Едуард Чорний Принц

Едуард Чорний Принц
англ. Edward, the Black Prince
Народився	15 червня 1330  Woodstock Palaced, Вудсток, Західний Оксфордширd, Оксфордшир, Англія
Помер	8 червня 1376 (45 років)  Вестмінстерський палац, Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія[1]  ·дизентерія
Поховання	Кентерберійський собор
Країна	Королівство Англія[2]
Діяльність	військовослужбовець, політик
Учасник	Столітня війна[2], Castilian Civil Ward і Битва при Кресі
Титул	граф Честер, герцог Корнвольський, Принц Уельський і duke of Aquitained
Військове звання	лицар
Рід	Анжуйська династія
Батько	Едвард III[3][2]
Мати	Філіппа де Авен[3]
Брати, сестри	Joan of Englandd, Мері Плантагенет, Margaret, Countess of Pembroked, Isabella de Coucyd, Джон Гентський[3], Едмунд Ленглійський[3], Lionel of Antwerp, 1st Duke of Clarenced[3] і Томас Вудстокd[3]
У шлюбі з	Жанна Кентськаd[3]
Діти	Річард II[3], Roger Clarendond[4], Sir John Soundersd[4], John de Galeisd[4], Edward of Englandd[4] і Edward of Angoulêmed[4]
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Едуард, принц Уельський (також відомий як Едуард Чорний Принц; 15 червня 1330 — 8 червня 1376) — старший син короля Едуарда ІІІ Плантагенета; полководець Столітньої війни, першим в англійському королівстві отримав титул престолонаслідника «герцог Корнуольський» (англ. Duke of Cornwall). Прізвисько «Чорний принц» отримав за колір своїх обладунків.

Головний англійський воєначальник, який очолив ряд військових походів у Францію в період Столітньої війни. Розбив французьке військо, яке чисельно перевищувало його військо в битві під Пуатьє (1356) і узяв у полон французького короля Іоанна II Доброго.

Останніми роками життя тяжко хворів від численних ран, крім того, під час іспанської кампанії Едуард заразився на тяжку інфекційну хворобу — амебіаз^[5], тому помер від неї за рік до смерті батька. Англійську корону успадкував син Чорного принца Річард II. Окрім Річарда Чорний принц мав ще четверо дітей, проте всі вони померли в дитинстві. Дружиною Чорного принца була його двоюрідна тітка Джоана, графиня Кентська (1328—1385), дочка графа Едмунда Кентського (1301—1330), єдинородного брата короля Едуарда II і дядька Едуарда III. Графа Кентського було страчено за наказом Роджера Мортімера, який фактично узурпував владу під час регентства за часів молодого короля Едуарда ІІІ.

(англ.)

• Barber, Richard (1978). Edward, Prince of Wales and Aquitaine: a biography of the Black Prince. London: Allen Lane. ISBN 0-7139-0861-0. (англ.)
• Green, David (2001). The Black Prince. Stoud: Tempus. ISBN 0752419897. (англ.)
• Green, David (2009). «Masculinity and medicine: Thomas Walsingham and the death of the Black Prince». Journal of Medieval History 35: 34–51. (англ.)

Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.