Саломея (п'єса)

Саломея
фр. Salomé
Обкладинка українського видання (2018)
Назва на честь	Саломія
Жанр	трагедія
Форма	one-act playd
Тема	Саломія
Автор	Оскар Вайлд
Мова	французька
Написано	1891
Опубліковано	1894
Країна	Франція
Переклад	Іван Кревецький, Катерина Міхаліцина
Цей твір у Вікісховищі
Цей твір у  Вікіджерелах

«Саломея» (фр. Salomé) — трагедія ірландського письменника Оскара Вайлда. П'єсу написано французькою мовою 1891 року. Вперше опублікована 1893 року в Парижі, англійська версія п'єси побачила світ 1894-го.

Джерелом для написання твору послужила розповідь з Нового Заповіту, ув'язнення та обезголовлення Івана Хрестителя після танцю малолітньої Саломії на Cвяті у Ірода^[en].

Оскар Вайлд написав «Саломею» французькою мовою взимку 1891 року (саме в цей період він проживав у Парижі). 1892 року почалася підготовка постановки п'єси в Лондоні, де головну роль мала виконати Сара Бернар, відома французька актриса. Проте, через британську цензуру (на сцені заборонялося грати біблійних персонажів), постановку п'єси довелося скасувати. Вперше п'єсу поставили на сцені 1896 року в паризькому театрі «Творчість» (фр. Théâtre de l'Œuvre), коли Оскар Вайлд саме відбував своє покарання в Редінзькій в'язниці за «особливо непристойну поведінку». Британська цензура щодо п'єси тривала аж до 1931 року.

Вперше п'єсу опубліковано 1893 року в Парижі, англійська ж версія вийшла друком на рік пізніше (1894). Оскар Вайлд доручив переклад твору англійською Альфреду Дуґласу, але через невдалу спробу останнього, він все-таки мусив втрутитися та підкорегувати англійський текст.^[1] Ілюстрації до видання здійснив Обрі Бердслі, британський художник .^[2].

Гнітюча атмосфера вечора. Декілька другорядних персонажів обговорюють появу княжни Саломеї на Іродовому бенкеті. З цистерни-в'язниці їхню бесіду перериває голос Йоканаана, який повідомляє про майбутній прихід провісника. На сцені з'являється княжна Саломея. Вона наказує звільнити Йоканаана. Між ними зав'язується діалог і Саломея декілька разів хоче поцілувати в'язня в уста, але той відмовляє їй та відповідає прокльонами. Таким чином простежується конфлікт між язичницьким світом Римської Імперії та християнськими цінностями, які передвіщає Йоканаан.

У пошуках Саломеї, на сцену виходить Ірод. Він просить княжну станцювати для нього. Саломея погоджується, але за умови, що останній потім здійснить будь-яке її бажання. Виконавши прохання Ірода, Саломея каже: «Бажаю, щоб принесли мені на срібному полумиску голову Йоканаана». Саломея так мститься в'язню за те, що він не відповів їй взаємністю на її бажання. На княжну падає промінь місячного світла і вона тріумфально бере відрубану голову та промовляє: «Я поцілувала твої уста, Йоканаане». П'єса закінчується наказом Ірода: «Вбийте сю жінку».

Ілюстрації Бердслі до п'єси «Саломея» — одні з найвідоміших робіт митця. Загалом, митець створив двадцять оригінальних ілюстрацій, які супроводжували п'єсу та відображали його самостійне бачення тексту^[3]. Проте, існують щонайменше дві суттєві розбіжності між текстом та малюнками:

• стилістика — біблійна тематика поєднана з японською графікою та сучасними предметами туалету («Туалет Саломеї», «Похорон Саломеї» тощо);
• невідповідність художніх світів — наприклад, на ілюстрації «Жінка в місяці» не зрозуміло, яке відношення до п'єси мають зображення чоловіка та жінки.^[4]

1905 року на основі німецького перекладу «Саломеї» Ріхард Штраус написав однойменну оперу^[5]. Харківському композитору Борису Яновському належить можливе авторство опери «Саломея», написаної на основі однойменної п'єси Оскара Вайлда. Незважаючи на те, що Б. Яновський в «Автобіогрфії» не включив музичну драму до списку своїх творів, у програмі концерту Одеського відділення ІРМТ 1910 року згадується виконаний фрагмент з опери «Саломея» під назвою «Бенкет Ірода»^[6].

• Переклад «Саломеї» Івана Кревецького з Літературно-наукового вістника. — 1904. — № 25^[7]
• Уайльд, Оскар. Сальоме [Текст]: драма / О. Уайльд. — К.; Ляйпціг: Українська Накладня; Коломия: Галицька Накладня, 1919. — 94 с.
• Саломея / Оскар Вайлд; Переклав Богдан Лепкий; Редакція перекладу і вступна стаття Ігоря Костецького / Н. Ульм: видання «На горі», 1957
• Оскар Вайлд. «Саломея». — Львів : «Видавництво Анетти Антоненко», 2018. — 80 с. — («Колекція. Театральна») — ISBN 978-617-719-297-7. (переклад з англійської — Катерина Міхаліцина)^[8]

• Oscar Wilde. The plays of Oscar Wilde. — Wordsworth Editions, 2002. — 480 p. — ISBN 184022418Х#978-1-84022-418-4.
• Тимашков, О. Інтермедіальна поетика творчості Обрі Бердслея // Пудожня культура. Актуальні проблеми 5. — 2008. — С. 539-547.
• Канова О. Г. Інтермедіальний простів «Саломеї» Оскара Вайлда. — С. 271-277.
• Боговін, О. В. Меч Трістана: код куртуазного кохання у текстах драматичних творів (Леся Українка, Оскар Уайльд) // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Сер.: Філологічні науки 11. — 2016. — С. 248-255.
• Майя Ржевська. Жанрові обрії оперної творчості Бориса Яновського. — С. 615-626.

У Вікіджерелах є

Salomé

• У Вікіджерелах є Salomé

• Проект Ґутенберґ, електронна версія Вайлдової «Саломеї» (Французька) [Архівовано 6 липня 2010 у Wayback Machine.]
• Повний текст «Саломеї» з бібліотеки університету Вірджинії
• Study guide: аналіз твору [Архівовано 19 жовтня 2008 у Wayback Machine.]