Дулово (Болгарія)
місто | ||||
|---|---|---|---|---|
| Дулово болг. Дулово | ||||
| Країна |
 Болгарія | |||
| Область | Силістринська область | |||
| Община | Дулово | |||
| Код ЕКАТТЕ | 24030 | |||
| Поштовий індекс | 7650 | |||
| Телефонний код | 0864 | |||
| 43°49′17″ пн. ш. 27°08′24″ сх. д.H G O | ||||
| Висота | 228 | |||
| Населення | 6537 (2011) | |||
| Міста-побратими | Чорлу | |||
| Телефонний код | +421-0864 | |||
| dulovo.bg | ||||
| Відстань | ||||
| До обласного центру | ||||
| фізична | 34 км [3] | |||
| До Софії | ||||
| фізична | 333 км [3] | |||
| Розташування | ||||
  Дулово Дулово (Болгарія) | ||||
| Мапа | ||||
| ||||
 Дулово у Вікісховищі
| ||||
Ду́лово (болг. Дулово) — місто в Силістринській області Болгарії. Адміністративний центр общини Дулово.
Перша згадка про існування міста базується на турецько-арабському документі 1573 року. Поруч з містом знаходилося село Алені Бахча (перекладено з турецької - Видний сад). До Визволення Болгарії від османського правління в селі оселилися болгари з Преслава.
Поселення неодноразово спалювали, але його жителям вдалося побудувати нове, яке називався Аккадонлар або по-болгарські — "Білі жінки". Деякий час носило назву Чардак. У 1878 році тут проживають 100 турецьких і 25 болгарських сімей, а загальна чисельність населення - 900 мешканців. У 1946 р. чисельність населення становила 1841 жителів, а через 10 років - 5910 осіб.
Селище та його околиці були безводними. Нещодавно тут були два колодязі глибиною 35-40 м. Коли ці колодязі вичерпали, люди переносили воду бочками з місцевості на півночі від села, що називається Бунарлар дересі - долина колодязів. Там було 45 глибоких свердловин.
2 вересня 1916 року Перша піхотна дивізія Софії звільнила поселення від румунських властей.
Починаючи з 1920-х років, селище знаходиться в Румунії, але завдяки Крайовській угоді 1940 року воно було повернено Болгарії. У 1942 році село було перейменовано в Дулово, на честь болгарської династії Дуло. 30 січня 1960 р було оголошене містом.
Поряд з містом розташований парк «Спрага». Це курганне поховання. Район був заселений ще з античності, середньовіччя та османського періоду. Знайдено залишки керамічних посудин, монет, зброї, інструментів, фундаментів житла та багатьох інших. У минулому тут була річка, були численні джерела. В даний час є водозбірним районом.
За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 6537 осіб.
Національний склад населення міста[4]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| болгари | 2946 | 50,7% |
| турки | 2349 | 40,4% |
| цигани | 458 | 7,9% |
| інша | 22 | 0,4% |
| не визначились | 34 | 0,6% |
| Всього відповіли | 5809 |
Розподіл населення за віком у 2011 році[5]:
Динаміка населення[6]:
Переважає плоский рельєф в , який перетинається суходолами різної ширини, які мають напрямок північ-південь. Навколо них побудовані майже всі населені пункти Добруджанщини. Висота над рівнем моря становить від 150 до 250 метрів.
Район широко відкритий на північ. Конфігурація відкритої місцевості визначає доступ вітрів з усіх боків, причому південно-східні і південні вітри є найбільш повторюваними. У зимові місяці дують холодні північно-східні вітри, що несуть сніг. Влітку часто виникають сильні сухі вітри, що викликають ерозію ґрунту.
Річна кількість опадів становить 650 мм/ кв. м, що нижче середнього по країні. Посухи в літні місяці негативно впливають на рослинність у муніципалітеті.
Лісові масиви займають 23% території муніципалітету. Переважають дуб, граб та інші. Хвойні види додатково імпортуються при реконструкції лісів для економіки лісового господарства або для утворення територію.
До початку 1990-х років економіка Дулово була зосереджена на промисловому виробництві. Основними галузями промисловості є машинобудування та металообробка, пошиття (раніше і текстильна) промисловість і виробництво комбікормів. Менше - виробництво будівельних компонентів полімерних матеріалів і харчова промисловість (насамперед первинна переробка молока, виробництво хліба та хлібобулочних виробів).
Дулово завжди було і залишається центром сільськогосподарського району, відомого своєю зерновою продукцією. Промислові сектори, які все ще задіяні в економіці міста, пов'язані насамперед з первинною переробкою сільськогосподарської продукції. Існує також швацтво, яке перетворилося на малі підприємства з відносно обмеженим економічним значенням.
Адміністрація громади Дулово, вул. "Васил Левський“ 18
- Громадський центр "Нікола Вапцаров"
- Історичний музей в Дулово був відкритий в 1988 році. Він має експонати в 4 відділах: археології, етнографії, нової та новітньої історії та галер��ї.
- Пам'ятники:
- Пам'ятник воїнам, загиблим у війнах Дуловського району - 1912-1913, 1915-1918, 1941-1945
- Пам'ятник "Спрага"
- Пам'ятник Василю Левському
Кратер Дулово на Марсі названий на честь Дулово.
Щорічно проводяться травневі культурні заходи під назвою «Дні мого міста».
- ↑ а б в НСИ Националният регистър на населените места
- ↑ Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Dulovo", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9857062/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
- ↑ а б Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- ↑ Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и самоопределение по етническа принадлежност към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 22.04.2012. Процитовано 18 березня 2012.
- ↑ Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 22.04.2012. Процитовано 18 березня 2012.
- ↑ Национален статистически институт. Справка за населението на гр. Дулово, общ. Дулово, обл. Силистра (болгарською) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 січня 2012.
|
Це незавершена стаття з географії Болгарії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
