Перегляд вихідного коду сторінки Історія освоєння мінеральних ресурсів Великої Британії

← Історія освоєння мінеральних ресурсів Великої Британії

У Вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ваша IP-адреса знаходиться в діапазоні, який заблоковано у всіх вікі Фонду Вікімедіа.

Блокування зроблено ‪EPIC‬. Причиною вказано Open proxy/Webhost: See the help page if you are affected.

Початок блокування: 08:48, 2 липня 2024
Закінчення блокування: 08:48, 2 липня 2025

Ваша поточна IP-адреса: 206.189.44.186. Заблокований діапазон — 206.189.32.0/20.

Будь ласка, додайте всі вказані подробиці до будь-яких запитів, які Ви будете робити. Якщо ви вважаєте, що вас заблокували помилково, ви можете знайти додаткову інформацію та інструкції в глобальній політиці Без відкритих проксі.

В іншому випадку, щоб обговорити блокування, будь ласка, опублікуйте запит на розгляд на Мета-вікі. Ви також можете надіслати електронний лист до VRT-черги стюардів за адресою stewards@wikimedia.org, вказавши усю вищезазначену інформацію.

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

[[Зображення:Stonehenge Closeup July 2018.jpg|thumb|375px|Мегалітичний комплекс "Стоунгендж"]]
[[Зображення:ВБ2.JPG|thumb|500px|]]
'''Використання [[кремінь|кременю]] для виготовлення знарядь праці на території [[Велика Британія|Великої Британії]]''' почалося з нижнього [[палеоліт]]у (300–100&nbsp;тис. років тому). Яскравою ілюстрацією прадавніх способів розробки [[кремінь|кременю]] є копальні [[Граймс-Грейвс]] ([[Норфолк]]), які датують V–III&nbsp;тис. до н.&nbsp;е Гірничими археологами на площі близько 7 гектарів знайдені до 400 заглиблень&nbsp;— ознак давніх [[шахта|шахт]]. Їх глибина становила близько 9&nbsp;м. Від стовбура розходились видобувні штреки, які, часом, поєднувались з іншими стовбурами. Для руйнування порід використовували кам'яні молоти й кирки з рогу. Світильники були зроблені з брусків крейди із заглибленням для жиру. Породу виймали вручну за допомогою мотузок і кошиків.

== Мегаліти ==
Всесвітньо відомим пам'ятником давнього гірництва є кромлех [[Стонгендж]] ([[Мегаліти|мегалітична]] споруда III–II&nbsp;тис. до н.&nbsp;е) поблизу&nbsp;м. [[Солсбері]]. При будівництві мегаліта були використані блоки масою близько 30 т, розробка яких велася в копальні на відстані майже 200&nbsp;км. Пошук відповідних гірських порід, видобуток і транспортування каменів великих розмірів свідчать про суттєві гірничі надбання давніх народів.

=== Стонгендж ([[Стоунгендж]]) ===
Знаходиться посеред рівнини Солсбері в [[Вілтшир]]і. З [[Уельс]]у було привезено 80 брил блакитного [[пісковик]]а, з яких було складено два концентричних кола. Пізніше замість них було споруджене кільце з 30 величезних монолітів&nbsp;— [[сарсен]]ів. Всередині цього кільця знаходилися дві підковоподібні конструкції&nbsp;— зовнішня складалася з п'яти сарсенових [[дольмен]]ів (двох вертикальних камен��в&nbsp;— [[менгір]]ів і одного горизонтального), а внутрішня&nbsp;— з 19 кромлехів (плит блакитного [[пісковик]]а). Сарсени зовнішнього кола, що досягають висоти 5 м, важать близько 26 т кожний. Дата будівництва першого комплексу Стоунгенджа між 2100 і 1600 до&nbsp;н.е.

=== Ейвбері-хендж ===
[[Ейвбері-хендж]] менш відомий, ніж Стоунгендж, хоч і перевершує його за розміром і структурою. Його діаметр понад чверть милі, складений валунами вагою до 90 тонн. Камені Ейвбері фігурують серед найбільших з коли-небудь споруджених мегалітів&nbsp;— від 60 до 90 тонн, майже вдвічі важче найбільших дольменів в Стоунгенджі, в [[Ньюгрейндж]]і, в Ко Міто.

== Бронзова доба ==
В кінці [[бронзова доба|бронзової доби]] в [[Чешир]]і та Північному Уельсі почали видобуток мідних, а в [[Корнуолл]]і&nbsp;— олов'яних руд. Припускають, що перші розробки металічних руд здійснювали тут фінікійці, найкращі мореплавці Стародавнього Світу. У залізну добу (з V ст. до н.&nbsp;е) відкритим способом добували [[Залізні руди|залізну руду]] в [[Гламорганшир]]і. В [[Кіммеридж]]і ([[Вессекс]]) відомі шахти з видобутку сланцю [[VI століття до н. е.|VI ст. до н. е]]&nbsp;— [[I століття|I ст]].

У період римського завоювання Британії (I–[[IV]] ст.) [[гірнича справа]] значно розвинулася. Римські олов'яні [[рудник]]и відомі в [[Дербішир]]і, в горах [[Мендіп-Гілс]] та Галкін і в [[Корнуолл]]і. Отримала поширення антична техніка.

== Залізна доба ==
Після тривалого періоду економічного занепаду (друга половина [[1-ше тисячоліття|першого тисячоліття]]) норманські завойовники (1066&nbsp;р.) у [[Флінтшир]]і почали розробляти [[залізні руди]].

Використання [[вугілля]] почалося імовірно ще на початку нової ери. Жителі прибережних районів Британських островів протягом багатьох століть збирали так зване «морське [[вугілля]]», викинуте хвилями моря на берег. Шматки «морського [[вугілля]]» рибалки використовували для опалювання свого житла. Було також поширене кустарне «копання» місцевими мешканцями покладів [[вугілля]], що виходили на поверхню. Організований видобуток [[вугілля]] вели з XII ст. В XVI ст. на шахти й [[рудник]]и [[Велика Британія|Великої Британії]] запрошуються гірники з Німеччини, які впроваджують передові технології розробки, зокрема видобуток [[вугілля]] короткими стовпами при глибині [[шахта|шахт]] до 30&nbsp;м. У XVII ст. глибина [[шахта|шахт]] становила до 90&nbsp;м. Руди [[олово|олова]], [[свинець|свинцю]], [[срібло|срібла]] в [[XIV століття|XIV]]–[[XVII століття|XVII]] ст. видобували в [[Девон (графство)|Девонширі]], горах [[Мендіп-Гілс]], [[Шропшир]]і ([[Уельс]]) у відкритих ямах, потім в траншеях і штольнях. З XIV ст. на шахтах широко застосовують коловорот, з XVII ст.&nbsp;— підіймальні лебідки на водних колесах.

З [[XVI століття|XVI]] по [[XVIII століття|XVIII]] ст. видобуток [[вугілля]] зріс із 200&nbsp;тис. т до 3&nbsp;млн т/рік, що зумовлено винаходом [[кокс]]у й розвитком парових двигунів в другій половині XVIII ст. Особливо сприятливі умови для вуглевидобутку склалися в [[Англія|Англії]], де вже наприкінці XVII ст. почали будувати вугільні шахти. Починаючи з цього часу [[вугілля]] починають активно видобувати і застосовувати для потреб промисловості, а згодом&nbsp;— транспорту.

== Промислова революція ==
Вугільна галузь Великої Британії була однією з основних, яка заклала основи так званої промислової революції. Саме у вугільній промисловості вперше застосовують паровий двигун [[Сейвері|Т.&nbsp;Сейвері]], який отримав назву «друг шахтаря». У XVIII ст. для водовідливу застосовують насос з паровим двигуном [[Томас Ньюкомен|Т.Ньюкомен]]а. Це суттєво збільшило можливості розробки обводнених дільниць на великих глибинах. У 1774&nbsp;р. [[Джеймс Ватт|Дж. Ватт]] використав для водовідливу на шахті першу парову машину. У 1738&nbsp;р. на шахті в Уайтгейвені вперше були прокладені стальні рейки. На початку [[XIX століття|XIX ст.]] гірничий інженер Р. Тревітик запропонував використовувати для транспортування візків з [[вугілля]]м парові двигуни. В 1814&nbsp;р. [[Джордж Стефенсон|Дж. Стефенсон]] створив перший паротяг для шахтної рейкової дороги. В ці часи в гірництві [[Велика Британія|Великої Британії]] використовують нові технічні засоби&nbsp;— шахтні вентилятори з паровим приводом, безпечну [[рудник]]ову лампу, в якій вогонь був ізольований щільною металевою сіткою ([[Гамфрі Деві|Г. Деві]] та Дж. Стефенсон, 1815). Кріплення в лавах здійснювали дерев'яними стояками, а з середини XIX ст. з'являються перші в світовому гірництві англійські чавунні стояки. Виймання [[вугілля]] проводили ручним інструментом (здебільшого&nbsp;— обушок), за допомогою врубових машин, а також вибухових речовин. Використання електроенергії в гірничій справі почалося з 1880&nbsp;р. У [[1903]]&nbsp;р. працювало 149 електричних врубових машин. Наприкінці XIX ст. в країні було близько 4000 [[шахта|шахт]], а щорічний видобуток [[вугілля]] становив близько 200&nbsp;млн т. Найвищого підйому вугільна галузь досягла перед першою світовою війною (в [[1914]]–[[1918]]&nbsp;рр. видобувалося близько 290&nbsp;млн т [[вугілля]] на рік). У [[1947]]&nbsp;р. вугільна промисловість була націоналізована. В 70-х роках [[XX століття|XX ст.]] видобуток [[вугілля]] у [[Велика Британія|Великої Британії]] становив близько 50&nbsp;% від західноєвропейського, але в 80-ті роки в зв'язку з вичерпанням конкурентноспроможних покладів проведена реструктуризація галузі з ліквідацією значної частини збиткових [[шахта|шахт]].

Видобуток руд [[кольорові метали|кольорових металів]] досяг свого піку в середині XIX ст. В цей час Велика Британія виходить на одне з перших місць у світі з видобутку [[мідь|міді]], [[олово|олова]], [[свинець|свинцю]]. Але до кінця XIX ст. видобуток руд [[кольорові метали|кольорових металів]] занепадає внаслідок вичерпання запасів й американського імпорту металів. У XX ст. переважає видобуток [[олово|олова]], причому два [[рудник]]и «Саут-Крофті» та «Дживор» ведуть розробку вже понад 200 років.

Видобуток [[нафта|нафти]] розпочато на суходолі в [[1919]]&nbsp;р., але справжній підйом галузі стався в 60–70-х роках, коли було відкрито нафтові родовища в Північному морі.

Загалом у XX ст. Велика Британія формувалася як країна зі змішаною економікою. Сфера виробництва знаходиться в основному в руках великих фірм. Вугільні, газові і електричні компанії, залізниці, [[чорна металургія]], цивільна [[авіація]] і частина компаній з надання автотранспортних послуг були націоналізовані в [[1945]]–[[1951]]&nbsp;рр. [[лейбористи|Лейбористський уряд]] ([[1974]]–[[1979]]) створив Британську національну нафтову корпорацію для надання підтримки в експлуатації нафтових ресурсів [[Північне море|Північного моря]]; Національне управління з підприємництва для надання фінансової підтримки приватним компаніям; агентства з розвитку Шотландії і Уельсу. У 1980-і роки консервативний уряд продав в приватні руки 19 найприбутковіших державних компаній&nbsp;— серед них «[[British Airways |Бритіш Ейруейз]]» (Британські авіалінії), «Бритіш гаснув» (Британський газ) і «Бритіш коммьюнітіс» (Британські телекомунікації).

