Українсько-туніські відносини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Українсько-туніські відносини
Туніс
Туніс
Україна
Україна

Україну як незалежну державу Туніс визнав 25 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини встановлені 24 червня 1992 р. шляхом підписання відповідного Протоколу[1].

Посольство України у Туніській Республіці [Архівовано 18 березня 2020 у Wayback Machine.][2] функціонує з вересня 1996 р.

19 березня 2015 р. Посол України в Державі Лівія Нагорний Микола Вікторович призначений Послом України у Туніській Республіці за сумісництвом.

11 жовтня 1993 р. почало функціонувати Посольство Туніської Республіки в Україні. 24 червня 1997 р. було оголошено про рішення Уряду Туніської Республіки [Архівовано 22 квітня 2020 у Wayback Machine.] закрити Посольство у Києві . Наразі Україна відноситься до зони відповідальності Посольства Туніської Республіки у Республіці Польща[3].

Історія відносин

[ред. | ред. код]

До Африки взагалі, й зокрема до Тунісу, переселенці з України ніколи масово не прямували. Одні з перших етнічних українців прибули до Африки наприкінці 1920 року у складі т. зв. Бізертівської ескадри. Під час «нової хвилі» політичної еміграції наприкінці 1940-х — на початку 1950-х років група вихідців з українських земель утворила поселення у місті Бен-Матір.

Політичні контакти

[ред. | ред. код]
  • 6-8 грудня 1993 р. — офіційний візит Президента України до Тунісу.
  • 27-29 червня 1996 р. — перший раунд політичних консультацій під час перебування у Києві делегації МЗС Тунісу на чолі з Державним секретарем МЗС Тунісу[4].
  • 17-18 лютого 1999 р. — візит до Тунісу заступника Міністра закордонних справ України з метою передачі особистого Послання Президента України Президенту Тунісу та проведення другого раунду політичних консультацій.
  • 18 червня 2008 р. — черговий раунд політичних консультацій (м. Київ) на рівні заступників глав зовнішньополітичних відомств.
  • 28 вересня 2010 р. — зустріч міністрів закордонних справ у рамках 65-ї сесії ГА ООН.
  • 29 листопада 2014 р. — зустріч Міністра закордонних справ України з Міністром закордонних справ Тунісу у ході 15-го Саміту Міжнародної організації Франкофонії (м. Дакар, Сенегал);
  • 28 лютого 2017 р. — зустріч міністрів закордонних справ України та Тунісу у рамках 34-ї сесії Ради ООН з прав людини[5].
  • 10 жовтня 2018 р. — політичні консультації між МЗС України та Тунісу.

Позиція Тунісу під час голосування у 2018—2019 рр. щодо проєктів резолюцій ГА ООН

[ред. | ред. код]

Делегація Тунісу підтримала резолюцію «Територіальна цілісність України» (A/RES/68/262) 27 березня 2014 р.

Позиція Тунісу під час голосування у 2018—2019 рр. щодо проєктів резолюцій ГА ООН:

-     «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)» — підтримав (2018 р.)[6], утримався (2019 р.)[7].

-        «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів» — не брав участі (2018 р.), утримався (2019 р.).

Договірно-правова база

[ред. | ред. код]

Договірно-правова база[8]

Кількість чинних двосторонніх докум��нтів: 25 документів (угоди, протоколи, меморандуми, декларації).

Ключові документи: Угода про регулярне повітряне сполучення, Угода про співробітництво у галузі вищої освіти, Угода про взаємне скасування візового режиму для пред'явників дипломатичних, службових та спеціальних паспортів, Угода про співробітництво та взаємну допомогу у митних справах.

Важливі документи, які перебувають на стадії опрацювання: проєкти Угоди про взаємний захист інвестицій, Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, Угоди про правову допомогу у цивільних справах, Угоди про правову допомогу у кримінальних справах, Угоди про морське торговельне судноплавство, Угоди про співробітництво у галузі туризму, Угоди про співробітництво у галузі медицини і охорони здоров'я.

Міжпарламентське співробітництво

[ред. | ред. код]

У 2016—2019 рр. в Асамблеї народних представників Тунісу діяла група парламентської дружби «Туніс — Україна». У 2017—2019 рр[9]. у Верховній Раді України 8 скликання існувала депутатська група з міжпарламентських зв'язків з Тунісом. У листопаді 2018 р. Київ з робочим візитом відвідав заступник Голови Комітету Асамблеї народних представників Тунісу з питань свобод, прав та зовнішніх відносин, заступник Голови парламентської Групи дружби з Україною.

Торговельно-економічне співробітництво

[ред. | ред. код]

Основними статтями українського експорту до Тунісу традиційно є зерно, чорні метали, свинець, добрива, харчові відходи та продукція неорганічної хімії. Основну частку експорту Тунісу складають текстильні вироби, сільськогосподарська продукція, механічні вироби, фосфати і хімікати, вуглеводні та електрообладнання[10].

За результатами 2018 р. Туніс став другим імпортером української продукції в Африці після Єгипту.

Двосторонній товарообіг у 2019 р. становив 381,5 млн дол. США .

16-17 квітня 2019 р. у Тунісі відбулося Третє засідання Міжурядової українсько-туніської комісії з питань торговельно-економічного та технічного співробітництва[11], а також українсько-туніський бізнес-форум[12].

Міжрегіональне співробітництво

[ред. | ред. код]

 У лютому 2018 р.  було організовано візит делегації туніського міста Бізерта  до Херсона, під час якого була підписана Угода про побратимство, торговельно-економічне, науково-технічне і культурне співробітництво між Херсоном і Бізертою[13].

У жовтні 2018 р.[14] та у вересні 2019 р.[15] делегація Херсонської міської ради на чолі з Херсонським міським головою здійснила робочі візити до Туніської Республіки.

Культурно-гуманітарне співробітництво

[ред. | ред. код]

За даними Українського державного центру міжнародної освіти Міністерства освіти і науки України, у 2019—2020 навчальному році в Україні навчалося 846 студентів з Тунісу[16].  

У листопаді 2017 р. у туніській столиці було проведено виставку робіт відомого українського художника Івана Марчука[17].

У 2017 р. та у 2019 рр. у Тунісі відбулися виступи заслуженого симфонічного оркестру Національного радіо України під керівництвом Володимира Шейка у рамках 32-го та 34-го Міжнародного фестивалю симфонічної музики у м. Ель-Джем[18].

Об'єднання українців

[ред. | ред. код]

У липні 2018 р. у Туніській Республіці було офіційно зареєстровано громадську організацію закордонних українців — Асоціацію «Берегиня»[19].

У жовтні 2018 р. Туніс відвідав Президент Світового конґресу українців Евген Чолій.[20]

З 2014 р. при Посольстві України у Тунісі функціонує українська суботня школа[21].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Протокол «Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Туніською Республікою» від 24.06.1992
  2. Туніс - Головна. tunis.mfa.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 28 квітня 2020.
  3. Туніс - Політичні відносини між Україною і Тунісом. tunis.mfa.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 28 квітня 2020.
  4. Протокол «Протокол щодо політичних консультацій між Міністерством Закордонних Справ України і Міністерством Закордонних Справ Туніської Республіки» від 18.02.1993
  5. Кабінет Міністрів України - Павло Клімкін у Женеві зустрівся з Міністром закордонних справ Республіки Туніс Хмейсом Джінаві. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 28 квітня 2020.
  6. Проти нової "кримської" резолюції в ГА ООН проголосували 27 країн, зокрема РФ, Білорусь, Уганда, Чад. nv.ua. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 28 квітня 2020.
  7. Генасамблея ООН ухвалила четверту "кримську" резолюцію. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 28 квітня 2020.
  8. Туніс - Договірно-правова база між Україною і Тунісом. tunis.mfa.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 28 квітня 2020.
  9. Туніс - Зустріч Посла України з членами Асамблеї народних депутатів Тунісу. tunis.mfa.gov.ua (ua) . Процитовано 28 квітня 2020.
  10. Туніс - Торговельно-економічне співробітництво між Україною і Тунісом. tunis.mfa.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 28 квітня 2020. [Архівовано 2020-08-06 у Wayback Machine.]
  11. Міжурядова українсько-туніська комісія з торговельно-економічного та технічного співробітництва (українською) . Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 28.04.2020. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка) [Архівовано 2020-09-19 у Wayback Machine.]
  12. Туніс - Пленарна частина Третього засідання Міжурядової українсько-туніської комісії з торговельно-економічного та технічного співробітництва. tunis.mfa.gov.ua (ua) . Процитовано 28 квітня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  13. До Херсонської ТПП завітала делегація міста Бізерта. www.ucci.org.ua. Процитовано 28 квітня 2020.
  14. - Делегація з Херсона із зустрічним візитом відвідала місто-побратим Бізерта - Офіційний сайт Херсонської міської ради. www.city.kherson.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 28 квітня 2020.
  15. Туніс - Зустріч Херсонського міського голови з Міським головою Бізерти. tunis.mfa.gov.ua (ua) . Процитовано 28 квітня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  16. Туніс - Культурно-гуманітарне співробітництво між Україною і Тунісом. tunis.mfa.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 28 квітня 2020.
  17. Туніс - Відкриття експозиції робіт відомого українського художника Івана Марчука в Тунісі. tunis.mfa.gov.ua (ua) . Процитовано 28 квітня 2020.
  18. Симфонічний оркестр Українського радіо з успіхом виступив на фестивалі в Тунісі. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 28 квітня 2020.
  19. Новини України: У Тунісі створили Громадську організацію закордонних українців “Берегиня”. Гал-інфо. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 28 квітня 2020.
  20. Президент Всемирного Конгресса Украинцев встретился с представителями украинской диаспоры в Тунисе. arab.com.ua (англ.). Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 28 квітня 2020.
  21. Українська суботня школа в Тунісі розпочала навчання. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 28 квітня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]