Трофей Лестера Патрика
Трофей Лестера Патрика (англ. Lester Patrick Trophy) — приз представлений Національною хокейною лігою і Хокейною асоціацією США, який вручають з 1966 року людині, що зробила значний внесок в хокейну справу в Сполучених Штатах Америки. Вважається, що це є універсальний трофей НХЛ, оскільки цей приз може бути присуджений гравцям, тренерам, офіційним особам та іншим людям за межами НХЛ.
Приз «Лестер Патрик Трофі» присуджують щорічно за «видатні заслуги перед хокеєм в Сполучених Штатах». Гравці, тренери, судді та керівники клубів чи асоціацій мають право на отримання трофею. Переможці вибираються комітетом у складі різних посадових осіб, включаючи: президента (зараз комісара) НХЛ, НХЛ губернатора, представника «Нью-Йорк Рейнджерс», члена Хокейної Зали Слави (секції засновників-керівників), члена Хокейної Зали Слави (від секції гравців), члена американської Зали хокейної Слави, члена мовної асоціації НХЛ і члена Професійної хокейної асоціації письменників. Всі вони формують разом Комітет по врученню премії й кожен член Комітету щорічно змінюється, за винятком комісара НХЛ, яким є на сьогодні Гері Беттмен.
«Лестер Патрик Троффі» було засновано в 1966 році — не є офіційною нагородою в НХЛ, радше це є особистістна премія, яку присуджують за певних універсальних умов, враховуючи специфіку хокею в США. Звичайно, що в серединні часи становлення НХЛ, поставало питання відзнаки людей та особистостей, які причасні до розвою хокею в Північній Америці. Тому й було визначено, що на рівні з офіційними призами та нагородами для гравців та команд, на початку 60-х років ХХ століття допускалася ймовірність присудження такої нагороди для дотичного до хокею персоналу, а що б не було недоречностей, її нагородження винесли за офіціоз, та з метою не заангажованості. Крім цього, з роками, склалася традиція відзначати нею всіх причасних до цього виду спорту осіб, та нагородження кількох ключових номінантів в поточному році. Доволі символічно, що першим номінантом став визначний розбудовник хокею й хокейних ліг в Америці - Джек Адамс.
Лестер Кертіс Патрик («Срібний лис») Curtis Lester Патрик народився 30 грудня 1883 році в Драммонвілі, провінції Квебек в Канаді, був професійним гравцем з хокею і тренер «Вікторія Аристократи» в тихоокеанського узбережжя хокейній асоціації (ЗХЛ після 1924 року) і в «Нью-Йорк Рейнджерс» із Національної хокейної ліги (НХЛ). Він був сином відомого магната в деревообробці, який приклав дуже багато зусиль для популяризації й розвитку хокею в Північній Америці. Саме через підтримку й субсидування команд в яких виступали його сини чи внуки та організовуючи численні турніри з їх участю, його батькові вдалося стати одним з першовідкривачем та співорганізатором лігових турнірів.
В цих турнірах доволі яск��аво відзначалися його родичі. А син Лестер був найвдалішим, показуючи дуже добротну гру та її розуміння, отримав прізвисько «срібний лис». Лестеру на початках 1900 років вдалося здобувати різні трофеї, як індивідуальні, так і командні. Тому здобутки Кубка Стенлі, та перемоги в різних лігах й яскравий хокей привели його до визнання в Залі Хокейної Слави. Закінчивши кар'єру гравця, Лестер перейшов на тренерсько-менеджерську роботу, де він також відзначився в своїй команді «Нью-Йорк Рейнджерс», здобуваючи Кубок Стенлі. Та найбільшим його вкладом стала організаторська робота його самого й його сім'ї з метою популяризації хокею в США. За його старання хокей в «штатах» завоював свій сегмент спортивного ринку, а діяльність його родини та Лестера самого свідчать, як може людина захоплена великою ідеєю, запалити своїм прикладом оточення й вивести на зовсім інший - якісний скачок, справу всього свого життя. А в 1949 році Лестер Патрик заснував від себе й родини індивідуальну нагороду в НХЛ, названу на його честь. Лестер Кертіс прожив 76 років й помер в 1960 році. залишивши по собі багато добрих справ та численних досягнень в НХЛ та інших лігах.
А на честь цієї особистості - НХЛ підтримала бажання його родини й підтвердила номінацію нагороди іменем Лестера Кьортіса Патрика.
Станом на 2009 рік, «Лестер Патрик Трофі» присуджували 108 особам, та трьом командам. Також цей трофей виборювали й жінки в двох випадках: у 1999 році Олімпійська (1988 року) хокейна збірна США була номінована на цей трофей разом з Гаррі Сінденом, а в 2007 році Кейммі Гранато в індивідуальному заліку здобула трофей. Жодна людина індивідуальному заліку не завоював нагороду в два чи більше разів, проте, виборювали з командою і самі по собі окремо, бо у випадку з Кейммі Гранато, котра отримала цю віднаку ще й у складі хокейної Олімпійської збірної США.
А от вперше «Лестер Патрик Троффі» було вручено в далекому 1934 році переможцю «Метрополітан аматорської хокейної Ліги». А з 1951 року (після чергового переформатування аматорських турнірів) цей трофей почали вручати переможцю уже ще однієї аматорської ліги, яку й називали «ліга Лестер Патрик», яку заснувала родина Лестера Патрика, головного тренера «Нью-Йорк Рейнджерс». З часом ця ліга також перестала існувати. А сам трофей згодом (з 1966 року) вирішили вручати фізичним особам за «видатні заслуги перед хокеєм в Сполучених Штатах».
Тим часом й досі існує ще одна нагорода з іменем Лестера Патрика - це «Лестер Патрик Кубок» який вручали в переможцю в Західній хокейній лізі зразу ж по річниці смерті цього видатного хокеїста. Хоча раніше він мав назву «Кубок Президента» започаткований Філом Гендерсоном в 1944 році.
Тому слід відзначити, що на початку іменні нагороди від Лестера Патрика були командними відзнаками й вручалися переможцям аматорських ліг, які згодом структурно впорядкувалися, тому й вирішено було тоді відзначати такою давньою (з історією) відзнакою достойних популяризаторів хокею в США.
Рік | Нагороджений[1] | Номінація |
---|---|---|
1966 | Джек Адамс | Тренер |
1967 | Горді Хоу | Гравець |
1967 | Чарліс Адамс | Розбудовники ліги |
1967 | Джеймс Е. Норріс | Розбудовники ліги |
1968 | Томмі Локгарт | Розбудовники ліги |
1968 | Волтер Е. Браун | Розбудовники ліги |
1968 | Джон Р. Кілпатрик | Розбудовники ліги |
1969 | Боббі Халл | Розбудовники ліги |
1969 | Едвард Дж. Джереміа | Розбудовники ліги |
1969–70 | Едді Шор | Розбудовники ліги |
1970 | Джим Енді | Розбудовники ліги |
1970–71 | Вільям М. Дженнінгс | Розбудовники ліги |
1971 | Джон Солленберге | Розбудовники ліги |
1971 | Террі Савчук | Гравець |
1971–72 | Клайренс С. Кемпбелл | Розбудовники ліги |
1972 | Джон Келлі | Розбудовники ліги |
1972 | Ральф Вейланд | Гравець |
1972 | Джеймс Д. Норріс | Розбудовники ліги |
1972–73 | Волтер Буш | Розбудовники ліги |
1973–74 | Алекс Дельвеккіо | Гравець |
1974 | Мюррей Мердок | Тренер |
1974 | Вестон Адамс | Розбудовники ліги |
1974 | Чарліс Л. Кроват | Executive |
1974–75 | Дональд М. Кларк | Розбудовники ліги |
1975 | Білл Чедвік | Розбудовники ліги |
1975 | Томмі Іван | Тренер |
1975–76 | Стен Микита | Гравець |
1976 | Ал Лейдер | Розбудовники ліги |
1976 | Брюс Норріс | Розбудовники ліги |
1976–77 | Джонні Буцик | Гравець |
1977 | Мюррей Армстронг | Гравець |
1977 | Джон Маріуччі | Колективна |
1978 | Філ Еспозіто | Гравець |
1978 | Том Фітжеральд | Розбудовники ліги |
1978 | Вільям Татт | Розбудовники ліги |
1978 | Білл Віртц | Розбудовники ліги |
1978–79 | Боббі Орр | Гравець |
1979–80 | Боббі Кларк | Гравець |
1980 | Ед Снайдер | Розбудовники ліги |
1980 | Фред Шеро | Тренер |
1980 | Олімпійська збірна США по хокею -1980 року | Колективна |
1980–81 | Чарліс М. Шульц | Розбудовники ліги |
1981–82 | Еміль П. Френсіс | Колективна |
1982–83 | Білл Торрі | Розбудовники ліги |
1983–84 | Джон А. Зіглер | Розбудовники ліги |
1984 | Арт Росс | Розбудовники ліги |
1984–85 | Джек Баттерфілд | Розбудовники ліги |
1985 | Артур Віртц | Розбудовники ліги |
1985–86 | Джон МакІнніс | Тренер |
1986 | Джон (Джек) П. Райлі | Тренер |
1986–87 | Гобі Бейкер | Гравець |
1987 | Френк Матерс | Тренер |
1987–88 | Кейт Аллен | Розбудовники ліги |
1988 | Фред Кузик | Розбудовники ліги |
1988 | Боб Джонсон | Тренер |
1988–89 | Ден Келлі | Розбудовники ліги |
1989 | Лу Нанні | Командний |
1989 | Лін Патрик | Гравець |
1989 | Бад Пойль | Колективна |
1989–90 | Лен Цегларскі | Гравець |
1990–91 | Род Жильбер | Гравець |
1991 | Майк Іліч | Розбудовники ліги |
1991–92 | Аль Арбур | Тренер |
1992 | Арт Берглунд | Розбудовники ліги |
1992 | Лу Ламорьєлло | Розбудовники ліги |
1992–93 | Френк Буше | Гравець |
1993 | Ред Даттон | Розбудовники ліги |
1993 | Брюс МакНайлл | Розбудовники ліги |
1993 | Жіль Штейн | Розбудовники ліги |
1994 | Вейн Грецьки | Гравець |
1994 | Роберт Райддер | Розбудовники ліги |
1995 | Джо Маллен | Гравець |
1995 | Браєн Маллен | Гравець |
1995 | Боб Флемінг | Гравець |
1996 | Джордж Гунд | Розбудовники ліги |
1996 | Кен Морро | Гравець |
1996 | Мілт Шмідт | Командна |
1997 | Сеймур Г.Кнокс ІІІ | Розбудовники ліги |
1997 | Білл Клірі | Гравець |
1997 | Пет Лафонтен | Гравець |
1998 | Пітер Карманос | Розбудовники ліги |
1998 | Ніл Бротен | Гравець |
1998 | Джон Меясич | Гравець |
1998 | Макс МакНаб | Командна |
1999 | Гаррі Сінден | Розбудовники ліги |
1999 | хокейна Олімпійська жіноча збірна США (1998 року) | Командна |
1999–2000 | Маріо Лем'є | Гравець |
2000 | Крейг Патрік | Розбудовники ліги |
2000 | Лу Вайро | Тренер |
2001 | Гері Беттмен | Розбудовники ліги |
2001 | Скотті Боумен | Тренер |
2001 | Девід Пуле | Розбудовники ліги |
2002 | Герб Брукс | Тренер |
2002 | Ларрі Плау | Командна |
2002 | хокейна Олімпійська чоловіча збірна США (60 року) | Командна |
2003 | Віллі О'Рі | Гравець |
2003 | Раймонд Бурк | Гравець |
2003 | Рон Дегрегоріо | Розбудовники ліги |
2004 | Майк Емрик | Медіа |
2004 | Джон Девідсон | Медіа |
2004 | Рей Мирон | Розбудовники ліги |
2005 | локаут; без номінантів | - |
2006 | Рід Беренсон | Командна |
2006 | Марсель Діонн | Гравець |
2006 | Рід Ларсон | Гравець |
2006 | Глен Сонмо | Тренер |
2006 | Стів Айзерман | Гравець |
2007 | Браєн Літч | Гравець |
2007 | Кеймі Гранато | Гравець |
2007 | Стен Фішлер | Медіа |
2007 | Джон Галліган | Розбудовники ліги |
2008 | Тед Ліндсі | Гравець |
2008 | Боб Нагелі, Дж | Розбудовники ліги |
2008 | Брайан Бурк | Розбудовники ліги |
2008 | Філ Гауслі | Гравець |
2009 | Марк Месьє | Гравець |
2009 | Майк Ріхтер | Гравець |
2009 | Джим Девеллано | Розбудовники ліги |
2010 | Дейв Ендрюс | Розбудовники ліги |
2010 | Кем Нілі | Командна |
2010 | Джек Паркер | Тренер |
2010 | Джеррі Йорк | Тренер |
2011 | Марк Джонсон | Тренер |
2011 | Джефф Зауер | Тренер |
2011 | Тоні Россі | Розбудовники ліги |
2011 | Боб Пулфорд | Командна |
2012 | Боб Чейз-Валленштейн | Медіа |
2012 | Дік Патрик | Командна |
2013 | Кевін Аллен | Медіа |
2014 | Білл Делі | Командна |
2014 | Пол Голмгрен | Командна |
2015 | Джеремі Якобс | Гравець |
2015 | Боб Крокер | Тренер |
2016 | Марк Гоу | Гравець |
2016 | Патрік Келлі | Командна |
2017 | Пітер Ліндберг | Командна |
2017 | Дейв Огрін | Командна |
2018 | Джим Йоганнсон | Гравець |
2019 | Джек Блетервік | Командна |
2020 | Лінн Олсон | Командна |
2022 | Воррен Стрелоу | Командна |
- ↑ Posthumous winners are in italics. Also, there could be multiple winners per year.
- - перший «Лестер Патрик Трофі»
- - Британіка про «Лестер Патрик Трофі»
- - про «Лестер Патрик Трофі» на «Легенди хокею»[недоступне посилання з травня 2019]