Перегляд вихідного коду сторінки Англійська мова

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Мова
| Колір = індоєвропейська
| Назва = Англійська мова
| Самоназва = English language
| Поширена_в = [[Список англомовних країн та регіонів|67 країнах]]
| Регіон = [[Європа]], [[Північна Америка]], [[Азія]], [[Африка]], [[Австралія]], [[Океанія]]
| Кількість_мовців = [[Рідна мова]]: 380 млн<ref name="ethnologue">{{Cite web|url=https://www.ethnologue.com/insights/ethnologue200/|title=What are the top 200 most spoken languages?|website=Ethnologue|date=2023|access-date=2023-10-03}}</ref> <br/>[[Друга мова|L2 мовці]]: 750 млн+<ref>{{e26|eng|English}}</ref><br/>[[Іноземна мова]]: 600–700&nbsp;млн{{sfn|Crystal|2006|pp=424–426}}
| Місце = 4 (як рідна мова);<br/>1 або 2 (за загальною кількістю мовців&nbsp;— залежить від методу підрахунку)
| Писемність = [[Латинська абетка|Латиниця]] ([[англійська абетка]])<br/>[[Англосаксонські руни]] (історична)
| Класифікація = [[Індоєвропейські мови|Індоєвропейська]]
: [[Германські мови|Германські]]
:: [[Західно-германські мови|Західно-германські]]
::: [[Інгвеонські мови|Інгвеонські]]
:::: [[Англо-фризькі мови|Англо-фризькі]]
::::: [[Англійські мови|Англійські]]
:::::: [[Англійська мова|Англійська]]
| Державна = [[Список англомовних країн та регіонів|67 країн]]
| Офіційна = [[Список англомовних країн та регіонів|8 країн]]
| Регулює = офіційно нерегульована.<br/>''Де-факто'' регулюється [[Оксфордський словник|Оксфордським словником]]{{джерело}}.
| ISO_639 = en
| ISO_639-2 = eng
| ISO_639-3 = [[iso639-3:eng|eng]]
| Зображення = Anglospeak (subnational version).svg
| Ширина_зображення = 275px
| Підпис = {{legend|#346699|Регіони, де англійська мова є переважно рідною мовою}}
{{legend|#99ccff|Регіони, де англійська мова є офіційною або широко поширеною, але не є основною рідною мовою}}
| SIL = eng
}}
'''Англі́йська мо́ва''' ({{lang-en|English, the English language}})&nbsp;— [[мова]], що належить до [[германські мови|західногерманської]] підгрупи [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської мовної сім'ї]], якою спочатку розмовляли жителі [[Англосаксонський період|ранньосередньовічної Англії]].{{Sfn|The Routes of English}}{{Sfn|Crystal|2003a|с=6}}{{Sfn|Wardhaugh|2010|с=55}} Названа на честь [[Англи|англів]], одного з давніх [[Германці|германських народів,]] які мігрували з [[Ангельн]]а, півострова на [[Балтійське море|Балтійському морі]], пізніше&nbsp;— на територію [[Велика Британія (острів)|Великої Британії]], названу на їхню честь&nbsp;— [[Англія]]. Живі мови, найближчі до англійської, включають [[Шотландська рівнинна мова|шотландську рівнинну]], за нею йдуть [[Нижньонімецька мова|нижньосаксонська]] та [[Фризька мова|фризька]] мови. Хоча англійська мова є спорідненою з [[німецька мова|німецькою]], її [[словниковий запас]] зазнав надзвичайно великого впливу від [[Нормандська мова|старонормандської]] і [[Латинська мова|латинської]], а також від [[Давньоскандинавська мова|давньоскандинавської]] мов.<ref name="Wolff">{{Cite book
|title=Ordered profusion; studies in dictionaries and the English lexicon
|last=Finkenstaedt
|first=Thomas
|last2=Dieter Wolff
|year=1973
|publisher=C. Winter
|isbn=978-3-533-02253-4
}}</ref>{{Sfn|Bammesberger|1992|с=30}}{{Sfn|Svartvik|Leech|2006|с=39}}

Англійська розвивалася протягом понад 1400 років. Найдавніші форми англійської мови, група західногерманських (інгвеонських) діалектів, принесених до Великої Британії [[Англосакси|англосаксонськими поселенцями]] у V столітті і подальших [[Інгвеонські мови|змін норськомовними]] [[Вікінги|поселенцями вікінгів]], починаючи з VIII і IX століть, спільно називають [[Давньоанглійська мова|староанглійською.]] [[Середньоанглійська мова]] почалася наприкінці 11 століття з [[Норманське завоювання Англії|норманським завоюванням Англії]]; це був період, коли англійська поглинула багатий словниковий запас французької та латинської мов через [[Давньофранцузька мова|старофранцузьку,]] зокрема, її [[Старий Норман|давньонормандський]] [[Мови ойль|діалект]].<ref name="Ian Short 2007. p. 1932">Ian Short, ''A Companion to the Anglo-Norman World'', «Language and Literature», Boydell & Brewer Ltd, 2007. (p. 193)</ref>{{Sfn|Crystal|2003b|с=30}} Рання сучасна англійська мова бере свій початок наприкінці XV століття з запровадженням [[Друкарський верстат|друкарського верстату]] в [[Лондон]]і, друкуванням [[Біблія короля Якова|Біблії короля Якова]] та початком [[Великий зсув голосних|Великого зсуву голосних]].<ref>{{Cite web|title=How English evolved into a global language|url=https://www.bbc.co.uk/news/magazine-12017753|date=20 грудня 2010|publisher=BBC|accessdate=9 серпня 2015|archive-date=25 вересня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150925173407/http://www.bbc.co.uk/news/magazine-12017753}}</ref>

Сучасна англійська поширюється по всьому світу з XVII століття під впливом [[Брита��ська імперія|Британської імперії]] та [[Сполучені Штати Америки|Сполучених Штатів]]. Через усі типи друкованих та електронних засобів масової інформації цих країн, англійська стала провідною мовою міжнародного [[дискурс]]у та ''[[Лінгва франка|lingua franca]]'' у багатьох регіонах та професійних контекстах, таких як [[наука]], [[навігація]] та [[право]].{{Sfn|The Routes of English}} Сучасна [[граматика англійської мови|англійська граматика]] є результатом поступової зміни від типового [[Індоєвропейські мови|індоєвропейського]] шаблону залежно-маркування з багатою [[Словозміна|флективною]] [[Морфологія (мовознавство)|морфологією]] та відносно вільним порядком слів до переважно [[Аналітичні мови|аналітичного]] зразка з невеликою флексією та досить фіксованим [[SVO|підмет&nbsp;— присудок&nbsp;— прямий додаток]] порядоку слів.{{Sfn|König|1994|с=539}} Сучасна англійська мова більше покладається на допоміжні дієслова та порядок слів для вираження складних [[Час (мовознавство)|часів]], [[Вид (мовознавство)|аспекту]] та [[Спосіб дієслова|настрою]], а також пасивних конструкцій, питальних і деяких заперечень.

Англійська мова є [[Список мов за кількістю носіїв|найбільш розмовною мовою]] у світі (якщо китайську ділити на різні варіанти)<ref>{{Ethnologue22|eng|English}}</ref> і [[Список мов за кількістю носіїв|третьою за поширеністю рідною мовою]] у світі після [[Путунхуа|стандартної китайської]] та [[Іспанська мова|іспанської]].{{Sfn|Ethnologue|2010}} Це найпоширеніша друга мова, яка є або офіційною, [[Робоча мова|робочою мовою]], або однією з офіційних мов [[Список англомовних країн та регіонів|майже в 60 суверенних державах]]. Людей, які вивчили англійську як другу мову, більше, ніж носіїв мови. {{Станом на|2005}} рік, за оцінками, таких було понад 2 мільярд.<ref>{{Cite journal|last=Crystal|first=David|year=2008|title=Two thousand million?|journal=English Today|language=en-US|volume=24|issue=1|pages=3–6|doi=10.1017/S0266078408000023|issn = 0266-0784 }}</ref> Англійська є основною рідною мовою у [[Велика Британія|Сполученому Королівстві]], [[Сполучені Штати Америки|Сполучених Штатах]], [[Канада|Канаді]], [[Австралія|Австралії]], [[Нова Зеландія|Новій Зеландії]] (див. [[Англосфера]]) та [[Ірландія|Республіці Ірландія]], офіційною та основною мовою [[Сінгапур]]у, і широко поширена в деяких областях [[Кариби|Карибів]], [[Африка|Африки]], [[Південна Азія|Південної Азії]], [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]] та [[Океанія|Океанії]].{{Sfn|Crystal|2003b|сторінки=108–109}} Вона є [[Офіційні мови ООН|офіційною мовою Організації Об'єднаних Націй]], [[Офіційні мови Європейського Союзу|Європейського Союзу]] та багатьох інших світових і регіональних міжнародних організацій. Це найпоширеніша германська мова, на яку припадає щонайменше 70&nbsp;% носіїв цієї індоєвропейської гілки. Носіїв англійської мови називаються «[[Англомовний світ|англофонами]]». [[Регіональні акценти англійської мови|Серед багатьох акцентів]] і [[Список діалектів англійської мови|діалектів англійської мови]], які використовуються в різних країнах і регіонах, існує велика різноманітність з точки зору [[Фонетика|фонетики]] та [[Фонологія|фонології]], а іноді також [[Словниковий запас|лексики]], [[Ідіома|ідіом]], [[Граматика|граматики]] та [[Правопис|орфографії]], але зазвичай це не перешкоджає розумінню носіями інших діалектів та акцентів, хоча [[взаємна нерозбірливість]] може виникнути на крайніх кінцях [[Діалектний континуум|діалектного континууму]].

