Zbórov

Zbóriv
*Збо́рів*
Zbóriv; Збо́рів
	Ciudad
	; Casa consistorial de Zbóriv
; Bandera	; Escudo ;
	Zbóriv Localización de Zbóriv en Óblast de Ternópil
Coordenadas	49°39′42″N 25°08′49″E / 49.661605155854, 25.146931109789
Entidad	Ciudad
• País	Ucrania
• Óblast	Ternópil
• Raión	Ternópil
Altitud
• Media	354 m s. n. m.
Población (2021)
• Total	6664 hab.
Huso horario	UTC+02:00 y UTC+03:00
	[editar datos en Wikidata]

Zbóriv (ucraniano: Збо́рів; polaco: Zborów) es una ciudad de Ucrania, perteneciente al raión de Ternópil en la óblast de Ternópil.

En 2017, la ciudad tenía una población de 6691 habitantes.^[1] Desde 2020 es sede de un municipio que incluye 52 pueblos y tiene una población total de casi veinte mil habitantes.^[2]

Se ubica unos 25 km al noroeste de la capital regional Ternópil, sobre la carretera H02 que lleva a Leópolis.^[3]

Historia

Tiene su origen en un asentamiento medieval llamado "Verjostav", cuya existencia se conoce desde 1166; este asentamiento fue destruido en 1241 durante la invasión mongola. El actual asentamiento data del siglo XV y fue fundado por la casa noble Zborowski de Wielkopolska. Según documentos de 1601, en ese año ya se regía por el Derecho de Magdeburgo. En los siglos XVII y XVIII perteneció a las familias nobles Sobieski, Radziwiłł y Bielscy. En 1649 se firmó aquí una de las principales treguas de la rebelión de Jmelnitski, después de una batalla en la que se enfrentaron las tropas de Bohdán Jmelnitski e İslâm III Giray contra las de Juan II Casimiro. En la partición de 1772 pasó a formar parte del Imperio Habsburgo.^[4]^[5]

A principios del siglo XX, la población estaba formada por unos 2400 ucranianos, 2300 judíos y 1300 polacos. Manteniendo esta composición multiétnica, en 1919 pasó a formar parte de la Segunda República Polaca y en 1939 se integró en la RSS de Ucrania. En la Segunda Guerra Mundial, los invasores alemanes ocuparon la ciudad en 1941 y sus Einsatzgruppen asesinaron el primer día a más de seiscientos judíos. Posteriormente crearon un gueto en la ciudad en el que encerraron a los tres mil judíos que seguían vivos, casi todos los cuales fueron asesinados en 1943. Por su parte, los polacos emigraron tras la guerra a los Territorios Recuperados, pues la ciudad quedó casi completamente destruida tras los combates de 1944 en los que la Unión Soviética recuperó el control del área, y fue reconstruida en las décadas posteriores con población casi exclusivamente ucraniana. Hasta 2020 fue la capital del raión de Zbóriv.^[6]^[7]^[8]

Véase también

Batalla de Zbóriv (1917)

Referencias

↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
↑ Зборівська міська громада
↑ Mapa de Zbóriv
↑ Савченко І. В. Зборів Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 303. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
↑ Франчук Я. Я. Зборів Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2010. — Т. 10 : З — Зор. — С. 425—426. — ISBN 978-966-02-5721-4.
↑ Гуцал П., Лукачат М. Зборів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 636—637. — ISBN 966-528-197-6.
↑ Справочник «Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941—1945». / М. Л. Дударенко, Ю. Г. Перечнев, В. Т. Елисеев и др. — М.: Воениздат, 1985. — 598 с.
↑ «Про утворення та ліквідацію районів. Постанова Верховної Ради України № 807-ІХ.». Голос України (en ucraniano). 18 de julio de 2020. Consultado el 3 de octubre de 2020.

Datos: Q148928
Multimedia: Zboriv / Q148928

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))

[2] Зборівська міська громада

[3] Mapa de Zbóriv

[4] Савченко І. В. Зборів Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 303. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.

[5] Франчук Я. Я. Зборів Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2010. — Т. 10 : З — Зор. — С. 425—426. — ISBN 978-966-02-5721-4.

[6] Гуцал П., Лукачат М. Зборів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 636—637. — ISBN 966-528-197-6.

[7] Справочник «Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941—1945». / М. Л. Дударенко, Ю. Г. Перечнев, В. Т. Елисеев и др. — М.: Воениздат, 1985. — 598 с.

[8] «Про утворення та ліквідацію районів. Постанова Верховної Ради України № 807-ІХ.». Голос України (en ucraniano). 18 de julio de 2020. Consultado el 3 de octubre de 2020.

[1]