Кім Йон Сам

Кім Йон Сам кор. 김영삼
7-й Президент Південної Кореї
25 лютого 1993 — 25 лютого 1998
Попередник:	Ро Де У
Наступник:	Кім Де Чжун
25-й Прем'єр-міністр Південної Кореї
25 лютого — 17 грудня 1993
Попередник:	Хьон Син Джон
Наступник:	Лі Хве Чхан
Народження:	20 грудня 1927(1927-12-20)[1][2][…] Кодже, Південна Кьонсан, Південна Корея
Смерть:	22 листопада 2015(2015-11-22)[1][3][…] (87 років) Сеул, Південна Корея
Причина смерті:	серцева недостатність
Поховання:	Сеульське національне кладовищеd
Країна:	Південна Корея
Релігія:	пресвітеріанство
Освіта:	Сеульський національний університет і Kyungnam High Schoold
Партія:	New Korea Partyd
Шлюб:	Сон Мьон Сун
Діти:	Q12589246?
Автограф:
Нагороди:	Distinguished SNU Membersd (2016)
Медіафайли у Вікісховищі

Кім Йон Сам (кор. 김영삼, 金泳三, Gim Yeongsam, Kim Yŏngsam; 20 грудня 1927 — 22 листопада 2015) — корейський політик, сьомий президент Республіки Корея.

Народився 20 грудня 1927 року в Кодже, Південний Кьонсан, в окупованій Японією Кореї (нині Республіка Корея).

Навчався в Сеульському Національному університеті. В 1952 отримав ступень бакалавра з філософії. Під час Корейської війни служив в армії Південної Кореї. У 1954 році був обраний до Національної Асамблеї країни; працював там протягом дев'яти термінів представником від міст Кодже і Пусан.

Був в опозиції авторитарного уряду, відмовився від крісла в парламенті (хоча пізніше повернувся), коли Лі Синман намагався внести поправки до конституції. Пізніше, поряд з Кім Де Чжуном, став одним з головних критиків військових урядів Пак Чон Хі і Чон Ду Хвана. Був виключений з Національної Асамблеї і відлучений від політики в період з 1980 по 1985 рік.

Під час перших демократичних виборів у країні в 1987 році Кім Йон Сам і Кім Де Чжун були суперниками, хоча обидва представляли опозицію. Розкол в лавах опозиції дозволив виграти вибори Ро Де У соратнику колишнього президента. У 1990 році Кім Йон Сам несподівано об'єднав свою Мирну Демократичну Партію з правлячою Партією Демократичної Справедливості. Заручившись нової підтримкою, він зумів обійти Кім Де Чжуна на президентських виборах 1992 року.

Намагався реформувати адміністративну систему і економіку. Одним з перших кроків на посаді президента була антикорупційна кампанія, в рамках якої військові та урядові офіційні особи повинні були публікувати свої фінансові звіти. Заарештував колишніх президентів Чон Ду Хвана і Ро Де У за звинуваченнями в корупції. Амністував тисячі політв'язнів і зняв всі звинувачення з учасників подій у Кванджу на початку 1980-их років.

Головні дії в економіці — спроби реформувати чеболі, найбільші південнокорейські корпорації.

• Стаття на офіційному сайті Президента Республіки Корея (англ.)