== Класифікація ==
{{Див. також|Стандартизована англійська мова}}
[[Файл:Europe_germanic-languages_2.PNG|міні|'''[[Англійські мови]]''' {{legend|#FFA500|[[Англійська мова]]}} {{legend|#FF8C00|[[Шотландська рівнинна мова]]}} '''[[Англо-фризькі мови]]''' {{legend|#FFD700|[[Фризька мова|Фризька]] ([[Західнофризька мова|західнофризька]], [[Північнофризька мова|північнофризька]], [[Східнофризька мова|східнофризька]])}} '''[[Інгвеонські мови|Північноморські германські мові]]''' {{legend|#7FFF00|[[Нижньонімецька мова|Нижньонімецька / нижньосаксонська]]}} '''[[Західногерманські мови]]''' {{legend|#FFFF00|[[Нідерландська мова|Нідерландська]]; в Африці: [[африкаанс]]}} …… [[Німецька мова]] ([[Верхньонімецька мова|Верхньонімецька]]): {{legend|#00FF00|[[Середньонімецька мова]]; у [[Люксембург|Люксембурзі]]: [[Люксембурзька]]}} {{legend|#008000|[[Південнонімецькі діалекти|Південнонімецька мова]]}} … [[Їдиш]]]]
[[Файл:West_Germanic_languages_(simplified).svg|ліворуч|міні|[[Західногерманські мови]]]]

Англійська мова є [[Індоєвропейські мови|індоєвропейською мовою]] і належить до [[Західногерманські мови|західногерманської групи]] [[Германські мови|германських мов]]. [[Давньоанглійська мова]] виникла з германського племінного та [[Діалектний континуум|мовного континууму]] вздовж [[Фрисландія (історична область)|фризького]] узбережжя [[Північне море|Північного моря]], мови якого поступово еволюціонували в [[Англійські мови|англіцькі мови]] на [[Британські острови|Британських островах]], а також у фризькі мови та [[Нижньонімецька мова|нижньонімецьку/нижньосаксонську]] на континенті. Фризькі мови, які разом з англіськими утворюють англо-фризькі мови, є найближчими живими родичами англійської. Нижньонімецька/нижньосаксонська також тісно споріднені, і іноді англійська, фризька мови та нижньонімецька об'єднані як [[Інгвеонські мови|інгвеонські]] (Північноморська германська) мови, хоча це угрупування залишається дискусійним. Староанглійська еволюціонувала в середньоанглійську, яка, у свою чергу, перетворилася на сучасну англійську. Окремі діалекти староанглійської та [[Середньоанглійська мова|середньоанглійської]] також розвинулися в ряді інших англійських мов, включаючи [[Шотландська рівнинна мова|шотландську]] та вимерлі діалекти [[Фінгальська мова|фінгальської]] та діалекти [[Йола (мова)|форта та барґі]] ([[Йола (мова)|йола]]) [[Ірландія (острів)|Ірландії]].

Як і [[Ісландська мова|ісландська]] та [[Фарерська мова|фарерська]] мови, розвиток англійської мови на Британських островах відокремив її від континентальних германських мов і впливів, і з тих пір вони значно відрізнялись. Англійська не є взаємно зрозумілою з жодною континентально-германською мовою, розрізняючись за лексикою, синтаксисом і фонологією, хоча деякі з них, наприклад, [[Нідерландська мова|нідерландська]] або [[Фризька мова|фризька]], виявляють сильну спорідненість з англійською, особливо з її ранніми стадіями.{{sfn|Harbert|2007}}

На відміну від ісландської та фарерської, які були ізольованими, на розвиток англійської мови вплинула довга серія вторгнень на Британські острови інших народів і мов, зокрема [[Давньоскандинавська мова|давньоскандинавської]] та [[Нормандська мова|нормандської французької]]. Вони залишили глибокий слід у мові, тому англійська мова демонструє певну схожість у лексиці та граматиці з багатьма мовами за межами її лінгвістичних [[Клада|кладів]], але вона також не є взаємно зрозумілою з жодною з цих мов. Деякі вчені стверджують, що англійську мову можна вважати [[Змішані мови|змішаною мовою]] або [[Креольська мова|креольською мовою]]&nbsp;— теорія, яка називається [[Середньоанглійська креольська гіпотеза|середньоанглійською креольською гіпотезою]]. Хоча великий вплив цих мов на словниковий запас і граматику сучасної англійської мови загальновизнано, більшість спеціалістів із мовного контакту не вважають англійську справжньою змішаною мовою.{{sfn|Thomason|Kaufman|1988|pp=264–265}}{{sfn|Watts|2011|loc=Chapter 4}}

Англійська мова класифікується як германська мова, оскільки вона поділяє інновації з іншими германськими мовами, такими як [[Нідерландська мова|нідерландська]], [[Німецька мова|німецька]] та [[Шведська мова|шведська]].{{sfn|Durrell|2006}} Ці спільні інновації показують, що мови походять від єдиного спільного предка, який називається [[Прагерманська мова|прагерманською]]. Деякі спільні особливості германських мов включають поділ дієслів на сильні та слабкі класи, використання [[Модальність дієслів|модальних дієслів]] і звукові зміни, що впливають на праіндоєвропейські приголосні, відомі як закони [[Ґріммів закон|Ґрімма]] та [[Вернерів закон|Вернера]]. Англійська мова класифікується як [[Англо-фризькі мови|англо-фризька мова]], оскільки фризька та англійська мають інші особливості, такі як [[палаталізація]] приголосних, які були велярними приголосними в прагерманській мові.

== Історія ==
{{Main|Історія англійської мови}}
Традиційно вважають, що англійська мова пройшла через чотири стадії протягом останніх півтори тисячі років:
* [[давньоанглійська мова|давньоанглійська]], чи [[давньоанглійська мова|англосаксонська]] ([[500]]—[[1050]]), корені якої відносять до діалектів поселенців ([[юти|ютів]], [[сакси|саксів]], [[англи|англів]] і [[фризи|фризів]]), що захопили територію сучасної [[Англія|Англії]];
* [[середньоанглійська мова|середньоанглійська]] ([[1050]]—[[1550]]), що перебувала під впливом норманської французької мови (після завоювання в [[1066]] році) та церковної латини;
* рання сучасна англійська ([[1550]]—[[1700]]), що стандартизувала широкі зміни середньоанглійської;
* пізня сучасна англійська (починаючи з [[1700]]) містить часткові зміни при поширенні сучасної англійської мови.

=== Давньоанглійський період (V—XI) ===

[[Файл:Knowledge English EU map.png|міні|Володіння англійською мовою в [[Європейський Союз|Європейському Союзі]] та в країнах [[Європейська асоціація вільної торгівлі|EFTA]]]]
У давньоанглійський період формування мови англійської народності (V—XI&nbsp;ст.) на території Британії внаслідок розвитку [[діалект]]ів північно-германських племен (англів, саксів і ютів), що переселилися в [[V століття|V&nbsp;ст.]] до Британії та злилися з кельтським населенням, виникає староанглійська мова. В Англії зароджуються [[феодальні відносини]], виникають окремі [[королівство|королівства]] та формуються місцеві діалекти. Найдавніші писемні пам'ятки ([[руни|рунічні написи]] на [[Рутвельський хрест|Рутвельському хресті]], поема «[[Беовульф]]» та ін.) вчені датують 7—8 ст. Зі проникненням до Англії [[християнство|християнства]] ([[VI століття|VI&nbsp;ст.]]) [[латинський алфавіт]] заміняє руни. Староанглійська мова характеризується розвиненою системою голосних, [[дифтонг]]ів, палаталізацією приголосних, флективною будовою, вільним порядком слів, морфологічною диференціацією [[частини мови|частин мови]], добре розвиненою системою [[словотворення|словотворчих]] [[афікс]]ів, продуктивним [[словоскладання]]м. Лексичний склад&nbsp;— в основному давньо-германський, із незначними кельтськими та латинськими [[запозичення]]ми. Після завоювання Англії [[Данія|Данією]] ([[1017]]) англійська мова поповнюється [[скандинавія|скандинавськими]] географічними назвами, військовими термінами, суспільно-побутовою лексикою.

