Денисенко Леонід Дмитрович
| Денисенко Леонід Дмитрович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 25 липня 1926 (98 років) Польща, Варшава | |||
| Національність | українець | |||
| Країна | .svg){kind=small} Австралія | |||
| Жанр | графіка, карикатура, іконографія | |||
| Навчання | Варшава | |||
| Діяльність | художник, карикатурист | |||
| Напрямок | графік, художник, винахідник-новатор графічної техніки «літерографія» | |||
| Роки творчості | 1948- | |||
| Твори | Ікона «Бог — це Любов» «Monument to New Settlers» | |||
| Брати, сестри | Денисенко Юрій Дмитрович | |||
|
| ||||
 Денисенко Леонід Дмитрович у Вікісховищі | ||||
Леоні́д Дми́трович Денисе́нко (англ. Leonid Denysenko; нар. 25 липня 1926, Варшава — 2020, Сідней) — український графік, художник, викладач мистецтва, винахідник-новатор графічної техніки «літерографія». Мешкав на околиці Сіднея (Австралія).
Леонід Дмитрович Денисенко народився 25 липня 1926 року у Варшаві від батьків-політичних емігрантів: Дмитра Денисенка-Зубченка — майора Армії УНР, та Ніни — балетмейстрині, інструкторки школи Василя Авраменка. Брат: Юрій Денисенко, архітектор.
Перші кроки українознавства Леонід Денисенко здобув в Рідній Школі у Варшаві від своєї учительки та близької приятельки родини — Олени Теліги.
Як студент Православної Духовної Семінарії Митрополита Діонісія у Варшаві, Леонід Денисенко полюбив іконопис.
В українськім мистецькім світі Леонід Денисенко відомий своїми численними графічними працями: книжковою графікою, як — обкладинками та ілюстраціями, карикатурами, екслібрісами, заголовками часописів, оформленням фільмів, сцен, серіями святочних карток і календарів тощо.
Під час перебування в Німеччині, оформив три іконостаси для українських православних церков. В Австралії оформив іконостаси для грецьких і сербських православних церков, та української греко-католицької церкви. Автор мозаїки на фасадах Українського Православного Центру у Канберрі (1988).[1]
В 1972 році розробив власну графічну техніку «літерографія» — нова образотворча форма побудована виключно літерами, словами, чи реченнями, згідно з темою картини.[1] Її найкращим зразком є його ікона Ісуса Христа, де 79 мовами світу вжито фразу «Бог — це Любов» (англ. "God is Love").[2]
Крім мистецької, Леонід Денисенко здобув також педагогічну професію, в якій 8 років працював учителем австралійських середніх шкіл, а також викладав малярство і графіку. Працював ілюстратором книжок в державному департаменті Технічної і Вищої Освіти (TAFE) в Сіднеї.
Член Спілки українських образотворчих митців Австралії.
- ↑ а б Біляїв Володимир (2000). На неокраянім крилі… [Архівовано 4 грудня 2008 у Wayback Machine.], Східний видавничий дім, Донецьк — 348 с. ISBN 966-7804-57-7
- ↑ Babie, Paul. 'God Is Love': The Literography of Leonid Denysenko. Australasian Catholic Record, The, Vol. 86, No. 1, Jan 2009: 18-24. ISSN 0727-3215 (англ.)
- ІПРЕЗ (2001), Художники України, Випуск 2, Видавництво «ІПРЕЗ», Київ, 2001. ISBN 966-95504-0-8
- «Вільна Думка» і Товариство Збереження Української Спадщини в Австралії (2001), Українці Австралії — Енциклопедичний Довідник, Сідней. ISBN 978-0-646-35590-0
- Енциклопедія української діяспори / гол. ред. Василь Маркусь ; Наукове Товариство ім. Шевченка, Національна академія наук України. — К. : ІНТЕЛ, 1995. — Т. 4 : Австралія, Азія, Африка. — ISBN 978-5-7702-1069-9.
- Графічний твір Л. Денисенка «Вбога дільниця міста Іпсвіч на Квінсленді, Австралія», 1951 [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] у Нотатки з Мистецтва. — № 18. — грудень 1978. — С. 75.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |