Перегляд вихідного коду сторінки Електронна комерція

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Економіка}}
'''Електро́нна коме́рція''' (від [[Англійська мова|англ]]. ''Electronic commerce'')&nbsp;— це сфера цифрової економіки, що включає всі фінансові та торгові [[транзакція|транзакції]], які проводяться за допомогою комп'ютерних мереж, та [[бізнес-процес]]и, пов'язані з проведенням цих транзакцій<ref name="r1">«Electronic Commerce», Gary Schneide, Course Technology, 2008</ref><ref>«Електронна комерція як складова частина електронного бізнесу», Мельник О. В.</ref>.

Основними складовими електронної комерції є мобільна комерція, електронний переказ коштів, управління ланцюгами поставок, [[Електронний маркетинг|Інтернет-маркетинг,]] обробка онлайн-транзакцій, електронний обмін даними ([[Електронний обмін даними|EDI]]), системи управління запасами та автоматизовані системи збору даних.

Активний розвиток цього напрямку зумовлений технологічними досягненнями напівпровідникової промисловості ([[Електронна промисловість|електронної промисловості]]).

== Сутність терміна ==
До електронної комерції відносять електронний обмін [[інформація|інформацією]] ({{lang-en|Electronis Data Interchange, EDI}}), електронний рух [[капітал]]у ({{lang-en|Electronic Funds Transfer, EFT}}), електронну [[торгівля|торгівлю]] ({{lang-en|E-Trade}}), електронні [[гроші]] (E-Cash), [[електронний маркетинг]] ({{lang-en|E-Marketing}}), електронний [[банкінг]] ({{lang-en|E-Banking}}), електронні страхові послуги ({{lang-en|E-Insurance}}) тощо<ref>«Американская модель „новой экономики“ распостраняется на другие страны», БИКИ, №&nbsp;42, 2000 рік</ref><ref> «Что такое электронная коммерция», В. Завалеев, Центр інтернет технологій, 2003 рік</ref>.

Цей термін був придуманий і вперше використаний доктором Робертом Джейкобсоном, головним консультантом Комітету з питань комунального господарства та торгівлі штату [[Каліфорнія]], в назві та тексті ''Закону про електронну комерцію в Каліфорнії.''

== Історія розвитку електронної комерції ==
Перші системи електронної комерції у своїй найпростішій формі з'явилися у 1960-х роках в США та використовувались головним чином у транспортних компаніях для замовлення [[квиток|квитків]] та обміну інформацією між транспортними службами перед підготовкою до рейсів<ref name="r3">«Основы электронной коммерции», Юрасов А. В., Горячая линия-Телеком, Москва, 2007 год</ref><ref> «Стандарти електронної комерції. Розробка концепції мережі розподілених взаємо з'єднаних систем електронної комерції на основі web-сервісів», О.&nbsp;В.&nbsp;Бубліченко, Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2007 рік</ref>. Компанія American Airlines впровадила систему автоматизації процедури резервування місць на авіарейси<ref>{{Cite web|url=http://turumburum.com/blog/e-commerce-nachalo-chast-1/|title=E-commerce. Начало (часть 1)  {{!}} Интернет-магазины {{!}} Блог студии Турум-бурум|website=turumburum.com|accessdate=2016-09-05|archive-date=5 вересня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160905143817/http://turumburum.com/blog/e-commerce-nachalo-chast-1/}}</ref>. Сумісна з IBM розробка отримала назву {{нп|Sabre (комп'ютерна система)|SABRE|en|Sabre_(computer_system)}} (Semi-Automatic Business Research Environment, Sabre) та почала працювати повною мірою у 1964 році.

Спочатку електронна комерція опиралася на комунікації, які не належали до Інтернет, та характеризувалися використанням різноманітних автономних стандартів та протоколів. Першим загальноприйнятим стандартом став EDI (Electronic Data Interchange), який був прийнятий у 1980 році. Цей стандарт визначав як типові бізнес-транзакції і документи (замовлення, накладні, митні декларації тощо), які мають бути оброблені та передані через цифрові мережі. На початку 1990-х років ISO розробила новий стандарт EDIINT (Electronic Data Interchange for Administration, Commerce and Transport over Internet) який опирався на EDI та визначав засоби передачі EDI-транзакцій за допомогою протоколів мереж IP та Інтернет. Багато великих торговельних організацій інвестували кошти у розвиток EDI, але він ніколи не досяг того рівня популярності, як web-орієнтована електронна комерція, за такими причинами:
* висока вартість впровадження EDI-рішень не дозволяла середнім та малим підприємствам стати учасниками електронної комерції;
* повільний розвиток стандартів EDI;
* складність розробки програм за специфікаціями EDI зумовила нестачу кваліфікованих спеціалістів.

З розвитком Інтернету у 1990-х роках виникла відповідна форма електронної комерції у формі Інтернет-магазинів, де користувачі могли замовлят�� товари та послуги з оплатою за допомогою банківських карток. Розвиток Інтернету став чинником значного зниження витрат використання електронної комерції завдяки низької вартості обміну інформацією. Це також стимулювало подальший розвиток електронної комерції, серед якої сьогодні розрізняють такі рівні її призначення: Бізнес-Бізнес (B2B&nbsp;— Business-to-Business), Бізнес-Споживач (B2C&nbsp;— Business-to-Customer) та інші.

Станом на початок 2024 року, за повідомленням інформаційної агенції Сіньхуа, [[Китайська Народна Республіка|
Китай]] на протязі 11 років поспіль, залишається найбільшим у світі ринком роздрібної онлайн-торгівлі<ref>[https://ukranews.com/ua/news/977480-kytaj-protyagom-11-rokiv-zalyshayetsya-najbilshym-u-sviti-rynkom-rozdribnoyi-onlajn-torgivli Китай протягом 11 років залишається найбільшим у світі ринком роздрібної онлайн-торгівлі. // Автор: Тимофій Борзенко. 23.01.2024, 03:28]</ref>.

== Переваги електронної комерції ==
У багатьох випадках електронна комерція дозволяє скоротити шлях перепродажу продукту від виробника до споживача. Це можливо завдяки використанню Інтернет-технологій, що надають можливість ефективної прямої взаємодії з кінцевим споживачем, тому компанії можуть виконувати роль, яку традиційно виконували проміжні постачальники. Це також дозволяє накопичувати інформацію про усі продажі та про усіх клієнтів, що у свою чергу дозволяє виконати досконалий бізнес-аналіз та маркетингові дослідження. Це є великою перевагою у конкурентній боротьбі.

Електронне середовище широко використовується для доставки цифрового медіа-контенту (музика, фільми, преса тощо), корисної інформації, освітніх матеріалів, а також компаніями-виробниками програмного забезпечення для його продажу.

Найбільшою перевагою електронної комерції є суттєве зниження витрат на оформлення угоди та її подальше обслуговування. Тому бізнес-процеси, які можуть бути переведені на електронну основу мають потенціал зниження витрат на них, що у свою чергу призводить до зниження собівартості товару чи послуги. Найвідомішим прикладом здійснення електронної комерції є Інтернет-магазин, який являє собою вебресурс з каталогом продукції та можливістю замовлення і оплати товарів, які сподобались покупцю. Все більше компаній у світі впроваджують рішення електронної комерції у своєму бізнесі. Наприклад, всесвітньо відома компанія CISCO не має традиційної мережі дистриб'юторів. Замість того, вона приймає замовлення тільки в електронній формі зокрема зі свого вебсайту. Інший приклад&nbsp;— це виробники ноутбуків. На своїх вебсайтах вони розміщують інтерактивні сторінки, де користувач може зконфігурувати собі ноутбук за своїми потребами та оформити замовлення і оплату.

== Види електронної комерції ==

=== Бізнес-до-бізнесу (B2B) ===
{{main|B2B}}
B2B електронна комерція&nbsp;— це електронна комерція між компаніями. Це тип електронної комерції, що має справу з відносинами між видами комерційної діяльності. Приблизно 80&nbsp;% електронної комерції належать до цього типу, і більшість експертів пророкує, що B2B електронна комерція продовжить поширюватися швидше ніж B2C. Загальніші B2B приклади й найкращі практичні моделі: [[IBM]], [[Hewlett Packard]], [[Cisco]] та [[Dell]]. '''На сайті моделі B2B можна розміщувати комерційні пропозиції компанії, отримувати відомості від своїх партнерів''', постачальників, формувати рахунки для оплати товарів і послуг або навіть укладати контракти. Створення сайтів B2B для компаній дозволяє їм виявляти високу активність на внутрішньому або міжнародному ринку<ref>{{Cite web |url=http://webstudio2u.net/ua/site-develop/432-b2b-b2c-c2c-c2b.html |title=B2B, B2C, C2C, C2B — види сайтів для бізнесу |accessdate=20 листопада 2015 |archive-date=21 листопада 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151121065839/http://webstudio2u.net/ua/site-develop/432-b2b-b2c-c2c-c2b.html }}</ref>.

