Татари в Україні

Тата́ри в Украї́ні — одна з національних меншин, що проживають на території сучасної України. Сучасні татари в Україні — нащадки волзьких татар, проживають переважно у Східній Україні, Донецькій, Луганській та Харківській областях.

Наприкінці XIX і на початку XX ст. на землі Східної України в умовах швидкого промислового розвитку колишніх земель Війська Запорізького і Донського на землі Донеччини, Луганщини і Харківщини з Поволжя переселяється багато татар, предків багатьох сучасних українських татар Східної і Центральної України (крім Криму).

В 1920 р. у м. Харкові при Наркомосвіті було утворено татарську секцію у складі Ради нацменшин, яка докладала всіх зусиль для підняття рівня освіти та культури серед татар України, зокрема серед татар Донбасу: на початку 1928 р. у Донбасі було 28 шкіл, 5 клубів, 2 бібліотеки.

Загальна кількість газет і журналів татарською мовою протягом 1905—1925 рр. становила 301 назву, водночас за цей самий період іншими тюркськими мовами в колишньому СРСР видавалося: азербайджанською — 80, узбецькою — 62, кримськотатарською — 14, туркменською — 10, турецькою — 7. Загальна кількість видань становила 534 назви.

В 1930-х роках у зв'язку з підсиленням централізаторської політики тодішнього керівництва СРСР відбулося масове закриття культурних осередків народів СРСР і України, зокрема татарського і українського.

Попри те, що ці люди проживають в різних регіонах України, інколи мають змішане татаро-українське походження, спілкуються різними мовами (татарська, українська, російська) їх об'єднує спільна історична пам'ять про предків, які називалися татарами, сповідували іслам і спілкувалися татарською мовою, так само як значна культурна спадщина у вигляді унікальних звичаїв і народної творчості.

Кількість татар за переписами^[1]:

• 1926 — 22 281
• 1939 — 55 456
• 1959 — 61 334
• 1970 — 72 658
• 1979 — 83 906
• 1989 — 86 875
• 2001 — 73 304

Регіони України за кількістю татар у 2001 р.^[2][3]:

• Донецька область — 19161
• Крим — 11090
• Луганська область — 8543
• Запорізька область — 5177
• Херсонська область — 5353
• Харківська область — 4198
• Дніпропетровська область — 3835
• Одеська область — 2640
• Севастополь — 2512
• Київ — 2451
• Миколаївська область — 1255

За переписом 2001 р. татари були третім за чисельністю народом (після українців і росіян) у містах Макіївка, Мирноград Донецької області, Антрацит Луганської області, а також у Генічеському та Новотроїцькому районах Херсонської області^[4].

Рідна мова татар України за переписами^[5][6][7][8]

За переписом 2001 року, серед татар України вказали на вільне володіння мовами:^[9]

• російською — 93,3 %
• татарською — 50,1 %
• українською — 46,7 %

Вільне володіння мовами серед татар УРСР за даними перепису 1989 р.:^[10]

• російською — 95,3 %
• татарською — 61,7 %
• українською — 11,2 %

Вільне володіння мовами серед татар УРСР за даними перепису 1979 р.:

• російською — 94,7 %
• татарською — 63,0 %
• українською — 8,5 %

Вільне володіння мовами серед татар УРСР за даними перепису 1970 р.:^[8]

• російською — 92,3 %
• татарською — 72,2 %
• українською — 8,0 %

• Ісмагілов Саїд Валерійович — муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» .
• Ахметов Рінат Леонідович — український олігарх, бізнесмен. Найбагатша людина України.
• Сафіуллін Равіль Сафович — український політик. Колишній міністр у справах сім'ї молоді і спорту.
• Гатауллін Ірек Фархатович — радянський футболіст та український футбольний функціонер.

Серед впливових людей сучасного українського суспільства багато людей, які мають татарське коріння, зокрема Рінат Ахметов.

1. ↑ Переписи населения СССР
2. ↑ Національний склад населення України 2001
3. ↑ у Криму, Херсонській та Запорізькій областях татарами часто записувались кримські татари
4. ↑ у Генічеському та Новотроїцькому районах переважна більшість татар — татари кримські
5. ↑ Перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою.
6. ↑ Численность и состав населения СССР (По данным Всесоюзной переписи населения 1979 года) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 31 серпня 2013. [Архівовано 2013-12-03 у Wayback Machine.]
7. ↑ Перепис населення 1989 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 31 серпня 2013. [Архівовано 2020-10-29 у Wayback Machine.]
8. ↑ ^{а б} Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
9. ↑ Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють
10. ↑ Перепис населення 1989 року. Розподіл населення за національністю та другою мовою народів СРСР. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 31 серпня 2013. [Архівовано 2022-05-09 у Wayback Machine.]

• Волзькі татари
• Мішари
• Уральські татари
• Сибірські татари

• Гійом Левассер де Боплан.Description des contrées du Royaume de Pologne, contenues depuis les confins de la Moscowie, insques aux limites de la Transilvanie. (аудіокнига) (укр.)

• Галенко О. І. Татари в Україні // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 36. — ISBN 978-966-00-1359-9.

• Татари Києва^{[недоступне посилання]}
• Татари співають гімн України до 20 річчя незалежності України
• http://www.spadshina.com/ua/narodoznavstvo/folk-traditions/Tatars^{[недоступне посилання][недоступне посилання з липня 2019]}
• http://tatarstan.com.ua^{[недоступне посилання][недоступне посилання з липня 2019]}
• http://new.tatari-kiev.com/content/view/7/47^{[недоступне посилання][недоступне посилання з липня 2019]}