Голошина (Верховинський район)
| село Голошина | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Верховинський район |
| Тер. громада | Білоберізька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26020010040058979 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1932 |
| Населення | 415 |
| Площа | 10 км² |
| Густота населення | 41,5 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78735 |
| Телефонний код | +380 03432 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°53′15″ пн. ш. 24°53′10″ сх. д. / 47.88750° пн. ш. 24.88611° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78713, Івано-Франківська обл., Верховинський район, село Білоберізка |
| Карта | |
  Голошина | |
 Голошина | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Голо́шина — село Білоберізької сільської громади Верховинського району Івано-Франківської області. Це прикордонне село, яке межує з Румунією.
На південному заході від села бере початок струмок Гостовець, лівий доплив Білого Черемошу.
На південному сході від села бере початок струмок Подяворова, правий доплив Гостовця.
Село, зокрема присілок Калиничі, є найпівденнішим населеним пунтом Івано-Франківської області.
На іншому буковинському березі річки Білий Черемош знаходиться однойменне село Голошина у Конятинській сільській громаді Вижницького району Чернівецької області.
Голошина знаходяться в межах вологого континентального клімату та субарктичного клімату. Навколо села — хвойні праліси, у яких водяться рідкісні дикі звірі.
Село Голошина засноване 1932 року. Це одне з найбільш віддалених поселень у Верховинському районі.
З весни 1944 року до весни 1945 року тут перебували вояки Буковинського куреня УПА, а саме 3-я чота — чотар «Сокіл», згодом «Хміль». Налічувала до 40 стрільців, з нею знаходився сотенний «Крига», спочатку базувалася в горах. Пізніше перебазувалася у села Голошина, Самакова, Киселиці, а згодом у село Бісків.
З 1991 року в складі незалежної України.
2 жовтня 2015 року шляхом об'єднання Білоберізької, Устеріківської та Хороцівської сільських рад село увійшло до Білоберізької сільської громади.[1].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Білоберізької сільської громади.[2]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Верховинського району, село увійшло до складу новоутвореного Верховинського району[3].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 497 осіб, з яких 262 чоловіки та 235 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 417 осіб.[5]
Більшість жителів займаються лісовим господарством, тваринництвом і збиральництвом (гриби, малина, чорниця). Тут добре збережені старовинні звичаї, традиції гуцульського краю. Значна віддаленість, важкодоступність і високогірність суттєво впливають на побут, спосіб життя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,76 % |
| російська | 0,24 % |
- Комплекс відпочинку «Християна».
- Дмитроняк Олексій Танасійович (1914 року народження) — українець, малописьменний, проживав у селі Голошина, Верховинського району, селянин. Заарештований 10.01.1945. Звинувачення: збирав продукти для УПА. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславсько�� області 18.06.1945 засуджений на 15 років каторжних робіт і 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 16.11.1993. [7]
- ↑ ВВРУ, 2016, № 10, стор. 55
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Івано-Франківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Івано-Франківська область, Реабілітовані історією, Книга 1, 697 с. www.reabit.org.ua. Процитовано 11 листопада 2022.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
