Перегляд вихідного коду сторінки Жовнинська битва (1638)

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Infobox Military Conflict
|conflict = Жовнинська битва
|partof = [[Острянина повстання|Повстання Острянина]]
|image = 
|caption = 
|date = 3 ([[13 червня]]) та 4 ([[14 червня]]) [[1638]]
|place = с. [[Жовнине]], [[Черкаська область]]
|result = Перемога урядових військ.
|combatant1 = [[Річ Посполита]]
|combatant2 = Повстанці
|commander1 = [[Станіслав Ревера Потоцький]]<br/>[[Ярема Вишневецький]]
|commander2 = [[Яків Острянин]]<br/>[[Дмитро Гуня]]
|strength1=десь 8&nbsp;000 піхоти<br>12 гармат
|strength2=десь 16&nbsp;000 піхоти<br>8 гармат
|casualties1=невідомі, були описані як значні
|casualties2=невідомі, були описані як значні
}}
'''Жовнинська битва'''&nbsp;— одна з найбільших битв козацько-селянських повстань 1637—1638&nbsp;рр., битва українських повстанців на чолі з [[Яків Острянин|Яковом Острянином]] та [[Дмитро Гуня|Дмитром Гунею]] проти урядового шляхетського війська під час [[повстання Острянина]] [[1638]] року.

== Передумови ==
Ще на початку 1638 року в [[Запорозька Січ|Січі]] повстанці обрали нового гетьмана&nbsp;— [[Яків Острянин|Яцька Острянина]]. Водночас запорожці послали представників до донських козаків із проханням про допомогу. 20 березня 1638 року, напередодні походу із [[Запорожжя]], [[Яків Острянин|Острянин]] звернувся з універсалами до українського народу. Він сповіщав, що іде ''«з військом на Україну Малоросійську для визволення вас, народу нашого православного, від ярма гноблення і мук тиранських лядських і щоб помститися за вчинену наругу, сплюндрування, спустошення і образи всього поспольства роду Руського (українського&nbsp;— ред.) в Малій Росії, по обидві сторони Дніпра мешкаючого»''. Універсали [[Яків Острянин|Острянина]] малюють картину наруги панів над українським народом. У них ішлося про те, що [[військо Запорозьке]], яке прислухається до народних страждань, не може вже бачити «''батьків і матерів своїх завжди зганьблених, а також братів, сестер і дружин, тиранськи замордованих, в ополонки крижані в морози зануряємих і обливаємих, у плуги, як волів (чого під сонцем нечувано), запрягаємих… битих батогом і поганяємих, …аби добре тягли… на єдно посміховисько й наругу''». Острянин закликав народ приєднатися до запорожців, як тільки вони з'являться на терені староств, а поки що потай готувати зброю, коней, харчі і все потрібне для війни. Водночас він наполегливо радив остерігатися реєстрових козаків, маючи на увазі головним чином лояльну до польського уряду реєстрову старшину.

Універсали запорожців розповсюджувалися не лише на [[Наддніпрянська Україна|Подніпров'ї]], а й на [[Поділля|Поділлі]], [[Волинь|Волині]] і [[Покуття|Покутті]]. Їх розносили і розвозили люди, які не викликали особливої підозри з боку представників влади,&nbsp;— старці-бандуристи, хлопчаки і, за словами, [[Шимон Окольський|Окольського]], навіть черниці.

Заклики до повстання знаходили відгук серед пригнобленого люду. За словами того ж [[Шимон Окольський|Окольського]], український народ знову готувався йти на Річ Посполиту: одні йшли на Запорожжя, інші посилали запорожцям гроші і харчі, треті виготовляли порох, кулі тощо.

Навесні 1638 року почалося повстання нереєстрових козаків на чолі з [[Яків Острянин|Яковом Острянином]] і [[Карпо Скидан|Карпом Скиданом]], яке підштовхнуло до масового селянського виступу на [[Київщина|Київщині]] і [[Полтавщина|Полтавщині]].

У другій половині березня 1638 року повстанці вирушили із Запорожжя на волості, поділившись на три частини. Перша, під проводом [[Яків Острянин|Острянина]], йдучи лівим берегом [[Дніпро|Дніпра]], захопила [[Кременчук]], а потім повернула на [[Хорол (місто)|Хорол]] і [[Омельник (Кременчуцький район)|Омельник]]. Запорозька флотилія під проводом [[Дмитро Гуня|Гуні]] піднялася по [[Дніпро|Дніпру]] й оволоділа перевозами в [[Кременчук|Кременчуці]], [[Максимівка (Кременчуцький район)|Максимівці]], [[Бужин]]і й [[Чигирин-Діброва|Чигирин-Діброві]]. [[Карпо Скидан|Скидан]] із рештою війська пішов правим берегом [[Дніпро|Дніпра]] і захопив [[Чигирин]]. Повстанці ставили перед собою складне завдання: знищити частини коронного війська, які базувалися під орудою [[Станіслав Потоцький (київський воєвода)|С. Потоцького]] на [[Лівобережна Україна|Лівобережжі]] (сам [[Станіслав Потоцький (київський воєвода)|Потоцький]] перебував спочатку в [[Ніжин]]і, а потім у [[Лубни|Лубнах]]). Щоб не дати йому змоги відступити і водночас позбавити його зв'язку з [[Правобережна Україна|Правобережжям]], повстанці прагнули захопити дніпровські перевози.

