Координати: 47°53′15″ пн. ш. 24°53′10″ сх. д. / 47.88750° пн. ш. 24.88611° сх. д. / 47.88750; 24.88611
Очікує на перевірку

Голошина (Верховинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Голошина
Вигляд на Голошину
Вигляд на Голошину
Вигляд на Голошину
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Верховинський район
Тер. громада Білоберізька сільська громада
Код КАТОТТГ UA26020010040058979
Основні дані
Засноване 1932
Населення 415
Площа 10 км²
Густота населення 41,5 осіб/км²
Поштовий індекс 78735
Телефонний код +380 03432
Географічні дані
Географічні координати 47°53′15″ пн. ш. 24°53′10″ сх. д. / 47.88750° пн. ш. 24.88611° сх. д. / 47.88750; 24.88611
Місцева влада
Адреса ради 78713, Івано-Франківська обл., Верховинський район, село Білоберізка
Карта
Голошина. Карта розташування: Україна
Голошина
Голошина
Голошина. Карта розташування: Івано-Франківська область
Голошина
Голошина
Мапа
Мапа

CMNS: Голошина у Вікісховищі

Голо́шинасело Білоберізької сільської громади Верховинського району Івано-Франківської області. Це прикордонне село, яке межує з Румунією.

Географія

[ред. | ред. код]

На південному заході від села бере початок струмок Гостовець, лівий доплив Білого Черемошу.

На південному сході від села бере початок струмок Подяворова, правий доплив Гостовця.

Село, зокрема присілок Калиничі, є найпівденнішим населеним пунтом Івано-Франківської області.

На іншому буковинському березі річки Білий Черемош знаходиться однойменне село Голошина у Конятинській сільській громаді Вижницького району Чернівецької області.

Клімат

[ред. | ред. код]

Голошина знаходяться в межах вологого континентального клімату та субарктичного клімату. Навколо села — хвойні праліси, у яких водяться рідкісні дикі звірі.

Історія

[ред. | ред. код]

Село Голошина засноване 1932 року. Це одне з найбільш віддалених поселень у Верховинському районі.

З весни 1944 року до весни 1945 року тут перебували вояки Буковинського куреня УПА, а саме 3-я чота — чотар «Сокіл», згодом «Хміль». Налічувала до 40 стрільців, з нею знаходився сотенний «Крига», спочатку базувалася в горах. Пізніше перебазувалася у села Голошина, Самакова, Киселиці, а згодом у село Бісків.

З 1991 року в складі незалежної України.

2 жовтня 2015 року шляхом об'єднання Білоберізької, Устеріківської та Хороцівської сільських рад село увійшло до Білоберізької сільської громади.[1].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Білоберізької сільської громади.[2]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Верховинського району, село увійшло до складу новоутвореного Верховинського району[3].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 497 осіб, з яких 262 чоловіки та 235 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 417 осіб.[5]

Більшість жителів займаються лісовим господарством, тваринництвом і збиральництвом (гриби, малина, чорниця). Тут добре збережені старовинні звичаї, традиції гуцульського краю. Значна віддаленість, важкодоступність і високогірність суттєво впливають на побут, спосіб життя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 99,76 %
російська 0,24 %

Туризм

[ред. | ред. код]
  • Комплекс відпочинку «Християна».

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Дмитроняк Олексій Танасійович (1914 року народження) — українець, малописьменний, проживав у селі Голошина, Верховинського району, селянин. Заарештований 10.01.1945. Звинувачення: збирав продукти для УПА. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславсько�� області 18.06.1945 засуджений на 15 років каторжних робіт і 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 16.11.1993. [7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ВВРУ, 2016, № 10, стор. 55
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Івано-Франківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  7. Івано-Франківська область, Реабілітовані історією, Книга 1, 697 с. www.reabit.org.ua. Процитовано 11 листопада 2022.