Підмихайлівці
село Підмихайлівці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Рогатинський район |
Тер. громада | Рогатинська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA26040270500054606 |
Основні дані | |
Засноване | 1453 |
Населення | 398 |
Площа | 6,261 км² |
Густота населення | 129,69 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77050 |
Телефонний код | +380 03435 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°19′58″ пн. ш. 24°27′22″ сх. д. / 49.33278° пн. ш. 24.45611° сх. д. |
Водойми | Свірж |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77001, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Рогатин, вул. Галицька, 65 |
Карта | |
Мапа | |
Підмиха́йлівці — село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
Перша документальна згадка про село Підмихайлівці датована 1435 роком[1]. Польський історик Дабковський (Przemysław Dabkowski) писав: «Іван Підмихайлівський з Залужжя, як звали колись його Іванком, або Іваськом був багатою людиною. Йому належали Підмихайлівці, село розташоване на півдні від Княгинич». Але чи справді назва походить від прізвища пана – стверджувати не можемо. Цілком можливо, що то пан запозичив назву собі від села, а не село від пана.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі[2].
Протягом багатьох років селом володіли чимало землевласників: Констанція Потоцька, Людвік Покора Цєхніцький, Юліана Уруська, Михайло Попіль, Віктор Бохонський, Юліан та Михайло Тустановські. Всі вони водночас вважались патронами сільської церкви. Найдовше Підмихайлівці належали родині Тустановських — з 1871 року з невеликою перервою до кінця першої світової війни.
Дідич Михайло Тустановський продав свій маєток у Підмихайлівцях священникові Туркевичу, прелатові Львівської капітули УГКЦ. Священник Туркевич залишив собі двір з парком, 95 моргів поля, а решту розпарцелював між місцевими і довколишніми селами.
1870 року віруючі обидвох конфесій (УГКЦ, РКЦ) були парафіянами храмів у Журові.
У 1939 році в селі проживало 890 мешканців (860 українців, 20 латинників, 10 євреїв)[3].
Жителі села в рядах ОУН і УПА чинили опір радянській окупації.[4]
У села є свій прапор і гімн.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади.[5]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району[6].
Початкова школа I ст.,
В центрі знаходиться дерев'яна церква Чуда Св. Арх. Михайла 1850 [Архівовано 26 грудня 2013 у Wayback Machine.].
Найдавніші згадки про церкву походять з записів літургійних книг, що зберігаються в церкві(1648).
Попередня церковна будівля була зведена у 1723.
Її замінив у 1850 р. новий дерев'яний храм.
Пошкоджену пожежею церкву відновлено в 1875 р.
Тоді, ймовірно, іконостас для церкви виконав маляр Яків Панькевич.
Ще один ремонт здійснено в 1911-1913.
У 1928 р. церкву відмальовано всередині малярем В. Дуткою.
Повторне відновлення стінопису здійснено у 1989[7]
В селі діє Обласна психіатрична лікарня № 2.[8]
- Вітер Роман Михайлович — к. с.-г. н., доцент кафедри лісознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника[9]
- Кісь Ярослав Павлович — вчений-історик[10]
- Орищин Степан Васильович — український вчений в галузі кристалохімії інтерметалічних сполук, кандидат хімічних наук, доцент кафедри аналітичної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка.
- Польовий Ярослав — історик[11]
- Скасків Олег Богданович — математик, канд. фіз.-мат. наук (1985), доц. (1989), д-р фіз.-мат. наук (1996), проф. (1999), автор близько 200 праць. З 1997 проф. каф. теорії функцій і теорії ймовірностей Львів. ун-ту. Віце-президент Львів. регіон. матем. т-ва, засновник та заст. гол. ред. ж. «Матем. студії» (1991). Сорос. доц. (1997). Відмінник освіти України (1999)
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.4, №43. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 14 грудня 2015.
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 166 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
- ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 68 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- ↑ Тетяна Скоропляс. “Три браття з Прикарпаття”: пісня з реальної історії бійців УПА з Рогатинського району (ФОТО, ВІДЕО). — «Репортер», 6.10.2019. Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Церква Підмихайлівці Рогатинський район. decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 26 грудня 2013. Процитовано 27 листопада 2021.
- ↑ Обласна психіатрична лікарня № 2. Архів оригіналу за 24 червня 2015. Процитовано 24 червня 2015.
- ↑ Вітер Роман Михайлович. Архів оригіналу за 24 червня 2015. Процитовано 24 червня 2015.
- ↑ M.Zharkikh. Кісь Ярослав Павлович. www.uknol.info. Архів оригіналу за 24 червня 2015. Процитовано 3 березня 2017.
- ↑ На Прикарпатті видали книгу "Духовенство Рогатинщини". БЛІЦ-ІНФО. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 5 жовтня 2017.
- Podmichałowce, wś, pow. rohatyński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 437. (пол.).— S. 437. (пол.)
- с. Підмихайлівці, Івано-Франківська область, Рогатинський район
- На Івано-Франківщині психічнохворих людей здавали у найми і платили їм копійки за чорну роботу [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |