Перегляд вихідного коду сторінки Гаральд I Прекрасноволосий

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Правитель
|посада                 = король [[Норвезьке королівство (до 1319)|Норвегії]]
|країна                 = [[Норвегія|Норвегії]]
|ім'я                   = Гаральд I Прекрасноволосий
|оригінал імені         = {{lang-non|Haraldr hárfagri}}<br/>{{lang-no| Harald Hårfagre}}
|порядок                = 1
|порядок-жін            =
|зображення             = Flateyjarbok Haraldr Halfdan.jpg||160пкс
|підпис                 = Гаральд I Прекрасноволосий (справа) приймає владу з рук [[Гальвдан Чорний|батька]]
|початок повноважень    = [[Список керівників держав 872 року|872]]
|закінчення повноважень =  [[Список керівників держав 930 року|930]]
|попередник             = [[Гальвдан Чорний]]
|наступник              = [[Ейрік I Кривава Сокира]]
|коронація              =
|інші титули            =
|дата народження        = бл. [[850]]
|місце народження       = Східна [[Норвегія]]
|дата смерті            = бл. [[933]]
|місце смерті           = [[Ругаланн]], [[Норвегія]]
|в шлюбі                = Аса<br/> Ґіда<br/>
|діти                   = [[Ейрік I Кривава Сокира]]<br/> [[Ґутторм Гаральдсон]]<br/> [[Бйорн Мореплавець]]<br/> [[Олав Гаральдсон Ґейрстадальв]]<br/> 
|династія               = [[Список королів Норвегії з династії Інглінгів (Харфаргів)|Інґлінґи (Горфаґери)]]
|батько                 = [[Гальвдан Чорний]]
|мати                   = [[Раґнгільд Сіґурдсдоттір]]
}}
'''Гаральд Прекрасноволосий''', або '''Вогневолосий''' також '''Світловолосий'''<ref name="В43">[[Войтович Леонтій Вікторович|Войтович Л]]: Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? с. 43.</ref><ref>[[Войтович Леонтій Вікторович|Войтович Л]]: Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? с. 44.</ref> ({{lang-non|Haraldr hárfagri}}, {{lang-no|Harald Hårfagre}}, бл. [[850]]/[[875]]<ref name="В43"/>&nbsp;— бл. [[933]]/[[945]]<ref name="В43"/>)&nbsp;— перший [[Норвегія|норвезький]] [[конунг|король]], який правив в 872–940 рр. Представник династії [[Список королів Норвегії з династії Інглінгів (Харфаргів)|Інґлінґів]], перший король з роду.

866 року Гаральд Прекрасноволосий завойовує перші невеликі королівства, які складають єдину Норвегію, включаючи [[Вермланд (ландскап)|Вермланд]] в Швеції, на сьогодні [[Естланн|південно-східна Норвегія]], яка давала присягу вірності шведському королю [[Ерік IV Емундсен|Еріку Амундсону]]. В 872 році, після [[Битва біля Гафрсфйорду|великої перемоги біля Гафрсфйорду]] поблизу [[Ставанґер]]у, Гаральд став королем цілої країни. Але його королівству і далі загрожували ззовні, велика кількість супротивників знайшли собі притулок, не тільки в [[Ісландія|Ісландії]]; але й на [[Оркнейські острови|Оркнейських]], [[Шетландські острови|Шетландських]], [[Гебридські острови|Гебридських]], [[Фарерські острови|Фарерських островах]], [[Шотландське королівство|Шотланії]], та на півночі материкової [[Європа|Європи]]. Зрештою Гаральд був вимушений провести експедицію на Захід, щоб очистити ці острови та шотландське прибережжя від ворогів.

Деякі сучасні історики ([[Клаус Краґ]], [[Бйорн Бандлєн]]<ref>[https://www.usn.no/kontakt-oss/tilsette/bjorn-bandlien Публікації Бйорна Бандлєна на сайті Університету Південно-Східної Норвегії]</ref>) вважають, що влада Гаральда обмежувалась береговими областями південно-західної Норвегії; східна Норвегія тоді була під впливом Данії.

== Джерела ==
Більшість джерел було написано в XII ст. або пізніше, тобто через 250 років після смерті Гаральда. Тому їх конче необхідно порівнювати з іншими наявними джерелами. Крім того, проблема полягає в тому, що лише молодші джерела описують події в усіх подробицях, що може бути викликано як наявністю низки старіших джерел, так і відвертою вигадкою і прикрашенням. Таким чином, саги [[XIII|XIII ст.]] містять докладні звіти та подробиці, яких немає в старших сагах, і вони також не вказують, звідки вони беруть інформацію. Звідти, можна багато чого вигадати або сплутати з іншими людьми, як сталося з автором «[[Огляд саг про норвезких конунгів|Ågrip]]», який пер��плутав ім'я корабля і конунга<ref>{{iw|Gustav Indrebø}}: Ågrip, Norrøne bokverk, 1973</ref>. Ці описи мають певні суперечності, зокрема беруть участь в ідеалізації і героїзації образу. 
=== Саги ===
Крім «[[Сага про Гаральда Прекрасноволосого|Саги про Гаральда Прекрасноволосого]]» в «[[Коло Земне|Колі Земному]]» авторства [[Ісландська Вільна держава|ісландського]] [[скальд]]а [[Сноррі Стурлусон]]а, який жив набагато пізніше, існують ще два джерела&nbsp;— твори [[скальдична поезія|скальдичної поезії]] «[[Вороняча пісня]]»{{efn|{{lang-non|{{iw|Haraldskvæði}}}}}}<ref name="RS"/> та «[[Ґлюмдрапа|Драпа про Галас]]»{{efn|{{lang-non|Glymdrápa}}}} дискусійного авторства. Проте твір Сноррі береться за основний через його повноту. Кожен епізод його саги треба розглядати окремо, оскільки певна частина може мати ряд джерел, а частина після неї може бути наявна лише у нього. Найціннішу інформацію містить «Вороняча пісня», як найстаріше джерело і як те, що містить цілком конкретні факти<ref name="NBL">[https://nbl.snl.no/Harald_1._Hårfagre Norsk biografisk leksikon]</ref>.

Втім, варто зазначити, що багато саг-першоджерел наразі є безповоротно втраченими. Але, наприклад, такі саги як «[[Фарерська сага]]» при втраченому оригіналові можуть бути повністю або майже повністю реконструйованими через цитування тих чи інших частин в низці пізніших творів.

=== Інші твори ===
Зрештою про Гаральда склалася окрема легенда, яка вплинула на саги. Це включає, серед іншого, легенду про Гаральда та фінську дівчину Снофрід. Прізвисько Гаральда, «Лува», також є частиною легенди, яке згадується в «[[Вороняча пісня|Воронячій пісні]]». Там це пояснюється як «кудлатий» і як наслідок того, що Гаральд пообіцяв не стригти волосся чи бороду, доки не завоює Норвегію, тому Гаральд Лува одностайно ототожнюється з Гаральдом Горфаґером. Сучасне тлумачення полягає в тому, що це могло бути народне почесне ім'я, яке означало, що він мав народитися з «переможним капелюхом» (Moltke Moe)<ref name="NBL"/>.

== Родина ==
=== Батько ===
«[[Вороняча пісня]]» згадує батька Гаральда — [[Гальвдан Чорний|Гальвдана]], хоча і без прізвиська (подано переклад відповідної строфи норвезькою ([[нюношк]]) [[Расмус Фло|Расмуса Фло]], оригінал в кінці):<ref>[https://heimskringla.no/wiki/Norske_hirdskaldar «Вороняча пісня», строфа 4]</ref>

<blockquote>
Harald me fylgde,<br/>
'''Halvdans-sonen''',<br/>
Ynglingen unge,<br/>
fraa or egge me komo.{{efn|Hreyfðisk inn hǫsfjaðri, — ok of hyrnu þerrði, — arnar eiðbróðir, — ok at andsvǫrum hugði: — ‘Haraldi vér fylgðum 
syni Halfdanar — ungum ynglingi
síðan ór eggi kvômum.}}<br/>
</blockquote>

Але, за винятком «[[Огляд саг про норвезких конунгів|Ågrip]]», джерела другої половини XII-XIII ст. погоджуються, що згадуваний Гальвдан був Гальвданом Чорним, але це не пов'язано зі старішими джерелами, принаймні, немає цитування старіших.

=== Мати ===
В сагах існують розбіжності щодо фігури його матері. [[Сноррі]] свідчить, що його матір'ю була [[Раґнгільд Сіґурдсдоттір]], донька [[Сіґурд Олень|Сіґурда Оленя]], який є пращуром [[Раґнар Лодброк|Раґнара Лодброка]]<ref>[https://www.heimskringla.no/wiki/Halvdan_Svartes_saga «Сага про Гальвдана Чорного» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 7]</ref>.

«Красива шкіра» пише, що Гальвдан був одружений як з Раґнгільдою Гаральдсдоттір, так і з Раґнгільдою Сігурдсдоттір. У рукописі «[[Ланднамабок]]» Тора вказана як перша дружина Гальвдана, а не Раґнгільд. У пізнішому доповненні до «[[Красива шкіра|Красивої шкіри]]» говориться, що другою дружиною Гальвдана була дехто Гельга Даґсдоттір із [[Гаделанн]]у{{efn|«Красива шкіра» та «Коло Земне» кажуть, що Гальвдан Чорний був одружений з обома, Раґнгільдою Гаральдсдоттір і Раґнгільдою Сігурдсдоттір. 
Але пізніше доповнення до Красивої говорить, що другою дружиною Гальвдана була Гельга Даґсдоттір з Гаделанну. 
У «Ланднамабоці» Тора вказана як перша дружина Гальвдана, а не Рагнґільд. Сноррі вважав, що Раґнгільд Сігурдсдоттір була донькою [[Сіґурд Олень|Сіґурда Оленя]], тоді як автор «Красивої» вважав, що це був [[Сіґурд Зміїноокий]].}}. Старіші саги не повідомляють, ким була мати Гаральда, тому невідомо, чому ця інформація з’являється лише в [[XIII|XIII ст]].

==== Гіпотези ====
Дослідники найчастіше вважають матір'ю Гаральда або [[Раґнгільд Сіґурдсдоттір]], або Раґнгільд Гаральдсдоттір.

[[Олафія Ейнарсдоттір]], ісландсько-данський історик і археолог, вважає, що розповідь у Красивій шкірі про те, що Раґнгільд Сігурдсдоттір була матір'ю, була написана тому, що король [[Гокон Гоконссон]] хотів зв'язати норвезьку королівську сім'ю з данською з важливих політичних і міжнародних міркувань<ref name="OE">Олафія Ейнарсдоттір: Harald Dovrefoster fra Sogn, Historisk Tidsskrift номер 2, 1971.</ref>. Вона також стверджує, що матір'ю Гаральда була Раґнгільд Гаральдсдоттір, дочка конунга [[Согн-ог-Ф'юране|Соґну]]. У такому випадку це означало б, що він успадкував владу в фюлке через свою матір<ref name="OE"/>. [[Гальвдан Кут]], норвезький [[історик]] і [[біограф]], вважав, що Раґнгільд так чи інакше походить від [[Ютландія|ютландських конунгів]]<ref>[https://books.google.com.ua/books/about/Harald_Hårfagre_og_rikssamlinga.html?id=xCAaAAAAIAAJ&redir_esc=y Гальвдан Кут: Harald Hårfagre og rikssamlingen], 1956, ст. 30</ref>. 

Загалом, дискусії в науковому співтоваристві сходяться в тому, що можна стверджувати, що матір Гаральда звали Раґнгільд, а не Гельга чи Тора, як згадується в сазі «[[Красива шкіра]]» і рукописі «[[Ланднамабок]]» відповідно.

=== Шлюби та нащадки ===
У всіх сагах розповідається, що Гаральд мав багато дітей від різних жінок. Точне число і дружин і дітей встановити неможливо. Зокрема, які з останніх реально існували.

Сага «[[Вороняча пісня]]», написана в IX ст., в строфі 14  розповідає, що Гаральд Гальвдансон одружився з данкою<ref name="RS"/>. Традиція саги пізніше буде називати її Раґнгільд Ейріксдоттір, дочкою короля [[Ютландія|Ютландії]].

В [[Historia Norwegiæ]] вказано, що він мав 16 синів. «[[Огляд саг про норвезьких конунгів|Ågrip]]» і «[[Красива шкіра]]» дають імена 20 синів Гаральда. Сноррі в своїй сазі про кількість нічого не говорить. Згідно з Historia Norwegiæ, [[Ейрік Кривава Сокира|Ейрік]] був найстаршим. Після Красивої шкіри Ейрік був серед найстарших, а [[Гокон I Добрий|Гокон Добрий]] — серед наймолодших. Сноррі вважав, що дехто Ґутторм був найстаршим. Після смерті Гаральда походження від нього стало політичним інструментом: це давало право спадкоємства королівської влади в Норвегії. Те, що Гаральд Прекрасноволосий був першим норвезьким королем, це, очевидно, надавало значно більшої легітимності претенденту, ніж те, якщо б він походив від випадкового дрібного конунга чи ярла. 

Цілком імовірно, що багато родоводів, на які посилалися пізніші правителі, були відредаговані з цієї причини. Можуть бути виправдані сумніви, чи були королі [[Олаф I Трюґґвасон]], [[Олаф II Гаральдссон]] і [[Гаральд III Суворий]] нащадками Гаральда Прекрасноволосого<ref>Клаус Краґ. Norge som odel i Harald Hårfagres ætt: et møte med en gjenganger // Historisk tidsskrift.&nbsp;— Осло, 1989. № 3, ст. 288-302</ref>. Можливі діти від Раґнгільд Ейріксдоттір — Ейрік Кривава Сокира, а від згадуваної ще Тори Мостерстонґ — Гокон Добрий. Решта дітей, згадуваних в різних сагах, сумнівні.

==== Гіпотези ====
[[Клаус Краґ]], норвезький [[історик]] і [[філолог]], піддав сумнівам походження Раґнгільд Ейріксдоттір. Жодних джерел про «конунга Ейріка», що мав б правити в той час в [[Ютландія|Ютландії]], немає. Це може бути виключно літературний хід [[Сноррі|Сноррі Стурлусона]], спеціально щоб узаконити ім'я та право на правління наступника Гаральда, [[Ейрік I Кривава Сокира|Ейріка Кривавої Сокири]]<ref>[https://nbl.snl.no/Ragnhild_Eriksdatter Norsk Biografisk Leksikon]</ref>.

== Життєпис ==
=== Раннє життя ===
{{Main|Битва при Гакадалі}}
«[[Сага про Гаральда Прекрасноволосого]]» розповідає, що після смерті свого батька [[Гальвдан Чорний|Гальвдана Чорного]] в бл. 860 році Гаральд успадкував [[Вестфолл]] і ще ряд земель у віці 10-ти років. Його регентом був його дядько Ґутторм Сіґурдсон<ref name="HH_I">[https://heimskringla.no/wiki/Harald_Haarfagres_saga «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 1]</ref>. 

Одразу по отриманню влади Гаральд був вимушений захищатися. У той час, коли ярли з [[Оппланн]]у збирали сили на півночі, першим ударив [[Ґандальв Альвґейрсон]] з сином Гакі з [[Альвгейм (королівство)|Альвгейм]]а з південного сходу<ref name="HH_I"/>.

Історія протистояння [[Альвгейм (королівство)|Альвгейм]]у і [[Вестфолл]]у бере початок з діда Гаральда, [[Гудрьод Мисливець|Ґудрьода Мисливця]]. Він одружився з донькою Альвґейра, попередника Ґандальва, і отримав у [[посаг]] частину [[Вінґулмарк]]у. Коли Ґудрьод помер, Альвґейр забрав посаг назад і батько Гаральда, [[Гальвдан Чорний]], зміг відвоювати цю землю. Але згодом на Гальвдана був скоєний замах, під час якого загинули двоє з трьох синів вже [[конунг]]а Ґандальва. Той що вижив, Гакі Ґандальвсон, і головував армією в [[Битва при Гакадалі|битві при Гакадалі]]<ref name="HK_XLVIII">[https://heimskringla.no/wiki/Ynglinge-saga «Сага про Інґлінґів» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 48]</ref><ref name="HK_XLIX">[https://heimskringla.no/wiki/Ynglinge-saga «Сага про Інґлінґів» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 49]</ref><ref name="GS_I">[https://www.heimskringla.no/wiki/Halvdan_Svartes_saga «Сага про Гальвдана Чорного» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 1]</ref><ref name="HH_I"/>.

По результатам битви Ґандальв і Гакі були розбиті, перший втік, другий загинув. Настала черга [[оппланн]]ських ярлів<ref name="HH_I"/>.

=== Перші територіальні надбання ===
[[Файл:Norwegian petty kingdoms ca. 860.png|міні|200пкс|Норвегія станом на [[860|860 р.]], володіння [[Гальвдан Чорний|Гальвдана]], успадковані сином, позначені червоним]]
[[Оппланн]]ська знать, зокрема чотири [[конунг]]а, вирішила зібратися в одному місці, про яке невдовзі дізнався Ґутторм, з яким був і малий Гаральд. Вони йшли лісними дорогами, не ідучи на відкритий бій �� атакували опівночі. Конунги в результаті не змогли відреагувати і двоє з них загинули одразу, будучи спаленими, а ще двоє загинули вже в бою<ref name="HH_II">[https://heimskringla.no/wiki/Harald_Haarfagres_saga «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 2]</ref>.

