Країни Великої Британії
Держава Велика Британія складається з чотирьох історичних провінцій (англійською — «countries», тобто «країни»): Англія, Шотландія, Уельс і Північна Ірландія.
Кожна країна Сполученого Королівства має свою власну систему адміністративного та географічного поділу, яка часто походить ще з часів до появи держави Велика Британія.
Три з чотирьох історичних провінцій (крім Англії) володіють значним ступенем автономії.
Назва |
Прапор | Площа (км²) |
Населення (2011)[1] |
Столиця | Автономний законодавчий орган | Правова система |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Англія | 
|
130,395 | 53 012 456 | Лондон | Англійське право | |
| Шотландія | 
|
78,772 | 5 295 400 | Единбург | Парламент Шотландії | Право Шотландії |
| Уельс | 
|
20,779 | 3 063 456 | Кардіфф | Національна асамблея Уельсу | Англійське право та Вторинне Законодавство Уельсу |
| Північна Ірландія | 13,843 | 1 810 863 | Белфаст | Асамблея Північної Ірландії | Північноірландське право і Ірландське земельне право | |
| Велика Британія | .svg){kind=small}
|
243,789 | 63 182 175 | Лондон |
- ↑ Table P04UK 2011 Census: Population density, local authorities in the United Kingdom [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
.svg)