Перегляд вихідного коду сторінки Економіка Греції

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Infobox Economy
|country         = Греції
|image           = Greece economy collage.png
|width           = 300
|підпис         = Грецьке сільське господарство, [[судноплавство в Греції|судноплавство]] та [[туризм в Греції|туризм]]
|currency        = 1 [[євро]] = 100 центів
|year            = календарний рік
|organs          = [[ЄС]], [[WTO]], [[OECD]] і [[Організація чорноморського економічного співробітництва|BSEC]]
|rank            = 39 у 2010 (28 у 2006)<ref>{{Cite web |url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2001rank.html |title=CIA World Fact Book |accessdate=25 лютого 2010 |archive-date=4 червня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110604195034/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2001rank.html }}</ref>
|gdp             = $281,6 млрд (2015) $325,083 млрд у 2010<ref name="imf2">{{cite web|url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2010/01/weodata/weorept.aspx?sy=2007&ey=2010&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=174&s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CLP&grp=0&a=&pr.x=48&pr.y=11|title=Greece|publisher=International Monetary Fund|accessdate=2011-08-01|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110428175129/http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2010/01/weodata/weorept.aspx?sy=2007&ey=2010&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=174&s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CLP&grp=0&a=&pr.x=48&pr.y=11|archivedate=2011-04-28|deadurl=yes}}</ref> ($373,516 у 2008)<br/>321,7 у 2010 ([[Паритет купівельної спроможності|PPP]], 339,2&nbsp;млрд у 2008)
|growth = {{Зменшення}} −2,3&nbsp;% (2015)
|per capita = $25,600 (2015)
|sectors = сільське господарство: 3,9&nbsp;%, промисловість: 13,3&nbsp;%, послуги: 82,8&nbsp;% (2015)
|inflation = - 1,4&nbsp;% (2015)
|poverty = 44&nbsp;% (2015)
|gini = 34,5 (2013)
|labor = 4,774&nbsp;млн (2015)
|occupations = сільське господарство (12,5&nbsp;%), промисловість (13,9&nbsp;%), послуги (73,6&nbsp;%) (2013)
|unemployment = 25,8&nbsp;% (2015)
|industries = [[туризм в Греції|туризм]]; судноплавство; Промислові товари, продукти харчування та переробки тютюну, текстильних виробів; хімікати, вироби з металу; [[Гірнича промисловість Греції|гірничодобувна промисловість]], нафтова
|exports = $25,31&nbsp;млрд (2015)
|export-goods = харчові продукти і напої, промислові товари, нафтопродукти, хімікати, текстиль
|export-partners = {{TUR}} 12,2&nbsp;%<br/>{{ITA}} 9,4&nbsp;%<br/>{{GER}} 6,8&nbsp;%<br/>{{BUL}} 5,3&nbsp;%<br/>{{CYP}} 5,0&nbsp;%  (2014)
|imports = $47,21&nbsp;млрд (2015)
|import-goods = обладнання, транспортні засоби, паливо, хімікати
|import-partners = {{RUS}} 10,1&nbsp;%<br/>{{GER}} 10,1&nbsp;%<br/>{{IRQ}} 8,2&nbsp;%<br/>{{ITA}} 8,1&nbsp;%<br/>{{KAZ}} 5,1&nbsp;%<br/>{{NED}} 5&nbsp;%<br/>{{FRA}} 4,6&nbsp;% (2014)
|debt = 182&nbsp;% [[ВВП]] (2015)
|revenue = $91,3&nbsp;млрд(2015)
|expenses = $97,18&nbsp;млрд (2015)
|reserves = $6,433&nbsp;млрд (2015)
|aid =
|cianame = gr
|spelling =
}}

'''Економіка Греції''' посідає 37-ме місце у світі за показником росту [[Валовий внутрішній продукт|валового внутрішнього продукту]] та 33-те&nbsp;— за [[Паритет купівельної спроможності|паритетом купівельної спроможності]]. За даними [[Індекс розвитку людського потенціалу|індексу розвитку людського потенціалу]] 2007 року включно, оприлюдненими 5 жовтня 2009 року, Греція посідає 25 місце у світі і належить до групи «розвинених країн»<ref>{{Cite web |url=http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf |title=Human Development Report 2009 (дані по 2007 рік включно) |accessdate=25 лютого 2010 |archive-date=22 листопада 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20091122115116/http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf }}</ref>.

Проте через [[Глобальна фінансова криза 2008 року|світову фінансову кризу]] Греція опинилася на межі [[дефолт|банкрутства]]. [[ЄС]] та [[МВФ]] розробили програму фінансового порятунку Греції, включаючи план заходів жорсткої економії. Втім вони не дали бажаного результату, а сам план допомоги [[2013]] року експерти МВФ визнали хибним<ref>{{Cite web |url=http://ru.euronews.com/2013/06/06/plenty-of-blame-over-greek-austerity-mistakes/ |title=МВФ «недооценил» последствия «греческой помощи», 05-06-13, euronews.com |accessdate=12 червня 2013 |archive-date=1 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150501061159/http://ru.euronews.com/2013/06/06/plenty-of-blame-over-greek-austerity-mistakes/ }}</ref>.

Станом на перший квартал [[2013]] року [[ВВП]] Греції скоротився на 5,6&nbsp;%, при тому що в четвертому кварталі 2012 року також відбулося його падіння на 5,7&nbsp;%<ref>{{Cite web |url=http://ru.euronews.com/2013/06/07/greek-economy-shrinks-further-eu-hits-back-at-imf-over-bailout/ |title=ВВП Греции: все ниже, и ниже, и ниже!, 07-06-13, euronews.com |accessdate=12 червня 2013 |archive-date=13 червня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130613065642/http://ru.euronews.com/2013/06/07/greek-economy-shrinks-further-eu-hits-back-at-imf-over-bailout }}</ref>. На березень 2013 року рівень [[безробіття]] в країні сягнув 26,8&nbsp;% працездатного населення, що на 0,1&nbsp;% більше, ніж у лютому місяці<ref>{{Cite web |url=http://ru.euronews.com/2013/06/06/plenty-of-blame-over-greek-austerity-mistakes/ |title=Безработица в Греции: рекорд, еще рекорд!, 06-06-13, euronews.com |accessdate=12 червня 2013 |archive-date=1 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150501061159/http://ru.euronews.com/2013/06/06/plenty-of-blame-over-greek-austerity-mistakes/ }}</ref>.

== Загальна характеристика ==
[[Греція]]&nbsp;— індустріально-аграрна держава із середнім рівнем розвитку виробництва. Основні галузі промисловості: текстильна (домінує), хімічна, нафтохімічна, [[Туризм в Греції|туризм]], харчова та тютюнова, гірнича, паперова, цементна, металовиробна. Розвиваються електротехніка, деякі види машинобудування, виробництво будматеріалів. Транспорт: автомобільний (здійснює 60&nbsp;% всіх внутрішніх вантажних і пасажирських перевезень), залізничний розвинений слабко, морський (30&nbsp;% внутрішніх і 90&nbsp;% зовнішніх вантажних і пасажирських перевезень), повітряний. Головні морські порти: [[Пірей]], [[Салоніки]], [[Елефсин]], [[Волос (місто)|Волос]]. Греція має третій за кількістю суден торговий флот у світі. Функціонує 40 аеропортів, із них 22 міжнародні. Найбільший центр&nbsp;— [[Афіни]], [[Міжнародний аеропорт «Елефтеріос Венізелос»|летовище «Елефтеріос Венізелос»]]&nbsp;— одне з найсучасніших у Європі та світі.