Після знищення ворогів в [[Оппланн]]і, Ґутторм з Гаральдом повернули до [[Вестфолл]]у, підкоривши ряд навколишніх володінь: Грінґарікі (суч. [[Рінгеріке]]), [[Гедмарк]], [[Гудбрандсдален]] і [[Гаделанд]], [[Тотен]] і [[Раумарікі]], а також північну частину [[Вінґулмарк]]у. Востаннє вони зустрілися з [[Ґандальв Альвґейрсон|Ґандальвом]], якому пощастило втекти раніше. Цього разу він загинув, і Гаральд підкорив [[Вінґулмарк]] а [[Альвгейм (королівство)|Альвгейм]] згодом відійшов під вплив [[Ерік IV Анундссон|короля Швеції]]<ref name="HH_II"/>.

==== Любовна історія ====
[[Файл:Harald Haarfagres saga - Gyda 1 - C. Krohg.jpg|міні|250пкс|Ґіда «вручає гарбуза» сватам Гаральда на малюнку [[Кристіан Крог|Кристіана Крога]] для видання «[[Коло Земне|Кола Земного]]» [[1899|1899&nbsp;р.]]]]
Тут [[Сноррі]] робить відступ у вигляді любовної історії, яка спонукала Гаральда об'єднати країну.

Розповідь розпочинається з сватання, яке з презирством відхиляє Ґіда, дочка Ейріка [[Гордаланн]]ського. Вона відповіла, що не вийде за Гаральда допоки той не стане королем всієї Норвегії. Тоді він дає [[клятва|клятву]], що не буде ні голитись ні розчісуватись поки не стане єдиним королем Норвегії<ref name="HH_III">[https://heimskringla.no/wiki/Harald_Haarfagres_saga «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 3]</ref>. 

Примітно, що, згідно з історією, Гаральд не вчинив як [[Ґудрьод Мисливець|його дід]]<ref name="HK_XLVIII"/>.

Через десять років, здійснивши свою клятву, він обміняв своє прізвисько Заплутановолосий або Копицеволосий на те яке під яким він відомий сьогодні. Більшість дослідників вважають цю історію виключно літературною вигадкою, яка навіяна [[романс|романтичними історіями]], популярними в епоху саг зі збірника «[[Коло Земне]]»<ref name="XXIII">[https://heimskringla.no/wiki/Harald_Haarfagres_saga «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 23]</ref>.

=== Війна в Тренделагу ===
{{main|Битва при Оркдалі}}
{{main|Завоювання Тренделагу}}

Наступною ціллю вже в розквіті сил Гаральда став [[Тренделаг]], земля навколо [[Тронгеймс-фіорд]]у і прилеглі [[гори]] з [[долина]]ми. Він розоряв все на своєму шляху по регіону, допоки не підійшов до [[Оркдал]]а<ref name="HH_V">[https://heimskringla.no/wiki/Harald_Haarfagres_saga «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 5]</ref>.

[[Ґрітінґ]], місцевий [[конунг]], зібрав свій загін для відбиття навали, але Гаральд переміг, полонивши його і заставивши принести клятву вірності разом з [[Тренделаг]]ом. Але не всі змирилися з новим правителем: Гаральд ще мав ряд битв по всьому [[фюльке]], придушуючи рештки спротиву і підкоряючи до того непокорні поселення<ref name="HH_V"/><ref name="HH_VI">[https://heimskringla.no/wiki/Harald_Haarfagres_saga «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 7]</ref><ref name="HH_VII">[https://heimskringla.no/wiki/Harald_Haarfagres_saga «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 8]</ref><ref name="HH_VIII">[https://heimskringla.no/wiki/Harald_Haarfagres_saga «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 9]</ref>.

Саме [[Нідарос]] став головною базою Гаральда; він облаштував там найбільший маєток [[Гладір]], і завжди називав його домом<ref name="HH_VIII"/>.

=== Битви біля Сульшела ===
{{Main|Перша битва біля Сульшела}}
{{Main|Друга битва біля Сульшела}}

Наступною військовою ціллю став регіон [[Мере-ог-Ромсдал|Мьоре]], що на південний схід від [[Тренделагу]]<ref name="HH_X">[https://heimskringla.no/wiki/Harald_Haarfagres_saga «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 10]</ref>.
<!--Катрен з гг ч 10-->

Там правив Гунтьольв, а його сином був дехто Сьолві Клові, обидва вони були відомі як неабиякі воїни. Неназваний дідусь Сьолві по материнській лінії правив землями за Мьоре. Ці конунги зібрали велике військо коли почули про наближення Гаральда, і вирішили дати йому [[зустрічний бій]]. Вони зійшлись в [[Морська битва|морській битві]] біля острова {{нп|Сульшел|Сульшел||Solskjel|}}. В цій битві Гаральд переміг, розгромивши ворога наголову<ref name="HH_X"/>.

Обидва [[конунг]]и загинули, лише Сьолві вижив. Гаральд підпорядкував собі обидва володіння, і дідове і батькове, а син тим часом завдавав чималого клопоту, ставши [[пірат]]ом. Крім того, він почав шукати союзників, щоб взяти [[реванш]] у переможця і повернути [[вотчина|вотчину]]. Союзників Сьолві знайшов у правителі ще південнішого [[фйорд]]у — Аудбйорна. Вони вирішили разом протистояти навалі Гаральда, оскільки в поразці вбачали [[рабство]]<ref name="HH_XI">[https://heimskringla.no/wiki/Harald_Haarfagres_saga «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 11]</ref>. 