=== Середньоанглійський період (XI—XIV&nbsp;ст.) ===
{{Розширити розділ|дата=березень 2013}}
Середньоаглійський період розвитку мови англійської народності триває з [[XI століття|X]] по [[XIV століття|XIV&nbsp;ст.]]
У кінці 11 і на початку 12 ст. в Англії посилюється процес феодалізації, якому сприяє завоювання країни норманами (1066), і норманський діалект французької мови стає офіційною мовою Англії. Та народ зберігає рідну мову. Понад два століття в Англії існує двомовність, унаслідок чого лексика англійської мови в значній мірі поповнюється запозиченнями зі французької.

На початку 15 ст. англійська мова витісняє французьку з основних сфер державного та політичного життя та стає панівною в країні. У цей час в Англії ще існують діалекти староанглійської мови, риси яких відбиті в писемних пам'ятках, особливо зі 13 ст.

Найвизначнішою пам'яткою цього періоду є твори видатного англійського поета Джефрі Чосера, які сприяли поширенню літературної англійської мови. Її особливістю на той період був поступовий перехід від флективної до аналітичної будови.

Зв'язок між словами починає здійснюватися переважно за допомогою прийменникових конструкцій і службових слів. Відбувається ряд змін у системі голосних, скорочується кількість відмін, руйнується категорія роду, спрощується система класифікації дієслів. У системі дієвідмінювання виникають нові аналітичні форми, стає помітною тенденція до сталого порядку слів.

=== Період формування англійської національної мови (XV—XVI&nbsp;ст.) ===
У цей період в Англії починається розклад феодальної системи й інтенсивний розвиток товарно-грошових відносин. Унаслідок широкої міжнародної торгівлі Англії [[Лондон]] у 14 ст. стає центром країни, а лондонський діалект набуває все більшого значення в країні та, вбираючи окремі елементи з суміжних діалектів, стає основою національної мови. Інтенсивний процес формування нації сприяв поширенню та розвитку національної мови й усе більшому нівелюванню діалектів. Велику роль у поширенні норм національної англійської відіграв [[Кекстон Вільям|Вільям Кекстон]], який запровадив книгодрукування в Англії ([[1476]]), чим сприяв закріпленню [[орфографія|орфографії]], яка вже й на той час не цілком відповідала нормам вимови. У літературномовних пам'ятках цього періоду відбилася епоха розвитку буржуазного гуманізму, формування національної самосвідомості англійського народу. На мові цього періоду позначається вплив широких міжнародних зносин Англії&nbsp;— починається новий потік запозичень із [[італійська мова|італійської]], [[грецька мова|грецької]], [[іспанська мова|іспанської]] й інших мов. У [[фонетика|фонетиці]] визначним явищем є так званий «[[великий зсув голосних]]» і ряд інших особливостей, що посилили розбіжність між орфографією й [[орфоепія|орфоепією]]. У [[Морфологія (лінгвістика)|морфології]] триває процес відпадання флексій іменників, прикметників і дієслів; виникає новий, безсуфіксальний спосіб творення слів; усталюється єдина форма множини (-s); прикметники остаточно втрачають форми узгодження, спрощується категорія сильних і слабких дієслів. У синтаксисі спостерігаються основні риси сучасної англійської мови.

=== Новоанглійський період (XVII—XXI&nbsp;ст.) ===
У цей період відбулося остаточне формування та розвиток національної англійської мови. Закріпленню сталих норм літературної мови сприяє художня література та численні граматичні праці («Коротка граматика англійської мови» У. Буллокара, «Граматика англійської мови» Б. Джонсона та низка словників). Зусилля мовознавців були спрямовані на створення нормативної граматики та розв'язання орфографічної проблеми (остання реформа була проведена у 18 ст.). Унаслідок колоніальної експансії Англії її мова проникала (з 17 ст.) до [[Америка|Америки]], [[Ірландія|Ірландії]], [[Австралія|Австралії]], [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]] й ін. країн. В англійській мові далі розвиваються основні риси попереднього періоду, удосконалюється її аналітична будова, відношення між повнозначними словами в реченні виражаються за допомогою сталого порядку слів; слово майже не змінюється морфологічно, наприклад, прикметники змінюються лише за ступенями порівняння та цілком втратили ознаки узгодження з іменниками. Отже, на перше місце стає синтаксичний зв'язок слів у реченні.

Попри те, що англійська мова протягом тривалого розвитку зазнала значних змін, вона й тепер зберігає всі основні риси групи германських мов.

Англійська мова поширилася по всьому світу, починаючи з [[17 століття]], та залишається основною міжнародною мовою торгівлі та техніки.

== Графіка ==
З [[IX століття]] англійська мова використовує [[Латинська абетка|латиницю]] (також звану латинським альфабетом). Раніше староанглійські тексти [[Англосаксонські руни|англосаксонськими рунами]] являли собою лише короткі написи. Переважна більшість літературних творів староанглійською мовою, які дійшли до наших днів, написані латинським альфабетом. За написанням літер і їх порядком повністю збігається з сучасною версією [[латинська абетка|латинської абетки]]. Сучасний англійський алфавіт містить 26 літер, назви літер в українському написанні можна передати так:

{| rules=all align="center" style="text-align: center; border: 1px solid darkgray;" cellpadding=3
| '''Буква''' || Aa || Bb || Cc || Dd || Ee || Ff || Gg || Hh || Ii || Jj || Kk || Ll || Mm || Nn || Oo || Pp || Qq || Rr || Ss || Tt || Uu || Vv || Ww || Xx || Yy || Zz
|-
| '''Назва''' || ей || бі || сі || ді || і || еф || джі || ейч || ай || джей || кей || ел || ем || ен || оу || пі || к'ю || ар || ес || ті || ю || ві || дабл-ю || екс || вай || зед (зі)
|}
Ортографія англійської мови є багатошаровою та складною, з елементами французької, латинської та грецької ортографій на вершині рідної германської системи. Подальші ускладнення виникли через звукові зміни, за якими не встигає ортографія. Порівняно з європейськими мовами, для яких офіційні організації пропагували реформи правопису, англійська має правопис, який є менш послідовним індикатором вимови, і стандартне написання слів, яке складніше вгадати, знаючи, як слово вимовляється. Існують також систематичні відмінності в написанні між [[Британська англійська|британською]] та [[Американська англійська|американською англійською]]. Ці ситуації викликали пропозиції щодо реформи правопису англійської мови.

Хоча літери та звуки мовлення не мають однозначної відповідності в стандартній англійській ортографії, правила правопису, які враховують структуру складів, фонетичні зміни в похідних словах і наголос слів, є надійними для більшості англійських слів. Більше того, стандартна англійська ортографія показує етимологічні зв'язки між спорідненими словами, які були б затьмарені більш тісною відповідністю між вимовою та написанням, наприклад словами ''photograph'', ''photography'', і ''photographic'', або словами ''electricity'' й ''electrical''. Хоча небагато вчених погоджуються з Хомським і Галле (1968), що звичайна англійська ортографія є «майже оптимальною», існує обгрунтування поточних орфографічних моделей англійської мови. Стандартна ортографія англійської мови є найбільш поширеною системою письма у світі. Стандартна англійська ортографія заснована на графоморфемній сегментації слів на письмові підказки про те, які значущі одиниці складають кожне слово.

