Ламонова Оксана Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ламонова Оксана Василівна
Народилася16 грудня 1973(1973-12-16) (50 років)
Севастополь, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьмистецтвознавиця
Alma materУкраїнська академія мистецтв (1996)
ЗакладКАМ
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України
Науковий ступінькандидат мистецтвознавства (2006)
ЧленствоНаціональна спілка художників України

Оксана Василівна Ламо́нова (нар. 16 грудня 1973, Севастополь) — українська мистецтвознавиця; член Національної спілки художників України з 2000 року; кандидат мистецтвознавства з 2006 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 16 грудня 1973 року у місті Севастополі (нині Україна). Протягом 1991—1996 років навчалася в Українській академії мистецтв у Києві[1]. Одночасно з 1994 року була співробітником газет «Киевские ведомости», «День», «Культура і життя», «Вечірній Київ», «Україна молода», журналів «Українська культура», «Київ», «Україна», «Наука і суспільство».

Протягом 1996—2020 років працювала в Київській дитячій академії мистецтв, з 1998 року викладала історію образотворчого мистецтва (авторський курс) на факультеті образотворчого мистецтва Вищого мистецького коледжу Київської дитячої академії мистецтв. У 2006 році в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Національної академії наук України захистила кандидатську дисертацію на тему: «Київська книжкова графіка кінця 50-х — початку 70-х років ХХ століття. Тенденції розвитку, стилістика, майстри»[1].

З 2007 року — науковий співробітник відділу образотворчого мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології. Мешкає в Києві в будинку на вулиці Агрегатній, № 2[2].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Досліджує українську графіку другої половини 20 століття. Співавторка книг

  • «Сто найвідоміших українців» (Київ; Москва, 2000; 2002);
  • «100 найвідоміших шедеврів України» (2004);
підручників
  • «Об­разотворче мистецтво. 6 клас» (2006; 2014);
  • «Образотворче мис­тецтво. 5 клас» (2013);

Авторка збірок есе «24 художниці» (2010), поетичних збірок «Звезды в городе» (2003), «Сто страниц» (2008), «Фар­форовый кот» (2013). Написала дослідження:

  • «Анатолій Бондарович — ілюстратор дитячої літератури» // «Вісник Харківської академії дизайну і мистецтв», 2011, № 10;
  • «Творчість Світлани Дубцової в контексті української книжкової гра­фіки 70–80-х рр. ХХ ст.» // «Вісник Харківської академії дизайну і мистецтв», 2012, № 7;
  • «Мистецтво книжкового оформлення: творчість Володимира Юрчишина» // «Вісник Харківської академії дизайну і мистецтв», 2012, № 12;
  • «Лінорити і ри­сунки Олексія Фіщенка в контексті української графіки 1970–1980-х рр.» // «Вісник Харківської академії дизайну і мистецтв», 2014, № 2;
  • «Ілюстрації Галини Галинської до казки Ш. Перро „Попелюшка“ в контексті української графіки 1970-х» // «Міст», 2012, випуск 8;
  • «Шевченківські ви­дання Володимира Юрчишина» // «Українське мистецтвознавство. Матеріали. Дослідження. Рецен­зії», Київ, 2013, вип. 13;
  • «Агітвікна Самуїла Уманського (Самума) 1941—1943 рр.» // «Традиції та но­вації у вищій архітектурно-художній освіті», 2014, № 2;

Авторка низки статей в Енциклопедії сучасної України[3].

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]