Роз'ярений (есмінець, 1941)

«Роз'ярений»
«Разъярённый»
Радянський есмінець «Розумний» (однотипний з «Роз'яреним»)
Служба
Тип/клас	ескадрений міноносець типу 7
Держава прапора	СРСР
Належність	Військово-морський флот СРСР
На честь	єдиний корабель флоту на ім'я «Роз'ярений»
Корабельня	завод № 198 ім. Андре Марті, Миколаїв/завод № 199, Комсомольськ-на-Амурі
Закладено	15 вересня 1936/17 вересня 1937
Спущено на воду	22 травня 1941
Введено в експлуатацію	27 листопада 1941
На службі	1941–1957
Статус	10 жовтня 1957 року затонув під час ядерних випробувань на Новій Землі; 1 березня 1958 року списаний зі складу флоту
Бойовий досвід	Друга світова війна Кампанія в Арктиці Арктичні конвої Петсамо-Кіркенеська операція
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	1657 тонн (стандартна) 2039 тонн (повна)
Довжина	112,8 м
Ширина	10,2 м
Висота	3,27 м
Технічні дані
Рухова установка	2 × парових турбіни ГТЗА-24 4 × парових котли
Гвинти	2
Потужність	50 500 к.с.
Швидкість	36,34 вузлів (67,3 км/год)
Дальність плавання	3130 миль (5780 км)
Екіпаж	245 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	4 (4 × 1) × 130-мм гармати Б-13-2С
Торпедно-мінне озброєння	6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів 39-Ю 60 морських якірних мін КБ-3 або 65 мін зразка 1926 р., або 95 мін зразка 1912 р.
Зенітне озброєння	2 × 76-мм зенітні гармати 34-К 2 × 45-мм гармати 21-К 2 × 12,7-мм зенітних кулемети ДШК

«Роз'ярений» (рос. «Разъярённый») — військовий корабель, ескадрений міноносець типу 7 військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни.

Есмінець «Роз'ярений» 15 вересня 1936 року закладений на верфі заводу № 198 ім. Андре Марті в Миколаєві, як есмінець «Передовий». 17 вересня 1937 року перезакладений на заводі № 199 у Комсомольську-на-Амурі, 22 травня 1941 року спущений на воду, а 27 листопада 1941 року введений до складу радянського Тихоокеанського флоту. 20 вересня 1940 року перейменований на «Розвитий», 16 травня 1941 року — на «Роз'ярений».

З 15 липня до 14 жовтня 1942 року з групою кораблів здійснив перехід Північним морським шляхом до Ваєнгі, де увійшов до складу Північного флоту. Есмінець брав участь у бойових діях на морі, бився в арктичних водах, супроводжував союзні конвої. 23 січня 1945 року був уражений самонавідною торпедою G7es німецького підводного човна U-293, кормова частина була практично відірвана від корпусу корабля. Тривалий час відновлювався і лише у 1946 році повернувся до строю. 17 лютого 1956 року виведений з бойового складу флоту та перекваліфікований на дослідне судно ОС-4, для тестування атомної зброї. Восени 1957 року брав участь у ядерних випробуваннях поблизу берегів Нової Землі. 10 жовтня 1957 року затонув під час ядерного вибуху у Чорній Губі на цих островах.

Наказом НКВМФ № 00192 від 18 червня 1942 року через нагальну потребу посилення Північного флоту зі складу Тихоокеанського були виділені лідер «Баку», ескадрені міноносці «Розумний», «Роз'ярений» і «Ревносний», які повинні були зробити перехід Північним морським шляхом у навігацію 1942 року^[1]. У процесі підготовки до переходу усі кораблі пройшли гарантійний ремонт, де на них змонтували на корпусах пояси льодового захисту, так звані «шуби» — широкі пояси з дерев'яних брусів та дощок, котрі оббивали зверху покрівельним залізом^[2].

До 5 липня підготовка групи кораблів, що отримала назву 18-та Експедиція особливого призначення (18 ЕОН), була завершена, розпочали підготовчі заходи до переходу бойових кораблів з Владивостока до Кольської затоки. Перехід 18 ЕОН мав відбутися в три етапи:

• 1-й: Владивосток — бухта Провидіння (2877 миль);
• 2-й: бухта Провидіння — бухта Тіксі (2955 миль);
• 3-й: бухта Тіксі — Полярний (1295 миль)^[2].

