Південно-Західна Африка

Suidwes-Afrika Südwestafrika Zuidwest-Afrika Південно-Західна Африка
Мандат Південна Африка
↓ 1915 — 1990
Прапор (1928-1990) Герб
Розташування Південно-Західної Африки (світло-зелений) у межах Південної Африки (темно-зелений)
Столиця	Віндгук
Мови	англійська африкаанс німецька (1984-1990) нідерландська (1915-1983)
Державний устрій	Мандат Ліги Націй
Історія
- Засновано	1915
- Версальський договір 1919	1919
- Незалежність	21 березня 1990
Валюта	Фунт Південно-Західної Африки (1920-1961) Південно-Африканський ранд (1961-1993)
Попередник Наступник Німецька Південно-Західна Африка Волфіш-Бей Острови пінгвінів Намібія
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Південно-Західна Африка

Півде́нно-За́хідна А́фрика (афр. Suidwes-Afrika; нім. Südwestafrika; нід. Zuidwest-Afrika) — назва, яка використовувалась для терену сучасної Республіки Намібія за часів колоніалізму під контролем Німецької імперії, а потім і Південної Африки.

Німецька колонія з 1884, знана як Німецька Південно-Західна Африка (нім. Südwestafrika). Німеччина мала проблеми з управлінням цим тереном через багато повстань, найзапекліше на чолі з керманичем повстанців Яковом Моренги. Головний порт, Волфіш-Бей, і Острови Пінгвінів були анексовані Великою Британією у склад Капської колонії в 1878 році, і стали частиною Південно-Африканського Союзу в 1910 році.

Згідно з Гельголандсько-Занзібарською угодою в 1890, Смуга Капріві вздовж північного кордону Бечуаналенду, повинна була надати Німеччині суверенний доступ до річки Замбезі; свою назву вона одержала на честь графа Лео фон Капріві, тогочасного німецького канцлера.

У 1915-му терен був виведений з німецького управління в ході кампанії у Південно-Західній Африці під час Першої світової війни. Після війни він був оголошений згідно з Версальським договором за мандатом Ліги Націй тереном під відповідальністю Південно-Африканського Союзу, включаючи Уолфіш-Бей.

Після Другої світової війни Південно-Африканський Союз не погодився перетворити Південно-Західну Африку в підопічну територію Організації Об'єднаних Націй. Це призвело до конфлікту між урядом і місцевим південноафриканським рухом незалежності, зокрема утвореним у 1960-му СВАПО.

У 1966 Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію про скасування мандата ПАР над Південно-Західною Африкою. У 1971 Міжнародний суд оголосив південноафриканській контроль над цим районом незаконним.

Зрештою Південно-Західна Африка здобула незалежність у 1990-му й змінила свою назву на Намібія.

Уолфіш-Бей залишався під південноафриканським контролем до 1994.

Південноафриканський уряд заснував 10 бантустанів в Південно-Західній Африці наприкінці 1960-х і початку 70-х років згідно з рішенням комісії Одендаала, трьом з яких було надано самоврядування. Вони були скасовані в травні 1989, й у 1991 увійшли до складу незалежної Намібії.

• Бастерленд
• Бушменленд
• Східний Капріві (самоврядування 1976)
• Герероленд (самоврядування 1970)
• Дамараленд
• Каванголенд (самоврядування 1973)
• Каоколенд
• Овамболенд
• Тсваналенд
• Намаленд