Гаральд спочатку повернувся в [[Нідарос]] відновити сили, цей час був використаний для того і союзниками. У той час як Сьолві з Аудбйорном вичікували, їх ворог проявив [[стратегічна ініціатива|ініціативу]], напавши першим. Союзники чекали Гаральда біля того самого острову. [[Морська битва]] знову завершилася перемогою Гаральда, союзник Сьолві загинув, а сам він знову втік, продовживши займатися піратством. Проте і конунг [[Вестфолл]]у зазнав чималих втрат: [[Сноррі]] перелічує ряд імен загиблої знаті. Також настільки тяжка перемога була неповна, бо Сьолві продовжував безкарно грабувати прибережні землі, хоч вже і не зазіхав на владу<ref name="HH_XI"/>. Цікаво, що саме від рук Сьолві через 30 років загинув син Гаральда — [[Ґутторм Гаральдсон|Ґутторм]] — в морській битві біля витоку річки [[Гета-Ельв]]. Свого роду це можна вважати [[помста|помстою]] за нищівні поразки<ref name="HH_XXXIII">[https://heimskringla.no/wiki/Harald_Haarfagres_saga «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 33]</ref>.

=== Війна в Швеції ===
{{Main|Кампанія Гаральда Прекрасноволосого в Йоталанді}}
==== Передумови ====
Після воєн на півночі Гаральд повернувся у [[Вестфолл]], в якому не був чотири роки. Там він дізнався, що король Швеції, [[Ерік IV Анундссон|Ерік Анундсон]], підкорив [[Вермланд (ландскап)|Вермланд]] і по всіх лісних поселеннях поставив свою владу. Весь [[Йоталанд]] також був шведський, король призначив туди ярла, якого звали Грані Гаузкі, і він мав під собою чимале військо<ref name="HH_XIII">[https://heimskringla.no/wiki/Harald_Haarfagres_saga «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 13]</ref>.

Гаральду не подобалося таке положення в регіоні. Він вирішив запропонувати [[Ерік IV Анундссон|Еріку]] з його [[Дружина (військо)|дружиною]] зустрітися в [[Вермланд (ландскап)|Вермланді]]. В той час Аке — найбагатша людина Вермланду — зацікавився пропоновою. Він послав людей до обох правителів і домовився з ними про [[бенкет]] в один день<ref name="HH_XIV">[https://heimskringla.no/wiki/Harald_Haarfagres_saga «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 14]</ref>. 

У Аке була гостьова [[медова зала]], яка на той час була стара. Він наказав зробити іншу, так само велику, та гарно прикрасити. Нову залу завішали новими [[шкура|шкурами]], як стару — старими. Коли гості прийшли на пир, шведам дали місце в старих хоромах, а норвежцям — в нових; усе столове начиння було змінено таким чином, що люди Еріка мали старий посуд, [[Позолота|золотий]] та [[різьблення|вирізний]], а люди Гаральда все мали нове, так само оздоблене. [[Мед (напій)|Напій]] подавали і там і там пречудовий<ref name="HH_XIV"/>. 

Раніше Аке був людиною [[Гальвдан Чорний|Гальвдана Чорного]]. Коли кількаденний бенкет закінчився, його організатор пішов до Гаральда і привів із собою свого сина на ім'я Уббі, якому було 12 років. Батько попросив взяти його до Гаральда слугою, той погодився і упевнив старого в дружбі. Потім Аке пішов до шведського короля, який був в досить похмурому настрої і вже готовий до від’їзду. Старий потім супроводжував його і Ерік спитав, чому все найкраще віддавалося Гаральду<ref name="HH_XIV"/>.

{{Цитата|
: Я думав, — каже Аке, — що тобі, королю, і твоїм людям на цьому бенкеті не бракувало гарного прийому; але коли там, де ви пили, були старі меблі, то це тому, що ви тепер старі, але конунг Гаральд зараз у розквіті сил, тому я дав йому нові меблі; але коли ти нагадав мені, що я повинен бути твоєю людиною, тоді я не менше знаю, що ти моя людина. 
}}
{{oq|no|
: «Jeg tænkte,» siger Aake, «at I, konge, og eders mænd ikke har manglet god modtagelse i noget ved dette gjestebud; men naar det var gammelt indbo der, hvor I drak, saa kommer det af, at I nu er gammel, men kong Harald er nu i sin blomstrende ungdom, derfor gav jeg ham nyt indbo; men naar du mindede mig om, at jeg skulde være din mand, da ved jeg ikke mindre, at du er min mand.»
}}

Відповідь здалася Еріку нахабною і неприпустимо принижуючою, і він вихопив свій меч, завдавши йому два смертельних поранення, після чого продовжив поїздку.

Коли Гаральд от-от від'їжджав, він наказав покликати до нього Аке, але його знайшли вбитим на дорозі короля. Оголошуючи [[помста|помсту]], Гаральд поскакав дорогою, якою їхав до того Ерік, поки обидва не опинились один перед одним. Ерік відірвавася від Гаральда, ускакавши далі на схід, до своїх земель. Тоді Гаральд повертається до Вермланду, підкорюючи цей край і вбиваючи людей короля Еріка, що траплялися на шляху. Конунг повернувся у свої володіння, в [[Раумарікі]] з настанням зими<ref name="HH_XIV"/>.

==== Перебіг подій ====
Після відпочинку вдома, Гаральд із свіжими силами відправився грабувати [[Альвгейм (королівство)|Альвгейм]], що віднедавна став шведський. [[Геати]], місцеве населення тих земель, почали збирати армію для протистояння. Вони ставили стовпи в річку [[Гета-Ельв]], щоб Гаральд не вдирався на кораблях вглиб країни. Але він зупинився біля стовпів і почав грабувати судохолом. Геати вирішили дати опір грабіжникам, загинуло багато людей з обох сторін, але Гаральд переміг<ref name="HH_XV">[https://heimskringla.no/wiki/Harald_Haarfagres_saga «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 15]</ref><ref name="HH_XVI">[https://heimskringla.no/wiki/Harald_Haarfagres_saga «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 16]</ref>.

Далі [[Сноррі]] не вдається в подробиці: Гаральд проходив по [[Йоталанд]]у знавіснілим вихором, допоки не стрінувся з ворожим геатським полководцем, Грані Гаузкі. В битві з ним конунг так само переміг і в результаті проголосив себе правителем усієї землі на північ від [[Гета-Ельв]]и і на захід від озера [[Венерн]], на додачу до раніше підкореного Вермланду. Одразу після цього Ґутторм Сіґурдсон, дядько Гаральда по материнській лінії і згодом його права рука, був поставлений намісником регіону, а сам Гаральд відплив<ref name="XVII">[https://heimskringla.no/wiki/Harald_Haarfagres_saga «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 17]</ref>. 

Конкретний перебіг бойових дій відтворити неможливо, оскільки [[Сноррі]] наводиться лише результат, якщо не враховувати [[епітет]]и на зразок «жорстока битва».

=== Битва при Гафрсфйорді ===
{{Main|Битва біля Гафрсфйорду}}
[[Файл:Norwegian petty kingdoms ca. 872.png|міні|200пкс|Норвегія станом на [[872|872 р.]], перед вирішальною битвою при Гафрсфйорді]]
В той час з незалежних фйордів південної Норвегії прийшли вістки, що місцеві конунги хочуть виступити проти Гаральда. Кожен очолив свої війська: Ейрік, конунг [[Гордаланн]]у Сульке, конунг [[Ругалан]]у; [[Кйотве Багатий]], конунг [[Аґдер]]у; з [[Телемарк]]у — два брати, Гроальд і Гадд<ref name="HH_XVIII">[https://heimskringla.no/wiki/Harald_Haarfagres_saga «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 18]</ref>. 

Коли Гаральд дізнався про це, він зібрав свої війська, поставив кораблі на воду та вирушив на південь уздовж узбережжя, набираючи на шляху нових людей з союзних [[фюльке]]. Його противники отримали звістки, коли знаходились на південь від [[Стад (півострів)|півострову Стад]], чекаючи підкріплення зі сходу, який тоді був під впливом Данії. Конунги вирушили на північ від Ядару й увійшли до Гафрсфйорду, де вже чекав Гаральд зі своїми військами. Почалася велика битва, в якій Гаральд переміг<ref name="HH_XVIII"/>. 

==== Інші джерела ====
Основним джерелом є «[[Вороняча пісня]]»<ref name="RS">[https://heimskringla.no/wiki/Norske_hirdskaldar «Вороняча пісня» в перекладі норвезькою (нюношк) Расмуса Фло]</ref>, яка і цитується [[Сноррі]], а конкретно строфи 6-11, які приписують сучаснику Гаральда, скальду Тьодольву з Квіна. Всього скальдичний твір містить 23 строфи, з яких 7-12 присвячені битві. Строфи також присутні в сазі «[[Красива шкіра]]», яка була написана раніше за Сноррівську «[[Сага про Гаральда Прекрасноволосого|Сагу про Гаральда Прекрасноволосого]]», будучи його джерелом. Проте існує ряд суттєвих відмінностей, як-от Сноррі наводить історію спасіння [[Кйотве Багатий|Кйотве Багатого]], що існує лише в його творі.

=== Після об'єднання Норвегії ===
[[Файл:Harald Haarfagres saga - Gyda 2 - C. Krohg.jpg|міні|250пкс|Ґіда знову бачить сватів Гаральда після виконання ним клятви на малюнку [[Кристіан Крог|Кристіана Крога]] для видання «[[Коло Земне|Кола Земного]]» [[1899|1899&nbsp;р.]]]]
Після битви біля Гафрсфйорду Гаральд став королем [[Норвезьке королівство (до 1319)|Норвегії]], але його влада обмежувалась береговими областями південно-західної Норвегії; східна Норвегія тоді була під впливом Данії.

[[Сноррі]] робить багато літературних відступів, як-от завершення історії з Ґідою, яка до того презирливо відхилила його пропозицію<ref>[https://heimskringla.no/wiki/Harald_Haarfagres_saga «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 20]</ref>; взаємини з дружинами, яких у нього було вдосталь<ref>[https://heimskringla.no/wiki/Harald_Haarfagres_saga «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частини 21, 25, 26]</ref>; події з друзями<ref>[https://heimskringla.no/wiki/Harald_Haarfagres_saga «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 24]</ref> тощо.

Але деякі його відомості варті уваги. Ще на початку, під час завоювання [[Тренделаг]]у, скальд згадував, що Гаральд прискіпливо ставився до адміністративного впорядкування вже під час перших завоювань<ref name="HH_VI"/>, тож і згодом він не мав проблем із цим, всюди поставивши своїх людей, наприклад, дядька Ґутторма у [[Вікен]]і, який після смерті того перейшов сину Гаральда — [[Ґутторм Гаральдсон|Ґутторму Гаральдсону]]<ref name="HH_XXVIII">[https://heimskringla.no/wiki/Harald_Haarfagres_saga «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 28]</ref>.

Коли Гаральду було вже п'ятдесят років, він розділив свої володіння між синами, яких у нього було по декілька від багатьох дружин. Кожному він дав титул конунга, і онукам давав теж титул конунга, якщо той був його нащадком по батьківській лінії, якщо по материнській — ярла. Але, втім, це викликало лише розбрат між братами, часом протистояння доходило до братовбивства. Деякі нащадки вирішили випробувати долю в воєнних походах<ref name="HH_XXXIII"/>. 

== Останні роки життя ==
=== Смерть ===
Точна причина смерті невідома.

