Себастьян Мюнстер
| Себастьян Мюнстер | |
|---|---|
| нім. Sebastian Münster | |
.jpg) | |
| Народився | 20 січня 1488[1] Nieder-Ingelheimd, Інгельгайм-ам-Райн, Священна Римська імперія[2] |
| Помер | 26 травня 1552[1] (64 роки) Базель, Стара Швейцарська конфедерація[2] ·чума |
| Країна | Німеччина[3] Швейцарія |
| Діяльність | картограф, письменник, перекладач, викладач університету, космограф, гебраїст, математик, богослов, видавець, Protestant reformer, географ, астроном, лідер змін |
| Alma mater | Тюбінгенський університет |
| Галузь | географія[4], богослів'я[4], Реформація[4], астрономія[4], Гебраїстика[4] і математика[4] |
| Заклад | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла Базельський університет |
| Посада | ректор Базельського університетуd |
| Вчителі | Грегор Райш |
| Відомі учні | Erasmus Oswald Schreckenfuchsd[5] |
 Себастьян Мюнстер у Вікісховищі | |
Себастья́н Мю́нстер (нім. Sebastian Münster; 20 січня 1488 — 26 травня 1552) — німецький вчений, гуманіст, космограф, монах францисканець. Викладав в Гейдельберзі єврейську мову[уточнити] та богослов'я, а пізніше в Базелі — математику. Першим з німецьких вчених видав єврейський текст Біблії з латинським перекладом і примітками (Базель, 1535) і посібник з граматики халдейської мови (1527). Головна робота — «Космографія» (Базель, 1544), збірка історико-географічних і біологічних даних.
Народився в Інгельхаймі, поблизу Майнца, син Андреаса Мюнстера. Його батьки та інші предки були фермерами.
У 1505 році вступив до ордену францисканців. Через чотири роки вступив до монастиря, де на п'ять років став учнем Конрада Пелікана.
Закінчив навчання в Тюбінгенському університеті в 1518 році.
Його радником був Йоханнес Штеффлер.
Викладав в Гейдельберзі єврейську мову[уточнити] та богослов'я, а пізніше в Базелі — математику.
Помер в Базелі від чуми в 1552. У надгробному написі його названо німецьким Езрою і Страбоном.
Опублікував єврейські граматики і був першим, хто підготував Grammatica Chaldaica - посібник з граматики халдейської мови (Базель, 1527).
До його лексикографічної праці належали Dictionarium Chaldaicum (1527) та трилінгве Dictionarium (1530) для латинської, грецької мов та івриту.
Інший твір, що побачив світ: «Horologiographia» — трактат про побудову сонячних годинників (Базель, 1531).
Як професор івриту та учень Еліаса Левіти він редагував єврейську Біблію (2 т. Фол., Базель, 1534–1535) супроводжуваний латинським перекладом та великою кількістю анотацій. Відтак першим з німецьких вчених видав єврейський текст Біблії з латинським перекладом і примітками (Базель, 1535).
Також у 1536 році випустив Mappa Europae (карта Європи) та «Organum Uranicum» — трактат про рух планет.
1537 року опублікував єврейське[уточнити] Євангеліє від Матвія, яке Мюнстер попередньо отримав від іспанських євреїв.
У 1540 р. опублікував латинське видання Географії (Птолемея) з ілюстраціями. Видання 1550 року містить зображення міст, портрети людей та костюмів. Ці видання, надруковані в Німеччині, є найбільш цінними.
Однією з головних робіт Мюнстера стала «Космографія» (Базель, 1544), найдавніший опис світу на німецькій мові, що заснована як на друкованих джерелах так і на повідомленнях різних людей і закладів. Це збірка історико-географічних і біологічних даних, що значною мірою сприяла розповсюдженню географічних знань і стала зразком для наступних укладачів космографій. «Космографія» була однією з найуспішніших і найпопулярніших робіт 16 століття. Упродовж століття праця витримала 24 перевидання мовою оригіналу — німецькій та в перекладах латинською, французькою, італійською, англійською, чеською мовами. Крім карт, вона включала портрети державних діячів, з їх гербами та великою кількістю гравюр, серед яких були роботи Ганса Гольбейна Молодшого, Урса, Ганса Рудольфа Мануеля Дойча та Девіда Канделя. Останнє німецьке видання було опубліковане в 1628 році, задовго після його смерті.
