Луганда
Луганда | |
---|---|
Luganda | |
Поширена в | Уганда |
Регіон | Буганда |
Носії | 3100000 (1991, перепис) |
Писемність | латиниця |
Класифікація | Нігеро-конголезька макросім'я
|
Офіційний статус | |
Офіційна | немає |
Коди мови | |
ISO 639-1 | lg |
ISO 639-2 | lug |
ISO 639-3 | lug |
Луганда, або ганда, — мова сім'ї банту, поширена головним чином в Уганді, в регіоні, званому Буганда (від назви народу ганда, що населяє його).
Крім представників народу ганда, нею володіють близько 100 000 представників інших етносів (1991, перепис), разом близько 3 млн мовців. Носіїв цієї мови найбільше проживає саме в Уганді. Це друга за поширеністю мова в Уганді, вона поступається лише англійській.
Проникнення на території Уганди племен банту датується приблизно першою половиною I тисячоліття н. е. До XVI століття на території Буганди вже існувала централізована держава. Активні контакти з європейськими та арабськими торговцями і колонізаторами поширюються лише від середини XIX ст.
Тоді ж почалося і дослідження мови луганда, яким займалися в першу чергу місіонери. З початку XX століття на території Уганди починає поширюватися суахілі, лінгва-франка Східної Африки. Після здобуття незалежності Угандою офіційною мовою країни стала англійська.
Розглядалася також можливість надання цього статусу одній з тубільних мов, і двома основними кандидатами були луганда і суахілі. Багато хто з тих, хто не належав до народу ганда, були проти луганди. Врешті при Іді Аміні вибір був зроблений на користь суахілі, однак у 1995 році це рішення було скасовано. У 2005 році парламент Уганди відновив суахілі як національну мову країни; луганда залишається предметом викладання в школах Буганди; нею також ведеться викладання в початковій школі. Орфографія закріплена рішенням [Архівовано 19 серпня 2010 у Wayback Machine.] конференції народу ганда в 1947 році.
Мова луганда в цілому є досить типовим представником сім'ї банту; серед інших її виділяють нетривіальні обмеження на структуру складу, наявність гемінат (подвоєних приголосних) та довгих голосних.
Луганда використовує латинський алфавіт без додаткових діакритичних знаків, але з використанням диграфів. Подвоєнням голосних позначається довгота, не обумовлена зовнішніми причинами (так, перед сполученнями « носовий + вибуховий» голосні пишуться як короткі, хоча насправді вони в цій позиції завжди довгі (див. # Фонологія). Геміновані приголосні позначаються подвоєнням літери (в разі диграфів — подвоєнням першого елемента). У алфавіті використовуються голосні літери a, e ( [e]), o ( [o]), i, u, приголосні b, c( [tʃ]), d, f, g, j( [ʤ]), k, l, m, n, p, r, s, t, v, w, y, ŋ (остання іноді замінюється на ng'). Існують диграфи ny ( [ɲ]) і ng [ŋg]. Буква k перед i і y позначає [tʃ], g відповідно позначає [ʤ].
У луганда п'ять голосних: [a], [e], [i], [o], [u], кожен з яких розрізняє довгі і короткі варіанти. Приголосні луганда представлені в таблиці.
білабіальний | Лабіодентальний | Альвеолярні | Постальвеолярние | палатальні | Велярний | |
---|---|---|---|---|---|---|
змичні | p, b | t, d | k, g | |||
Носові | m | n | ɲ | ŋ | ||
Тремтячий | r 1 | |||||
Фрикативні | f, v | s, z | ||||
Африкати | ʧ, ʤ | |||||
Апроксиманти | w | j | ||||
Латеральний | l 1 | ʎ 2 |
- [l] і [r] є алофонами, але ця різниця відображається в орфографії
- ʎ є звичайною реалізацією /lj/
Допустимі структури складу у луганда такі:
- V
- CV
- CCV
- NCV
- CSV
- CCSV
- NCSV
Тут C — приголосний, CC — гемінат (а не просто збіг), V — голосний (короткий або довгий), S — глайд. Можна помітити, що можливий і інший аналіз, при якому закриті склади в луганда можливі, за умови що в коді може знаходитися тільки перша частина геміната або носовий; проте відзначимо, що слово в луганда в будь-якому випадку не може закінчуватися на закритий склад.
Серед фонотактичних обмежень треба зазначити наступні:
- Перед гемінатою зустрічається тільки короткий голосний.
- Перед групою NC всі голосні довгі.
- Після групи CS голосні завжди довгі, якщо це не заборонено першим правилом. Це пов'язано з тим, що два голосних підряд у луганда заборонені, а якщо такий збіг з'являється, то або перший голосний випадає, або він стає глайдом, а другий подовжується (зберігаючи тим самим незмінним число мор).
Винятком тут є кластер [ggw] (гемінована відповідністьw), після якої допускаються як довгі, так і короткі голосні. Як і багато інших мов банту, луганда — тонова мова, розрізняє високий і низький тон.
- Мова луганда на сайті Ethnologue: Ganda. A language of Uganda (англ.)
- Мова луганда на сайті Glottolog 3.0: Language: Ganda [Архівовано 24 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мова луганда на сайті WALS Online: Language Luganda [Архівовано 24 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- The Word in Luganda [Архівовано 15 грудня 2010 у Wayback Machine.] Стаття про критерії слова в луганда (англ.)
- Детальна сторінка про мову луганда [Архівовано 24 листопада 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Невеликий луганда-англійський словник
- Навчальний посібник з луганда (англ.)
- Набір посилань на ресурси про мови банту зони J, включаючи луганда (англ.)
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |