Перегляд вихідного коду сторінки Автомобільна промисловість в Україні

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

[[Файл:Запорожье. Завод ЗАЗ..JPG|міні|праворуч|250пкс|ЗАЗ — найбільший виробник легкових автомобілів в Україні]]
[[Файл:Кременчугский автомобильный завод.jpg|міні|праворуч|250пкс|КрАЗ — єдиний виробник вантажівок в Україні]]
[[Файл:Building_of_Lviv_Bus_Factory.jpg|міні|праворуч|250пкс|ЛАЗ — найбільший виробник автобусів в СРСР та Європі]]
[[Файл:Ukraine_Luzk_Werk_Bogdan.jpg|міні|праворуч|250пкс|ЛуАЗ (тепер Богдан Моторс) — єдиний виробник мікролітражних позашляховиків в СРСР]]

'''[[Автомобільна промисловість]] [[Україна|України]]''' — галузь [[Економіка України|економіки України]]. 

Автомобільна промисловість України — це [[термін]], який охоплює широкий спектр компаній та організацій в історії української держави, що беруть участь у проектуванні, розробці, виробництві, маркетингу та продажу легкових автомобілів, легкових комерційних автомобілів, вантажних автомобілів і [[автобус]]ів, причепів, [[мотоцикл]]ів, [[мопед]]ів, спеціальної та військової автомобільної техніки, запчастин та комплектуючих для автомобілів мотоциклів та мопедів.

Автомобілебудування в Україні представлено виробництвом вантажних, легкових автомобілів і автобусів. До 1991 р. до автомобілебудівного комплексу входило 4 автомобільних заводи:
* для виготовлення легкових автомобілів — Запорізький і Луцький,
* для виробництва вантажівок — Кременчуцький автозавод;
* для виробництва автобусів — Львівський автобусний завод.

Проектна річна потужність їх становила: Запорізького ([[ЗАЗ]]) — 300—350 тис. штук, Луцького автомобільного ([[ЛуАЗ]]) — 17 тис., Кременчуцького ([[КрАЗ]]) — 35 тис. і Львівського автобусного ([[ЛАЗ]]) — 16 тис. автобусів. Автомобілебудівні заводи обслуговували понад 60 підприємств України, які випускали комплектуючі та понад 300 підприємств різних галузей Союзу РСР. У найкращі часи (1985 р.) АвтоЗАЗ випускав близько 160 тис. автомобілів, Луцький автомобільний ЛуАЗ понад 10 тис., КрАЗ понад 30 тис. і ЛАЗ понад 15 тис. автобусів.

[[Файл:Bogdan.JPG|міні|праворуч|250пкс|Завод Богдан (легкові автомобілі) відкрито в 2008 році в Черкасах]] 

Наприкінці 1990-х та початку 2000-х років з'явились нові заводи з виробництва автомобілів. У Черкасах налагоджено складання мікроавтобусів "Богдан", в Сімферополі і Лубнах — "Газель". Виробництво мікроавтобусів налагоджено також у Борисполі Київської області та Чернігові. Складання автомобілів "Волга" налагоджено в [[Чорноморськ|Чорноморську]]. 

Забезпеченість населення України автомобілями становить лише 60 машин на 1000 жителів, тоді як у країнах з високорозвинутою ринковою економікою більше як 500. Недостатній випуск автомобілів в країні, їхня поки що невисока якість та низька купівельна спроможність населення сприяють завозу з-за меж країни в середньому 200 тис. легкових автомобілів за рік, 80% з яких уже були у використанні і термін використання яких уже вичерпаний. Це значно впливає на погіршення повітряного басейну і потребуватиме значних витрат на ремонти та на переведення таких машин на новий вид моторного палива — природний газ.

Головні завдання розвитку автомобілебудування визначені концепцією Державної промислової політики України, якою передбачено довести щорічний випуск легкових автомобілів до 120 тис., вантажних автомобілів — 15-20 тис. і автобусів — до 5 тис. шт. Розвиток автомобілебудування в Україні не задовольняє потреби держави у власній продукції. Якщо виробництво легкових автомобілів дещо оживилось, то заводи по випуску вантажних автомобілів та автобусів працюють в межах 10-15% своєї можливості. У 2004 р. власниками автомобільних заводів-гігантів стали російські підприємці. Розпочалася реконструкція цих підприємств і переорієнтація їх на випуск нових марок машин. 

На Кременчуцькому автозаводі передбачається виробництво як великовантажних автомобілів, так і машин вантажопідйомністю від 2 до 5 тон.

На Львівському автобусному заводі розпочато випуск міських автобусів нових видів — середніх, великих і надвеликих - відповідно на 70, 120 і 180 пасажирів. Річна потреба України в автобусах великої місткості (на 120 пасажирів) — 4 тис., а особливо великих (на 180 пасажирів) — 500 шт. У зв'язку з проблемою фінансування внутрішній споживач поки що не має можливості купувати львівські автобуси, і 90% вироблених машин реалізуються в Російську Федерацію та інші країни СНД. Пріоритетність розвитку автомобілебудування як наукоємної галузі, що дає змогу швидко окупити вкладені кошти, виправдала себе в багатьох країнах і значною мірою сприяла їхньому переходу в розряд високорозвинених. Необхідність пріоритетного розвитку цієї галузі донедавна визнавали й у нас. Ухвалення ряду законодавчо-нормативних актів створило сприятливі умови для залучення інвестицій у вітчизняне автомобілебудування. Кабінет міністрів затвердив інвестиційні програми розвитку таких провідних підприємств галузі, як Запорізький, Луцький і Львівський автомобілебудівні заводи та Кременчуцький автоскладальний. Тимчасове послаблення податкового тиску та створення умов для залучення інвестицій дозволили збільшити випуск автомобілів 2004 року порівняно з 2000-м у 5,6 разу, а частку вітчизняних транспортних засобів на ринку України — до 56%. Лише від ЗАТ «ЗАЗ» і його підприємств-суміжників торік державний бюджет одержав 1,17 млрд. грн. А загалом від діяльності автомобільного ринку відповідно до чинної на той час законодавчої бази бюджет отримав 4 млрд. 971 млн. грн.

В 2019 році автомобільна промисловість України практично припинила своє існування. За 2018 рік було випущено всього 6 тис автомобілів, що майже в 100 разів менше, ніж у піковий 2008 рік (більше 400 тис).

== Історія ==
[[Файл:Museum of dfdc 016.jpg|thumb|250px|[[КрАЗ-256Б]] (1966—1994)]]
[[Файл:Лаз-695н фото2.JPG|thumb|250px|[[ЛАЗ-695|ЛАЗ 695Н]] (1976—2002)]]
[[Файл:Sapikas.IMG 2825.JPG|thumb|250px|[[ЗАЗ-968М|ЗАЗ-968М Запорожець]] (1980—1994)]]

=== до 1990 року ===
: ''Див. також: [[Автомобільна промисловість в Радянському Союзі]]''

Як відомо в колишньому Радянському Союзі виробництво автотранспортних засобів розміщувалося нерівномірно (велика частина автозаводів і заводів по випуску комплектуючих виробів знаходилась в Росії). Проте майже кожна колишня республіка СРСР мала (і зберегла) монопольне виробництво якого-небудь виробу. Так, Україна — єдиний виробник середніх міських, усіх видів туристських і міжміських автобусів, великовантажних лісовозів, трубовозів і багатоцільових автомобілів, автонавантажувачів вантажопідйомністю 5 т. і вище, а також легкових малолітражних автомобілів першої групи (типу «Таврія»).

Так як українське автомобілебудування значною мірою залежало від постачання комплектуючих з країн СНД, що склалося ще за часів існування Союзу, то економічна самостійність, зруйнувала майже всі економічні зв'язки, що привело до занепаду галузі. Так у порівнянні з 1990 роком, випуск продукції в 1999&nbsp;р. скоротився майже на 87&nbsp;%.

На сьогоднішній час до автомобільного комплексу належать чотири автозаводи, 94 підприємств, які випускають компектуючі, 150 заводів колишньої оборонної промисловості та 160 підприємств інших галузей, що так чи інше причетні до автопрому.

Проектні потужності автомобільних заводів дають змогу випускати 35 тис. вантажних автомобілів на КрАЗі, 17 тис. міських автобусів на ЛАЗі, 300—350 тис. автомобілів на ЗАЗі та ще 17 тисяч на ЛуАЗі.

Проте в найкращі часи максимальне завантаження потужностей становило 95 %. АвтоЗАЗ максимально випускав 165 тис., ЛуАЗ — 10 тис., КрАЗ — 31 тис., ЛАЗ — 15 тис. автомобілів.

==== ЗАЗ ====

У 1985 році ЗАЗ випустив '''160 000''' автомобілів.

==== КрАЗ ====

За 1986 рік було випущено '''30 655''' автомобілів КрАЗ — найбільша кількість за роки існування автомобільного заводу.

==== ЛАЗ ====

У 1988 році Львівський автобусний завод виготовив '''14 646''' автобусів, що було найбільшим за усю його історію рекордом.

==== ЛуАЗ ====

1990 рік стає вдалим для ЛуАЗу, зібрано найбільше в історії автомобілів — '''16 500''' одиниць.

=== 1990-ті роки ===

==== ЗАЗ ====
{{main|ЗАЗ}}

[[Файл:TAVRIA.JPG|thumb|250px|[[ЗАЗ-1102 Таврія]] (1988—2007)]]
[[Файл:ЗАЗ-1105 Таврия Дана.jpg|thumb|250px|[[ЗАЗ-1105 Дана]] (1994—1997)]]
[[Файл:ZAZ-1103 green colored.jpg|thumb|250px|[[ЗАЗ-1103 Славута]] (1999—2011)]]

Історія створення «Таврії» цікава і різноманітна, тому що нині існуючому великому і упругому автомобілю передувало досить багато різних прототипів, одні з яких так і залишилися назавжди у вигляді макетів, що порошаться, в конструкторських бюро ЗАЗ, а інші були втілені в металі і свого часу проходили ходові випробування.

Першим концептуальним варіантом, що самостійно покинув межі заводу, став передньопривідний [[Таврія (ЗАЗ)|ЗАЗ-1102]] зразка [[1970]] року, який розробила група фахівців «Комунар» під керівництвом головного конструктора В.П.Стешенка. Проте в ході випробувань було виявлено безліч конструкторських недоліків, які визначили музейне майбутнє цього автомобіля.

У [[1973]] році було підготовлено ще два експериментальні зразки з 3-дверним кузовом типу хетчбек і 2-дверним — типу [[седан]], які також не змогли досягти рівня серійного автомобіля.
 
Наступними етапами еволюції [[Таврія (ЗАЗ)|ЗАЗ-1102]] був передньопривідний прототип [[1974]] року випуску з елегантним кузовом [[седан]] і повнопривідний варіант зразка [[1976]] року з цілком сучасною на той час зовнішністю.

Конструкторам заводу «Коммунар» було потрібно немало часу для того щоб підготувати і запустити в серійне виробництво в [[1988]] році остаточний варіант [[Таврія (ЗАЗ)|ЗАЗ-1102 «Таврія»]] — саме той, який всі добре знають.

У [[1991]] році, після трьох років з початку виробництва, автомобіль був проведений рестайлінг автомобіля, в ході якого змінилася форма передніх крил та елементів салону. Для зниження собівартості машини були зроблені спроби перейти з дорогою передньої чеської оптики на вітчизняну.

Припинення виробництва загрожувало «Таврії» ще в середині 90-х, оскільки у покупців не було грошей на новий автомобіль. Та і якість продукції «ЗАЗу» сильно кульгала: це стосувалася як самого виробництва, так і комплектуючих. Але незважаючи на важкі часи у [[1995]] році завод підготував до випуску нову модель на базі «Таврії» — п'ятидверний універсал [[Дана (ЗАЗ)|ЗАЗ-1105 «Дана»]], який випускався до [[1997]] року.

З [[1994]] року введена нова схема включення електровентилятора і змінена конструкція півосей. Але впровадження місцевих українських комплектуючих негативно позначилося на спільній якості моделей, особливо після [[1992]] року. Після заснування в [[1998]] році СП «АвтоЗАЗ-Деу», деякої модернізації конструкції і насичення ринку імпортними (корейськими) комплектуючими знов з'явилася надія на реабілітацію якості автомобіля. У [[1998]] році у виробництві знаходилися ще так звані «перехідні зразки», комплектація яких може далеко не відповідати заявленій.

Восени [[1995]] року було презентовано [[Славута (ЗАЗ)|ЗАЗ-1103 «Славута»]] — пятидверний [[ліфтбек]] на базі «Таврії». У [[1999]] році розпочато його серійне виробництво.

У [[1998]] році зареєстровано спільне українсько-корейське підприємство з іноземною інвестицією у формі закритого акціонерного товариства [[«АвтоЗАЗ-Daewoo»]]. Впроваджено випуск якісно нового автомобіля [[Таврія Нова|ЗАЗ-110206 «Таврія-Нова»]]. Завершено роботи з підготовки виробництва і розпочато [[великовузлове складання]] автомобілів євро��ейського рівня [[Daewoo Lanos]], [[Daewoo Nubira]], [[Daewoo Leganza]] на [[Іллічівський завод автоагрегатів|Іллічівському заводі автоагрегатів]] ([[ІЗАА]]).

Завдяки фінансовій підтримці іноземного партнера, новим технологіям, унікальним системам контролю якості, інженерним розробкам, які були привнесені разом з інвестиціями, а також послідовному сприянню держави, для Запорізького заводу розпочався новий історичний етап — час розвитку виробництва і виходу підприємства на міжнародний рівень.

==== ЛуАЗ ====
{{main|ЛуАЗ}}
[[Файл:Luaz-1302.jpg|thumb|right|250px|[[ЛуАЗ-1302|ЛуАЗ-1302 Волинь]] (1992—2002)]]
У березні 1989 року підприємство відвідують делегації американської фірми «Крайслер» та швейцарської «Іпатко» — підписані договори про співпрацю.

1990 рік стає вдалим для ЛуАЗу, зібрано найбільше в історії автомобілів — 16500 одиниць.

В 1992 році наказом генерального директора [[ВО "Автобаз"]] Луцький автомобільний завод виводять зі складу об'єднання.

Згідно з наказом ФДМУ № 50-Ам від 28 грудня 1995 року завод перетворено із державного підприємства на [[Луцький автомобільний завод, ВАТ|Відкрите акціонерне товариство «Луцький автомобільний завод»]].

Завод переживає найважчі часи у своїй історії. Різкий спад виробництва, зростаюча заборгованість по зарплатні стали реаліями в минулому потужного підприємства.<ref name="Пасов">Пасов Г. В. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/vcndtu/2012_59/11.htm Історія становлення Луцького автомобільного заводу та його перспективи]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/vcndtu/ Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія «Технічні науки» Збірник наукових праць]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. — [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/vcndtu/2012_59/index.htm 2011, № 59]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

==== ЛАЗ ====
{{main|ЛАЗ}}
[[Файл:LAZ-52528 in Lviv, Ukraine - 002.jpg|thumb|right|250px|[[ЛАЗ 5252]] (1992—2006)]]

Після розпаду [[СРСР]], відчулася потреба у автобусі великого класу для міст, як Ikarus 260, через це, було швидко налагоджено випуск міського автобуса [[ЛАЗ 5252]]. У [[1992]] році вступає у виробництво міський автобус [[ЛАЗ 5252|ЛАЗ 52523]], що сильно нагадує ЛАЗ 4202; на його базі восени 1992 року було створено перший Львівський тролейбус<ref name="history at laz">[http://www.laz.ua/about/history.html Історія на сайті ЛАЗ]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> (після ЛАЗ 695Т) — машина отримала номер 001 і назву [[ЛАЗ 52522]], машина виїхала на [[Львівський тролейбус|маршрути Львова]] весною 1993 року і проїздила до 2008 року, коли була списана у тролейбусному депо. Перші [[ЛАЗ 52522]] мали ряд серйозних недоліків з електрообладнанням, пізніше ця проблема була частково залагоджена. На тролейбус ставився харківський двигун ЕД138АУ2<ref>виробництва заводу «[[Електроважмаш]]», [[Харків]]</ref> і реостатно-контакторна система управління. Після декількох років служби у тролейбусів вже виявлялися недоліки: зламані показникові прилади, самі машини часто виходили з ладу, обшивка каркаса сильно деградувала вже через кілька років після випуску. Тролейбуси ЛАЗ 5252 серійно випускалися до 1998 року, аж поки не витримали конкуренції з [[ЮМЗ-Т2]], і їх виробництво було припинене до 2004 року. На 1998 рік було випущено 75 екземплярів ЛАЗ 52522.

У [[1994]] році на базі підприємства було створено Відкрите Акціонерне Товариство «Львівський автобусний завод», контрольний пакет акцій якого належав Фонду Держмайна України. Розпочате виробництво міжміських автобусів великого класу ([[ЛАЗ 5207]]).<ref name="history at laz"/> У [[1995]] році модельний ряд ЛАЗу поповнився 11 новими моделями автобусів, які були або принципово новими (прототипи Лайнер-10, Лайнер-12) або модифікаціями серійних машин.

У кінці 1990-х років проводиться рестайлінг автобусів ЛАЗ 5252 та його модифікацій, вони отримують нову відділку салону, тоновані склопакети та деякі інші нововведення ([[ЛАЗ 5252#Елементи рестайлінгу]]). Рестайлінг тролейбусів торкнувся лише у 2004 році. Найвдалішим рестайлінгованим автобусом був [[ЛАЗ 52528]], він випускався до 2005 року, конкуруючи рік з новими низькопідлоговим моделями.

==== КрАЗ ====
{{main|КрАЗ}}
[[Файл:Iraqi KrAZ trucks.jpg|thumb|right|250px|[[КрАЗ-6322]] (1994-донині)]]

[[Квітень]] [[1990]]. Зібраний автокран Фаун-краз-22. Проведений перший цикл сертифікації і випробувань нової базової моделі КРАЗ-6510.

[[1991]]. Створена Зовнішньоторговельна фірма «КРАЗ».

[[1992]]. Почався серійний випуск автосамоскидів моделі [[КрАЗ-6510|КРАЗ-6510]], 20-тонних самоскидів КРАЗ-650321, тягачів КРАЗ-6443, з колісною формулою 6х6, і КРАЗ-6444.

[[Березень]] [[1993]]. Виготовлений 750-тисячний автомобіль. На головному конвеєрі зібрані перші двовісні сідельні тягачі КРАЗ-5444. Початок виробництва базового автомобіля КРАЗ-65101. За відповідність автомобілів, що випускаються, міжнародним стандартам заводу вручені призи: «Дуга Європейської Золотої Зірки» ([[Мадрид]]), «Європейський приз за якість» ([[Париж]]).

[[1994]]. Початок випуску сідлового тягача з колісною формулою 6х4 КРАЗ-64431, сідлового тягача високої прохідності з колісною формулою 6х6 КРАЗ-6446, бортового автомобіля КРАЗ-65053 і початок виробництва довгобазового автомобіля високої прохідності з колісною формулою 6х6 КРАЗ-63221.

[[Листопад]] [[1994]]. Зареєстроване ВАТ «Кременчуцький автомобільний завод», створене шляхом корпоратизації державного підприємства.

[[1995]]. Створене відкрите акціонерне суспільство «Кременчуцький автомобільний завод». Складений і вперше демонструвався на виставці двовісний бортовий автомобіль КРАЗ-5133В2. Складений двовісний бортовий автомобіль КРАЗ-5131ВЕ.

[[1999]]. Українсько-німецька компанія «Мега-моторс» викупила два пакети акцій по 25 % ХК «Автокраз». ХК «Автокраз» нагороджена дипломом [[Київський Міжнародний автосалон SIA|Міжнародних автомобільного салону "SIA-1999″]] «За найкращий вітчизняний вантажний автомобіль».

=== 2000-ні роки ===

==== ЗАЗ ====
[[Файл:Sens 1.jpg|right|thumb|250px|[[ЗАЗ Sens|ЗАЗ Сенс]] — автомобіль, створений на базі Daewoo Lanos]]

У [[1999]] році Корпорації [[УкрАвто]] були делеговані функції управління державним пакетом акцій заводу. У [[2002]] році Корпорація [[УкрАвто]] стала власником державного пакету акцій Запорізького автомобілебудівного заводу (понад 82 % акцій [[ВАТ «АвтоЗАЗ»]], який у свою чергу є власником 50 % акцій ЗАТ «ЗАЗ») і отримала право управління підприємством і, зокрема, його виробничими програмами. У січні 2003 року підприємство було перейменоване на «Запорізький автомобілебудівний завод».

Протягом [[1998]]–[[2003]] років на підприємстві відбулися глибокі структурні зміни за новими, світовими стандартами була проведена реновація виробництва, будівель, систем енергопостачання, інженерних споруд і мереж на заводах у Запоріжжі, Мелітополі, Іллічівську, Родах; організований контроль якості продукції, яка відповідає світовим стандартам; почато виробництво автомобілів [[Daewoo]] на заводі автоагрегатів в Іллічівську; після модернізації на головному заводі у Запоріжжі відновлений випуск якісно нової Таврії; змінена адміністративно кадрова політика. Цей період відзначився також істотними поворотами у стратегії відкрилися нові перспективи і можливості співпраці з грандами світового автомобільного бізнесу&nbsp;— компаніями [[DaimlerChrysler]], [[General Motors]], [[Opel]], [[Renault]] та іншими, що дозволило реалізувати інвестиційні проекти з організації повномасштабного виробництва автомобілів провідних світових брендів.

У [[2003]] році завод змінює форму власності і стає Закритим акціонерним товариством з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод».

Також у [[2003]] році укладено генеральну дистриб'юторську угоду між Корпорацією «[[Укравто|УкрАВТО]]» (в особі одного з її підрозділів — компанії «[[УкрАвтоЗАЗ-Сервіс]]»), Запорізьким автомобілебудівним заводом та німецькою компанією [[Adam Opel GmbH]] (європейським представництвом [[GMC]]). [[Opel]] виступив виробничим партнером [[ЗАЗ]] і [[Укравто|УкрАВТО]], надавши інвестиції для освоєння велико- та [[Дрібновузлове складання|дрібновузлового]] виробництва автомобілів свого модельного ряду.

Цього ж року швейцарська фінансово-інвестиційна компанія [[Hirsch & Cie]] придбала 50 % акцій ЗАТ «ЗАЗ», що належали компанії [[Daewoo Motor]].

У [[2004]] році розпочато серійне виробництво автомобіля [[Opel Astra G|Opel Astra Classic]].

У [[2005]] році розпочато повномасштабне виробництво автомобіля [[ZAZ Lanos]] на Запорізькому автомобілебудівному заводі. Корпорація «[[Укравто|УкрАВТО]]» стала головним акціонером флагмана польського автомобілебудування — заводу [[FSO]]. Автомобіль [[Chevrolet Lanos]], виробництва Запорізького автомобілебудівного заводу, експортується в Росію.

У [[2005]] році конструкторами [[ЗАЗ]] розроблено автомобіль [[ЗАЗ Lanos Pick-up]].

У [[2006]] році розпочато виробництво автобусів [[ЗАЗ А07А І-Ван|I-VAN]] на базі платформи відомої індійської компанії [[Tata Motors|TATA]].

==== ЛуАЗ/Богдан ====
[[Файл:LUAZ 1301 2002.jpg|right|thumb|250px|[[ЛуАЗ-1301]] (прототип 2002)]]
[[Файл:Bogdan A092.JPG|right|thumb|250px|[[Богдан А092]] (2003-донині)]]

Завод переживає найважчі часи у своїй історії. Різкий спад виробництва, зростаюча заборгованість по зарплатні стали реаліями в минулому потужного підприємства. Новопризначений директор [[Гунчик Володимир Петрович|Володимир Гунчик]] говорить про продаж 81-го відсотка акцій стратегічному [[інвестор]]у, який бачив виробництво на ЛуАЗі нових автомобілів європейського зразка.

У лютому була укладена угода з концерном «[[Укрпромінвест]]» на складання автомобілів ВАЗ у Луцьку. 14 квітня відбувся комерційний конкурс з продажу 81,12 % акцій товариства. Переможцем у цьому конкурсі став концерн «Укрпромінвест».

Розпочалося великовузлове складання автомобілів [[ВАЗ-21093]] і УАЗ різних модифікацій, вдалося відновити випуск власної продукції&nbsp;— автомобілів ЛуАЗ.

У 2000 році складено 2250 автомобілів ВАЗ-21093, 150 автомобілів ЛуАЗ, 648 автомобілів УАЗ.

У 2001 році продовжено освоєння складання додаткових моделей автомобілів [[ВАЗ-21099]], [[ВАЗ-2107]], [[ВАЗ-2104]], [[ВАЗ-23213 "Нива"]], [[УАЗ-3160]]. Всього їх було складено майже 6 тисяч штук. Цього ж року керівництво заводу приймає рішення зупинити виробництво автомобілів [[ЛуАЗ-1302]] і [[ЛуАЗ-13021]] як морально застарілих.

У 2002 році підприємство продовжує нарощувати темпи виробництва, з головного конвеєра заводу зійшло більше 13 тисяч автомобілів ВАЗ, УАЗ, ІЖ, КІА різних моделей.

2003—2004 роки сміливо можна назвати періодом випробувань — автозаводи захищають підприємство уже від «держави». Власне, початок 2003 року для ЛуАЗу був обнадійливим — у квітні з нового конвеєра зійшов 25-тисячний ВАЗ, у травні у Київському автосалоні були представлені нові автомобілі [[ЛуАЗ-1301]], [[ЛуАЗ-1301-08]] (санітарний). Впевненість у майбутньому в автозаводчан підкріплювала і розроблена інвестиційна програма, яка реально виводила Луцький автозавод на якісно інший рівень розвитку, й яка, як згодом з'ясувалося, стала причиною нової «політично-економічної війни».

17 вересня 2003 року Кабінет Міністрів України своєю постановою затвердив інвестиційну програму ЛуАЗу, якою передбачалося створення нового сучасного автомобільного заводу з виготовлення до 70 тисяч автомобілів на рік. Однак через два тижні, 1 жовтня цього ж року, Указом Президента ця постанова уряду скасовується. Офіційна версія — інвестпрограма ЛуАЗу, зрештою, як і тодішній закон «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні», не відповідали вимогам СОТ. Таке рішення мало ефект «вибуху»: на ЛуАЗі зупиняється виробництво, під загрозою опинилося саме існування заводу і доля майже тисячі його працівників.

Розпочинаються довготривалі перевірки.

У 2003 році український ринок отримав 11,435, а в 2004-му — 22,638 автомобілів різних марок (ВАЗ, УАЗ, HYUNDAI, ISUZU).

У 2003 році підприємство покрило збитки попередніх років на 13,3 млн грн., а в наступному отримало 2,962 тис. грн. прибутків.

23 січня 2004 року випущено 30-тисячний ВАЗ (через чотири місяці з конвеєра зійшов 45-тисячний ВАЗ). На початку лютого була зібрана на головному конвеєрі ЛуАЗу перша партія з 55-ти вантажних автомобілів [[Hyundai HD65]] з машинокомплектів південнокорейської фірми [[Hyundai Motors Company]].

У першому півріччі 2005 року заводом задекларовано 5060 тис. грн. прибутків.

В лютому 2005 року було створено корпорацію «Богдан». ВАТ «Луцький автомобільний завод» виступив одним з її співзасновників.

==== ЛАЗ ====
[[Файл:ВП ЛАЗ аэропорт.jpg|thumb|250px|Сучасний «[[AeroLAZ|ЛАЗ]]», що обслуговує [[аеропорт]]и]]
З [[2001]] року завод набуває статусу приватного підприємства з колективною формою власності.

У [[2002]] розпочався випуск чотирьох зовсім нових моделей автобусів: приміських та туристичних Лайнер−9, −10, −12, а також особливо великих міських [[ЛАЗ-А291]]; адаптовано до вимог ринку велику міську модель [[ЛАЗ-5252]].

У серпні [[2003]] зі збірного цеху виїхав півтораповерховий туристичний [[ЛАЗ-5208]] — перший автобус з сім'ї абсолютно нових моделей із назвою НеоЛАЗ. У травні [[2004]] були представлені дві наступні моделі з родини НеоЛАЗ: міський автобус з низьким рівнем підлоги [[ЛАЗ-А183]] «Сіті» — і перонний автобус з низьким рівнем підлоги [[ЛАЗ-АХ183]] «Аеропорт».

Модельний ряд автобусів обладнано двигунами Ярославського моторного заводу (Росія), німецької фірми «[[Deutz]]» та задніми мостами «[[Raba]]» (Угорщина).

[[7 червня]] [[2006]] року ЗАТ «Львівський автомобільний завод» (ЛАЗ) змінив назву на «Завод комунального транспорту».

У березні [[2010]] року [[Кабінет Міністрів України|уряд України]] вибрав ЛАЗ основним постачальником муніципального транспорту для міст, що приймають [[Чемпіонат Європи з футболу 2012|Євро-2012]]<ref>{{Cite web |url=http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2012/07/19/283853 |title=Влада Донецька подала до суду на ЛАЗ за зрив постачання автобусів до Євро-2012 |accessdate=7 грудня 2014 |archive-date=24 липня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120724094409/http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2012/07/19/283853 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120724094409/http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2012/07/19/283853 |date=2012-07-24 }}</ref>.
{{-}}

==== КрАЗ ====

24 липня [[2001]]. Фонд державного майна оголосив переможцем конкурсу з продажу останнього державного пакету в 36,37 % ХК «Автокраз» українсько-німецьку компанію «Мега-моторс». Зібрані чотиривісні автомобілі з колісною формулою 8х4 КРАЗ-7133Н4, КРАЗ-7133С4.

[[2002]]. Вийшов дослідний зразок автомобіля з правим кермом моделі «КРАЗ-6333 ВЕ».

[[Жовтень]] [[2002]]. Фонд жовтень ХК «Автокраз» нагороджена дипломом міжнародної спеціалізованої виставки "Вантажівка СНД-2002″ (Київ);

[[Листопад]] [[2002]]. Створений Торговий дім ХК «Автокраз»

[[2003]]. ХК «АвтоКрАЗ» відкрила складальні виробництва у В'єтнамі і Росії.

==== Єврокар ====

=== 2010-ті роки ===

==== ЗАЗ ====
[[Файл:ZAZFORZA.jpg|thumb|250px|[[ЗАЗ Forza|ЗАЗ Форца]] (2011—2014)]]


У [[2010]] році розпочато виробництво автобусів [[ЗАЗ А10Л І-Ван|ЗАЗ А10]] з несучим кузовом і агрегатами провідних європейських фірм.

У [[2011]] році розпочато виробництво нової моделі — ЗАЗ Форца. Цей автомобіль є ліцензійною копією китайського Chery A13.

У [[2012]] році розпочато виробництво нової моделі — ЗАЗ Віда. Цей автомобіль є ліцензійною копією корейського Chevrolet Aveo.

Нині Запорізький автомобілебудівний завод — підприємство, яке володіє повним циклом виробництва легкових автомобілів, — від двигуна до трансмісії, кузова і комплектуючих, до кінцевої збірки готового автомобіля і його постачання в мережу продажів.

Потужності головного заводу ЗАТ «ЗАЗ» дозволяють здійснювати як дрібновузлове і повномасштабне, так і крупновузлове виробництво автомобілів, і розраховано на випуск до 150 000 авто в рік. Обсяги виробництва невпинно зростають.

[[10 вересня]] [[2010]] року — на «Автошоу 2010» у Києві [[ЗАЗ]] презентував [[електромобіль]] [[ЗАЗ Lanos Pick-up|ЗАЗ Lanos фургон Електро]]<ref>{{Cite web |url=http://www.mediaport.ua/news/ukraine/73308 |title=електромобіль від ЗАЗу |accessdate=7 грудня 2014 |archive-date=16 вересня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100916050741/http://www.mediaport.ua/news/ukraine/73308 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100916050741/http://www.mediaport.ua/news/ukraine/73308 |date=2010-09-16 }}</ref> і автобуси [[I-VAN A10C|ЗАЗ-A10C31]] та [[ЗАЗ А10Л І-Ван|ЗАЗ-А10L50]].<ref>{{Cite web |url=http://www.autocentre.ua/news/Moskovskiy-avtosalon/35325.html |title=На столичному «Автошоу 2010» |accessdate=7 грудня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120315012912/http://www.autocentre.ua/news/Moskovskiy-avtosalon/35325.html |archivedate=15 березня 2012 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120315012912/http://www.autocentre.ua/news/Moskovskiy-avtosalon/35325.html |date=2012-03-15 }}</ref>

У [[2011]] році ПАТ «ЗАЗ» випустило 60,862 тис. автомобілів, що на 33,9&nbsp;% перевищує аналогічний показник 2010 року (45,465 тис.), при цьому понад 50 % випущених авто поставлено на [[експорт]].<ref>Річний звіт ПАТ «ЗАЗ»</ref>

==== Богдан ====
[[Файл:Lada 110 saloon Turkey.jpg|right|thumb|250px|[[Богдан-2110]] (2009—2014)]]

[[Богдан-2110]] (Bogdan 2110) — чотиридверний передньопривідний [[седан]] корпорації [[Богдан (корпорація)|«Богдан»]], що виготовлявся з [[2009]] по [[2014]] рік і створений на базі [[ВАЗ-2110]] (Lada 110). Даний автомобіль виготовлявся на заводі в [[Черкаси|Черкасах]] ([[Україна]]) з комплектуючих, що поставлялись із [[Тольятті]].

Bogdan 2110 оснащується 8-клапанним двигуном об'ємом 1,6 літра (80 к.с.) і 16-клапанним двигуном того ж об'єму (89 к.с.). У стандартне оснащення автомобіля входять передні електросклопідйомники і центральний замок, а за доплату пропонуються легкосплавні диски і протитуманні фари.

У [[2012]] році модель піддалася невеликому рестайлінгу. Від свого попередника рестайлінгова версія моделі Богдан-2110 відрізняється іншим переднім бампером, ґратами радіатора і деякими іншими деталями.

==== ЛАЗ ====

[[LAZ A141 Liner|ЛАЗ А141 Лайнер]] — автобус середнього класу [[Львівський автобусний завод|Львівського автобусного заводу]] для міських, приміських та міжміських перевезень пасажирів на відстані до 400 [[кілометр]]ів, що вперше був представлений [[29 травня]] [[2012]] року.<ref name="stadion">[http://stadion.lviv.ua/ua/LAZ_new_city_bus_Liner-141 ЛАЗ презентував Лайнер-141, який може замінити «ПАЗи», «Еталони» та «Богдани»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120710065213/http://stadion.lviv.ua/ua/LAZ_new_city_bus_Liner-141 |date=10 липня 2012 }} 29.06.2012</ref> Автобус є наступником моделі [[LAZ Liner 9]].

[[Кузов]] — оцинкований, з терміном експлуатації 15 років. Дизайн передньої і задньої склопластикових масок вирішено в стилі відомих низькопідлогових [[CityLAZ-12|CityLAZ]].<ref name="autocentre">[http://www.autocentre.ua/news/Komavto/LAZ-46981.html «ЛАЗ» показал новый автобус А141 Liner] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120704041642/http://www.autocentre.ua/news/Komavto/LAZ-46981.html |date=4 липня 2012 }} 29.06.2012 {{ref-ru}}</ref>

На автобусі встановлено двигун DEUTZ BF4M1013 ([[Євро-2]]) потужністю 190 [[к.с.]] або ж Yuchai YC4G (Євро-2) потужністю 180 к.с. Окрім цього, можливе встановлення двигуна, який відповідає сучасним європейським нормам викидів до [[Євро-5]].<ref name="vaap">[http://vaap.org.ua/?p=5545 «ЛАЗ» презентував нову техніку — автобус Лайнер 141 (ФОТО)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120831025910/http://vaap.org.ua/?p=5545 |date=31 серпня 2012 }} 29.06.2012</ref> Коробка передач від європейського виробника [[ZF Friedrichshafen AG|ZF]] і рульовий механізм теж фірми [[ZF Friedrichshafen AG|ZF]]. Передня і задня ресорна підвіска з компенсуючими пружинами.<ref name="stadion" />

Лайнер 141 має сім варіантів планування салону, з них п'��ть — міські та приміські версії, і дві — міжміські: звичайна на 35 місць для сидіння і підвищеного комфорту на 30 місць<ref name="vaap" />, обладнана аудіо та відео системами.

==== КрАЗ ====
[[Файл:KRAZ Spartan 2014 IMG 7628 01.JPG|right|thumb|250px|[[КрАЗ-Спартан|КРАЗ Спартан]] (2014-донині)]]

[[КрАЗ-Спартан|КРАЗ Спартан]] розроблений канадською компанією [[Streit Group]] на шасі автомашини [[Ford Super Duty|Ford F550]] у [[2012]] році.

Перший демонстраційний зразок бронемашини був виготовлений на заводі «Streit Group's Canadian Manufacturing Facility» (штат [[Онтаріо]], [[Канада]]) і представлений на збройовій виставці «IAV 2013» в лютому [[2013]] року.

Бронемашина має звичайну компоновку з переднім розташуванням двигуна, відділенням управління в середній частині машини, в кормовій частині машини розташоване десантне відділення. Екіпаж машини складається з двох осіб, передбачена можливість перевезення декількох піхотинців.

Корпус бронемашини зварний, виготовлений із сталевих броньових листів, розташованих під кутом. Бронювання за стандартом CEN Level BR6 забезпечує кругову захист від куль набоїв 7,62×51 мм НАТО з відстані 10 метрів.

==== Практика ====
[[Файл:SRM-1 Cossac armoured car.jpg|right|thumb|250px|[[ББМ «Козак»]] (2014-донині)]]

[[ББМ «Козак»]] був розроблений науково-виробничим об'єднанням «[[Практика]]», українським виробником бронетехніки і засобів технічної безпеки для банків і офісів.

Вперше був продемонстрований широкій публіці на параді на честь Дня незалежності України в Києві [[24 серпня]] [[2009]] року.

У період до червня [[2013]] року було виготовлено щонайменше дві машини, але на озброєння вони прийняті не були.

[[2 вересня]] [[2014]] року бронеавтомобіль «Козак» ще раз показали на полігоні навчального центру
Національної гвардії під селом [[Нові Петрівці]] на Київщині. Бронемашина як і раніше не перебувала на озброєнні, і замовлень на її виробництво не надходило ні від держави, ні від приватних осіб.

24-[[27 вересня]] [[2014]] року цей же бронеавтомобіль «Козак» був представлений в Міжнародному виставковому центрі в Києві, де проходила ХІ Міжнародна спеціалізована виставка «Зброя та безпека-2014». Голова Верховної Ради [[Турчинов Олександр Валентинович|Олександр Турчинов]], який відвідав виставку 24 вересня 2014, повідомив, що ряд розробок військово-промислового комплексу, представлених на виставці, прямо з експозиції відправлять в зону бойових дій.

20 січня 2015 року на київській базі Державної прикордонної служби України посольство США в Україні передало прикордонникам перший бронеавтомобіль «Козак» українського виробництва. Про це повідомляє прес-служба американського посольства в Україні.

==== Електрон ====
[[Файл:Electron_EM-C320.12.jpg|right|thumb|250px|[[Електрон (автомобіль)|ЕМ-С320.12 «Електрон»]]]]
[[Файл:E14101.jpg|right|thumb|250px|[[Електрон Е19101]]]]

Автомобіль [[Електрон (автомобіль)|Електрон]] створений [[Електрон (концерн)|«Концерн-Електрон»]] на основі [[УАЗ-452|УАЗ-3303]]<ref name="Elektron">[http://auto.bigmir.net/autonews/autoworld/1527785-L-vovskij-Elektron-vypustil-svoj-pervyj-avtomobil- Львовский Электрон выпустил свой первый автомобиль] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130426113927/http://auto.bigmir.net/autonews/autoworld/1527785-L-vovskij-Elektron-vypustil-svoj-pervyj-avtomobil- |date=26 квітня 2013 }} 08.03.2013 {{ref-ru}}</ref>.

На базове [[шасі]] з гідросистемою встановлюються різні варіанти [[кузов]]ів (в тому числі самоскидних, з можливістю розвантаження на три сторони), а також монтуються до 50-ти одиниць навісних агрегатів різноманітного призначення. Нова машина може вивозити контейнери зі [[сміття]]м, розчищати вулиці, тротуари та дороги від снігу, використовуватись як розкидач піско-соляної суміші, як поливальна або підмітальна машина, як дорожній порохотяг, а також як косарка для догляду за газонами та зеленими насадженнями, працювати на аварійних роботах чи на будівельних майданчиках з обмеженим простором та виконувати багато інших видів робіт.<ref name="Львів-12">[http://www.electron.ua/all_news/prezentatsiya_pershoho_vitchyznyanoho_bahatofunktsionalnoho_avtomobilya_«elektron»_102.htm Презентація першого вітчизняного багатофункціонального автомобіля «Електрон»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200928123410/http://www.electron.ua/all_news/prezentatsiya_pershoho_vitchyznyanoho_bahatofunktsionalnoho_avtomobilya_«elektron»_102.htm |date=2020-09-28 }} 08.03.2013</ref>

В повноприводному автомобілі передбачено встановлення декількох типів двигунів&nbsp;— класичні [[Бензиновий двигун|бензинові]] або [[Дизельний двигун|дизельні]] потужністю 130—140 [[к.с.]]<ref name="Elektron" />, а також комбіновані «бензин-газ». В найближчій перспективі планується встановлення на автомобіль [[електродвигун]]ів, що працюють від акумуляторів на основі конденсаторних батарей надвисокої ємності. Нові батареї можуть використовуватись і як цілком автономне джерело енергоживлення.

Багатофункціональний автомобіль призначений для потреб комунального господарства, але завдяки своїм можливостям може використовуватись у багатьох галузях&nbsp;— в будівництві, на дорожньо-ремонтних роботах, у фермерських господарствах та інших сферах господарської діяльності.<ref name="Львів-12" />

== Обсяг виробництва ==

<div style="float:right;margin:0 0 .5em 1em;" class="toccolours">
{{center|
{{center|'''Обсяг виробництва легкових автомобілів в Україні<br/> в 2003—2021 рр., тис. одиниць'''<ref>Державна служба статистики України. http://www.ukrstat.gov.ua {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130123112523/http://www.ukrstat.gov.ua/ |date=23 січня 2013 }}</ref>}}
<timeline>
Colors=
  id:lightgrey value:gray(0.9)
  id:darkgrey  value:gray(0.7)
  id:sfondo value:rgb(1,1,1)
  id:barra value:rgb(0.6,0.7,0.8)

ImageSize = width:800 height:350
PlotArea = left:50 bottom:50 top:30 right:30
DateFormat = x.y
Period = from:0 till:500
TimeAxis = orientation:vertical
AlignBars = justify
ScaleMajor = gridcolor:darkgrey increment:50 start:0
ScaleMinor = gridcolor:lightgrey increment:50 start:0
BackgroundColors = canvas:sfondo

BarData=

  bar:2003 text:2003
  bar:2004 text:2004
  bar:2005 text:2005
  bar:2006 text:2006
  bar:2007 text:2007
  bar:2008 text:2008
  bar:2009 text:2009
  bar:2010 text:2010
  bar:2011 text:2011
  bar:2012 text:2012
  bar:2013 text:2013
  bar:2014 text:2014
  bar:2015 text:2015
  bar:2016 text:2016
  bar:2017 text:2017
  bar:2018 text:2018
  bar:2019 text:2019
  bar:2020 text:2020
  bar:2021 text:2021
PlotData=
  color:barra width:12 align:left

  bar:2003 from:0 till: 101.3
  bar:2004 from:0 till: 187.4
  bar:2005 from:0 till: 212.5
  bar:2006 from:0 till: 289.7
  bar:2007 from:0 till: 403.2
  bar:2008 from:0 till: 425.7
  bar:2009 from:0 till: 70.4
  bar:2010 from:0 till: 83.9
  bar:2011 from:0 till: 104.7
  bar:2012 from:0 till: 76.3
  bar:2013 from:0 till: 50.4
  bar:2014 from:0 till: 28.6
  bar:2015 from:0 till: 8.2
  bar:2016 from:0 till: 5.3
  bar:2017 from:0 till: 8.6 
  bar:2018 from:0 till: 6.6
  bar:2019 from:0 till: 7.2
  bar:2020 from:0 till: 4.9
  bar:2021 from:0 till: 8.2

  
PlotData=

  bar:2003 at: 101.3 fontsize:S text: 101.3 shift:(-10,5)
  bar:2004 at: 187.4 fontsize:S text: 187.4 shift:(-10,5)
  bar:2005 at: 212.5 fontsize:S text: 212.5 shift:(-10,5)
  bar:2006 at: 289.7 fontsize:S text: 289.7 shift:(-10,5)
  bar:2007 at: 403.2 fontsize:S text: 403.2 shift:(-10,5)
  bar:2008 at: 425.7 fontsize:S text: 425.7 shift:(-10,5)
  bar:2009 at: 70.4  fontsize:S text: 70.4 shift:(-10,5)
  bar:2010 at: 83.9 fontsize:S text: 83.9 shift:(-10,5)
  bar:2011 at: 104.7 fontsize:S text: 104.7 shift:(-10,5)
  bar:2012 at: 76.3 fontsize:S text: 76.3 shift:(-10,5)
  bar:2013 at: 50.4 fontsize:S text: 50.4 shift:(-10,5)
  bar:2014 at: 28.6 fontsize:S text: 28.6 shift:(-10,5)
  bar:2015 at: 8.2 fontsize:S text: 8.2 shift:(-10,5)
  bar:2016 at: 5.3 fontsize:S text: 5.3 shift:(-10,5)
  bar:2017 at: 8.6 fontsize:S text: 8.6 shift:(-10,5)
  bar:2018 at: 6.6 fontsize:S text: 6.6 shift:(-10,5)
  bar:2019 at: 7.2 fontsize:S text: 7.2 shift:(-10,5)
  bar:2020 at: 4.9 fontsize:S text: 4.9 shift:(-10,5)
  bar:2021 at: 8.2 fontsize:S text: 8.2 shift:(-10,5)

TextData=
  fontsize:S pos:(5,20)
  text:– Обсяг виробництва легкових автомобілів в Україні в 2003 — 2022 рр., тис. одиниць
</timeline>
}}
</div>

{| align="center" class="standard sortable"
|+Динаміка виробництва автомобілів в Україні за 1990—2022 рр.<ref>http://www.ukrstat.gov.ua/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130123112523/http://www.ukrstat.gov.ua/ |date=23 січня 2013 }} Державна служба статистики України.</ref>
|-
! Роки !! Автомобілі легкові,<br/>тис.од. !! Автобуси,<br/> тис.од. !! Автомобілі вантажні,<br/> тис. од. !! Всього,<br/> тис. од.
|-
| 1990 ||  ||  ||  || 196
|-
| 1991 ||  ||  ||  || 193
|-
| 1992 ||  ||  ||  || 177
|-
| 1993 ||  ||  ||  || 172
|-
| 1994 ||  ||  ||  || 109
|-
| 1995 ||  ||  ||  || 67,4
|-
| 1996 ||  ||  ||  || 12,1
|-
| 1997 ||  ||  ||  || 7,1
|-
| 1998 ||  ||  ||  || 33,0
|-
| 1999 ||  ||  ||  || 19,5
|-
| 2000 ||  ||  ||  || 31,255
|-
| 2001 ||  ||  ||  || 35,4
|-
| 2002 ||  ||  ||  || 48,1
|-
| 2003 || 98,3 || 2,6 || 4,7 || 105,6
|-
| 2004 || 174 || 2,6 || 10,9 || 187,5
|-
| 2005 || 192 || 4,7 || 14,0 || 215,759
|-
| 2006 || 267 || 7,7 || 12,1 || 286,8
|-
| 2007 || 380 || 9,1 || 11,4 || 400,5
|-
| 2008 || 402 || 10,2 || 11,8 || 424,0
|-
| 2009 || 65,7 || 1,3 || 2,3 || 69,3
|-
| 2010 || 75,3 || 2,7 || 4,9 || 83,133
|-
| 2011 || 97,4 || 3,4 || 3,3 || 104,654
|-
| 2012 || 69,687 || 3,359 || 3,235 || 76,281<ref>{{Cite web |url=http://tsn.ua/groshi/ukrayinskiy-avtoprom-za-rik-ruhnuv-mayzhe-na-30.html |title=Український автопром за рік обвалився майже на 30% |accessdate=4 січня 2016 |archive-date=7 серпня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140807163040/http://tsn.ua/groshi/ukrayinskiy-avtoprom-za-rik-ruhnuv-mayzhe-na-30.html }}</ref>
|-
| 2013 || 45,758 || 2,479 || 2,212|| 50,449<ref>{{Cite web |url=http://dt.ua/ECONOMICS/virobnictvo-avto-v-ukrayini-vpalo-v-13-raziv-do-436-mashin-v-serpni-150558_.html |title=Виробництво авто в Україні впало в 13 разів |accessdate=4 січня 2016 |archive-date=7 травня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160507061654/http://dt.ua/ECONOMICS/virobnictvo-avto-v-ukrayini-vpalo-v-13-raziv-do-436-mashin-v-serpni-150558_.html }}</ref>
|-
| 2014 || 25,941 || 0,906 || 1,904 || 28,751<ref>{{Cite web |url=http://www.epochtimes.com.ua/ukraine/economics/vyrobnytstvo-avto-v-ukrayini-shcho-skorotylosya-118992.html |title=Виробництво авто в Україні: що і на скільки скоротилося |accessdate=4 січня 2016 |archive-date=7 травня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160507232723/http://www.epochtimes.com.ua/ukraine/economics/vyrobnytstvo-avto-v-ukrayini-shcho-skorotylosya-118992.html }}</ref>
|-
| 2015 || 5,654|| 0,874 || 1,716 || 8,244<ref>{{Cite web |url=http://dt.ua/ECONOMICS/vipusk-avtomobiliv-v-ukrayini-za-2015-rik-vpav-v-3-5-razi-196638_.html |title=Випуск автомобілів в Україні за 2015 рік впав в 3,5 рази |accessdate=2 червня 2016 |archive-date=1 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160701121658/http://dt.ua/ECONOMICS/vipusk-avtomobiliv-v-ukrayini-za-2015-rik-vpav-v-3-5-razi-196638_.html }}</ref>
|-
| 2016 ||4,340 || 0,321 || 0,603 || 5,264<ref>{{Cite web |url=http://biz.nv.ua/ukr/publications/gliboke-zanurennja-avtovirobnitstvo-v-ukrajini-vpalo-na-tretinu-487357.html |title=Глибоке занурення. Автовиробництво знизилося на третину |accessdate=24 січня 2017 |archive-date=18 січня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170118143104/http://biz.nv.ua/ukr/publications/gliboke-zanurennja-avtovirobnitstvo-v-ukrajini-vpalo-na-tretinu-487357.html }}</ref>
|-
| 2017 ||7,296 || 0,804 || 0,486 || 8,586<ref>{{Cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2380100-avtovirobnictvo-vperse-za-10-rokiv-prodemonstruvalo-pririst-ukravtoprom.html |title=В Україні протягом минулого року було вироблено 8586 автомобілів - втричі менше за показники докризового 2014 року. Проте, це на 63,1% більше автовиробництва в 2016 року |accessdate=11 січня 2018 |archive-date=11 січня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180111125028/https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2380100-avtovirobnictvo-vperse-za-10-rokiv-prodemonstruvalo-pririst-ukravtoprom.html }}</ref>
|-
| 2018 ||5,660|| 0,831 || 0,132 || 6,623<ref>{{Cite web |url=https://www.segodnya.ua/economics/avto/ukraina-teryaet-proizvodstvo-avto-analitiki-podveli-itogi-2018-goda-1204879.html |title=Украина теряет производство авто: аналитики подвели итоги 2018 года |accessdate=14 січня 2019 |archive-date=14 січня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190114153225/https://www.segodnya.ua/economics/avto/ukraina-teryaet-proizvodstvo-avto-analitiki-podveli-itogi-2018-goda-1204879.html }}</ref>
|-
| 2019 ||6,254  || 0,875 || 0,136|| 7,265<ref>{{Cite web |url=https://uprom.info/news/cars/v-ukrayini-zbilshyly-vyrobnycztvo-avtotransportu-ale-potuzhnosti-zavantazheni-lyshe-na-2/ |title=uprom.info - В Україні збільшили виробництво автотранспорту, але потужності завантажені лише на 2% |accessdate=15 січня 2020 |archive-date=25 лютого 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210225213508/https://uprom.info/news/cars/v-ukrayini-zbilshyly-vyrobnycztvo-avtotransportu-ale-potuzhnosti-zavantazheni-lyshe-na-2/ }}</ref>
|-
| 2020 ||4,202  || 0,699 || 0,051|| 4,952<ref>{{Cite web |url=https://www.epravda.com.ua/news/2021/01/12/669890/ |title=У 2020 році автовиробництво в Україні скоротилось на 32% – асоціація |accessdate=26 березня 2021 |archive-date=9 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210409142436/https://www.epravda.com.ua/news/2021/01/12/669890/ }}</ref>
|-
| 2021 ||7,342 || 0,768 || 0,043|| 8,153<ref>{{Cite web |url=https://ukrautoprom.com.ua/avtoprom-ukrayiny-pidbyv-pidsumky-za-2021-rik/ |title=Автопром України підбив підсумки за 2021 рік |accessdate=9 січня 2022 |archive-date=9 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220109014558/https://ukrautoprom.com.ua/avtoprom-ukrayiny-pidbyv-pidsumky-za-2021-rik }}</ref>
|-
| 2022 || 1,756 (10 місяців)<ref>{{Cite web |url=https://socportal.info/ua/news/v-ukraine-rastet-proizvodstvo-avtomobilei// |title=В УКРАЇНІ РОСТЕ ВИРОБНИЦТВО АВТОМОБІЛІВ |accessdate=13 листопада 2022}}</ref> || - || - || ???1,490???
|-
| 2023 (3 місяці) ||1,149 || 0,267 || 0,437 + 122 напівпричепи || 1,975<ref>{{Cite web |url=https://eauto.org.ua/news/314-shcho-vigotovlyayut-v-ukrajini-sogodni-avtobusi-vantazhivki-legkoviki-ta-napivprichepi/ |title=Що виготовляють в Україні сьогодні? Автобуси, вантажівки, легковики та напівпричепи |accessdate=24 квітня 2023 |archive-date=24 квітня  2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220109014558/https://eauto.org.ua/news/314-shcho-vigotovlyayut-v-ukrajini-sogodni-avtobusi-vantazhivki-legkoviki-ta-napivprichepi }}</ref>
|}

=== 2006 рік ===
Згідно з Концепцією розвитку [[Автомобільна промисловість|автомобільної промисловості]]<ref>Концепція розвитку автомобільної промисловості та регулювання ринку автомобілів у період до 2015 року (Розпорядження КМ 452-р від 03.08.06)</ref> в період до 2015 року передбачалося довести річні обсяги виробництва легкових автомобілів до 500 тис., вантажних — до 45 тис., автобусів — 20 тис. одиниць.<ref name="Лях">Лях М. А., Дем'янюк О. С., Барилко О. С. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Znpviknu/2009_17/vip17-14.pdf Щодо питання використання присадок до палива за кордоном та в Україні]{{Недоступне посилання|date=лютий 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Znpviknu/ Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка]{{Недоступне посилання|date=лютий 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. — [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Znpviknu/2009_17/index.html 2009, Вип.17]{{Недоступне посилання|date=лютий 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> Значну долю цієї техніки мало бути використано в [[Збройні сили України|Збройних Силах України]].<ref name="Лях" />

=== 2010 рік ===
В 2010 році частка галузі в промисловому виробництві склала лише 0,8 %, а в створенні [[національний внутрішній валовий продукт|національного внутрішнього валового продукту]] — менше 0,4 %.<ref name="Кривоконь">Кривоконь О. Г. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vcpi/Avto/2011_56/12.pdf Сучасний стан та характеристика автомобілебудування як галузі промислового виробництва країни]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vcpi/ Вісник Національного технічного університету. «Харківський політехнічний інститут» Збірник наукових праць] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130401234400/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/vcpi/ |date=1 квітня 2013 }}. — [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vcpi/Avto/2011_56/index.htm 2011, № 56]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

{| class="wikitable"
|+ Моделі легкових автомобілів які вироблялись в Україні в 2010 році<ref name="Бондаренко">Кривоконь О. Г., Бондаренко А. І. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/vejpt/2012_2_7/2012_2_7/40_45.pdf Аналіз галузі легкового автомобілебудування України]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/vejpt/ Восточно-Европейский журнал передовых технологий]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. — 2012, №8 2/7 {{ISSN|1729-3774}}, 1729-4061(Online)</ref>
|-
! Підприємство !! Категорія збірка !! Модель
|-
|ЗАТ «ЗАЗ» || SKD, MKD || ЗАЗ Ланос, ЗАЗ Сенс, Daewoo Lanos, ЗАЗ Славута, ЗАЗ Ченс, Daewoo Sens, ВАЗ, Chevrolet, KIA
|-
|Корпорація «Богдан» || SKD, MKD || ВАЗ, Hyundai (Santa Fe, Matrix, Accent, Tucson, Sonata, Elantra)
|-
|ЗАТ «Єврокар» || SKD, MKD || Skoda (Octavia, Fabia, Superb, Roomster, Yeti)
|-
|ТОВ «КрАСЗ» || SKD || Gelly, SsangYong (Rexton, Kyron, Action, Korando)
|}

=== 2011 рік ===
Станом на 2011 рік вітчизняне автомобілебудування було малорозвиненим, і його вклад в національну економіку був несуттєвим. В галузі працювало лише 18,4 тис. працівників, або менше 0,1 % всіх працюючих в Україні.<ref name="Кривоконь" />

В сегменті виробництва легкових автомобілів було присутнє, головним чином, крупновузлове складання іноземних марок середнього класу (С, В і С-
high), вартістю 6,5 — 22 тис. євро з низьким рівнем локалізації та утворюваної на території України доданої вартості.<ref name="Кривоконь" />

Загалом, в українському автомобілебудуванні працювало близько 100 підприємств різної форми власності.

=== 2012 рік ===
Зміцнення міжнародних позицій українського автомобілебудування здійснюється за рахунок нарощування виробництва автомобілів іноземних марок, а міжнародна співпраця України у сфері автобудування концентрується, в основному, на постачаннях комплектуючих для крупновузлового складання легкових автомобілів.<ref name="Бондаренко" />

Науково-технологічній співпраці на основі розвитку патентно-ліцензійної діяльності, трансферу технологій, міжнародної [[Кооперація|кооперації]] із загальної розробки перспективних автомобілів уваги не приділяється. Зволікання із технологічним переозброєнням, низькою інноваційною активністю підприємств, браком власних оригінальних розробок стримує надходження іноземних інвестицій, укладання угод щодо співпраці із закордонними автомобільними компаніями, обмежує український експорт автомобілів переважно ринками країн СНД та призводить до ігнорування можливостей поширення присутності на ринках Африки, Латинської Америки, окремих азійських країн, створює загрозу зменшення обсягів експорту щодо недорогих і прийнятних за якістю автомобілів.<ref name="Бондаренко" />

Українські автокомпанії не створюють [[альянс]]ів із провідними світовими автокомпаніями, в придбанні акцій іноземних автокомпаній і будівництві своїх автозаводів за кордоном.

В Україні не вирішується проблема утилізації старих авто.<ref name="Бондаренко" />

Характерними рисами української автомобільної промисловості є низька [[конкурентоспроможність]] автотранспортних засобів, особливо легкових автомобілів, спрямованість на внутрішні ринки й перевищення обсягів імпорту порівняно з виробництвом.<ref name="Бодрова" />

== Трудові ресурси ==
Загальна кількість працюючих в галузі легкового автомобілебудування протягом 2005—2011 рр. скоротилась з 27 тис. осіб до 4,4 тис. осіб.<ref name="Бондаренко" />

Станом на 2012 рік державна система підготовки спеціалістів для автомобілебудування включає 40 професійних технічних училищ, 10 технікумів і технічних ліцеїв, 5 вищих навчальних закладів.<ref name="Бондаренко" />

Вартість робочої сили в Україні тотожна з азійськими країнами та нижча, ніж в Росії та в європейських країнах.<ref name="Бондаренко" />

== Технології ==
Україна посідає 7 місце в світовому рейтингу по виплавці сталі, проте в країні відсутнє виробництво автомобільного листа і потреба в ньому в повній мірі покривається [[імпорт]]ом.<ref name="Бондаренко" />

== Ринки збуту ==
Основним споживачем легкових автомобілів, вироблених в Україні, є внутрішній ринок (понад 50 % від загального виробництва) та [[Росія]] (близько 95,8 % від загального обсягу [[експорт]]у).<ref name="Бондаренко" /><ref name="Бодрова" /> Експорт легкових автомобілів в інші країни носить разовий характер: [[Азербайджан]] (2,5 %), [[Сирія]] (0,7 %), [[Казахстан]] (0,4 %), [[Білорусь]] (0,3 %).<ref name="Бодрова">Бодрова Н. Е., Булатов К. П. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/bi/2012_1/78-83.pdf Аналіз світових тенденцій р��звитку автомобільної промисловості]{{Недоступне посилання|date=лютий 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/bi/ Бізнес Інформ. Науковий журнал]{{Недоступне посилання|date=лютий 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. — [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/bi/2012_1/index.htm 2012, № 1]{{Недоступне посилання|date=лютий 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