15 липня 1942 року 18 ЕОН вийшов з Владивостока. Через 3 дні есмінець «Ревносний» зіткнувся з пароплавом «Терней», пошкодження були настільки значними, що його довелося відбуксирувати і залишити в Совєтській Гавані. 22 липня решта кораблів благополучно прибула в Авачинську бухту в Петропавловські-Камчатському, а 30 липня — в бухту Провидіння. Але тут на есмінці «Роз'ярений» трапилася надзвичайна подія, він пошкодив швидкісний гвинт та погнув гребний вал, тому при швидкості понад 8 вузлів виникала сильна вібрація корпусу есмінця^[2][1].

15 серпня, після ремонту гвинта на «Роз'яреному», 18 ЕОН вийшов з бухти Провидіння у супроводі криголама «А. Мікоян», який забезпечував прохід кораблів через льодові ділянки моря. Проте, 16 серпня кораблі були змушені зупинитися, до поліпшення обстановки, через дрейф старого 9-10-бального льоду. У найскладнішому становищі опинився есмінець «Роз'ярений», якого затиснуло важкими крижинами, і корабель дрейфував до берега. Спроба криголама «А. Мікоян» визволити есмінець з льодового полону успіху не мала і 18 серпня до експедиції прибув криголам «Л. Каганович»^[2].

Обійшовши льодовий масив з півночі, кораблі 18 ЕОН приєдналися до каравану транспортів у районі мису Серце-Камінь і продовжив подальший рух уздовж берегової лінії в розрідженому льоду. Втім, 31 серпня кораблі остаточно встали, застрягши у льодових пастках, у найважчому становищі опинився есмінець «Розумний», затиснутий між двома великими торосами багаторічного льоду. Лише 8 вересня його вдалося визволити. Тим часом, поки йшла битва за визволення «Розумного», лідер «Баку» і есмінець «Роз'ярений» успішно просувалися уздовж берега, пробиваючись вперед. На 9 вересня вони йшли з Певека в Амбарчик, «Розумний» під проводкою «Л. Кагановича» прямував від коси Двох пілотів в Амбарчик, транспорт «Волга» пробивався на захід у районі мису Шмідта^[2].

15 вересня основна група експедиції прийшла в бухту Тіксі, причому майже весь шлях до Тіксі «Баку» тягнув «Роз'ярений» на буксирі. 17 вересня «Розумний» наздогнав основну групу, прибувши до бухти Тіксі.

18 вересня, кораблі, поповнивши запаси палива, знялися з якоря і під проводкою криголама «Красін» взяли курс на острови Комсомольської Правди. 24 вересня вони стали на якір на рейді Діксона, де приступили до заміни льодових гвинтів на штатні.

9 жовтня 18 ЕОН вийшов з рейду Діксона. В протоку Югорський Шар кораблі прибули в темний час доби 10 числа, де на експедицію чекав ескадрений міноносець Північного флоту «Валеріан Куйбишев». 12 жовтня кораблі знялися з якоря і, ведені есмінцем «Валеріан Куйбишев», взяли курс на Кольську затоку. У суворій штормовій погоді вони пройшли Баренцове море, де їх зустрів есмінець «Гремящий» під прапором командувача Північним флотом віцеадмірала Головко А. Г. «Гремящий» став головним в ордері, і в 9:20 14 жовтня 1942 року усі кораблі стали на якір в бухті Ваєнга, де їх, після здійснення надскладного переходу завдовжки 7327 миль^[1], з прибуттям на Північний флот привітав командувач^[2].

4-5 квітня есмінець «Роз'ярений» залучався до супроводження чергового арктичного конвою JW 58 з 47 транспортних та вантажних суден^{[Прим. 1]}.

• Guépard (есмінець)
• HNoMS Stord (G26)
• HMS Fury (H76)
• Ескадрені міноносці типу J, K та N
• Список ескадрених міноносців ВМФ СРСР
• Список ескадрених міноносців ВМС США

• Разъярённый (1941)(рос.)
• USSR Razyarenniy. на uboat.net. (англ.)
• Тип «Гневный»(рос.)
• Эскадренный миноносец «Разъярённый»
• «Разъяренный»

• Балакин С. А. Легендарные «Семёрки». Эсминцы «сталинской» серии. — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2007. — 208 с. ISBN 978-5-699-23784-5 (рос.)
• Энциклопедия советских надводных кораблей 1941—1945. Платонов А. В. Полигон. 2002. стр. 187. (рос.)
• Hill, Alexander (2018). Soviet Destroyers of World War II. New Vanguard. 256. Oxford, UK: Osprey Publishing. ISBN 978-1-4728-2256-7.
• Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.

Виноски

Джерела