=== Бізнес-до-споживача (B2C) ===
{{main|B2C}}
Електронна комерція бізнес-до-користувача, або торгівля між компаніями й споживачами, включає збирання інформації клієнтами; купівлю фізичних речей чи інформаційних/електронних товарів; і, для інформаційних товарів, одержування товару (програми, електронної книги) по електронній мережі. Це друга по величині й найперша форма електронної комерції. Приклади B2C моделей&nbsp;— мережні компанії продажу в роздріб типу [[Amazon.com]], Drugstore.com, Beyond.com. B2C електронна комерція зменшує ціну угод (особливо ціну пошуку), збільшуючи доступ споживачів до інформації й дозволяючи споживачам знайти найконкурентоспроможну ціну за товар або послугу. B2C електронна комерція також зменшує ринкові бар'єри входу, тому що вартість створення й розкручування сайту набагато менша ніж установка структури фірми. У випадку інформаційних товарів, B2C електронна комерція ще привабливіша, тому що це зберігає фірми від факторингу в додатковій вартості фізичної мережі розподілу. Крім того, для країн із зростаючою кількістю користувачів Internet, поставка інформаційних товарів стає усе більше й більше доступною.

=== Споживач-до-споживача (C2C) ===
{{main|C2C}}
Електронна комерція споживач-до-споживача або C2C&nbsp;— торгівля між приватними індивідуумами або споживачами. Цей тип електронної комерції характеризований ростом електронних ринків і мережних аукціонів, особливо у вертикальних галузях промисловості. С2С можливо має найбільший потенціал для того, щоб розвивати нові ринки. Цей тип електронної комерції входить принаймні в три форми:

1) аукціони на кшталт [[eBay]], що дозволяє інтерактивно пропонувати ціну в реальному масштабі часу;

2) однорангові системи, типу моделі [[Napster]] (протокол спільного використання файлів між користувачами в системах типу IRC) і пізніші моделі обміну грошей;

3) оголошення тематичних категорій у портальних сайтах типу Тематичних категорій Excite і eWanted (діалоговий, мережний ринок, де покупці і продавці можуть вести переговори).

=== Мобільна торгівля (m-commerce) ===
Мобільна торгівля&nbsp;— закупівля й продаж товарів і послуг через бездротову технологію, тобто, кишенькові пристрої типу мобільних телефонів і особистих цифрових помічників. У 2017 році два мільярди людей здійснили мобільну електронну комерційну транзакцію<ref>[https://www.toptal.com/designers/mobile/20-ecommerce-uis-that-make-shopping-easier Toptal&nbsp;— 20 інтерфейсів електронної комерції, які спрощують покупки]</ref>.

== Електронна комерція в Україні ==
Протягом останніх 5 років український ринок електронної комерції показував щорічне зростання на рівні 50&nbsp;%-60&nbsp;%<ref>[http://intercredit.com.ua/94/article6387 «Интернет-торговля в Украине: рост оборота с каждым годом»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111107011950/http://intercredit.com.ua/94/article6387 |date=7 листопада 2011 }}, ТОВ «Интер Кредит», 1 августа 2011</ref> незалежно від перманентних економічних коливань. При цьому ринок володіє серйозним потенціалом. Наприклад, в Німеччині ємкість ринку електронної комерції становить близько $36&nbsp;млрд. В Україні аналогічний показник становить не більше $400-$500&nbsp;млн<ref>[http://www.rbc.ua/ukr/finance/show/v-ukraine-emkost-rynka-elektronnoy-kommertsii-sostavlyaet-22102010141200/ «В Україні ємкість ринку електронної комерції становить 400—500&nbsp;млн дол.»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121013234509/http://www.rbc.ua/ukr/finance/show/v-ukraine-emkost-rynka-elektronnoy-kommertsii-sostavlyaet-22102010141200 |date=13 жовтня 2012 }}, РБК-Україна, 22 жовтня 2010 року</ref><ref name="r2">[http://www.inrisedevelopment.com/data/research/2010/1021/ «Онлайн торговля в Украине. Новые возможности для традиционных розничных сетей»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140114142259/http://www.inrisedevelopment.com/data/research/2010/1021/ |date=14 січня 2014 }}, дослідницький центр компанії INRISE Development</ref><ref>[http://www2.business.ua/articles/companies/5867/ «В Украине продолжает расти рынок онлайн-торговли»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121209042639/http://www.business.ua/articles/companies/5867/ |date=9 грудня 2012 }}, газета «БИЗНЕС», 26 жовтня 2010 року</ref>.