== Підприємства-виробники ==
Станом на середину 2011 року, виробництво легкових автомобілів в Україні представлено наступними підприємствами:
{| border="3" cellpadding="3" cellspacing="0" align="center"
|-
|style="background:#FFFFF0;" |'''1.''' ЗАТ Запорізький автомобільний завод (або ЗАТ «ЗАЗ») (Корпорація «Укравто») — крупновузлове (SKD) і дрібновузлове (MKD) складання легкових автомобілів;<ref>Офіційний сайт ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод». http://www.avtozaz.com/ua {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130509011919/http://www.avtozaz.com/ua/ |date=9 травня 2013 }}</ref>
|-
|style="background:#FFFFFF;" |Входить до групи компаній [[Укравто]]. ЗАТ «ЗАЗ» — єдине в Україні підприємство, що має повний цикл виробництва легкових автомобілів, який включає штампування, зварювання, фарбування, обладнання кузова і складання автомобіля. ЗАТ «ЗАЗ» співпрацює з Adam Opel, Daimler AG, GM DAT, ВАЗ, ТАТА, Chery, КІА.<br/>
|-
|style="background:#FFFFF0;" |'''2.''' [[Богдан (корпорація)|Корпорація «Богдан»]] (в складі ВАТ «Луцький автомобільний завод» (або ВАТ «ЛуАЗ»), та ВАТ "Черкаський автомобільний завод «Богдан» (ЧАЗ «Богдан»)) — крупновузлове і дрібновузлове складан��я легкових автомобілів;<ref>Офіційний сайт корпорації «Богдан». http://www.bogdan.ua {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220417085107/https://bogdan.ua/ |date=17 квітня 2022 }}</ref>
|-
|style="background:#FFFFFF;" |Це одна з найбільш динамічних за розвитком компаній в Україні, об'єднує в собі потужності для виробництва автобусів і [[тролейбус]]ів, легкових автомобілів, вантажної та комерційної техніки, а також має власну розгалужену торговельно-сервісну мережу (представлена — [[Український автомобільний холдинг|Українським автомобільним холдингом]], який має 37 філій у всіх регіонах країни). Усі виробничі процеси максимально автоматизовані.<br/>
|-
|style="background:#FFFFF0;" |'''3.''' [[Єврокар, ЗАТ|ЗАТ «Єврокар»]] — крупновузлове і дрібновузлове складання легкових автомобілів;<ref>Офіційний сайт ЗАТ «ЄвроКар». http://www.eurocar.com.ua {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180131165025/http://www.eurocar.com.ua/ |date=31 січня 2018 }}</ref>
|-
|style="background:#FFFFFF;" |Розташований у селі [[Соломоново]] Ужгородського району Закарпатської області. Будівництво було почато 23 липня 2001 року. Це дрібновузлове виробництво, при якому монтаж автомобілів здійснюється на [[конвеєр]]ній лінії з використанням технологічного процесу, аналогічного головному заводу [[Skoda Auto]].<br/>
|-
|style="background:#FFFFF0;" |'''4.''' [[КрАСЗ, ТзОВ|ТОВ "ВО «Кременчуцький автоскладальний завод»]] (або ТОВ «КрАСЗ») — крупновузлове складання легкових автомобілів;<ref>Офіційний сайт ТОВ "ВО «КрАСЗ». http://krasz.com.ua {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161006053909/http://www.krasz.com.ua/ |date=6 жовтня 2016 }}</ref> <br/>
|-
|style="background:#FFFFFF;" | ТОВ "ВО «КрАСЗ» було створене, як спільне українсько-російське підприємство «[[Кременчук-АвтоГАЗ]]» — засновано в м. Кременчуці 28 грудня 1995 року відкритим акціонерним товариством «[[Горьківський автомобільний завод, ВАТ|Горьківський автомобільний завод]]» (м. [[Нижній Новгород]], Росія) і [[Кременчуцький дослідно-експериментальний механічний завод|Кременчуцьким дослідно-експериментальним механічним заводом]] у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю і перереєстроване в подальшому в «Кременчуцький автоскладальний завод».

Підприємство спеціалізується на крупновузловому складанні автомобілів, виконанні передпродажної підготовки, гарантійного і післягарантійного
обслуговування автомобілів.

Активна робота підприємства почалася на початку 2000 року, після того, як до складу увійшла українська [[АІС, корпорація|Корпорація «АІС»]].

Основна виробнича площа займає територію площею 22 га.
з необхідним інженерним забезпеченням, що дає можливість підприємству випускати до 40 тисяч автомобілів в рік.
|-
|style="background:#FFFFF0;" |'''5.''' [[Автомобільний завод Віпос, ТОВ|ТОВ "Автомобільний завод «Віпос»]] — крупновузлове складання легкових автомобілів.<ref>Офіційний сайт ТОВ "Автомобільний завод «Віпос». http://www.vipos.ua {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190703171757/http://www.vipos.ua/ |date=3 липня 2019 }}.</ref>
|-
|style="background:#FFFFFF;" |В структуру «Віпос» входить група компаній:
:* «Віпкар» — офіційний [[дилер]] [[Bentley]] і [[Spyker]] в Україні;
:* «Редкар» — офіційний імпортер [[Ferrari]] в Україні;
:* «Автомобільний завод Віпос» — виробниче підприємство крупновузлового складання автомобілів. Побудований в місті Херсон. Виробничий корпус заводу займав площу близько 7 тис. м<sup>2</sup>, адміністративно-побутовий триповерховий корпус загальною площею близько 3 тис. м<sup>2</sup>, випробувальний трек з [[Естакада|естакадою]], розташовані на земельній ділянці 2,8 га. Будівництво заводу, його оснащення, підбір устаткування, дизайн приміщення, налагодження всіх виробничих процесів і створення виробничих програм здійснювалося під керівництвом [[AUDI AG]].
:* «Ауді Центр Віпос» — офіційний дилер [[Audi]] в місті Києві і Київській області;
:* «Ауді Центр Хмельницький» — офіційний дилер Audi в місті Хмельницький і Хмельницькій області;
:* «Тавріда Моторс» — офіційний дилер Audi в АР Крим;
:* «German Motors» — офіційний дилер [[Volkswagen]] в місті Києві і Київській області.

Обсяг виробництва легкових автомобілів ТОВ «Віпос» в 2005—2010
рр. становив лише 74 авто, а станом на 2011 рік завод знаходився в стані закриття.
|}

Автобуси: ВАТ «Український інститут автобусно-тролейбусного машинобудування» (ВАТ «Укравтобуспром»), м. Львів.

== Див. також ==
* [[Автомобільна промисловість]]
* [[Автомобільна промисловість в Радянському Союзі]]
* [[Список українських автомобілів]]
* [[Історія українського автомобіля]]

== Примітки ==
{{Портал|Україна}}
{{commons category|Automobile manufacturers of Ukraine}}
{{reflist|3}}

== Посилання ==
* {{cite web |url=https://uprom.info/news/cars/v-ukrayini-vygotovyly-majzhe-900-avtobusiv-foto/ |title=В Україні виготовили майже 900 автобусів |author= |date=2020-01-20 |website=https://uprom.info/ |publisher=[[Національний промисловий портал]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210125233552/https://uprom.info/news/cars/v-ukrayini-vygotovyly-majzhe-900-avtobusiv-foto/ |archivedate=25 січня 2021 |deadurl= |accessdate=20 січня 2020 }}


{{оновити|дата=січень 2019}}

{{Промисловість України}}
{{Автомобільні заводи на території колишнього СРСР}}
{{Автомобільна промисловість}}

[[Категорія:Автомобільна промисловість в Україні| ]]
[[Категорія:Автомобільна промисловість за країнами]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:!(( (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:- (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ARM (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:AZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Ambox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:BLR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Center (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Cite web (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Clear (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Column-count (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Commons (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Commons category (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Commonscat (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:EST (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:GEO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:ISSN (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:ISSN пошук (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:KAZ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:KGZ (редагувати)
Шаблон:LAT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:LIT (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:LTU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:LVA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:MDA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:MOL (редагувати)
Шаблон:Main (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Main other (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Multireplace (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Nobr (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Plainlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-info/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Ref-ru (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Reflist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Sister (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Str find (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:TJK (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:TKM (редагувати)
Шаблон:UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:UZB (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:· (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Автомобільна промисловість (редагувати)
Шаблон:Автомобільні заводи на території колишнього СРСР (редагувати)
Шаблон:Країна з прапорцем (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни ARM (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни AZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни BLR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни EST (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни GEO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни KAZ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни KGZ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни LTU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни LVA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни MDA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни TJK (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни TKM (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Назва країни URS (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Назва країни UZB (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Недоступне посилання (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Недоступне посилання/style.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Оновити (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Портал (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор ARM (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор AZE (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор BLR (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор EST (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор GEO (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор KAZ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор KGZ (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор LTU (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор LVA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор MDA (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор RUS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор TJK (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор TKM (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапор UKR (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор URS (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Прапор UZB (переглянути вихідний код) (частково захищено)
Шаблон:Прапорець (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Промисловість України (редагувати)
Шаблон:• (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/blacklist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Category handler/shared (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Check for unknown parameters (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1 (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/COinS (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Identifiers (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Utilities (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/Whitelist (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Citation/CS1/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Date (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/ISO 639 synonyms (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana languages (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana regions (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana suppressed scripts (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/iana variants (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Lang/data/languages abbr. (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/ambox.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Message box/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Multireplace (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/config (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Namespace detect/data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Portal/images/other (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-info (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Ref-lang (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Side box/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Unicode data (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Webarchive (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Yesno (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Автомобільна промисловість в Україні».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Автомобільна_промисловість_в_Україні