Читачі англійської мови, як правило, можуть покладатися на те, що відповідність між написанням і вимовою буде досить регулярною для літер або [[диграф]]ів, які використовуються для написання приголосних звуків. Літери ''b'', ''d'', ''f'', ''h'', ''j'', ''k'', ''l'', ''m'', ''n'', ''p'', ''r'', ''s'', ''t'', ''v'', ''w'', ''y'', ''z'' представляють відповідно фонеми {{IPA|/b, d, f, h, dʒ, k, l, m, n, p, r, s, t, v, w, j, z/}}. Літери ''c'' і ''g'' зазвичай означають {{IPA|/k/}} і {{IPA|/ɡ/}}, але є також м'яке c, яке вимовляється {{IPA|/s/}}, і м'яке g, яке вимовляється {{IPA|/dʒ/}}. Про відмінності у вимові букв ''c'' і ''g'' часто сигналізують наступні літери стандартного англійського написання. Диграфи, що використовуються для представлення фонем і послідовностей фонем, включають ''ch'' для {{IPA|/tʃ/}}, ''sh'' для {{IPA|/ʃ/}}, ''th'' для {{IPA|/θ/}} або {{IPA|/ð/}}, ''ng'' для {{IPA|/ŋ/}}, ''qu'' для {{IPA|/kw/}} і ''ph'' для {{IPA|/f/}} в словах грецького походження. Одна літера ''x'' зазвичай вимовляється як {{IPA|/z/}} у початковій позиції слова та як {{IPA|/ks/}} інакше. Існують винятки з цих узагальнень, часто в результаті того, що запозичені слова пишуться відповідно до ортографії мов їх походження або залишків пропозицій вчених у ранній період сучасної англійської мови слідувати зразкам правопису латиною для англійських слів германського походження.

Однак для голосних звуків англійської мови відповідності між написанням і вимовою є більш нерегулярними. В англійській мові голосних фонем набагато більше, ніж окремих голосних (''a'', ''e'', ''i'', ''o'', ''u'', ''w'', ''y''). Як наслідок, деякі «довгі голосні» часто позначаються комбінаціями літер (наприклад, ''oa'' у ''boat'', ''ow'' у ''how'' та ''ay'' у ''stay'') або історично обґрунтованим мовчазне e (як у ''note'' та ''cake'').

Наслідком цієї складної ортографічної історії є те, що навчитися читати й писати англійською може бути складно. Учням може знадобитися більше часу, щоб самостійно вільно читати англійську, ніж багато інших мов, включаючи [[Італійська мова|італійську]], [[Іспанська мова|іспанську]] та [[Німецька мова|німецьку]]. Тим не менш, для тих, хто вивчає англійське читання, є перевага у вивченні конкретних закономірностей звукових символів, які зустрічаються в стандартному англійському написанні загальновживаних слів. Таке навчання значно знижує ризик виникнення у дітей труднощів з читанням англійською мовою. Розвиток усвідомлення вчителями початкової школи переваги морфемного представлення в англійській мові може допомогти учням ефективніше навчитися читати та писати англійською.

Англійське письмо також включає систему [[Розділові знаки|розділових знаків]], подібну до тих, що використовуються в більшості алфавітних мов у всьому світі. Розділові знаки мають на меті позначити змістовні граматичні зв'язки в реченнях, щоб допомогти читачам зрозуміти текст і вказати ознаки, важливі для читання тексту вголос.

== Лексика ==
Англійська має від 170 до 220 тисяч слів, якщо врахувати застарілі слова. Ця оцінка базується на останньому повному виданні Оксфордського словника англійської мови 1989 року. Більше половини цих слів становлять іменники, чверть&nbsp;— прикметники, а сьома частина&nbsp;— дієслова. Є один підрахунок, згідно з яким словниковий запас англійської мови становить близько 1 мільйона слів, але ця кількість, ймовірно, включає такі слова, як латинські назви видів, наукова термінологія, ботанічні терміни, слова з префіксом і суфіксом, [[жаргон]], іноземні слова вкрай обмеженого англійського використання та технічні акроніми.

Завдяки своєму статусу міжнародної мови, англійська мова швидко сприймає іноземні слова та запозичує словниковий запас з багатьох інших джерел. Ранні дослідження англійської лексики лексикографами, вченими, які формально вивчають лексику, складають словники або і те, і інше, були завадені через відсутність вичерпних даних про фактичну лексику, яка використовується з якісних лінгвістичних корпусів, колекцій фактичних письмових текстів і усних уривків. Багато тверджень, опублікованих до кінця ХХ-го століття про зростання англійської лексики з часом, про дати першого використання різних слів в англійській мові та джерела англійської лексики доведеться виправляти, оскільки новий комп'ютеризований аналіз даних лінгвістичного корпусу стає доступний.

=== Процеси словотворення ===
Англійська утворює нові слова з наявних слів або коренів у своєму словнику за допомогою різноманітних процесів. Одним з найпродуктивніших процесів в англійській мові є перетворення, використання слова з іншою граматичною роллю, наприклад, використання іменника як дієслова або дієслова як іменника. Іншим продуктивним словотворчим процесом є іменне складання, що створює складні слова, такі як ''[[Нянька|babysitter]]'', ''[[Морозиво|ice cream]]'' чи ''[[Туга за домом|homesick]]''. Процесом, більш поширеним у давньоанглійській, ніж у сучасній, але все ще продуктивним у сучасній англійській, є використання дериваційних суфіксів (''-hood'', ''-ness'', ''-ing'', ''-ility'') для отримання нових слів із існуючих слів (особливо германського походження) або основи (особливо для слів латинського чи грецького походження).

Утворення нових слів, які називаються [[неологізм]]ами, на основі грецьких та/або латинських коренів (наприклад, ''television'' чи ''optometry'') є високопродуктивним процесом в англійській та в більшості сучасних європейських мов, настільки, що часто важко визначити, якою мовою виник неологізм. З цієї причини лексикограф Філіп Гоув відніс багато таких слів до «міжнародного наукового словника» (ISV) під час укладання третього нового міжнародного словника Вебстера (1961). Іншим активним процесом словотворення в англійській мові є [[акронім]]и, слова, утворені шляхом вимови як одного слова, [[Абревіатура|абревіатури]] довших фраз, напр. [[НАТО|''NATO'']], [[Лазер|''laser'']]).

=== Походження слів ===
Англійська мова, крім утворення нових слів із існуючих слів та їх коренів, також запозичує слова з інших мов. Таке прийняття слів з інших мов є звичайним явищем у багатьох мовах світу, але англійська мова була особливо відкритою для запозичення іноземних слів протягом останніх 1000 років. Найбільш часто вживані слова в англійській мові&nbsp;— західногерманські. Слова англійською мовою, які першими засвоюють діти, коли вони вчаться говорити, зокрема граматичні слова, які домінують у кількості слів як усного, так і письмового тексту, в основному є німецькими словами, успадкованими з найперших періодів розвитку староанглійської мови.

Але одним із наслідків тривалого мовного контакту між французькою та англійською мовами на всіх етапах їх розвитку є те, що у словниковому складі англійської мови дуже високий відсоток «латинських» слів (похідних, зокрема, від французької, а також від інших романських мов та латинської мови). Французькі слова різних періодів розвитку французької зараз становлять одну третину словникового запасу англійської мови. Лінгвіст Ентоні Лакудр підрахував, що понад 40 000 англійських слів мають французьке походження і можуть бути зрозумілі без ортографічних змін для франкомовних. Слова давньоскандинавського походження увійшли в англійську мову насамперед через контакт між давньоскандинавською та староанглійською під час колонізації Східної та Північної Англії. Багато з цих слів є частиною основного словника англійської мови, наприклад, ''[[Яйце (їжа)|egg]]'' та ''[[Ніж|knife]]''.

Англійська мова також запозичила багато слів безпосередньо з латини, прабатька [[Романські мови|романських мов]], на всіх етапах свого розвитку. Багато з цих слів раніше були запозичені в латину з грецької. Латинська або грецька мова досі є високопродуктивними джерелами основ, які використовуються для формування словникового запасу предметів, які вивчаються у вищій школі, таких як науки, філософія та математика. Англійська продовжує отримувати нові запозичені слова та [[Калька (мовознавство)|кальки]] («позичені переклади») з мов усього світу, а слова з мов, відмінних від англосаксонської предків, складають близько 60&nbsp;% словникового запасу англійської мови.

Англійська мова має офіційні та неформальні реєстри мовлення; неформальні реєстри, включаючи мовлення, спрямоване на дітей, як правило, складаються переважно зі слів англосаксонського походження, тоді як у юридичних, наукових і академічних текстах відсоток лексики латинського походження вищий.

