Перегляд вихідного коду сторінки Аппієва дорога

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{пам'ятка}}
{{Об'єкт Світової спадщини
 | назва               = Аппієва дорога 
 | назва(офіційна-WHS) = ''Via Appia. Regina Viarum''
 | зображення          = 
 | підпис зображення   = 
 | країна              = {{ITA}}
 | тип                 = Культурний
 | критерії            = iii, iv, vi
 | ID                  = 1708
 | регіон ЮНЕСКО       = Південня Європа
 | рік                 = 2024
 | внесено зміни       = 
 | під загрозою        = 
 | карта розташування  = 
 | підпис карти        = 
 | lat_NS = N |lat_deg =41 |lat_min =50 |lat_sec =29
 | lon_EW = E |lon_deg =12 |lon_min =31 |lon_sec =57
 | region              = IT
 | CoordScale          = 
}}
'''А́ппієва доро́га''', '''Аппіїв шлях''' ({{lang-la|Via Appia}})&nbsp;— найважливіша з античних доріг [[Стародавній Рим|Стародавнього Риму]]. Дорога, прокладена в [[312 до н. е.]] за [[Цензор (Стародавній Рим)|цензора]] [[Аппій Клавдій Цек|Аппія Клавдія Цека]], проходила з [[Стародавній Рим|Рима]] до [[Капуя|Капуї]], пізніше була проведена до [[Бриндізі]]. Нею було налагоджене сполучення Риму з [[Стародавня Греція|Грецією]], [[Стародавній Єгипет|Єгиптом]] і [[Мала Азія|Малою Азією]].

Уздовж Аппієвої дороги розташовано безліч пам'ятників: гробниці та вілли [[Римська республіка|республіканського]] та [[Римська імперія|імперського періоду]], християнські та юдейські [[Катакомби Рима|катакомби]], середньовічні башти та укріплення, часто побудовані на руїнах римських пам'ятників, [[Відродження|ренесансні]] та [[бароко]]ві будівлі.

У липні 2024 року Аппієва дорога була включена до [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Італії|Списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО]]<ref>{{cite web|url=https://apnews.com/article/italy-rome-appian-way-unesco-world-heritage-list-35e308789b65127189bfd32b975dea23|title=Italy’s Ancient Roman Appian Way included in UNESCO World Heritage List|language=en|date=27/07/2024}}</ref>.

== Історія ==
Аппієва дорога була побудована за наказом цензора [[Аппій Клавдій Цек|Аппія Цека]] у 312 році до н.&nbsp;е. в доповнення до побудованої у [[334 до н. е.|334 році до н.&nbsp;е.]] [[via Latina|Латинської дороги]], що поєднувала Рим із колонією Кальві ({{lang-la|Calvi}}) поблизу Капуї.
Римський історик [[Лівій Тіт|Тіт Лівій]] у IX книзі з [[Історія від заснування міста (Тіт Лівій)|«Історії від заснування міста»]] ({{lang-la|«Ab urbe condita»}}) так пише про цю подію:
{{початок цитати}}
<div style="background-color:#eee9d9;">
На цей рік припадає і знамените цензорство Аппія Клавдія і Гая Плавтія, але Аппієвому імені в пам'яті нащадків дісталася щасливіша доля, тому що він проклав дорогу і провів до міста воду; зробив він все це сам, оскільки товариш його, посоромившись несумлінності, з якою були складені сенаторські списки, склав із себе повноваження.<ref>{{cite web|url=http://la.wikisource.org/wiki/Ab_Urbe_Condita/liber_IX|author=Titus Livius|title=Ab Urbe Condita, Liber IX|language=la|accessdate=19 січня 2000|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HXVdB7gw?url=http://la.wikisource.org/wiki/Ab_Urbe_Condita/liber_IX|archivedate=2013-06-21|deadurl=no}}{{ref-la}}</ref><ref>{{cite web|url=http://ancientrome.ru/antlitr/livi/kn09-f.htm|author=Тит Ливий|title=История Рима от основания города (книга IX)|language=рус|accessdate=19 січня 2000|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HXVdqc0e?url=http://ancientrome.ru/antlitr/livi/kn09-f.htm|archivedate=2013-06-21|deadurl=no}}</ref>
{{oq|la|Et censura clara eo anno Ap. Claudi et C. Plauti fuit; memoriae tamen felicioris ad posteros nomen Appi, quod uiam muniuit et aquam in urbem duxit; eaque unus perfecit quia ob infamem atque inuidiosam senatus lectionem uerecundia uictus collega magistratu se abdicauerat, Appius iam inde antiquitus insitam pertinaciam familiae gerendo solus censuram obtinuit.}}
</div>
{{кінець цитати}}

[[Діодор]] пише, що Аппій вимостив масивним камінням більшу частину (більше 1000 [[стадій|стадіїв]], тобто більше половини всієї дороги) названої його ім'ям дороги від Рима до Капуї, відтань поміж якими становить більше 1600 стадіїв, при цьому витративши на будівництво майже всю державну скарбницю<ref name="Potter"/>. Діодор вказує на те, що пагорби були знесені, яри та западини засипані<ref name="VIA ET AQUA APPIA">{{cite web|url=http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/kafsbor/mnemon/2004/kuch.htm|author=Л.&nbsp;П.&nbsp;Кучеренко|title=VIA ET AQUA APPIA (до оцінки будівельної діяльності Аппія Клавдія Цека)|accessdate=2008-12-23|archiveurl=https://www.webcitation.org/61C3jAGh6?url=http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/kafsbor/mnemon/2004/kuch.htm|archivedate=2011-08-25|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070125091946/http://centant.pu.ru/centrum/publik/kafsbor/mnemon/2004/kuch.htm |date=2007-01-25 }}</ref>.

Аппієва дорога була побудована за три основні фази:
* '''IV століття до н.&nbsp;е.''': Перша ділянка дороги завдовжки 195&nbsp;км була побудована з Рима до Капуї для військових цілей, на допомогу римлянам проти [[Самніти|самнітів]]. В ''«De aquaeductibus urbis Romae»'' («Про акведуки міста Рима») римський державний діяч [[Секст Юлій Фронтін]] писав, що після 30 років війни із самнітами цензор Аппій Клавдій Красс, який отримав пізніше прізвисько Цек ({{lang-la|Caecus}}, «Сліпий»), доручив побудувати дорогу від [[Капенські ворота|Капенських воріт]] до міста Капуї<ref name="Reisewege">Heinz, Werner der Antike. Unterwegs im Römischen Reich.&nbsp;— Stuttgart: Theiss, 2003.&nbsp;— ISBN 3-8062-1670-3</ref>. Однак, можливо, дорога існувала й раніше, до Аппія Цека, а заслуга цензора була в тому, що він дав їй потрібний напрямок і вимостив її<ref name="VIA ET AQUA APPIA"/><ref>В. Зіберт в книзі ''«Über Appius Claudius Caecus, mit besonderer Berücksichtigung seiner Censur und der des Fabius und Decius»</ref>.
* '''III століття до н.&nbsp;е.''': Друга ділянка була прокладена від Капуї до Беневента ({{lang-la|Beneventum}}). Паралельно до Бенев��нта йшла [[Латинська дорога]], яка, можливо, була побудована ще до Аппієвої<ref name="Reisewege"/>. Рим, таким чином, зміцнив свої позиції в [[Кампанія (Італія)|Кампанії]].
* '''Друга половина II століття до н.&nbsp;е.''': До [[122 до н. е.|122 року до н.&nbsp;е.]]<ref name="Reisewege"/> дорога з Беневента була продовжена через Венузію і Тарент до Бриндізі. Тим самим, Аппієва дорога поєднала Рим з [[Ігнатієва дорога|Ігнатієвою дорогою]] на [[Балканський півострів|Балканському півострові]] і стала найважливішою дорогою для [[торгівля|торгівлі]] [[товар]]ами і [[раб]]ами зі Сходу.

Шість тисяч учасників [[повстання Спартака]] були розіп'яті увздовж дороги.<ref>{{Cite book|title=Взгляд на всемирную историю. В трех томах. Том 1|last=Неру|first=Джавахарлал|year=1977|publisher=Прогресс|location=|pages=|language=|isbn=}}&nbsp;— С.123</ref>

=== Значення дороги ===
[[Файл:Antichina piranese.jpg|thumb|280px|Аппієва дорога, фантастично перетворена уявленням [[Піранезі]]]]
Аппієва дорога мала важливе військове, культурне і торговельне значення. [[Моммзен Теодор|Теодор Моммзен]] відзначав її важливість як військової магістралі<ref name="VIA ET AQUA APPIA"/>. Так, перша ділянка дороги була спланована і побудована в 312 році до н.&nbsp;е., тобто в часи [[Самнітські війни|другої самнітської війни]] (326-[[304 до н. е.]]). У війні проти [[Пірр Епірський|Пірра]] та в часи [[Македонські війни|Македонських війн]] (206—[[168 до н. е.]]) Аппієва дорога також слугувала для підтримки римлян<ref>{{cite web|url=http://www.cosmopolis.ch/geschichte/100/via_appia_d0100.htm|author=Heinrich Speich|title=Via Appia Regina Viarum. Die Via Appia als Königin der Strassen.|language=німецькою|accessdate=2008-12-20|archiveurl=https://www.webcitation.org/61C3jkvlh?url=http://www.cosmopolis.ch/geschichte/100/via_appia_d0100.htm|archivedate=2011-08-25|deadurl=no}}</ref>.
Особливо важливим було те, що під час будівництва дороги Аппій провів [[Канал (гідротехніка)|канал]] через [[Понтійські болота]], який осушив землю й спростив відправлення кораблів із Лація в [[Террачина|Таррацину]]. З античності дорога мала важливе значення, поєднуючи Рим із такими багатими регіонами, як [[Кампанія (Італія)|Кампанія]], [[Апулія]] і пізніше для розвитку торгівлі зі Сходом.

Вже у давнину Аппієва дорога мала назву&nbsp;— «цариця доріг» ({{lang-la|regina viarum}}): про це пише, наприклад, римський поет [[Публій Папіній Стацій]] ({{lang-la|Publius Papinius Statius}}) у творі «SILVAE» («Ліси»), книга II: «Appia longarum teritur regina viarum»<ref>{{cite web|url=http://www.thelatinlibrary.com/statius/silvae2.shtml|author=PVBLIVS PAPINIVS STATIVS|title=SILVAE II|language=la|accessdate=19 січня 2000|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HXVegorq?url=http://www.thelatinlibrary.com/statius/silvae2.shtml|archivedate=2013-06-21|deadurl=no}}</ref>.

Незабаром римляни почали будувати вздовж дороги монументальні гробниці та чудові пам'ятники. Так, вже через 20 років після відкриття руху Аппієвою дорогою представники римського роду [[Сципіони|Сципіонів]] побудували склепи для поховання членів родини<ref>{{cite web|url=http://www.romacivica.net/tarcaf/appia.htm|work=Визначні місця Аппієвої дороги|title=Municipio Roma IX, Caffarella, Appia Antica e Tangenziale Est|language=італійською|accessdate=18 січня 2009|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20010417201104/http://www.romacivica.net/tarcaf/appia.htm|archivedate=17 квітня 2001}}</ref>.

Роль дороги зберігалася також у [[Візантійська імперія|візантійський період]], як сполучення Рима з Новим Римом, [[Константинополь|Константинополем]]. При імператорах [[Діоклетіан]]і, [[Максенцій|Максенції]], [[Костянтин Великий|Костянтині]], [[Валентиніан I|Валентиніані]] деякі ділянки Аппієвої дороги були відновлені<ref name="Potter">{{книга|автор= Potter, Thimoty W.|назва = Das römische Italien|місце= Stuttgart|видавництво= Reclam|рік = 1992|isbn = 3-15-010375-4}}</ref>.

Ще в [[536]] році візантійський історіограф [[Прокопій Кесарійський|Прокопій]], вражений її структурою та давнім віком, із натхненням описував дорогу<ref name="Potter"/><ref>Прокопій Кесарійський. Війна з готами 5, 14.</ref>. Король остготів [[Теодоріх Великий]] наказав на початку [[VI століття]] провести ремонтні роботи на дорозі<ref name="Potter"/> і потім використав її для наступу військ на Рим у 536 році.

У період [[Середньовіччя]] значення дороги як торгового і транспортного маршруту почало зменшуватися, вона використовувалася паломниками, які мандрували до [[Катакомби Рима|катакомб]], [[Сан Себастьяно фуорі ле Мура|базиліки святого Себастьяна]], мандруючи далі до порту Бриндізі, щоб потім вирушити до [[Свята Земля|Святої землі]]. У [[Катакомби Рима|катакомбах на Аппієвій дорозі]] було поховано багато християнських святих і [[мученик]]ів, наприклад, [[святий Себастьян]], папа римський [[Калікст I|Калліст]]. Збереглися путівники ({{lang-la|Epitome de locis sanctorum}}, 638—642 роки) для паломників, у яких вказаний шлях до святинь на Аппієвій дорозі<ref>{{cite web| url = http://books.google.com/books?id=ESRnSBbNRGAC&pg=RA1-PA296&dq=via+Appia&hl=ru#PRA1-PA226,M1| author = Matilda Webb| title = The Churches and Catacombs of Early Christian Rome| language = англійською| accessdate = 22 січня 2009| archive-date = 5 листопада 2015| archive-url = https://web.archive.org/web/20151105091750/https://books.google.com/books?id=ESRnSBbNRGAC&pg=RA1-PA296&dq=via+Appia&hl=ru#PRA1-PA226,M1}}</ref>.

У [[IX ст|IX]]—[[X століття]]х [[Ватикан]]у належали великі земельні угіддя вздовж дороги, однак, пам'ятники поступово приходили в занепад під впливом погодних умов і рук людини: дорогу розбирали на будівельний матеріал, кам'яні блоки, перш за все з [[Травертин]]а використовували для будівництва нових будинків. У [[XI ст]]олітті церква почала передавати володіння в руки родин римських баронів і графів<ref name="Site">{{cite web|url=http://www.parcoappiaantica.it|title=Сайт парку «Аппієва дорога»|language=італійською|accessdate=13 січня 2009|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HXaFdQUZ?url=http://www.parcoappiaantica.it/|archivedate=2013-06-21|deadurl=no}}</ref>. Так, [[Графи Тускулумські|графи Тускуланські]] перетворили [[гробниця Цецилії Метелли|гробницю Цецилії Метелли]] в частину фортеці. У [[1300]] році [[Боніфацій VIII|Боніфацій VIII Каетані]] віддав цю фортецю своїй родині, представники якої ввели настільки високі дорожні зброри з товарів і мандрівників, що люди почали використовувати інший маршрут до Рима: через Нову Аппієву дорогу ({{lang-it|Appia Nuova}}) і ворота Сан-Джованні<ref name="Henze">Henze, Anton Kunstführer Rom.&nbsp;— Stuttgart: Reclam, 1994.&nbsp;— ISBN 3-15-010402-5</ref>.

У кінці [[XVI століття]] [[Григорій XIII (папа римський)|Григорій XIII]] наказав покласти покриття на ''Appia Nuova'', тим самим витіснивши стару Аппієву дорогу, яка стала звичайною приміською дорогою. У кінці [[XVII століття]] [[Іннокентій XII]] побудував дорогу, що поєднала дві Аппієві дороги: ''Appia Pignatelli''. До кінця [[XVIII століття]] Аппієва дорога залишилася непридатною для проїзду. Інтерес до розкопок на дорозі прийшов із «модою» полювання за рештками святих і [[мученик]]ів і постачати [[артефакт]]и в музеї і колекції всієї Європи. На частині Аппієвої дороги в [[XIX ст]]олітті, коли її розчищали за наказом папи [[Пій VI (папа римський)|Пія VI]], археологами проводилися розкопки.

=== Маршрут дороги ===
{| class="toccolours" style="float: right;  margin-left: 1em; margin-right: 1em; font-size: 70%; background:#eee9d9; color:black; width:30em; max-width: 20%;" cellspacing="4"
| style="text-align: left;" |
{{center|[[Файл:Via Appia map.jpg|250px]]}}
{{center|Схема Аппієвої дороги}}
{{center|[[Рим]]}}
{{center|[[Файл:South.svg|15px]]}}
{{center|[[Аріччіа|Аріція]]}}
{{center|[[Файл:South.svg|15px]]}}
{{center|[[Террачіна|Тарраціна]] (88 км)}}
{{center|[[Файл:South.svg|15px]]}}
{{center|[[Фонді|Фунді]]}}
{{center|[[Файл:South.svg|15px]]}}
{{center|[[Формія]] (142 км)}}
{{center|[[Файл:South.svg|15px]]}}
{{center|[[Мінтурно|Мінтурна]]}}
{{center|[[Файл:South.svg|15px]]}}
{{center|[[Сінуесса]]}}
{{center|[[Файл:South.svg|15px]]}}
{{center|[[Капуя]] (195 км) }}
{{center|[[Файл:South.svg|15px]]}}
{{center|[[Беневенто|Беневент]]}}
{{center|[[Файл:South.svg|15px]]}}
{{center|[[Веноза|Венузія]]}}
{{center|[[Файл:South.svg|15px]]}}
{{center|[[Таренто|Тарент]]}}
{{center|[[Файл:South.svg|15px]]}}
{{center|[[Орія (місто)|Урія]]}}
{{center|[[Файл:South.svg|15px]]}}
{{center|[[Бриндізі]] (540 км)}}
|}
''Via Appia'' починалася біля Капенських воріт ({{lang-la|Porta Capena}}) [[Сервіїв мур|Сервіївого муру]]. Після будівництва [[Авреліанів мур|Авреліанового муру]] частина Аппієвої дороги опинилася в межах міста. Далі дорога проходила до римських [[Ворота святого Себастьяна|воріт святого Себастьяна]] ({{lang-la|Porta San Sebastiano}}, раніше Апієвих воріт ({{lang-la2|Porta Appia}})) Авреліанового муру. 90&nbsp;км прямої дороги до Таррацини, оминаючи з півдня гору Альбано, перетинала Понтійські болота. Останні 28 кілометрів йшли паралельно дренажним каналам, що дозволяло подорожувати як дорогою, так і човном<ref name="Reisewege"/>.

Дорога проходила через такі міста: Аріція ({{lang-la|Aricia}}), Аппієв форум ({{lang-la|Forum Appii}}), Тарраціна ({{lang-la|Tarracina}}), Фунді ({{lang-la|Fundi}}), Формія ({{lang-la|Formiae}}), Мінтурна ({{lang-la|Minturnae}}), Сінуесса ({{lang-la|Sinuessa}}), Казілін ({{lang-la|Casilinum}}, сучасна Капуя), (давня) Капуя ({{lang-la|Capua}}, сьогодні Санта Марія Капуа Ветере, {{lang-it| Santa Maria Capua Vetere}}). Друга ділянка, прокладена пізніше, йшла від Капуї через Беневент ({{lang-la|Beneventum}}), Венузію ({{lang-la|Venusia}}) і Тарент, Урію ({{lang-la|Uria}}) до [[Бриндізі]] ({{lang-la|Brundisium}}) в [[Апулія|Аппулії]].

Імператор [[Траян]] наказав прокласти коротшу дорогу ([[Траянова дорога]], {{lang-la2|Via Appia Traiana}}) від [[Беневент]]а до [[Бриндізі]] через [[Барі]]ум, яка зменшила час у подорожі до 13—14 днів (мандрівка Аппієвою дорогою тривала до 15 днів)<ref>{{cite web|url=http://whc.unesco.org/en/tentativelists/349/|title=Via Appia «Regina Viarum»|accessdate=19 січня 2009|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HXaGBMZd?url=http://whc.unesco.org/en/tentativelists/349/|archivedate=2013-06-21|deadurl=no}}</ref>.
Аппієва дорога мала відгалуження, які поєднували її з іншими великими дорогами, такими як ''[[Доміціанова дорога]]'' (перетиналися у міста Сінуесса, далі йшла на південь до [[Неаполь|Неаполя]]), [[via Setina]], що поєднувала Аппієву дорогу і місто Сетія ({{lang-la|Setia}}); [[Віа Кампана|Кампанська дорога]] з Капуї до Кум ({{lang-la|Cumae}}); [[Аквілієва дорога]], що починалася в Капуї в Салерно ({{lang-la|Salernum}}); [[Мінуцієва дорога]] поєднувала [[Валерієва дорога|Валерієву дорогу]] і [[Аквілієва дорога|Аквілієву дорогу]] та перетинала Аппієву і [[Латинська дорога|Латинську]] дороги.

У межах міста Рима дорога сьогодні має назву '''Стара Аппієва дорога''' ({{lang-it|Via Appia Antica}}), на відміну від '''Нової Аппієвої дороги''' ({{lang-it|Via Appia Nuova}}), побудованої в 1780-х роках між Римом і озером Альбано, і Віа Аппія Піньятеллі {{lang-la|Via Appia Pignatelli}}, побудованої близько [[1700]] року при папі [[Іннокентій XII]] для поєднання старої та нової Аппієвих доріг.

=== Облаштування дороги ===
Витрати на будівництво та утримання доріг складали величезні суми. Так, напис на табличці, знайденій на Аппієвій дорозі, свідчить про проведення робіт при імператорі [[Адріан]]і: частину витрат сплатив імператор, іншу частину&nbsp;— мешканці навколишніх селищ. За підрахунками вчених, витрати на милю склали в середньому близько 109 тисяч [[сестерцій|сестерцієв]]<ref name="Reisewege"/> (для порівняння: хліб у 75 році до н.&nbsp;е. коштував від двох до трьох сестерцієв, а в [[I ст]]олітті н.&nbsp;е. 600 сестерцієв за рабиню вважалися дешевою платнею)<ref name="Serg">{{cite web|url=http://www.fidel-kastro.ru/history/antica/sergeenko_jizn_drevnego_rima.html#TOC_id2692912|author=Сергеенко, М. Е.|title=Жизнь Древнего Рима|accessdate=2008-12-20|archiveurl=https://www.webcitation.org/61C3n8kmf?url=http://www.fidel-kastro.ru/history/antica/sergeenko_jizn_drevnego_rima.html#TOC_id2692912#TOC_id2692912|archivedate=2011-08-25|deadurl=no}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110702162859/http://fidel-kastro.ru/history/antica/sergeenko_jizn_drevnego_rima.html#TOC_id2692912 |date=2011-07-02 }}</ref>.

Дорога була вимощена тесаним камінням (сірим вулканічним [[базальт]]ом&nbsp;— {{lang-it|selce}}, {{lang-la|silex}}), яке клали на шар [[галька|гальки]] і [[цемент]]у (див. основну статтю [[Римські дороги]]). Ширина (до 4 метрів) дозволяла роз'їхатися двом кінним екіпажам, узбіччя дороги були схожі на тротуар пагорби та глибокі канави для стікання дощової води.
[[Файл:End Of Via Appia In Brindisi.jpg|thumb|left|Одна з колон, що позначає закінчення дороги в Бриндізі]]
Однак, в одному з листів брату [[Цицерон]] повідомляє про те, що під час повеней дорогу поблизу храму Марса заливало водою, а в іншому попереджає про небезпеку замерзнути «в низинах Аппієвої дороги»<ref name="VIA ET AQUA APPIA"/>.

На певній відстані одна від одної знаходилися дорожні станції, що служили місцем відпочинку для мандрівників. Одну з них&nbsp;— «Три харчевні» ({{lang-la|Tres Tabernae}}), розташовану за 45 кілометрів від Рима, неодноразово згадує Цицерон у листах і в інших своїх творах<ref name="VIA ET AQUA APPIA"/>. Ця ж станція, що названа «Три таверни» у [[Святе Письмо (переклад Хоменка)|Святому письмі]], згадується в [[Діяння святих апостолів|Діяннях святих апостолів]] ([[Діяння святих апостолів|Діян.]][https://web.archive.org/web/20130301071607/http://uk.wikisource.org/wiki/Біблія_(Огієнко)/Дiї#.D0.93.D0.BB.D0.B0.D0.B2.D0.B0_28 28:15]).

Через кожну римську милю (1478 метрів) стояв [[Міліарій|мильовий стовп]] ({{lang-la|colonna miliaria}}), що позначав відстань та із позначенням імені правлячого на той момент імператора. Стовп першої милі Аппієвої дороги зараз замінений на копію, інші стовпи не збереглися. Кожні 10 миль були обладнані місцями для відпочинку. Дві [[мармур]]ові колони в Бриндізі, споруджені в [[II ст]]олітті, позначали закінчення дороги. Зараз в порту міста знаходиться лише одна з них (висотою 19 метрів), прикрашена зображеннями [[Юпітер (міфологія)|Юпітера]], [[Нептун (міфологія)|Нептуна]], [[Марс (міфологія)|Марса]] та восьми [[Тритон (міфологія)|тритонів]], друга була перенесена в [[1666]] році в місто [[Лечче]] і використовувалася як [[чумний стовп]].

== Пам'ятники вздовж дороги ==

=== Загальна характеристика ===
Римський закон забороняв поховання в межах міста, тому для поховань римляни використовували великі дороги, що вели до Рима. Більшість пам'ятників на Аппієвій дорозі були споруджені в [[II ст]]олітті після того, як замість римської традиції спалювати тіла померлих (раніше на Аппієвій дорозі з'являлися [[Колумбарій|колумбарії]] з урнами), заможні громадяни почали ховати тіла в землі<ref name="Henze"/>. Так, декілька кілометрів Аппієвої дороги використовувалися для побудови гробниць і пам'ятників (особливо на ділянці Рим&nbsp;— Беневент), що давало можливість мешканцям Рима показати свій достаток та стан у суспільстві. Ціна на ділянки землі на початку суспільних доріг ({{lang-la|viae publicae}}), що поєднували між собою найбільш великі міста, була високою, деякі взагалі не були передбачені для продажу, тому чим ближче поховання знаходилося до міських воріт, тим більше шанований був власник ділянки<ref name="Poeschel">Poeschel, Sabine Rom. Kunst und Geschichte von der Antike bis zur Gegenwart.&nbsp;— München: Artemis, 1990.&nbsp;— ISBN 3-7608-0789-5</ref>. Сенат намагався припинити надлишкове прикрашання поховань, однак закон не зміг протистояти традиціям римлян<ref name="Poeschel"/>. До облаштування гробниць відносилися [[ніша|ніші]] для урн із прахом (з [[II ст]]оліття частіше саркофаги<ref name="Poeschel"/>), кам'яні лави та крісла, стіни були поштукатурені та [[фреска|розписані]].

Серед видів поховань, що зустрічаються на Аппієвій дорозі, виділяють такі:
* '''Колумбарії''': на Аппієвій дорозі були побудовані колумбарії римських родин Волузієв, Цецилієв, Карвілієв, Юнієв Сіланів; ззовні, над головним входом розташовувалася мармурова дошка з іменем того, кому належав колумбарій<ref name="Serg"/>;
* '''Підземні споруди'''&nbsp;— [[гіпогей|гіпогеї]] і [[Катакомби Рима|катакомби]], підземні поховання з нішами для поховання. Перші гробниці на Аппієвій дорозі являли собою підземні камери, вирубані в [[туф]]і, наприклад, гробниця Сципіонів. Пізніше з'явилися масштабні підземні поховання, такі як [[Катакомби святого Себастьяна|катакомби св. Себастьяна]] і [[катакомби святого Калліста|катакомби св. Калліста]];
* '''Невеликі та середнього розміру гробниці''', що іноді нагадують за формою будинок або храм;
* '''Монументальні гробниці'''&nbsp;— [[мавзолей|мавзолеї]], побудовані за принципом [[Етруски|етруських]] [[тумулус]]ів: найвідоміша [[гробниця Цецилії Метелли]].

На Аппієвій дорозі також споруджувалися заміські вілли римської аристократії, наприклад, вілла Квінтіліїв, вілла імператора Максенція, філософа Сенеки, суперника [[Цицерон]]а [[Публій Клодій Пульхр|Клодія Пульхра]] та інших відомих мешканців.

=== Будівлі I—VI миль ===
Ділянка дороги, розташована за Сервіївим муром, починалася біля Капенських воріт і до будівництва Авреліанового муру в III столітті знаходилася за межами міста.<ref name="Henze"/>
* '''[[Капенські ворота]]''' ({{lang-la|Porta Capena}})&nbsp;— колись міські ворота Рима, що були частиною Сервіївого муру. Від цих воріт починалася Аппієва дорога і [[Латинська дорога]]. До нашого часу не збереглися.
* '''Гробниця Сципіоніов''' ({{lang-la|Scipioni}})&nbsp;— невеликі [[катакомби]] родини Сципіонів, датовані [[2 століття до н. е.|II століттям до н.&nbsp;е.]]; в головному приміщенні гробниці розташовувалися кам'яні саркофаги членів родини, в скромнішій залі з нішами для поховальних урн&nbsp;— прислуги та [[вільновідпущеник]]ів;
* '''Колумбарій Помпонія Хіла''' ({{lang-la|Pomponius Hylas}})&nbsp;— камера-гробниця I століття н.&nbsp;е., знайдена в [[1831]] році. Помпоній та його дружина Помпонія Віталіна, судячи з багатого вбрання гробниці, були заможними імператорськими вільновідпущениками. Пізніше гробниця була розширена нішами для урн нащадків і родичів;
* '''[[Ворота святого Себастьяна|Порта Аппія]]''' (пізніше «Ворота святого Себастьяна»)&nbsp;— є частиною муру Авреліана, від них починалася Аппієва дорога.

==== I миля ====
{{center|<gallery> 
Файл:Celio - Porta san Sebastiano 1973.JPG|Порта Аппія
Файл:Appia antica 2-7-05 007.jpg|Реконструйований мильовий стовп, що позначав першу милю від [[Капенські ворота|Капенських воріт]]
Файл:Appia-Priscilla-028.JPG|Гробниця Присцилли
Файл:Quo Vadis Via Appia Rom.jpg|Церква [[Санта Марія ін Пальміс|Доміне-Кво-Вадіс]]
</gallery>}}
* '''Перша мильова колона''' ({{lang-it|Prima colonna miliaria}})&nbsp;— фрагмент колони в міському мурі за сто метрів від Порта Аппія. Колона позначала першу милю від Капенських воріт (1478 метрів). Оригінальна колона, знайдена в [[1584]] році, є сьогодні частиною [[балюстрада|балюстради]] на сходах [[Капітолій (пагорб)|Капітолійського пагорбу]].
* '''Гробниця Гети''' ({{lang-la|Geta}})&nbsp;— гробниця, спочатку прикрашена мармуром. На сьогодні немає доказів, що тут знаходилось поховання [[Ґета|Ґети]], сина імператора [[Септіміус Северус|Септіміуса Северуса]];
* '''Гробниця Присцилли''' ({{lang-la|Priscilla}})&nbsp;— гробницю побудував для своєї дружини Присцилли Тіт Флавій Абаскант, [[вільновідпущеник]] часів імператора [[Доміціан]]а. Основа гробниці чотирикутна, раніше була вкрита [[травертин]]ом. У ній же знаходилося приміщення у формі грецького хреста, в якому знаходилися саркофаги і 13 ніш. Вхід до гробниці знаходився з протилежного боку і був із XII століття до останнього часу закритий фермерським будинком. У Середньовіччі над гробницею була надбудована башта з цегли та мармурових фрагментів;
* Церква '''[[Доміне-Кво-Вадіс]]''' ({{lang-la|Domine quo vadis?}}, Санта-Марія-ін-Пальміс)&nbsp;— невелика церква на дорозі. Про втечу апостола [[Апостол Петро|Петра]] з [[Мамертинська в'язниця|Мамертинської в'язниці]] нагадують два місця на Аппієвій дорозі: Петро пов'язав рани пов'язкою, але загубив її на дорозі, на цьому місці була побудована капела ''Ad Fascoliam'', яку пізніше перебудували в церкву Святих Нерея і Ахілея ({{lang-it|Santi Nereo et Achileo}}). За воротами святого Себастьяна апостол прийшов до того місця, де від Аппієвої дороги відгалужується [[Via Ardeatina]]: він міг попрямувати до порту [[Остія]] і потім відплисти в [[Галлія|Галлію]] або йти далі Аппієвою дорогою до Бриндізі і потім прямувати на Схід. Проте, в цей момент йому з'явився [[Христос]], до якого Петро звернувся з питанням: [[Камо грядеши?|«Камо грядеши, Гос��оди»]] ({{lang-la|Domine quo vadis?}}), на що отримав відповідь: «Йди туди, де мене знову розіпнуть» ({{lang-la|Eo Romam iterum crucifigi}}). Петро повернувся до Рима і прийняв [[мученик|мученицьку смерть]]<ref>{{книга|автор = Pleticha, Heinrich|назва =Wanderer, kommst du nach Rom|место =Freiburg|видавництво= Herder|рік = 1986|isbn = 3-451-20615-3}}</ref>.
* '''Колумбарії вільновідпущеників [[Лівія Друзілла|Лівії]]'''&nbsp;— один із найбільших римських колумбарієв, в якому могли розташуватися близько 3000 урн. Колумбарій був знайдений у [[1726]] році в практично зруйнованому стані, проте збереглися замальовки та план споруди, виконаний [[Джованні Баттіста Піранезі|Піранезі]]. Будівля являла собою прямокутник, в якому були чотири напівокруглі поглиблення та чотири квадратні<ref name="Serg"/>.

==== II миля ====
{{center|<gallery>
Файл:Appia Antika Colonna di Pio IX.jpg|Колона Пія IX
Файл:Appia-Massenzio-Romolo-001.JPG|Гробниця Ромула і Цирк Макценція
Файл:Roma Appia Antica - mausoleo Cecilia Metella.JPG|Гробниця Цецилії Метелли і фортеця Каетані
Файл:Appia Antica - s Nicola a cecilia Metella 1010250.JPG|Сант-Нікола-а-Капо-ді-Бове
</gallery>}}
* На території вілли Казалі ({{lang-it|Villa Casali}}) XVII століття розташоване підземне [[Язичництво|язичницьке]] поховання '''гіпогей Вібії''', що включає в себе 8 окремих гіпогеїв на декількох рівнях. Катакомби з чудовими розписами датовані III та початком V століття. Найвідоміший гіпогей, що дав ім'я катакомбам, належить Вікентію ({{lang-la|Vicentius}}), священику культу фракійського бога Сабатія, та його дружині Вібії ({{lang-la|Vibia}}). Гіпогей прикрашений розписами з IV століття, що зображають кражу [[Прозерпіна|Прозерпіни]] [[Аїд|Плутоном]], Юпітера Сабатія, Гермеса Психопомпа (Провідника душ);
* Гробниця вільновідпущеників роду Волусія ({{lang-la|Volusia}});
* '''[[Катакомби святого Калліста]]'''&nbsp;— одні з найбільших християнських катакомб Рима, що використовувалися для поховань впродовж II—IV століть;
* '''Катакомби Вінья Ранданіні''' ({{lang-it|Vigna Randanini}})&nbsp;— [[юдаїзм|юдейські]] катакомби, поховання мешканців юдейської спільноти Рима, що жили перш за все в районі Трастевере та біля Капенських воріт<ref name="Henze"/>;
* Гробниця Волумнія ({{lang-la|Volumnius}});
* '''Колона Пія IX''', присвячена папі, що доручив проведення реставраційних робіт на Аппієвій дорозі в [[1852]] році. Роботами керував архітектор Луїджі Каніна ({{lang-it|Luigi Canina}}), який розглядав дорогу та прилеглі території як свого роду археологічний парк<ref name="Site"/>;
* '''[[Катакомби святого Себастьяна]]'''&nbsp;— ця ділянка дороги через поглиблення на дорозі називалася ''ad catacumbas'', що пізніше дало назву всім підземним похованням. З XI століття катакомби почали називатися ім'ям святого Себастьяна, оскільки розташовані під базилікою Св. Себастьяна (на честь ранньохристиянського мученика [[Святий Себастьян|святого Себастьяна]]; з самого початку&nbsp;— базиліка Апостолів&nbsp;— [[Сан Себастьяно фуорі ле Мура|Memoria Apostolorum]]). Базиліка набула сучасного вигляду після реставраційних робіт, проведених при кардиналі Шипіоне Боргезе на початку XVII століття;
* '''Гробниця Ромула''' ({{lang-la|Romulus}}), сина імператора [[Максенцій|Максенція]], яка була частиною монументального комплексу імператорського палацу і цирку<ref name="Site"/>. Імператор побудував гробницю для себе та своєї родини на початку IV століття, однак в ній був похований, можливо, тільки його син Ромул, який помер в [[309]] році у віці семи років;
* За гробницею Ромула на Віа Аппія Піньятеллі знаходиться '''цирк Максенція''', побудований в [[309]] році;
* '''[[Гробниця Цецилії Метелли]]''' ({{lang-la|Caecilia Metella}})&nbsp;— монументальний мавзолей Цецилії Метелли, доньки консула Квінта Целія Метелли Кретіка, близько 50 року до н.&nbsp;е. Гробниця в XI столітті використовувалася в захисних цілях графами Тускулумськими і в 1299 році римською дворянською родиною Каетані перетворена на башту фортеці;
* Невелика готична церква '''Сант-Нікола-а-Капо-ді-Бове''' ({{lang-it|Sant Nicola a Capo di Bove}}).

