Окіносіма (острів)
| Окіносіма | |
|---|---|
| 沖ノ島 | |
 аерофотознімок острова | |
| Географія | |
| 34°14′39″ пн. ш. 130°06′21″ сх. д. / 34.244281638889° пн. ш. 130.10576061111° сх. д. | |
| Місцерозташування | Східна Азія, Східно-Китайське море |
| Природоохоронна територія | Genkai Quasi-National Parkd |
| Акваторія | Genkai Sead |
| Група островів | Японський архіпелаг |
| Площа | 0,97 км² |
| Довжина | 1,5 км |
| Ширина | 1 км |
| Найвища точка | 244 м |
| Країна | |
 Японія | |
| Регіон | Префектура Фукуока |
| Адм. одиниця | Мунаката |
| Населення | 1 особа (наглядач храму) |
  Окіносіма Окіносіма (Японія) | |
 | |
 Окіносіма у Вікісховищі | |
Окіношіма, Окіносіма(яп. 沖ノ島, Okinoshima) — острів на півдні Японії. 9 липня 2017 року ЮНЕСКО віднесло острів Окіносіма до списку об'єктів всесвітньої спадщини як Священний острів Окіносіма та пов’язані з ним місця в регіоні Мунаката.
Окіносіма розташований між Корейським півостровом і Кюсю, третім за величиною островом в Японії. Є частиною міста Мунаката. Площа острова 0,97 км². Найвища точка 244 м над рівнем моря.
Острів був культивованою територією до Російсько-японської війни, коли було побудовано десять фортів, щоб захистити його. На острові жили три рибальські сім'ї.
У 1925 році Інститут імені Імперська армія Японії з науки та техніки ініціював секретну програму з розробки хімічної зброї на основі великих досліджень, які показали, що хімічна зброя виробляється на всій території Сполучених Штатів та Європи. Японія підписала Женевський протокол 1925 року, який забо��онив використання хімічної зброї. Попри те, що розробка та зберігання хімічної зброї не були заборонені, Японія пішла надзвичайно довго, щоб забезпечити таємницю будівництва заводу з хімічних боєприпасів, розпочатого в 1929 р., Навіть попри те, щоб видалити записи про острів з деяких карт. Завод був побудований протягом періоду з 1927 по 1929 рік, і був домом для об'єкта з хімічної зброї, який виробляв понад шість кілотонн гірчичного газу та сльозогінного газу.
Острів був ізольований від інших районів, в разі катастрофи. Під юрисдикцією японських військових, місцевий процесор збереження риби був перетворений у токсичний газовий реактор. Жителям та потенційним працівникам не було сказано, що завод є токсичним, все було в таємниці; умови праці були жорсткими, і багато хто хворів на хвороби, пов'язані з токсичним впливом.
Після закінчення війни документи, що стосуються цього заводу, були спалені, і Союзницькі окупаційні сили розпорядилися газом шляхом скидання, спалення або його поховання, людям було сказано мовчати про проєкт. Кілька десятиліть тому жертви отримали державну допомогу на лікування. У 1988 році був відкритий Музей отруйного газу в Окуносімі.
На острові знаходиться храм Окіцу, що належить до групи великих синтоїстських храмів Мунаката-Таїша. З давніх-давен Окіносіма був центром численних обрядів і ритуалів: тут молилися про безпечне плавання кораблів і про успішну торгівлю з іншими країнами.
Храм присвячений Тагорі Хіме-но-камі — богині моря. Окіносіма вважається священним місцем, острів заборонено відвідувати жінкам. Проте і чоловікам потрапити на острів не так-то просто. По-перше, приїхати туди можна тільки один раз в році, 27 травня — в день пам'яті моряків загиблих у Цусімській битві під час Російсько-японської війни. По-друге, і в цей день діє обмеження: одночасно відвідати острів можуть тільки 200 чоловіків.
Паломники, перед тим, як ступити на дорогу, що веде до храму Окіцу, повинні роздягтися і зробити в море ритуал очищення. Чоловіки не повинні нікому розповідати подробиці своєї поїздки, і, крім того, їм заборонено що-небудь вивозити з острова.
- http://www.okinoshima-heritage.jp/en/protect/heritage#kini-area [Архівовано 8 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- https://www.bbc.com/ukrainian/news-39837739 [Архівовано 1 червня 2019 у Wayback Machine.]
- https://www.theguardian.com/world/2017/jul/10/japanese-sacred-island-where-women-are-banned-gets-unesco-world-heritage-listing [Архівовано 5 грудня 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про острів, чи острови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з географії Японії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |