Перейти до вмісту

Edge (журнал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Edge (magazine))
Edge
англ. Edge[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна видання Велика Британія
Тематика відеогра Редагувати інформацію у Вікіданих
Періодичність виходу щомісяця
Мова англійська мова
Головний редактор Jen Simpkinsd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Редактор Тоні Мотт
Видавець Future plc
Засновано жовтень 1993 року
ISSN-L 1350-1593 Редагувати інформацію у Вікіданих
ISSN 1350-1593
gamesradar.com/uk/edge​(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих

Edge — багатоформатний, британський журнал про відеоігри, який видає Future plc. Щорічно видає 13 випусків. Журнал був заснований Стівом Джарратом. Він також випустив іноземні видання в Австралії, Бразилії, Франції, Німеччині, Італії та Іспанії.

Історія

[ред. | ред. код]

Журнал був заснований у жовтні 1993 року Стівом Джарраттом, давнім журналістом відеоігор, який також запустив кілька інших журналів для Future plc.

Ілюстрацію для обкладинки 100-го випуску журналу спеціально надав Шіґеру Міямото.[джерело?] 200-й номер був випущений у березні 2009 року з 200 різними обкладинками, кожна з яких присвячена одній грі; 199 варіантів були в загальному обігу, а один був ексклюзивним для передплатників.[3][4] Було надруковано лише 200 журналів з кожною обкладинкою, чого було достатньо, щоб задовольнити тираж Edge у 28 898.[джерело?]

У жовтні 2003 року тодішній редактор Edge Жоао Дініс-Санчес залишив журнал разом із заступником редактора Девідом Маккарті та іншими штатними авторами.[5] Після їх відходу, редагування Edge повернулося до Тоні Мотта, який був редактором до Дініз-Санчеса. Єдиною членкинею команди, яка залишилася, була Маргарет Робертсон, яка в 2006 році змінила Мотта на посаді редактора.[6] У травні 2007 року Робертсон залишила посаду редакторки, і її замінив Тоні Мотт, який втретє обійняв посаду редактора.[7] Алекс Вілтшир був редактором журналу з травня 2012 року по березень 2013 року,[8][9] а потім Натан Браун. Джен Сімпкінс змінила роль редактора від Натана Брауна в квітні 2020 року.[10]

Між 1995 і 2002 роками частина вмісту британського видання Edge була опублікована в Сполучених Штатах під назвою Next Generation. У 2007 році американська дочірня компанія Future plc, Future US, почала повторно публікувати вибрані останні функції Edge на вебсайті Next Generation;[11][12] вебсайт і блог Edge згодом були включені до сайту NextGen.[13] У липні 2008 року весь сайт було перейменовано під назву Edge, оскільки це був старший із двох брендів.[14][15] У травні 2014 року повідомлялося, що Future plc має намір закрити вебсайти Edge, Computer and Video Games та інші їхні публікації відеоігор;[16] у грудні 2014 року було підтверджено, що вебсайт CVG буде закрито, а його вміст буде опубліковано на GamesRadar,[17] а в січні 2015 року було оголошено, що те саме станеться з вебсайтом Edge.[18] У період з 2015 по 2018 роки статті Edge періодично перепублікувалися на Kotaku UK.[19][20]

З моменту виходу журналу Edge тричі оновлювався. Перший редизайн відбувся в 1999 році; другий у 2004 році; і третій у 2011 році. Перший редизайн змінив розміри журналу, щоб він став ширшим за оригінальну форму. Останній дизайн вдруге змінює фізичні розміри журналу та забезпечує вищу якість паперу, ніж використовувався раніше.

Особливості

[ред. | ред. код]

Кожен випуск містить статтю «Making of» про певну гру, зазвичай містить інтерв’ю з одним із оригінальних розробників.[21] У випуску 143 була представлена серія ретроспективних статей «Time Extend». Подібно до серії «Making-of», кожна з них зосереджена на одній грі та дає поглиблений аналіз її найцікавіших або інноваційних атрибутів.[22]

«Codeshop» вивчає більше технічних предметів, таких як програми 3D-моделювання чи фізичне проміжне програмне забезпечення, тоді як «Studio Profile» та «University Profile» є односторінковими підсумками конкретних розробників або видавців, а також ігрові курси у вищих навчальних закладах.

