Перегляд вихідного коду сторінки Вінницька область

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{redirect|Вінниччина}}
{{Область
 | Станом на листопад 2020 року ,населення становить 370,0 тис. осіб.
 | герб=Coat of Arms of Vinnytsa Oblast.svg
 | опис герба =Герб Вінницької області
 | прапор=Prapor Vinnytskoyi oblasti.svg
 | опис прапора =Прапор Вінницької області
 | розташування=Vinnytsia in Ukraine.svg
 | прізвисько     = Вінниччина, Східне [[Поділля]], [[Брацлавщина]] 
 | назва           = Вінницька
 | утворена        = [[27 лютого]] [[1932]] року
 | код КАТОТТГ     = UA05000000000010236
 | населення       = {{Населення областей України|Вінницька}}
 | площа           = 26513
 | густота         = {{rnd|{{НОУ/2|Вінницька}}/26513|1}}
 | код області     = 43
 | центр           = [[Вінниця]]
 | райони          = 6
 | МОЗ             = 6
 | МРЗ             = 12
 | міські райони   = 3
 | смт             = 29
 | селища          = 130
 | села            = 1327
 | селищні ради    = 28
 | сільські ради   = 661
 | мапа            = Vinnytsia Oblast 2020 subdivisions.jpg
 | номери автомобілів= AB, KB
 | домен           = vn.ua, vinnytsia.ua, vinnica.ua
 | вебсторінка     = [http://www.vin.gov.ua/ Вінницька ОДА]<br/>[https://vinrada.gov.ua/main.htm Вінницька обласна рада]
 | рада            = [[Вінницька обласна рада]]
 | адреса          = м. Вінниця, вул. Соборна 70
 | голова ОДА      = [[Борзов Сергій Сергійович]]<ref>{{УПУ|239/2020|18 червня 2020|Про призначення С.Борзова головою Вінницької обласної державної адміністрації|link=https://www.president.gov.ua/documents/2392020-34209}}</ref>
 | голова          = [[Соколовий Вячеслав Петрович]]
}}

'''Ві́нницька о́бласть''' ''(Вінниччина)''&nbsp;— [[Області України|область]] у [[Центральна Україна|центрі]] [[Україна|України]]. Населення становить 1 509 015 (1 січня 2022&nbsp;р.).<ref name=":0">{{Cite web|url=https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_Сhuselnist.pdf|title=Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року|website=ukrstat.gov.ua|publisher=ДЕРЖСТАТ УКРАЇНИ|language=uk}}</ref>

Вінницька область була утворена [[27 лютого]] [[1932]] року, коли [[Центральний виконавчий комітет СРСР|ЦВК СРСР]] затвердив постанову IV позачергової сесії [[Всеукраїнський центральний виконавчий комітет|ВУЦВК]] від 9&nbsp;лютого 1932 року про створення на території України п'яти областей. Обласний центр&nbsp;— місто [[Вінниця]] населення якої станом на 1 січня 2022 року становить 369 739 осіб.<ref name=":0" /> Розташована на правобережжі [[Дніпро|Дніпра]] в межах [[Подільська височина|Подільської височини]].

На заході межує з [[Чернівецька область|Чернівецькою]] та [[Хмельницька область|Хмельницькою]], на півночі&nbsp;— з [[Житомирська область|Житомирською]], на сході&nbsp;— з [[Київська область|Київською]], [[Кіровоградська область|Кіровоградською]] та [[Черкаська область|Черкаською]], на півдні&nbsp;— з [[Одеська область|Одеською]] [[Області України|областями]] [[Україна|України]] та з [[Молдова|Молдовою]].
[[Файл:Stamp of Ukraine s642.jpg|thumb|325px|Марка [[Укрпошта|Укрпошти]] «Вінницька область» (2005)]]

== Історія ==
[[Файл:Vinnitsa.png|thumb|325px|Вінниця. Малюнок [[Орда Наполеон|Наполеона Орди]]]]
На території, займаній сучасною Вінницею, людина селилася з незапам'ятних часів. Археологи знайшли тут знаряддя праці епохи неоліту, поховання бронзової доби, слов'янські поселення, що належали до [[черняхівська культура|черняхівської культури]]; пізніше тут жили племена, що входили до складу [[Київська Русь|Київської Русі]], [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]].

З географічної точки зору територія Вінницької області&nbsp;— це землі, що лежать у середній течії Південного Бугу, або, по-старому, Богу, званого в Геродота Гіпанісом.

У літописні часи, за Нестором, «Уличі і тиверці сиділи по Дністру і з'єднали з Дунаєм. Була їх множина». Пізніше київський князь Олег, розширюючи володіння, стягував данину й володарював «над полянами, і древлянами, і мешканцями півночі, і радимичами, а з уличами і тиверцями воював», як повідомляє «Повість временних літ» під 885 роком. Незабаром Середнє Побужжя увійшло до складу Київської Русі, і вже в 907 році у відомий похід на [[Константинополь|Царгород]] Олег узяв із собою «тиверців, відомих як товмачі».

У період феодальної роздробленості Київської Русі ці землі ввійшли до складу [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]]. Оскільки стольні міста цього князівства, [[Володимир (місто)|Володимир]] і [[Галич]], розташовувалися перший на північ від басейну річки [[Дністер]], а другий&nbsp;— у верхній її течії, то землі, що лежали на південь від них, у нижній течії безлічі лівих приток Дністра, одержали назву Пониззя.

Коли ж у [[1240]] році під ударами орд Батия впав [[Київ]], татарські завойовники рушили на захід і незабаром удерлися в Поділля&nbsp;— так з тих часів стало називатися Пониззя. Не знайшовши в західних сусідів допомоги й підтримки в боротьбі з нашестям, галицько-волинський князь [[Данило Галицький|Данило Романович]] вимушений був визнати залежність від Золотої Орди. Татари розділили на тьми Подільський улус, брали з нього данину, а самі кочували в Дикому полі&nbsp;— в степах на південь від річок [[Ягорлик]], [[Синюха (притока Південного Бугу)|Синюха]], [[Тясмин|Тясьмин]].

На багате, хоч і ослаблене безперестанними поборами Поділля, до того ж контрольоване Ордою лише часом, стали зазіхати угорські, польські, литовські феодали. У 1362 році великий князь литовський [[Ольгерд]], зібравши значне військо, розбив в битві на річці Синюха орди братів Кутлубуга, Хачибея і Дмитра. Як сказано в літописі, «оттолі від Поділля ізгна владу татарську». Знов придбані землі Ольгерд роздав своїм племінникам Федору, Юрію, Олександру і Костянтину Коріятовичам, що продовжували у своїй діяльності державні традиції Київської Русі.

Уздовж меж Дикого поля брати звели замки для захисту від набігів неспокійних південних сусідів. Ці замки й з'явилися основою для зростання таких міст, як [[Вінниця]], [[Черленків|Черлений град]], [[Брацлав]], Ров-[[Бар (Україна)|Бар]] та інші. Звичайно, поселення в цих зручних для життя й оборони місцевостях існували задовго до приходу Коріятовичів, що підтверджується археологічними даними. Проте початок згаданих міст відноситься до 1362—1363 років.

Заснування Вінниці пов'язане з ім'ям Ольгердового племінника Федора Коріятовича. У 1363 році він заклав дерев'яну фортецю на високій кручі, нижче впадання в Буг лівої його притоки&nbsp;— річки Віннички. Урочище Замкова гора, обернене років сто тому в каменоломні, в 1890 році зникло зовсім, перетворившись у фундаменти міських будинків і бруківку. Назва «Вінниця» зустрічається вже в документі, підписаному 13 червня 1385 року в Кракові королем Владиславом Ягеллоном. З багатьох версій, що пояснюють назву міста, мабуть, найімовірніші ті, що ґрунтуються на таких словах: «вінниця»&nbsp;— винокурня, де варилося пиво винне, старослов'янське «вѣно»&nbsp;— посаг, придане, одержане Коріатовичами, і Вінничка&nbsp;— річка.

Невеликий дерев'яний замок у ряді інших степових зміцнень, звичайно, не радував ординців. З 1400 по 1569 рік він піддавався тридцять разів тільки великим нападам, горів і знову вставав над Бугом.

Після Кревської унії [[1385]] року, що об'єднала Польщу і Литву, що охрестилася, у 1434 році подільські землі аж до річки Мурафи було підпорядковано безпосередньо польській короні, тут було утворено Подільське воєводство. Середнє Побужжя залишилося під владою Литви, тут було утворено [[Брацлавське воєводство]], або коротко, за головним містом&nbsp;— Брацлавщину.

У другій половині XV століття Вінниця за привілеєм Олександра Казимировича вже користувалася магдебурзьким правом. Самоврядування здійснювалося виборним магістратом, куди входила рада&nbsp;— рада з восьми чоловік на чолі з бургомістром, лава&nbsp;— суд з п'яти лавників з [[війт]]ом на чолі й [[ґміна]] з дванадцяти чоловік. Ремісники об'єднувалися в цехи, а в Краєзнавчому музеї можна побачити старовинні цехові знаки. Швидкому зростанню економічного значення міста сприяв також торговий тракт з Молдови до Москви. За часів Івана III між двома державами зав'язалися активні торгові зв'язки. У XVI сторіччі почастішали набіги кримчан на подільські землі, і вінницький замок деколи вже не вміщав тих, що всіх прагнули в ньому сховатися. У 1541 році татари особливо жорстоко спустошили околиці Вінниці й захопили багато полонених, яких, правда, вдалося відбити.

У 1558 році звели новий замок на більш неприступних земляних валах острівця Кемпа, лежачого проти правобережного горба, що огинається Бугом. Але цей замок також був дерев'яним, і в 1580 році його спалили татари. У вогні загинули всі даровані місту грамоти, а з ними і без того куці права міщан.

На одностайне прохання місцевої шляхти, за Люблінською унією 1569 року Брацлавщина перейшла під владу Речі Посполитої.

У 1598 році до Вінниці були переведені всі урядові установи, і вона стала столицею Брацлавського воєводства, тому що [[Брацлав]] ще частіше піддавався нападам татар, та і неспокійна Запорізька Січ знаходилася близько. Це зумовило наступний етап зростання Вінниці&nbsp;— забудову правого берега Бугу. Нове розташування замку, що зайняв найважливіше місце в структурі міста, сформувало і планувальну мережу вулиць Правобережжя, пучком тих, що сходяться до моста, пізніше перекинутого на замковий острів Кемпа, а з нього&nbsp;— на лівий берег. Ця схема вулиць існує і нині.

Після Андрусівського перемир'я [[1667]] роки Брацлавщина, як і вся Правобережна Україна, залишилася під владою польської корони. Проте шляхетська [[Польща]] настільки слабшала, що не змогла встояти перед натиском Високої Порти і за Бучацьким миром [[1672]] року віддала туркам значну частину Подільського, Брацлавського і Київського воєводств. Трактат «Про вічний мир» [[1686]] року повернув Польщі все Правобережжя, правда формально. Тож двадцять сім років, до 1699 року, володарювало на цих землях створене турками та очолюване їхніми ставлениками Петром Дорошенком, Юрієм Хмельницьким та іншими «князівство Сармата», і розтерзаний війнами край перетворився на пустелю, що роздирається внутрішніми суперечностями.

Польська держава розхитувалася під ударами конфедерацій власної шляхти, поки не розсипалося, тричі розділене між могутніми сусідніми монархіями&nbsp;— [[Росія|Росією]], [[Австрія|Австрією]] і [[Королівство Пруссія|Пруссією]]. Боротьба конфедератів проти царських військ продовжувалася з 1768 до 1772 року. У жовтні 1768 на стороні Барської конфедерації виступила [[Туреччина]], яка оголосила війну Росії. Французький уряд для керівництва збройними силами конфедератів вислав генерала Дюмур'є. Однак, попри значну міжнародну підтримку, в 1772 році головні сили конфедератів були розбиті російськими військами під командуванням О. Суворова. Поразка [[Барська конфедерація|Барської конфедерації]] стала однією з передумов [[Поділи Речі Посполитої|першого поділу Польщі]] в [[1772]] році. Після другого розділу [[1793]] року [[Поділля]] і Брацлавщина відійшли до Росії та утворили [[Подільська губернія|Подільську губернію]], до західної частини губернії увійшло власне [[Подільське воєводство]], в східну&nbsp;— [[Брацлавське воєводство]].

Після приєднання [[Поділля]] до Росії Вінниця стала губернським містом, але після установи [[Подільська губернія|Подільської губернії]] з центром в [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці]] була переведена в штат повітового міста. Розвиток Вінниці пішов набагато швидшим після споруди в [[1870]] році поблизу міста залізниці [[Київ]]&nbsp;— [[Балта]]&nbsp;— [[Одеса]]. З'явилися фабрики та заводи, в місті стали будувати кам'яні будівлі.

31 жовтня&nbsp;— 1 листопада 1921&nbsp;р., під час [[Другий зимовий похід|Листопадового рейду]], через [[Літинський район|Літинський]] та [[Хмільницький район]]и теперішньої Вінницької області проліг шлях Подільської групи (командувач [[Палій-Сидорянський Михайло Данилович|Михайло Палій-Сидорянський]]) [[Армія Української Народної Республіки|Армії Української Народної Республіки]].

=== УРСР ===
Вінницька область була заснована [[27 лютого]] [[1932]] року. Тоді вона займала території нинішніх Вінницької, Хмельницької, частини Житомирської області, і до її складу ввійшли 2 міста ([[Вінниця]] і [[Бердичів]]) та 71 район. Але в [[1937]] році, після утворення Кам'янець-Подільської та Житомирської областей, у складі Вінницької області залишається два міста обласного підпорядкування&nbsp;— Вінниця і [[Могилів-Подільський]] та 42 райони.

=== Голодомор у Вінницькій області ===

=== Друга світова війна ===
Під час другої світової війни в липні 1941 року область була окупована німецькими та румунськими військами. Усьому народному господарству було завдано великих збитків&nbsp;— спалено 14 сіл, спалено та зруйновано 25909 будинків, 1586 шкіл, 22 технікуми, 148 клубів, театрів і музеїв, 236 бібліотек, 236 лікарень і амбулаторій, 41 дитячий заклад, зруйновано або знищено 1939 колгоспів, 376 промислових підприємств, знищено або вивезено до Німеччини 101367 сільськогосподарських машин. До того ж на примусові роботи вивезено 74344 мирних громадян. Область звільнена у березні 1944 року. 137 вінничан у роки Другої Світової війни за проявлений героїзм відзначені найвищою нагородою&nbsp;— звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]].
{{Розширити розділ|дата=червень 2019}}

== Адміністративно-територіальний устрій ==
{{main|Адміністративний устрій Вінницької області}}

=== Загальна інформація ===
Адміністративний центр області&nbsp;— місто [[Вінниця]].

У складі області:
* районів&nbsp;— 6<ref>[https://decentralization.gov.ua/news/12639 Нові райони: карти + склад]</ref>;
* населених пунктів&nbsp;— 1504, в тому числі:
** міського типу&nbsp;— 47, в т��му числі:
*** міст&nbsp;— 18, в тому числі:
**** міст обласного значення&nbsp;— 6;
**** міст районного значення&nbsp;— 12;
*** селищ міського типу&nbsp;— 29;
** сільського типу&nbsp;— 1457, в тому числі:
*** сіл&nbsp;— 1327;
*** селищ&nbsp;— 130.

У системі місцевого самоврядування:
* районних рад&nbsp;— 27;
* міських рад&nbsp;— 18;
* селищних рад&nbsp;— 28;
* сільських рад&nbsp;— 661.

=== Райони ===
{|class="standard" style="text-align:left"
! align="center" | №
! align="center" | Назва
! align="center" | Адм. центр
!Площа
району

(км²)
!Населення
району

(тис. осіб)
!Густота населення
(осіб/км<sup>2</sup>)
!Кількість
громад
! align="center" | Адм. устрій
|-
| align="center" | 1
| [[Вінницький район|Вінницький]]
| м. [[Вінниця]]
|6888,9
|657,6
|95,46
|16
| [[Адміністративний устрій Вінницького району|Адм. устрій]]
|-
| align="center" | 2
| [[Гайсинський район|Гайсинський]]
| м. [[Гайсин]]
|5674,8
|243,3
|42,87
|14
| [[Адміністративний устрій Гайсинського району|Адм. устрій]]
|-
| align="center" | 3
| [[Жмеринський район|Жмеринський]]
| м. [[Жмеринка]]
|3150,6
|165,8
|52,62
|8
| [[Адміністративний устрій Жмеринського району|Адм. устрій]]
|-
| align="center" | 4
| [[Могилів-Подільський район|Могилів-Подільський]]
| м. [[Могилів-Подільський]]
|3220,5
|146,9
|45,61
|7
| [[Адміністративний устрій Могилів-Подільського району|Адм. устрій]]
|-
| align="center" | 5
| [[Тульчинський район|Тульчинський]]
| м. [[Тульчин]]
|3858,4
|157,2
|40,74
|9
| [[Адміністративний устрій Тульчинського району|Адм. устрій]]
|-
| align="center" | 6
| [[Хмільницький район|Хмільницький]]
| м. [[Хмільник]]
|3701,1
|188,3
|50,88
|9
| [[Адміністративний устрій Хмільницького району|Адм. устрій]]
|}

=== Міста обласного значення ===
* [[Вінниця]]
* [[Жмеринка]]
* [[Козятин]]
* [[Ладижин]]
* [[Могилів-Подільський]]
* [[Хмільник]]
Утратили статус у 2020 році після [[Адміністративно-територіальна реформа в Україні|Адміністративно-територіальної реформи в Україні]]

=== Зміни адміністративно-територіального устрою ===
{{main|Адміністративний устрій Вінницької області#Історія}}

== Географія ==
Область займає майже 4,5&nbsp;% території України. На південному заході Вінниччини, по річці [[Дністер]], проходить державний кордон з Республікою Молдова довжиною 191&nbsp;км.

=== Ґрунти ===
Вінницька область лежить у межах [[лісостеп|лісостепової зони]]. На території області поширені ліси з [[дуб]]а, [[Граб (рід)|граба]], [[липа|липи]], [[ясен]]а, [[клен]]а, [[в'яз]]а. [[Ґрунт]] здебільшого опідзолений (близько 65&nbsp;%). На північному сході області переважають [[чорнозем]]и, в центральній частині&nbsp;— сірі, темно-сірі, світло-сірі, на південному сході й у Придністров'ї&nbsp;— глибокі чорноземи та опідзолені ґрунти. Понад 70&nbsp;% території області зорано.

На території області розташований [[Іллінецький кратер|Іллінецький метеоритний ударний кратер]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] області&nbsp;— помірно континентальний, середня температура січня: −5&nbsp;°C, середня температура липня: +20&nbsp;°C; річна кількість опадів: 520—590&nbsp;мм, з них 80&nbsp;% випадають в теплий період.

=== Гідрографія ===
[[Файл:IMG 0660 Sabariv.jpg|thumb|Водосховище в м. Вінниця перед Сабарівською ГЕС]]
{{main|Річки Вінницької області|Водосховища Вінницької області|Стави Вінницької області}}

[[Гідрографічна мережа]] Вінницької області  належить до [[Водозбірний басейн|басейнів]] трьох великих [[річка|річок]]&nbsp;— [[Південний Буг|Південного Бугу]] (приблизно 62&nbsp;% території), [[Дністер|Дністра]] (28&nbsp;%) та [[Дніпро|Дніпра]] (10&nbsp;%). Вони мають переважно снігове й дощове [[Живлення річок і озер|живлення]] і належать до типу рівнинних. Загалом в області протікає 241 річка. Найбільшою річкою, що на значному протязі (317 км) протікає по території області й ділить її на дві майже рівні частини, є [[Південний Буг]], який у межах області приймає 14 приток з лівого боку і стільки ж з правого. Найбільші притоки: [[Згар (річка)|Згар]], [[Рів (річка)|Рів]], [[Дохна]], [[Соб]], [[Снивода]], [[Постолова]]. На південному заході, на межі з Чернівецькою областю і Молдовою, протікає друга за розмірами річка України&nbsp;— Дністер. Притоки: [[Мурафа (річка)|Мурафа]], Немиця, [[Лядова (притока Дністра)|Лядова]]. До басейну Дніпра належать річки крайнього північного сходу області. Вони тільки частково протікають по території області: [[Рось]], Оріхова і [[Роставиця (річка)|Роставиця]]. До внутрішніх вод області належать численні [[став]]ки та [[водосховище|водосховища]]. Тут налічується близько 4850 ставків, загальна площа їх перевищує 24 тис. га. У області розташовано 52 водосховища. Найбільші водосховища&nbsp;— [[Ладижинське водосховище|Ладижинське]], Сандрацьке, Сутиське і Дмитренківське. [[Болото|Болота]] на території Вінниччини розташовані по долинах річок. Найбільше боліт у північній і середній частинах області. Найбільші площі боліт є вздовж Згару, Рову, Рівця, Собі, Соврані, Постолової, Десни.

=== Корисні копалини ===

{{main|Корисні копалини Вінницької області}}

Вінницька область багата нерудними корисними копалинами. Господарське значення мають родовища [[каолін]]ів і будівельного каменя. Найбільші з них&nbsp;— Глуховецьке родовище каоліну, [[Турбів]]ське родовище каоліну, Великогадомінецьке родовище каоліну. На території області виявлено близько 50 родовищ [[граніт]]ів, [[гнейс]]ів, піщаників, найбільші з них,&nbsp;— Витавське, [[Гнівань|Гніванське]], [[Стрижавка (смт)|Стрижавське]], [[Жежелів]]ське. Є також родовище [[фосфорит]]ів (Жванське), [[крейда|крейди]], [[гіпс]]у, [[глина|глин]], [[пісок|піску]]. Паливні ресурси області обмежені і представлені [[торф]]ом і [[буре вугілля|бурим вугіллям]]. Ці ресурси мають місцеве значення. На території області відкриті джерела [[мінеральні води|мінеральних вод]]&nbsp;— в [[Хмільник]]у ([[радон]]ові води), с. [[Житники (Мурованокуриловецький район)|Житники]], поблизу м.[[Козятин]] і в с.[[Липовці]]. Таким чином, мінерально-сировинні ресурси Вінницької області створюють хорошу базу для швидкого розвитку її промисловості.

== Демографія ==
{{main|Населення Вінницької області}}
Чисельність населення на 1 січня 2022 року наявне 1 509 515, міське&nbsp;— 789588, сільське&nbsp;— 719927.<ref name=":0" />
 
Станом на [[5 грудня]] [[2001]] року, на час [[Перепис населення України (2001)|останнього перепису]], населення Вінницької області становило 1 млн 772,4 тисячі осіб, з них 818,9 тисячі&nbsp;— міське, 953,5 тисяч&nbsp;— сільське. Кількість сільського населення є найбільшою серед областей України. В області проживають представники 92 національностей, серед яких 91,5&nbsp;% становлять [[українці]], 5,9&nbsp;%&nbsp;— [[росіяни]], 1,4&nbsp;%&nbsp;— [[євреї]], 0,4&nbsp;%&nbsp;— [[поляки]], 0,26&nbsp;%&nbsp;— [[білоруси]], 0,2&nbsp;%&nbsp;— [[молдовани]].

Національний склад населення Вінницької області станом на 2001 рік<ref name="dem1">{{cite web|url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/|title=Всеукраїнський перепис населення 2001 року|publisher=|accessdate=2011-09-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GYqZgEfJ?url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}{{ref-ru}}</ref>

{| class="standard" style="text-align:right"
|+
! align="center" |№
! align="center" |Національність
! align="center" |Кількість осіб
! align="center" |%
|-----
| 1
| align="left" |[[Українці]]
| 1 674 135
| 94,91&nbsp;%
|-----
| 2
| align="left" |[[Росіяни]]
| 67 501
| 3,83&nbsp;%
|-----
| 3
| align="left" |[[Поляки]]
| 3 794
| 0,22&nbsp;%
|-----
| 4
| align="left" |[[Білоруси]]
| 3 114
| 0,18&nbsp;%
|-----
| 5
| align="left" |[[Євреї]]
| 3 066
| 0,17&nbsp;%
|-----
| 6
| align="left" |[[Молдовани]]
| 2 944
| 0,17&nbsp;%
|-----
| 7
| align="left" |[[Вірмени]]
| 1 091
| 0,06&nbsp;%
|-----
| 8
| align="left" |[[Цигани]]
| 874
| 0,05&nbsp;%
|-----
| 9
| align="left" |[[Азербайджанці]]
| 717
| 0,04&nbsp;%
|-----
| 10
| align="left" |[[Татари]]
| 504
| 0,03&nbsp;%
|-----
| 11
| align="left" |Інші
| 6 204
| 0,35&nbsp;%
|-----
|
| align="left" |Разом
| 1 763 944
| 100,00&nbsp;%
|+
|}

За професійною структуризацією серед зайнятого населення налічується 326,4 тисячі працівників сільського, лісового та рибного господарства, 127,5 тисячі&nbsp;— промисловості, 105,9 тисячі&nbsp;— торгівлі та сфери послуг, 59,0 тисячі&nbsp;— освіти, 51,1 тисячі&nbsp;— охорони здоров'я та соціальної допомоги, 44,7 тисячі&nbsp;— транспорту та зв'язку.

=== Найбільші населені пункти ===
<div align="center">
{| id="toc" style="margin: 0 2em 0 2em"
|-
| bgcolor="#CDC1C5" | {{center|'''Населені пункти з кількістю жителів понад 8,0 тисяч '''<br/> за даними Держкомстату<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref><ref>При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2016 по січень 2017 року</ref>}}
|-
|
<table width="600" border="0" cellspacing="1" cellpadding="0">
 <tr align="left">
  <td width="35%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Вінниця]]</td>
  <td width="15%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{стабільно}}372,7</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Бершадь]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}12,9</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Жмеринка]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}34,7</td>
  <td width="35%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Гнівань]]</td>
  <td width="15%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}12,5</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Могилів-Подільський]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}31,2</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Немирів]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}11,7</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Хмільник]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}28,1</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Іллінці (місто)|Іллінці]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{стабільно}}11,3</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Гайсин]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}25,8</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Ямпіль (місто)|Ямпіль]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}11,2</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Козятин]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}23,9</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Погребище]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}9,7</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Ладижин]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}22,6</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Стрижавка (смт)|Стрижавка]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{стабільно}}9,1</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Калинівка (місто)|Калинівка]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}19,0</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Крижопіль]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}8,9</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Бар (місто)|Бар]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}16,2</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Липовець (місто)|Липовець]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}8,5</td>
 </tr>
  <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Тульчин]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}15,3</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> </td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;"> </td>
 </tr>
</table>
|}
</div>

== Злочинність ==
Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 60,0 злочинів, з них 20,4 тяжких та особливо тяжких.<ref>{{Cite web |url=http://mvs.gov.ua/ |title=МВС УКРАЇНИ. |accessdate=19 березня 2014 |archive-date=10 квітня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100410033230/http://mvs.gov.ua/ }}</ref>

== Матеріальне виробництво ==
Структура промислового виробництва (у % до загального обсягу області):
* Харчова промисловість&nbsp;— 53;
* Електроенергетика&nbsp;— 23;
* Машинобудування і металообробка&nbsp;— 12;
* Легка промисловість&nbsp;— 3;
* Хімічна і нафтохімічна промисловість&nbsp;— 3;
* Промисловість будівельних матеріалів&nbsp;— 2,5;
* Деревообробна і целюлозно-паперова&nbsp;— 1;
* Інші галузі&nbsp;— решта

Вінницька обласна рада прийняла бюджет області на 2011 рік, затвердивши прибутки у розмірі 2262&nbsp;млн гривень і витрати 2262&nbsp;млн гривень.<ref>{{Cite web |url=http://www.vinnitsa.info/news/power/vinnitskiy-oblsovet-polozhil-pod-novogodnyuyu-elku-byudzhet-na-2011-god.html |title=Винницкий облсовет положил под новогоднюю елку бюджет на 2011 год |accessdate=31 грудня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110113012757/http://www.vinnitsa.info/news/power/vinnitskiy-oblsovet-polozhil-pod-novogodnyuyu-elku-byudzhet-na-2011-god.html |archivedate=13 січня 2011 |deadurl=yes }}</ref>

