Джон Бонем

Джон Бонем
англ. John Bonham
Основна інформація
Повне ім'я	Джон Генрі Бонем (John Henry Bonham)
Дата народження	31 травня 1948(1948-05-31)
Місце народження	Реддіч, Вустершир, Англія
Дата смерті	25 вересня 1980(1980-09-25) (32 роки)
Місце смерті	Клівер, Віндзор, Англія
Причина смерті	задуха
Роки активності	1962  — 1980
Громадянство	Велика Британія
Професії	Барабанщик, автор пісень
Інструменти	Барабани, перкусія
Жанри	Блюз-рок, хард-рок, рок-н-рол, фолк-рок, хеві-метал
Псевдоніми	Бонзо (Bonzo)
Колективи	Led Zeppelin, Band of Joy, Terry Web and the Spiders
Членство	Led Zeppelin  і Rockestrad
Лейбли	Atlantic Records, Swan Song
Діти	Jason Bonhamd
Брати, сестри	Deborah Bonhamd
Офіційний сайт
Файли у Вікісховищі

Джон Генрі Бонем (англ. John Henry Bonham; 31 травня 1948, Реддіч, Вустершир, Англія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії — 25 вересня 1980, Клівер, Віндзор, Англія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії) — британський ударник, учасник гурту «Led Zeppelin».

Граючи у «Led Zeppelin», став одним з найвідоміших та найвпливовіших ударників у рок-музиці. Спеціалісти особливо відзначали його відчуття ритму та потужну гру. Відомий під прізвиськом «Бонзо». Британська енциклопедія написала про нього так: «ідеальний приклад для барабанщиків хард-року, що пішли по його слідах»^[1]. Після смерті Бонема у віці 32 років гурт Led Zeppelin розпався.

Джон з дитинства виявив хист до ударних — вже у 5 років він вирішив, що неодмінно стане барабанщиком. Першу барабанну установку йому подарували батьки (до цього Джонні гамселив по всьому, що траплялося під рукою). Коли Джону було 8 років він познайомився з Робертом (Боббі) Плантом — цю дружбу майбутні «колеги» по «Led Zeppelin» пронесуть через все життя.

У 15 років Джон, покинувши школу, починає кар'єру ударника. Від самого початку Бонем сповідував потужну й голосну манеру гри. Не всі могли адекватно оцінити філософію гри молодого барабанщика, нерідко Джон чув від музикантів, з якими грав у підліткових групах, скарги: «Ти граєш так голосно, що на сцені не чутно нічого, крім твоїх барабанів!». Джон грав у різних бірмінгемських колективах, певний час вони виступали разом з Робертом Плантом в групах Crawling King Snakes та Band of Joy.

Улітку 1968 року Плант звернувся до Джона з новою пропозицією — зайняти місце ударника в новій групі Джиммі Пейджа. Силова, агресивна манера гри Бонема склала разом з бас-гітарою Джона Пола Джонса надпотужну ритм-секцію «Led Zeppelin». Рівняючись на манеру гри таких джазових барабанщиків, як Джин Крупа та Бадді Річ, Бонем активно застосовував у рок-композиціях джазову та фанкову техніку, тим самим створюючи особливий вид барабанного груву в рок-музиці. Саме Бонем найбільше вніс у «металізацію» звучання «Led Zeppelin». Його манера слідувати в ударній партії за гітарним рифом створювала важкий саунд всього гурту. Коронним номером Джона стала композиція Moby Dick — віртуозне соло на ударних. На концертах її тривалість нерідко доходила до 30 хвилин — Джон, як і всі музиканти «Led Zeppelin», був одержимий імпровізацією. Бонем використовував будь-які засоби, для відтворення звуку: він грав руками без паличок; чотирма паличками одночасно; до установки на концертах він долучав литаври, гонг; першим використав драмм-синтезатор. Джон Бонем зумів виробити настільки неперевершений і оригінальний стиль гри, що і сьогодні — коли минуло вже майже 40 років після його смерті — звук барабанів Бонзо семплірують сучасні музиканти.

Поза сценою і на ній Джон являв собою абсолютно некерований згусток енергії. Вся історія «Led Zeppelin» — це нескінченна смуга диких вечірок, оргій, бійок, розтрощених готельних номерів, автомобілів, літаків. Нормою стало і понадмірне безперервне пияцтво. Інших членів «Led Zeppelin» також не можна назвати взірцем для наслідування молоді, але Бонем просто не зупинявся на шляху саморуйнування.

На кінець 70-х організм Бонема вже не витримував боротьби з алкогольною залежністю — барабанщик втрачав свідомість під час концертних виступів. Але Джон до останнього залишався «вірним со��і». 24 вересня 1980 року Бонем провів, постійно «розігріваючися» спиртним. Після репетиції музиканти «Led Zeppelin» пішли до будинку Джиммі Пейджа, що у Віндзорі, де Джон продовжив пити, заснувши п'яним прямо на дивані. Його віднесли до спальні. На наступний ранок Джона Бонема було знайдено мертвим. Поліція констатувала смерть у результаті нещасного випадку: померлий захлинувся блювотними масами уві сні. Бонем пішов з життя у віці 32 років.

Джона Бонема й досі (2020-ті) в численних опитуваннях виводять на перші місце в рейтингу «найкращі ударники всіх часів».^[2][3] Його син Джейсон продовжив справу батька, ставши барабанщиком.

Це незавершена стаття про співака. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.