Соборне уложення 1649 року

В іншому мовному розділі є повніша стаття Соборное уложение 1649 года(рос.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з російської. Дивитись автоперекладену версію статті з мови «російська». Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії! Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії. Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті. Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.

Соборне уложення 1649 року
Країна	Московське царство
Юрисдикція	Московське царство
Час/дата початку	29 січня (8 лютого) 1649
Час/дата закінчення	1 (13) січня 1835
Прийнятий законодавцем	Земський собор
Сторона, яка підписала	Йосип (патріарх Московський)
Опубліковано в	Q44205767?
Соборне уложення 1649 року у Вікісховищі

Соборне уложення, Соборне укладення, Соборне уложення царя Олексія Михайловича (рос. Собо́рное уложе́ние) — універсальний кодекс кримінального та цивільного права Московського царства, що регулював соціально-правові відносини у всіх сферах суспільного життя та визначав міру покарання за порушення цих норм^[1]. Прийняте в 1649 р. в часи правління царя Олексія Михайловича. Пам'ятка російського права XVII ст.

Безпосереднім поштовхом до його розробки став так званий Соляний бунт 1648 року у Москві, підтриманий виступами і в інших містах (Томську, Солі Вичегодській, Великому Устюзі). Серед вимог повсталих було і скликання Земського Собору для прийняття нових законів^[2].

Фізично біловик оригіналу Уложення являє собою сувій (згорток) складений з паперових листів (960 листів), що склеєні в довжину у вигляді стовпця довжиною 144 сажені і 1 аршин (317 метрів, хоч раніше вважалося що його довжина 309 метрів). На звороті згортку Уложення — підписи членів Земского Собору 1649 року, який прийняв його, всього 315 підписів. Оригінальний примірник Уложення зберігається у Російському державному архіві древніх актів^[3]

Уложення було комплексним нормативно-правовим актом і містило норми як публічного, так і приватного права, а також норми як матеріального, так і процесуального права. Уложення заключало в собі постанови з усіх галузей права: в ньому перемішані статті, що мають стосунок до законів державних, фінансових, поліцейських (адміністративних), цивільних, судочинних (процесуальних); закони кримінальні зосереджені головним чином в главах I, II, X, XXI та XXII, але вони зустрічаються в окремішності і в інших главах (М. С. Таганцев^[4]). Сучасні дослідники більш точно констатують стосовно кримінально-правових норм Уложення, що ці норми містяться в главах І — V, Х, XXI, XXII^[5]. Соборне уложення складалося з 25 глав, які містили 967 статей, переважна більшість яких була присвячена визначенню злочинів і покарань^[6].

Джерела Соборного уложення вказані в передмові (преамбулі) до нього, ними були: Правила Святих Апостолів, градські закони грецьких царів (візантійське право^[7]), старі судебники попередніх царів (1497 та 1550 рр.) та Стоглав, царські укази і боярські вироки, записні книги Помісного, Земського, Розбійного та інших приказів^[1], чолобитні від дворян і посадських людей; крім того запозичувалися багато норм Литовських статутів^[8]. Згодом уложення 1649 р. було доповнено значною кількістю юридичних актів, названих новоуказними статтями^[9].

Дія Соборного уложення з другої половини XVII ст. до 1780-х років поширювалася, як вважають окремі дослідники, і на Слобідську Україну, яка вважалася частиною російських територій^[10].

Соборне уложення застосовувалося в Росії вельми тривалий час — аж до появи Зводу законів Російської імперії 1832 р., а його кримінально-правові норми були використані під час розробки тому XV-го Зводу та Уложення про покарання кримінальні та виправні 1845 року^[11].

• Глава I. Про богохульників і церковних бунтарів.
• Глава II. Про государську честь, і як його государське здоров'я оберігати.
• Глава III. Про государів двір, щоб на государевім дворі ні від кого ніякого безчинства і лайки не було.
• Глава IV. Про грошових майстрів, які почнуть робити злодійські гроші.
• Глава V. Про підпищиків, які печатки підробляють.
• Глава VI. Про проїжджі грамоти в інші держави.
• Глава VII. Про службу всяких ратних людей Московської держави.
• Глава VIII. Про викупляння полонених.
• Глава IX. Про мита і про перевезення, і про мости.
• Глава X. Про суд.
• Глава XI. Суд над селянами.
• Глава XII. Про суд патріарших приказних, і дворових всяких людей, і селян.
• Глава XIII. Про монастирський приказ.
• Глава XIV. Про хресне цілування.
• Глава XV. Про справи, які розглядаються.
• Глава XVI. Про помісні землі.
• Глава XVII. Про вотчини.
• Глава XVIII. Про печатні мита.
• Глава XIX. Про посадських людей.
• Глава XX. Суд над холопами.
• Глава XXI. Про розбійні і татійні справи.
• Глава XXII. Указ за які вини кому чинити смертну кару, і за які вини смертю не карати, а чинити покарання.
• Глава XXIII. Про стрільців.
• Глава XXIV. Указ про отаманів і про козаків.
• Глава XXV. Указ про корчми.

Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2017)

Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2017)

Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2017)

Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2017)

Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2017)

• Соляний бунт
• Повне зібрання законів Російської імперії
• Звід законів Російської імперії

• Соборное уложение 1649 года // Москва : Печатный двор, 29 января 1649 (29.01.7157)
• Уложение, по которому суд и росправа во всяких делах в Российском государстве производится, сочиненное и напечатанное при владении его величества государя царя великого князя Алексея Михайловича, всея России самодержца в лето от сотворения мира 7156. Издано 4-м тиснением. — Спб: при Имп. Акад. наук, 1776. — 248 с. — 42 с.
• Полное собрание законов Российской Империи. — Собрание Первое. — Том I. 1649—1675 гг. — СПб.: Типографія II Отдѣленія Собственной Его Императорскаго Величества Канцеляріи, 1830. — 1072 с. (с. 1 — 161).
• Соборное уложение// в кн.: Собрание узаконений русского государства. Издание Е. П. Карновича. Том 1. Царствование Алексея Михайловича с 1649 по 1676 год. — Спб., 1874.
• Соборное Уложение царя Алексея Михайловича 1649 года. Издание Историко-филологического факультета императорского Московского университета. Под ред. М. К. Любавского. — М.: Печатня А. И. Снегиревой, 1907. (також тут)
• Уложение государя, царя и великого князя Алексея Михайловича. — Перепечатано из полного собрания законов. — Спб.: Государственная типография, 1913. — 331 с. (В память трехсотлетия Дома Романовых).
• Соборное уложение царя Алексея Михайловича 1649 года / Предисловие К. А. Софроненко. — М.: Тип. Моск. юрид. ин-та, 1951. — 178 с.
• Памятники русского права Выпуск 6. Соборное Уложение 1649 г. / Под ред. К. А. Софроненко. — М.: Госюриздат, 1957. — 503 с.

• Строев В. М. Историко-юридическое исследование Уложения, изданного царем Алексеем Михайловичем в 1649 году / Сочинение Владимира Строева. — Санкт-Петербург: При Акад. наук, 1833. — [2], VIII, 158 с.
• Линовский В. A. Исследование начал уголовного права, изложенных в Уложении царя Алексея Михайловича / Линовский В., проф. Ришельев. лицея. — Одесса: Гор. Тип., 1847. — 149 с.
• Депп Ф. О наказаниях, существовавщих в России до царя Алексея Михайловича. — С.-Пб.: Тип. Карла Крайя, 1849. — 96 c.
• Владимирский-Буданов М. Ф. Отношения между Литовским статутом и Уложением царя Алексея Михайловича // Сборник государственных знаний. Том IV. Под ред. В. П. Безобразова. СПб., 1877. — (с. 3 (336) — 38 (371))
• Тиктин Н. И. Византийское право как источник Уложения 1648 года и новоуказных статей: Опыт историко-сравнительного исследования. — Одесса: Тип. Штаба округа, 1898. — 227 с.
• Смирнов П. П. Несколько документов к истории Соборного уложенья и Земского собора 1648—1649 гг. — М., 1913. — [2], 20 с.
• Тарановский Ф. В. Новые данные по истории Уложения царя Алексея Михайловича. — Пг.: Сенатская типография, 1914. — 25 с.
• Тарановский Ф. В. История русского права / Под ред. и с предисл. В. А. Томсинова. — М.: Зерцало, 2004. — 238,[1] с.
• Эвельсон Е. А. Происхождение Соборного уложения 1649 г. царя Алексея Михайловича // Ученые записки. — М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1941, Вып. 3. — С. 21-24.
• Софроненко К. А. Соборное уложение 1649 года — кодекс русского феодального права — М. : Изд-во Моск. гос. ун-та, 1958. — 59 с.
• Тихомиров М. Н., Епифанов П. П. Соборное Уложение 1649 года: Учеб. пособие. — М. : Моск. гос. ун-т, 1961. — 444 с.
• Маньков А. Г. Уложение 1649 года — кодекс феодального права России. — М.: Наука, 1980. — 273 с.
• Российское законодательство X—XX веков. В 9 т. Т. 3. Акты Земских соборов. Соборное уложение 1649 года / Под общ. ред. О. И. Чистякова; отв. ред. А. Г. Маньков. — М.: 1985—511 с.
• Соборное уложение 1649 года: Текст, комментарии / АН СССР, Ин-т истории СССР, Ленингр. отд-ние; Руководитель авт. коллектива А. Г. Маньков; Подгот. текста Л. И. Ивиной: Комментарии Г. В. Абрамовича и др. — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1987. — 448 с. — (Законодат. памятники Рус. централиз. государства XV—XVII вв.).
• Маньков А. Г. Законодательство и право России второй половины XVII в. — СПб., 1998.
• Анучина Ю. Н. Приобретение права собственности по Соборному Уложению 1649 г. // Вестник Самарской гуманитарной академии. Серия «Право». — 2009. — № 1 (5). — С. 5 — 8^[2].
• Анучина Ю. Н. Историко-правовое исследование гражданского права по Соборному Уложению 1649 года: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Волж. ун-т. — Саратов, 2009. — 240 с.
• Соборное уложение 1649 года. Законодательство царя Алексея Михайловича / Составитель, автор предисловия и вступительных статей В. А. Томсинов. — М.: Зерцало, 2011.
• Чехович В. А. Соборне уложення 1649 // Юридична енциклопедія