Перейти до вмісту

М'ята

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

М'ята
Mentha spicata
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Підродина: Nepetoideae
Триба: Mentheae
Рід: М'ята (Mentha)
L., 1753
Типовий вид
Mentha spicata
Вікісховище: Mentha

М'я́та (Mentha) — рід рослин родини глухокропивових. Усі види (згідно з Plants of the World Online 24 види[1]) дуже запашні, більшість з них містить багато ментолу.

Слово «м'ята» є «словом-вандервортом», поширеним у багатьох мовах, українська назва походить від прасл. *męta, *męty, яке утворилося від дав.-гр. μίνθη, через латинське, й можливо, германське посередництво; латинська й давньогрецька назви походять з якоїсь доіндоєвропейської мови середземноморського ареалу[2].

Рослини роду м'ята суттєво різняться за хімічним складом утворених при метаболізмі летких речовин — метаболітів, так званих ЛАР. Це проявляється в різному запаху, та у відмінному складі ефірних олій.

М'ята є поширеною складовою у багатьох продуктах харчування та напоях, починаючи від чаю та алкогольних напоїв до соусів, салатів і солодких страв.

Перцева м'ята (велике листя) та корсиканська

Опис

[ред. | ред. код]

Трави однорічні чи багаторічні, духмяні, часто з кореневищами або зі столонами. Верхнє листя сидяче або майже сидяче, краї зубчасті, дрібнозубчасті або круглястозубчасті; приквітки від ланцетних до лінійних. Суцвіття від 2–6 до багатоквіткових. Чашечка від лійкоподібної до дзвоноподібної, 10-13-жильна, горло голе або волосисте, кінцівка однаково 5-зубчаста або 2-губна, верхня губа 3-зубчаста, нижня губа 2-зубчаста. Віночок воронкоподібний, ± рівний або майже рівний, кінцівка 4-лопатева; часточки рівні, цілі, верхня частка трохи ширша. Тичинки 4. Горішки малі, яйцюваті чи кулясті, сухі, гладенькі або злегка горбисті, верхівка округла, зрідка волосиста[3][4].

Види

[ред. | ред. код]

Поширені в Україні

[ред. | ред. код]

Інші види

[ред. | ред. код]

Гібридні види

[ред. | ред. код]

Поширення

[ред. | ред. код]

Представники роду поширені здебільшого в помірних областях Північної півкулі, але кілька видів — у Африці, Південно-Східній Азії й Австралазії. Ряд видів широко культивується в багатьох регіонах світу через ароматичні властивості й було розроблено багато сортів[1][3].

Застосування

[ред. | ред. код]

Загальні пункти

[ред. | ред. код]

М'яту широко використовують у харчових продуктах, в косметиці — Mentha arvensis і м'ята перцева (Mentha piperita), в фітотерапії та ароматерапії (м'ята перцева, м'ята водяна (Mentha aquatica), м'ята болотна (Mentha pulegium), та ін.) а також в фармакології (переважно настоянка м'яти перцевої). Із свіжої та висушеної трави м'яти перегонкою одержують ефірну олію, з якої одержують натуральний ментол (переважно кристалізацією при −40 °C). М'яту використовують для додання смаку їжі та напоям. Листя також є популярним інгредієнтом зубної пасти, рідини для полоскання рота, м'ятних відварів і жувальних гумок. М'ята застосовується як харчова рослина для вигодовування деяких метеликів, у тому числі метелика Spilarctia luteum.

Користь для здоров'я

[ред. | ред. код]

М'ята є хорошим джерелом вітамінів, зокрема жиророзчинного вітаміну А, який має вирішальне значення для здоров’я очей і бачення вночі[5] й антиоксидантів, містить достатню кількість фосфору, кальцію, заліза, клітковини та марганцю — це корисно для покращення імунітету. Однак склад поживних речовин різний для різних сортів.

