Костриця найвища
| Костриця найвища | |
|---|---|
| |
| волоть | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Костриця (Festuca) |
| Вид: | Костриця найвища (F. altissima)
|
| Біноміальна назва | |
| Festuca altissima | |
Костриця найвища[1][2] (Festuca altissima) — вид рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений у Європі й Азії.
Багаторічна трав'яниста рослина (50)80–135 см завдовжки з укороченими кореневищами, утворює рихлі дерновинки. Лігула 3–5 мм завдовжки. Листові пластини 20–60 см × 4–14 мм, поверхні гладкі або шорсткуваті. Суцвіття — відкрита яйцювата похила волоть 10–18 × 8–12 см; гілки гладкі або шорсткуваті, родючі колоски на ніжках 1.5–15 мм завдовжки. Колоски містять 2–5 родючих квіточок; зі зменшеними квіточками на вершині. Колоски довгасті, стиснуті з боків; 5–8 мм завдовжки; розпадаються у зрілості під кожною родючою квіточкою. Колоскові луски подібні, коротші, ніж колоски. Нижня квіткова луска з 3 добре помітними жилками, на всій поверхні вкрита короткими тонкими шипиками. Пиляків 3, 2.5–3 мм завдовжки. Зернівки волохаті на вершині[3][2].
Поширений у Європі й Азії[3][4][5].
В Україні зростає в букових, змішаних і хвойних лісах Карпат, до верхньої межі лісу — в Карпатських лісах, досить часто; в Передкарпатті, рідко; в Поліссі (Житомир), Лівобережного Лісостепу (с. Юнаківка Сумського р-ну Сумської обл.) і Лівобережного Злаково-Лугового Степу (Готвальдовскій р-н, Харківська обл.), Дуже рідко[2].
- ↑ Festuca altissima // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 452. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 05.01.2019. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network (GRIN). Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 05.01.2019. (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 05.01.2019. (англ.)
|
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