В [[Огляд саг про норвезьких конунгів|огляді]] розповідається про місце смерті і похорон:

<blockquote>Потім він [Гаральд] помер в [[Ругаланн]]і й був похований у Гайгар-упп, що в Гассельойсунді{{efn|Місцевість в Ругаланні; вузька протока.}}.<ref>[http://www.vsnrweb-publications.org.uk/Text%20Series/Agrip.pdf «Огляд саг про норвезьких конунгів» мовою оригіналу, ст. 32]</ref></blockquote>

[[Сноррі]] вказує, що король прожив три роки після того, як надав Ейріку повну владу над королівством. Вказується, що помер від [[сифіліс]]у і похований в королівському маєтку в [[Ругаланн]]і. Церква в королівському маєтку Ґайгар або Ґар (gar, тобто gaarden, {{lang-no|ферма}}), як пізніше назвали відокремлену частину Ґайгара, була закрита в [[XVI|XVI ст.]], але на її місці зараз стоїть [[курган Гаральда]], зведений у 1872 році<ref name="HH_XLIV">[https://heimskringla.no/wiki/Harald_Haarfagres_saga «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 44]</ref>.
[[Файл:Haraldstøtten Haugesund HDR.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Курган Гаральда в Гассельойсунді]]
Пам'ятник був спроектований архітектором [[Крістіан Крісті|Крістіаном Крісті]] як великий могильний [[курган]], оточений гранітною стіною з 29 надгробками, по одному від кожного зі старих норвезьких [[фюльке]]. На вершині кургану височіє 17-метровий гранітний обеліск із чотирма бронзовими панелями навколо квадратної основи. На кожній з них зображено найважливіші сцени з життя Гаральда Прекрасноволосого. Пам'ятник має сакральне значення для більшості [[норвежці|норвежців]]<ref>[https://snl.no/Haraldshaugen Store norske leksikon]</ref>.

=== Наступник ===
Саги дещо суперечать одна одній в тому, як наступник і син Гаральда, [[Ейрік Кривава Сокира]], обійняв трон і скільки правив.

* «Historia de Antiquitate Regum Norwagiensium» Теодоріха Монаха (бл. 1180 р.), вказує, що Ейрік I Кривава Сокира правив Норвегією три роки, з яких два роки були одноосібним правлінням<ref>[https://ojs.novus.no/index.php/CM/article/view/2039 Theodoricus: De antiquitate regum Norwagiensium / On the Old Norwegian Kings.]</ref><ref name="EBA"/>.
* «[[Огляд саг про норвезьких конунгів]]» [[Семунд Мудрий|Семунда Мудрого]] (бл. 1190 р.) містить згадку про те, що Ейрік правив чотири роки<ref>[https://heimskringla.no/wiki/Norges_Kongerække_på_Vers_(C.C.Rafn) «Огляд саг про норвезьких конунгів» в перекладі данською Королівським скандинавським товариством старожитностей]</ref>.
* «[[Коло Земне]]»,  [[Сноррі|Сноррі Стурлусона]] (бл. 1220 р.) розповідає, що Ейрік правив протягом трьох років, поки Гаральд був живий, і два роки після<ref name="EBA">[https://nbl.snl.no/Eirik_1._Haraldsson_Blodøks Norsk biografisk leksikon]</ref>.

Відповідно до пізніх ісландських саг, Ейрік був вигнаний з Норвегії, тому що, будучи королем, він продовжував сувору лінію правління свого батька. Кажуть, що боротьба, яку він вів проти своїх братів, також викликала широке обурення. Його наступником на посаді норвезького короля став його зведений брат [[Гокон I Добрий|Гокон]]<ref name="EBA"/>.

[[Історик]] [[Клаус Краґ]] дає йому приблизно п'ять років, тобто лише два-три роки на додаток до тих років, які він нібито правив разом зі своїм батьком<ref name="EBA"/>.

== Історична традиція ==
=== Думка науковців ===
Як перший одноосібний король країни, Гаральд Горфаґер заслужено займає високе, якщо не найвище, місце в історії Норвегії. У сагах він зображений як переможець колишніх дрібних правителів і, таким чином, національний об'єднач, який раз і назавжди створив королівство Норвегія, що існує і понині. Згідно з сагами, пізніші норвезькі королі були його нащадками аж до поч��тку [[XIV|XIV ст]]. Це також змусило сучасних істориків у [[XIX]]-[[XX]] ст. надавати особливого значення Гаральду та його внеску. Але ті самі історики водночас наголошували, що об'єднання було тривалим процесом, який продовжувався до [[Олаф II Гаральдссон|Олафа Гаральдсона]] (з певних точок зору навіть довше)<ref name="NBL"/>.

Після критики саг в норвезькому науковому товаристві під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] також виявилося проблематичним те, що так багато джерельних матеріалів про Гаральда походять через триста років після його життя. Крім того, проблема полягає в тому, що найбільший обсяг має наймолодша частина цього матеріалу. Таким чином, докладна сага [[Сноррі]] містить багато деталей, яких немає в трохи старших сагах<ref name="NBL"/>.

У рамках критики саг [[Гальвдан Кут]] приблизно в 1920 році започаткував нову хронологію, яка включала Гаральда Прекрасноволосого, а також решту королів у IX ст. аж до [[Олаф I Трюґґвасон|Олафа Трюґґвасона]], посунувши дати. Кут вважав, що Гаральд народився бл. 860 року (а не 850), крім того, що [[Битва біля Гафрсфйорду|битва в Гафрсфйорді]] відбулася не в 872 році, а приблизно в 900 році, і що Гаральд помер близько 940 року<ref name="NBL"/>. 

Але дослідження [[археолог]]а і [[історик]]а [[Олафія Ейнарсдоттір|Олафії Ейнарсдоттір]] у 1960-х роках значною мірою відновили віру в датування смерті Гаральда сагами початку XII ст. Це означає, що Гаральд помер у 932 році, точніше близько цього року<ref name="NBL"/>. Зокрема, середньовічна версія датування ґрунтується на «[[Книга ісландців|Книзі ісландців]]» авторства [[Арі Торґільссон|Арі Торґільсона]] (також автора «[[Ланднамабок]]»)<ref>[https://is.wikisource.org/wiki/%C3%8Dslendingabók «Книга ісландців», частина 1]</ref>. Саме за Арі відповідні дати наводив і [[Сноррі]].