Станом на кінець XX ст. в країні розвідані багаті родовища [[нафта|нафти]], [[природний газ|природного газу]], кам'яного [[вугілля]], каоліну, флюориту, а також родовища олов'яних руд, кам'яної і калійної солей, целестину, вогнетривких глин, нерудних будматеріалів, горючих сланців і невеликі родовища руд [[залізо|заліза]], [[мідь|міді]], [[свинець|свинцю]], [[цинк]]у, [[барит]]у і вітериту.

Основні галузі гірничої промисловості країни на межі XX–[[XXI століття|XXI]] ст.&nbsp;— видобуток [[вугілля]], [[нафта|нафти]] і газу. Видобуток [[корисні копалини|корисних копалин]] у [[1992]] (млн т): кам'яного [[вугілля]]&nbsp;— 80,8; [[нафта|нафти]]&nbsp;— 94,3; [[природний газ|природного газу]]&nbsp;— 55,3&nbsp;млрд&nbsp;м³. У гірничодобувній промисловості діють державні і приватні компанії. У вартісному вираженні мінеральний сектор економіки країни у 2000&nbsp;р. продукував загалом 27,7&nbsp;млрд фунтів стерлінгів (19,49&nbsp;млрд у [[1999]]), в тому числі [[нафта|нафти]] 16,13&nbsp;млрд (10,26&nbsp;млрд), [[природний газ|природного газу]] (включаючи конденсат) 7,72&nbsp;млрд (5,76&nbsp;млрд), [[вугілля]] 0,92&nbsp;млрд (1,08&nbsp;млрд), індустріальні та конструкційні мінерали&nbsp;— 2,4&nbsp;млрд (2,37&nbsp;млрд).

Підготовку кадрів гірничо-геологічного профілю здійснюють в університетах [[Лондон]]у ([[Королівське гірниче училище]], [[Імперський коледж]]), [[Бірмінгем]]у, [[Лідс]]у, [[Ноттінгем]]у, [[Стратчклайд]]у, [[Кардіфф]]у, [[Корнуолл]]у, [[Камборн]]у, Нотінгему, а також у Валлійському університеті.

==Див. також==
* [[Корисні копалини Великої Британії]] 
* [[Гірнича промисловість Великої Британії]] 
* [[Геологія Великої Британії]] 
* [[Гідрогеологія Великої Британії]] 
* [[Економіка Великої Британії]]
{{Історія освоєння мінеральних ресурсів}}

=== Джерела ===

* {{Гайко}}
* Гайко Г. І., Білецький&nbsp;В.&nbsp;С. Історія гірництва: Підручник.&nbsp;— Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013.&nbsp;— 542 с.

[[Категорія:Гірнича промисловість Великої Британії]]
[[Категорія:Історія освоєння мінеральних ресурсів]]

Шаблони, використані на цій сторінці:

Шаблон:Hlist/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:±. (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Історія освоєння мінеральних ресурсів (редагувати)
Шаблон:Гайко (редагувати)
Шаблон:Публікація (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/! (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/місце (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/серія (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/стандартні номери (переглянути вихідний код) (захищено)
Шаблон:Публікація/сторінки (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Arguments (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbar/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/configuration (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:Navbox/styles.css (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:String (переглянути вихідний код) (захищено)
Модуль:TableTools (переглянути вихідний код) (захищено)

Повернення до сторінки «Історія освоєння мінеральних ресурсів Великої Британії».

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_освоєння_мінеральних_ресурсів_Великої_Британії

Перегляд вихідного коду сторінки Історія освоєння мінеральних ресурсів Великої Британії

Навігаційне меню

Пошук