=== Сільське господарство ===
В агропромисловому комплексі працює понад 850 агроформувань на основі приватної власності на землю. Крім цього діють 1240 селянських (фермерських) господарств. Площа сільськогосподарських угідь становить понад 2&nbsp;млн гектарів. [[Родючість ґрунту|Родючість ґрунтів]] у середньому по області становить 60–65 одиниць (за 100&nbsp;— бальною шкалою). За обсягом валової продукції сільського господарства область займає провідне місце в Україні. Питома вага рослинництва&nbsp;— 61&nbsp;%, тваринництва&nbsp;— 39&nbsp;%. З кожним роком збільшуються посівні площі під зернові культури та в першу чергу&nbsp;— озиму пшеницю, ячмінь, соняшник, кукурудзу, гречку, просо і цукровий буряк. Валовий збір зерна за останні два роки зріс майже на чверть, середньорічний урожай становить 1650 тонн.

== Транспортно-комунікаційна мережа ==
[[Файл:Залізничний_вокзал_в_Козятині_01.JPG|thumb|Вокзал у [[Козятин]]і]]

=== Залізничне сполучення ===

[[Файл:Транспорт Вінницької області.png|thumb|Маршрути приміських поїздів у Вінницькій області]]

За щільністю залізничних колій на одну тисячу квадратних кілометрів території область займає п'яте місце в Україні.

Основні залізничні вузли області&nbsp;— [[Козятин]], [[Жмеринка]], [[Вінниця]], [[Вапнярка (смт)|Вапнярка]], [[Калинівка І|Калинівка I]], [[Рудниця]], [[Погребище]], {{ст.|Зятківці}}.

Залізничні вузли поблизу області: Бердичів, Фастів, Котовськ, Христинівка, Гайворон, Голованівськ, Гречани, Старокостянтинів.

Вінницька область має інтенсивний рух поїздів далекого сполучення. Зі станцій Вінницької області існують поїзди тепер уже до всіх областей України та майже до всіх обласних центрів, окрім Донецька, Луганська, Кропивницького та Сімферополя.

Основні напрямки залізничного приміського руху:
* [http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?gid=1&rid=10&reverse=0&startPicker=2013-05-31&dateR=0&lng= Жмеринка&nbsp;— Вінниця&nbsp;— Козятин] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200930053205/https://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?gid=1&rid=10&reverse=0&startPicker=2013-05-31&dateR=0&lng= |date=30 вересня 2020 }}
* [http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?gid=1&rid=12&reverse=0&startPicker=2013-05-31&dateR=0&lng= Вапнярка&nbsp;— Жмеринка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200930064008/https://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?gid=1&rid=12&reverse=0&startPicker=2013-05-31&dateR=0&lng= |date=30 вересня 2020 }}
* [http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?gid=1&rid=26&reverse=0&startPicker=2013-05-31&dateR=0&lng= Жмеринка&nbsp;— Могилів-Подільський] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200930055815/https://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?gid=1&rid=26&reverse=0&startPicker=2013-05-31&dateR=0&lng= |date=30 вересня 2020 }}
* [http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?gid=1&rid=11&reverse=0&startPicker=2013-05-31&dateR=0&lng= Жмеринка&nbsp;— Гречани] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200930061821/https://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?gid=1&rid=11&reverse=0&startPicker=2013-05-31&dateR=0&lng= |date=30 вересня 2020 }}
* [http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?sid=406&sid2=720&lng= Козятин&nbsp;— Погребище, Жашків, Христинівка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304230607/http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?sid=406&sid2=720&lng= |date=4 березня 2016 }}
* [http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?gidsid=1&sid=406&sid2=400&startPicker2=&dateR=0&lng= Козятин&nbsp;— Бердичів, Житомир, Шепетівка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305044626/http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?gidsid=1&sid=406&sid2=400&startPicker2=&dateR=0&lng= |date=5 березня 2016 }}
* [http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?gid=1&rid=112&reverse=0&startPicker=2013-05-31&dateR=0&lng= Вапнярка&nbsp;— Христинівка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304230754/http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?gid=1&rid=112&reverse=0&startPicker=2013-05-31&dateR=0&lng= |date=4 березня 2016 }}
* [http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?sid=1266&sid2=1418&lng= Гайворон&nbsp;— Бершадь&nbsp;— Рудниця] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304230439/http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?sid=1266&sid2=1418&lng= |date=4 березня 2016 }}
* [http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?gidsid=1&sid=1259&sid2=1347&startPicker2=&dateR=0&lng= Вапнярка&nbsp;— Котовськ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304230500/http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?gidsid=1&sid=1259&sid2=1347&startPicker2=&dateR=0&lng= |date=4 березня 2016 }}
* [http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?gid=1&rid=38&reverse=0&startPicker=2013-06-14&dateR=0&lng= Козятин-Попільня-Фастів (далі на Київ)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200930070021/https://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?gid=1&rid=38&reverse=0&startPicker=2013-06-14&dateR=0&lng= |date=30 вересня 2020 }}
* [http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?gid=1&rid=44&reverse=0&startPicker=2013-06-14&dateR=0&lng= Вінниця-Хмільник-Старокостянтинів-Хмельницький] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200930052935/https://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?gid=1&rid=44&reverse=0&startPicker=2013-06-14&dateR=0&lng= |date=30 вересня 2020 }}
* [http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain/?sid=192&sid2=1418&lng= Вінниця-Гайворон]

14 грудня 2015 року відкрито рух приміських поїздів на ділянці Вінниця-Немирів-Гайсин-Гайворон.

'''На території області розташована найдовша в Європі діюча пасажирська вузькоколійка''' Рудниця-Гайворон-Голованівськ. Туристів зі всього світу приваблює поїздка ретро-техніка на колії 750&nbsp;мм за звичайним приміським тарифом.

=== Автошляхи ===
Через область проходять автомобільні магістральні дороги:
* {{Автошлях М|12}}&nbsp;— а/д [[Стрий]]&nbsp;— [[Тернопіль]]&nbsp;— [[Кропивницький]]&nbsp;— [[Знам'янка (місто)|Знам'янка]]&nbsp;— 181,9 км
* {{Автошлях М|21}}&nbsp;— а/д [[Житомир]]&nbsp;— [[Могилів-Подільський]]&nbsp;— 178,1&nbsp;км.
Регіональні дороги:
* {{Автошлях Р|08}} а/д [[Немирів]]&nbsp;— [[Ямпіль (місто)|Ямпіль]]&nbsp;— 118,6 км
* {{Автошлях Р|17}} а/д [[Біла Церква]]&nbsp;— [[Тетіїв]]&nbsp;— [[Липовець (місто)|Липовець]]&nbsp;— [[Гуменне (село)|Гуменне]]&nbsp;— 93,7 км
* {{Автошлях Р|31}} а/д [[Кременець]]&nbsp;— [[Козятин]]&nbsp;— [[Ружин (смт)|Ружин]]&nbsp;— 45,0 км
* {{Автошлях Н|02}} а/д [[Бердичів]]&nbsp;— [[Хмільник]]&nbsp;— [[Літин (смт)|Літин]]&nbsp;— 58,7 км
* {{Автошлях Р|36}} а/д [[Немирів]]&nbsp;— [[Могилів-Подільський]]&nbsp;— 107,1 км
У перспективі через область можуть проходити транспортні коридори: [[Лісабон]]&nbsp;— [[Неаполь]]&nbsp;— [[Будапешт]]&nbsp;— [[Київ]], [[Варшава]]&nbsp;— [[Одеса]] («[[Балтійське море]]&nbsp;— [[Чорне море]]»).
Всі населені пункти області зв'язані з районними центрами дорогами з твердим покриттям.