=== Англійські запозичення та кальки іншими мовами ===
Англійська мова справила сильний вплив на словниковий запас інших мов. Вплив англійської залежить від таких факторів, як знання англійської мови лідерами думок в інших країнах, роль англійської мови як світової [[Лінгва франка|лінґва франка]], велика кількість книг і фільмів, які перекладаються з англійської на інші мови. Таке поширене використання англійської мови в багатьох місцях призводить до висновку, що англійська мова є особливо підходящою мовою для вираження нових ідей або опису нових технологій. Серед різновидів англійської, особливо [[американська англійська]] впливає на інші мови. Деякі мови, наприклад, китайська, пишуть слова, запозичені з англійської, переважно як кальки, тоді як інші, наприклад, японська, охоче сприймають англійські запозичені слова, написані звуковимовним шрифтом. Дубльовані фільми та телепрограми є особливо плідним джерелом впливу англійської мови на мови в [[Європа|Європі]].

== Діалекти ==
{{Main|Діалекти англійської мови}}

Літературної англійської мови,&nbsp;— такої, яка є в інших країнах, де існують спеціальні інституції, що затверджують мовний стандарт, як, наприклад, [[Французька академія]] у [[Франція|Франції]],&nbsp;— не існує. Вимова та лексика англійської сильно відрізняються в різних частинах світу, де ця мова є основною мовою спілкування. Основні варіанти мови&nbsp;— [[американська англійська]], [[британська англійська]] і [[євроанглійська]]. Кількість діалектів англійської мови в Британії, особливо в Англії, дуже велика. Стандартом мови вважається так звана надбана вимова (Received Pronunciation), діалект, який не властивий певному регіону, а характерний у першу чергу класу освічених людей. В американській англійській теж існує чимало діалектів. Австралійці та новозеландці намагаються дотримуватися британських норм, але їх легко впізнати за вимовою.

Усі діалекти англійської мови поділяються на '''ротичні''' (rhotic) та '''неротичні''' (non-rhotic). Ротичними діалектами називаються діалекти, у яких вимовляється звук ''r'' у словах на кшталт слова ''doctor'' (лікар). Ротичним, є, наприклад, шотландський діалект англійської мови, більшість діалектів Північної Америки, індійський діалект. Received Pronunciation, австралійський, новозеландський, південно-африканський діалекти&nbsp;— неротичні варіанти англійської мови.

== Фонетика ==
Англійська вимова сильно змінюється від одного діалекту до іншого. Тому загалом в англійській мові багато звуків вимовляються по-різному в різних регіонах.

Англійська мова вважається однією з найскладніших серед європейських мов стосовно правильності вимови і читання слів. Існує велика кількість винятків, але певні правила читання слів все ж таки існують.
{{Також|Англійська літературна вимова|Таблиця МФА для англійської мови}}

=== Голосні ===
Якщо в таблиці в одній клітинці два символи, то перший відповідає американській вимові, другий&nbsp;— британській.

{| border="1" cellspacing="0" cellpadding="4" class="wikitable"
![[МФА]] !! Опис !! приклад
|-
! colspan="3" style="text-align:left; background:#dedede"| [[Монофтонг]]и
|-
|   i(ː) || [[Неогублений голосний переднього ряду високого підняття|Неогублений голосний переднього ряду високого піднесення]] || b'''ea'''d
|-
| ɪ || [[Неогублений ненапружений голосний переднього ряду високого підняття|Неогублений ненапружений голосний переднього ряду високого піднесення]] || b'''i'''d
|-
| ɛ || [[Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього підняття|Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього піднесення]] || b'''e'''d
|-
|  æ || [[Ненапружений неогублений голосний переднього ряду низького підняття|Ненапружений неогублений голосний переднього ряду низького піднесення]] || b'''a'''d
|-
|  ɒ || [[Огублений голосний заднього ряду низького піднесення]] || b'''o'''x<ref>У деяких діалектах цей звук відсутній; відповідні слова вимовляються зі звуками /ɑ/ або /ɔ/.</ref>
|-
|  ɔ(ː) || [[Огублений голосний заднього ряду низько-середнього підняття|Огублений голосний заднього ряду низько-середнього піднесення]]
|p'''aw'''ed<ref>У деяких діалектах півінічно-американської англійської цей звук відсутній.]].</ref>
|-
|  ɑ(ː) || [[Неогублений голосний заднього ряду низького піднесення]] || br'''a'''
|-
|  ʊ || [[Огублений ненапружений голосний заднього ряду високого піднесення]] || g'''oo'''d
|-
|  u(ː) || [[Огублений голосний заднього ряду високого підняття|Огублений голосний заднього ряду високого піднесення]] || b'''oo'''ed<ref>Літера <''U''> може передавати або /u/ або
йотований звук /ju/. У британському Received Pronunciation цей йотований голосний /ju/ зустрічається після /t/, /d/, /s/ або/z/. Він часто призводить до палатизації попереднього приголосного, після чого відповідні приголосні стають/ʨ/, /ʥ/, /ɕ/ та/ʑ/, як, наприклад, у словах ''tune'', ''during'', ''sugar'' та ''azure''. В американській англійській палатизація здебільшого не відбувається, якщо тільки за /ju/ не йде ''r'', і, як наслідок /tur/, /dur/, /sur/, /zur/ набувають звучання /tʃɚ/, /dʒɚ/, /ʃɚ/ та /ʒɚ/, відповідно, як у словах ''nature'', ''verdure'', ''sure'' та ''treasure''.</ref>
|-
|  ʌ || [[Неогублений голосний заднього ряду низько-середнього піднесення]], <br/> [[Ненапружений голосний середнього ряду низького піднесення]] || b'''u'''d
|-
|  ɝ/ɜː || [[Неогублений голосний середнього ряду низько-середнього піднесення]] || b'''i'''rd<ref>В північно-американській англійській цей звук набирає ротичного відтінку, після нього вимовляється слабеньке ''r''.</ref>
|-
|  ə || [[Шва]] || Ros'''a''''s<ref>Чимало американців не розрізняють між цим та наступним ненаголошеними звуками. Для них
 ''roses'' і ''Rosa's'' вимовляються однаково, й, відповідно, вживається симовол шва /ə/.</ref>
|-
|  ɨ || [[Неогублений голосний середнього ряду високого підняття|Неогублений голосний середнього ряду високого піднесення]] || ros'''e'''s<ref>Цей звук часто транскрибують як /i/ або /ɪ/.</ref>
|-
! colspan="3" style="text-align:left; background:#dedede"| [[Дифтонг]]и
|-
|  e(ɪ)/eɪ || [[Неогублений голосний переднього ряду високо-середнього підняття|Неогублений голосний переднього ряду високо-середнього піднесення]] <br/> [[Неогублений голосний переднього ряду високого підняття|Неогублений голосний переднього ряду високого піднесення]] || b'''ay'''ed<ref>Дифтонги /eɪ/ та /oʊ/ для багатьох американців є монофтонгами, відповідно, /eː/ та/oː/.</ref>
|-
|  o(ʊ)/əʊ || [[Огублений голосний заднього ряду високо-середнього підняття|Огублений голосний заднього ряду високо-середнього піднесення]] <br/> [[Огублений ненапружений голосний заднього ряду високого піднесення]] || b'''o'''de
|-
| aɪ || [[Неогублений голосний переднього ряду низького підняття|Неогублений голосний переднього ряду низького піднесення]] <br/> [[Неогублений ненапружений голосний переднього ряду високого підняття|Неогублений ненапружений голосний переднього ряду високого піднесення]] || cr'''y'''<ref>В більшості діалектів англійської мови, значну фонетичну роль відіграє довжина звуку. У таких діалектах, як автралійська англійська та новозеландська англійська подовження звуку називають фонетичним. У деяких діалектах сучасної англійської мови, наприклад, загальноамериканському, довжина голосного алофонна: голосні набувають подовження перед дзвінкими приголосними в межах складу.</ref>
|-
|  aʊ || [[Неогублений голосний переднього ряду низького підняття|Неогублений голосний переднього ряду низького піднесення]] <br/> [[Огублений ненапружений голосний заднього ряду високого піднесення]] || b'''ough'''
|-
|  ɔɪ || [[Огублений голосний заднього ряду низько-середнього підняття|Огублений голосний заднього ряду низько-середнього піднесення]] <br/> [[Неогублений голосний переднього ряду високого підняття|Неогублений голосний переднього ряду високого піднесення]] || b'''oy'''
|-
|  ʊɚ/ʊə || [[Огублений ненапружений голосний заднього ряду високого піднесення]] <br/> [[Шва]] || b'''oor'''<ref>Зустрічається тільки в неротичних діалектах. У деяких діалектах цей звук заміняється на /ɔː/.</ref>
|-
|  ɛɚ/ɛə || [[Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього підняття|Неогублений голосний переднього ряду низько-середнього піднесення]] <br/> [[Шва]] || f'''air'''<ref>Зустрічається тільки в неротичних діалектах. У деяких діалектах перехід до шва зникає. Як наслідок, звук стає подовженим монофтонгом /ɛː/.</ref>
|}

=== Приголосні ===
{| class="wikitable" style="text-align: center;"
!
![[Губно-губний приголосний|Білабіальні]]
![[Губно-зубний приголосний|Лабіодентальні]]
! Інтердентальні
![[Ясенний приголосний|Альвеолярні]]
!Постальвеолярні
!Палатальні
!Велярні
!Лабіально-велярні
![[Гортанний приголосний|Гортанні]]
|-
!Носові
|{{IPA | m}}
|
|
|{{IPA | n}}
|
|
|{{IPA | ŋ}}<ref>Велярний носовий звук [ŋ]&nbsp;— нефонетичний алофон звуку /n/ у деяких північно-британських діалектах, де він вимовляється тільки перед /k/ та /g/. У всіх інших діалектах, це окрема фонема.</ref>
|
|
|-
!Вибухові
|{{IPA | p&nbsp;&nbsp;b}}
|
|
|{{IPA | t&nbsp;&nbsp;d}}
|
|
|{{IPA | k&nbsp;&nbsp;ɡ}}
|
|
|-
![[Африкат]]ивні
|
|
|
|
|{{IPA | tʃ&nbsp;&nbsp;dʒ}}<ref>Звуки /ʃ/, /ʒ/, and /ɹ/ у деяких діалектах лабілізовні (огублені). Огублення ніколи не є контрастним у початковій позиції, а тому іноді не транскрибується. Більшість американців вимовляють <r> як /ɻ/. Те ж відбувається в шотландському та інших діалектах. У цьому випадку <r> звучить із альвеолярним дрижанням (як в українській).</ref>
|
|
|
|
|-
![[Спірант|Фрикативні]]
|
|{{IPA | f&nbsp;&nbsp;v}}
|{{IPA | θ&nbsp;&nbsp;ð}}<ref>У деяких діалектах, наприклад [[кокні]], міжзубні /θ/ and /ð/ злилися з /f/ and /v/, а в інших? зокрема в [[ебоніка|ебоніці]], /ð/ перейшов у дентальне /d/. У деяких ірландських діалектах, /θ/ and /ð/ стали відповідними дентальними вибуховими звуками, що контрастують із звичними альвеолярними вибуховими.</ref>
|{{IPA | s&nbsp;&nbsp;z}}
|{{IPA | ʃ&nbsp;&nbsp;ʒ}}
|{{IPA | ç}}<ref>Глухий палатальний фрикативний звук /ç/ у більшості діалектів є простим алофоном /h/ перед /j/; наприклад, ''human'' /çjuːmən/. Проте, у деяких діалектах, /j/ зникає, хоча початковий приголосний не змінюється.</ref>
|{{IPA | x}}<ref>Глухий велярний фрикативний звук /x/ використовується англомовними шотландцями чи валійцями у таких словах гельського походження, як ''loch'' (/lɒx/) або у випадку запозичень із німецької чи єврейської у, наприклад, словах ''Bach'' (/bax/) або ''Chanukah'' /xanuka/. /x/ використовується також у південно-африканській англійській. У деяких діалектах, таких як [[скауз]] (район [[Ліверпуль|Ліверпуля]]) [x] або [kx] можуть використовуватися як алофони /k/ у словах на зразок ''docker'' ([dɒkxə]). Більшість людей, для яких англійська мова рідна, з великими труднощами вчаться правильно вимовляти цей звук, вивчаючи іноземну мову. Більшість використовує як заміну звуки [k] або [h].</ref>
|
|{{IPA | h}}
|-
!Флеп
|
|
|
|{{IPA | ɾ}}<ref>Звук [ɾ]}}&nbsp;— алофон /t/ і /d/ у ненаголошених складах у північно-американській та австралійській англійській. Цим звуком передається ''tt'' чи ''dd'' у словах ''latter'' та ''ladder'', які для багатьох американців є гомофонами. У деяких діалектах, таких як шотландська англійська та індійська англійська його заміняє звук /ɹ/. Це той самий звук, який у більшості варіантів іспанської мови відображається однією літерою ''r''.</ref>
|
|
|
|
|
|-
!Апроксиманти
|
|
|
|{{IPA | ɹ}}
|
|{{IPA | j}}
|
|{{IPA | ʍ&nbsp;&nbsp;w}}<ref>Глухий w&nbsp;— [ʍ] зустрічається в шотландській та ірландській англійській, а також у деяких варіантах американської, новозеландської та англійської англійської. Наприклад, слово ''white'' (білий) звучить не ''вайт'' а ''гвайт''. У більшості діалектів звук [ʍ] злився з /w/, а в деяких шотландських&nbsp;— із /f/.</ref>
|
|-
!Латеральні
|
|
|
|{{IPA | l, ł}}
|
|
|
|
|
|}

Деякі англійські звуки не мають українських відповідників, а тому виникають складнощі при транскрибуванні англійських власних іменників та запозичених із англійської мови слів. Наприклад, до таких звуків належать звуки /θ/ та /ð/, що передаються на письмі буквосполученням ''[[th (диграф)|th]]''. У різних випадках і різних джерелах ''th'' може передаватися літерами ''c'', ''з'', ''т'', ''ф'', хоча жодна з них не відповідає оригінальній англійській вимові. Чинний український правопис (§&nbsp;97)<ref>{{Cite web |url=http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil3.htm#par97 |title=Український правопис. — К.: Наук. думка, 2012. — С. 124. |accessdate=5 листопада 2012 |archive-date=11 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210511144225/http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil3.htm#par97 }}</ref> вказує, що звичайно ''th'' передається через ''т'': ''Мередіт'', ''Агата'', хоча й робить винятки для ''[[Голсуорсі]]'' та ''[[Резерфорд]]''.

В англійській мові слід чітко розрізняти вимову звуків /w/ та /v/. Обидва звуки є приголосними і нескладоутворювальними. /w/ вимовляється з округленням губ, а /v/&nbsp;— із стиснутими губами і притисканням верхніх передніх зубів до нижньої губи. Звук /w/ має аналог в український мові&nbsp;— /ў/ ([[ў]]), що на письмі відповідає літері ''в'', але лише в кінці складів, себто ''в'' перед приголосними і в кінці слів, як у слові вовк /''воўк''/. Звук /w/ часто передається на письмі через українську літеру ''у'', наприклад у прізвищі [[Уайльд]], хоча при цьому утворюється додатковий склад, якого немає в англійській мові. [[Український правопис]] (§&nbsp;97) вказує, що звичайно /w/ передається у власних назвах літерою ''в'', але за традицією писати [[Уайльд]], [[Уеллс]], [[Уельс]], [[Уолл-стріт]], [[Хемінгуей]], [[Голсуорсі]].

Англійський звук /h/ не збігається з жодним українським звуком. Українські слова ''гай'' і ''хай'' звучать інакше, ніж англійське ''high''. Англійський звук /h/ аспіративний, тобто вимовляється на видиху, як і українське ''г'', однак він менш озвучений, і видих різкіший, енергійніший. З іншого боку, український звук ''х'' зовсім не має аспірації. У деяких діалектах англійської є звук /x/, але основні діалекти до таких не належать. Крім того, графічно він відповідає буквосполученню ''ch'': ''Loch'', ''Bach''. Перед звуком /j/ (наприклад, у слові ''Hugh'') у деяких діалектах англійської вимовляється інший звук /ç/, який більше схожий на українське ''х''. Український правопис зобов'язує передавати літеру ''h'' у запозичених словах та власних назвах через українську літеру ''г'', однак робить виняток для слів, написання яких утвердилося: [[хокей]], [[хол]] тощо.

Вимова вибухових приголосних /k/, /p/ тощо, в англійській мові набагато енергійніша, більш вибухова, ніж в українській.

Звук /l/ в англійській мові не має твердого та м'якого варіанту й ближчий до українського твердого ''л'', однак, у силу історичних причин, чимало англійських назв передається в українській мові з м'яким ''ль'': ''Бристоль'', ''Ліверпуль'' тощо.

