з Південного Кавказу, хоча не виключені розробки руд у ареалі розселення майкопської культури, де є відповідні мідні рудопрояви.

Таким чином, завдяки стійким господарчим, торговельним і культурним (технологічним) зв'язкам навколо Чорного моря, у IV тис. до Р.&nbsp;Х. сформувалася [[Циркумпонтійська металургійна провінція]], яка протягом тривалого часу залишалася найпотужнішою на території усієї Євразії. Домінантою цієї провінції були рудники Кавказу, що пов'язано не тільки з багатими мідними родовищами, але й з новими технологічними успіхами кавказьких гірників&nbsp;— виробництвом [[Арсенова бронза|арсенових бронз]] та освоєнням витоплення міді з первинних сірчистих руд.

Приблизно на початку II тис. до Р.&nbsp;Х., коли зв'язки між гірничо-металургійними й металообробними центрами навколо Чорного моря перестали бути системними (метал Балкан і Карпат було переорієнтовано на захід і північ, а Кавказу&nbsp;— на південь і схід), утворилася окрема [[Кавказька металургійна провінція]] (площею близько 500 тис. км²). Бувши в 7 разів меншою за [[Європейська металургійна провінція|Європейську металургійну провінцію]] та в 16 разів&nbsp;— за Євразійську, вона значно (за деякими оцінками&nbsp;— на порядок) перевищувала їх за чисельністю мідних виробів.

== Див. також ==
* [[Комітет дружби народів Кавказу, Туркестану та України]]
* [[Кавказькі гори]]
* [http://argumentua.com/stati/velika-ukra-na-v-d-syanu-po-kavkaz-karti Велика Україна, «від Сяну по Кавказ»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200813070534/http://argumentua.com/stati/velika-ukra-na-v-d-syanu-po-kavkaz-karti |date=13 серпня 2020 }}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://www.kavkaz-uzel.ru/ Кавказский Узел&nbsp;— Новости Кавказа] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200914024444/https://www.kavkaz-uzel.ru/ |date=14 вересня 2020 }}
* [http://www.iriston.com/nogbon/?f=11 Атлас этнополитической истории Кавказа] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150802045913/http://www.iriston.com/nogbon/?f=11 |date=2 серпня 2015 }}
* [http://www.runivers.ru/doc/isl/index.php?SECTION_ID=277&IBLOCK_ID=43  Кавказ і західні перські землі до приходу турків-сельджуків (X—XI&nbsp;ст.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151003144215/http://www.runivers.ru/doc/isl/index.php?SECTION_ID=277&IBLOCK_ID=43 |date=3 жовтня 2015 }}{{ref-ru}}
* [https://youtu.be/78uu2DjNwLs Крах імперії: правда про Кавказ та інгуський народ зокрема — Говорить Магомед Торієв / ВІДЕО]

== Література ==
{{commonscat|Caucasus}}
* [[Іванис Василь Миколайович]]. [http://toloka.to/t24234 До проблеми Кавказу / Новий Ульм: Укр. вісті, 1960.&nbsp;— 70&nbsp;с.]
* {{МГЕ|nocat=1}}

* {{ref-ru}} {{книга |автор=Занина А. А.  |заголовок=Климат СССР. Выпуск 2. Кавказ |посилання= |відповідальний= |місце={{Л.}} |видавництво=[[Гидрометеоиздат]] |рік=1961 |сторінок=167 |isbn= |ref=Занина А. А. }}

{{Регіони світу}}
{{Кавказ}}
{{ac}}
{{Портали|Географія|Азербайджан|Вірменія|Грузія|Росія|}}

[[Категорія:Географічні країни]]
[[Категорія:Гори Європи]]
[[Категорія:Кавказ| ]]
[[Категорія:Кубань]]
[[Категорія:Географія Кубані]]
[[Категорія:Географія Грузії]]
[[Категорія:Регіони Європи]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:* (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:-. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ABK (редагувати)
Шаблон:ARM (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:AZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Ac (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ambox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Category other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Columns-list (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Comment (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Comment/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Commons (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Commonscat (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:GEO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Hatnote (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ifempty (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Infobox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-ka (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:NKR (редагувати)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Otherplaces (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:PAGENAMEBASE (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Plainlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:RU-AD (редагувати)
Шаблон:RU-IN (редагувати)
Шаблон:RU-KB (редагувати)
Шаблон:RU-KDA (редагувати)
Шаблон:RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:RUS-CE (редагувати)
Шаблон:RUS-DA (редагувати)
Шаблон:RUS-KC (редагувати)
Шаблон:RUS-KL (редагувати)
Шаблон:RUS-ROS (редагувати)
Шаблон:RUS-SE (редагувати)
Шаблон:RUS-STA (редагувати)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Replace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:SO (редагувати)
Шаблон:Scroll Gallery (редагувати)
Шаблон:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Sister (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str endswith (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str len (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Інші географічні об'єкти (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Кавказ (редагувати)
Шаблон:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Книга (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Країна з прапорцем (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Л. (редагувати)
Шаблон:МГЕ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:МалПорталу (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу/шаблон (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни ABK (редагувати)
Шаблон:Назва країни ARM (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни AZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни GEO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни NKR (редагувати)
Шаблон:Назва країни RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни SO (редагувати)
Шаблон:Портали (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портали/+ (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор ABK (редагувати)
Шаблон:Прапор ARM (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор AZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор GEO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор NKR (редагувати)
Шаблон:Прапор RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор SO (редагувати)
Шаблон:Прапорець (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Регіони світу (редагувати)
Шаблон:Розширити розділ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:У планах (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ЧРІ (редагувати)
Шаблон:• (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/blacklist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/shared (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Date (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:If empty (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/ambox.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal/images/other (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Карт��а/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Кавказ».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Кавказ