==== III миля ====
* Руїни '''фортеці родини Каетані''' ({{lang-la|castrum Caetani}});
* '''Башта Капо ді Бове''' ({{lang-it|Torre Capo di Bove}})&nbsp;— руїни [[бетон]]ної гробниці, що за формою нагадують башту. Мармурова дошка на монументі нагадує про [[тригонометрія|тригонометричні]] вимірювання астронома отця [[Анджело Секкі]] ({{lang-it|Angelo Secchi}}) в 1855 році, які в 1871 році слугували для перевірки геодезичної мережі в Італії;
* '''Героїчний рельєф'''&nbsp;— поховальна [[стела]] з мармуровим [[Барельєф|рельєфом]], оригінал якого зберігається в [[Національний римський музей|Національному римському музеї]], була частиною [[монумент]]а республіканського періоду, що не зберігся. На рельєфі зображена оголена молода людина в героїчній позі в накидці на плечах і зі зброєю епохи [[еллінізм]]а біля ніг;
* '''Гробниця Марка Сервілія''' ({{lang-la|Marcus Servilius}}) з рельєфними фрагментами в мурі. Монумент став першим пам'ятником на Аппієвій дорозі, відновленим в 1808 році<ref name="Site"/>, при цьому [[Антоніо Канова]] намагався «законсервувати» рельєфи на місці їх знаходження, а не переносити з гробниці в музеї.

==== IV миля ====
{{center|<gallery>
Файл:Via Appia-21.jpg|Гробниця синів Секста Помпея
Файл:Sepolcro di Ilario Fusco - Appia Antica (2-7-05).jpg|Гробниця Іларія Фуска
Файл:Via Appia-26.jpg|Гробниця Рабіріїв
</gallery>}}
* '''«Гробниця Сенеки»''' у вигляді стовпа простої цегляної кладки, повністю позбавленого декоративних фрагментів. Монумент, відомий як гробниця [[Сенека|Сенеки]], на пам'ять про філософа і вихователя [[Нерон]]а, володаря вілли на IV милі Аппієвої дороги<ref name="Henze"/>;
* Чотирикутна основа '''круглого мавзолею''' часів ранньої республіки з фрагментами [[фриз]]у в стіні; у поховальній камері знаходяться два [[саркофаг]]и;
* '''Гробниця синів Секста Помпея''' ({{lang-la|Sextus Pompeus Iustus}}), прикрашена віршами&nbsp;— цегляна будівля з [[трикутник|трикутним]] [[Фронтон|тімпаном]], побудованим [[Антоніо Канова|Антоніо Кановой]]. [[Фронтон|Тімпан]] прикрашений віршем, написаним [[гекзаметр]]ом, у якому Секст Помпей згадує про передчасну смерть своїх дітей. У стіни гробниці були інкрустовані численні декоративні фрагменти. Зберігся лише один фрагмент саркофагу, що зображає подружню пару;
* '''Гробниця [[Урбан I|святого Урбана]]''', [[єпископ]]а Рима, спадкоємця [[Калікст I|святого Калліста]]. Монумент, побудований із цегли на високому постаменті, датується [[IV століття]]м. У Середньовіччі над основою гробниці розташовувалася башта Борджиані. В кінці XIX століття поруч із гробницею були знайдені руїни вілли Марменії ({{lang-la|villa Marmenia}})&nbsp;— римської жінки, що прийняла християнство. Фрагменти вілли датуються республіканським періодом, частково IV—V століттями<ref name="Poeschel"/>;
* '''Гробниця «з [[Доричний ордер|доричним]] фризом»''' із туфу у вигляді [[вівтар]]я, прикрашена фризом із зображеннями [[шолом]]у, [[Ваза|ваз]] і [[Розетка (орнамент)|розеток]]. Гробниця, датована республіканським періодом, була перебудована [[Луїджі Каніна|Каніною]] і нещодавно була відновлена управлінням з археології Рима;
* '''Гробниця Іларія Фуска''' ({{lang-la|Hilarius Fuscus}})&nbsp;— трикутний [[фронтон]], побудований Каніной,&nbsp;— відтиск поховальної стели, яка зберігається в Національному римському музеї. На [[фронтон]]і зображені п'ять портретів: у центральній [[ніша|ніші]]&nbsp;— зображення подружньої пари, можливо, з їх донькою; дві чоловічі фігури представлені в двох бокових нішах. Завдяки зображенню прикрас для волосся вдалося встановити дату будівництва гробниці&nbsp;— близько [[30 до н. е.|30 року до н.&nbsp;е.]]<ref name="Site"/>;
* '''Цегляний колумбарій''' прямокутної форми датується серединою II століття, ніші для урн розташовані на різних рівнях;
* '''Цегляний колумбарій'''&nbsp;— ще один колумбарій прямокутної форми;
* '''Гробниця вільновідпущеників Клавдія'''&nbsp;— поховання родини звільнених при імператорові Клавдії: голови родини Клавдія Секундіна ({{lang-la|Claudius Secundinus}}), переписувача, гінця і його дружини Флавії Ірини ({{lang-la|Flavia Irene}}), та їхніх двох дітей;
* '''Гробниця, що нагадує формою храм''', виконана з цегли і багато прикрашена рельєфними фризами;
* '''Гробниця Рабіріїв''' ({{lang-la|Rabirii}})&nbsp;— гробниця, що нагадує формою вівтар, перебудована Каніной, який зібрав мармурові фрагменти, знайдені поблизу поховання. На рельєфі змальовані Гай Рабірій Гермодор ({{lang-la|C. Rabirius Hermodorus}}), його дружина Rabiria Demaris, можливо, вільновідпущені Рабірія Постума ({{lang-la|C. Rabirius Postumus}}), торговця і банкіра.

==== V миля ====
{{center|<gallery>
Файл:Appia antica 2-7-05 063.jpg|Гробниця у вигляді піраміди
Файл:Appia antica 2-7-05 036.jpg|Гробниця Куріаціїв
Файл:Appia Antica - Quintili 1010264.JPG|Вілла Квінтіліїв
Файл:Appia antica 2-7-05 046.jpg|''Casal Rotondo''
</gallery>}}

* Гробниця&nbsp;— [[тумулус]] [[Куріації]]в ({{lang-la|Curiacii}});
* Гробниця&nbsp;— піраміда;
* 2 тумулуса&nbsp;— гробниці [[Горації]]в ({{lang-la|Horatii}});

* '''Вілла Квінтіліїв''' ({{lang-la|Villa Quintilii}})&nbsp;— руїни, що в народі мають назву «Старий Рим» ({{lang-it|Roma vecchia}})<ref name="Henze"/>. Брати Максим і Кондін ({{lang-la|Maximus, Condinus}}) Квінтілії зазнали гонінь за імператора [[Коммод]]а та були вбиті. Їх вілла була конфіскована і до [[IV століття]] постійно розширювалася і перебудовувалася. До Аппієвої дороги виходять [[німфеум]] вілли (німфеум&nbsp;— храм, у формі грота з фонтаном, присвячений [[німфа]]м), [[іподром]] і резервуар для води. Німфеум у V столітті був перебудований у фортифікаційну споруду. Статуї з вілли Квінтіліїв зберігаються в [[Ватиканські музеї|музеях Ватикану]];
* '''Руїни гробниці Супсифаніїв''' ({{lang-it|Supsifanii}}). Написи свідчать про те, що гробниця була побудована за 27 тисяч сестерцієв;
* Гробниця Септімії Галл�� ({{lang-la|Septimia Galla}});
* Камінь Публія Сергія Деметрія ({{lang-la|Publius Sergius Demtrius}})— [[виноробство|винороба]] з [[Велабро]];
* ''Casal Rotondo''&nbsp;— гробниця [[циліндр]]ичної форми часів Республіки. Пізніше була розширена та відреставрована. Сьогодні на її фундаменті розташований селянський будинок із садом та оливковими деревами.