Мюнстер також був знаний як перекладач Hebraica Biblia. Його видання вийшло у двох томах (Базель, 1546). Перший том містить Genesis-2 Kings, за наказом кодексів Masoretic, другий том: Пророки (Major та Minor), Псалми, Іов, прислів'їв, Данило, хроніки, і п'ять Сувоїв (Пісня Пісень, Руф, Плач, Проповідник і Естер).
Згодом його "Rudimenta Mathematica" була опублікована в Базелі в 1551 році.
У 1540 р. Себастьян Мюнстер видає карту «POLONIA ET VNGARIA XV NOVA TABVLA» (Польща та Угорщина). У виданнях 1545 і 1552 рр. заголовок в назві карти має позначення «XX», в інших виданнях — «XV». Формат мапи 14 x 10 дюймів. Мапа регулярно перевидавалась до 1628 р. (близько 40 видань) і цікава тим, що на ній чи не вперше присутні регіональні назви українських земель: Rvssia (Русь), Leopol (Львів), Podolia (Поділля), Volhinia (Волинь), Pokutze (Покуття), Codimia (Кодимія), Bessarabia (Бессарабія), Tartaria minor (Мала Татарія), Tartaria Przecopen[sis] (Перекопська Татарія) (останні дві території належать до Північного Причорномор'я і Кримського півострова). Показано сусідів українських історико-культурних регіонів — Молдову (Mvldavia), Трансільваніїю (Transilvania), Волощину (Valachia) та ін.[6].
Подібною до цієї є його карта «Новий опис Польщі та Угорщини», видана в цьому ж швейцарському місті у 1559 р. Позначені ті ж самі українські регіони (без кордонів). На мапі показано гори Карпати (без назви)[6].
Портрет Мюнстера міститься на кількох картинах, гравюрах (дереворитах та мідеритах) та на банкноті номіналом у 100 німецьких марок випуску з 1962 по 1991 рік.
-
Центральна та східна Європа з Cosmographia Universalis -
Мапа світу, 1532 -
Мапа світу, 1540 -
Мапа світу, 1544 -
Мапа світу, 1550 -
-
-
-
-
-
Польща та Угорщина, 1548 -
Польща та Угорщина, 1552 -
Польща та Угорщина, (опубліковано у 1560) -
Трансильванія, 1552 -
.jpg)
.jpg)
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз — Weltbild. — ISBN 3-7653-3653-X
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118585517 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
- ↑ а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б Байцар Андрій.Україна на картах Себастьяна Мюнстера. XVI ст. http://baitsar.blogspot.com/2017/03/xvi.html
- Байцар Андрій. Географія та картографія Винниківщини. Наукове видання. Винники; Львів: ЗУКЦ, 2020. 640 с.
- Байцар Андрій. УКРАЇНА ТА УКРАЇ-НЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія. Львів: ЗУКЦ, 2022. 328 с. .
- Байцар Андрій. ГЕОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ (XII ст. – поч. XX ст.).Монографія. Львів-Винники, 2023. 295 с.
- Байцар Андрій. Україна на картах Себастьяна Мюнстера. XVI ст. http://baitsar.blogspot.com/2017/03/xvi.html
- Karl Heinz Burmeister: "Sebastian Münster — Versuch eines biographischen Gesamtbildes". Basler Beiträge zur Geschichtswissenschaft, Band 91, Basel und Stuttgart 1963 und 1969.
- Karl Heinz Burmeister: Sebastian Münster — Eine Bibliographie. Wiesbaden 1964.
- Hans Georg Wehrens: Freiburg in der «Cosmographia» von Sebastian Münster (1549); in Freiburg im Breisgau 1504 — 1803, Holzschnitte und Kupferstiche. Verlag Herder, Freiburg 2004, S. 34 ff. ISBN 3-451-20633-1.
- Günther Wessel: Von einem, der daheim blieb, die Welt zu entdecken — Die Cosmographia des Sebastian Münster oder Wie man sich vor 500 Jahren die Welt vorstellte. Campus Verlag, Frankfurt 2004, ISBN 3-593-37198-7.
- Geiger, Ludwig. Münster, Sebastian // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1886, Band 23, S. 30–33.
- Priesner, Claus. Münster, Sebastian. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1997, Band 18, S. 539–541 (Digitalisat).
- Raupp, Werner. Münster, Sebastian. // Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon., Sp. 316–326}}.
- Münster, Sebastian німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Себастьян Мюнстер