За даними [[Index of Economic Freedom]], складеним [[The Heritage Foundation]], [[Сполучені Штати Америки|США]], станом на [[2010]] рік Греція посідає 73-тє місце у світі<ref>{{Cite web |url=http://www.heritage.org/Index/Country/Greece |title=Index of Economic Freedom 2010 — Greece |accessdate=29 квітня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100425120813/http://www.heritage.org/index/Country/Greece |archivedate=25 квітня 2010 |deadurl=yes }}</ref>: [[ВВП]]&nbsp;— $330,0&nbsp;млрд. Темп зростання [[ВВП]]&nbsp;— 2,9&nbsp;%&nbsp;%. ВВП на душу населення&nbsp;— $29&nbsp;361. [[Прямі закордонні інвестиції]]&nbsp;— $ 6,6&nbsp;млрд . 2010 року [[прем'єр-міністр Греції]] [[Йоргос Папандреу]] підписав Меморандум про наміри з урядом [[Катар]]у&nbsp;— інвестиційний пакет на 5 [[мільярд]]ів [[Долар США|доларів США]]. Арабські підприємці вже інвестували у будівництво в районі порту [[Астакос]] електростанції, терміналу для зрідженого газу та заводу з виробництва [[біопаливо|біопалива]]. Крім того Катарський державний інвестиційний фонд висловив пряму зацікавленість в освоєнні території колишнього [[Міжнародний аеропорт Еллінікон|Афінського аеропорту]] в [[Еллінікон]]і<ref>[http://www.enet.gr/?i=news.el.article&id=158170 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100508025155/http://www.enet.gr/?i=news.el.article&id=158170 |date=8 травня 2010 }} Πρόθυμο να επενδύσει 5 δισ. στην Ελλάδα δηλώνει το Κατάρ&nbsp;— [[Елефтеротіпія]]]</ref><ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5379 |title=5 миллиардов евро вкладывает Катар в Грецию |accessdate=28 вересня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120306013032/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5379 |archivedate=6 березня 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

[[Імпорт]] (машини і обладнання, нафта і нафтопродукти, мінеральна сировина, товари широкого споживання, продовольство)&nbsp;— $ 22,2&nbsp;млрд (г.ч. [[Італія]]&nbsp;— 15,6&nbsp;%; [[Німеччина]]&nbsp;— 15,5&nbsp;%; США&nbsp;— 11,1&nbsp;%; Франція&nbsp;— 8,3&nbsp;%). [[Експорт]] (сировина&nbsp;— [[боксити]], [[нікель]], [[Манган (елемент)|марганець]], сільгосппродукти&nbsp;— [[тютюн]], текстиль, [[оливкова олія]], овочі, фрукти, консервовані продукти, зернові)&nbsp;— $ 12,9&nbsp;млрд (г.ч. [[Німеччина]]&nbsp;— 25,5&nbsp;%; США&nbsp;— 15,8&nbsp;%; [[Італія]]&nbsp;— 10,8&nbsp;%; Велика Британія&nbsp;— 7,7&nbsp;%). Загалом близько 60&nbsp;% товарообігу Греції припадає на країни [[ЄС]]; 20&nbsp;%&nbsp;— на арабські країни.

Промисловий потенціал країни в основному сконцентровано в районі [[Афіни|Афін]] і [[Салоніки|Салонік]]. Тут випускається у вартісному вираженні близько 50&nbsp;% промислової продукції країни. Сільськогосподарське виробництво найрозвиненіше у [[Грецька Македонія|Македонії]] і окремих місцевостях [[Пелопоннес]]у. Менш процвітаючі області&nbsp;— [[Фессалія]], західний Пелопоннес і [[Крит]] (окрім [[Іракліон]]у). Найбідніші райони Греції&nbsp;— острови Егейського та Іонічного морів, [[Епір]], [[Фракія]] і східний [[Пелопоннес]], де переважає натуральне господарство, скотарство і кустарні промисли.

[[Тіньова економіка]] за оцінками становить близько 20&nbsp;%. При цьому значною проблемою для Греції залишається корумпованість та тіньовий сектор економіки. За результатами опитування більше 6 тисяч осіб, проведеного грецьким відділенням [[Трансперенсі Інтернешнл]], 2009 року греки заплатили 462&nbsp;млн [[євро]] на хабарі держслужбовцям і ще 325&nbsp;млн євро як «винагороду» в приватному секторі. Хабарі пішли переважно на видачу прав і автомобільних номерів, отримання дозволів на будівництво, розміщення в державних медичних установах, а також до податкових органів<ref>[http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4859 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120305080022/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4859 |date=5 березня 2012 }} Греция&nbsp;— самая коррумпированная страна?&nbsp;— [[ana-mpa]]]</ref> (див. також [[Корупційний скандал із компанією «Siemens» в Греції]]).

== Історія розвитку ==
[[Файл:GreeceEconomyGDPEnglish.png|міні|ліворуч|250пкс|Ріст [[ВВП]] [[Греція|Греції]] у порівнянні із [[Єврозона|Єврозоною]] у 1996–2006 роках]]

ВНП Греції в 1996 становив 120&nbsp;млрд дол. ВНП на душу населення в 1996 досягав 11,5 тис. дол. Валовий внутрішній продукт зростав приблизно на 4,9&nbsp;% в першій половині 1970-х років, в першій половині 1990-х приріст поменшав до 1,6&nbsp;%. З 1960 по 1975 виробництво промислових товарів щорічно збільшувалося на 10,5&nbsp;%, а сільськогосподарської продукції&nbsp;— на 3,5&nbsp;%. Частка сільського господарства у ВВП знизилася з 31&nbsp;% в 1950 до 16,6&nbsp;% в 1976 і 14&nbsp;% в 1996; частка промисловості в 1976 досягала 17,4&nbsp;%, а в 1996&nbsp;— 24&nbsp;%. Частка сфери послуг в 1996 становила 62&nbsp;%. Безробіття в 1996 досягло 10,6&nbsp;%. У 1995 бл. 23&nbsp;% населення було зайнято в промисловості і будівництві, 57&nbsp;%&nbsp;— в сфері послуг, а 20&nbsp;%&nbsp;— в сільському господарстві. Жінки становили третину зайнятих, їх частка особливо велика в текстильній і тютюновій галузях.

На початку XXI століття з більшості показників Греція поступається своїм партнерам по [[ЄС]]. Сильні позиції в грецькій економіці займає американський, французький, німецький, італійський та швейцарський капітал. Іноземна участь становить: в обробній промисловості&nbsp;— 25&nbsp;%, в галузі послуг&nbsp;— 22&nbsp;%, в банківській системі&nbsp;— 16&nbsp;%, в добувних галузях −10&nbsp;%. Сучасна національна економіка країни активно адаптується до процесів західноєвропейської інтеграції.

Промисловість має високий рівень монополізації (200 компаній отримують 50&nbsp;% усіх прибутків промисловості) і водночас&nbsp;— великою чисельністю малих підприємств (120 тис. підприємств, з них лише 700 мають понад 100 працюючих). На мікропідприємствах (4-6 чол.) працюють робітники дуже високої кваліфікації. ВВП по секторах: сільське господарство&nbsp;— 8,3&nbsp;%; промисловість&nbsp;— 27,3&nbsp;%, послуги&nbsp;— 64,4&nbsp;%. [[Інфляція]]: 2,04&nbsp;% (2000 р).

Потреби Греції в рідкому паливі на 95&nbsp;% покриваються за рахунок імпорту. Використовуються також запаси місцевого [[буре вугілля|бурого вугілля]]. Виробництво електроенергії, що складає державну монополію, швидко розвивалося з середини 1960-х років за рахунок пуску нових тепло- і гідроелектростанцій. [[ГЕС]] виробляють біля третини всієї електроенергії, інше припадає на частку [[ТЕС]].

== Наслідки світової фінансової кризи. Боргова криза ==
{{seealso|Глобальна  фінансова криза  2008 року|Протести в Греції (2010—2012)}}

Наприкінці [[2009]] року економіка Греції опинилась у дуже скрутному становищі: [[дефіцит бюджету]] становив 12,7&nbsp;% [[ВВП]]. На 2010 рік прогнозувався дефіцит 9,1&nbsp;% ВВП, при тому, що у [[Єврозона|Єврозоні]] дозволені тільки 3&nbsp;% ВВП<ref name="eurorecommend">[http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4674 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120305115648/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4674 |date=5 березня 2012 }} Евросоюз готує рекомендації для Греції&nbsp;— [[ana-mpa]]]</ref>. [[Грецький уряд]] перебуває під сильним тиском з боку [[Євросоюз]]у і міжнародних кредиторів, які вимагають реалізації середньострокової програми жорсткої економії, яка включила б різке скорочення державних витрат, скорочення частки державного сектору в економіці, а також реформування праці та пенсійної систем. У квітні 2010 року [[Євростат]] переглянув цю цифру, оголосивши, що насправді дефіцит склав 13,6&nbsp;% ВВП<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4972 |title=Дефицит бюджета Греции в 2009 г. пересмотрен вверх |accessdate=29 квітня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120305230450/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4972 |archivedate=5 березня 2012 |deadurl=yes }}</ref>), пізніше оцінка була переглянута і відтак сягнула 15,4&nbsp;% ВВП<ref name="ana-mpa5950">[http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5950 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120305081742/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5950 |date=5 березня 2012 }} Дефицит бюджета Греции в 2010 г. составил 15,4% ВВП, 28-04-2011, [[ana-mpa]]]</ref>).

Уряд країни випустив глобальні [[облігації]] на суму $1,5-2&nbsp;млрд і запропонував їх інвесторам в [[Азія|Азії]], а також звернулась по допомогу до [[Євросоюз]]у.<ref>[http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4752 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120305161305/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4752 |date=5 березня 2012 }} Греція планує випустити облігації&nbsp;— [[ana-mpa]]]</ref><ref>{{Cite web |url=http://eizvestia.com/news/full/4188769 |title=Греция выпустит евробонды на 3,5-2 млрд.//Экономические известия |accessdate=25 лютого 2010 |archive-date=24 січня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100124134045/http://eizvestia.com/news/full/4188769 }}</ref> [[26 березня]] у [[Брюссель|Брюсселі]] ухвалено пакет фінансової допомоги Греції, який передбачає двосторонні державні позики країнами-членами Єврозони, а також фінансування [[МВФ]]<ref>[http://athensellas.gr/news/v-grecii-defolta-ne-budet.html В Греции дефолта не будет]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. [[30 березня]] [[2010]] року Греція вдруге розмістила суверенні [[облігації]] на суму 5&nbsp;млрд євро<ref>[http://athensellas.gr/news/greciya-razmestila-suverennye-obligacii-na-5-mlrd-evro.html Греция разместила суверенные облигации на 5&nbsp;млрд евро]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

В січні 2010 року уряд Греції почав програму [[приватизація|приватизації]]<ref>{{Cite web |url=http://www.rian.ru/crisis/20100118/205044068.html |title=Греция готовит приватизацию, чтобы поправить государственные финансы |accessdate=8 червня 2010 |archive-date=28 січня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100128044526/http://www.rian.ru/crisis/20100118/205044068.html }}</ref>. Ще [[2009]] року [[Olympic Air]] приватизована холдингом [[Marfin Investment Group]]. [[22 лютого]] [[2010]] року компанії Olympic Air та [[Aegean Airlines]] оголосили про об'єднання<ref>[http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4839 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100225030625/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4839 |date=25 лютого 2010 }} Olympic Air и Aegean Airlines объединились&nbsp;— [[ana-mpa]]]</ref>. Крім того держава володіє 77&nbsp;% [[Агробанк Греції|Агробанку Греції]] і 34&nbsp;% Поштового банку, блокуючими або контрольними пакетами в електрогенеруючій галузі та телекомунікаційній (компанія [[OTE]]). Крім того державі належать національна газова компанія [[DEPA]] і оператор газотранспортної системи [[DESFA]], вантажні порти країни. В червні 2010 року [[Кабінет міністрів Греції]] оприлюднив плани продати до 49&nbsp;% державної компанії [[TRAINOSE]]&nbsp;— монопольного оператора грецьких залізниць, який до 2009 року входив до державного залізничного холдингу [[OSE]]. Всього, за різними оцінками, в грецькій залізничної індустрії зайнято 7,5 тисячі працівників, які обслуговують залізничні шляхи протяжністю 2,5 тисячі кілометрів. Водночас борги галузі оцінюються в 10 мільярдів [[євро]], щорічний збиток&nbsp;— в 1 мільярд євро<ref>[http://athensellas.gr/news/grecheskie-zheleznodorozhniki-provedut-24-chasovuyu-zabastovku.html Греческие железнодорожники проведут 24-часовую забастовку]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Водночас Греція планує отримати 3,4&nbsp;млрд євро від [[Китай|Китаю]] за [[оренда|оренду]] двох терміналів у [[Пірейський порт|Пірейському порту]] терміном на 35 років. В рамках співробітництва також планується підписати кілька договорів по кораблебудуванню загальною вартістю в 500 мільйонів євро.<ref>[http://athensellas.gr/news/kitaj-investiruet-v-greciyu-neskolko-milliardov-evro.html Китай инвестирует в Грецию несколько миллиардов евро]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. [[25 червня]] [[2010]] року задля подолання боргової кризи [[міністерство фінансів Греції]] вирішило виставити на [[продаж]] або довгострокову [[оренда|оренду]] свої [[Грецькі острови|острови]], серед яких третина острова [[Міконос]]а та прибережна частина [[Родос]]а<ref>[http://athensellas.gr/news/greciya-vystavlyaet-na-prodazhu-svoi-ostrova-chtoby-spasti-ekonomiku.html Греция выставляет на продажу свои острова, чтобы спасти экономику]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

Що стосується рівня [[безробіття]], то у четвертому кварталі 2009 року воно досягло 10,3&nbsp;%, або 514&nbsp;401 тис. осіб. У першому кварталі 2010 року частка безробітних в країні сягнула 11,7&nbsp;%<ref name="Unemployment">{{Cite web |url=http://www.ana-mpa.gr/anaweb/user/showplain?maindoc=8837971&maindocimg=1179014&service=10 |title=Unemployment at 11.7% |accessdate=30 червня 2010 |archive-date=2 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181202155303/http://www.ana-mpa.gr/anaweb/user/showplain?maindoc=8837971&maindocimg=1179014&service=10 }}</ref>. Для порівняння, у жовтні-грудні 2008 року безробітних нараховувалось 121&nbsp;733 тис. осіб. Максимальний рівень безробіття зафіксований у [[периферії Греції|периферіях]] [[Південні Егейські острови]] (13,2&nbsp;%), [[Східна Македонія та Фракія]] (12,2&nbsp;%) і [[Західна Македонія]] (12&nbsp;%). В той же час, відносно благополучними за цим показником виявились периферії [[Північні Егейські острови (периферія)|Північні Егейські острови]] (5,3&nbsp;%), [[Західна Греція]] і [[Пелопоннес (периферія)|Пелопоннес]] (8,7&nbsp;%)<ref>[http://www.ana-mpa.gr/anaweb/user/showplain?maindoc=8533936&maindocimg=1179014&service=102 Unemployment at 10.3 pct]</ref>.

З лютого [[2010]] року в країні регулярно відбуваються [[Загальнонаціональний страйк та акції протесту в Греції (2010-2011)|загальнонаціональні страйки]] по 24 години на знак незгоди з надзвичайними урядовими заходами з порятунку економіки. Впродовж страйків повністю закривається повітряний простір<ref>[http://athensellas.gr/news/grecheskie-aviakompanii-otmenili-vse-rejsy-10-fevralya-iz-za-zabastovki-aviadispetcherov.html Греческие авиакомпании отменили все рейсы 10 февраля из-за забастовки авиадиспетчеров]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>; на приколі стоять потяги та пороми; навіть музеї не приймають туристів. В Афінах і Салоніках відбулись масові демонстрації, що супроводжувались зіткненнями із поліцією. Ці акції протесту стали наймасовішими з часу оприлюднення [[Кабінет міністрів Греції|урядом]] [[ПАСОК|соціалістів]] плану скорочення національного боргу країни та приборкання [[дефіцит бюджету|бюджетного дефіциту]]. Свою незгоду із програмою уряду висловили також і промисловці<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5100 |title=Промышленники против мер строгой экономии |accessdate=14 червня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120305075645/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5100 |archivedate=5 березня 2012 |deadurl=yes }}</ref>. Програма уряду, аби впродовж 2010 року знизити цей показник до 8,7&nbsp;%, а також зменшити [[національний борг]], що становить 300&nbsp;млрд євро, передбачає такі заходи: заморожування зарплат працівникам бюджетної сфери, 10-відсоткове скороченея допомоги працівникам держсектору, підвищення [[Пенсійний вік|пенсійного віку]] до 2015 року до 63 років, а також збільшення [[акциз]]ів на [[бензин]], [[алкоголь]] і [[тютюн]]<ref>[http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4843 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120303193201/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4843 |date=3 березня 2012 }} В Греции завершилась всеобщая забастовка&nbsp;— [[ana-mpa]]]</ref>. Через тривалі страйки робітників транспортної галузі, особливо кількоденного страйку водіїв вантажівок та далекобійників, наприкінці липня 2010 року країна опинилась на межі «[[бензин]]ової» кризи: закрилась кожна друга заправка, у працюючих бензоколонок&nbsp;— багатогодинні черги. Це загрожує Афінам та Салонікам [[Транспортний колапс|транспортним колапсом]]<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5223 |title=Греция у порога бензинового кризиса |accessdate=27 липня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120305154218/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5223 |archivedate=5 березня 2012 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://news.in.gr/greece/article/?aid=1231053597 |title=Απεργία διαρκείας αποφάσισαν οι βυτιοφορείς, «στέγνωσαν» τα πρατήρια |accessdate=27 липня 2010 |archive-date=29 липня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100729151003/http://news.in.gr/greece/article/?aid=1231053597 }}</ref>.

2 травня 2010 року 16 країн [[Євросоюз]]у та [[МВФ]] домовилися про виділення Греції фінансової допомоги в розмірі 110&nbsp;млрд [[євро]] (80&nbsp;млрд від ЄС та ще 30&nbsp;млрд від МВФ)<ref>{{Cite web |url=http://ua.korrespondent.net/business/1072976 |title=Греція отримає 110 млрд євро від ЄС та МФВ |accessdate=4 травня 2010 |archive-date=4 травня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100504232819/http://ua.korrespondent.net/business/1072976 }}</ref> із виплатами в 2014–2015 роках (на ці роки прийдеться близько 145 [[мільярд]]ів [[євро]] платежів<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5440 |title=Министерство финансов о продлении кредитов до 2015 года. |accessdate=17 жовтня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120303183648/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5440 |archivedate=3 березня 2012 |deadurl=yes }}</ref>). Уряд країни прийняв пропозицію, у відповідь на це та жорсткі антикризові заходи Загальна конфедерація праці Греції 4-5 травня організувала [[Загальнонаціональний страйк у Греції (2010)|загальнонаціональний страйк держслужбовців]], 5 травня до них приєдналися працівники приватного сектору. У результаті страйку припинилось авіасполучення як всередині країни, так і міжнародне, не працювала [[Організація грецьких залізниць|залізниця]], магазини, на роботу не вийшли медики та журналісти<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4997 |title=Греция бастует 48 часов |accessdate=4 травня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120305215955/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4997 |archivedate=5 березня 2012 |deadurl=yes }}</ref>. Інший скандал пов'язаний із виключенням депутатів зі складу парламентських фракцій та власне з партії після того, як [[7 грудня]] [[2010]] року парламент Греції ратифікував звернення до Євросоюзу та МВФ для активації програми фінансової допомоги, зі складу партії [[ПАСОК]] були виключені Янніс Дімарас, Софія Сакорафа та Васіліс Економу<ref>[http://www.ert.gr/filia/en/news/04653-pasok-and-nd-deputies-expelled{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Pasok and ND deputies expelled&nbsp;— [[ERT]]]</ref>, що голосували «утримався», та [[Дора Бакоянні|Дору Бакоянні]] із опозиційної [[Нова демократія (Греція)|«Нової демократії»]], яка голосувала за прийняття пропозиції, всупереч позиції партії<ref>{{Cite web |url=http://www.ana-mpa.gr/anaweb/user/showplain?maindoc=8692015&maindocimg=7736113&service=98 |title=Bakoyannis expelled from ND |accessdate=7 травня 2010 |archive-date=8 травня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100508205336/http://www.ana-mpa.gr/anaweb/user/showplain?maindoc=8692015&maindocimg=7736113&service=98 }}</ref>.

Втім 22 квітня 2010 року [[Moody's]] урядовим облігаціями Греції присвоїв рейтинг А3, заявивши, що він може змінюватися у бік подальшого зниження, і вже 14 червня 2010 року оголосив про чергове зниження рейтингу урядових облігацій Греції з A3 до Ba1. Крім того, Moody's знизило і короткостроковий кредитний рейтинг Греції з Prime-1 до Not-prime<ref>{{Cite web |url=http://ru.tsn.ua/svit/moody-s-ponizilo-reytingi-grecii.html |title=Moody's понизило рейтинги Греции |accessdate=15 червня 2010 |archive-date=18 січня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120118235422/http://ru.tsn.ua/svit/moody-s-ponizilo-reytingi-grecii.html }}</ref>.

[[27 квітня]] [[2010]] року міжнародне [[рейтингове агентство]] [[Standard & Poor's]] через невпевненість своїх аналітиків у спроможності [[уряд Греції|уряду Греції]] впоратись із борговою кризою, понизило рейтинги Греції до рівння «junk» (сміття)&nbsp;— нижче «BBB-». Довгостроковий суверенний рейтинг Греції знижений з «BBB +» до «BB +». Короткостроковий суверенний рейтинг країни переглянутий з «А-2» до «В». Прогноз по обох рейтингах&nbsp;— «негативний». Eurostat підвищив оцінку [[Бюджетний дефіцит|дефіциту бюджету]] в 2009 році з 12,9 до 13,6&nbsp;% [[ВВП]]<ref>[http://news.liga.net/news/N1012531.html «S&P» понизило рейтинг Греции сразу на три отметки]</ref><ref>{{Cite web |url=http://tsn.ua/groshi/standard-poor-s-ponizilo-reiting-gretsiyi-do-smittyevogo-rivnya.html |title=Standard & Poor's понизило рейтинг Греції до «сміттєвого» рівня |accessdate=28 квітня 2010 |archive-date=29 квітня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100429190534/http://tsn.ua/groshi/standard-poor-s-ponizilo-reiting-gretsiyi-do-smittyevogo-rivnya.html }}</ref>.

Національна статистична служба Греції заявила, що в березні 2010 року безробіття дещо знизилася до 11,6&nbsp;% з 12,1&nbsp;% місяцем раніше&nbsp;— таким чином, у Греції стало на 26 тис. безробітних менше. 9 червня 2010 року Міністерство фінансів Греції оприлюднило дані про те, що за перші 5 місяців [[2010]] року [[дефіцит бюджету]] країни скоротився на 38,8&nbsp;% в порівнянні з тим же періодом попереднього року, склавши 8973&nbsp;млрд євро проти {{num|14655}}&nbsp;млрд євро у відповідному періоді 2009 року<ref>[http://athensellas.gr/news/greciya-sokratila-byudzhetnyj-deficit-i-bezraboticu.html Греция сократила бюджетный дефицит и безработицу]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

[[16 червня]] [[2010]] року уряд Греції представив закон про лібералізацію [[Ринок праці|ринку праці]] в Греції, який введуть в рамках антикризового пакету. Проєкт, зокрема, пропонує великим компаніям додаткові варіанти скорочення співробітників. Так, компаніям, в яких працює понад 150 осіб, дозволено щомісячно проводити скорочення 5&nbsp;% чисельності штату (зараз цей поріг встановлено законодавством на рівні 2&nbsp;%). Після прийняття закону в країні очікується нова потужна [[Загальнонаціональний страйк та акції протесту в Греції (2010)|хвиля страйків]]<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5113 |title=Либерализация рынка труда в Греции |accessdate=17 червня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120305154707/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5113 |archivedate=5 березня 2012 |deadurl=yes }}</ref>. 29 червня 2010 року уряд Греції ухвалив програму пенсійної реформи, яка передбачає збільшення трудового стажу, необхідного для виходу на пенсію, на п'ять років, скасування вікових пільг для жінок. Змінюється й формула розрахунку [[Пенсія|пенсії]], вона буде обчислюватися не за останнім рокам [[Трудовий стаж|трудового стажу]], а за середнім розміром [[Заробітна плата|зарплати за всі роки роботи]]<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5144 |title=Правительство Греции одобрило проект пенсионной реформы |accessdate=30 червня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120305095710/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5144 |archivedate=5 березня 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

[[7 липня]] 2010 року [[Банк Греції]] повідомив, що [[дефіцит бюджету]] за перші шість місяців 2010 року скоротився на 42&nbsp;% до 4,9&nbsp;% [[ВВП]]. Номінально за півроку дефіцит зменшився до 11,45 мільярдів [[євро]]. В червні поточного року він склав 1,906 мільярда євро. Роком раніше він дорівнював 5,057 мільярдам<ref>[http://athensellas.gr/news/greciya-sokratila-deficit-byudzheta-na-42-procenta-za-polgoda.html Греция сократила дефицит бюджета на 42 процента за полгода]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Водночас аудитори ЄС та МВФ оголосили, що країна успішно виконує умови надання допомоги, тому отримає другий [[транш]]<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5228 |title=В Греции миссия ЕС и МВФ |accessdate=27 липня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120305121517/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5228 |archivedate=5 березня 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

За перші сім місяців 2010 року Греція знизила [[дефіцит бюджету]] на 39,7&nbsp;%, це більше, ніж закладено на поточний рік у цілому<ref>{{Cite web |url=http://ru.euronews.net/2010/08/11/greece-debt-cutting-efforts-slow/ |title=Сдержит ли Греция обещания? |accessdate=12 серпня 2010 |archive-date=20 серпня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100820050452/http://ru.euronews.net/2010/08/11/greece-debt-cutting-efforts-slow/ }}</ref>. Проте за даними [[Центробанк Греції|Центробанку Греції]], стабілізація відбувається завдяки скороченню витрат, уряду не вдалося підвищити доходи<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5263 |title=Греция на треть снизила дефицит текущего баланса |accessdate=12 серпня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120305044506/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5263 |archivedate=5 березня 2012 |deadurl=yes }}</ref>. Разом з тим Греція отримає другий [[транш]] фінансової допомоги [[ЄС]] та [[МВФ]]<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5262 |title=Греция получит второй транш кредита МВФ |accessdate=12 серпня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120305191340/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5262 |archivedate=5 березня 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

[[3 вересня]] [[2010]] року в доповіді [[МВФ]] [[дефолт]] Греції за дежрборгом визнано малоімовірним<ref>{{Cite web |url=http://athensellas.gr/news/mvf-schitaet-maloveroyatnym-defolt-grecii-po-gosdolgu.html |title=МВФ считает маловероятным дефолт Греции по госдолгу |accessdate=4 вересня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100914133945/http://athensellas.gr/news/mvf-schitaet-maloveroyatnym-defolt-grecii-po-gosdolgu.html |archivedate=14 вересня 2010 |deadurl=yes }}</ref>. [[Міністерство фінансів Греції]] оголосило про випуск «облігацій діаспори» на початку 2011 року у спробі повернення на світові ринки<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5319 |title=Минфин Греции выпустит «Облигации Диаспоры» |accessdate=4 вересня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120305195608/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5319 |archivedate=5 березня 2012 |deadurl=yes }}</ref>, хоча [[Всесвітній економічний форум]] у щорічному звіті за 2010–2011 рік помістив Грецію на 83 позицію серед 139 країн світу за показником глобальної конкурентоспроможності ({{lang-en|The Global Competitiveness}}<ref>{{Cite web |url=http://www.weforum.org/pdf/GCR09/GCR20092010fullrankings.pdf |title=The Global Competitiveness Report 2009-10 |accessdate=10 вересня 2010 |archive-date=1 жовтня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20091001054950/http://www.weforum.org/pdf/GCR09/GCR20092010fullrankings.pdf }}</ref>), таким чином Греція втратила 12 позицій за один рік<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5340 |title=Рейтинг глобальной конкурентоспособности 2010–2011 |accessdate=10 вересня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120305175030/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5340 |archivedate=5 березня 2012 |deadurl=yes }}</ref>. 8 вересня 2010 року комісія [[ЄС]] схвалила виділення другого кредитного траншу Греції<ref>[http://www.ana-mpa.gr/anaweb/user/showplain?maindoc=9076593&maindocimg=9074339&service=8&showLink=true Ecofin approves 2nd tranche of loans to Greece]</ref><ref>{{Cite web |url=http://athensellas.gr/news/vlasti-es-odobrili-vydelenie-vtorogo-kreditnogo-transha-grecii.html |title=Власти ЕС одобрили выделение второго кредитного транша Греции |accessdate=10 вересня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100914134000/http://athensellas.gr/news/vlasti-es-odobrili-vydelenie-vtorogo-kreditnogo-transha-grecii.html |archivedate=14 вересня 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Одночасно збирання [[податок|податків]] залишається головною [[бюджет]]ною проблемою Греції, через що уряд вирішив впровадити податкову [[амністія|амністію]]: у вересні 2010 року [[парламент Греції]] видав [[закон]], який дозволить тисячам неплатників врегулювати податкову заборгованість зі сплатою порівняно невеликих [[штраф]]ів<ref>[http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5398 В Греции объявили налоговую амнистию]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

У листопаді 2010 року [[МВФ]] пообіцяв надати Греції третій [[транш]], проте відзначив, що уряд має запровадити додаткові заходи з економії, водночас це ускладнюється нижчим зростанням доходів, ніж очікувалось, а також переглядом економічних даних [[Євросоюз]]ом<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5565 |title=МВФ обещает Греции третий транш |accessdate=26 листопада 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120305113939/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5565 |archivedate=5 березня 2012 |deadurl=yes }}</ref>. Також голова місії ЄС, МВФ та [[Європейський центральний банк|Європейського центрального банку]], яка займається аудитом економіки Греції, Пол Томсен передбачає ріст економіки в [[2012]] році<ref>[http://www.ana-mpa.gr/anaweb/user/showplain?maindoc=9359772&maindocimg=9130181&service=8&showLink=true Economy to return to growth in 2012]</ref>, а також зауважив, що термін виплати кредитів може бути подовжений з 6 років до 11<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5570 |title=Открыт путь к увеличению сроков погашения кредита — 30-11-2010 |accessdate=01-12-2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120303222244/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5570 |archivedate=03-03-2012 |deadurl=yes }}</ref>. Міністр фінансів [[Йоргос Папаконстантіну]] одразу назвав реструктуризацію боргу, нові кредити та подовження періоду виплат катастрофою для Греції<ref>{{Cite web |url=http://greece.greekreporter.com/2010/11/30/finance-minister-debt-restructuring-would-be-a-catastrophe-for-greek-living-stabdards/ |title=Financial Minister Papaconstantinou States Debt Restructuring Would be Catastrophic |accessdate=1 грудня 2010 |archive-date=31 жовтня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151031175340/http://greece.greekreporter.com/2010/11/30/finance-minister-debt-restructuring-would-be-a-catastrophe-for-greek-living-stabdards/ }}</ref>.

[[13 грудня]] 2010 року парламент почав слухання законопроєкту про трудові відносини, який передбачає чергове зниження заробітної платні працівникам державного сектору, а також поправки до податкового законодавства<ref>[http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5613 Новый законопроект о трудовых отношениях]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref><ref>[http://www.ana-mpa.gr/anaweb/user/showplain?maindoc=9397629&maindocimg=1363847&service=6&showLink=true Omnibus bill debate opens]</ref>, на що працівники держсектору відповіли 48-годинним страйком<ref>{{Cite web |url=http://greece.greekreporter.com/2010/12/13/discussions-on-labour-reform-strikes-break-out/ |title=Discussions Begin on Labour Reform, Strikes Break Out |accessdate=14 грудня 2010 |archive-date=10 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160310103216/http://greece.greekreporter.com/2010/12/13/discussions-on-labour-reform-strikes-break-out/ }}</ref>.

13 січня [[2011]] року [[Standard & Poor's]] оцінило імовірність реструктуризації боргу Греції у 40&nbsp;%<ref>{{Cite web |url=http://greece.greekreporter.com/2011/01/13/sp-40-probability-of-greece-defaulting-on-its-debt/ |title=S&P: 40% Probability Of Greece Defaulting On Its Debt, 13 January 2011 |accessdate=19 січня 2011 |archive-date=11 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160311094452/http://greece.greekreporter.com/2011/01/13/sp-40-probability-of-greece-defaulting-on-its-debt/ }}</ref>. Наступного дня [[Fitch Ratings]] понизило статус Греції з BBB- до BB+<ref>[http://www.forbes.com/feeds/ap/2011/01/14/business-eu-greece-financial-crisis_8257307.html{{Недоступне посилання}} Fitch downgrades Greece's bond rating by 1 notch, 01.14.11, [[Forbes]]]</ref>. Також [[єврокомісар]] з питань внутрішнього ринку [[Мішель Барньє]] зазначив, що економіка Греції все ще перебуває у надзвичайному стані<ref>{{Cite web |url=http://english.capital.gr/News.asp?id=1116787 |title=Greek Economy Still In A State Of Emergency Says EU Internal Market Commissioner, January 14, 2011, capital.gr |accessdate=19 січня 2011 |archive-date=26 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150926154717/http://english.capital.gr/News.asp?id=1116787 }}</ref>. 18 січня 2011 року Греція розпочала 13-тижневий [[аукціон]] державних [[Облігація|облігацій]] загальною вартістю 500&nbsp;млн [[євро]]<ref>{{Cite web |url=http://www.eubusiness.com/news-eu/greece-finance.841 |title=Greece to auction three-month T-bills next week, eubusiness.com, 14 January 2011 |accessdate=19 січня 2011 |archive-date=20 січня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110120182604/http://www.eubusiness.com/news-eu/greece-finance.841/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://greece.greekreporter.com/2011/01/14/greece-issues-t-bills-worth-eur500mn-on-181/ |title=Greece Issues T-Bills Worth 500 Million Euros on January 18th |accessdate=19 січня 2011 |archive-date=16 січня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110116080836/http://greece.greekreporter.com/2011/01/14/greece-issues-t-bills-worth-eur500mn-on-181/ }}</ref>.

[[Файл:Giorgos Papakonstantinou portrait crop.jpg|міні|180пкс|[[Йоргос Папаконстантіну]]&nbsp;— [[міністр фінансів Греції]] (2009–2011)]]

[[11 лютого]] [[Єврокомісія]], [[ЄЦБ]], [[МВФ]] затвердили черговий транш допомоги у розмірі €15&nbsp;млрд, однак комісія чинить тиск на [[уряд Греції|уряд]] та вимагає приватизувати державні [[активи]] на суму до $68&nbsp;млрд. 14 лютого [[Йоргос Папандреу]] звинуватив «трійку» у втручанні у внутрішні справи Грецької держави<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5770 |title=Правительства Греции обвинило ЕС и МВФ, 14-02-2011 |accessdate=14-02-2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120303183629/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5770 |archivedate=03-03-2012 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://greece.greekreporter.com/2011/02/12/greece-slams-eu-and-imf-officials-after-inspection-visit/ |title=Greece Slams EU & IMF Officials after Inspection Visit, 14-02-2011 |accessdate=14 лютого 2011 |archive-date=15 лютого 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110215041258/http://greece.greekreporter.com/2011/02/12/greece-slams-eu-and-imf-officials-after-inspection-visit/ }}</ref>. Представники комісії надіслали своє офіційне вибачення за «хибне враження, яке справив їхній висновок»<ref>[http://www.ana-mpa.gr/anaweb/user/showplain?maindoc=9596341&maindocimg=9590348&service=8&showLink=true Troika: Regret, 'deep respect', 14-02-2011, [[ana-mpa]]]</ref>. Водночас міністр фінансів [[Йоргос Папаконстантіну]] пообіцяв, що у 2011 році не буде вводитись таке широке коло заходів з економії, як у 2010 році<ref>[http://www.ana-mpa.gr/anaweb/user/showplain?maindoc=9595352&maindocimg=9554805&service=98&showLink=true FinMin: No measures like 2010, 14-02-2011, [[ana-mpa]]]</ref>.

[[7 березня]] [[2011]] року [[Moody's]] знизило рейтинг Греції до В1<ref>[http://ru.euronews.net/2011/03/07/moody-s-slashes-greek-rating/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110311113609/http://ru.euronews.net/2011/03/07/moody-s-slashes-greek-rating/ |date=11 березня 2011 }} Moody's обвалил рейтинг Греции, 07/03, [[euronews]]]</ref> із прогнозом «негативний», не виключивши майбутнього пониження. Відтак Греція опинилась прирівняною до таких країн, як [[Білорусь]] або [[Болівія]]. Свій прогноз агентство пояснило "суцільним ухиленням від сплати податків, занадто амбітними планамии щодо жорсткої економії і ймовірністю того, що [[ЄС]] може змусити Грецію реструктурувати свій [[державний борг]] після 2013 року. Міністр фінансів [[Йоргос Папаконстантіну]] в офіційному коментарі назвав зниження рейтингів «нерозважливим» і «абсолютно невиправданими»<ref>[http://www.guardian.co.uk/business/2011/mar/07/greece-angered-moodys-cuts-credit-rating {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110308102740/http://www.guardian.co.uk/business/2011/mar/07/greece-angered-moodys-cuts-credit-rating |date=8 березня 2011 }} Greek fury as Moody's slashes credit rating again while Portugal edges nearer to EU bailout, 7 March 2011, [[guardian.co.uk]]]</ref>, додавши:

{{text|«Повністю проігнорувавши посилення ризиків, які в кінцевому підсумку призвели до [[Глобальна фінансова криза 2008 року|глобальної кризи в 2008 році]], рейтингові агентства тепер змагаються один з одним - хто перший виявить ризики, що ведуть до наступної кризи.»<ref>[http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5824 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120305063442/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5824 |date=5 березня 2012 }} Минфин Греции не согласен с прогнозом "Moody's", 8-03-2011, [[ana-mpa]]]</ref>}}

Однак вже [[9 березня]] [[Moody's]] понизило депозитні і кредитні рейтинги 6 [[список банків Греції|провідних банків країни]]: [[Національний банк Греції]] (до Ba3 з Ba1), [[EFG Eurobank-Ergasias]] (до Ba3 з Ba1); [[Alpha Bank]] (до Ba3 з Ba1); [[Piraeus Bank]] (до Ba3 з Ba1); [[ATEbank]] (до B1 з Ba2); [[Attica Bank]] (до B1 з Ba2)<ref>[http://www.ana-mpa.gr/anaweb/user/showplain?maindoc=9685563&maindocimg=1177341&service=96&showLink=true Six Greek banks downgraded, 9-03-2011, [[ana-mpa]]]</ref>. 10 березня [[Йоргос Папаконстантіну]] надіслав листи голові Єврогрупи [[Жан-Клод Юнкер|Жану-Клоду Юнкеру]], комісару з економіко-валютних питань [[Оллі Рен]]у, комісару з питань внутрішнього ринку [[Мішель Барньє|Мішелю Барньє]] із вимогою вжити заходів щодо рейтингових агентств<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5836 |title=Афины призвали ЕС принять меры против рейтинговых агентств, 10-03-2011 |accessdate=11-03-2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120305091052/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5836 |archivedate=05-03-2012 |deadurl=yes }}</ref>.

Президент Єврогрупи [[Жан-Клод Юнкер]] 25 травня оголосив, що від рішення «трійки» залежатиме, чи отримає Греція черговий транш кредитів від [[МВФ]], чи ні, одночасно висловивши впевненість, що експерти не підтвердять кредитоспроможність Греції на наступні 12 місяців<ref>{{Cite web |url=http://greece.greekreporter.com/2011/05/26/juncker-imf-needs-12-month-greek-financing-guarantee/ |title=Juncker: IMF Needs 12-Month Greek Financing Guarantee |accessdate=28 травня 2011 |archive-date=28 травня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110528014938/http://greece.greekreporter.com/2011/05/26/juncker-imf-needs-12-month-greek-financing-guarantee/ }}</ref>. Прем'єр-міністр Греції [[Йоргос Папандреу]] заявив, що без наступної черги фінансової допомоги Греція виявиться банкрутом<ref>[http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=6017 Совещание лидеров партий у президента Греции, 28-05-11]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. 2011 року [[національний борг]] Греції сягне 158&nbsp;%, найімовірнішим сценарієм експерти називають реструктуризацію боргу, яка при будь-якому наступному розвитку подій стане катастрофою для [[євро]]валюти<ref>{{Cite web |url=http://ru.euronews.net/2011/05/24/greek-economic-tragedy-continues-to-play-out/ |title=Инвесторы ждут списания долгов Греции, 24-05-11, euronews |accessdate=28 травня 2011 |archive-date=28 травня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110528154838/http://ru.euronews.net/2011/05/24/greek-economic-tragedy-continues-to-play-out }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://ru.euronews.net/2011/05/18/imf-warns-greece-ecb-cool-on-debt-restructuring/ |title=Рецепт катастрофы, euronews, 18-05-11 |accessdate=28 травня 2011 |archive-date=24 травня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110524003806/http://ru.euronews.net/2011/05/18/imf-warns-greece-ecb-cool-on-debt-restructuring/ }}</ref>. Під тиском країн Євросоюзу на початку червня Грецький парламент має прийняту новий план жорсткої економії: скоротити витрати ще на 27&nbsp;млрд євро та за три роки продати держактиви на суму 50&nbsp;млрд євро<ref>{{Cite web |url=http://ru.euronews.net/2011/05/27/still-no-political-consensus-on-greek-austerity/ |title=Греция: операция «последний шанс», 27-05-11, euronews |accessdate=28 травня 2011 |archive-date=30 травня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110530122125/http://ru.euronews.net/2011/05/27/still-no-political-consensus-on-greek-austerity/ }}</ref>. Самі ж [[греки]] вже вважають себе банкрутами<ref>{{Cite web |url=http://ru.euronews.net/2011/05/27/greece-drowning-by-numbers/ |title=Греки считают себя банкротами, 27-05-11, euronews |accessdate=28 травня 2011 |archive-date=31 травня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110531234421/http://ru.euronews.net/2011/05/27/greece-drowning-by-numbers }}</ref>.

[[14 червня]] 2011 [[Standard & Poor's]] знову знизило суверенний довгостроковий [[кредитний рейтинг]] Греції, цього разу на три щаблі&nbsp;— з B до ССС<ref>[https://archive.today/20120717111545/news.dt.ua/articles/82656 S&P знизило кредитний рейтинг Греції на три щаблі, 14-06-2011]</ref>. Експерти агентства також вважають, що до 2012 року Греція має пережити принаймні один [[дефолт]]<ref>{{Cite web |url=http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/06/110614_standard_poors_greece_az.shtml |title=S&P: Греція — найгірший позичальник у світі, 14-06-2011, bbc.co.uk |accessdate=14 червня 2011 |archive-date=18 червня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110618085853/http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/06/110614_standard_poors_greece_az.shtml }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.radiosvoboda.org/content/article/24235150.html |title=Головний біль єврозони через грецькі борги, 14-06-2011 |accessdate=14 червня 2011 |archive-date=16 червня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110616113622/http://www.radiosvoboda.org/content/article/24235150.html }}</ref>.

[[22 червня]] 2011 року [[уряд Греції]] за пропозицією нового міністра фінансів [[Евангелос Венізелос|Евангелоса Венізелоса]] ухвалив, а пізніше [[Грецький парламент]] підтримав нову середньострокову програму жорсткої економії. Вона передбачає зниження мінімального індивідуального доходу, оподатковуваного податком на прибуток, з 12 тис. до 8 тис. євро на рік<ref>[http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=6104{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} «Сокращение налоговых льгот, увеличения сборов», 1-07-2011, [[ana-mpa]]]</ref>. Передбачається, що такі заходи дозволять скоротити бюджетний дефіцит до 2015 року до 1&nbsp;% [[ВВП]]. Прийняття програми викликало нову хвилю [[Загальнонаціональний страйк та акції протесту в Греції (2010-2011)|протестів]], що переростали у масові заворушення і зіткнення з поліцією<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=6074 |title=Массовые беспорядки в Афинах, 1-07-2011 |accessdate=01-07-2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120305194844/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=6074 |archivedate=05-03-2012 |deadurl=yes }}</ref>.

2 липня 2011 року міністри фінансів країн [[Єврозона|Єврозони]] ухвалили рішення про надання 5 [[транш]]у фінансової допомоги Греції в розмірі 12&nbsp;млрд [[євро]], який надійде до [[15 липня]] 2011 року<ref>{{Cite web |url=http://ru.euronews.net/2011/07/02/greece-expected-to-receive-12-billion-euros/ |title=Греция получит 12 миллиардов евро — 5-ый транш помощи от ЕС и МВФ, 2-07-2011, euronews.net |accessdate=3 липня 2011 |archive-date=27 вересня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110927025032/http://ru.euronews.net/2011/07/02/greece-expected-to-receive-12-billion-euros/ }}</ref>

[[12 вересня]] 2011 року головним питанням засідання Ради [[Єврокомісія|Єврокомісії]] стали бюджет на економічна криза в Греції. Несподівано [[Фінляндія]] висунула вимогу додаткових гарантій Греції за наданими кредитами<ref>{{Cite web |url=http://ru.euronews.net/2011/09/12/brussels-battles-to-contain-its-budget-and-greece/ |title=Общие заботы ЕС — бюджет и Греция, 12-09-11, euronews.net |accessdate=14 вересня 2011 |archive-date=2 жовтня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111002062414/http://ru.euronews.net/2011/09/12/brussels-battles-to-contain-its-budget-and-greece/ }}</ref>. Крім того різко впали акції французьких банків [[BNP Parisbas]], [[Sociéte Général]] та [[Crédit Agricole]], які скуповували грецькі борги. Це поставило на порядок денний питання про можливий вихід Греції із [[Єврозона|Єврозони]]<ref>[http://ru.euronews.net/2011/09/13/europeans-spooked-by-spectre-of-greek-default/ Исключение Греции из еврозоны&nbsp;— реальная возможность?, 13-09-2011, euronews.net]{{Недоступне посилання}}</ref>. 14 вересня проведено термінову телеконференцію між Йоргосом Папандреу, [[Ніколя Саркозі]] та [[Ангела Меркель|Ангелою Меркель]]<ref>[http://ru.euronews.net/2011/09/14/europe-s-leaders-focus-on-greece/ Кризис евро: инвесторы надеются на политиков, 14-09-2011, euronews.net]{{Недоступне посилання}}</ref>. Зрештою лідери Франції та Німеччини поки що сподіваються на позитивний результат від програми, запропонованої Греції 21 липня поточного року<ref>{{Cite web |url=http://ru.euronews.net/2011/07/21/sarkozy-and-merkel-reach-a-deal-over-greece/ |title=Меркель и Саркози знают, как спасти и Грецию, и евро, 21/07/11 |accessdate=14 вересня 2011 |archive-date=24 липня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110724071053/http://ru.euronews.net/2011/07/21/sarkozy-and-merkel-reach-a-deal-over-greece/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://ru.euronews.net/2011/07/23/close-up-have-euro-zone-leaders-saved-the-euro/ |title=Кто проиграет от спасения Греции?, 23-07-11 |accessdate=14 вересня 2011 |archive-date=11 вересня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110911082844/http://ru.euronews.net/2011/07/23/close-up-have-euro-zone-leaders-saved-the-euro/ }}</ref>. Разом із тим 13 вересня у ЗМІ з'явилися повідомлення про те, що інвестори очікують [[дефолт]]у у Греції із імовірністю 98&nbsp;%<ref>{{Cite web |url=http://korrespondent.net/business/economics/1260953-investory-ozhidayut-defolt-grecii-s-veroyatnostyu-98 |title=Инвесторы ожидают дефолт Греции с вероятностью 98% |accessdate=29 вересня 2011 |archive-date=5 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305080839/http://korrespondent.net/business/economics/1260953-investory-ozhidayut-defolt-grecii-s-veroyatnostyu-98 }}</ref>. В середині вересня [[Йоргос Папандреу]] заявив, що Греція розпочинає розвідку родовищ вуглеводнів на [[континентальний шельф|шельфі]] Егейського та Середземного морів<ref>{{Cite web |url=http://korrespondent.net/business/economics/1260273-vlasti-grecii-nachinayut-razvedku-mestorozhdenij-nefti-i-gaza |title=Власти Греции начинают разведку месторождений нефти и газа |accessdate=29 вересня 2011 |archive-date=18 листопада 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121118112037/http://korrespondent.net/business/economics/1260273-vlasti-grecii-nachinayut-razvedku-mestorozhdenij-nefti-i-gaza }}</ref>.

Однак у листопаді [[уряд Йоргоса Папандреу]] пішов у відставку. Новий перехідний уряд очолив [[Лукас Пападімос]], новим міністром фінансів призначений [[Евангелос Венізелос]]<ref name="ΑΝΑ2011">{{Cite news | url = http://www.ana-mpa.gr/anaweb/user/showplain?maindoc=10067887&maindocimg=10067808&service=143 | title = Ανακοινώθηκε το νέο υπουργικό σχήμα | language = Greek | date = 17 June 2011 | accessdate = 17 June 2011 | publisher = [[ANA-MPA]] | archive-date = 20 червня 2011 | archive-url = https://web.archive.org/web/20110620174014/http://www.ana-mpa.gr/anaweb/user/showplain?maindoc=10067887&maindocimg=10067808&service=143 }}</ref>. Своїм головним завданням Пападімос назвав збереження членства Греції у [[Єврозона|Єврозоні]]<ref>{{cite news |url=http://www.bbc.co.uk/news/world-europe-15691697 |title=Greece swears in unity cabinet and PM Lucas Papademos |publisher=BBC |date=11 листопада 2011 |accessdate=11 листопада 2011 |archive-date=19 липня 2013 |archive-url=https://www.webcitation.org/6IEus4K6A?url=http://www.bbc.co.uk/news/world-europe-15691697 }}</ref>. Між тим у ЗМІ все частіше з'являлися повідомлення про можливе виключення країни із зони євро та повернення до [[грецька драхма|грецької драхми]].

У лютому [[2012]] року нові умови жорсткої економії викликали нові хвилі протесту, що переростали у зіткнення із поліцією та масові заворушення (див. [[Протести в Греції (2010—2012)]]). 22 лютого 2012 року агенція [[Fitch]] понизила кредитний рейтинг Греції із ССС до С після того, як було ухвалено рішення про обмін старих облігацій на нові, із тривалішим терміном погашення<ref>[http://ru.euronews.net/2012/02/22/greek-bond-swap-bring-new-downgrade/ Fitch опустило рейтинг Греции до дефолтного, 22-02-12] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120224111419/http://ru.euronews.net/2012/02/22/greek-bond-swap-bring-new-downgrade/ |date=24 лютого 2012 }}, euronews.net</ref>. 28 лютого 2012 року агенція [[Standard & Poor's]] понизила суверенний кредитний рейтинг Греції до «вибіркового [[дефолт]]у», хоча 27 лютого [[Бундестаг]] (після розширення участі Німеччини у стабілізаційному фонді [[ЄС]]) підтримав рішення виділити Греції черговий транш 103&nbsp;млрд євро<ref>[http://ru.euronews.net/2012/02/28/sp-downgrade-greece-despite-german-bailout-approval/ Греция докатилась до «выборочного дефолта», 28-02-12] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120229090302/http://ru.euronews.net/2012/02/28/sp-downgrade-greece-despite-german-bailout-approval/ |date=29 лютого 2012 }} б euronews.net</ref>. Без цієї фінансової допомоги Греція не зможе виплатити 15&nbsp;млрд євро за своїми поточними облігаціями у березні 2012 року<ref>[http://ru.euronews.net/2012/02/03/greece-reform-struggles-or-death-throes/ От Греции требуют больше жерт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120206132018/http://ru.euronews.net/2012/02/03/greece-reform-struggles-or-death-throes/ |date=6 лютого 2012 }} в, 03/02/12</ref>.

[[11 червня]] [[2013]] року серед інших заходів жорсткої економії<ref>{{Cite web |url=http://ru.euronews.com/2013/06/12/greek-public-service-tv-taken-off-air-to-save-money/ |title=Греция: черный экран жесткой экономии, 12-06-13, euronews.com |accessdate=12 червня 2013 |archive-date=14 червня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130614011047/http://ru.euronews.com/2013/06/12/greek-public-service-tv-taken-off-air-to-save-money/ }}</ref> закрито державну телерадіокомпанію [[ERT]] рішенням [[Кабінет міністрів Греції|Кабінету міністрів Греції]] на чолі із [[Антоніс Самарас|Антонісом Самарасом]]<ref>[http://news.in.gr/greece/article/?aid=1231253027 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130615005421/http://news.in.gr/greece/article/?aid=1231253027 |date=15 червня 2013 }} Προς ρήξη τα κόμματα της συγκυβέρνησης για το λουκέτο στην ΕΡΤ, [[in.gr]]]r</ref>, лідером правлячої партії [[Нова Демократія (Греція)|Нова Демократія]]. Відтак Греція стала єдиною державою [[ЄС]] без державного телебачення та радіомовлення<ref>{{Cite web |url=http://ru.euronews.com/2013/06/12/shock-and-disbelief-at-greek-shutdown-of-ert/ |title=Греки протестуют против закрытия общественного вещания, 12-06-13, euronews.com |accessdate=12 червня 2013 |archive-date=14 червня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130614072828/http://ru.euronews.com/2013/06/12/shock-and-disbelief-at-greek-shutdown-of-ert/ }}</ref>.

== Українсько-грецькі відносини ==
Темпи розвитку зовнішньої торгівлі товарами між Україною та Грецію є нестабільними, це свідчить про те, що країни можуть змінювати ринки свого збуту.

Протягом 2009—2015 років у імпорті товарів спостерігалося виражене експоненційне зростання, що може свідчити{{джерело?}} про подальший успішний розвиток співробітництва у цій сфері.

Темпи розвитку зовнішньої торгівлі послугами між Україною та Грецією є стабільнішими, проте зараз можна бачити скорочення обсягів послуг, наданих Україною, через ведення бойових дій на Сході України та анексію Криму з боку Росії, а також наслідки економічної кризи в Греції. У товарній структурі експорту нашої держави до Греції 2008 року переважали зернові культури, а з 2012 року&nbsp;— чорні метали та насіння олійних культур. У товарній структурі експорту Греції до нашої держави 2008 року переважали палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, а від 2012 року&nbsp;— їстівні плоди та горіхи, з 2014 року&nbsp;— палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, які є міжнародною спеціалізацією Греції.

Основна частка в обсязі експорту України до Греції припадає на вітчизняні регіони, що мають підписані відповідні міжрегіональні договори з Грецією. Ці регіони&nbsp;— Київ, а також Київська, Дніпропетровська та Донецька області. Запорізька область не має підписаного міжрегіонального договору, але також має важливу частку в обсязі поставок, тому що там розміщені підприємства, що виробляють продукцію на експорт до Греції.

Підприємства з грецьким капіталом розміщені на території нашої держави нерівномірно, більше третини з них зосереджено у Києві. Більшість підприємств з грецьким капіталом у Києві розміщені на правому березі і лише чотири&nbsp;— на лівому. На правому березі вони зосереджені у центральних районах міста&nbsp;— Печерському та Шевченківському, що зумовлено розташуванням там більшості великих компаній з якими вони співпрацюють.

Отже, торговельні зв'язки є одним із важливих компонентів міжнародних відносин. Вони є підґрунтям для розвитку політичних та культурних відносин між державами. Греція залишається одним з найважливіших зовнішньо-економічних партнерів України у регіоні Балкан та Середземномор'я. У зовнішній торгівлі між цими державами існує невикористаний потенціал, як в експорті, так і в імпорті. Спостерігається збільшення концентрації основних поставок на товарах міжнародної спеціалізації країн.

== Література ==
* Птіцина І.&nbsp;І.&nbsp;Географічні аспекти зовнішньої торгівлі між Україною та Грецією. Науково-дослідницька робота. Київ. КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді», 2017

== Див. також ==
* [[Грецьке економічне диво]]
* [[Корисні копалини Греції]]
* [[Історія освоєння мінеральних ресурсів Греції]]
* [[Туризм в Греції]]
* [[Транспорт в Греції]]
* [[Виноградарство в Греції]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* [https://shron1.chtyvo.org.ua/Biletskyi_Volodymyr/Hirnychyi_entsyklopedychnyi_slovnyk_Tom_3.pdf? Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X]

{{Греція в темах|state=collapsed}}
{{Члени СОТ}}
{{Економіка країн світу}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Економіка Греції|*]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:BGR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:BUL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:CYP (редагувати)
Шаблон:Cite news (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Clc (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:DEU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:FRA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:GER (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:GRC (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:GRE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:IRQ (редагувати)
Шаблон:ITA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Infobox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Infobox Economy (редагувати)
Шаблон:KAZ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lower (редагувати)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Multireplace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:NED (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nowrap begin (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Nowrap end (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Num (редагувати)
Шаблон:RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Random page in category (редагувати)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Seealso (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:TUR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Text (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Text/styles.css (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:· (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:·w (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Греція в темах (редагувати)
Шаблон:Джерело (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Джерело? (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Див. також (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Економіка країн світу (редагувати)
Шаблон:Зменшення (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка:Економіка (редагувати)
Шаблон:Країна з прапорцем (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни BGR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни CYP (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни DEU (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни FRA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни GER (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни GRC (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни IRQ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ITA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни KAZ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни NED (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни TUR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Недоступне посилання (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/style.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор BGR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор BUL (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор CYP (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор DEU (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор FRA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор GER (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор GRC (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор GRE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор IRQ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ITA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор KAZ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор NED (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор NLD (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор TUR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Члени СОТ (редагувати)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Multireplace (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Економіка Греції».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Економіка_Греції