Сі Чжунсюнь

Сі Чжунсюнь
кит. 习仲勋
Народився	15 жовтня 1913(1913-10-15) Zhonghed, Dancund, Fuping Countyd, 陝西省d, Тайвань
Помер	24 травня 2002(2002-05-24) (88 років) Пекін, КНР
Поховання	Революційне кладовище Бабаошаньd
Країна	КНР  Республіка Китай (1912—1949)
Діяльність	політик
Знання мов	Shaanxi Mandarind і путунхуа
Учасник	Японсько-китайська війна і Громадянська війна в Китаї
Посада	Vice Chairman of the Standing Committee of the National People's Congressd, Віце-прем'єр Державної ради Китайської Народної Республіки, Secretary-General of the State Councild, Secretary of the CCP Guangdong Committeed, Head of the Publicity Department of the Chinese Communist Partyd і член Всекитайських зборів народних представниківd
Партія	КПК
Батько	Xi Zongded
У шлюбі з	Ці Сіньd і Hao Mingzhud
Діти	Xi Hepingd, Xi Qianpingd, Xi Zhengningd, Ці Цяоцяоd, Qi An'and, Сі Цзіньпін[1] і Сі Юаньпінd[2]
Медіафайли у Вікісховищі

Сі Чжунсюнь (кит. трад. 習仲勛, спр. 习仲勋, піньїнь: Xí Zhòngxūn пиньинь Xi Zhongxūn; 15 жовтня 1913, Фупін, Шеньсі, Республіка Китай — 24 травня 2002, Пекін, Китайська Народна Республіка) — китайський революційний і політичний діяч, комуніст, представник першого покоління керівників комуністичного Китаю^[3].

Член Політбюро ЦК КПК у 1982—1987 та Секретаріату ЦК КПК у 1982—1985.

Батько Сі Цзіньпіна.

Народився 1913 в сім'ї землевласника; його предки жили на території, підпорядкованій Денчжоуській управі провінції Хенань.

У травні 1926 вступив у китайський Комсомол^[4], в 1928 — в Комуністичну партію Китаю. Був одним із найвизначніших китайських політиків, беручи участь у багатьох ключових подіях китайської історії XX століття.

У 1930-х займався створенням комуністичних партизанських загонів на північному заході Китаю.

Під час війни з Японією брав участь в обороні Прикордонного району Шаньсі — Ганьсу — Нінся, був секретарем Північно-західного бюро ЦК КПК та політичним комісаром однієї з армій НВАК у Північно-Західному Китаї.

Після утворення КНР, у січні 1950 призначений заступником голови Військово-адміністративного комітету Північно-Західного Китаю та членом Народно-революційної військової ради в Сіані (голова — генерал Пен Дехуай) та Центральної народної урядової ради.

У 1952 переведений із Сіаню до Пекіна заступником голови Комітету культури та освіти Державної адміністративної ради КНР.

У 1953 призначений начальником секретаріату Державної адміністративної ради.

У 1954 був членом комітету з розробки проекту першої конституції КНР і був обраний депутатом Всекитайських зборів народних представників (ВСНП). Член ЦК КПК.

У вересні 1954 на І сесії ВРНП призначено генеральним секретарем Державної ради (уряду) КНР.

У квітні 1959 призначений заступником Прем'єра Держради КНР та генеральним секретарем Держради. Очолював урядову делегацію КНР, що знаходилася в СРСР з 27 серпня 1959 на запрошення радянського уряду^[4].

Відомий своїми помірними політичними поглядами та безліччю падінь протягом своєї кар'єри.

У 1962 відсторонений від роботи і відправлений працювати на фабрику, потім заарештований і ув'язнений; протягом свого життя заарештовувався кілька разів.

У 1979—1981 після того, як до влади в Китаї прийшов Ден Сяопін, був губернатором провінції Гуандун.

У 1980-х був одним із зачинателів політики економічної лібералізації^[5].

За зауваженням китаїста Н. Н. Вавілова, Сі Чжунсюнь у свій час був тісно пов'язаний з Гао Ганом^[6].

За зауваженням доктора Джозефа Торігяна, Сі зберігав глибоку емоційну прихильність до покійного голови Мао Цзедуна^[7].

• Си Чжун-сюнь. Люди и события // Новое время. — М., 1959. — № 43 (29 листопада). — С. 23.

• Тавровський Ю. В. Два китайські лідери: батько і син. Сі Чжунсюнь — виконроб китайського економічного дива. Сі Цзіньпін — з епізодів у головні герої // Незалежна газета . 10.04.2015.
• Сі Цзіньпін вважає свого батька найкращим прикладом для наслідування (20.06.2021)