Матвіївка (Запорізький район)

село Матвіївка
Меморіал в адміністративному центрі села
Країна	Україна
Область	Запорізька область
Район	Запорізький район
Тер. громада	Матвіївська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA23060130010016800
Облікова картка	Матвіївка
Основні дані
Засн��ване	1918 (107 років)
Населення	3511 осіб (станом на 01.06.2024)[1]
Територія	4,246 км²
Площа	4,17 км²
Густота населення	918,98 осіб/км²
Поштовий індекс	70035
Телефонний код	+380 6143
Географічні дані
Географічні координати	47°54′18″ пн. ш. 35°18′19″ сх. д. / 47.90500° пн. ш. 35.30528° сх. д. / 47.90500; 35.30528
Середня висота над рівнем моря	103 м[2]
Водойми	балка Капустянка
Відстань до обласного центру	10 км
Відстань до районного центру	15 км
Найближча залізнична станція	платформи 9 км, 11 км, 13 км
Місцева влада
Адреса ради	70035, Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Матвіївка, вул. Центральна, 77-А
Карта
Матвіївка
Матвіївка
Мапа
Матвіївка у Вікісховищі

Матві́ївка — село в Україні, адміністративний центр Матвіївської сільської громади Запорізького району Запорізької області.

Село розташоване за 15 км від колишнього районного центру — міста Вільнянськ, за 10 км від обласного центру. В межах села розташовані три зупинних пункти — платформа 9 км, роз'їзд 11 км та платформа 13 км залізниці. Село простягається вздовж вервечки ставків (частина їх станом на 2024 рік внаслідок урбанізаційної діяльності зміліла і заросла очеретом), вздовж яких село витягнуто на 8 км, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Українка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване місто Запоріжжя. У західній частині село перетинає автошлях міжнародного значення М18E105 (Харків — Сімферополь), поруч з селом проходить автошлях національного значення Н15 (Запоріжжя — Донецьк). У селі бере початок балка Капустянка.

Хутори Матвіївський, Веселий та Шовковий на початку 1918 року були засновані 32 родинами переселенців з села Вознесенка (нині територія Вознесенівського району міста Запоріжжя), які є засновниками села Матвіївка колишнього Вільнянського району. За переказами старожилів, переселення відбувалося і у 1927 році — за ініціативою влади — під час будівництва Дніпровської ГЕС. Вони оселилися на землях, які раніше належали німецьким колоністам Г. Л. Класену та Генріху Нейфельду.

Назва села походить від хутору, в пам'ять про рідну вулицю в селі Вознесенка. Поряд з Матвіївкою в ті ж часи виник і хутір Шовковий, який заснований 50 родинами переселенців з села Вознесенка.

У 1924 році було організовано комітети незаможних селян, який очолив Йосип Маковський, побудовано магазин. На хуторі Шовковому відкрили клуб та хату-читальню. Наприкінці 1925 року було обрано Матвіївську сільську раду, якій підпорядковувалися 10 хуторів з населенням 970 чоловік, сільським головою було обрано Максима Васильовича Синька. У 1926 році на хуторі Матвіївка було відкрито початкову трудову школу, організовано лікнеп. У хаті П. С. Білецького^[3] була хата-читальня.

У грудні 1926 року 8 родин хутора Матвіївка створити товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ), у вересні 1929 року Товариство об'єднувало 44 родини. У тому ж році вони були офіційно зареєстровані, товариство отримало назву «Комінтерн». До складу ТСОЗу входило 1015 гектарів землі, 70 голів рогатої худоби, 41 плуг, 14 сіялок та 37 жаток.

У 1930 році ТСОЗ зібрав 10,7 центнерів ячменю з гектару.

У 1930 році ТСОЗ «Комінтерн» об'єднався з плодовоовочівницькою артіллю «Січ», яку було переведено з острова Хортиця на хутір Шовковий, у зв'язку з будівництвом Дніпровської ГЕСу. Артіль «Січ» нараховувала 1,8 тис. га землі. Молодь активно приєдналася до організації колгоспу на території Матвіївської сільської ради. Станом на 1939 рік у колгоспі «Січ» нараховувалося 130 передовиків. Найбільш відомими були Марія Скорина та Надія Пархоменко. В той же час колгосп «Січ» був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки в м. Москва. Здебільшого колгосп у передвоєнні роки спеціалізувався на садівництві, у 1938 році сади розміщувалися на 646 га, 100 га ягідних культур, 33 га декоративні насадження. Середній врожай кісточкових дерев становив 43 центнерів з 1 га. Дану наполегливу селекційну роботу проводив агроном-садівник колгоспу «Січ» Ананій Білай. За виведення нових високоврожайних сортів яблук та груш, сорту винограду «Січ» Головний виставковий комітет ВСГВ у 1940 році нагородив його Великою золотою медаллю. Такою ж медаллю було нагороджено ланкову садівничої бригади № 1 Надію Степанівну Пархоменко. Учасниками ВСГВ 1940 року від колгоспу «Січ» також були конюх Микола Стрілець та свинар Петро Булат. У 1940 році до складу колгоспу «Січ» входило 217 господарств. На фермах колгоспу утримувалось 126 коней, 94 голови рогатої худоби, 80 свиней, 113 овець. Статки колгоспу становили понад 1 млн крб.

У 1932—1933 роках селяни пережили сталінський геноцид.

У передвоєнні роки хутори Матвіївка, Шовковий, Веселий і Цвіточний злились в одне село під назвою Матвіївка. У 1941 році в селі нараховувалось 300 дворів

У 1936 році в селі було побудовано будівлю семирічної школи. Роком раніше було збудовано клуб та відкрито бібліотеку.

В перші дні німецько-радянської війни 149 матвіївців було примусово мобілізовано на фронт. Чоловіки, які залишились в селі, вступили до лав винищувального батальйону.

Наприкінці серпня 1941 року представниками окупаційної німецької влади(фашистами)були розстріляні— голова колгоспу «Січ» Свирид Васильович Єскін, голова партійної організації Юх��м Денисович Романченко та офіцер Червоної армії Молчанов^{[джерело?]}.

У 1958 році було організоване об'єднане господарство «Запорізька Січ». Саме назва «Січ» побутувала тривалий час, як назва населенного пункту чому, зокрема, сприяли два великоформатних щити на автошляху Москва — Сімферополь з написами «Запорозька Січ».

У побуті козацькі роди села Матвіївки, зокрема Чирви-Білецькі, Гончарі, Каптюхи, Булати, Махтеї та інші завжди дотримувалися усталених звичаїв — взаємопідтримки, рибальства, виховання дітей у національному дусі.

З 24 серпня 1991 року село у складі Незалежної України.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», село є адміністративним центром Матвіївської сільської громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Вільнянського району, село увійшло до складу Запорізького району^[4].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Площа села — 417 га, налічується 1427 домогосподарств. Кількість населення станом на 1 січня 2007 року — 3878 осіб.

День села відзначається 13 жовтня, саме у цей день у 1943 році село Матвіївка було звільнено Червоною армією в ході німецько-радянської війни. В селі розташовані дві братських могили вояків Червоної армії.

На хуторі Зеленому, який раніше підпорядковувався Матвіївській сільській раді (нині це територія м. Запоріжжя), провів дитинство і юність Герой Радянського Союзу прославлений льотчик Спартак Маковський (1920—2000).

У селі Матвіївка працюють навчальні заклади — ЗНВК «Всесвіт», школа-інтернат, дитячий садок, музична школа, Центральний будинок культури та дозвілля, Будинок народної творчості. В Центральному будинку культури та дозвілля у 2000 році створено сільський музей на громадських засадах, який розміщується в читальному залі сільської бібліотеки, працює народний вокальний ансамбль "Калинонька", який виборює призові місця на обласних конкурсах української народної пісні^[6]

Підприємства — СВК Агрофірма «Матвіївка», ТОВ «Агротера», ООО «Січ», ФГ «Лещенко В. М.».

Матвіївська сільська рада налічує 20 депутатів. З 2006 року сільську раду очолює Чернов Серій Васильович.

З огляду на загрозу проникнення озброєних російських окупантів та проросійських проплачених мародерів й вбивць у вересні 2014 року у Матвіївці здійсено будівництво інженерних оборонних споруд.

28 червня 2024 р. в с. Матвіївка відбулося урочисте відкриття Алеї героїв. Це місце пам'яті присвячене воїнам, які віддали своє життя за свободу та незалежність України. ^[7]

• Тривалий час господарство «Запорізька Січ» очолював Герой Соціалістичної Праці Антоненко Степан Корнійович (1913, Миколаївка (Бердянський район) — 1982, Матвіївка).
• У селі 1950 року народився український вчений у галузі гірництва, доктор технічних наук, професор Білецький Володимир Стефанович.
• Впродовж багатьох років в колгоспі «Запорізька Січ» працював відомий агроном-садівник Білай Ананій Калинович (1895—1965).

Антоненки, Білецькі, Гончарі, Каптюхи, Булати, Чирви, Бовенки^{[джерело?]}

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Запорізька область)

• Матвіївка — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР [Архівовано 11 листопада 2012 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
• Матеріали Вільнянського краєзнавчого музею
• Матеріали Матвіївського сільського музею
• День села у Матвіївці // «Вільнянські вісті». 22 жовтня 2011. С. 1.
• На Запоріжжі вже збудували половину запланованих оборонних споруд [Архівовано 18 вересня 2014 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про Запорізьку область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.