Листя м'яти століттями використовували як засіб від проблем з травленням, таких як газоутворення, здуття живота та нетравлення. М'ята також ефективна при лікуванні нудоти та полегшенні ранкової нудоти. Дослідження на тваринах показують, що м'ятний чай може знизити артеріальний тиск. Ментол, активний інгредієнт перцевої м’яти, знаний як ефективний протинабряковий засіб, саме тому ментол широко використовують у сиропах від кашлю. Однак інші численні дослідження показують, що ментол не має протинабрякової дії, тобто ментол може просто суб’єктивно покращити носове дихання[6][7]. М'ята також містить розмаринову кислоту, рослинну сполуку, також знайдену в розмарині, яка пов'язана зі зменшенням симптомів алергічних реакцій, таких як нежить, свербіж очей і астма. Запах м'яти позитивно впливає на настрій, позбавляє стресу. Дослідження показали, що олія м'яти перцевої може ефективно вбивати бактерії, у тому числі звичайні харчові бактерії кишкова паличка (E. coli), Listeria та Salmonella, Staphylococcus та бактерії, пов'язані з пневмонією. Олію перцевої м'яти традиційно використовують для полегшення болю, пов'язаного з артритом, протягом багатьох років, однак недостатньо доказів на підтримку знеболювальної дії м'яти перцевої. Потужні антибактеріальні, протигрибкові та протизапальні властивості м'яти роблять її ефективною для лікування таких проблем зі шкірою, як акне та шрами. Вважається, що олія м'яти допомагає стимулювати ріст волосся та боротися з випаданням, оскільки трава містить велику кількість каротину та антиоксидантів. Дослідження показують, що листя м'яти корисні для здоров'я мозку; різні дослідження виявили, що екстракти м'яти мають потенціал для лікування симптомів хвороби Альцгеймера, запах м'яти може покращити когнітивні функції, покращити пам'ять і підвищити пильність[8]. Також дослідження показали, що нанесення м’яти на шкіру може допомогти полегшити біль, пов’язаний з грудним вигодовуванням. У цих дослідженнях матері, які годують груддю, наносили м’яту у різному вигляді (ефірну олію окремо або змішану з гелем чи водою) на область навколо соска після кожного годування.[9]

Протипоказання

[ред. | ред. код]

У рідкісних випадках споживання м'яти може викликати алергічну реакцію. При прийманні у великих кількостях ментол у м'яті може викликати печію, нудоту, біль у животі та сухість у роті. Протипоказано вживати м'яти людям, у яких є гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. Також не рекомендується м'ята людям із сечокам'яною хворобою. Не рекомендується м'ята людям, які приймають ліки від діабету або проблем з артеріальним тиском, оскільки деякі дослідження показують, що трава може знизити рівень цукру в крові та артеріальний тиск. Мало відомо про безпеку вживання м'ятного чаю або олії м'яти перцевої під час вагітності або годування груддю, тому цього не рекомендують робити. Не рекомендовано використовувати олію перцевої м'яти немовлятам або маленьким дітям, оскільки це може негативно вплинути на їх дихання[8].

Хемотипи та головні компоненти

[ред. | ред. код]

Найвідомішими компонентами, що зумовлюють аромат свіжої м'яти, та її використання, є ментол та ментон[en]. У м'яті у незначній кількості міститься також терпен ментлактон.

Інше

[ред. | ред. код]
  • На честь цього роду рослин названо астероїд 1078 Мента.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 11.08.2020. (англ.)
  2. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 548. — ISBN 5-12-001263-9.
  3. ↑ а б Flora of China. eFloras. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 11.08.2020. (англ.)
  4. ↑ Flora of Pakistan. eFloras. Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 11.08.2020. (англ.)
  5. ↑ Christian, P.; West, K. P.; Khatry, S. K.; Kimbrough-Pradhan, E.; LeClerq, S. C.; Katz, J.; Shrestha, S. R.; Dali, S. M.; Sommer, A. (15 вересня 2000). Night blindness during pregnancy and subsequent mortality among women in Nepal: effects of vitamin A and beta-carotene supplementation. American Journal of Epidemiology. Т. 152, № 6. с. 542—547. doi:10.1093/aje/152.6.542. ISSN 0002-9262. PMID 10997544. Процитовано 18 травня 2023.
  6. ↑ Eccles, R.; Jawad, M. S.; Morris, S. (1990-09). The effects of oral administration of (-)-menthol on nasal resistance to airflow and nasal sensation of airflow in subjects suffering from nasal congestion associated with the common cold. The Journal of Pharmacy and Pharmacology. Т. 42, № 9. с. 652—654. doi:10.1111/j.2042-7158.1990.tb06625.x. ISSN 0022-3573. PMID 1981905. Процитовано 18 травня 2023.
  7. ↑ Kenia, Priti; Houghton, Tom; Beardsmore, Caroline (2008-06). Does inhaling menthol affect nasal patency or cough?. Pediatric Pulmonology. Т. 43, № 6. с. 532—537. doi:10.1002/ppul.20797. ISSN 1099-0496. PMID 18435479. Процитовано 18 травня 2023.
  8. ↑ а б Longjam Dineshwori (22.06.2022). Mint leaves (Pudina): Health Benefits, Uses, Side Effects And More. TheHealthSite.com. Процитовано 25.09.2022. (англ.)
  9. ↑ Sayyah Melli, Manizheh; Rashidi, Mohammad Reza; Delazar, Abbas; Madarek, Elaheh; Kargar Maher, Mohammad Hassan; Ghasemzadeh, Alieh; Sadaghat, Kamran; Tahmasebi, Zohreh (19 квітня 2007). Effect of peppermint water on prevention of nipple cracks in lactating primiparous women: a randomized controlled trial. International Breastfeeding Journal. Т. 2. с. 7. doi:10.1186/1746-4358-2-7. ISSN 1746-4358. PMC 1865372. PMID 17442122. Процитовано 18 травня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]


Це незавершена стаття про глухокропивові.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=М%27ята&oldid=42916081