Вільшанка (Житомирський район)
село Вільшанка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Житомирський район |
Тер. громада | Вільшанська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA18040110010019488 |
Основні дані | |
Засноване | XVI століття |
Населення | 2 007 (2001) |
Площа | 4,186 км² |
Густота населення | 479,46 осіб/км² |
Поштовий індекс | 13224 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°01′08″ пн. ш. 28°08′29″ сх. д.H G O |
Найближча залізнична станція | Чуднів-Волинський |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Короченська, 2, с. Вільшанка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13224 |
Карта | |
Мапа | |
Ві́льшанка — село в Україні, адміністративний центр Вільшанської сільської територіальної громади Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 2 007 осіб (2001). У 1923—2018 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
Розташоване за 4 км від м. Чуднів[1]. У селі розміщується залізнична станція Чуднів-Волинський[2].
У 1887 році в поселенні налічувалося 711 жителів[3].
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 761 особу, з них: православних — 421, римокатоликів — 197, юдеїв — 136, чоловіків — 364, жінок — 397[4].
У 1899 році в селі проживало 654 особи[5], дворів — 110[3], у 1906 році — 698 осіб, дворів — 124[6], у 1911 році — 686 мешканців, дворів — 122[3], у 1923 році — 934 жителі, дворів — 110[7], у 1924 році — 846 осіб (з перевагою населення чеської національности), дворів — 185[8], у 1926 році — 961 особа, дворів — 219, у 1941 році — 1 179 осіб, дворів — 283[3].
На початок 1970-х років село мало 567 дворів із населенням 1 734 особи[1].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 945 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 2 007 осіб[9].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1971 | 98.21 % |
російська | 31 | 1.55 % |
румунська | 1 | 0.05 % |
інші/не вказали | 4 | 0.19 % |
Усього | 2007 | 100 % |
Засноване у 16 столітті[1].
У другій половині 19 століття — державне село Чуднівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Розміщувалося за 5 верст від Чуднова, за 10 верст від Красносілки та 17 верст від Янушполя. Колишня власність М'ясківських, належала до католицької парафії у Чуднові. Залізнична станція київсько-берестейської дороги, поміж Демчином (20 верст) та Печанівкою (24 версти), за 209 верст від Києва та 399 верст від Берестя[11]. За Теодоровичем, німецька слобода за 4 версти від Чуднова, належала до однієї з православних парафій у Чуднові[12].
Поблизу залізниці існувало чеське поселення[13], засноване у 1874 році чехами-колоністами з Моравії. Це була перша чеська колонія у Чуднівській волості та одна з найбільших чеських колоній на території сучасної Житомирської області. 27 лютого 1875 року народилася перша дитина чехів на новій землі — Юзефа Вацек. Вільшанські Вацеки були предками письменника Василя Земляка. У 1883 році збудовано пивоварню В Клиха. У 1922 році завод віддано в оренду, працювали там 2 осіб, у 1924 році — 8 працівників. У 1889 році на базі чеської приватної школи відкрито однокласне сільське училище[3].
Наприкінці 19 століття — село Чуднівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, за 54 версти від Житомира. Входило до православної парафії у Чуднові. Заселене німецькими колоністами[5].
У 1906 році — сільце Чуднівської волості (3-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Житомир, становила 57 верст, від волосного центру, містечка Чуднів — 4 версти. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося у Чуднові[6].
У березні 1921 року, в складі волості, увійшло до новоутвореного Полонського повіту Волинської губернії. У 1923 році включене до складу новоствореної Вільшанської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Чуднівського району Житомирської округи; адміністративний центр ради[14]. Розміщувалося за 4 версти від районного центру, міст. Чуднів[7].
У 1937—38 роках частину вільшанських чехів репресовано та засуджено до розстрілів і ув'язнень. Після Другої світової війни частина етнічних чехів повернулися на історичну батьківщину[3].
На фронтах Другої світової війни воювали 400 селян, 329 з них нагороджені орденами й медалями, 76 загинули. На їх честь споруджено два пам'ятники.
В радянські часи в селі розміщувалася бригада колгоспу з центральною садибою в Бабушках. Тут розміщувалися цикорієсушильний завод, заснований 1927 року, райоб'єднання «Сільгосптехніки», інкубаторна станція, Чуднівський хлібоприймальний пункт. 20 трудівників села нагороджені орденами й медалями СРСР, зокрема Р. М. Машталер — орденом Леніна. У селі були середня школа, чотири бібліотеки, два фельдшерско-акушерські пункти, дитячі ясла, дві їдальні, побутова майстерня[1].
27 липня 2018 року увійшла до складу новоутвореної Вільшанської сільської територіальної громади Чуднівського району Житомирської області, адміністративний центр громади[15]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоутвореного Житомирського району Житомирської області[16].
- Властиміла Абжолтовська (1904—1995) — чеська перекладачка української літератури, письменниця, редакторка.
- Рихлік Євген Антонович (1888—1939) — славіст, професор Ніжинського Інституту Народної Освіти.
- Романюк Олександр Борисович (1989—2014) — лейтенант МВС України, учасник російсько-української війни.
- Рижко Олена Миколаївна (нар. 1975) — українська поетеса.
- Шпита Павло Васильович (1924—1997) — письменник.
- Яцюк Олександр Савич (1920—1986) — художник.
- ↑ а б в г Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому). Вільшанка, Чуднівський район, Житомирська область // Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 681. — 15 000 прим.
- ↑ Залізнична станція Чуднів-Волинський. https://agrarii-razom.com.ua/. Процитовано 30 травня 2024.
- ↑ а б в г д е Березюк О., Власенко О. (2017). Теорія і практика чеських рухів на Волині: духовний феномен (PDF). Житомирський державний університет імені Івана Франка: 13, 19-20. Процитовано 30 травня 2024.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 25. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ а б 3.) Olszanka, wś, pow. żytomierski… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 408. (пол.)
- ↑ а б Ольшанка // Списокъ населенныхъ мѣстъ Волынской губерніи (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета). Житомир: Волынская губернская типографія. 1906. с. 17. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 30 травня 2024.
- ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 154. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 30 травня 2024.
- ↑ Національні меншості на Україні (реєстр селищ) (PDF). Харків: Центральне статистичне управління УСРР. 1925. с. 13. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 30 травня 2024.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 30 травня 2024.
- ↑ 11.) Olszanka, wś, pow. żytomierski… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 503. (пол.)
- ↑ Теодорович Н. (1888). Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. Том I. Уѣзды Житомирскій, Новоград-Волынскій и Овручскій (PDF) (рос. дореф.). Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври. с. 133. Процитовано 30 травня 2024.
- ↑ 13.) Olszanka, osada… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 504. (пол.)
- ↑ Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795-2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 8, 233. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 30 травня 2024.
- ↑ Вільшанська сільська рада Житомирська область, Чуднівський район. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 30 травня 2024.
- Погода в селі Вільшанка [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]