Основні фактори, які гальмують розвиток українського ринку електронної комерції:<ref name="r2"/><ref>[http://www2.business.ua/articles/trends/5811/ «Сетевые маги»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101206184753/http://www.business.ua/articles/trends/5811/ |date=6 грудня 2010 }}, газета «БИЗНЕС», 24 жовтня 2010 року</ref>
* відсутність законодавчої бази, яка б регулювала процес купівлі/продажу онлайн, здійснення електронних платежів за оплачені товари/послуги та яка б встановлювала прозорі правила гри на ринку (як для продавців, так і для покупців)
* слабо розвинена національна система електронних платежів
* низька ефективність більшості існуючих українських торговельних майданчиків
* низький рівень проникнення інтернету (особливо в регіонах)

В Україні після 6 місяців роботи робочої групи під керівництвом [[Бєлькова Ольга Валентинівна|Ольги Бєлькової]] внесений до Верховної Ради України законопроєкт №&nbsp;2306а «Про електронну комерцію».

Для України актуально на сьогодні, для ведення бізнесу в Інтернет, вирішення наступних питань:
* прийняття та регламентація законів, нормативних актів, інструкцій;
* фінансування наукових досліджень;
* криптографії;
* цифрового підпису;
* платіжних систем для ведення розрахунків в Інтернет;
* створення в правоохоронних органах, зокрема в МВС, підрозділів по боротьбі з кіберзлочинами<ref>{{cite web | url = http://apitu.org.ua/node/6570 | title = Законопроект «Про електронну комерцію» обговорений під час круглого столу | date = 28 жовтня 2013 | publisher = [[АПІТУ]] | author = [[Пероганич Юрій Йосипович|Юрій Пероганич]] | accessdate = 28 жовтня 2013 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20131029202737/http://apitu.org.ua/node/6570 | archivedate = 29 жовтня 2013 | deadurl = yes }}</ref>

== Див. також ==
* [[Цифрова економіка]]
* [[Міжнародна електронна комерція]]
* [[Електронний бізнес]]
* [[Електронний консалтинг]]
* [[Електронне видавництво]]
* [[Сервіс порівняння цін]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [http://ec.europa.eu/internal_market/e-commerce/index_en.htm European Commission&nbsp;— Electronic Commerce] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101012130638/http://ec.europa.eu/internal_market/e-commerce/index_en.htm |date=12 жовтня 2010 }}
* [http://trade.wtosh.com/english/tratop_e/ecom_e/ecom_e.htm WTO&nbsp;— Electronic commerce Gateway]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://www.ecommercetimes.com/ E-Commerce Times] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101124020306/http://www.ecommercetimes.com/ |date=24 листопада 2010 }}
* [http://www.ecommerce-guide.com/ ECommerce-Guide] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101126090830/http://www.ecommerce-guide.com/ |date=26 листопада 2010 }}
* [http://www.internetretailing.net Internet Retailing] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220318115313/https://internetretailing.net/ |date=18 березня 2022 }}

== Посилання ==
* {{Банківська енциклопедія|Електронна комерція}}
* {{Банківська енциклопедія|Система електронної торгівлі (комерції)}}

== Література ==
* Електронна комерція : навч. посіб. / С. А. Дражниця. – Львів : Новий Світ – 2000, 2019. - 182 с. 
* Системи електронної контент-комерції : монографія / А. Ю. Берко, В. А. Висоцька, В. В. Пасічник ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». − Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2009. − 610 с. − Бібліогр. : с. 593−608 (270 назв). − ISBN 978-966-553-797-7.

{{Бібліоінформація}}
{{Інформаційна ера}}
{{Інтернет}}
{{Інформатика}}
{{Портали|Інформаційні технології|Економіка|Електроніка}}

[[Категорія:Електронна комерція| ]]
[[Категорія:Електронна економіка| ]]
[[Категорія:Цифрова економіка| ]]
[[Категорія:Інформаційна економіка]]
[[Категорія:Банківські технології]]
[[Категорія:Четвертинний сектор]]
[[Категорія:Сфера послуг]]
[[Категорія:Дистрибуція]]
[[Категорія:Вебзастосунки]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:C (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Category other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Icon (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ifempty (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Iw (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Multireplace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nowrap (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Plainlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Sidebar with collapsible lists (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Small (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Інтернет (редагувати)
Шаблон:Інформатика (редагувати)
Шаблон:Інформаційна ера (редагувати)
Шаблон:Банківська енциклопедія (редагувати)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Економіка (редагувати)
Шаблон:МалПорталу (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу/шаблон (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/style.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Нп (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портал/Зображення/Електроніка (редагувати)
Шаблон:Портали (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портали/+ (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/місце (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/серія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/стандартні номери (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/сторінки (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Icon (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Icon/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:If empty (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Multireplace (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal/images/aliases (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal/images/other (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sidebar (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Sidebar/configuration (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Sidebar/styles.css (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Language-codes (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Електронна комерція».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Електронна_комерція