== Граматика ==
[[Граматика]] англійської мови відносно проста в порівнянні з іншими європейськими мовами. [[Іменник]] не має [[рід (мовознавство)|роду]] і [[відмінок|відмінків]], [[множина]] більшості слів утворюється додаванням звуків /s/ або /z/, правда існує поняття [[колективний іменник|колективного іменника]], який хоча й має форму однини, може вживатися й як множина. [[Прикметник]]и в англійській мові не узгоджуються з іменниками ні в роді, ні в [[число (мовознавство)|числі]]. [[Визначеність]] чи невизначеність іменника передається [[артикль|артиклем]]. Дієслівні форми можуть виражати активний та [[пасивний стан]], у кожному з яких існує 16 [[час (мовознавство)|часів]].

[[Граматика]] англійської мови має такі [[граматична категорія|граматичні категорії]] як:

* [[Модальність дієслів]]

== Цікаві факти про англійську мову ==
* Англійська належить до мов з найширшим словниковим запасом: (близько 250 тис. різних слів; ''[[Оксфордський словник англійської мови]]'' нараховує близько 600 тис. слів, а ''[[Словник Вебстера]]''&nbsp;— 475 тис., але серед них велика частка архаїчних слів та величезний об'єм [[технічна термінологія|технічних термінів]]).
* Також це мова, яку знають найбільше людей як другу (нерідну): (від 250&nbsp;млн до 1&nbsp;млрд людей).
* Англійською видають найбільше друкованої продукції та є найпопулярнішою мовою у світі&nbsp;— нею розмовляють 1,3 мільярди людей.
* Найдовше слово в англійській мові: [[pneumonoultramicroscopicsilicovolcanoconiosis]] (45 літер, силіко́з&nbsp;— [[захворювання]] людини, викликане тривалим [[дихання|вдиханням]] [[пил]]у, що містить вільний [[діоксид кремнію]]).
* На основі англійської мови створено кілька [[Спрощена англійська мова|спрощених штучних мов]].
* Існує гіпотеза, що англійська мова насправді є скандинавською, тобто належить до північногерманської мовної групи, разом з норвезькою, данською, шведською, ісландською і фарерською. Автором цієї гіпотези є професор лінгвістики з Університету Осло [[Ян Тер'є Форлунд]] (Jan Terje Faarlund)<ref>{{Cite web |url=http://chumova.com/англійська-мова-належить-до-скандинавських-мов-а-не-західногерманських.html |title=«Англійська мова належить до скандинавських мов, а не західногерманських?» |accessdate=5 лютого 2016 |archive-date=5 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160205185627/http://chumova.com/англійська-мова-належить-до-скандинавських-мов-а-не-західногерманських.html }}</ref>.
* Найбільш яскравим носієм англійської мови в Києві став продовжувач традицій норманів&nbsp;— військовий найманець [[Патрік Гордон]]. Судячи з його листувань і щоденника, він був далеко не єдиним англійцем в Києві. Патрік мешкав у Києві з родиною.
* [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]] 1858 року радів приїзду до Києва актора [[Айра Фредерік Олдрідж|Айри Олдріджа]], який грав у лондонському [[Ковент-гарден (королівський театр)|Ковент-Гардені]]. Шевченко хизувався в листі [[Щепкін Михайло Семенович|Щепкіну]]: «У нас тепер африканський актер, чудеса виробляє на сцені. Живого Шекспіра показує». Великим здобутком для української літератури став переклад «Гамлета» [[Старицький Михайло Петрович|Михайлом Старицьким]]. Київські колекціонери і меценати [[Ханенко Богдан Іванович|Богдан]] та [[Ханенко Варвара Ніколівна|Варвара]] Ханенки придбали «Шекспірівську галерею» Джона Бойделла, яка тепер зберігається в [[Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків|Музеї мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків]]. Важливою подією для української літератури стала поява англійського перекладу шести віршів Тараса Шевченка письменницею [[Етель Ліліан Войнич|Етель Войнич]]. Київська газета
* «[[Рада (газета)|Рада]]» з надзвичайною радістю повідомляла про це своїх читачів.

== Україна ==
{{Докладніше|Англійська мова в Україні}}
28 червня 2023 року Президент України [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт "Про застосування англійської мови в Україні" (№9432).

Серед іншого, проєктом закону передбачається офіційно закріпити статус англійської мови як однієї з мов міжнародного спілкування в Україні, визначити категорії посад, кандидати на зайняття яких зобовʼязані володіти англійською мовою, унормувати особливості застосування англійської мови в роботі органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підрозділів екстреної допомоги населенню, під час перетину державного кордону, у сферах освіти, культури, транспорту, охорони здоровʼя тощо.

Окрім того, документом пропонується внести зміни до законодавчих актів з метою приведення їх норм у відповідність із його положеннями.<ref>{{Cite web|title=Зеленський пропонує Раді зробити англійську однією з мов міжнародного спілкування в Україні|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3728718-zelenskij-proponue-radi-zrobiti-anglijsku-odnieu-z-mov-miznarodnogo-spilkuvanna-v-ukraini.html|website=www.ukrinform.ua|date=2023-06-28|accessdate=2023-08-21|language=uk}}</ref>

Законопроєкт визначає категорію посад, кандидати на які мають володіти англійською мовою. Серед них:

* державні службовці категорії «А», а також «Б» і «В», перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;
* голови місцевих державних адміністрацій, їхні заступники
* працівники органів місцевого самоврядування (крім виборних), основні посадові обов’язки яких передбачають виконання функцій з міжнародного співробітництва;
* військовослужбовці офіцерського, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;
* поліцейські середнього і вищого складу Національної поліції України, посади начальницького складу інших правоохоронних органів, посади начальницького складу служби цивільного захисту, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;
* прокурори;
* працівники податкових та митних органів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;
* керівники, члени виконавчого органу, члени наглядової ради (ради директорів) та інші посадові особи державних підприємств, господарських товариств, у статутному кап��талі яких більш ніж 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
* керівники державних наукових установ;
* керівники закладів вищої освіти.<ref>{{Cite web|url=https://www.kmu.gov.ua/news/anhliiska-mova-mizhnarodnoho-spilkuvannia-v-ukraini-verkhovna-rada-ukhvalyla-zakon|title=Кабінет Міністрів України - Англійська — мова міжнародного спілкування в Україні: Верховна Рада ухвалила закон|website=www.kmu.gov.ua|language=ua|access-date=2024-09-22}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3760-20#Text|title=Про застосування англійської мови в Україні|website=Офіційний вебпортал парламенту України|language=uk|access-date=2024-09-22}}</ref> 

== Приклад ==
«Заповіт» [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]] англійською мовою (переклав Джон Вейр)

<table class = "wikitable" width="300">
<tr>
<td>
: '''MY TESTAMENT'''
: When I'm dead, bury me: In my beloved Ukraine,
: My tomb upon a grave mound high: Amid the spreading plain,
: So that the fields, the boundless steppes,
: The Dnipro's plunging shore: My eyes could see, my ears could hear: The mighty river roar.
: When from Ukraine the Dnipro bears: Into the deep blue sea: The blood of foes … then will I leave: These hills and fertile fields&nbsp;— : I'll leave them all and fly away: To the abode of God,
: And then I'll pray …. But till that day: I nothing know of God.
: Oh bury me, then rise ye up: And break your heavy chains: And water with the tyrants' blood: The freedom you have gained.
: And in the great new family,
: The family of the free,
: With softly spoken, kindly word: Remember also me.
</td>
</tr></table>

'''Джерело''': [https://web.archive.org/web/20090917121457/http://ukrlib.com/zapovit/Angliiska.html Українська бібліотека]

== Див. також ==
* [[Англійська мова в Європі]]
* [[Звичайна англійська мова]]
* [[Спрощена англійська]]

== Література ==

* ''Андрейчук Н. І.'' Семіотика лінгвокультурного простору Англії кінця XV&nbsp;— початку XVII століття.&nbsp;— Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2011.&nbsp;— 277 с.
* ''Балла М. І.'' Англо-український словник: в 2 т.&nbsp;— К.: Освіта, 1996.
* ''Балла М. І., Попов Є. Ф.'' Великий українсько-англійський словник.&nbsp;— 5-те вид.&nbsp;— К.: Чумацький Шлях, 2007.&nbsp;— 703 c.
* ''Баранцев К. Т.'' Англо-український фразеологічний словник.&nbsp;— 2-ге вид., випр.&nbsp;— К.: Знання, 2005.&nbsp;— 1056 с.
* ''Бровченко Т. О., Бант І. Н.'' Фонетика англійської мови.&nbsp;— К.: Рад. шк., 1964.&nbsp;— 270 с.
* ''Верба Л. Г.'' Історія англійської мови.&nbsp;— Вінниця: Нова книга, 2004.&nbsp;— 304 p.
* ''Верба Л. Г.'' Порівняльна лексикологія англійської та української мов.&nbsp;— Вінниця: Нова книга, 2003.&nbsp;— 160 с.
* ''Жлуктенко Ю. О.'' Порівняльна граматика англійської та української мов.&nbsp;— К.: Рад. шк., 1960.&nbsp;— 160 с.
* ''Зацний Ю. А.'' Розвиток словникового складу сучасної англійської мови.&nbsp;— Запоріжжя: Вид-во Запорізького держ. ун-ту, 1998.&nbsp;— 430 с.
* ''Корунець І. В.'' Порівняльна типологія англійської та української мов.&nbsp;— 3-тє вид., випр. й доп.&nbsp;— Вінниця: Нова Книга, 2004.&nbsp;— 460 с.
* ''Костюченко Ю. П.'' Історія англійської мови.&nbsp;— К.: Рад. шк., 1963.&nbsp;— 426 с.
* ''Кухаренко В. А.'' Інтерпретація тексту.&nbsp;— Вінниця: Нова книга, 2004.&nbsp;— 261 с.
* ''Мостовий М. І.'' Лексикологія англійської мови.&nbsp;— Х.: Основа, 1993.&nbsp;— 255 с.
* ''Раєвська Н. М.'' Лексикологія англійської мови.&nbsp;— К.: Вища шк., 1979.&nbsp;— 301 с.
* [http://inmo.org.ua/assets/files/Selihey.%20Z%20istoriji%20puryzmu%20v%20anhlijs%E2%80%99kij%20literaturnij%20movi.%20I%20(2017).pdf ''Селігей П. О.'' З історії пуризму в англійській літературній мові. I // Мовознавство.&nbsp;— 2017.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— С. 3‒18.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180315133456/http://inmo.org.ua/assets/files/Selihey.%20Z%20istoriji%20puryzmu%20v%20anhlijs%E2%80%99kij%20literaturnij%20movi.%20I%20(2017).pdf |date=15 березня 2018 }}
* [https://movoznavstvo.org.ua/index.php?option=com_attachments&task=download&id=1267 ''Селігей П. О.'' Англійська мова та її майбутнє: три сценарії // Мовознавство.&nbsp;— 2022.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С. 3–14].

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
* {{ЄСФ1|частина=Англійська мова, або геній повсякдення|сторінки =55-66 }}
{{InterWiki|en|Main Page|англійською|}}
* Англійська мова на сайті [[Ethnologue]]: [[ethnologue:eng|English. A language of United Kingdom]] {{ref-en}}
* Англійська мова на сайті Glottolog 3.0: [http://glottolog.org/resource/languoid/id/stan1293 Language: English] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171009204156/http://glottolog.org/resource/languoid/id/stan1293 |date=9 жовтня 2017 }} {{ref-en}}
* Англійська мова на сайті [[Світовий атлас мовних структур|WALS Online]]: [http://wals.info/languoid/lect/wals_code_eng Language English] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171017094650/http://wals.info/languoid/lect/wals_code_eng |date=17 жовтня 2017 }} {{ref-en}}
* Англійська мова на сайті Лисакова Анґлійська: [https://lysaks.com/english Language: English] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200216101803/http://www.lysaks.com/english/ |date=16 лютого 2020 }} {{ref-en}}
* Англійська мова Олени Ридош у Youtube: [https://www.youtube.com/channel/UCf7ZL8r6foGcf22klEHsi2w Language: English] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200323004001/https://www.youtube.com/channel/UCf7ZL8r6foGcf22klEHsi2w |date=23 березня 2020 }} {{ref-en}}
* [https://projects.weekend.today/english_in_kyiv Як кияни від Ярослава Мудрого до сьогодення вчили англійську, відкривали Англію та англійців.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210512021755/https://projects.weekend.today/english_in_kyiv |date=12 травня 2021 }}
{{Вікіпосилання
|Вікісловник = Категорія:Англійська мова
}}
{{Вікіцитати1}}

{{Wiktionary|Категорія:Англійська мова}}

{{Бібліоінформація}}
{{Германські мови}}
{{Мови ЄС}}
{{Мови ООН}}

{{ВП-портали|Мовознавство|Велика Британія|Англія}}

{{DEFAULTSORT:Англійська мова}}
[[Категорія:Англійська мова| ]]
[[Категорія:Германські мови]]
[[Категорія:Західногерманські мови]]
[[Категорія:Аналітичні мови]]
[[Категорія:Флективні мови]]
[[Категорія:Англія]]
[[Категорія:Мови SVO]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Мови Сінгапуру]]
[[Категорія:Мови Індії]]
[[Категорія:Мови Антигуа і Барбуди]]
[[Категорія:Мови Белізу]]
[[Категорія:Мови Барбадосу]]
[[Категорія:Мови Багамських Островів]]
[[Категорія:Мови США]]
[[Категорія:Мови Канади]]
[[Категорія:Мови Гаяни]]
[[Категорія:Мови Великої Британії]]
[[Категорія:Мови Ірландії]]
[[Категорія:Мови Австралії]]
[[Категорія:Мови Нової Зеландії]]
[[Категорія:Мови Ямайки]]
[[Категорія:Мови Ботсвани]]
[[Категорія:Мови Камеруну]]
[[Категорія:Мови Фіджі]]
[[Категорія:Мови Гани]]
[[Категорія:Мови Південно-Африканської Республіки]]
[[Категорія:Мови Науру]]
[[Категорія:Мови Нігерії]]
[[Категорія:Мови Кенії]]
[[Категорія:Мови Малаві]]
[[Категорія:Мови Пакистану]]
[[Категорія:Мови Південного Судану]]
[[Категорія:Мови Руанди]]
[[Категорія:Мови Есватіні]]
[[Категорія:Мови Самоа]]
[[Категорія:Мови Лесото]]
[[Категорія:Мови Намібії]]
[[Категорія:Мови Малайзії]]
[[Категорія:Мови Папуа Нової Гвінеї]]
[[Категорія:Мови Гренади]]
[[Категорія:Мови Домініки]]
[[Категорія:Мови Федеративних Штатів Мікронезії]]
[[Категорія:Мови Маврикію]]
[[Категорія:Мови Палау]]
[[Категорія:Мови Північних Маріанських Островів]]
[[Категорія:Мови Танзанії]]
[[Категорія:Мови Сьєрра-Леоне]]
[[Категорія:Мови Сейшельських Островів]]
[[Категорія:Мови Сент-Кіттс і Невісу]]
[[Категорія:Мови Сент-Вінсент і Гренадин]]
[[Категорія:Культурна глобалізація]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:? (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ambox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Category other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite book (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite journal (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:E26 (редагувати)
Шаблон:Ethnologue22 (редагувати)
Шаблон:Ethnologue26 (редагувати)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:IPA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Ifempty (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:InterWiki (редагувати)
Шаблон:Interwiki (редагувати)
Шаблон:Lang-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Legend (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:PAGENAMEBASE (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Plainlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-en (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Sfn (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Sister (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str right (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:When pagename is (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wikidata-link (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Wiktionary (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:\sandbox (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:· (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ЄСФ1 (редагувати)
Шаблон:Бібліоінформація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ВП-портали (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Вікідані (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Вікіпосилання (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Вікісловник (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Вікіцитати1 (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Германські мови (редагувати)
Шаблон:Джерело (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Див. також (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Докладніше (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Коли є пісочницею (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Легенда (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:МФА (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:МалПорталу (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:МалПорталу/шаблон (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Мова (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Мова/familycolor (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Мови ЄС (редагувати)
Шаблон:Мови ООН (редагувати)
Шаблон:Назва країни EU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни UN (редагувати)
Шаблон:Назва країни Євросоюз (редагувати)
Шаблон:Назва країни ООН (редагувати)
Шаблон:Портали (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Портали/+ (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор EUR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор UN (редагувати)
Шаблон:Прапор Євросоюз (редагувати)
Шаблон:Прапор ООН (редагувати)
Шаблон:Прапорець (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/місце (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/серія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/стандартні номери (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/сторінки (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/том (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Розширити розділ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Станом на (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Також (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/blacklist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/shared (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Date (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Delink (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:External links (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Footnotes (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:IPA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:If empty (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Languages/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/ambox.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal/images/other (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Sources-utils (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data/scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikibase (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Interproject (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikidata/Language-codes (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Модуль:Wikidata/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:WikidataSelectors (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Wikivoyage (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Картка/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Англійська мова».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Англійська_мова