Перейти до вмісту

Прядкін Леонід Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Леонід Прядкін)
Прядкін Леонід Федорович
Дата народження21 березня (8 березня) 1906(1906-03-08)
Місце народженняКраматорськ, Харківська губернія, Російська імперія
Дата смерті27 грудня 1986(1986-12-27) (80 років)
Місце смертіКиїв, Українська РСР, СРСР
Громадянство Російська імперія
 СРСР
Професіякінооператор
ЗакладКиївська кіностудія науково-популярних фільмів
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За відвагу» медаль «За бойові заслуги»
Державна премія СРСР Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР Грамота Президії Верховної Ради УРСР заслужений діяч мистецтв УРСР
IMDbID 1628654
Аніматор.руID 5509

Прядкін Леонід Федорович  (1906—1986) — радянський кінооператор. Лауреат Премії імені М. В. Ломоносова АН СРСР (1967), Державної премії СРСР (1972). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1986). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, медалями.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1906 р. у Краматорську в родині службовця. Закінчив операторський факультет Київського кіноінституту (1935).

Учасник Другої Світової війни.

Працював асистентом оператора і оператором Київської кінофабрики (1935—1940), «Київтехфільму» (1940—1941).

З 1945 р. — оператор «Київнаукфільму».

Викладав в КДІТМ ім І. К. Карпенка-Карого.

Був членом Спілки кінематографістів України.

Помер 27 грудня 1986 р. в Києві.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Зняв стрічки:

  • «Стахановські рейси» (1939)
  • «Тема 214» (1940)
  • «Виноградарство» (1946)
  • «Техніка безпеки на судах річкового флоту» (1948)
  • «Академік Передерій», «Хліб на пісках» (1949)
  • «Суха штукатурка» (1950)
  • «Українська РСР», «Полісся», «Карпати і Прикарпаття» (1951)
  • «Виробництво листового скла» (1952),
  • «Основи технології машинобудування» (1953)
  • «Кукурудзозбиральний комбайн КУ-2» (1954)
  • «Академік Іванов» (1955),
  • «За високий врожай тютюну» (1956)
  • «Фарфор» (1957)
  • «Спортивна гімнастика» (1958)
  • «Люди великої мрії», «Нехай усі знають» (1959)
  • «Про це сперечаються у світі» (1960)
  • «Автоматизація прокатних станів» (1961, Срібна медаль Міжнародного кінофестивалю, Будапешт)
  • «Марко Кропивницький» (1962)
  • «Золоті зерна» (1963)
  • «Загадковий 102-й» (1964)
  • «Підірваний світанок» (1965, Диплом зонального огляду, Ленінград, 1966)
  • «Релігія і XX століття» (1966)
  • «Мова тварин» (1965. Премія ім. М. В. Ломоносова І ст., 1967; І премія Всесоюзного кінофестивалю, Ленінград, 1968; Призи «Золота статуетка» і «Золотий дельфін» Міжнародного кінофестивалю в Ірані; Приз «Срібний кубок» фестивалю в Камбоджі; Приз «Золотий голуб» XII Міжнародного кінофестивалю, Лейпциг; Золота медаль Міжнародного кінофестивалю, Будапешт; Почесні дипломи МАНК і Міжнародного кінофестивалю, Белград)
  • «Сім кроків за обрій» (1968)
  • «Чи думають тварини?» (1970, Державна премія СРСР, 1972; Почесний диплом МАНК)
  • «Я та інші» (1971)
  • «Доміно» (1973)
  • «Технологія зберігання фруктів» (1975)
  • «Пригоди капітана Врунгеля» (1976—1977, мультфільм; у співавт. з Володимиром Белорусовим) та ін.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.129;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.338;
  • Митці України. К., 1992. — С.479—480;
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.494;
  • УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — СІ 118.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Прядкін_Леонід_Федорович&oldid=39112767