=== Інші комунікаційні засоби ===
По річках здійснюється вантажно-пасажирське судноплавство. Центр області пов'язаний постійними авіалініями з Москвою і з деякими іншими містами&nbsp;— чартерними сезонними рейсами.

Успішно розвивається галузь зв'язку, особливо в містах обласного значення: [[Вінниця|Вінниці]], [[Жмеринка|Жмеринці]], [[Козятин]]і, [[Ладижин]]і, [[Могилів-Подільський|Могилів-Подільському]], [[Хмільник]]у. Вводяться нові цифрові телефонні станції, системами мобільного зв'язку UMC, Київстар покриваються міста і території, прилеглі до автомобільних доріг державного значення.

Збільшується кількість операторів електрозв'язку, які включені в волоконно-оптичні лінії зв'язку (ВОЛЗ): «Дністер», «Захід», а з часом&nbsp;— «Поділля», а також ті, що працюють в системах радіорелейного зв'язку (РЛЗ). ВОЛЗ і РЛЗ забезпечують високу швидкість і якість передачі інформації.

== Туризм ==
[[Файл:Заповідник Буша.jpg|thumb|[[Історико-культурний заповідник «Буша»]]]]
{{Main|Перлини Вінниччини}}
{{Main|Палаци Вінницької області}}
В області взято на державний облік [[:Категорія:Переліки пам'яток архітектури Вінницької області|580 пам'яток архітектури та містобудування]], [[:Категорія:Переліки пам'яток археології Вінницької області|1507 пам'ятки археології]], [[:Категорія:Переліки пам'яток історії Вінницької області|1660 пам'яток історії]], [[Перелік пам'яток монументального мистецтва Вінницької області|98 пам'яток монументального мистецтва]]<ref>Згідно зі [http://wikimediaukraine.wordpress.com/2012/06/11/vin/ списками облради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120619005954/http://wikimediaukraine.wordpress.com/2012/06/11/vin/ |date=19 червня 2012 }}</ref>. До [[Список історичних населених місць Вінницької області|списку історичних населених місць]] включено 24 пункти Вінниччини: [[Бар (Україна)|Бар]], [[Бершадь]], [[Браїлів (смт)|Браїлів]], [[Брацлав]], [[Вінниця]], [[Вороновиця]], [[Гайсин]], [[Дашів (смт)|Дашів]], [[Жмеринка]], [[Іллінці]], [[Козятин]], [[Копайгород]], [[Могилів-Подільський]], [[Муровані Курилівці]], [[Немирів]], [[Оратів]], [[Погребище]], [[Ситківці]], [[Томашпіль (смт)|Томашпіль]], [[Тульчин]], [[Хмільник]], [[Чечельник]], [[Шаргород]], [[Ямпіль (місто)|Ямпіль]].<ref>http://www.spadshina.com.ua/index.php?sID=27&itemID=251{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

Найцікавіші історико-культурні місця і пам'ятники:
* [[Немирівське городище|Немирівське скіфське городище]];
* [[Історико-культурний заповідник «Буша»|Державний історико-культурний заповідник «Буша»]] (у тому числі скельний храм з давньослов'янським рельєфом);
* [[Вінницький краєзнавчий музей|Вінницький обласний краєзнавчий музей]];
* Ставка Гітлера «[[Вервольф]]»;
* [[Національний музей-садиба М. І. Пирогова|музей-садиба]] [[Пирогов Микола Іванович|М.&nbsp;І.&nbsp;Пирогова]];
* літературно-меморіальний музей [[Коцюбинський Михайло Михайлович|М.&nbsp;М.&nbsp;Коцюбинського]];
* дерев'яні церкви Миколи (1746 р.) і Юрія (1726 р.);
* комплекс укріплених монастирських будівель «Мури» у м. Вінниці (XVII—XVIII ст.);
* Меморіальний комплекс-музей [[Заболотний Данило Кирилович|Д.&nbsp;К.&nbsp;Заболотного]];
* залишки замку в [[Шаргород]]і (XVI ст.);
* руїни замків у [[Бар (Україна)|Барі]], [[Озаринці|Озаринцях]], [[Селище (Козятинський район)|Селищі]], [[Хмільник]]у;
* культові споруди XVI—XIX ст. у [[Шаргород]]і, [[Браїлів (смт)|Браїлові]], [[Немирів|Немирові]], Вінниці, [[Могилів-Подільський|Могилеві-Подільському]];
* палаци в [[Тульчин]]і (XVIII—XIX ст.), [[Немирів|Немирові]] (XIX ст.), [[Муровані Курилівці|Мурованих Курилівцях]] (1805 р.);
* літературно-меморіальні музеї [[Марко Вовчок|Марка Вовчка]] та [[Некрасов Микола Олексійович|М.&nbsp;О.&nbsp;Некрасова]] у Немирові;
* музей [[Леонтович Микола Дмитрович|М.&nbsp;Д.&nbsp;Леонтовича]] у м. [[Тульчин]]і;
* музей [[Руданський Степан Васильович|С.&nbsp;В.&nbsp;Руданського]] у с. [[Хомутинці]] Калинівського району;
* музей [[Грушевський Михайло Сергійович|М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського]] у с. [[Сестринівка|Сестринівці]];
* меморіальний комплекс Слави (1958 р.);
* пам'ятник [[Пирогов Микола Іванович|М.&nbsp;І.&nbsp;Пирогову]] (1971 р.);
* пам'ятник Другої світової війни, с. [[Дзигівка]];
* меморіальний комплекс на честь воїнів-визволителів і воїнів-земляків у смт [[Тиврів]] (1978 р.).

== Засоби масової інформації ==
=== Друковані ===
* [[Бершадський край]]
* [[Жмеринський Меридіан]]
* [[Трудова слава (газета, Іллінці)|Трудова слава]]
* [[Вінниччина (газета)|Вінниччина]]
* [[Республіканські вісті]]
* [[Селянська Громада (видання)|Селянська Громада]]
* [[Жмеринський Меридіан]]
* [[Крила України (газета)|Крила України]]
* [[CREDO (часопис)|CREDO]]

=== Телеканали ===
* [[Суспільне Вінниця]]
* [[ВІТА ТБ|Віта ТБ]]
* [[Вінниччина (телеканал)|Вінниччина]]

=== Радіостанції ===
==== Регіональні ====
* [[Українське радіо|Українське радіо. Вінниця]]
==== Місцеві ====
* Томашпільське радіо (Яришівка)
* Говорить Оратів (Оратів)
* Гайсинське радіо (Гайсин)
* ОКЕЙ FM (Калинівка)
* Радіо Тростянець (Тростянець)
* Лада (Гайсин)
* Ямпільське радіо (Ямпіль)
* Місто над Бугом (Вінниця)
* Радіо ТАКТ (Вінниця)
* Подільське радіо (Ладижин)
* Говорить Могилів-Подільський (Могилів-Подільський)
* Тульчинське радіо (Тульчин)
* RadioBar (Мальчівці)
* Муровано-Курилівецьке Радіо (Роздолівка)
* Новини Крижопілля (Крижопіль)
* Іллінецьке Радіо (Тягун)
* Погляд (Козятин)

== Соціальна сфера ==
Станом на 2011 рік на Вінниччині працювало 973 школи, де навчалося 160 тисяч школярів.

Зараз працює 947 загальноосвітніх навчальних закладів, а туалет є лише в приміщенні 735 шкіл.<ref>{{Cite web |url=http://20minut.ua/Новини-Вінниці/news/Діти--212-вінницьких-шкіл-ходять-в-туалет-на-вулицю-10248000.html |title=Архівована копія |accessdate=28 листопада 2021 |archive-date=20 жовтня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121020042220/http://20minut.ua/Новини-Вінниці/news/Діти--212-вінницьких-шкіл-ходять-в-туалет-на-вулицю-10248000.html }}</ref>

За 2011—2012 роки внутрішніми вбиральнями на Вінниччині обладнали 358 шкіл. Залишилося збудувати туалети в приміщеннях ще 212 навчальних закладів. За інформацією обласного управління освіти, внутрішніми вбиральнями станом на перше січня 2012 року було забезпечено лише 521 загальноосвітній навчальний заклад, у 144 школах збудували туалети у 2011 році. 2012 року внутрішні вбиральні з'явилися ще у 214 школах. Загальний показник&nbsp;— 735 закладів з 947 загальноосвітніх навчальних закладів області.

== Релігійна ситуація ==
[[Файл:St_Nicholas_church_Vin_2010_G1.jpg|міні|Миколаївська церква у Вінниці ([[1746]])]]
За даними облдержадміністрації станом на 1 вересня 2010 в області діють 2052 релігійні організації 35 конфесій<ref>{{Cite web |url=http://www.myvin.com.ua/ua/news/news_vin/stuff/7146.html |title=Вінницька область першою в Україні відпрацювала механізм повернення храмів у власність церковних громад |accessdate=29 жовтня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101031085110/http://www.myvin.com.ua/ua/news/news_vin/stuff/7146.html |archivedate=31 жовтня 2010 |deadurl=yes }}</ref>; за даними відділу у справах релігій облдержадміністрації станом на кін. 2018&nbsp;— поч. 2019&nbsp;рр. (до надання томосу) на Вінниччині створено 2254 релігійні громади 45 конфесій. Найвпливовішою складовою релігійного життя в області залишається [[Православна церква|православ'я]]&nbsp;— 1259 (на поч. 2019&nbsp;р. 1257) релігійних організацій, що становить 61,3&nbsp;% релігійної мережі.

Загалом в області понад 70 релігійних громад ухвалили рішення про перехід до нової [[Православна церква України|української церкви]], але документально завершили процедуру зміни підпорядкованості та внесли зміни до ЄДРПОУ тільки дві релігійні організації (станом на березень 2019)&nbsp;— [[Спасо-Преображенський собор (Вінниця)|Спасо-Преображенський кафедральний собор (Вінниця)]] та ікони Пресвятої Богородиці «Всіх скорботних радість».
{{seealso|Перехід церковних громад до УПЦ КП і ПЦУ}}

Кількість релігійних організацій
* [[Православна церква України]]&nbsp;— 285 організації
* [[Римо-католицька церква]]&nbsp;— 130 релігійних організацій
* [[Українська греко-католицька церква]]&nbsp;— 17 організацій
* Інші православні релігійні громади мають 9 релігійних утворень.
* Російська православна старообрядницька церква&nbsp;— 14.
* [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Українська православна церква (МП)]]
* До протестантських деномінацій в області належить 579 релігійних організацій 19 конфесій.
Загалом 97,7&nbsp;% релігійних організацій області мають християнське походження. Що ж до інших 2,3&nbsp;% в області діють 47 нехристиянських релігійних організацій 7 конфесій.

У 2008—2010 роках органами державної влади повернено у власність історичним власникам близько 2-х десятків культових споруд.

За межами області відома подільська іконописна традиція. ЇЇ проявом є особливі довгі домашні іконостаси, писані на полотні наприкінці XIX&nbsp;— на початку XX ст. В їхній палітрі переважають червоні, зелені та жовті барви, обличчя святих дещо видовжені, очі мигдалеподібні. Сюжети іконостасів були зумовлені святами та святими, які найбільше шанувалися в тій чи іншій родині. Зібрання подільських домашніх іконостасів знаходяться у [[Вінницький художній музей|Вінницькому художньому музеї]], а також у [[Музей української домашньої ікони|Музеї української домашньої ікони]], розташованому в Історико-культурному комплексі «[[Замок Радомисль]]»<ref>Богомолець. О. «Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia».&nbsp;— Київ, 2013</ref>.

== Персоналії ==
* [[Берим Микола Григорович]]
* [[Брацюнь Степан Іванович]]
* [[Гуцало Євген Пилипович|Гуцало Євген]]
* [[Кішка Петро Маркович]]
* [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Коцюбинський Михайло]]
* [[Леонтович Микола Дмитрович]]
* [[Міщенко Фросина Іванівна]] (*1926)&nbsp;— видатна майстриня [[Гончарство|гончарного мистецтва]], член [[Національна спілка майстрів народного мистецтва України|НСМНМУ]], [[заслужений майстер народної творчості України]].
* [[Пирогов Микола Іванович]]
* [[Сторожук Валентина Петрівна]]
* [[Стус Василь Семенович]]
* [[Яковенко Тетяна Василівна]]
* [[Маловський Мар'ян Мартинович]]
{{Розширити розділ|дата=липень 2013}}

== Див. також ==
* [[Вінницька обласна рада]]
* [[Вінницька обласна державна адміністрація]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
* ''М.&nbsp;Л.&nbsp;Бабій, М.&nbsp;Ф.&nbsp;Присяжнюк, В.&nbsp;О.&nbsp;Птущенко, І.&nbsp;П.&nbsp;Пшук, Й.&nbsp;Г.&nbsp;Тельман''. Вінницька область // [[Історія міст і сіл Української РСР]]: у 26 т. / П.&nbsp;Т.&nbsp;Тронько (голова Головної редколегії).&nbsp;— К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974&nbsp;— том Вінницька область / А.&nbsp;Ф.&nbsp;Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с.&nbsp;— С.9-75

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема = Вінницька область
}}
* Малі міста України. [https://ru.calameo.com/read/004735713db44951d8e12 Вінницька область: бібліогр. покажч.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200201142344/https://ru.calameo.com/read/004735713db44951d8e12 |date=1 лютого 2020 }} / М-во регіон. розвитку, буд-ва та житл.-комун. госп-ва України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В.&nbsp;Г.&nbsp;Заболотного; уклад.: Д.&nbsp;О.&nbsp;Мироненко, С.&nbsp;М.&nbsp;Кайнова, О.&nbsp;В.&nbsp;Углова ; редкол.: Г.&nbsp;А.&nbsp;Войцехівська (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант В.&nbsp;І.&nbsp;Дмитрук.&nbsp;— Київ: [[ДНАББ ім. В. Г. Заболотного]], 2016.&nbsp;— 343 с. : іл.
* ''Я.&nbsp;В.&nbsp;Верменич''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Vinnytska_oblast Вінницька область] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160602192823/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Vinnytska_oblast |date=2 червня 2016 }} // {{ЕІУ|1|565}}
* {{ЕСУ|4||О. Г. Домбровський.}}
* {{cite web
|url=http://www.vinrada.gov.ua
|website=vinrada.gov.ua
|title=Офіційний сайт Вінницької обласної ради
|accessdate=8 грудня 2010
|archive-date=19 листопада 2012
|archive-url=https://web.archive.org/web/20121119014918/http://www.vinrada.gov.ua/
}}
* [http://vin.gov.ua/ Вінницька обласна державна адміністрація] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200710123313/http://www.vin.gov.ua/ |date=10 липня 2020 }}
* [[Бажан Олег Григорович|Бажан О.]], Золотарьов В. [http://resource.history.org.ua/publ/kraeznavstvo_2024_1_7 Органи державної безпеки Вінницької області (1932—1938&nbsp;рр.): спроба реконструкції керівного складу] // [[Краєзнавство (журнал)|Краєзнавство]].&nbsp;— 2024.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 53&nbsp;— 73.
* [http://vinnica.info/nma-simple/lang-1/fla-index/tema-60/index.html Вінниця довідка&nbsp;— Адресно-телефонний каталог підприємств області] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081218133610/http://vinnica.info/nma-simple/lang-1/fla-index/tema-60/index.html |date=18 грудня 2008 }}
* [https://web.archive.org/web/20071028091854/http://biznes.vn.ua/ Бізнес Вінниця&nbsp;— Оголошення Вінницької області]
* [https://web.archive.org/web/20070617230747/http://www.fri.org.ua/ua/ukraine/61/ Вінницька область]
* [https://web.archive.org/web/20061010063000/http://myukraine.info/uk/oblast/vinnytsya Вінницька область]
* [https://web.archive.org/web/20070220084459/http://vinnitsa.ukrgold.net/ukr/ Вінницька область]
* [https://web.archive.org/web/20080222212737/http://www.vininvest.com.ua/ Інвестиційний портал Вінницької області]
* [https://web.archive.org/web/20070927040844/http://1965.com.ua/?language=uk&gSection=1main&section=1index&page=Vinnytsya Вінницька область 1965 року в цифрах]
* [https://web.archive.org/web/20080509050755/http://www.catalogue.biz.ua/ukr/guides/guide_index/1/3/ Довідник поштових індексів Вінницької області]
* [http://www.vinbiznes.com/ ВінБізнес-Вінниця&nbsp;— каталог підприємств Вінницької області] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100306012955/http://www.vinbiznes.com/ |date=6 березня 2010 }} <!-- Чому Ви постійно видаляєте це посилання?! На головній сторінці мого ресурсу є посиланні на цю статтю, а також інші статті Вікіпедії. Я завжди по-різному підтримував Вікіпедію. Мій ресурс є корисним та чітко тематичним для Вінницької області. Я ж не додаю його у Київську чи іншу область. Це дійсно корисне і тематичне посилання! Якщо знову приймете рішення видалити, чекаю на пояснення: vinbiznes@gmail.com -->
* Стаття Вінницька область [http://imsu-vinnycja.com/vinnycka-oblast.html Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130305041444/http://imsu-vinnycja.com/vinnycka-oblast.html |date=5 березня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.&nbsp;— 630 с.)
* [https://web.archive.org/web/20161014060300/http://www.radozamok.com.ua/uk Офіційний сайт історико-культурного комплексу «Замок Радомисль»]
* Верховлюк, В. [https://web.archive.org/web/20170614191834/http://www.library.vn.ua/publications/2006/Kpzd07/Kpzd07_12.html Вінницька область] [Текст]: [До 75-річчя від дня утворення] / В. Верховлюк // «[https://web.archive.org/web/20170614191829/http://www.library.vn.ua/publications/2006/Kpzd07.html Земле моя, запашна, барвінкова.]..». Календар знаменних і пам'ятних дат Вінниччини 2007 року.&nbsp;— Вінниця, 2006.&nbsp;— С. 97–102
* [[Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім.К.А.Тімірязєва]]

{{Розташування2|nw=|n={{Жт}}|ne={{Кв}}|w={{Хм}}|e={{Чрк}}|sw=|s={{MDA}}|se={{Крв}}<br/>{{Од}}}}
{{бібліоінформація}}
{{Вінницька область}}
{{Україна}}
{{портали|Вінницька область|Вінниця|Географія України|Україна|Географія}}

[[Категорія:Області України]]
[[Категорія:Вінницька область|*]]
[[Категорія:Центральна Україна]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1932]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:!- (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:-. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:? (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ambox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Anchor (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Category other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Center (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Flagicon (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hatnote (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:If1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ifempty (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:MDA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Mapframe для карток (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Multireplace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Redirect (редагувати)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Rnd (редагувати)
Шаблон:Seealso (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Str endswith (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str left (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str len (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:UKR-EnumPopEstimate2017 (редагувати)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata-link (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Автошлях М (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Автошлях Н (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Автошлях Р (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Вікіпосилання (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Вінницька область (редагувати)
Шаблон:Див. також (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ЕІУ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ЕСУ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Жт (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Збільшення (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Зменшення (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:К. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Кв (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Книга (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Країна з прапорцем (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Крв (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу/Географія України (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:МалПорталу/шаблон (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:НОУ/1 (редагувати)
Шаблон:НОУ/2 (редагувати)
Шаблон:Назва країни MDA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни Ukraine (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни Жт (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни Кв (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни Крв (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни Од (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни Хм (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни Чрк (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Населення областей України (редагувати)
Шаблон:Населення областей України/1 (редагувати)
Шаблон:Недоступне посилання (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/style.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Область (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Од (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Останнє слово (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Перенаправлено (редагувати)
Шаблон:Портали (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портали/+ (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор MDA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор Ukraine (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор Жт (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор Кв (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор Крв (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор Од (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор Хм (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор Чрк (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапорець (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/місце (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/серія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/стандартні номери (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/сторінки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/том (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Розташування2 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Розширити розділ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Ст. (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Стабільно (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:УПУ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Україна (редагувати)
Шаблон:Хм (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Чрк (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/blacklist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/shared (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Date (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:If empty (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Mapframe для карток (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/ambox.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Multireplace (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal/images/aliases (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal/images/other (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources-utils (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikibase (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Interproject (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:WikidataSelectors (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikivoyage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Вінницька область».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Вінницька_область