Попри обережність, з якою просу��ався [[Яків Острянин|Острянин]], [[Станіслав Потоцький (київський воєвода)|С. Потоцький]] довідався про це і негайно рушив назустріч козакам. Услід за [[Станіслав Потоцький (київський воєвода)|Потоцьким]] ішов [[Ілляш Караїмович]], поспіхом зібравши реєстрове військо в [[Переяслав]]і. Сили [[Яків Острянин|Острянина]], за словами [[Шимон Окольський|Окольського]], на той час «були ще незначні».

Після невдалих для повстанських загонів сутичок під [[місто]]м [[Лубни|Лубнами]] та на річці [[Сліпорід (річка)|Сліпоріді]] основні сили повстанців, з якими були їхні сім'ї, відступили до [[Жовнине|Жовнина]] (нині с. [[Жовнине]] [[Золотоніський район|Золотоніського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]]), де почали будувати табір.

== Хід битви ==
Позиції, зайняті [[Яків Острянин|Острянином]] під [[Жовнине|Жовнином]], поблизу впадіння [[Сула (притока Дніпра)|Сули]] в [[Дніпро]], були невигідні. До того ж кіннота [[Станіслав Потоцький (київський воєвода)|С. Потоцького]], не відриваючись, весь час переслідувала козаків. На світанку 3 (13) червня, діждавшись підходу інших частин, що надійшли від Лукомля, військо [[Станіслав Потоцький (київський воєвода)|Потоцького]] почало штурм позицій [[Яків Острянин|Острянина]]. Переважаючими силами, вони прорвали в кількох місцях оборону, захопивши 8 гармат і багато пороху. Вважаючи дальший опір недоцільним [[Яків Острянин]], зазнавши значних втрат, з частиною козаків відступив з-під [[Жовнине|Жовнина]] на [[Слобідська Україна|Слобідську Україну]] в межі [[Московське царство|Московської держави]]. Повстанці під керівництвом Кудри і Пешти замкнули табір і, оточивши кінні корогви противника, яким удалося до нього прорватися, розпочали їх знищувати. Однак Вишневецький почав штурмувати козацький табір, і лише на третій раз зміг, у кінному ладу прорвавши табір з возів та ланцюгів, дати змогу своїм вийти з пастки. Ніч перервала битву.

Повстанці, що лишилися в таборі, обрали гетьманом [[Дмитро Гуня|Дмитра Гуню]] і під його проводом відбили штурм ворога. Обидві сторони зазнали значних втрат. Козаки зайняли виступ на березі [[Сула (притока Дніпра)|Сули]], який майже з усіх сторін омивався річкою. Стомлене військо всю ніч працювало над його укріпленням. Із тієї сторони, де не було річки, було насипано вал. Коронні війська навпроти козацького валу насипали свій вал, під самим козацьким табором спорудили свої шанці, а наступного дня 4(14 червня) розпочали обстріл козацького табору.

Уночі з 4 на 5 червня з-під [[Чигирин]]а на [[Жовнине|Жовнин]] з невеликим загоном повстанців і запасом харчів підійшов [[Карпо Скидан|Скидан]]. Ледве він переправився на лівий берег Дніпра, як на нього наскочили надіслані [[Станіслав Потоцький (київський воєвода)|С. Потоцьким]] реєстровці і чотири хоругви жовнірів. Почалася стрілянина, під час якої [[Карпо Скидан|Скидана]] було тяжко поранено. Козаки відправили пораненого отамана назад до [[Чигирин]]а, а самі після тривалого бою пробилися до [[Дмитро Гуня|Гуні]].

Але [[Станіслав Потоцький (київський воєвода)|Станіславу Потоцькому]] не вдалося зламати опір повстанців. На допомогу коронному військові під [[Жовнине|Жовнин]] вирушив з кіннотою [[Польний гетьман коронний|польний гетьман]] [[Миколай Потоцький]]. 10 червня в [[Жовнине|Жовнині]] стало відомо про наближення ворожого підкріплення. Повстанці спочатку розпочали переговори про капітуляцію, але дізнавшись про наближення з-за [[Дніпро|Дніпра]] загону [[Карпо Скидан|Скидана]], перервали переговори. [[Карпо Скидан|Скидану]] не вдалося прорватися до оточених товаришів. У запеклій битві він був розбитий і повернувся до [[Чигирин]]а.