=== Традиція саги ===
Варто зазначити, що відносно рання традиція саги вважає, що саме внутрішня частина [[Естланн|Східної Норвегії]], ближче до гір, є вотчиною Гаральда з боку його батька. Зокрема в «[[Historia Norwegiæ]]» [[Гальвдан Чорний]] має «королівство в горах»{{efn|«Huius filius Halfdanus cognomento Niger regnum post patrem item in montanis optinuit.»}}<ref>[https://library.oapen.org/bitstream/id/23a73b73-d26a-4853-b8e6-78aca98b89f3/342356.pdf «Historia Norwegiæ», ст. 80]</ref>. Лише в пізніших сагах і найбільш чітко в [[Сноррі]] Гальвдан і Гаральд нерозривно пов'язані з [[Вестфолл]]ом разом із їх пращурами кілька поколінь. Таким чином [[Вестфолл]] стає відправною точкою об'єднаної Норвегії. Розвиток цієї точки зору може бути пов’язаний з претензіями Данії на [[Вікен]] у другій половині XII ст. Данські королі стверджували, що Вікен історично був данською землею. У такій ситуації було б важливо, якби норвезькі королі мали обґрунтування, що [[Вестфолл]] був їхньою старою родинною землею<ref name="NBL"/>.

У пізнішій традиції ісландської саги Гаральд також описувався як тиран і першопричина, чому люди прагнули на захід до Ісландії: волелюбні ісландці робили все, щоб уникнути влади короля. Характер правління Гаральда, безсумнівно, був важливим для ісландців у XIII ст., щоб пояснити, як виникло їхнє демократичне суспільство, і піднести його цінності на противагу норвезькому королю. Але це твердження, скоріше за все, будується на піску<ref name="NH">[https://www.norgeshistorie.no/vikingtid/0815-harald-harfagre-en-vestlandskonge.html Norgeshistorie]</ref>.

== В масовій культурі ==
=== Музика ===
* [[Концептуальний альбом|Альбом]] «[[King of Kings]]» [[Німеччина|німецько]]-[[Норвегія|норвезького]] метал-гурту [[Leaves' Eyes]], який в цілому присвячений [[Історія Норвегії|історії Норвегії]] та зокрема Гаральду Прекрасноволосому<ref>[https://blabbermouth.net/news/leaves-eyes-to-release-king-of-kings-album-in-september LEAVES' EYES To Release 'King Of Kings' Album In September]</ref><ref>[http://swisscharts.com/album/Leaves'-Eyes/King-of-Kings-281689 Альбом на swisscharts]</ref>.
=== Кінематограф ===
* [[Телесеріал]] «[[Вікінги (телесеріал)|Вікінги]]» ([[Канада]], [[Ірландія]]; з 2013; режисер [[Майкл Герст]])&nbsp;— фігурує як конунг [[Вестфолл]]у, його роль зіграв [[Петер Францен]].
=== Відеоігри ===
* [[Mount & Blade: Warband]], [[DLC]] [[Mount & Blade: Warband#Viking_Conquest|Viking Conquest]]&nbsp;— виступає як правитель Норвегії і володар [[Тенсберґ]]у.
* [[Ancestors Legacy]]&nbsp;— противник в англосаксонській кампанії.
* [[Assassin's Creed Valhalla]]&nbsp;— згадуваний як король Норвегії.
* [[Crusader Kings II]] і [[Crusader Kings III]]&nbsp;— доступний як [[ігровий персонаж]].

== Примітки ==
=== Посилання на джерела ===
{{reflist}}
=== Коментарі ===
{{notelist}}

== Джерела ==
* [[Войтович Леонтій Вікторович|Войтович Л]]. Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— К., 2015.&nbsp;— №&nbsp;3 (522) за травень-червень.&nbsp;— с. 37-55. ISSN 0130-5247

== Посилання ==
* {{ref-uk}} {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53395/8526.html Гаральд I Прекрасноволосий]}}
* {{ref-no}} [https://heimskringla.no/wiki/Harald_Haarfagres_saga «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі Ґустава Шторма]
* {{ref-no}} [https://heimskringla.no/wiki/Norske_hirdskaldar «Вороняча пісня» в перекладі Расмуса Фло]
* {{ref-non}} [https://heimskringla.no/wiki/Haraldz_saga_ins_hárfagra_(FJ) «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» мовою оригіналу]
* {{ref-non}} [https://heimskringla.no/wiki/Haraldskvæði_(Hrafnsmál)_(B1) «Вороняча пісня» мовою оригіналу]
* {{ref-non}} [http://www.septentrionalia.net/etexts/fagrskinna.pdf «Красива шкіра» мовою оригіналу]

[[Категорія:Королі Норвегії]]
[[Категорія:Династія Інґлінґів]]
[[Категорія:Вікінгова Норвегія]]
[[Категорія:Вікінгова Шотландія]]
[[Категорія:Правителі Європи IX століття]]

{{Бібліоінформація}}
{{Королі Норвегії}}

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:-. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Checkwd (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Efn (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Hidden (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hidden begin (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hidden begin/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hidden end (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:If1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Iw (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-no (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-non (редагувати)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Multicol (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Multicol-break (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Multicol-end (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Notelist (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Oq (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Red (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-no (редагувати)
Шаблон:Ref-non (редагувати)
Шаблон:Ref-uk (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Template other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p119 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p569 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p570 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:К. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Книга (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Королі Норвегії (редагувати)
Шаблон:Монархи Норвегії (редагувати)
Шаблон:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Нп (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Перше слово (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Правитель (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:УСЕ-4 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Цитата (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Dates (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Datetime (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Infocards (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources-utils (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikibase (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Medals (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/date (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:WikidataSelectors (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Не перекладено (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Гаральд I Прекрасноволосий».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гаральд_I_Прекрасноволосий