Франциск III (герцог Бретані)

Франциск III фр. François, Dauphin de France брет. Frañsez III (dug Breizh)
Франциск III Франциск в 1535 році.
Дофін
28 лютого 1518 — 10 серпня 1536
Монарх:	Франциск I
Попередник:	N. Валуа
Наступник:	Генріх
герцог Бретані
20 липня 1524 — 10 серпня 1536
(під іменем Франциск III)
Коронація:	14 серпня 1532
Попередник:	Клавдія І
Наступник:	Генріх ��
Народження:	28 лютого 1518(1518-02-28) Амбуаз
Смерть:	10 серпня 1536(1536-08-10) (18 років) Турнон-сюр-Рон
Причина смерті:	туберкульоз
Поховання:	Абатство Сен-Дені
Країна:	Бретань, Франція
Релігія:	Християнство (Католицизм)
Рід:	Валуа
Батько:	Франциск I (король Франції)
Мати:	Клавдія І (герцогиня Бретані)
Медіафайли у Вікісховищі

Франциск III, герцог Бретонський (28 лютого 1518(15180228) — 10 жовтня 1536) — третя дитина, перший син і наслідний принц французького короля Франциска I і герцогині Бретані Клод І, дочки Людовика XII і Анни Бретонської.

Дофін був хрещений у Амбуазі 25 квітня 1519. Леонардо да Вінчі, спеціально запрошений Франциском I, був відповідальний за оздоблення замку Амбуаз. 24 лютого 1525 року в битві біля Павії, двічі поранений Франциск I був узятий в полон імператором Карлом V і відвезений спочатку в замок Піццегітоні, потім у Мадрид. Переговори про викуп короля тяглися довго; 14 січня 1526 року Франциск I підписав мадридський договір, за яким поступався Бургундією, Артуа, Фландрією, Неаполем, зобов'язався виплачувати Англії щорічно по 100 тисяч талерів і одружитися з Елеонорою Австрійською, сестрою імператора. Шлюб цей відбувся в 1530 році (перша дружина Франциска померла в 1524 року). Також згідно з мадридською угодою замість батька при дворі короля Карла V Іспанського як заручники повинні були знаходитися два його старші сини. Франциск і його брат Генріх пробули в Іспанії з 1526 рік до 1529 року.

У 1524 році, після смерті своєї матері Клод Французької, Франциск успадкував від неї герцогство Бретань.

У серпні 1536 році, Франциск відчув нездужання після того, як граф Себастьяно Монтекукколі, подав йому, розпашілому азартною грою, чашу з холодною водою. Дофін Франциск помер кількома днями пізніше в Шато Турнон-сюр-Рон, 10 серпня у віці вісімнадцяти років.

Франциску III було вісімнадцять років, він не був одруженим і не мав спадкоємця. Титули дофіна і герцога Бретані перейшли до його брата Генріха.

Обставини його смерті здавалися досить підозрілим. Франциск, як вважали тоді, був отруєний. Король Франциск I, переконаний, що його спадкоємець був отруєний за наказом Карла V, наказав заарештувати комісара Карла, графа Себастьяно Монтекукколі, який приніс склянку води дофіну. Він був визнаний винним і засуджений до смертної кари через четвертування, яке відбулася в Ліоні. Частини його тіла були вивішені на воротах міста.

Тим не менш, версія отруєння, на думку сучасних істориків є малоймовірною, так як існує достатньо доказів того, що Франциск помер з зовсім іншої причини, а саме від сухот. Здоров'я дофіна було підірване під час його перебування в Мадриді, де він і заразився на цю тяжку хворобу.

Інші чутки приписують смерть Франциска Катерині Медичі. Так як дофін не поєднувався шлюбом і не був заручений, то його смерть розчистила шлях до престолу Генріху, молодшому синові Франциска I, чоловікові Катерини, а заодно і їй, тому вона начебто і отруїла Франциска.

Деякі дослідники вважали, що дофін помер від занадто виснажливого захоплення любов'ю зі своєю коханкою мадемуазель де Естранж.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франциск III (герцог Бретані)

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (січень 2019)