В умовах безупинних приступів поляків у ніч з 11 на 12 червня (або з 21 на 22-ге<ref>''Zbigniew Wójcik''. Hunia Dymitr Tymofiejewicz…&nbsp;— S. 107.</ref>) козаки [[Дмитро Гуня|Гуні]] спорудили [[міст]] через [[Сула (притока Дніпра)|Сулу]] і перейшли на два кілометри вниз, туди, де [[Сула (притока Дніпра)|Сула]] впадає в [[Дніпро]], і в урочищі Старець, над старим Дніпровим річищем, зайняли сильні позиції і там ще майже два місяці [[Облога на Старці|тримали оборону]]. Ось як характеризує дії [[Дмитро Гуня|Гуні]] [[Історія|історик]] [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]]:
{{цитата|Се відступлення з-під Жовнина і оборона на Старці-Дніпрі записали Гуню на вічні часи поміж найславнішими проводирями козацькими.<ref>''М. Грушевський'' Ілюстрована Історія України. Відень. 1921. — С. 294.</ref>}}
[[Файл:Жовнинская битва (фрагмент батальной картины, автор Ногин Роман).jpg|alt= Жовнинська битва (фрагмент батальної картини, автор Роман Ногін)|660x660px|border|centre|frameless|Битва під Жовниним. Фінальна стадія востання Якова Острянина, 1938&nbsp;р. Атака Польської гусарскої кавалерії на казацький табір. (холст/олія) 77см x 154&nbsp;см. Автор: Роман Ногін. (Харків).]]

За даними польського вченого Зб. Вуйціка, 7 серпня козаки прийняли умови капітуляції, 9 серпня розійшлись. Гуня разом тими, хто не мав наміру капітулювати, в ночі з 6 на 7 серпня разом з отаманом Філоненком пішли до Московії.<ref>''Zbigniew Wójcik''. Hunia Dymitr Tymofiejewicz…&nbsp;— S. 108.</ref>

== Див. також ==
* [[Жовнинська битва (1662)]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела та література ==
* ''В.&nbsp;О.&nbsp;Щербак''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Zhovnynska_bytva_1638 Жовнинська битва 1638] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160625162222/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Zhovnynska_bytva_1638 |date=25 червня 2016 }} // {{ЕІУ|3|165}}
* [http://litopys.org.ua/samovyd/sam21.htm Дневникъ Симеона Окольскаго. 1638.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20051027133747/http://litopys.org.ua/samovyd/sam21.htm |date=27 жовтня 2005 }}
* [http://litopys.org.ua/hrushrus/iur805.htm  Михайло Грушевський. Історія України-Русі.&nbsp;— Т.VIII.&nbsp;— Розділ 5] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070910235420/http://litopys.org.ua/hrushrus/iur805.htm |date=10 вересня 2007 }}
* [http://litopys.org.ua/holob/hol12.htm Володимир Голобуцький. Запорозьке козацтво. Київ&nbsp;— 1994 Розділ X. Запорозьке козацтво під час повстання 1637—1638 років] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070930182735/http://litopys.org.ua/holob/hol12.htm |date=30 вересня 2007 }}
* Л. Гайдай. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.&nbsp;— Луцьк: Вежа, 2000.
* Рад. енциклопедія історії України.&nbsp;— К., 1969.&nbsp;— Т. 2.
* Історія Української РСР.&nbsp;— Київ, 1978.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 266.
* [[Рибалка Іван Климентійович|І.&nbsp;К.&nbsp;Рибалка]]. Історія Української РСР. Дорадянський період.&nbsp;— К.&nbsp;— С. 112.
* {{ІМСУ}} 1972. Черкаська область.
* {{МСІУ}}
* ''Zbigniew Wójcik''. Hunia Dymitr Tymofiejewicz // [[Польський біографічний словник|Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków: PAN, 1963.&nbsp;— T. Х/1, zeszyt 44.&nbsp;— S. 107—108. {{ref-pl}}

{{battle-stub}}

[[Категорія:Повстання Острянина]]
[[Категорія:Козацька доба Черкаської області]]
[[Категорія:Битви в Черкаській області]]
[[Категорія:Битви Польщі]]
[[Категорія:Битви XVII століття]]
[[Категорія:Польсько-козацькі битви]]
[[Категорія:Події 13 червня]]
[[Категорія:Події 14 червня]]
[[Категорія:Червень 1638]]
[[Категорія:1638 в Україні]]
[[Категорія:конфлікти в 1638]]
[[Категорія:Історія Золотоніського району]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:-. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Asbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Battle-stub (редагувати)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ifempty (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Infobox Military Conflict (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:MetaPicstub (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:PAGENAMEBASE (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Red (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шабло��:Ref-pl (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:WPMILHIST Infobox style (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ІМСУ (редагувати)
Шаблон:Вікідані (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ЕІУ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:К. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка:Збройний конфлікт (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Книга (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МСІУ (редагувати)
Шаблон:Публікація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/місце (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/серія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/стандартні номери (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/сторінки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/том (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Цитата (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:If empty (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources-utils (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:WikidataSelectors (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Жовнинська битва (1638)».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Жовнинська_битва_(1638)