Незважаючи на те, що загальний список авторів друкується на перших сторінках кожного випуску, журнал зазвичай не використовує авторські рядки для зазначення окремих авторів у конкретних оглядах і статтях, натомість лише посилаючись на анонімний Edge в цілому. Починаючи з 2014 року, деякі додані функції позначаються підписом автора. Постійні колумністи журналу постійно згадувалися протягом усього виходу журналу. Нинішніми колумністами є Джеймс Ліч, Клінт Хокінг і Тадг Келлі. Крім того, кілька колумністів з’являються на початку журналу, щоб говорити про ігрову індустрію в цілому, а не зосереджуватися на конкретних темах ігрового дизайну. Це Стівен Пул, автор книги Trigger Happy, Лі Александер і Браян Хоу, чий розділ пародійної статті «You're Playing It Wrong» почався з нового редизайну.

Попередні колумністи включали Пол Роуза («Mr Biffo», засновник Digitiser), Тосіхіро Наґоші з Sega Amusement Vision, автор Тім Гест, Н'Гай Кроал, і розробник ігор Джефф Мінтер. Крім того, численні колонки були опубліковані анонімно під псевдонімом «RedEye», а кілька японських письменників зробили свій внесок у регулярну публікацію під назвою «Something About Japan».

Комікс Джеймса Хатчінсона під назвою Crashlander був представлений в Edge між випусками 143 і 193.[23]

Оцінювання

[ред. | ред. код]

Edge оцінює ігри за десятибальною шкалою, від мінімум 1 до максимум 10. Протягом більшої частини тиражів журналу політика рецензування журналу стверджувала, що бали загалом відповідають одному з таких «настроїв»:

  1. катастрофічно
  2. жахливо
  3. серйозно пошкоджено
  4. розчаровує
  5. середньо
  6. компетентно
  7. відзначилося
  8. відмінно
  9. вражаюче
  10. революційно

Однак у випуску 143 систему підрахунку балів було змінено на простий список «10 = десять, 9 = дев’ять...» і так далі, нахабне посилання на людей, які надто багато читають про оцінки рецензій. Минуло майже три роки, перш ніж Edge поставив грі оцінку десять із десяти, а на сьогоднішній день оцінку було присвоєно двадцяти семи іграм:

Список ігор з оцінкою 10/10
Назва Платформа Випуск Рік
Super Mario 64[24] Nintendo 64 E035 1996
Gran Turismo[25] PlayStation E055 1998
The Legend of Zelda: Ocarina of Time[26] Nintendo 64 E066 1998
Halo: Combat Evolved[27] Xbox E105 2001
Half-Life 2[28] Windows E143 2004
Halo 3[29] Xbox 360 E181 2007
The Orange Box[30] Windows, Xbox 360 E182 2007
Super Mario Galaxy[31] Wii E183 2007
Grand Theft Auto IV[32] PlayStation 3, Xbox 360 E189 2008
LittleBigPlanet[33] PlayStation 3 E195 2008
Bayonetta[34] Xbox 360 E209 2009
Super Mario Galaxy 2[35] Wii E215 2010
Rock Band 3[36] PlayStation 3, Xbox 360 E222 2010
The Legend of Zelda: Skyward Sword[37] Wii E234 2011
The Last of Us[38] PlayStation 3 E255 2013
Grand Theft Auto V[39] PlayStation 3, Xbox 360 E259 2013
Bayonetta 2[40] Wii U E272 2014
Bloodborne PlayStation 4 E279 2015
The Legend of Zelda: Breath of the Wild Nintendo Switch, Wii U E304 2017
Super Mario Odyssey[41] Nintendo Switch E312 2017
Red Dead Redemption 2[42] PlayStation 4, Xbox One E326 2018
Dreams PlayStation 4 E344 2020
Elden Ring PlayStation 4, PlayStation 5, Windows, Xbox One, Xbox Series X/S E370 2022
Immortality[43] Android, iOS, Windows, Xbox Series X/S, PlayStation 5 E375 2022
The Legend of Zelda: Tears of the Kingdom Nintendo Switch E385 2023
Baldur's Gate 3 Windows, PlayStation 5 E389 2023
Astro Bot PlayStation 5 E403 2024
Серії ігор з кількома ідеальними оцінками
Місце Серія Кількість балів 10/10 Розробник(и) Проміжок
1 Super Mario 4 Nintendo EAD/EPD 1996–2017
The Legend of Zelda 1998–2023
2 Bayonetta 2 PlatinumGames 2009–2014
Grand Theft Auto Rockstar North 2008–2013
Half-Life (включно з The Orange Box) Valve 2004–2007
Halo Bungie 2001–2007