==== VI миля ====
На цьому відрізку дороги безліч окремих фрагментів лежать у траві.
* Базальтова башта ({{lang-it|Torre Selce}})&nbsp;— поховання у вигляді піраміди, побудована в XII столітті з [[базальт]]ових уламків;
* Червона башта ({{lang-it|Torra Rossa}}) з червоного [[туф]]у;
* Надгробок Марка Помпея ({{lang-la|Marcus Pompeius}});
* [[Доричний ордер|Доричні колони]], колони [[Геракл|Геркулеса]]&nbsp;— можливо, руїни храму Геркулеса імператора Доміциана;
* Гробниця Квінта Кассія ({{lang-la|Quintus Cassius}}), торговця мармуром;
* Цегляна гробниця Квінта Вераннія ({{lang-la|Quintus Verannius}}), [[легат]]а Нерона в [[Британія|Британії]];
* ''Torraccio di Palombaro''&nbsp;— схожа на башту будівля з чотирма [[абсида]]ми, яка в [[X століття|X столітті]] була перебудована в церкву Санта-Марія-Мадре-ді-Діо, і тому добре збереглася.

=== Від VI милі до Бриндізі ===
На відстані 16,5&nbsp;км від Капенських воріт, у кінці дев'ятої милі, розташовувалася перша поштова станція, на якій міняли коней {{lang-la|Mutatio ad nonum}}. За 300 метрів від цього місця закінчується територія міста Рима. За залізничним переїздом Рим-Террачіна стара Аппієва дорога з'єднується з новою біля містечка Фраттокк'є ({{lang-it|Frattocchie}}).
У сучасній Террачіні знаходяться руїни храму Юпітера Анксура ({{lang-la|Jupiter Anxur}}), датованого I століттям до н.&nbsp;е. Саме тут імператор [[Траян]] наказав знести частину скелі, щоб зменшити час на дорогу. У Формії розташована гробниця [[Цицерон]]а.

== Сучасний стан ==

=== Археологічний парк ===
Ідея великого археологічного парку в районі між колоною Траяна і ''Castelli Romani'' виникла в часи Наполеонівських війн. Відновлювальні роботи на дорозі розпочав [[Пій VII]] у кінці XVIII століття, а закінчив папа [[Пій IX]] в [[1852]] році, в них брали участь видатні археологи, науковці, інженери, художники. Наприклад, поховання на IV-ій милі були перебудовані Антоніо Кановою, а від IV милі до містечка Фраттокк'є&nbsp;— Луїджі Каніною ({{lang-la|Luigi Canina}}). [[1931]] року ''via Appia Antica'' була включена в міський план як «великий парк».

Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] виникають плани із забудови дороги житловими будинками, а також проект розкішного житлового району на місці вілли Квінтіліїв<ref name="Site"/>.

Римська кільцева автодорога ({{lang-it|Grande Raccordo Anulare}}) перетинає стару Аппієву дорогу на сьомій милі, нанесену при цьому шкоду було усунено лише нещодавно.

[[1955]] року папа [[Пій XII]] освятив перший камінь олімпійського стадіону, який повинен був бути побудований над катакомбами Св. Калліста, але проект призупинили через негативну суспільну реакцію.
Поряд із великими проектами на дорозі постійно йшла реалізація приватних несанкціонованих проектів, будувалися будинки, відбувалося захоплення землі і будівель для ведення неконтрольованої підприємницької діяльності.
Невелика група архітекторів, будівників і журналістів виступила проти діяльності влади із забудови Аппієвої дороги. В кінці [[1960]] року держава обмежила паркову зону на декілька метрів у кожен бік від дороги. У [[1979]] році мер Арган розглянув пропозицію створити обширний археологічний парк у центрі Рима, і лише в [[1988]] році було схвалено заснування регіонального парку ''via Appia Antica''.

=== Музеї вздовж дороги ===
* Музей в [[Ворота святого Себастьяна|воротах св. Себастьяна]], ''via di Porta San Sebastiano'';
* [[Катакомби святого Калліста]], ''Via Appia Antica'', 110;
* [[Сан Себастьяно фуорі ле Мура|Базиліка святого Себастьяна]] і [[катакомби святого Себастьяна|катакомби]], ''via Appia Antica'', 136;
* Цирк Максенція, мавзолей Ромула, Via Appia Antica, 153;
* [[Гробниця Цецилії Метелли]] і фортеця Каетані, ''via Appia Antica'', 161;
* Вілла Квінтілієв і акведук, ''via Appia Nuova'', 1092;
* Гіпогей Вібії, ''via Appia Antica'', 103;
* Юдейські катакомби Вінья Ранданіні, ''Via Appia Pignatelli'', 4;

=== Рух Аппієвою дорогою ===
Вся територія регіонального парку «Аппієва дорога» закрита для руху вихідними днями і святами з березня 1997 року<ref name="Site"/>. Сьогодні Аппієва дорога&nbsp;— це державна дорога&nbsp;— {{lang-it|Strada Statale 7 Via Appia}}, частково асфальтована, проте збереглися великі ділянки дороги з античним покриттям, місцями з глибокими коліями, вибитими колесами возів і колісниць.

=== Спортивне значення ===
У [[XX століття|XX-му]] та [[XXI століття|XXI-му столітті]] Аппієва дорога стала популярним місцем проведення різноманітних спортивних змагань. Під час [[Літні Олімпійські ігри 1960|Олімпійських Ігор в Римі]] 1960-го року тут проходили змагання легкоатлетів [[марафон]]ців<ref name=olymp1>[http://www.olympic.ru/ru/bulletinOCR.asp?dat=20.11.2008&nomer=20%20/617/ «Все дороги ведут в Рим» olympic.ru]{{Недоступне посилання|date=лютий 2019 |bot=InternetArchiveBot }} посилання перевірено [[25 січня]] [[2009]]</ref><ref name=Brit1>[http://www.britannica.com/EBchecked/topic/428005/Olympic-Games/59615/Rome-Italy-1960 Enciclopaedia Britannica. 1960 Summer Olympic Games] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090220225220/http://www.britannica.com/EBchecked/topic/428005/Olympic-Games/59615/Rome-Italy-1960 |date=20 лютого 2009 }} посилання перевірено [[25 січня]] [[2009]]</ref>.

== У культурі ==
[[Файл:Johann Heinrich Wilhelm Tischbein - Goethe in der roemischen Campagna.jpg|right|170px|thumb|Портрет Гете роботи Тішбейна, 1787 рік]]
: '''У живописі'''
* [[Гравюра|Гравюри]] «Аппієва дорога» з твору [[Піранезі]] «Римські старовини» ([[1753]] рік).
* «Гете в Кампанії»&nbsp;— відома картина німецького художника [[Тішбейн Йоганн Генріх Вільгельм|Йоганна Генріха Вільгельма Тішбейна]], на задньому плані якої зображені гори Альбано, руїни [[акведук]]ів і гробниця Цецилії Метелли. Тішбейн писав в одному з листів, що він зобразив письменника, як людину, що сидить на руїнах і роздумує про долі людських творінь<ref>{{cite web
 |url         = http://www.goethezeitportal.de/index.php?id=434
 |title       = Goethe in Campagna
 |language    = німецькою
 |accessdate  = 2008-12-20
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/61C3oq1WL?url=http://www.goethezeitportal.de/index.php?id=434
 |archivedate = 2011-08-25
 |deadurl     = no
}}</ref>.
* «Аппієва дорога при заході сонця»&nbsp;— картина [[Іванов Олександр Андрійович|Олександра Іванова]], 1845 рік, [[Третьяковська галерея]]<ref>{{cite web|url = http://www.art-catalog.ru/picture.php?id_picture=8069|title = Просмотр картины Иванова|accessdate = 20 грудня 2008|archive-date = 5 лютого 2012|archive-url = https://web.archive.org/web/20120205013721/http://www.art-catalog.ru/picture.php?id_picture=8069}}</ref>.
* Американський художник [[Чепмен Джон Лінтон|Джон Лінтон Чепмен]] ({{lang-en|John Linton Chapman}}) (1839—1905) малював краєвиди руїн на Аппієвій дорозі в [[1869]] році (всього 10 картин, присвячених дорозі)<ref>{{cite web|url=http://www.brooklynmuseum.org/opencollection/objects/1604|author=John Linton Chapman|work=The Appian Way|title=The Brooklyn Museum, Collections: American Art|accessdate=2008-12-20|archiveurl=https://www.webcitation.org/61C3rL6uh?url=http://www.brooklynmuseum.org/opencollection/objects/1604|archivedate=2011-08-25|deadurl=no}}</ref>.

: '''У літературі'''
* Горацій у «Сатирах» описує свою мандрівку з Рима в Брундізій Аппієвою дорогою.
* [[Байрон Джордж Гордон|Байрон]] «Чайльд-Гарольд», вірш IV присвячений Риму та його визначним місцям, наприклад, герой Байрона роздумує біля мавзолею Цецилії Метелли, ким могла бути ця римлянка.
* У «Мандрівці в Італію» ({{lang-de|Italienische Reise}}) Гете описує відвідування зруйнованих гробниць Аппієвої дороги, в тому числі гробниці Цецилії Метелли. Письменник відзначив, що «побачивши її лише і починаєш розуміти, що означає міцна кам'яна кладка. Ці люди працювали для вічності, все було ними враховано, окрім безрозсудного, дикого варвара, від якого немає спасіння»<ref>{{cite web|url=http://www.geopoesia.ru/ru/travelogs/italy/goethe/travel1/page19.html|author=Гёте, И.В.|title=«Путешествие в Италию»|accessdate=2008-12-20|archiveurl=https://www.webcitation.org/61C3sAIaP?url=http://www.geopoesia.ru/ru/travelogs/italy/goethe/travel1/page19.html|archivedate=2011-08-25|deadurl=no}}</ref>.
* [[Чарлз Діккенс|Чарльз Діккенс]] в «Картинах Італії» ({{lang-en|Pictures from Italy}}) описав мандрівку Аппієвою дорогою.

{{цитата|
<small>Після того, як залишив я стіни великого Рима,<br />
З ритором Геліодором, найрозумнішим з греків,<br />
В бідному готелі незабаром Аріция нас прихистила;<br />
Далі був — Аппієв форум, весь корабельників повний<br />
І шахраїв корчмарів. — Ми свій переїзд розділили<br />
На два; але хто не ледачий і квапиться, той і в день проїжджає.<br />
Ми не поспішали; дорогою ж Аппія їхати спокійніше.</small> ''[[Горацій]]''<ref>{{cite web|url=http://lib.ru/POEEAST/GORACIJ/hor1_4.txt|author=Горацій|title=«Сатіри», I, 5|accessdate=2008-12-20|archiveurl=https://www.webcitation.org/61C3suGJV?url=http://lib.ru/POEEAST/GORACIJ/hor1_4.txt|archivedate=2011-08-25|deadurl=no}}</ref>
}}
{{цитата|
<small>Ми вибралися на Аппієву дорогу і довго їхали мимо гробниць, що обрушилися, і зруйнованих стін, лише подекуди зустрічаючи покинутий, незаселений будинок; мимо цирку Ромула, де відмінно зберігся іподром для колісниць, місця суддів, учасників змагань і глядачів; мимо гробниці Цецилії Метелли; мимо огорож всякого роду, стін і стовпів, парканів, поки не виїхали на відкриту рівнину Кампаньї, де з цього боку від Риму немає нічого, крім руїн. Не враховуючи далеких Апеннін, що встають за обрієм ліворуч, увесь обширний простір перед вами — суцільні руїни. Зруйновані акведуки, від яких лишилися лише найживописніші ряди арок; зруйновані храми; зруйновані гробниці. Ціла пустеля руїн, невимовно смутна і похмура, де кожен камінь зберігає сліди історії</small><ref>{{cite web|url=http://lib.ru/INPROZ/DIKKENS/italia.txt|author=Чарльз Диккенс|title=«Картины Италии»|accessdate=2008-12-20|archiveurl=https://www.webcitation.org/61C3tWxDw?url=http://lib.ru/INPROZ/DIKKENS/italia.txt|archivedate=2011-08-25|deadurl=no}}</ref>. Чарльз Діккенс. «Картини Італії»
}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
* {{книга
|автор          = Heinz, Werner
|назва          = Reisewege der Antike. Unterwegs im Römischen Reich
|видання        = 
|місце          = Stuttgart
|видавництво    = Theiss
|рік            = 2003
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|isbn           = 3-8062-1670-3
}}
* {{книга
|автор          = Henze, Anton
|назва          = Kunstführer Rom
|видання        = 
|місце          = Stuttgart
|видавництво    = Reclam
|рік            = 1994
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       =
|isbn           = 3-15-010402-5
}}
* {{книга
|автор          = Poeschel, Sabine
|назва          = Rom. Kunst und Geschichte von der Antike bis zur Gegenwart
|видання        = 
|місце          = München
|видавництво    = Artemis
|рік            = 1990
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 274—284
|isbn           = 3-7608-0789-5
}}

== Посилання ==
{{commons|Via Appia}}
{{добра стаття}}
{{нормативний контроль}}

{{Римські дороги}}
[[Категорія:Давньоримські дороги]]
[[Категорія:Світова спадщина в Італії]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:-. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Anchor (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Center (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Checkwd (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite book (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Commons (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Coord (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Coord/довгота (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Coord/широта (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Fmbox (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Hidden (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hidden begin (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hidden begin/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hidden end (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ITA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:If1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ifempty (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Imagemap (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Lang-de (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-it (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-la (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Lang-la2 (редагувати)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Mapframe для карток (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Mapframe маркер розташування (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Multireplace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Oq (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:PAGENAMEBASE (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Plainlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Red (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-la (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Sister (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str endswith (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str len (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str rep (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Template other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p17 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata/p373 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Добра стаття (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Карта розташування (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Карта розташування/стара (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Картка/р (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Книга (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Країна з прапорцем (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Кінець цитати (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни ITA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/style.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Нормативний контроль (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Об'єкт Світової спадщини (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Пам'ятка (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Перше слово (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Початок цитати (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор ITA (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Римські дороги (редагувати)
Шаблон:Цитата (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Coordinates (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Coordinates/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Dates (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Datetime (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:If empty (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:InfoboxImage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Location map (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Location map/data/Італія (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Mapframe для карток (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Mapframe маркер розташування (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Math (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/fmbox.css (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Multireplace (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources-utils (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikibase (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Flags (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Places (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/date (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/media (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:WikidataSelectors (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Якір (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Аппієва дорога».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Аппієва_дорога