На відміну від цього, лише дві назви отримали рейтинг один із десяти, Kabuki Warriors[44] і FlatOut 3: Chaos & Destruction.[45]

Ретроспективні нагороди

[ред. | ред. код]

У грудневому випуску ретро-ігор 2002 року Edge оцінили дві гри, випущених до виходу журналу у 10 з 10:

Edge також оцінили гру у 10 з 10 в одному з регулярних ретроспективних оглядів у звичайному випуску журналу:

У 10-му ювілейному випуску Edge у 2003, GoldenEye 007 (1997) було включено до десятки найкращих шутерів журналу разом із зауваженням, що це була «єдина інша гра», яка мала отримати оцінку «десять із десяти». Спочатку гра була нагороджена дев'ятьма балами з десяти, а пізніше журнал заявив, що «десятку розглядали, але зрештою відхилили».


У 20-му ювілейному випуску (E258), опублікованому в серпні 2013 року, містилася функція під назвою «The Ten Amendments», у якій оцінки наступних семи ігор були ретроспективно скориговані до десяти з десяти. Для кожного було надано обґрунтування.

Спецвипуски

[ред. | ред. код]

У Великобританії було опубліковано кілька спеціальних видань Edge. Серед них:

«1996 essential hardware guide»

Присвячено PS1, Saturn, Ultra 64, CD-ROM для ПК, 3DO, M2, Atari Jaguar, Amiga, Virtual Boy, Mega Drive, SNES. Це було перше випущене спеціальне видання, на лицьовій стороні та стороні було написано Premiere Issue.

«Essential hardware guide 2000»

Містить десять найпопулярніших форматів, сер Клів переглядає ZX Spectrum і розділи на Xbox, PS1, PS2, Dreamcast, Gamecube, GScube, Game Boy Color, ПК, Game Boy Advance, Wonderswan Color, Ericsson R380s, Palm IIIc і GP32.

«The 100 most significant reviews from the first 100 issues» (2001)

Колекція передруків відомих рецензій з історії журналу разом із ретроспективними коментарями до кожної гри. На додаток до оглядів популярних ігор (включно з трьома оцінками «десять із десяти», які були присуджені протягом того періоду), він також включав коментарі Edge щодо помітних розчарувань, таких як Rise of the Robots і Daikatana. У випуску також було вміщено покажчик змісту тих 100 номерів журналу.

«Retro: The guide to classic videogame playing and collecting» (2002)

Журнал на тему ретроігор, застосовано формат стандартного видання Edge до класичних відеоігор. Це було найповніше сформоване спеціальне видання Edge, яке містило лише новий матеріал.

«Retro: 'The making of...' special» (2002)

Друге видання в серії Ретро було збіркою матеріалів «Making of», більшість з яких раніше публікувалися в основному журналі. Ці функції зазвичай містили інтерв’ю з виробниками класичних відеоігор, які розповідали про процес створення ігор.

«Edge presents Equip: PlayStation 2 edition»

«Edge presents Equip: GameCube edition»

«Edge presents Equip: PC edition»

«Edge presents Equip: Xbox edition»

У кожному випуску Equip обговорювався стан певної ігрової платформи, оглядаючись на важливі релізи і окреслюючи майбутні розробки. Наприклад, у випуску GameCube містилися довгі ретроспективи The Legend of Zelda: The Wind Waker і Animal Crossing, а також інформація про майбутні ігри, які використовуватимуть кабель зв’язку GameCube – Game Boy Advance.

Десятий спецвипуск: «Retro: The Collector's Series»

У цьому останньому випуску серії Ретро передруковано всі статті з головного журналу «Collector's Series». Кожна функція була зосереджена на конкретній ігровій консолі минулих років і досліджувала її історію та ринок колекціонерів навколо її рідкісних або колекційних ігор. Незвично для Edge, більшість цих статей були написані одним журналістом відеоігор: Саймоном Паркіним, давнім позаштатним співробітником журналу.

«Edge presents FILE Volume 1 - Issues 1-12: The birth of a new generation» (2006)

«Edge presents FILE Volume 2 - Issues 13-24: The new generation shows its strength» (2007)

"Edge presents FILE Volume 3 - Issues 25-36: Videogame culture enters a new era" (2007)

Три видання «FILE» передрукували вибраний вміст, спочатку опублікований між 1993 і 1996 роками в випусках Edge 1–36. Кожен том «FILE» охоплював 12 випусків.[46]

«Edge presents... The Art Of Videogames» (2007)

Демонструє візуальний аспект ігор.

«Edge presents... The 100 Best Videogames» (2007)

Список було складено завдяки поєднанню пропозицій від читачів Edge, співробітників Edge та додаткових «експертів галузі». Кожна гра в списку мала ретроспективну статтю, ілюстрацію на всю сторінку та бічну панель із переліком коментарів читачів. Крім того, том містив передруки попередніх списків журналу «Top 100» за 2000 (випуск 80) і 2003 (випуск 128).[47] Топ 10 з Edge Presents «The 100 Best Videogames» були:

  1. The Legend of Zelda: Ocarina of Time
  2. Resident Evil 4
  3. Super Mario 64
  4. Half-Life 2
  5. Super Mario World
  6. The Legend of Zelda: A Link to the Past
  7. Halo: Combat Evolved
  8. Final Fantasy XII
  9. Тетріс
  10. Super Metroid

«the 100 greatest videogames» (2015)

Випуск має формат, подібний до попереднього тому, оскільки кожна гра в списку містить ретроспективну статтю, що супроводжується ілюстрацією на всю сторінку (часто це концепт-арт з гри). Список був складений виключно співробітниками Edge; бічні панелі з коментарями читачів відсутні. Списки «Top 100», які містяться в томі 2007 року, не передруковувалися.

Критерії, які Edge використовував під час складання списку, були простими: ігри з будь-якої платформи були прийнятними, серії з прямими продовженнями могли включати лише одну гру, і ігри в списку повинні бути оцінені не вважаючи на ностальгічні фактори.

Топ-10 зі 100 найкращих відеоігор:

  1. Dark Souls
  2. Grand Theft Auto V
  3. The Last of Us
  4. Bloodborne
  5. Half-Life 2
  6. Tetris
  7. Super Mario Galaxy 2
  8. The Legend of Zelda: Ocarina of Time
  9. Resident Evil 4
  10. Minecraft

«the 100 greatest videogames» (2017)

  1. The Legend of Zelda: Breath of the Wild
  2. Dark Souls
  3. Grand Theft Auto V
  4. The Last of Us
  5. Bloodborne
  6. Half-Life 2
  7. Tetris
  8. Super Mario Galaxy 2
  9. The Legend of Zelda: Ocarina of Time
  10. Resident Evil 4

«the 30th anniversary special edition» — 100 найкращих ігор за час існування Edge (2023)[48]

  1. The Legend of Zelda: Breath of the Wild
  2. Dark Souls
  3. Super Mario 64
  4. The Legend of Zelda: Ocarina of Time
  5. Resident Evil 4
  6. Halo: Combat Evolved
  7. Half-Life 2
  8. Portal
  9. Elden Ring
  10. Doom

Іноземні видання

[ред. | ред. код]

Австралія

[ред. | ред. код]

Австралійське видання було коротко опубліковано на початку 2004 року, менш ніж за шість місяців. Австралійське видання складалося здебільшого з вмісту з британського видання разом із новинами місцевої індустрії ігор.

Бразилія

[ред. | ред. код]

Бразильське видання було запущено в травні 2009 року. Воно містить статті, перекладені з британського журналу, а також оригінальний місцевий вміст.[49] Журнал було скасовано в листопаді 2010 року, вийшло 18 номерів.[50]

Франція

[ред. | ред. код]

Перекладені добірки статей публікуються у французькому журналі Joypad. У 2017 році La Financière de Loisirs ліцензувала назву для Франції, починаючи з 200-сторінкового спеціального випуску про популярних ігор, які змінили ігрову індустрію, а також AAA як інді.

Німеччина

[ред. | ред. код]

У листопаді 2005 року видавництвом Computec Media AG випустили німецький переклад. Німецьке видання було тоншим за англійський оригінал, трохи змінені обкладинки та підвищені рейтинги. У січні 2007 року його перевели на двомісячний графік, а в липні 2007 року його остаточно закрили.

Італія

[ред. | ред. код]

У жовтні 2004 року було запущено італійське локалізоване видання під назвою Videogiochi, опубліковане Future Italy. У грудні 2006 року Future Italy було продано компанії Sprea Editori, яка у травні 2007 року перейменувала її на Game Pro. Останній випуск був у вересні 2009 року.

Іспанія

[ред. | ред. код]

Локалізоване видання Edge було запущено в Іспанії 15 квітня 2006 року видавцем Globus, яке поділяє частину співробітників редакції On/Off,[51] журнал Globus про DVD-відео та споживчі технології, жодним чином не пов’язані з відеоіграми.[52] У ньому відсутні деякі статті, які містяться у виданні Великобританії, наприклад, історія Virtua Fighter 5, яка була випущена з відповідного іспанського видання.[53]

Наприкінці травня 2009 року в дописі на офіційних іспанських форумах Edge[54] зробленому головним адміністратором, було зазначено, що Globus збирається закрити свій підрозділ відеоігор, що означало закриття іспанського видання Edge та NGamer.

У жовтні 2017 року виходить нове офіційне видання Edge іспанською мовою. Новий випуск опубліковувався кожні два місяці. У червні 2021 році видання закрилося.[55]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 1350-1593
  2. ↑ Jen Simpkins is the new editor of Edge magazine – with Nathan Brown departing to freelance in the industry — 2020.
  3. ↑ Edge 200 on Sale Now. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 13 травня 2011.
  4. ↑ Contributor, GamesIndustry biz (6 березня 2009). Edge. GamesIndustry.biz (англ.). Процитовано 10 січня 2025.
  5. ↑ Bramwell, Tom (30 жовтня 2003). Senior EDGE staff quit. Gamesindustry.biz. Процитовано 13 грудня 2006.
  6. ↑ Margaret Robertson appointed Editor of Edge (англ.). gamesindustry.biz. 20 квітня 2006. Процитовано 10 січня 2025.
  7. ↑ Edge editor quits Future (англ.). gamesindustry.biz. 21 травня 2007. Процитовано 10 січня 2025.
  8. ↑ MCV Staff (25 травня 2012). Wiltshire named new Edge editor. MCV/Develop. Процитовано 10 квітня 2020.
  9. ↑ Martin, Matt (22 березня 2013). Alex Wiltshire steps down from Edge magazine. GamesIndustry.biz. Процитовано 10 квітня 2020.
  10. ↑ Barton, Seth (9 квітня 2020). Jen Simpkins is the new editor of Edge magazine – with Nathan Brown departing to freelance in the industry. MCV/Develop. Процитовано 10 квітня 2020.
  11. ↑ Edge Section : Next Generation. Future US. 2007. Архів оригіналу за 6 травня 2007. Процитовано 24 вересня 2007.
  12. ↑ Offers Daily Edge Content – Edge Magazine. Next-gen.biz. 3 травня 2007. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 22 вересня 2011.
  13. ↑ Mott, Tony (26 вересня 2007). Welcome to the new Edge blog. Next-Gen.biz. Архів оригіналу за 24 жовтня 2007. Процитовано 26 жовтня 2007.
  14. ↑ Frequently Asked Questions (Edge Online). Future US. 2008. Архів оригіналу за 15 січня 2013. Процитовано 31 жовтня 2008.
  15. ↑ Martin, Matt (10 липня 2008). Future to rebrand Next Gen website as Edge. GamesIndustry.biz. Eurogamer Network Limited. Архів оригіналу за 10 липня 2008. Процитовано 31 жовтня 2008.
  16. ↑ Dring, Christopher (29 травня 2014). Future plans 170 UK job cuts as it sells bikes and craft magazines. MCV. Newbay Media. Процитовано 29 січня 2015.
  17. ↑ Dring, Christopher (19 грудня 2014). Official: Future will close CVG website, news and reviews now coming to GamesRadar+. MCV. Newbay Media. Процитовано 29 січня 2015.
  18. ↑ Edge is moving to GamesRadar+. Edge. Future plc. 29 січня 2015. Архів оригіналу за 1 лютого 2015. Процитовано 29 січня 2015.
  19. ↑ Edge | Kotaku UK. Kotaku UK. Архів оригіналу за 7 вересня 2020.
  20. ↑ edge | Kotaku UK. Kotaku UK. Архів оригіналу за 7 вересня 2020.
  21. ↑ THE MAKING OF... System Shock 2. gamesradar (англ.). Edge. 3 жовтня 2007. Архів оригіналу за 20 серпня 2012. Процитовано 10 січня 2025.
  22. ↑ Time Extend: Nights (англ.). 8 березня 2010. Архів оригіналу за 20 січня 2011.
  23. ↑ Hutchinson, James. Crashlander Archive. Архів оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 31 жовтня 2008.
  24. ↑ Super Mario 64 review. Edge Online. Процитовано 6 серпня 2013.
  25. ↑ Gran Turismo review. Edge Online. Процитовано 4 червня 2013.
  26. ↑ The Legend of Zelda: Ocarina Of Time Review. Edge Online. Процитовано 4 червня 2013.
  27. ↑ Halo: Combat Evolved review. Edge Online. Процитовано 4 червня 2013.
  28. ↑ Half-Life 2 Review. Edge Online. Процитовано 4 червня 2013.
  29. ↑ Halo 3 Review. Edge Online. Процитовано 6 серпня 2013.
  30. ↑ The Orange Box review. Edge Online. Процитовано 6 серпня 2013.
  31. ↑ Super Mario Galaxy review. Edge Online. Процитовано 6 серпня 2013.
  32. ↑ Grand Theft Auto IV Review. Edge Online. Процитовано 4 червня 2013.
  33. ↑ LittleBigPlanet Review. Edge Online. Процитовано 4 червня 2013.
  34. ↑ Bayonetta review. Edge Online. Процитовано 4 червня 2013.
  35. ↑ Super Mario Galaxy 2 review. Edge Online. Процитовано 6 серпня 2013.
  36. ↑ Rock Band 3 Review. Edge Online. Процитовано 6 серпня 2013.
  37. ↑ The Legend of Zelda: Skyward Sword review. Edge Online. Процитовано 4 червня 2013.
  38. ↑ The Last of Us review. Edge Online. Процитовано 5 червня 2013.
  39. ↑ Grand Theft Auto V review. Edge Online. Процитовано 5 червня 2013.
  40. ↑ Bayonetta 2. Edge. № 272. Bath: Future Publishing. November 2014. с. 100—103.
  41. ↑ Stephany Nunneley (11 жовтня 2017). First Super Mario Odyssey review score is in, and it's a 10. Процитовано 25 жовтня 2017.
  42. ↑ MY NINTENDO NEWS ADMIN (3 листопада 2018). Latest EDGE Magazine Review Scores. Процитовано 3 листопада 2018.
  43. ↑ Cooper, Dalton (10 серпня 2022). Day One Xbox Game Pass Game Gets Perfect 10/10 Review Score. Game Rant. Процитовано 12 серпня 2022.
  44. ↑ Edge staff (February 2002). Kabuki Warriors Review. Edge (107). Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 16 березня 2016.
  45. ↑ FlatOut 3: Chaos & Destruction review | Edge Online. Next-gen.biz. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 4 червня 2013.
  46. ↑ The history of interactive entertainment - Edge Online. web.archive.org. 8 грудня 2006. Процитовано 10 січня 2025.
  47. ↑ EDGE'S TOP 100 GAMES OF ALL TIME | Edge Online. web.archive.org. 22 серпня 2008. Процитовано 10 січня 2025.
  48. ↑ Edge Staff (5 жовтня 2023). Edge celebrates the 100 Greatest Games of its lifetime in a special 30th anniversary issue. gamesradar (англ.). Процитовано 16 березня 2024.
  49. ↑ Revista EDGE. Архів оригіналу за 30 квітня 2009. Процитовано 29 квітня 2009.
  50. ↑ Revistas Edge e NGamer são canceladas no Brasil. Процитовано 29 квітня 2009.
  51. ↑ On/Off staff. Архів оригіналу за 26 жовтня 2005. Процитовано 30 травня 2006.
  52. ↑ On/Off Magazine. Архів оригіналу за 30 квітня 2011. Процитовано 30 травня 2006.
  53. ↑ Spanish Edge issue 2 (May 2006). Архів оригіналу за 5 січня 2007. Процитовано 30 травня 2006.
  54. ↑ COMUNICADO DE DESPEDIDA No. 1. Архів оригіналу за 30 березня 2009. Процитовано 26 березня 2009.
  55. ↑ revistaedge.com - revistaedge; Resources and Information. web.archive.org. 25 червня 2021. Процитовано 10 січня 2025.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Edge_(журнал)